Реферат: Операції господарських одиниць підприємства, які здійснюють свою діяльність за межами України

2.9. Облік операцій в іноземній валюті

2.9. Облік операцій в іноземній валюті

ПБО 21 “Вплив змін валютних курсів” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про:

операції підприємства в іноземних валютах (ПБО 21, пп.5–9, 15.1) та

відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць підприємства за межами України в грошовій одиниці України (ПБО 21, пп.10–14, 15.2–16).

Таким чином, щоб вирішити, які саме вимоги ПБО 21 слід застосовувати, підприємству необхідно класифікувати свою зовнішню економічну діяльність (рисунок).




^ Зовнішня економічна діяльність підприємства







Операції підприємства

в іноземній валюті




Операції господарських одиниць підприємства, які здійснюють свою діяльність за межами України













Придбання або продаж товарів чи послуг, розрахунки за які відбуватимуться в іноземній валюті




Дочірнє підприємство
















Отримання або надання позик (фінансової допомоги), сума яких визначена в іноземній валюті




Асоційоване підприємство
















Участь у незакінченому валютному контракті




Спільне підприємство
















Інше придбання або продаж активів, прийняття на себе або погашення зобов’язань, визначених в іноземній валюті




Філія, представництво або інший підрозділ підприємства

Класифікація зовнішньої діяльності підприємства за ПБО 21

Якщо підприємство має господарські одиниці, вказані на малюнку, далі слід перевірити їх відповідність таким ознакам (табл. 1).

^ Таблиця 1

Класифікація господарських одиниць за необхідністю застосування вимог ПБО 21

^ Критерії порівняння

(ПБО 21, п. 10.4)

Господарської одиниці, до звітності яких

застосовуються положення ПБО 21, пп.6 – 9

застосовуються положення ПБО 21, п.10

^ Питома вага операцій господарської одиниці з підприємством в обсязі діяльності господарської одиниці

Значна

Незначна

Фінансування господарської одиниці підприємством

Значне

Незначне

^ Сплата або компенсація витрат на заробітну плату, матеріали та інші елементи операційних витрат господарської одиниці здійснюється

Переважно у валюті України

Переважно в іноземній валюті

Реалізація закордонною господарською одиницею продукції (робіт, послуг) здійснюється

Переважно у валюті України

Переважно в іноземній валюті

^ Відокремленість руху грошових коштів господарської одиниці від діяльності підприємства

Невідокремлений

Відокремлений

Крім того, слід зазначити, що положення ПБО 21, п. 10 застосовуються тільки до тих господарських одиниць, які відповідають всім вище перерахованим критеріям. Кількісні характеристики цих критеріїв визначаються власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Показники статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України, яка не відповідає ознакам класифікації, наведених у ПБО 21, п.10, відображаються у валюті України за загальними правилами для операцій в іноземній валюті (ПБО 21,
пп. 6 – 9). Саме ці правила і будуть розглянуті нижче.


^ Облік операцій в іноземній валюті

За ПБО 21 під операцією в іноземній валюті розуміють господарську операцію, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Правила перерахунку результатів таких операцій у валюту звітності (тобто національну валюту України) визначені на дві дати:

дату здійснення операції;

дату балансу.

Загальні підходи до визначення дат здійснення операцій наведені у ПБО 1, 2 та 3 і є датами визнання (відображення) в обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат. Це дати:

реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (відповідно до вимог ПБО 15);

оприбуткування активів (грошових коштів, запасів, основних засобів тощо);

перерахування оплати за товари, роботи, послуги;

затвердження авансового звіту про закордонне відрядження і т.п.

Дата балансу визначена ПБО 1 і є датою останнього дня звітного періоду (року або кварталу).

Узагальнення вимог ПБО 21 до відображення операцій в іноземній валюті наведено у табл. 2.

^ Таблиця 2

Вимоги ПБО 21 до відображення операцій підприємства в іноземній валюті

Елементи визнання

Положення ПБО 21 щодо моменту визнання операцій в іноземній валюті

первісне визнання

(ПБО 21, пп.5–6)

на дату балансу

(ПБО 21, п.7)

Об’єкт
визнання

Монетарні статті

Немонетарні статті

Монетарні статті

Немонетарні статті

Оцінка

Відображаються

Перераховуються

Не перераховуються і відображаються

За курсом обміну на дату здійснення операції

За курсом обміну на дату балансу

За історичною собівартістю

За справедливою вартістю


З табл. 2 можна зробити такі висновки:

під час первісного визнання всі операції підприємства в іноземній валюті відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Валютний курс – установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни;

на дату балансу перерахунку підлягають тільки монетарні статті.

Наступним кроком для підприємства, яке використовує ПБО 21, є класифікація статей балансу на монетарні та немонетарні.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов‘язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті ­ статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Класифікація статей балансу на монетарні та немонетарні наведена у таблиці 3. Більша частина статей носитиме подвійний характер відповідно до умов здійснення господарських операцій (з оплатою грошовими коштами чи іншими активами) і потребуватиме аналізу.

^ Таблиця 3

Класифікація статей балансу щодо монетарності
Актив
^ Код рядка

Моне-тарні

Немоне-тарні

Потре-бують аналізу

1

2

3

4

5

І. Необоротні активи













Нематеріальні активи:













залишкова вартість

010




+




первісна вартість

011










знос

012










Незавершене будівництво

020




+




Основні засоби:













залишкова вартість

030




+




первісна вартість

031










знос

032










Довгострокові фінансові інвестиції:













які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040







+

інші фінансові інвестиції

045







+

Довгострокова дебіторська заборгованість

050







+

Відстрочені податкові активи

060




+




Інші необоротні активи

070







+

Усього за розділом I

080










ІІ. Оборотні активи













Запаси:













виробничі запаси

100




+




тварини на вирощуванні та відгодівлі

110




+




незавершене виробництво

120




+




готова продукція

130




+




товари

140




+




Векселі одержані

150







+

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:













чиста реалізаційна вартість

160







+

первісна вартість

161










резерв сумнівних боргів

162










Дебіторська заборгованість за розрахунками:













з бюджетом

170

+







за виданими авансами

180







+

з нарахованих доходів

190

+







із внутрішніх розрахунків

200







+

Інша поточна дебіторська заборгованість

210







+

Поточні фінансові інвестиції

220







+

Продовження табл. 3
Актив
^ Код рядка

Моне-тарні

Немоне-тарні

Потре-бують аналізу

1

2

3

4

5

Грошові кошти та їх еквіваленти:













в національній валюті

230

+







в іноземній валюті

240

+







Інші оборотні активи

250







+

^ Усього за розділом ІІ

260










ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270




+




Баланс

280









Пасив















І. Власний капітал













Статутний капітал

300




+




Пайовий капітал

310




+




Додатковий вкладений капітал

320




+




Інший додатковий капітал

330




+




Резервний капітал

340




+




Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350




+




Неоплачений капітал

360




+




Вилучений капітал

370




+




Усього за розділом І

380










ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів













Забезпечення виплат персоналу

400

+







Інші забезпечення

410

+







Цільове фінансування

420







+

^ Усього за розділом ІІ

430










ІІІ. Довгострокові зобов’язання













Довгострокові кредити банків

440

+







Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

+







Відстрочені податкові зобов’язання

460

+







Інші довгострокові зобов’язання

470







+

^ Усього за розділом ІІІ

480










ІV. Поточні зобов’язання













Короткострокові кредити банків

500

+







Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

+







Векселі видані

520

+







Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530







+

Поточні зобов’язання за розрахунками:













з одержаних авансів

540







+

з бюджетом

550

+







з позабюджетних платежів

560

+







зі страхування

570

+







з оплати праці

580







+

з учасниками

590







+

із внутрішніх розрахунків

600







+

Інші поточні зобов’язання

610







+

^ Усього за розділом IV

620










^ V. Доходи майбутніх періодів

630




+




Баланс

640











Розглянемо застосування вимог ПБО 21 на прикладах.

^ Приклад 1. Загальні правила відображення операцій і в іноземній валюті

Припустимо, що підприємство має активи, що надійшли за оплату в іноземній валюті (табл. 4). За ПБО 21 на дату балансу:

основні засоби та запаси як немонетарні статті перерахунку не підлягають, тому визнаються у Балансі за валютним курсом на дату здійснення операції. З навчальною метою наведена ситуація, коли запаси підприємства уцінено на дату балансу, проте їх перерахунок на дату балансу не здійснюється;

кредиторська заборгованість за запаси і основні засоби та залишок грошових коштів на валютному рахунку – монетарні статті, які перераховуються за валютним курсом на дату балансу.

^ Таблиця 4

Відображення в обліку та звітності операцій в іноземній валюті 1

Назва рахунку

Дата здійснення операції

Сума, $

Курс обміну валют НБУ (грн. за $1) на дату

Сума визнання в обліку, грн.

Курсова різниця, грн.

здійснення операції

балансу

на дату здійснення операції

на дату балансу

1

2

3

4

5

6

7

8

^ Основні засоби:

Первісна вартість

01.04.2000

10 000

5,42003

5,427

54 200

54 200

-

Знос

31.12.2000

Х

Х

Х

2 056

2 056

-

Запаси:

Фактична собівартість

12.09.2000

5 000

5,423

5,427

27 115

-

-

Чиста вартість реалізації

31.12.2000

Х

Х

Х

Х

20 080

-

Кредиторська заборгованість

за основні засоби

за запаси

01.04.2000

12.09.2000

10 000

5 000

5,42003

5,423

5,427

5,427

54 200

27 115

54 270

27 135

70

20

Грошові кошти (валютний рахунок)

31.12.1999

31.12.2000

2 000

2 000

5,372

-

-

5,427

10 744

-

-

10 854


110


Після перерахунку монетарних статей (у прикладі 1 – це кредиторська заборгованість та залишок грошових коштів в іноземній валюті) на дату балансу виникає курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах – позитивна в сумі 110 грн. та від’ємна в сумі
90 грн.

Визнання в обліку та звітності курсових різниць залежить від їх виду і визначається пп.8 – 9 ПБО 21 (табл. 5).

Таблиця 5
^ Визнання курсової різниці від операцій в іноземній валюті за ПБО 21
Види курсових різниць

Правила визнання за ПБО 21, пп.8 – 9

1

Курсові різниці, які виникли внаслідок перерахунку залишку грошових коштів у іноземній валюті на рахунках у банку та в касі

Відображаються у складі інших операційних доходів (витрат)

2

Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку інших монетарних статей про операційну діяльність (результат операцій з оборотними активами, крім короткострокових інвестицій2)

Відображаються у складі інших операційних доходів (витрат)

3

Курсові різниці, які виникли в результаті перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність (результат операцій з необоротними активами, а також з короткостроковими інвестиціями) за винятком курсових різниць, визначених у п.4 даної таблиці


Відображаються у складі інших доходів (витрат) звичайної діяльності

4

Курсові різниці, які виникли щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України

Відображаються у складі іншого додаткового капіталу.

Від’ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком “мінус”


Отже, у прикладі 1 курсова різниця за кредиторською заборгованістю за основні засоби буде відображена як інші витрати звичайної діяльності, тоді як курсова різниця за кредиторською заборгованістю за запаси – як інші витрати операційної діяльності та за залишком валютних коштів – як інші доходи операційної діяльності:

Дебет 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”

70

Кредит 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

70




Дебет 945 “Втрати від операційної курсової різниці”

20

Кредит 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

20




Дебет 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

110

Кредит 714 “Дохід від операційної курсової різниці”

110


Розглянувши загальні правила обліку операцій в іноземній валюті, перейдемо до окремих випадків.

Аванси, сплачені або отримані в іноземній валюті у зв’язку з немонетарними статтями при включенні до вартості активів (робіт, послуг) або доходу звітного періоду, перераховуються у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати або одержання авансу відповідно (ПБО 21, п.6).

Отже, зазначені статті вважаються немонетарними.




Приклад 2. Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті

8.06.2002р. виданий аванс з каси в сумі 3 000 євро. Квитки придбані з оплатою у гривні по безготівковому розрахунку. Курс НБУ на дату видачі авансу становив
5,20 грн. за 1 євро. Авансовий звіт, прийнятий 19.06.2002р. в сумі 2 800 євро, включає витрати на оплату готелю, транспортні витрати, добові. Курс НБУ на дату авансового звіту – 5,25 грн. за євро.

^ Таблиця 6

Розрахунки з підзвітними особами в іноземній валюті

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

Курс НБУ 5,20 грн. за євро

1

Надійшла в касу іноземна валюта для видачі під звіт

(3 000 х 5,20)

302 “Каса в іноземній валюті”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

15 600

2

Виданий аванс підзвітній особі

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

302 “Каса в іноземній валюті”

15 600

Курс НБУ 5,25 грн. за євро

3

Прийнятий авансовий звіт

(2 800 х 5,20)

92 “Адміністративні витрати”

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

14 560

4

Курсова різниця за невикористаним авансом

(200 х (5,25 – 5,2))

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

714 “Дохід від операційної курсової різниці”

10

5

Повернуто невикористаний аванс (200 х 5,25)

302 “Каса в іноземній валюті”

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

1 050


Отже, сума в іноземній валюті за авансовим звітом (операція 3) вказується в обліку за курсом НБУ на дату видачі авансу (операція 1). Залишок невикористаного авансу в іноземній валюті перераховується за курсом на дату операції (операція 5).

Ще один випадок, який потребує додаткового розгляду, – це аванси, сплачені частинами. За таких обставин виникає питання, яким чином слід визначити собівартість придбаного немонетарного активу, адже на кожну дату сплати може бути різний обмінний курс. Поки що безпосередньо у ПБО 21 немає відповіді на таке питання. До первісної вартості придбаних за таких умов немонетарних активів у фінансовому обліку повинен бути включений підсумок усіх авансів, що були перераховані під час дії різних обмінних курсів. Підставою для оцінки імпортованих товарів та їх відображення у фінансовому обліку перш за все є відповідні витяги з поточного рахунку в іноземній валюті про перераховані суми та офіційний курс НБУ, що діяв на дату перерахування авансу. Вантажна митна декларація є первинним документом лише для відображення витрат на сплату ввізного мита, митних процедур та податку на додану вартість на імпортовані основні засоби.

У випадку, якщо придбання немонетарних активів здійснюється шляхом перерахування часткових авансових платежів в іноземній валюті, для визначення собівартості придбаного активу доцільно використовувати такі методи:

метод середньозваженої собівартості;

собівартості першого надходження (ФІФО).

Ці методи регламентуються нормами ПБО 9 “Запаси”. Підприємство повинне визначити свій підхід у наказі про облікову політику.

Приклад 3.1. Облік придбання основних засобів по імпорту з перерахуванням часткових авансів в іноземній валюті (сума авансів дорівнює вартості придбаного активу)

Залишок валюти на рахунку підприємства на 01.01.01 складав 5 050 дол. США. Підприємство вирішило придбати обладнання по імпорту вартістю 7 000 дол. США.
З цією метою воно перерахувало іноземному постачальнику першу частину платежу –
5 000 дол. США (курс НБУ – 5, 43 грн. за 1 дол.), а потім придбало в уповноваженого банку необхідну ще суму валюти та додатково перерахувало 2 000 дол. США (курс НБУ – 5,42 грн./дол.).

Ці операції будуть відображені в обліку таким чином (табл. 7).

^ Таблиця 7

Облік часткових авансів в іноземній валюті
(сума авансу дорівнює вартості придбаного активу)
№ Зміст операції
Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Перераховано частину авансу для придбання обладнання




5 000 доларів США за курсом НБУ 5,43 грн. /долар

371 “Розрахунки за виданими авансами”


312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

27 150




Сплачено за переказ 20 доларів США за курсом 5,43 грн. /долар

92 “Адміністративні витрати”

109

2

Придбання іноземної валюти




Перераховано банку 12 000 грн. для придбання 2 000 доларів США

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

311 “Поточні рахунки в іноземній валют”

12 000




Зараховано валюту на валютний рахунок за офіційним курсом
5,44 грн. /дол. США, придбану за курсом 5,5 грн. /дол. США

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

10 880

П

Перераховано залишок валюти на рахунку за курсом НБУ на дату здійснення операції

(30 х (5,44 – 5,43))

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

714 “Дохід від операційної курсової різниці”

0,30




Витрати на сплату 1% до Пенсійного фонду України

92 “Адміністративні витрати”

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

110




Сплата послуг банку (0,4 %)

44




Списано різницю між біржовим та офіційним курсами валют

949 “Інші операційні витрати”

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

120




Повернуто банком невикористані кошти на поточний рахунок

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

846

3

Перераховано залишок авансу іноземному постачальнику




2 000 доларів США за курсом НБУ 5,42 грн. / долар

371 “Розрахунки за виданими авансами”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

10 840




Перераховано залишок валюти на рахунку за курсом НБУ на дату здійснення операції

(2 030 х (5,42 – 5,44))

945 “Витрати від операційної курсової різниці”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

40,60




Сплачено за переказ 10 доларів США за курсом НБУ 5,42 грн. /долар

92 “Адміністративні витрати”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

54

Продовження табл. 7

1

2

3

4

5

4

Оприбутковане обладнання митною вартістю 38 150 грн. (7 000 доларів США за курсом 5,45)




Сплачено митні платежі (10,2%)

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

3 891




Суму митних платежів зараховано до собівартості придбаного обладнання

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

3 891




Сплачено ПДВ по імпорту

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

8 408




Нарахований податковий кредит на суму сплаченого ПДВ

641 “Розрахунки за податками”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

8 408




Сума сплачених авансів зарахована до собівартості придбаного обладнання (27 150 + 10 840)

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

37 990

5

Введене в експлуатацію обладнання

(37 990 + 3 891)

10 “Основні засоби”

152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

41 881


Сума авансу може виявитися меншою, ніж вартість придбаного активу. Тоді кредиторська заборгованість, яка виникає на дату оприбуткування активу, буде розглядатися як монетарна і підлягатиме перерахунку на дату балансу.


^ Приклад 3.2. Облік придбання товарів по імпорту з частковою попередньою оплатою в іноземній валюті (сума авансу менша вартості придбаного активу)

Підприємство купує товари вартістю 2 000 євро по імпорту. Спочатку підприємство перераховує іноземному постачальнику аванс (1 000 євро), потім отримує товар. Кредиторська заборгованість в сумі 1 000 євро погашається підприємством після дати балансу.

^ Таблиця 8

Облік часткових авансів в іноземній валюті
(сума авансу менша вартості придбаного активу)

№ з/п
^ Зміст операції
Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

Курс НБУ 5,2 грн. за 1 євро на дату операції – сплата авансу

1

Перераховано частину авансу для придбання товару

(1 000 х 5,2)

371 “Розрахунки за виданими авансами”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

5 200

Курс НБУ 5,3 грн. за 1 євро на дату митного оформлення

2

Сплачені митні платежі

(2 000 х 5,3 х 0,102)

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

1 081

3

Сплачено ПДВ по імпорту

[(2 000 х 5,3 + 2 000 х 5,3 х 0,102)] х 0,2

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

2 336

4

Нарахований податковий кредит на суму сплаченого ПДВ

641 “Розрахунки за податками”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

2 336



Продовження табл. 8

1

2

3

4

5

5

Отримано товар

(1 000 х 5,2 + 1 000 х 5,3)

281 “Товари на складі”

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

10 500

6

Суму митних платежів зараховано до собівартості товару

281 “Товари на складі”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

1 081

7

Залік заборгованостей

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

5 200

Курс НБУ 5,35 грн. за 1 євро на дату балансу

8

Перерахунок кредиторської заборгованості на дату балансу

(5,35 – 5,3) х 1 000

945 “Втрати від операційної курсової різниці”

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

50
^ Курс НБУ 5,37 грн. за 1 євро на дату операції – сплату кредиторської заборгованості
9

Перерахунок кредиторської заборгованості на дату платежу (5,37 – 5,35) х 1 000

945 “Втрати від операційної курсової різниці”

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

20

10

Погашення кредиторської заборгованості

(1 000 х 5,37)

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

5 370


Сума авансу може виявитись також більшою за вартість отриманих активів. У цьому випадку надлишок авансу, який повинен бути повернутий, розглядається як монетарна стаття і перераховується на дату балансу (див. приклад 2).


Приклад 3.3. Облік придбання товарів за рахунок часткових авансових платежів та часткових поставок (партій) товарів

Залишок валюти на рахунку торгового підприємства станом на 01.06.2002 р. становив 10 000 дол. США. В травні підприємством була укладена угода з італійською фірмою на поставку взуття. Згідно з угодою розрахунки за товар та поставка продукції відбуваються таким чином:

01.06.2002 р. – перший авансовий платіж в сумі 3 000 дол. США.

(Курс НБУ на дату перерахування – 5,30 грн./дол. США).

07.06.2002 р. – отримання першої партії товару на суму 2 000 дол. США.

(Митна вартість –10 640 грн. (2 000 х 5,32)).

10.06.2002 р. – другий авансовий платіж в сумі 3 000 дол. США.

(Курс НБУ на дату перерахування – 5,40 грн./дол. США).

14.06.2002 р. –отримання другої партії товару на суму 2 000 дол. США.

(Митна вартість – 10 660 грн. (2 000 х 5,33)).

20.06.2002 р. – отримання останньої партії товару на суму 2 000 дол. США.

(Митна вартість – 10 660 грн. (2000 х 5,33).

^ Таблиця 9

Облік придбання товарів за рахунок часткових авансів в іноземній валюті
№ з/п Зміст операції
Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

Метод ФІФО

Метод середньо-зваженої собівар- тості

1

2

3

4

5

6

1

01.06.2002 р. Перший авансовий платіж на суму 3000 дол. США

(3 000 х 5,3)

371 “Розрахунки за виданими авансами”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

15 900

15 900

2

07.06.2002 р. Отримання першої партії товару

(2 000 х 5,3)

281 “Товари на складі”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

10 600

10 600

3

10.06.2002 р. Другий авансовий платіж на суму 3000 дол. США

(3 000 х 5,4)

371 “Розрахунки за виданими авансами”

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

16 200

16 200

4

Курсова різниця

(7 000 х (5,4 – 5,3))

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

714 “Дохід від операційної курсової різниці”

700

700

5

14.06.2002 р. Отримання другої партії товару

281 “Товари на складі”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

11 700

10 750

6

20.06.200 2р. Отримання третьої партії товару


281 “Товари на складі”

371 “Розрахунки за виданими авансами”

10 800

10 750


Розрахунок собівартості товару, що був отриманий 14.06.2002 р.

Метод ФІФО

1 000 х 5,3 + 1 000 х 5,4 = 11 700

Метод середньозваженої собівартості товарів

а) Розрахунок середньозваженого курсу:

(1 000 х 5,3) + (3 000 х 5,4)

= 5, 375

4000

б) Розрахунок собівартості товару:

2 000 х 5,375 = 10 750


Розрахунок собівартості товару, поставка якого здійснена 20.06.2002 р.

Метод ФІФО

2 000 х 5,4 = 10 800

Метод середньозваженої собівартості товарів

2 000 х 5,375 = 10 750


Усі випадки класифікації статей за монетарністю у разі сплати (отриманні) авансів узагальнені в табл. 10.

^ Таблиця 10

Класифікація розрахунків за авансами за монетарністю

^ Вид статті

Співвідношення суми авансу (А) та вартості активів(В) (робіт, послуг), які повинні надійти (бути переданими, виконаними тощо)

А  В

А = В

А  В

Немонетарна стаття

А

А

В

Монетарна стаття

(В - А)

-

(А - В)


Отже, у разі рівності суми авансу (А) та вартості активу (В), робіт, послуг аванси отримані або видані вважаються немонетарними статтями.

Якщо сума авансу менша за вартість активу (АВ), то аванс відображається як немонетарна стаття, а залишок заборгованості (дебіторської чи кредиторської) вважається монетарною статтею.

І, нарешті, коли сума авансу перевищує вартість активу (АВ), частина суми авансу, яка дорівнює вартості активу, визнається немонетарною статтею, а залишок авансу, який підлягає поверненню, є монетарною статтею.

Бартерні операції не приводять до виникнення курсових різниць. Розглянемо два випадки, коли першим є імпорт, а експорт – наступна операція, і навпаки.

^ Приклад 4.1. Облік бартерних контрактів щодо обміну активами, вартість яких визначена в іноземній валюті

Припустимо, що за умовами бартерної угоди підприємство отримало імпортні товари вартістю 3 000 дол. США, а потім відвантажило свою продукцію на експорт балансовою вартістю 15 000 грн.

^ Таблиця 11

Облік операцій за бартерним контрактом (перша операція – імпорт)

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1. Отримані імпортні товари вартістю 3 000 дол. США

1

Сплачені митні платежі

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

1 662

2

Сплачено ПДВ по імпорту

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

3 590

3

Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ на дату митного оформлення

644 “Податковий кредит”

641 “Розрахунки за податками”

3 590

4

Нарахований податковий кредит на суму сплаченого ПДВ

641 “Розрахунки за податками”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

3 590

5

Оприбутковані імпортні товари (курс НБУ 5,43 грн. да 1 дол. США)

281 “Товари на складі”

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

16 290

6

Митні платежі включені до собівартості товарів

281 “Товари на складі”

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

1 662

2. Відвантажена готова продукція балансовою вартістю 15 000 грн. на експорт

7

Відвантажена готова продукція на експорт (за курсом на дату оприбуткування імпортних товарів, курс НБУ на дату відвантаження 5,47 грн. за 1 дол. США)

362 “Розрахунки з іноземними покупцями”

701 “Дохід від реалізації готової продукції”

16 290



Продовження табл. 11

1

2

3

4

5

8

Нарахований податковий кредит

641 “Розрахунки за податками”

644 “Податковий кредит”

3 590

9

Списана собівартість реалізованої продукції

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

26 “Готова продукція”

15 000

10

Сплачені митні платежі

(3 000 х 5,47 х 0,102)

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

311 “Поточні рахунки в національній валюті”

1 674

Митні платежі включені до складу витрат звітного періоду

93 “Витрати на збут”

377 “Розрахунки з різними дебіторами”

1 674

11

Відображений фінансовий результат від реалізації готової продукції

701 “Дохід від реалізації продукції”

791 “Результат від операційної діяльності”

16 290

791 “Результат від операційної діяльності”

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

15 000

12

Залік заборгованостей за бартерним контрактом

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”

362 “Розрахунки з іноземними покупцями”

16 290


Приклад 4.2. Облік бартерних контрактів щодо обміну активами, вартість яких визначена в іноземній валюті

Використаємо дані прикладу 4.