Реферат: Проектування технологічного процесу виробництва молока та його економічна оцінка


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Технологічний факультет


Кафедра спеціального

тваринництва


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання студентами курсового проекту з дисципліни

"Технологія виробництва молока"

зі спеціальності 6.130.200 - "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ОКР «Бакалавр» на тему «Проектування технологічного процесу виробництва молока та його економічна оцінка"


^ ЖИТОМИР - 2006


Укладачі: доцент І.В.Ковальчук;

ст. викл. В.А.Барановська


Розглянуто на засіданні кафедри спеціального тваринництва / протокол №____ від "___"________2006 /, схвалено та рекомендовано до видання методичною комісією технологічного факультету /протокол № ____ від "___"______2006/.


Рецензенти:

Польовий Л.В. - доктор с.- г. наук, профессор кафедри розведення с.-г. тварин і зоогігієни Вінницького ДАУ;

Кучер В.М. - начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції тваринництва головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації.

Зміст








с.

Вступ

4

1.

Загальні положення курсового проектування…


5

2.

Методика виконання проекту…

11

3.

Варіанти індивідуальних завдань на проектування потоково-цехової технології виробництва молока…

45




Додатки

58




Список рекомендованої літератури

93












ВСТУП


Основною вимогою до техніка-технолога є його здатність здійснювати впровадження прогресивних технологій промислового тваринництва і ефективно використовувати сучасні лінії, родини, типи, стада і породи сільськогосподарських тварин.

Майбутній організатор і технолог виробництва покликаний оволодіти цими процесами, а курсове проектування, як важливий складовий елемент навчального процесу, відіграє значну роль у його становленні як фахівця.

Курсовий проект - самостійно виконана студентом робота з метою закріплення і поглиблення знань із спеціальних дисциплін і вміння застосовувати теоретичний матеріал для вирішення конкретних практичних завдань із використанням посібників, довідників, періодичної літератури, досягнень науки і передового досвіду.

Курсовий проект виконується після вивчення студентами повного курсу або його частини і являє собою вирішення основного завдання - розробку технологічного процесу - виробництва молока і його техніко-економічного обґрунтування.

При підготовці курсового проекту студент повинен проявити знання у методиці проектування виробничого циклу, виробничого циклу, розрахунку економічної ефективності, запропонувати самостійне оптимальне вирішення питань виробництва молока.

Курсовий проект виконується відповідно індивідуального завдання викладача або за матеріалами проходження виробничої практики у господарствах різних форм власності при наявності відповідних угод, які відображають перспективи розвитку галузі і співпраці кафедри із її філіями та рештою сільгосппідприємств.


^ Загальні положення курсового проектування


При науковому обґрунтуванні проекту використовують методи зоотехнічної, генетичної, математичної та економічної оцінки з аналізом отриманих результатів.

Об’єктом такого аналізу повинні слугувати дані про стадо, його структурні одиниці (лінії, родини, внутріпородні типи), системи машин, способи утримання і т.ін.

Основу проекту складають матеріали про модельну технологію виробництва і розробка на її основі прогресивних прийомів і методів виробництва молока, а також зв’язок між технологічними і селекційними рішеннями.

Моделюючи технологічний процес, в його основу слід закладати прогресивні економічно найбільш доцільні прийоми, операції і методи вирощування ремонтного молодняку, виробництво молока з обов’язковим поєднанням технологічних і селекційних рішень, впровадженням автоматизованих систем управління процесом.

Економічні розрахунки полягають у визначенні економічної ефективності запропонованих селекційних і технологічних рішень.

При виконанні курсового проекту студент проводить детальний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з даного питання, який узагальнює у вигляді огляду літератури.

При розрахунках використовують довідкову літературу, каталоги тварин, споруд, норми технологічного проектування, державні книги племінних тварин, зоотехнічну і проектну документацію.

Використані джерела необхідно привести у відповідному списку.

Керівник курсового проекту видає студенту завдання на його виконання, рекомендує необхідну основну літературу, довідкові матеріали і інші джерела за темою, надає консультації, перевіряє виконання роботи.

Титульний лист курсового проекту оформляють відповідно зразка (рис. 1), а його структура наступна:

^ МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра спеціального тваринництва


________________________________________________________________

/прізвище, ім’я, по-батькові /

_________________________________________________________________

/курс, група, форма навчання/


Тема:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


^ КУРСОВИЙ ПРОЕКТ


з дисципліни “Технологія виробництва молока”


Керівник________________________________________________________

/прізвище, ім’я, по-батькові, посада/


ЖИТОМИР 200 _ р.

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури.

1.1. Біотехнологічна характеристика ..... породи великої рогатої худоби.

1.2. Технологія виробництва молока при ..... способі утримання тварин.

Розділ 2. Власні дослідження.

2.1. Матеріал, мета, завдання і методика виконання проекту.

2.2. Розрахунок технологічних параметрів виробництва молока.

2.3. Програма вирощування ремонтних телиць та нетелів.

2.4. Валове виробництво продукції по фермі.

2.5. Годівля молочних корів та ремонтного молодняку.

2.5.1. Раціони годівлі дійних і тільних сухостійних корів.

2.5.2. Схеми годівлі ремонтних телиць та нетелів

2.6. Річна потреба ферми у кормах, підстилці і воді, кормових площах, спорудах для зберігання кормів.

2.7. Вихід побічної продукції та розмір гноєсховища.

2.8. Племінна робота і техніка розведення худоби.

2.9. Механізація виробничих процесів.

2.9.1. Потреба в приміщеннях для худоби різних статево-вікових груп та їх коротка характеристика.

2.10. Організація праці і оцінка економічної ефективності.

Висновки

Перелік використаних літературних джерел.


^ Оформлення тексту курсового проекту, таблиць, рисунків, списку використаних літературних джерел здійснюється у відповідності до вимог державного стандарту.

Зокрема, курсовий проект виконується рукописним або машинописним способом на білому папері формату А 4.

При написанні тексту потрібно залишати поля: зліва не менше 20 мм, справа – 10, вгорі і внизу – 20 мм.

У роботі допускається виконання ілюстрацій та таблиць на аркушах формату А3. Забороняється виділяти жирним шрифтом чи курсивом назви таблиць та ілюстрацій. Щільність тексту робіт має бути однаковою.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення допускається тушшю, пастою, чорнилом лише чорного кольору.

Друкарські помилки, виявлені після написання курсової роботи, виправляють підчищенням або зафарбовуванням коректором і нанесенням правильного тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Розділи обов’язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин проекту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ”, “ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2-3 інтервали.

Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

^ Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. Наступні сторінки нумерують починаючи з другої.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

^ Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію , то її нумерують за загальними правилами.

^ Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

^ Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

^ Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1.) - "перша формула третього розділу".

^ Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. .............

2. ............

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Ілюстрації

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації повинні бути виконані чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

В роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

^ У кінці роботи автор ставить свій підпис і дату та здає її старшому лаборанту (лаборанту) кафедри для реєстрації у спеціальному журналі. Лаборант передає проектну роботу викладачу для перевірки, у разі позитивної рецензії студенту призначається дата комісійного захисту.

^ Процедура захисту включає:

- доповідь студента про основні положення роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника;

- відповіді студента на запитання членів комісії із захисту;

- заключне слово студента;

- рішення комісії про оцінку роботи.

^ Доповідь студента повинна мати слідуючу структуру:

обґрунтування теми дослідження; мета, завдання, об‘єкт, предмет і методи дослідження; результати досліджень; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; висновки та пропозиції виробництву. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10-15 хвилин.

Під час захисту курсового проекту студент зобов‘язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у рецензії, а також у виступах на захисті.

За результатами захисту кращі проекти рекомендуються на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Курсові проекти подаються на конкурси, коли вони містять розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впровадженні в практику або в навчальний процес. При цьому учасники конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

^ Керівництво курсовими роботами (проектами) доручають кваліфікованим викладачам

(професорам, доцентам ) ВНЗ.

Обов‘язки наукового керівника курсової роботи (проекту):

- надати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсового проекту; доборі літератури, методології та методів дослідження, тощо;

- аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

- визначати поетапні терміни виконання роботи;

- контролювати виконання курсової роботи;

- доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи;

- дати відгук на роботу.

^ Автор курсової роботи (проекту) має отримати на неї письмову рецензію наукового керівника.

Рецензія складається у довільній формі. Особливу увагу в ній звертають на таке:

- актуальність теми;

- вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

- наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

- достовірність результатів і обґрунтованість висновків студента;

- стиль викладу та оформлення роботи;

- недоліки роботи.

Рецензент, оцінює дипломну роботу за чотирибальною системою. Рецензію можна й не завершувати оцінкою, якщо остання випливає із змісту рецензії.


^ 2. Методика виконання курсового проекту


При виконанні курсового проекту студент зобов‘язаний дотримуватись певних загальноприйнятих вимог щодо викладання матеріалу в межах певних розділів.

Вступ (1-2 сторінки ) – обґрунтовується вибір теми проекту і визначаються основні завдання, які необхідно вирішити у процесі проектування. Дається короткий аналіз стану галузі молочного скотарства в Україні, її значення в економіці Держави (валове виробництво молока в господарствах різних форм власності, ефективність виробництва, перспективні напрямки розвитку галузі).

^ Розділ 1. Огляд літератури (10 - 15 сторінок) – дається обґрунтування варіанту технологічного процесу, розглядаються і оцінюються позитивні і негативні сторони виробничої технології та можливості її удосконалення, з приведенням результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, використанням довідкової літератури, норм технологічного проектування, зоотехнічної і проектної документації, подається біотехнологічна характеристика породи.

^ 2.1 Матеріал, мета, завдання і методика виконання проекту (3 - 4 сторінки)

Формулюється мета виконання проекту – розробка технологічного процесу виробництва молока при …............ способі утримання (зазначити спосіб утримання) на модельному стаді корів …............................ породи чисельністю …. голів.

^ Завдання проектування:

- розрахувати потребу у ремонтному молодняку;

- розрахувати середньорічне поголів‘я і структуру стада;

- розрахувати кількість технологічних груп і їх розмір;

- розрахувати ритм і такт роботи ферми (комплексу);

- побудувати циклограму і розрахувати валове виробництво молока і продукції вирощування;

- розрахувати потребу у доїльних апаратах і операторах машинного доїння корів;

- визначити потребу у кормах, їх вартість, потребу у кормових площах та спорудах для зберігання кормів;

- визначити комплект машин і механізмів для виконання робочих операцій;

- розрахувати потребу у воді та підстилці;

- визначити вихід побічної продукції (гною);

- розрахувати потребу в обслуговуючому персоналі;

- провести оцінку економічної ефективності.

^ Вихідні дані на проектування технологічного процесу:

- кожному студенту видається індивідуальне завдання (варіант №…), де приводяться вихідні дані для проектування. Вказуються методики, за якими проводились розрахунки.

^ 2.2. Розрахунок технологічних параметрів виробництва молока (10-12 ст.)


Проводяться розрахунки поголів’я і структури стада, розміру і кількості технологічних груп, ритму і такту роботи, виробництва молока, виходу побічної продукції, потреби у кормах, робочій силі, доїльних апаратах, будується циклограма. До розрахунків додаються пояснення. Загальні вимоги до розділу – чітка побудова, логічність розрахунків та викладу матеріалів, конкретність і доказовість результатів і висновків та обґрунтованість рекомендацій. У тексті слід робити посилання на нормативну документацію, книги, статті, каталоги та інші публікації, якщо у них наведені дані, необхідні для підтвердження прийнятих рішень, методик розрахунків чи використання результатів, одержаних іншими авторами.

^ Проектування виробництва молока на фермі передбачає розрахунки таких технологічних параметрів:

1. Розрахунок кількості перевірених первісток /П/

П = К х Пб : 100 = ____ (гол.), де

К- поголів’я корів на фермі;

Пб- відсоток вибраковки корів за рік.

2. Розрахунки потреби ферми в неперевірених первісток або нетелях /Пн/.

Пн = П х 100 : (100-Пбт)= __________(гол.) , де

Пбн- відсоток вибраковки неперевірених первісток, чи нетелей.

3. Розрахунок кількості ремонтних телиць /Тр/.

Тр = Пн х 100 : (100 - Пбт) = ____________, де

Пбт - відсоток вибраковки ремонтних телиць.

4. Розрахунки одержання телят за рік від корів /То/

То = К х Вт : 100 = ________________ , де

Вт - вихід телят на 100 корів /%/

Оскільки вихід телят від нетелів становить 100%, то протягом року від нетелів буде одержано ______ телят, таким чином загальна їх кількість за рік по фермі становитиме _________ голів.

Надалі проводиться проектування потово-цехової системи виробництва молока. Зокрема, характеризується цехова структура утримання і експлуатації молочного стада, приводиться схема технологічного циклу. Відповідно методики планується 4-х цехова система виробництва з розподілом корів по цехах сухостою, отелення, роздою і осіменіння, виробництва молока. Характеризується кожний цех за його призначенням і особливостями технологічних процесів, методи групування корів. Розділ викладається за схемою, приведеною у таблиці 2.2.1.

5. Розрахунок добового ритму роботи ферми.

За ритм технологічного процесу при виробництві молока приймається ритм роботи цеху отелу /Р/ при цьому:

Р = Тв:365= ______________ , де

Тв - кількість отелів за рік (кількість телят);


Таблиця 2.2.1

Загальна характеристика технологічного процесу виробництва молока

Цех

Секція

Характеристика технології

Спосіб утримання

Організація

відпочинку

Тип годівлі

Доїння

Видалення гною

Сухостою

1– 60 днів до отелу
















II– 30 днів до отелу
















III – 15 днів до отелу
















IV нетелів
















Отелення

I-дородова
















II- родова
















III – після

родова
















IV– профіл. для телят
















Роздою і

осіменіння

Роздою і

осіменіння
















Виробництвамолока

1 - вир-во молока
















II- запуску

















6. Розрахунок такту роботи ферми /Тд/;

Тд = Кг: Р= ________________ (днів), де

Кг - кількість голів в технологічній групі, гол.

Р - ритм роботи комплексу.

Величина такту повинна бути цілим числом або максимально наближеним до нього.

Крім того, враховуючи вимоги, щоб у групі корови були максимально близькі за фізіологічним станом, величина такту повинна бути в межах 15 днів.

При відносно рівномірних отеленнях у першому і другому півріччях на фермі до 100 корів розмір однорідної технологічної групи буде 6-8 голів, до 200-12, 300-20, 400-25, до 600-32, до 800-48, до 1000-64, до 1600-80-100 гол.

Таблиця 2.2.2

Часові параметри виробничого циклу

Періодивиробничогоциклуцехи

Можливімежіднів

Тривалість періодів

днів

тактів

Сухостійний

50-60







Отелення

10-20







Роздоювання і осіменіння

60-100







Виробництва молока

170-215







Всього

-








^ 7. Визначення часових параметрів виробничого циклу.

З врахуванням вимоги будь-якого технологічного процесу, переміщення тварин у цехах повинно відбуватись синхронно, тоді тривалість кожного періоду повинна бути кратна такту процесу (ділиться без залишку на величину такту).

^ 8. Визначення кількості технологічних груп на фермі, Гоф:

Гоф=, де:

Гоф - кількість технологічних груп на фермі;

Dn - тривалість виробничого циклу, днів;

T - такт процесу, днів.

^ 9. Визначення кількості технологічних груп по цехах.

Г ці= , де:

Гці - кількість технологічних груп в "і" цеху;

Dпі - тривалість перебування тварин в "і" цеху.

^ 10. Визначення фронту робіт молочної ферми.

Фронт робіт по цехах ферми визначають з врахуванням розміру технологічної групи (Кг) та їх кількості (Гці), для чого кількість корів у технологічній групі перемножується на кількість технологічних груп у тому чи іншому цеху (табл. 2.2.3).

Таблиця 2.2.3

Фронт робіт молочної ферми

Періоди виробничого циклу, цехи

Кількість корів у технологічній групі

Кількість технологічних груп у періоді, цеху

Кількість корів у виробничій групі

Сухостійний










Отелення










Роздоювання і осіменіння










Виробництва молока










11. Складання циклограми потокового виробництва молока (табл. 2.2.4, 2.2.5).

2.2.4. Розрахунок молочної продуктивності і валового виробництва молока по тактам і цехам

Місяць лактації

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Разом

Добовий надій, кг


































Такти














































Термін перебув. корів в цеху, днів










х

Добовий надій на корову, кг











































х

Надій за такт, кг














































Середньорічне поголів’я корів, гол














































Виробництво молока за такт, ц











































х

Валове виробництво в цеху за такт, ц










х

Річне виробництво молока по цехам: кількість тактів на рік










х

Валовий надій молока по цехам та загальний, ц













2.2.5.Циклограма потокового виробництва молока

Цехи

Серед

річнепогол

корів

уцехугол

Ктьтехнолого

гічних

груп

Цехи

отелу

роздою і осіменіння

виробництва молока

сухостою

отелу

роздою

Такти

1

1

2

...

n

1

...

...

n

1

...

n

1

1 і т.п.

тривал

такту

днів

по цеху











































по зроста-

ючій











































Отелу























































Роздоюваня і осіменіння























































Виробництва молока























































Сухостійний























































Разом























































Середньодобовий надій на корову, кг











































Надій на 1 корову за такт, кг











































Надій від усіх корів у такті, ц











































12. Розрахунок середньорічного поголів’я по фермі (табл. 2.2.6 ).

П х D

Пср.= 365 , де:

П - поголів’я тварин, які поступили в групу;

D- тривалість перебування тварини у цеху

13. Розрахунок структури стада, С: (табл. 2.2.6.)

Псгх 100

С = Пст, де:

Пст - кількість тварин у стаді, всього


Таблиця 2.2.6

Розрахунок середньорічного поголів’я і структура стада

Групи тварин

Тривалість періоду,

днів

Методика розрахунку

(Пср= П х Д : 365)

Середньо

річне поголів’я

Питома вага в стаді,

%

Корови, всього













в т.ч. сухостійні













новотільні













періоду розд. та осім.













2-ої половини лакт.













^ Ремонтні телиці, всього

Період вирощування ремонтних телиць, днів

540










в т.ч. профілакторний

період (0-20 дн.)

20










молочний (21-180 дн.)

160










1 період вирощування

(181-360 дн.)

180










2 період вирощування

(361-540 дн.)

180










Нетелі до 6 міс. тільності

180










Нетелі понад 6 міс. тільності

100










Первістки на перевірці

90











14. Розрахунок потреби головомісць по цехах ферми, Мці

Мці= Квх Кн, де:

Кв - кількість тварин у виробничій групі "і" цеху, голів;

Кн - коефіцієнт нерівномірності отелень по місяцях року; (Кн= 1,5)

місяць з max кількістю отелень

Кн= місяць з min кількістю отелень.

15. Розрахунок загальної кількості головомісць для ферми:

Мф= Мц1+ Мц2+ Мц3+ Мц4.


16. Розрахунок потреби у доїльних апаратах і операторах машинного доїння.

Кількість доїльних апаратів для видоювання корів ферми (комплексу) визначають за залежністю.

ДА = Кd x t :Tpd, де

ДА – кількість доїльних апаратів;

^ Кd – кількість дійних корів у технологічних групах (сума середньорічного поголів’я дійних корів);

t – середня тривалість доїння однієї корови;

Tpd – тривалість разового доїння технологічних груп, хв.

Середня тривалість доїння корови (t) при доїнні у доїльні відра 9-10 хв., у молокопровід 6-8 хв. Тривалість разового доїння усієї групи (Tpd) за зоотехнічними вимогами 90-120 хв., у середньому 105 хв.

Кількість операторів машинного доїння (N операторів) залежить від їх кваліфікаційного рівня. Як правило, один оператор працює з 2-3 апаратами одночасно (N апаратів).

^ N опер. =ДА : N апаратів.


2.3. Програми росту ремонтного молодняку (3-4 стор.)

При опрацюванні даного розділу студент вказує значення спрямованого вирощування ремонтних телиць, підготовки нетелів до отелу, оцінки первісток за власною продуктивністю та придатністю до машинного доїння, приводить основні елементи технології їх утримання за слідуючою схемою(табл. 2.3.1).

Відповідно індивідуального завдання студент складає план вирощування ремонтного молодняку (табл. 2.3.2) та проводить його аналіз за показниками живої маси ремонтних телиць у віці 6,12, 18 міс., нетелів, енергії їх росту, витрати кормів та перетравного протеїну за весь період вирощування, затрати кормів на 1 кг приросту.


^ 2.4. Валове виробництво продукції по фермі (2-3 стор.)

Валове виробництво продукції по фермі від тварин основного стада та продукції вирощування подається в табл. 2.4.1 та 2.4.2.

Студент аналізує валове виробництво продукції у вартісному обчисленні.

Таблиця 2.4.1

Валове виробництво продукції по фермі від основного стада

Статево - вікові групи

Середньо

річне поголів’я, гол

Вихід продукції

на 1 гол., ц

Валовий вихід продукції, ц

Реаліза

ційна ціна, 1 ц, грн.

Всього вироблено продукції, тис. грн.

Корови
















Перевірені первістки
















Приплід в перерахунку на молоко
















Жива маса бракованих корів, ц
















Всього:

















Таблиця 2.4.2

Валове виробництво продукції вирощування по фермі

Вікові групи ремонтних телиць. міс

Середньорічне поголів’я,

гол

Плановий приріст на

1 голову

Валовий приріст

ц

Вартість

Ц приросту.грн.

Всього вироблено приросту.

тис. грн

серед. добовий, г

за рік,

ц

0-6



















7-12



















13-18



















19-24



















25-27



















Всього:




















2.4.1.Загальна характеристика технологічного процесу вирощування ремонтних телиць та нетелей.

Цикл

Виробництва

Період,

фаза

виробництва

Трива-лість

періоду

фази

вироб

ництва

Спо-сіб

утри

мання

Еле-мент

примі

щення

Гранич-на

кіль-кість

голів

на

елемент

Норма площі на 1 гол., м2

Розмір елементів, м

Параметри внутріш-

нього повітря

Орга-ніза-ція

відпо

чинку

Тип

год

івлі

Вида

леня гною

Доїння

пере

везен-ня

ванта-жу

У примі

щеннях

На вигульних майдан

чиках

Шири-на

Гли-бина

t, 0С

Від

носна воло-гість,

%

Швид-кість руху повітря, м/с

Вирощування телиць

^ Вирощування телиць

540

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

--

В т.ч. профілакторний (0-20 днів)

20











































Молочний (21-180 днів)

160











































Вирощування:

1 період (181-360 днів)

еще рефераты
Еще работы по разное
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org