Реферат: Удк 621. 83

УДК 621.83
Яременюк А.Д., Кримець М. П. – ст. гр. МК-41.

Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя.

АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ УНІФІКАЦІЙНОГО СИНТЕЗУ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ ПОШУКОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У МАШИНОБУДУВАННІ
Науковий керівник: д.т.н., проф. Пилипець М. І.


Нові конструкторські і технологічні рішення визначають конкурентноздатність товарів і послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках. Технологічні інновації відіграють важливу роль в економічній і військовій безпеці України. Принципово рівень конкурентноздатності технологічних інновацій закладається на початкових стадіях проектування, коли формується концепція технологічних виробів. В умовах науково-технічного прогресу підсилюється вартість результату ефективного вирішення задач пошукового проектування на основі впровадження науково-містких технічних рішень. Тому важливою фундаментальною проблемою є створення нових методів та способів такого проектування. Незважаючи на значну кількість наукових праць, які присвячені питанням синтезу технологічних процесів (ТП) у машинобудуванні, існує постійна необхідність у вдосконаленні рівня технологічного забезпечення виробництва, а також потреба вироблення наукової бази для розробки конкурентноздатних технічних рішень, що перевищують за ефективністю відомі аналоги.

Загалом, задача синтезу принципової структури ТП на початкових етапах проектування належить до недостатньо структурованих проблем, в описі яких домінує інформація якісного характеру. Тому для її рішення використовуються експертні знання.

Одним із поширених підходів пошукового проектування є використання комбінаторно-морфологічного методу синтезу. Основними його недоліками є:
а) ігнорування множин зв’язків, що існують між елементами складного об’єкту і адитивний підхід до оцінки його властивостей; б) в морфологічній множині (ММ) міститься велика кількість нежиттєвоздатних варіантів; в) аналіз ММ великого об’єму здійснюється після завершення синтезу; г) значні витрати часу на дослідження результатів синтезу; д) багато інженерної праці витрачається на вирішення однотипних завдань, які повторюються при переході від одного ТП до іншого; е) вибір альтернативних варіантів функційних підсистем із яких складається ТП на попередньому етапі аналізу не достатньо відповідає сучасним вимогам бази знань про науково місткість через необхідність залучення великої кількості висококваліфікованих спеціалістів із різних галузей науки і техніки; ж) ймовірність втрати унікальних знань спеціалістів з часом, що обмежує їх багатократне використання в майбутньому для вирішення широкого кола подібних задач; к) складність розділення функцій між користувачами. Вимогою часу є те, щоб до розроблення і заповнення бази знань залучалися високо кваліфіковані в цій області експерти, або використовувались нагромаджені і систематизовані експертні знання, а безпосередній синтез здійснювали спеціалісти в області інновацій не дуже високої кваліфікації.

Отже, питання урахування широкого кола недостатньо формалізованих знань вітчизняних та зарубіжних висококваліфікованих експертів з різних галузей науки стосовно різних науково містких типів конструкторсько-технологічно-економічних рішень і їх виявлення в різних композиціях складових частин ТП при вирішенні нових задач в розглядуваній предметній області, для якої створена відповідна база інженерних знань є актуальною.

Використання методів уніфікаційного синтезу є основою для узагальнення та провадження раніше ігнорованих чи ізольованих науково-містких ТП.