Реферат: Правила охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
26.08.2010 N 162

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 вересня 2010 р. за N 850/18145 



ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВ ОСНОВНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія Правил охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості (далі - Правила) поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності (далі - підприємства), діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом, експлуатацією, ремонтом та реконструкцією підприємств, які здійснюють виробництво продукції основної хімічної промисловості, технічне обслуговування та проведення ремонтних робіт устаткування.

1.2. Ці Правила застосовуються на підприємствах з виробництва продукції основної хімічної промисловості, а саме:

сірчаної кислоти (з колчедану, сірки, сірчистих газів, одержуваних при випалюванні сульфідних руд і сірководню);

суперфосфату простого;

складних добрив (амофосу, нітроамофосу, нітрофоски);

концентрованих добрив (подвійного суперфосфату, обезфторених фосфатів);

тукосумішей;

екстракційної фосфорної кислоти;

бури;

борної кислоти;

борних добрив;

фтористих солей (кріоліту, фтористого алюмінію, натрію фтористого, калію фтористого, кремнійфтористого натрію).

1.3. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників підприємств з виробництва продукції основної хімічної промисловості.
^ II. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

дихальні лінії - запобіжні системи, призначені для випускання накопичених повітря і пари, що унеможливлює створення вакууму в ємностях під час подавання чи відбирання рідини або внаслідок температурних коливань в ємностях;

силоси - бункери, виготовлені з залізобетону або сталі, для зберігання сипучих матеріалів.
^ III. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ГОСТ - міждержавний стандарт;

ГР - горючі рідини;

ДБН - Державні будівельні норми;

ДСанПіН - Державні санітарні правила і норми України;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ДСП - Державні санітарні правила України;

ДСТУ - Державний (національний) стандарт України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

ЛЗР - легкозаймисті рідини;

НАПБ - нормативний акт з пожежної безпеки;

НД - нормативний документ;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПАЗ - протиаварійний автоматичний захист;

ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
^ IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ
1.1. Усі будівлі, споруди, транспортні, енергетичні та інші інженерні комунікації, розміщені на території підприємства, згідно із Законом України "Про охорону праці" повинні відповідати затвердженій проектній документації.

1.2. Підприємства основної хімічної промисловості повинні мати затверджені у встановленому порядку:

проектну документацію;

технологічні регламенти;

паспорти (сертифікати) на технологічне устаткування;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

нормативні акти з охорони праці, які чинні на підприємстві і розробляються відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93);

перелік чинних законодавчих актів, стандартів та інших нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення безпечної та безаварійної роботи підприємства.

1.3. Опрацювання та введення в дію нових, перегляд та скасування чинних інструкцій з охорони праці на підприємствах здійснюються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

1.4. На підприємствах розробляється ПЛАС відповідно до Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (НПАОП 0.00-4.33-99).

1.5. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності об'єкта страхування за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, здійснюється відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788.

1.6. Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці".

1.7. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05), роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

1.8. На підприємстві має бути складений та затверджений роботодавцем перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 N 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за N 18/554.

1.9. Роботодавець повинен забезпечити своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442.

1.10. Небезпечні чинники (речовини, матеріали), що використовуються на підприємстві, повинні бути зареєстровані відповідно до Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.95 N 420.

1.11. Використання у складі виробничого обладнання та/або КВПіА джерел іонізуючого випромінювання має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266.

1.12. Усі види виробничого обладнання та/або КВПіА, які містять джерела іонізуючого випромінювання, мають відповідати вимогам Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)" (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 та введених у дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, Державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" (ДСП 6.177-2005-09-02), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

1.13. Під час прийняття на роботу та в процесі роботи на підприємствах основної хімічної промисловості працівники проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

1.14. Під час залучення до робіт неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зокрема Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

1.15. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112.

1.16. Відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04), з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці роботодавець розробляє і затверджує положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

1.17. До роботи на підприємствах основної хімічної промисловості допускаються працівники, які пройшли медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

1.18. Працівники підприємств основної хімічної промисловості на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07.09.2004 N 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за N 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13.12.2007 N 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31.03.2008 за N 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07).

ЗІЗ мають відповідати чинним національним стандартам та вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 N 761, на відповідний вид виробів і бути придатними за розмірами згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

1.19. Працівники підприємств основної хімічної промисловості забезпечуються ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".
^ V. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЦТВ ОСНОВНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
1.1. Організація технологічних процесів основної хімічної промисловості, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання - згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

Технологічні процеси треба розробляти на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".

Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.061-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности".

1.2. На підприємствах основної хімічної промисловості, які діють або вперше вводяться в експлуатацію, повинні бути розроблені та затверджені технологічні регламенти у порядку, передбаченому чинними НД.

Під час технологічних процесів на підприємствах основної хімічної промисловості відповідно до технологічних регламентів на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які класифіковано в ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

1.2.1. Фізичні шкідливі чинники:

машини і механізми, що рухаються;

рухомі частини виробничого обладнання;

підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень загальної та локальної вібрації;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищений рівень інфразвуку;

підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

підвищена чи знижена іонізація повітря;

підвищений рівень загальної та локальної вібрації;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухомість повітря;

підвищене значення напруги в електричному контурі, замикання якого може відбуватися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і обладнання.

1.2.2. Хімічні шкідливі чинники:

за характером впливу на організм людини:

а) загальнотоксичної дії;

б) канцерогени;

в) аерозолі переважно фіброгенної дії;

г) які подразнюють;

ґ) гостроспрямованої механічної дії;

д) які сенсибілізують;

за шляхом проникнення в організм людини через:

а) органи дихання;

б) органи травлення;

в) шкірні покриви і слизові оболонки.

1.2.3. Психофізіологічні шкідливі чинники:

фізичні перевантаження (статичні та динамічні);

нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні перевантаження).

1.3. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень під час виробництва на підприємствах основної хімічної промисловості мають відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 (EN 563:1994, IDT) "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 N 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за N 197/13464.

1.4. Внесення змін до технологічної схеми, апаратурного оформлення, системи ПАЗ здійснюється лише за наявності нормативно-технологічної та проектної документації, узгодженої з організацією - розробником технологічного процесу і організацією - розробником проекту.

1.5. Технологічні процеси зі застосуванням ГР, здатних утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, повинні проводитися в герметичному технологічному обладнанні, яке унеможливлює утворення небезпечних концентрацій цих речовин у навколишньому середовищі у будь-якому режимі роботи. Такі технологічні процеси має бути оснащено:

системами автоматичного або автоматизованого регулювання;

засобами контролю параметрів, показання яких визначають вибухонебезпечність процесу;

ефективними швидкодіючими системами приведення технологічних параметрів до регламентованих значень або зупинення процесу.

Для технологічних процесів із застосуванням вибухопожежонебезпечних продуктів має бути передбачено системи аварійного спорожнювання, які комплектують швидкодіючими запірними пристроями.

Для аварійного спорожнювання технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати обладнання технологічних установок або спеціальні системи аварійного спорожнювання.

Спеціальні системи аварійного спорожнювання повинні:

бути в постійній готовності;

унеможливлювати створення вибухопожежонебезпечних сумішей, а також розвиток аварій;

забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання;

оснащуватися засобами контролю та керування. Заборонено використовувати їх з іншою метою.

Місткість цієї системи розраховують згідно з кількістю горючих продуктів, яку визначають умовами безпечного зупинення технологічного процесу.

ГР треба направляти до закритих систем подальшої утилізації або до системи організованого спалювання.

1.6. Для всіх приміщень, будинків та зовнішнього устаткування має бути визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.12.2007 N 833 (далі - НАПБ Б.03.002-2007), яку необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення.

Клас вибухонебезпечних зон приміщень, згідно з яким здійснюють вибір і розміщення електроустановок, визначають проектні організації відповідно до законодавства.

1.7. Необхідність застосування та тип систем пожежогасіння вибухопожежонебезпечних об'єктів визначає проектна організація згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), і ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затвердженими наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247, та наводить у проектній документації.

1.8. Під час експлуатації на підприємствах основної хімічної промисловості технологічного устаткування, що працює під тиском, а також експлуатації, зберігання і транспортування балонів із стисненими газами треба дотримуватися вимог Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 31.12.2003 N 279, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08.06.2004 за N 704/9303.

Обслуговування та ремонт технологічного обладнання підприємств основної хімічної промисловості повинні проводити кваліфіковані працівники, які мають досвід роботи, навички, вміння та знання для виконання цих робіт.

1.9. Організація виробничих процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих і токсичних речовин, і використовуване при цьому устаткування мають унеможливлювати контакту працівників із цими речовинами в процесі обслуговування устаткування та під час виробничих процесів і операцій.

Виробничі процеси, пов'язані із застосуванням або утворенням шкідливих і токсичних речовин, необхідно проводити в герметично закритій апаратурі або під вакуумом (якщо це допускається технологією) переважно потоковим безперервно замкнутим циклом з автоматизацією окремих операцій. Рідини і суспензії мають переміщуватися трубопроводом. Окремі процеси (зливання продукції, вивантаження і завантаження твердих і пастоподібних речовин), які на цій технологічній операції не можуть бути герметизовані, має бути механізовано з повним усуненням ручних операцій.

1.10. Виробничі приміщення має бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системи вентиляционные. Общие требования" та СНиП 2.04.05-91* "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 та введених у дію 01.01.92 (далі - СНиП 2.04.05-91).

Місця виділення токсичних речовин у вигляді пари, газу або пилу необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Шкідливі і токсичні речовини, утворені під час проведення технологічного процесу, має бути вловлено й очищено перед викиданням їх у атмосферу.

1.11. Виробничі приміщення, в яких періодично або раптово можуть утворюватися небезпечні концентрації шкідливих речовин, треба розміщувати в будинках з достатньою кількістю виходів назовні (евакуаційні виходи) і обладнувати аварійною вентиляцією.

1.12. Устатковання, що використовується для вироблення особливо токсичних речовин, необхідно розміщувати в боксах з управлінням процесами з пультів керування, які знаходяться в окремому приміщенні. У цьому випадку в приміщення, де знаходяться пульти та органи керування процесами, треба подавати чисте повітря в обсязі, який забезпечує повітрообмін згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.
^ VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИРОБНИЦТВ ОСНОВНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
1.1. На підприємствах з виробництва продукції основної хімічної промисловості необхідно механізувати:

розвантаження сировини;

завантаження сировини до складів;

подавання сировини зі складів на технологічне перероблення;

внутрішньоцехове транспортування сировини, напівфабрикатів,

готових продуктів і відходів;

подавання тари до агрегатів фасування;

затарювання, зважування, зашивання, подавання на склад;

завантаження готовою продукцією зі складу;

очисні й ремонтні роботи;

прибирання виробничих приміщень;

інші трудомісткі роботи.

1.2. Проектування автоматизації, механізації, монтажу і експлуатації устатковання підприємств основної хімічної промисловості повинно відповідати вимогам законодавства.

Автоматизація виробництв має передбачати влаштування аварійної, попереджувальної й технологічної сигналізації та блокування, а також захисні заходи при досягненні граничнодопустимих значень технологічних параметрів і аварійного відключення технологічного устаткування.

1.3. У виробничих приміщеннях, віднесених за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з вимогами НАПБ Б.03.002-2007 до категорій А, Б і В, де можливе виділення сірководню, сірчистого газу, окису вуглецю, фтористих газів, має бути встановлено автоматичні сигналізатори ГДК, а за відсутності їх виділення - систематичний контроль за станом повітряного середовища виробничих приміщень треба здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" санітарною лабораторією підприємства або установою державної санітарно-епідеміологічної служби за графіком, затвердженим уповноваженим працівником.

1.4. Схеми автоматизації технологічних процесів має бути виконано таким чином, щоб вихід з ладу окремих засобів автоматики або їх несправності не могли спричиняти аварії на виробництві.

Кожний агрегат, що працює в режимі автоматичного або дистанційного ввімкнення й вимкнення, повинен мати світлове табло: "Обережно! Працює на автоматиці. Вмикається без сигналу".

1.5. Пускові пристрої основних машин, механізмів і апаратів має бути зблоковано із запобіжними огороджувальними конструкціями таким чином, щоб було унеможливлено запускання їх у роботу зі знятими запобіжними огороджувальними конструкціями. Перелік таких машин, механізмів і апаратів визначає проектна організація. Не допускається запускати машини, механізми й апарати зі знятими огороджувальними конструкціями.

1.6. Устатковання, апарати для отруйних, шкідливих, пожежо- і вибухонебезпечних речовин, розташовані в приміщеннях і на відкритих майданчиках, мають бути герметичними.

Ємності (сховища), що містять агресивні рідини, необхідно встановлювати на спеціальні піддони з бортами заввишки не менше ніж 15 см. Піддони повинні мати злив або пристрій для перекачування рідин у відповідний збірник (ємність). Піддони встановлюють під окремі ємності або під групу ємностей.

1.7. У виробничих приміщеннях допускається встановлювати посудини, що працюють під тиском, разом з посудинами, що працюють без тиску або під вакуумом, не розділяючи їх капітальною стіною, якщо цього не вимагає технологічний процес.

Будова і експлуатація парових вакуум-випарних апаратів повинні відповідати вимогам чинних НД.

1.8. Апарати й агрегати, що потребують спостереження за температурою й тиском і перебувають на значній відстані від робочих місць, має бути забезпечено дистанційними приладами з показаннями температури й тиску на щитах керування й контрольними приладами, встановленими на робочих місцях.

1.9. Апарати, посудини й комунікації, що потребують продувки, промивання й пропарювання перед внутрішнім оглядом або ремонтом, має бути обладнано відповідними штуцерами, а в обв'язці має бути передбачено підведення необхідних середовищ (пари, води, стисненого повітря, інертного газу). Допускається прокладати тимчасові комунікації.

1.10. Резервуари й збірники для кислот (азотної, сірчаної, фосфорної, кременій-фтористоводневої) і лугів (каустичної й кальцинованої соди) мають бути закритими, мати покажчики рівня, а також пристрої, які не допускають потрапляння рідини на підлогу й майданчик. Заборонено перевищувати максимальний рівень рідини, встановлений проектною організацією. Кришки збірників і резервуарів має бути обладнано дихальними лініями від апаратів в атмосферу.

1.11. Якщо за умовами виробництва потрібно часто відключати агрегати й щоразу встановлювати заглушки (наприклад у разі періодичної зміни каталізатора), то місця встановлення заглушок має бути позначено в проекті. При цьому мають бути забезпечені вільний підхід та необхідна робоча зона зі зручними умовами проведення робіт з установлення або знімання заглушок.

Заглушки мають бути пронумеровані й розраховані на певний тиск. Номер заглушки й тиск, на який її розраховано, вибивають на її "хвостовику".

Дії, пов'язані зі встановленням та зніманням заглушок, треба відмічати в спеціальному журналі обліку встановлення та знімання заглушок за особистим підписом відповідальної особи.

1.12. Робочі та оглядові майданчики, переходи, монтажні прорізи, приямки, сходи та площадки сходів мають бути обладнані перилами відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".

1.13. У виробничих приміщеннях, де можливі запалення одягу або хімічні опіки (при викиді полум'я з печей, під час роботи з кислотами й лугами), має бути встановлено раковини, аварійні душові або ванни з водою. Аварійні душові, ванни та раковини підключають до питного водопроводу й установлюють у видимих легкодоступних місцях на відстані не більше ніж 25 м від можливих осередків ураження. Аварійні душові мають автоматично спрацьовувати в разі ступання працівника на площадку під душовим ріжком.

Заборонено влаштовувати аварійні душові у виробничих приміщеннях, де застосовують калій, натрій та інші хімічні речовини, що розкладаються з вибухом під час контакту з водою.

1.14. Проектування, влаштування і експлуатація складських приміщень рідкого аміаку мають відповідати вимогам чинного законодавства.

1.15. Приймання залізничних цистерн з рідким аміаком, його злив у складські резервуари (ємності) і підготування до відправлення спорожнених цистерн необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.12.2007 N 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07).

1.16. Проектування, влаштування і експлуатація складських приміщень азотної кислоти для цехів нітрофоски й інших нітрофосфорних сполук мають відповідати вимогам чинного законодавства.

Для попередження про надходження поїзда до складського приміщення та про виїзд його із складського приміщення повинні оповіщати попереджувальні звукова, а в нічний період - і світлова сигналізації.

1.17. Фосфатну, боратову й магнезитову сировину і соду необхідно зберігати в закритих ємностях, силосах, бункерах, які відповідають вимогам СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263, обладнаних відповідними транспортними пристроями для приймання сировини й подавання її до виробництва, або в складських приміщеннях шатрового типу, якщо сировина надходить у мішках. Зберігання цієї сировини на території підприємства на відкритих майданчиках не допускається.

Необхідно запобігати попаданню в силоси атмосферних опадів і вологи, а також сторонніх предметів.

Усі отвори й люки у верхньому перекритті силосів має бути зачинено й огороджено на випадок їх відкривання.

Бункери й силоси для зберігання фосфатної сировини має бути обладнано пристосуваннями для обвалення зводів, які утворюються під час зберігання сировини. Обвалення зводів вручну всередині бункерів або силосів не допускається.

1.18. Приймальні траншеї складських приміщень апатитового концентрату, фосфоритного борошна, боратової й магнезитової сировини, обладнані скреперними установками, мають бути добре освітлені, огороджені та мати перехідні містки й майданчик для обслуговування уздовж фронту розвантаження залізничних вагонів на рівні підлоги вагона.

Розташування керування скреперними лебідками має забезпечувати працівнику повну оглядовість руху скрепера з місця керування.

1.19. У відділеннях остаточного оброблення суперфосфату й складських приміщеннях готової продукції засипання продукцією будівельних конструкцій будинку й опорних конструкцій підкранової колії не допускається. У разі випадкового розсипання проводять сухе прибирання (змітання) з подальшою утилізацією зметеного.

1.20. Будова і експлуатація мостових грейферних кранів для перелопачування суперфосфату й інших фосфатних добрив та заповнення складських приміщень мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 N 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

Під час зберігання грудкової сірки на відкритому складі треба укладати її в штабелі. У приміщеннях оброблення й транспортування грудкової сірки необхідно застосовувати механізми й інструменти, які унеможливлюють іскроутворення або перегрівання тертьових частин.

1.21. Зовнішні поверхні плавилки, фільтра, збірників розплавленої сірки й сіркопроводи мають бути теплоізольовані. Сіркопроводи мають бути з паровим обігрівом. Баки й збірники рідкої сірки плавильного й пічного відділень має бути обладнано повітропроводами з паровим обігрівом. Баки, збірники й відстійники розплавленої сірки треба обладнувати пристроями, які унеможливлюють переливання сірки.

1.22. До пуску печей, що працюють на газоподібному або рідкому паливі, можуть бути допущені тільки працівники, що пройшли спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці та отримали посвідчення відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

1.23. Печі для спалювання сірководню у виробництві сірчаної кислоти має бути обладнано спеціальною сигналізацією, яка попереджає про можливість аварії в результаті змінювання кількості або тиску сірководню, що надходить, або зупинення вентиляторів подавання повітря.

1.24. Приміщення насосного відділення складського приміщення олеуму треба опалювати системою з паровим або водяним обігріванням закритого типу.

Сальники насосів, а також фланцеві з'єднання трубопроводів для кислот і лугів та їх розчинів повинні бути захищені кожухами від розбризкування.

Кислотопроводи й сховища для олеуму, розташовані на відкритих майданчиках, має бути обладнано обігрівальними пристроями, які запобігають замерзанню продукту, що міститься в них. Теплоізоляція устаткування та трубопроводів має відповідати СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затвердженим постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155.

1.25. Резервуари для кислот треба встановлювати на фундаментах заввишки не менше ніж 1 м від підлог^ Глава 1. Виробничі будівлі та приміщення
1.1. Розташовані на території підприємств з виробництва продукції основної хімічної промисловості виробничі будівлі мають відповідати затвердженій в установленому порядку проектній документації.

1.2. Нагляд за технічним станом і експлуатація виробничих будівель та споруд разом з інженерними комунікаціями повинні здійснюватись відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлово