Реферат: Українська Зернова Асоціація

UGA



УЗА

Tel/fax (380 44) 246-62-01,

246-62-02

e-mail: inbox@uga.kiev.ua

lesya@uga.kiev.ua


Українська Зернова Асоціація
Огляд преси

10 вересня – 17 вересня 2010 року

Випуск № 29 - 09

Зміст поданих матеріалів відображає

виключно позицію авторів або видань,

вказаних у посиланнях.

УЗА не завжди поділяє думку авторів.










Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко: «Методи з утримування цін на хліб, можуть призвести до зриву осінньо-польових робіт!». Інтерв’ю газеті «Голос України» від 16 вересня 2010 року

Майже два місяці тому митники почали затримувати судна із зерном для експорту і проводити перевірки вантажу. Спершу чиновники пояснювали це махінаціями з боку зернотрейдерів. Тепер митниця мовчить, але затримувати вантажі продовжує. Тим часом міжнародні профільні організації все активніше заявляють про порушення прав торговельних партнерів України і просять владу вирішити проблему експорту. Ми ж вирішили поспілкуватися із самими зернотрейдерами, аби дізнатися, наскільки критична склалася ситуація . На запитання ГУ відповідає Володимир Клименко, президент Української зернової асоціації - асоціації виробників, переробників та експортерів зерна (створена в 1997 році).

- ^ Володимире Георгієвичу, як Ви охарактеризуєте ринок зерна 2010
Ситуація, яка сьогодні склалася на ринку зерна, потребує додаткової уваги та реагування усіх гілок влади, бізнесу та громадських організацій.
З урожаю 2009 року (46 мільйонів тон) Україна експортувала близько 22 мільйонів тон зерна. Врожай 2010 року теж непоганий (близько 41 мільйонів тон). Таким чином згідно з балансом Україна може експортувати близько 15 мільйонів тон зерна. Треба відмітити, що експортери українського зерна професійно виконують свою роботу, працюючи в умовах фінансової кризи та жорсткої конкуренції на світовому ринку.
За останнє десятиріччя в Україні створена одна з найкращих у світі систем експорту зерна, яка базується на принципах ринкової економіки та розумної співпраці бізнесу, влади і громадських організацій АПК. Про це свідчить і третє місце у світі з експорту зерна, яке виборола Україна (після США та країн ЕС). Українське зерно експортується у 89 країн світу.
Побудовані за останні роки в портах України, за рахунок приватних інвесторів, перевантажувальні комплекси збільшили можливості з експорту зерна з 7 до 35 мільйонів тон зерна на рік. Експортери зерна модернізували та побудували більше 200 елеваторів по всій території України, вирощують зернові на сотнях тисяч гектарах землі і будівництво нових потужностей продовжується.
Потреба внутрішнього ринку у зерні є на рівні 26-27 мільйонів тон. Таким чином, більше третини врожаю потрібно експортувати. В таких умовах ціноутворення на ринку зерна залежить і буде повністю залежати від світових цін на зерно і ніякі дії в Україні цього кардинально змінити не зможуть. Те, чим можна управляти на території України, це насамперед собівартість виробництва зерна та собівартість його експорту. Зменшення собівартості виробництва та експорту зерна – основа конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку.
У 2010 році ми дуже багато говорили про закупівельні ціни на зерно. Назву чотири основні фактори ціноутворення на зернові:


• Світові ціни;
• Курс національної валюти до долару США;
• Вартість маркетингового ланцюжка від поля до судна;
• Повернення ПДВ експортерам зерна.

Світові ціни дозволяють рентабельно працювати виробникам зерна. На найближчі 10 років прогнозується стабільність світових цін на зернові.
Курс національної валюти стимулює експорт. Девяносто відсотків контрактів по торгівлі зерном мають валюту контракту долар США. Однак, останнім часом, багато говориться про необхідність ревальвації гривні до рівня 6 або 7 гривень за 1 долар США. При прийнятті відповідних рішень, треба мати на увазі, що при зміні курсу з 8 до 7 гривень за долар США виробники зерна можуть втратити близько 7 мільярдів гривень.
Гірша ситуація з вартістю маркетингового ланцюжка. Є багато прикладів, коли вартість маркетингового ланцюжка (від поля до порту) з жовтня 2007 року до липня 2009 року зросла зі 180 до 350 гривень на тону, а це близько 5 мільярдів гривень, які вийняті з кишені виробників зерна. Треба підкреслити, що основний об’єм послуг по маркетинговому ланцюжку надає держава.
Виключно погана ситуація з поверненням ПДВ експортерам сільгосппродукції. Вже рік експортерам зерна повертаються копійки! Компанії експортери не можуть одержати ніякої інформації з даного питання, не можуть формувати фінансові плани. Закупівельні ціни, тільки за рахунок фактору неповернення ПДВ, для виробників зерна впадуть на 20 відсотків. За маркетинговий рік виробники зерна втратять близько 10 мільярдів гривень.
При такому відношенні сільське господарство держави із курки, яка несе золоті яйця, може стати для держави тягарем у 15 мільйонів осіб, які проживають у сільській місцевості.


- А яка ситуація з повернення ПДВ через ПДВ-облігації ?
Розуміючи, що є серйозні проблеми з бюджетом 2010, УЗА ще в квітні 2010 року офіційно звернулася до уряду з пропозицією оформити заборгованість держави з ПДВ перед експортерами зерна через мезанізм ПДВ-облігацій. Ми говорили і про те, що потрібно це зробити до початку збору врожаю. Але маємо те що маємо. Експортери зерна не отримали ПДВ-облігацій ні в травні, ні в червні. Тільки в кінці серпня основна маса експортерів зерна (не всі ) нарешті отримала рішення про погашення заборгованості ПДВ-облігаціями. Маємо надію, що казначейство не буде зволікати та чітко виконає свою роботу. Щодо трьох дочірніх підприємств всесвітньовідомих зернових компаній, які з незрозумілих причин не включенні до реєстру, необхідна інформація передана до адміністрації Президента України.

- ^ Володимире Георгієвичу, яка нині ситуація у портах із зерном? Cкільки наразі стоїть кораблів?
- Більше двадцяти. Ніхто не розуміє за яким принципом кораблі відпускають або ні. Міністр агропромислового комплексу говорить, що він не причетний до цих гальмувань, віце-прем'єр Віктор Слаута каже те саме. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко навіть давав розпорядження митниці припинити затримки суден, однак нічого не змінюється.
На останній програмі Савіка Шустера Тігіпко підтвердив факт затримання кораблів і факт свого звернення до генерального прокурора України з цього приводу.
Тобто склалася ситуація, за якої експорт гальмується, але ні один із чиновників вищого рівня не сказав, що це він віддав розпорядження. Цікаво хто, згідно з розподілом обов’язків у КМУ, віддав команду митниці затримувати суда з зерном і хто повинен дати розпорядження це припинити! Це дуже нагадує картину 2006 року, коли не впровадивши ніяких заборон, чиновники блокують експорт через митну службу. Одне з суден тримають уже місяць. Збитки, від простою тільки цього судна, вже перевалили один мільйон доларів США. Я хотів би нагадати, що простій кожного судна - це десятки тисяч доларів на добу і якщо порахувати всі кораблі, вимальовується дуже велика сума. Цікаво хто з чиновників, які служать українському народу, та із якої кишені розрахується за весь цей безлад, штучно створений на зерновому ринку України.


- Кілька тижнів тому УЗА офіційно заявила, що митна служба не дотримується держстандартів при відборі зерна для аналізів. Митники брали проби не з потоку під час завантаження кораблів?
- Ну, я думаю, що люди в митниці зрозуміли, що зайнялися не своєю справою. Тепер вони вже ходять парами з хлібними інспекторами. Для нас що важливо? Зробили аналізи - через добу кораблі пішли. Сертифікати державної хлібної інспекції є остаточними. Так раніше було. І так повинно бути. Кожен повинен займатися своєю справою. І в той час коли перші керівники держави запрошують інвесторів працювати на Україні, вкладати кошти в економіку нашої держави, митники ініціювали карні справи проти тих саме інвесторів -українських дочірніх компаній всесвітньовідомих зернових фірм.

- ^ Керівники аграрного блоку заявляють, що в державі достатньо зерна і не потрібно стримувати експорт. Чому ж, на вашу думку, створюються перепони?
- Баланс зерна, який є в міністерстві, КМУ, Українській зерновій асоціації і який опублікувало міністерство сільського господарства США свідчить про те, що ми можемо експортувати близько 15 млн т. зерна: 6 млн т. пшениці, 4 млн т. ячменю та 5 млн т. кукурудзи. Не зважаючи на погодні умови Україна виростила нормальний урожай. Для внутрішнього споживання потрібно всього 26-27 млн т., все інше треба експортувати. А ми, крім того, маємо великі запаси минулого року. Зерна вистачає, ми експортували лише 15% від того, що можемо.


- ^ А ви гадаєте, підстав для підвищення цін на хліб немає?
Держава має всі можливості підтримання цінової стабільності щодо соціальних сортів хліба. Саме для цього п’ять років назад був створений державний Аграрний фонд, працює Держрезерв. Чи виконують ці державні структури покладені на них обов’язки? Чому у цих структурах регулярно і в великих обсягах безслідно щезає зерно, а віддуватися за це своїми кишенями повинні виробники зерна, пекарі та експортери?!

- ^ Наразі трейдери припинили закупівлі зернових у фермерів?
- Так, торгівля паралізована. В цих умовах купувати неможливо - кораблі з зерном відпускаються тільки, як кажуть у всіх портах України, по команді з Києва.
Вивезти зерно з ряду областей неможливо, не дає дозволу обласна влада.
Якщо нічого не зміниться, тисячі дрібних виробників збанкрутують. Тому, що у них немає можливості отримувати фінансові ресурси.


- ^ Неодноразово заявлялось, що трейдери самі просили владу впровадити квоти або заборонити експорт. Ви можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?
- Це неправда. Ми не були ініціаторами ніяких заборон експорту і нікому цього не пропонували. Коли кораблі з зерном стали гальмувати, ми запитали міністра: що ви збираєтеся робити? Він сказав: уряд впроваджуватиме квоти. На сайті Мінекономіки з’явився опублікований проект постанови про введення квот - для обговорення.
Свою позицію щодо цього ми виклали у звернені до Прем’єр-Міністра України.
Ми написали Держкомпідприємництву та Мінекономіки: якщо ви збираєтеся впроваджувати квоти, то спершу виконайте правила СОТ, сповістіть країни-імпортери. А для експортерів важливо, щоб попливли кораблі, це виконання контрактів. Крім того, портові елеватори не призначені для довгого зберігання зерна. У 2006 році на кількох елеваторах почалися процеси самозігрівання, які могли закінчитися вибухом. Ну, я не кажу про залізничні вагони: якщо піде дощ - все буде знищено. Тому я думаю для того, щоб утримувати ціни на хліб, не треба згноювати 2 млн т. зерна, які нині на кораблях, у портових елеваторах та вагонах.


- ^ А якщо таки впровадять квоти – на яких умовах ви готові працювати?
- В 2006 році ми місяць займалися тим, що розробляли цей алгоритм. Мінекономіки, Мінагрополітики та УЗА. Схема така: квота ділиться у пропорції 80 на 20. 80% квоти буде розподілятися між тими компаніями, які працювали на ринку України, які є реальними експортерами, які вміють працювати з зерном. 20% - на нові компанії, які тільки почали працювати. Тут враховані вимоги Антимонопольного комітету, це відпрацьована схема, за якою можна працювати.


- ^ Наскільки якісний цьогорічний врожай зернових?
- Спекотна погода позитивно вплинула якість пшениці. У нас приблизо 70% пшениці продовольчої, 30% фуражної.
 

- ^ Росія заборонила експорт зернових до 31 грудня. У нас є шанс зайняти на світовому ринку нішу сусідів?
- Чиновники заважають зайняти цю нішу. Росія планувала експортувати 18 млн т., її місце займуть США та Аргентина, у якої врожай буде вищим у півтора рази. Взагалі ми знаходимося в дуже унікальному становищі. У нас від порту Одеса до Єгипту 1100 морських миль, з Мексиканської затоки до Єгипту 4500 морських миль, далеко і Аргентина, а Австралія взагалі 5500 миль. Якщо говорити про російське Ставропілля і Краснодарський край, то їм теж на 200 миль далі ніж нам. Тобто Україна знаходиться найближче до тих ринків, де споживається зерно, де пустеля - північна Африка, Близький Схід. Це наші ринки, ми повинні виробляти продукцію в більшому обсязі, покращувати якість і нікому не віддавати споживачів українського зерна.
 

- ^ Яка ситуація сьогодні на світовому зерновому ринку?
- Ціни піднялися в півтора рази з 1 липня через погані врожаї у Росії та Канаді. Ціни зараз дуже вигідні. Які будуть навесні - це ще питання.


- ^ Нещодавно віце-прем’єр Борис Колесніков заявив про необхідність скасувати компенсацію ПДВ експортерам...
- Я більше того скажу - я особисто від членів Української зернової асоціації двічі за останні 5 років виступав в Кабміні, де пропонував теж саме. Сенс простий. Якщо б держава нам віддавала ПДВ рівно через 60 днів, як це належить за законом, якщо б держава не імітувала масу перевірок, то на пшеницю, ячмінь, кукурудзу закупівельні ціни для виробника були б на 200 грн більше, на соняшнику - на 400 грн. В останні півтора роки ПДВ практично не віддають, тому на ціну для виробника це ніяк не впливає. Тож пропозиції Колесникова я особисто підтримую. Знаєте, хто зараз постраждає, якщо буде прийняте це рішення ? Тільки різного роду пройдисвіти, які живуть з відкатів. Більше ніхто. Нам набридло ходити до податкової, нам набридло, що нас називають шахраями. Давайте скасуємо і потім подивимося, хто шахрай.

- ^ А чи є кошти у аграріїв для проведення осінньо-польових робіт?
Виробники зерна виростили 40 мільйонів тон зерна (без олійних). Середня ринкова ціна -не менше 200 доларів за тону на лінійному елеваторі. Таким чином, виробники могли б продати вирощене зерно на 8 мільярдів доларів США або 64 мільярди гривень.
І в цей час блокується експорт, а представники фракції комуністів розробляють і вносять законопроект про мараторій на експорт зерна. Можливо у комуністів є 64 мільярда гривень і вони викуплять зерно у виробників? Можливо 64 мільярда гривень є у державному бюджеті України? Можливо спасе ситуацію Аграрний Фонд, що вже три місяці повторює, що викупить зерно у селян на 5 мільярдів гривень із 64 мільярдів?
Я думаю, що такі методи з утримування цін на хліб є непрофесійними і можуть призвести до зриву осінньо-польових робіт. А світова коньюктури така, що зерно буде в ціні і на слідуючий рік.
Україна повинна рухатись до врожаїв у 80 мільйонів тон, але для цього треба дати виробнику кінець кінцем продати свій товар по ринковій ціні!
Виробники, переробники та експортери зерна мають великі надії у вирішенні питань зернового ринку на Президента України Віктора Федоровича Януковича. Ми знаємо, що завдяки рішучій позиції Президента ми отримали ПДВ-облігації і завдяки цьому зараз розморожуються цілий ряд інвестиційних проектів в аграрній галузі. Віримо, що Президент поставить жирну крапку і в історії всіляких заборон на продаж аграріями зерна, на благо селян, на благо народу України.

^ Біографічна довідка


Клименко Володимир Георгійович народився 29 червня 1954 року в м. Череповець Вологодської області (Росія).
Має дві вищі освіти. Закінчив Київський політехнічний інститут, кваліфікація інженер – системотехнік та Київську вищу банківську школу Міжнародного центру ринкових відносин та підприємництва, кваліфікація - економіст, менеджер банківської справи.
Трудову діяльність почав у 1971 році, з 1981 року працював в системі міністерства хлібопродуктів України, з 1985 року на посаді заступника начальника Республіканського інформаційно-обчислювального центру Міністерства хлібопродуктів УРСР.
В 1998 році призначений на посаду генерального директора Української Зернової Асоціації (УЗА). З липня 2006 року, згідно з рішенням загальних зборів, обраний президентом УЗА.
Проходив стажування у Великобританії в 1998 році, Ізраїлі та Канаді у 2001 році, США 1998, 2008, 2009 роках по питанням функціонування елеваторної промисловості та торгівлі зерном, біржової торгівлі, бізнес планування у сільському господарстві, розвитку альтернативних джерел енергії та розбудови професійних громадських організацій агропромислового комплексу. Аспірант кафедри складних систем університету ім. Т.Г. Шевченко. Автор низки наукових праць з питань оптимізації перевезень зернових вантажів залізничним транспортом.
2003 рік - нагороджений Почесною грамотою та медаллю Кабінету Міністрів України.
2003 рік – нагороджений Золотим Знаком Українського союзу промисловців і підприємців.
2004 рік - присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».
2006 рік - нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани» міністерства аграрної політики.
2009 рік - нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Почесний доктор економічних наук та академік Української Технологічної Академії.
З 2002 року працював радником віце-премьєр міністрів з питань АПК у п’яти урядах, а також радником секретаря РНБО на громадських засадах.
Клименко Володимир Георгійович - член президії Громадської ради при Міністерстві аграрної політики України, член Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Радник віце-премьєр міністра з питань АПК. Експерт ЕБРР та ФАО.

Газета "Голос України"


^ Заява Української зернової асоціації від 13 вересня 2010 року

Заява Української зернової асоціації

13 вересня 2010 р.


Українська зернова асоціація підтримує намір уряду не впроваджувати будь-яких обмежувальних заходів на експорт зерна.

«Ми, члени Асоціації повністю поділяємо заяву, зроблену прем'єр-міністром Миколою Азаровим на нараді з розвитку Автономної республіки Крим що, незважаючи на посуху, зібраний врожай достатній аби забезпечити всі експортні та внутрішні можливості», відзначає Президент УЗА Володимир Клименко.

Асоціація сподівається, говориться у заяві УЗА, що відтепер буде знято усі штучні перешкоди для роботи зерноторгових компаній, з українських портів нарешті випустять завантажені збіжжям судна, а кримінальні справи, ініційовані митницею, щодо українських дочірніх компаній всесвітньовідомих зернових фірм, буде припинено. Президент УЗА Володимир Клименко нагадує: «Блокування вантажу обходиться експортерам у десятки тисяч доларів щодоби. А втрати, наприклад, за простій тільки одного судна, затриманого ще у липні, вже перевищили один мільйон доларів США. Членам Асоціації цікаво – хто та з якої кишені розраховуватиметься за весь цей безлад, штучно створений на зерновому ринку країни».

Українська зернова асоціація також зазначає, що блокування експорту вже паралізувало торгівлю зерном. Адже за умов, коли вантажі відпускаються тільки, як запевняють у портах України, по команді з Києва, закуповувати збіжжя у селян неможливо. І якщо найближчим часом ситуація не зміниться, тисячі дрібних виробників збанкрутують, а осінньо-польові роботи опиняться на межі зриву.

За умов тривалого блокування експорту, єдиним позитивним кроком Асоціація вважає рішення уряду про погашення заборгованості ПДВ-облігаціями. Однак в той час, коли основна маса експортерів зерна їх нарешті отримала, три дочірні підприємства всесвітньовідомих зернових компаній з незрозумілих причин не включенні до реєстру. Інформацію про це вже передано до Адміністрації Президента України, відзначається у заяві Української зернової асоціації.

Прес-служба Української зернової асоціації
pressa_uza@ukr.net
 


Президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко: "Удержать цены на хлеб несложно"

Из Аграрного фонда исчезло зерно, и государству нечем компенсировать рост мировых цен на зерно. Поэтому оно, по примеру России, пытается неофициально закрыть границы для экспорта и создать искусственный избыток зерновых в Украине. Тогда цены на хлеб останутся низкими, а половина урожая сгниет в селянских хранилищах. Такую позицию крупных зернотрейдеров по поводу кризисной ситуации на рынке зерна finance.tochka.net высказал президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко.


^ Экспортные мышцы Украины


В чем специфика нынешнего украинского урожая в плане соотношения разных зерновых культур, а также качества каждой из них?



В этом году наш урожай будет на уровне 40-40,5 млн. тонн. А потребление Украины - 26-27 млн. тонн, и остальное надо экспортировать. Кроме того, к 1 июля Украина подошла еще и с завышенными переходными запасами зерна, там примерно 2-3 млн. тонны лишние. Поэтому экспортный потенциал Украины в этом году все эксперты оценивают в 15 млн. тонн.
В частности, в отчете американского Министерства сельского хозяйства утверждается, что Украина может отправить на экспорт 6 млн. тонн пшеницы, 4 млн. тонн ячменя и 5 млн. тонн кукурузы. Кукурузу мы еще не собрали, но прогнозы таковы, что мы получим ее около 11 млн. тонн, и 5 можно экспортировать.


Относительно пшеницы мы ожидали, что качество будет хуже, но эта жара - она, с одной стороны, вроде и плохая, а с другой - она резко улучшила качество пшеницы. Она убила клопов-черепашек и других вредителей. Поэтому у нас примерно 70% - продовольственная пшеница, остальная - фуражная.


Сейчас много говорят о том, что мы должны занять нишу России на мировых рынках. Но насколько это будет стабильное положение? Если в следующем году Россия откроет экспорт - разве мы удержимся на тех же рынках?


Украина и Россия географически поставляют основные объемы зерна в одни и те же регионы. Если Россия ушла с рынков - то действительно, за счет повышения мировых цен мы можем гораздо выгоднее продать собственный товар. Но это не значит, что российские контракты достанутся нам. Они достанутся американцам и аргентинцам. Мы все равно не закроем дыру, образовавшуюся после запрета экспорта из России, ведь Россия планировала 18 млн. тонн продать только пшеницы. А мы бы свои 6 млн. тонн в любом случае продали, только по более низким ценам. Если бы Россия тоже экспортировала - то осталось бы непроданным не наше, а американское и аргентинское зерно, так как оттуда далеко везти.


^ Цены на хлеб vs цены на круассаны


Но это привело также к росту внутренних цен на зерно.


Удержать цены на хлеб несложно. Россия решила закрыть экспорт, но я считаю, что Украина такое решение принимать не должна. Однако экспортеры зерновых столкнулись с тем, что таможня, по негласным указаниям, заблокировала отгрузку зерна на корабли. Они стоят, их под разными предлогами не выпускают из портов.


Насколько это помогло снизить цены?


Никто не говорит, что цены на абсолютно весь хлеб должны быть низкими. Речь идет только о социальном хлебе - "черный", батон и "серый" формовой. Для этого нужно только одно: чтобы в Аграрном фонде была пшеница. Ее количество, необходимое для выпечки социального хлеба, составляет примерно 12-15% от общего внутреннего потребления, что составляет примерно 6 млн. тонн. То есть для того чтобы решить проблему социального хлеба, нужно иметь максимум 900 тыс. тонн зерна.


А в Аграрном фонде в любое время: зимой, летом, днем и ночью, должно быть 1,2 млн. тонн пшеницы, то есть 20% от объема продовольственного потребления. Это международные нормы. Если мы понимаем, что для социальных сортов нужно 900 тыс. тонн - то в Аграрном фонде на эти нужды зерна хватит. И если вдруг на мировом рынке цена будет слишком высокой - то Кабмин может решить так: взять из Аграрного фонда эти 900 тыс. тонн, сделать из них муку и отдать ее непосредственно компаниям, производящим хлеб. Этих компаний немного, и их несложно обеспечить.
А больше зерна хранить в Аграрном фонде и не надо. Стабилизировать цену, условно говоря, на круассаны, нет смысла. Сейчас говорят, что закупят 5 млн. тонн. Но хранение 1 тонны ежемесячно стоит примерно $3. Поэтому $15 млн. нужно ежемесячно платить за хранение. К тому же необходимо понимать, что у нас в государственных структурах, вроде Аграрного фонда, всегда что-то исчезает.


Можно поступить также иначе: можно выдавать дотации непосредственно хлебозаводам на социальный хлеб. Примерно 400 млн. грн. ежегодно для этого нужно.


Аграрный фонд заявил, что останавливает закупку зерна по высоким ценам. У него есть шанс дождаться их снижения?


Насколько я понимаю, он ничего не закупал, у него нет денег. Государственные деньги не поступили, попытки получить кредиты также ничем пока не увенчались. Поэтому это заявление - это, скорее всего, попытка сделать хорошую мину при плохой игре. Если бы было за что закупать - зачем это останавливать? Ты, пожалуйста, выставляй закупочную цену, и посмотрим, может, кто-то будет продавать и за 1300 грн./тонна. Кто сказал, что нет?


А вот когда нет денег, к сезону подошли совсем неподготовленные, а зерно, которое было в Аграрном фонде, распродали перед началом сезона - вот теперь вопрос, теперь надо браться за голову и думать: зерна нет - так давайте запретим экспорт.


Какой сейчас дефицит зерна в фонде?


Не знаю точно, но ситуация там плачевная.


Значит, у нас три экспортные культуры. Почему же ажиотаж тогда именно вокруг гречки?


Дело в том, что гречку украинцы очень любят. И ее всегда было навалом, поэтому вопрос про гречку никогда не возникал. В этом году, из-за жары, ее немножко может не хватить, но ее можно и купить где-то, это не проблема.


То есть пока в Россию ее не вывозят? Дело не в экспорте, а сугубо в проблемах внутреннего рынка?


Есть несколько комбинатов хлебопродуктов, которые для того, чтобы пробиться на экспортные рынки Германии, в течение четырех лет вводили ISO 9001, доказывали, что у нас гречка - очень качественный товар, и все равно ее не особо покупали. Сейчас, в связи с ситуацией в России, я не исключаю, что экспорт туда может повлиять на наш баланс. Но как эта проблема будет решаться - я не знаю. Пока ничего страшного с гречкой не происходит, все будет зависеть от решений Кабмина.


^ Зерно в портах прорастет?


Даже при условии обеспечения резерва на социальный хлеб, где гарантия, что экспортеры не вывезут зерна больше, чем нужно было, чтобы обеспечить внутренний спрос? Вот если в этом году вывезут не 15, а 20 млн. тонн?


Это невозможно. Мы - члены ВТО, члены Международного совета по зерну. Наш баланс зерна известен другим странам. Представьте себе: государство знает, что мы можем вывезти только 15 млн. тонн зерна. Государство обращается в ВТО, к производителям, и говорит, что мы отпустим за границу 6 млн. тонн пшеницы, 4 - ячменя и 5 - кукурузы.


Это своего рода квоты?


Нет, это не квоты. Все знают об этом, идет обычная нормальная торговля, но все понимают: как только таможня нам скажет, что пошел корабль, который увез последнюю пшеницу из 6 млн. тонн - все, государство вводит запрет. Ребята, мы честно поступили, мы всех предупредили, дальше никто ехать не может.


В 2008 году такой механизм оказался действенным?
 

В 2008 году была противоположная задача. Мы никогда не вывозили такого количества зерна, поэтому мы даже не верили, что наши порты перевалят столько. Никто не знал, что мы 2,5 млн. тонн можем ежемесячно переваливать.


Почему вы призываете вводить квоты именно с 15 сентября?


Я подчеркиваю, что украинские экспортеры никогда не предлагали запретить экспорт. Эти байки, что, мол, мы хотим спрыгнуть с контрактов, - это для обывателей. И еще мы никогда не предлагали квоты.


Но когда Министерство экономики начало об этом говорить, когда сказало, что оно вводит квоты на 1,5 млн. тонн пшеницы и 1 млн. тонн ячменя, мы им ответили: не ранее 15 сентября из-за того, что у нас стоят корабли, на которых находится примерно 300 тыс. тонн груза. Каждый день простоя одного корабля - это десятки тысяч долларов. В портовых элеваторах находится 1,1 млн. тонн зерна. И вагоны, которые месяц тому назад ехали в порт - на них было примерно 300 тыс. тонн зерна.


Мы сказали: нам понадобится месяц, чтобы все это разгрузить, чтобы не было штрафов, чтобы все эти грузы поплыли на кораблях, чтобы разгрузить портовые емкости - они не предназначены для длительного хранения. В 2006 году весь мир облетели фотографии, когда в портовых элеваторах пророс ячмень. Это вообще преступление.


А вы при этом обязуетесь не подвозить туда новое зерно?


Да. Мы будем знать, что такое решение принято, и с 15 сентября - мы же люди умные - тоже позаботимся, чтобы не было так, как сейчас: элеваторы загружены, вагоны где-то там крутятся, штрафы за простой выплачиваются...


И что вы в таком случае будете делать с остальным зерном, которое не поместится в квоты, но и в Украине не будет нужно?


Зерно это не гайки и болты - оно портится гораздо быстрее. Поэтому много зерна потеряет классность или испортится. Кроме того, крестьянин, который вырастил это зерно, уже никогда не вернет вложенные деньги. А деньги крестьянам ой как нужны. Например, в Украине нужно дополнительно построить элеваторные комплексы для хранения 30 млн. тонн зерна. Строительство, из расчета на 1 тонну хранения, требует $200. Таким образом, только для строительства элеваторов нужно $6 млрд., или 48 млрд. грн. А закупка тракторов, комбайнов? Это десятки миллиардов долларов. Поэтому, когда я слышу, что аграрии и так много зарабатывают, и можно запретить экспорт, хочу сказать - хватит считать деньги в чужих карманах, а если тоже хотите иметь большие "селянские доходы", берите плуг и - в поле.


А вот все время ведутся дискуссии по поводу того, как будут распределяться квоты. Реально ввести на зерновом рынке такой механизм, как на рынке электроэнергии? Когда проходит аукцион, и тот экспортер, который предлагает государству большую цену, получает право экспортировать?


Я считаю, что это неправильно. Зерновой рынок - это не рынок электроэнергии. Мы, Минэкономики, Минагрополитики и Украинская зерновая ассоциация, в 2006 году придумали систему. Все квоты делятся на две части: 80% достается тем фирмам, которые исторически работали на этом рынке, 20% - новым фирмам, которые только появились. Те 80% распределяются пропорционально доле каждого участника рынка в экспорте в течение последних трех лет. 20% - в соответствии с заявками. Но и одни и другие подтверждают, что у них есть зерно на складе. Ведь тот, кто вложил деньги, в первую очередь должен экспортировать.


Еще сейчас есть такая идея, чтобы всю экспортную квоту отдать Аграрному фонду. Но сейчас у нас - около 30 экспортеров, и все они конкурируют между собой. Предлагают производителям конкурентную цену и работают во всех портах - и в маленьких, и в больших, кому как удобнее. А у государства есть только перевалка в Одессе, в ГАХК "Хлеб Украины". И все остальные порты были бы недозагружены.


Поэтому мы предлагаем, если мы снова придем к квотам, применить разработанную нами методологию.


^ О том, может ли Украина подождать с экспортом зерна, а также о непонятном запрете на выход кораблей из портов и перспективах отмены возврата НДС для зернотрейдеров.


Таможней управляют с НЛО


Может ли Украина подождать с экспортом, дождаться еще более высоких мировых цен?


Я вам вот что скажу, у нас 29,5 млн. тонн элеваторных емкостей, а урожай - 40 млн. тонн, плюс 6 млн. переходящих запасов: это уже 46 млн. Это зерно надо где-то хранить. Хранить его качественно можно только на обустроенных для этого элеваторах. Поэтому у нас на экспорт отправляется в первую очередь зерно тех хозяев, которым негде его хранить.


В этом году повезло в том плане, что было сухое зерно, его не надо было сушить, и оно на току, в различных кладовых некоторое время может пролежать. Но, в конце концов, все равно приходится его отдавать экспортерам.


Сейчас этот механизм парализован. Это означает, что зерно у части хозяев лежит в необорудованных помещениях и его никуда не могут вывезти. Пока кому-то в голову придет что-то там решать, это уже будет мусора, а не зерно.


То есть Украина должна быстро продавать то количество зерна, которое составляет разницу между урожаем и элеваторными мощностями, сразу после уборки урожая?


Это зависит от того, кто как хочет продавать свой товар, есть ли у него место для хранения. Если есть - он может подержать, весной продать. Каждый производитель сам решает, что делать. Все разговоры, что приехал, так сказать, трейдер и заставил кого-то продать - это абсолютная ложь.


Насколько критично для производителей сейчас срочно продать зерно? Два года тому назад у них была необходимость вернуть срочно кредиты. В этом году как?


Я вам скажу, если сейчас не восстановить торговлю, то целый ряд мелких производителей вообще исчезнут. Они не переживут такого управленческого решения.


Сколько у них есть времени на ожидание?


Да нет у них времени. Надо собирать подсолнечник, на это нужны деньги. Кукурузу, поздние зерновые, и надо уже сеять скоро - осенние полевые работы требуют колоссальных затрат. Ведь мы наносим вред будущему урожаю. Засеем плохими семенами. А в следующем году скажем, что нас погода подвела. А то, что сеяли плохими семенами под урожай этого года, это что, не влияет на урожайность.


А они не могут продать, поскольку таможня держит корабли в портах. Спрашиваем у министра аграрной политики: это вы дали команду? Нет, клянется, что нет. Слауту спрашиваем: это вы? Нет, категорически нет. У Тигипко спрашиваем: это вы? Нет, наоборот, Тигипко распоряжался все корабли отпустить, а они стоят. Только кого-то отпустили, с чьего-то высочайшего разрешения. А Азаров был в отпуске.


Вопрос: кто давал команду? Наверное, нашим зерновым рынком кто-то управляет с НЛО.

Уже до смешного доходит. У "Луганскмлын" есть контракт на поставку муки с фирмой в Молдове. Те за свой счет прислали автомобили на 20 тонн. Их нагрузили мукой, пошли на таможню, а те не оформляют. Обратились в СБУ, что нарушаются законы Украины. А таможня объясняет, что ей сказали так: если вы нарушите закон - мы вам просто выпишем выговор, а если вы оформите машину - мы вас уволим.


Разгрузили люди машины, решили загрузиться мукой кукурузной, из которой мамалыгу делают. Она тут вообще в Украине никому не нужна. Приехали на таможню - а им снова отказывают. Почему? А нам уже сегодня утром сказали, что если есть слово "мука", то вообще не оформлять.


Это уже называется - старческий маразм.


Сколько сейчас составляют контрактные обязательства зернотрейдеров, подписанные еще по старым, низким ценам?


- Это все сказки, что нас не устраивают цены. У каждой компании абсолютно своя ситуация. Об ее контрактах не знает никто посторонний, и мы не знаем. Но на совете директоров членов нашей ассоциации мы решили: нас наши контракты устраивают, только дайте нам их выполнить.


^ Ножки Буша зерно не клюют


Колесников заявлял об отмене возврата НДС экспортерам зерна, чтобы аграрии вывозили мясо - продукт с большей добавленной стоимостью. Как это повлияет на вас?


Если бы это заявление прозвучало 2-3 года тому назад - оно многим бы не понравилось. Но сейчас мы уже столько натерпелись с этим НДС, я и сам предлагаю отменить возврат НДС. Это пока только мое частное мнение, а не ассоциации. Если бы государство копейка в копейку возвращало НДС - наши производители имели бы на 20% больше цены, т.е. примерно на 200 гривен за тонну.
Но поскольку государство уже на протяжении года ничего не отдает - то этот вопрос полностью потерял актуальность. Производители и сейчас не имеют ни копейки из того НДС, для них его отмена не будет ударом. А мировой рынок - достаточно высок, и дает неплохую цену и без фактора НДС. Заинтересованность в НДС сегодня может быть только у разного рода проходимцев, которые обслуживают лишь откаты по НДС.


Но такие меры не станут стимулом для развития животноводства?


Здесь любые вопросы требуют дополнительного исследования. Конечно, животноводство должно развиваться, мы должны пробиваться на внешние рынки мяса. Но мы пробивались на зерновые рынки 15 лет. И я могу лишь пожелать людям, которые производят мясо и молоко, выйти на эти рынки раньше, чем через 15 лет.


Когда я слышу, что надо экспортировать не зер