Реферат: Стратегія економічного І соціального

Проект

затверджено

рішенням обласної ради

від _________ 2007 р. № _____


СТРАТЕГІЯ


ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО


РОЗВИТКУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


до 2015 року


Миколаїв

2007 р.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ВСТУП 5

РОЗДІЛ 2. МЕТА ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ
НА ПЕРІОД ДО 2015 РОКУ 7

2.1. Стратегічні завдання на період до 2015 року 7

2.1.1. Підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ресурсного потенціалу 7

2.1.2. Забезпечення розвитку людських ресурсів 12

2.1.3. Розвиток міжрегіонального співробітництва 13

2.2. Етапи реалізації Стратегії 14

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 15

3.1. Валова додана вартість 15

3.2. Основні засоби 18

3.3. Людський капітал - основний стратегічний ресурс 20

3.3.1. Трудовий потенціал 20

3.3.2. Демографічна ситуація 20

3.4. Освіта 25

3.5. Науковий потенціал Миколаївської області 27

3.6. Природно-ресурсний потенціал 29

3.6.1. Земельні ресурси 29

3.6.2. Водні ресурси 29

3.6.3. Лісові ресурси 30

3.6.4. Надра і території видобутку корисних копалин 31

РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЯ ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ. СТРАТЕГІЯ УТВЕРДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ 33

4.1. Формування інвестиційного потенціалу та підвищення інвестиційної привабливості економіки 33

4.2. Реформування банківської системи. 38

4.3 Розвиток фондового ринку 41

4.4. Розвиток небанківських кредитно-фінансових інститутів та ринку страхових послуг 43

РОЗДІЛ 5. ПРІОРИТЕТИ
СТРУКТУРНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ПРОМИСЛОВОСТІ. РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ 44

5.1. Подолання галузевих структурних дисбалансів 44

5.2 Стратегія розвитку внутрішнього ринку 46

5.3. Розвиток електроенергетики 48

5.4. Розвиток металургійної галузі економіки 50

5.5. Розвиток машинобудування 52

5.6. Розвиток легкої промисловості 56

5.7. Розвиток харчової промисловості 58

5.8.Основні напрями становлення інноваційної економіки 61

РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК АГРАРНОГО СЕКТОРА 67

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ
ГЕОСТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОБЛАСТІ.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ТА РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗКУ 75

7.1. Підвищення ефективності транспортної інфраструктури 75

7.2. Розвиток зв'язку 79

РОЗДІЛ 8. МОДЕРНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ТА РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ПОЛІТИКА ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ 82

8.1. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу 82

8.2. Політика охорони культурної спадщини 83

РОЗДІЛ 9. СТРАТЕГІЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ 85

9.1. Підтримка малого підприємництва 85

РОЗДІЛ 10. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ 87

10.1. Рівень життя населення 87

10.1.1. Шляхи підвищення життєвого рівня населення 87

10.1.2. Подолання бідності 88

10.1.4. Подолання безробіття 93

10.2. Забезпечення якісної освіти впродовж життя 97

10.3. Житлова політика 103

11.3.1. Напрями вирішення житлової проблеми 103

10.3.2. Реформування житлово-комунального господарства 106

10.4. Реформування системи охорони здоров’я 107

РОЗДІЛ 11. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ 112

11.1. Зовнішньоекономічна діяльність 112

11.2. Географічна структура зовнішньої торгівлі 114

РОЗДІЛ 12. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ
РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 117

12.1. Стратегія вдосконалення міжбюджетних відносин 117

12.2. Відновлення економічної бази малих населених пунктів 122

РОЗДІЛ 13. СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 126

РОЗДІЛ 14. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ В МИКОЛАЇВСКІЙ ОБЛАСТІ 129

РОЗДІЛ 15. ПРИНЦИПИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 132

РОЗДІЛ 16. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІІ 133

16.1. Нормативно-правове та інституційне забезпечення 133

16.2. Організаційне забезпечення реалізації Стратегії 134

16.3. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії 135

16.4. Науково-методичне забезпечення реалізації Стратегії 136

17. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ 136

18. МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ 137

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ
розвитку міст та районів Миколаївської області на період до 2015 року 139

ПОКАЗНИКИ
оцінки реалізації Стратегії 146

ТАБЛИЦЯ ПОКАЗНИКІВ
оцінки реалізації Стратегії 147



^ РОЗДІЛ 1. ВСТУП

Десять років поспіль на Миколаївщині зростають обсяги промислового виробництва. Ще у 2003 році Миколаївська область за обсягами промислового виробництва вийшла на рівень 1990 року. Збільшились обсяги капітальних вкладень, будівельно-монтажних робіт, товарообігу, платних послуг. Зросли обсяги зовнішньоторговельних операцій, іноземних інвестицій, кредитних вкладень в економіку області. Завершується реформування колективних сільськогосподарських підприємств. В області ліквідовано заборгованість по виплаті пенсій.

Водночас економічні результати останніх років не можна переоцінювати. В області слід ще надзвичайно багато зробити, щоб остаточно подолати наслідки економічної кризи, особливо ті, що стосуються соціальної сфери, життєвого рівня населення.

^ Економічне зростання 2000-2006 років здійснювалося, головним чином, на екстенсивній основі. Відповідні чинники себе фактично вичерпали. А це означає, що існуюча ситуація не гарантує головного - забезпечення сталого зростання.

У такій ситуації необхідно реалізувати стратегію випереджального розвитку, яка б змогла гарантувати як мінімум подвоєння у визначений період обсягів промислового виробництва, забезпечення на цій основі відчутного підвищення рівня життя населення.

Таке зростання є цілком реальним, але воно можливе лише на основі структурно-інноваційної моделі економічного зростан­ня, інтенсивного технічного та технологічного оновлення вироб­ництва.

Довгостроковим документом, на базі якого формуються пріоритети Стратегії економічного і соціального розвитку Миколаївської області, є Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) та Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1001 21 липня 2006 року.


Все це зумовлює необхідність уточнення Стратегії соціально-економічного розвитку Миколаївської області на період до 2015 року, яка повинна відобразити розвиток всіх аспектів діяльності на регіональному рівні.


^ Мета Державної Стратегії регіонального розвитку полягає у визначенні ключових проблем регіонального розвитку, пріоритетів державної регіональної політики з точки зору загальнонаціональних потреб та інтересів на період до 2015 року.


^ Пріоритетними напрямами стратегічного розвитку держави є:

формування інвестиційного потенціалу, реформування банківської системи, розвиток фондового ринку та небанківських кредитно-фінансових інститутів;

інноваційний шлях розвитку держави, основа якого має бути закладена в процесі структурної перебудови економіки. Утвердження України як конкурентоспроможної високотехнологічної держави, використовуючи наявний інтелектуальний та науково-технічний потенціал, визначається як мета, яка покладена в основу економічної стратегії держави;




забезпечення прав і свобод громадян, утвердження середнього класу, зменшення диференціації доходів населення та подолання бідності. Побудову соціально орієнтованої ринкової економіки визначено як чинник забезпечення соціальної привабливості реформ, утвердження сучасних стандартів якості життя;




розвиток аграрного сектора, інформатизація економіки, розвиток телекомунікацій, підвищення ефективності транспортної інфраструктури, модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу, удосконалення відносин власності, державна підтримка малого підприємництва, конкуренції та обмеження монополізму, забезпечення якісної освіти, зайнятості, реформування системи охорони здоров’я, розвиток міжнародної співпраці, зокрема, зовнішньої торгівлі, забезпечення економічної та екологічної безпеки.


^ Згадані та інші документи стали підґрунтям для визначення основних пріоритетів стратегії соціально-економічного розвитку області.


Основою стратегічного курсу, його базовим принципом має стати реалізація державної політики, спрямованої на запро­вадження інноваційної моделі структурної перебудови та зро­стання економіки.


Як складова загальнонаціональної Стратегії економічного та соціального розвитку України,^ Стратегія економічного та соціального розвитку Миколаївської област^ РОЗДІЛ 2. МЕТА ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ
НА ПЕРІОД ДО 2015 РОКУ
Основною метою Стратегії є створення умов для підвищення конкурентоспроможності як області в цілому так і міст та районів області, забезпечення сталого розвитку на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.

Виконання зазначених завдань дасть можливість забезпечити динамічний збалансований розвиток області, наблизити рівень життя до європейських стандартів та створити умови для посилення економічної активності в усіх містах та районах області, що сприятиме поступовому пом'якшенню диспропорцій, зменшенню ризиків утворення депресивних територій та захистить суспільство від значних витрат на відновлення належних умов їх життєдіяльності.

^ 2.1. Стратегічні завдання на період до 2015 року


2.1.1. Підвищення конкурентоспроможності та зміцнення ресурсного потенціалу

Пріоритетний напрям - реструктуризація економічної бази і створення умов для диверсифікації на новій технологічній основі.

Реалізація цього напряму дасть змогу підвищити продуктивність сфер економіки та підтримати нові види діяльності, що сприятиме підвищенню рівня зайнятості. При цьому будуть задіяні міста та райони області, в яких необхідно реструктурузувати традиційні галузі з критично високим рівнем зношеності основного капіталу.

Державна підтримка здійснюватиметься за такими напрямами:

- збільшення обсягу інвестицій в основні сфери економіки міст та районів області, які визначають стратегічні пріоритети їх розвитку. Регіональна локалізація нових інвестицій залежить насамперед від рівня розвитку інфраструктури та людських ресурсів. У сучасних ринкових умовах значну роль відіграє реклама інвестиційних можливостей територій та формування дієвого механізму адміністративного та консультаційно-інформаційного обслуговування інвесторів.

В умовах гострої конкуренції за нові інвестиції (включаючи іноземний капітал) регіональна політика повинна бути спрямована на забезпечення регіонів інструментами державної підтримки, завдяки яким вони зможуть бути конкурентоспроможними на ринку інвестицій. Створення такої системи потребуватиме створення сприятливого інвестиційного клімату.

Основними інструментами державної підтримки, які використовуються у цьому напрямі, є:

- використання субвенцій для забезпечення розвитку інфраструктури;

- забезпечення умов для створення нових підприємств, у тому числі іноземних;

- формування регіональної інфраструктури залучення інвестицій - агентств із залучення інвестицій, бюро з обслуговування інвесторів;

- розвиток інфраструктури підтримки підприємництва - бірж, виставкових залів, бізнес-інкубаторів, центрів бізнесу, промислових парків, створення умов для сприяння створенню та активізації діяльності підприємств (включаючи малі та середні) на певній території (облаштування території, модернізація та розбудова виробничих приміщень), об'єктів сфери послуг;

- підтримка інвестиційних проектів, що використовують сучасні енергозберігаючі технології та не забруднюють навколишнє природне середовище;

- підтримка малого та середнього підприємництва.

Допомога, що надаватиметься для розвитку малого та середнього підприємництва, спрямовуватиметься на:

- спрощення процедури створення та реєстрації суб'єктів підприємництва, ліцензування окремих видів їх діяльності - встановлення порядку отримання дозволів за заявкою, необхідних для запровадження діяльності суб'єктів підприємництва, за принципом "єдиного офісу";

- розвиток ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва, запровадження ефективного кредитно-гарантійного механізму мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва, залучення на прийнятних умовах іноземних кредитних ресурсів для фінансування малих підприємств, а також молодих підприємців-початківців;

- стимулювання інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, запровадження ефективного механізму правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів;

- сприяння створенню та впровадженню інновацій, включаючи розповсюдження сучасних технологій. Основним фактором економічного розвитку є впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських досліджень, а також реалізація інновацій.

Підтримка спрямовуватиметься на:

- створення ефективної системи взаємодії установ, підприємств та організацій у галузі науки, освіти, у виробництві, у сфері підприємництва, фінансово-кредитній сфері з питань активізації розвитку інноваційної діяльності;

- сприяння створенню пайових інвестиційних фондів з реалізації інноваційних проектів із залученням ресурсів державного та місцевих бюджетів і - приватного капіталу; створення конкурсної системи відбору інноваційних проектів з урахуванням пріоритетів розвитку регіонів; розроблення системи проведення незалежної експертизи інвестиційних проектів;

- концентрацію фінансових та інтелектуальних ресурсів для здійснення заходів за визначеними державою пріоритетними напрямами інноваційного розвитку;

- створення умов для спрямування інвестиційних коштів у високотехнологічні сфери виробництва та на кадрове забезпечення інноваційної діяльності;

- формування позабюджетних джерел підтримки інноваційної діяльності;

- стимулювання створення підприємствами і установами власних систем екологічного управління відповідно до міжнародних та національних стандартів.

- розвиток туризму та рекреації. Для диверсифікації економічної діяльності велике значення має розвиток сфери туризму та різних форм відпочинку. Економічне зростання, структурні зміни в економіці та активізація міжнародних контактів сприяють розвитку сектору послуг. При цьому велику роль відіграють природні та культурні особливості територій. Розвиток туризму, зокрема сільського, може бути вагомим чинником зростання рівня зайнятості населення, особливо у сільській місцевості.

Передбачається стимулювання розвитку підприємництва в туристичній сфері, сприяння розбудові та модернізації туристичної та рекреаційної інфраструктури, підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних пропозицій на світовому ринку послуг у сфері туризму.

Підвищення рівня надання готельних послуг потребує реконструкції, модернізації існуючої готельної бази, впровадження нових технологій, створення економічних стимулів для залучення інвестицій у будівництво та введення в експлуатацію нових готелів, що, із свого боку, потребує значних капіталовкладень.

Широкому залученню інвестицій у курортно-рекреаційну сферу туризму сприятиме:

- проведення тендерів на право отримання земельних ділянок у рекреаційних зонах під забудову об'єктами рекреації з дольовою участю держави у сфері розвитку інфраструктури;

- подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок медичних послуг (діагностика, профілактика та лікування захворювань) із широким використанням рекреаційних та лікувально-оздоровчих ресурсів;

- збільшення кількості санаторно-курортних закладів, готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;

- запровадження стандартів якості надання рекреаційних послуг;

- створення збалансованої мережі об'єктів побутового обслуговування, насамперед тих, які надають соціальні види послуг.

Пріоритетний напрям - розбудова та модернізація інфраструктури, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості області, міст та районів .

Недостатньо високий рівень розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури, зокрема житлово-комунального, готельного, дорожнього, вулично-дорожнього господарства, енергетичного сектору, транспортних та інформаційних комунікацій, стримує економічне зростання країни області та міст і районів. У зв'язку з цим в першу чергу підтримуватиметься робота з розбудови та модернізації інфраструктури національного та загальноєвропейського значення, а також інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які можуть відігравати роль полюсів зростання. Це сприятиме зміцненню зв'язків між регіонами, підвищенню рівня просторової мобільності населення, інвестиційної привабливості територій, які мають основне значення для залучення додаткових інвестицій, досягнення високого рівня продуктивної зайнятості населення.

Підвищення конкурентоспроможності здійснюватиметься за такими основними напрямами:

- розвиток виробничої та соціальної інфраструктури загальнодержавного і міжнародного значення. Підтримка розбудови та модернізації виробничої та соціальної інфраструктури в рамках реалізації політики регіонального розвитку спрямовуватиметься на:

розвиток транспортно-дорожнього комплексу на довгострокову перспективу на основі комплексного розв'язання проблеми збалансованого розвитку транспорту і дорожнього господарства, міських транспортних систем та мультимодального транспорту як основного елементу розвитку внутрішнього потенціалу держави і регіону. Підтримка, яка надаватиметься в рамках проведення політики регіонального розвитку для розвитку транспортної інфраструктури, здійснюватиметься шляхом виконання програм розвитку національної транспортної системи та реалізації проектів розбудови міжнародних транспортних коридорів;

реформування житлово-комунального господарства шляхом поглиблення демонополізації, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, залучення у цю сферу приватного капіталу, формування дієвих інститутів управління житловими будинками, модернізації матеріально-технічної бази житлово-комунального комплексу, впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій під час надання житлово-комунальних послуг.

Фінансова підтримка, що надаватиметься органам місцевого самоврядування, спрямовуватиметься у рамках реалізації політики регіонального розвитку на фінансування проектів з питань:

запобігання аваріям та техногенним катастрофам;

створення житлового фонду соціального призначення;

модернізації житлового господарства, у тому числі систем теплозабезпечення житлових будинків;

розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення;

установлення будинкових засобів обліку споживання води і теплової енергії;

розвитку міського електротранспорту, оновлення його рухомого складу;

розвиток інфраструктури охорони навколишнього природного середовища, покращення умов життя населення, екологічної ситуації, зокрема поліпшення стану водних ресурсів. Пріоритетною стане діяльність, пов'язана з будівництвом очисних споруд, розбудовою каналізаційних мереж, обладнанням водозаборів, збереженням та розвитком нетрадиційних джерел енергії, запровадженням системи обліку води і теплової енергії під час їх виробництва, транспортування та споживання, зменшенням рівня забруднення повітря та раціонального використання природних ресурсів і відходів, підвищенням рівня лісистості до оптимального науково обґрунтованого шляхом створення нових лісів, забезпеченням захисту від шкідливої дії вод, зокрема будівництвом захисних дамб, берегоукріпленням, регулюванням гідрологічного режиму річок;

розвиток, інфраструктури науки і освіти (вищої, професійно-технічної, середньої), науково-дослідної діяльності, формування інституцій технологічного розвитку та інновацій.

розвиток інфраструктури інформаційного суспільства. Телекомунікаційна революція та зростання значення засобів масової інформації сприяє формуванню інформаційного суспільства. Для забезпечення конкурентоспроможності у цій сфері необхідно активно впроваджувати Інтернет, особливо у сільській місцевості, здійснювати лібералізацію телекомунікаційного ринку, забезпечити розвиток торгівлі через Інтернет, розширити доступ та підвищити рівень комп'ютерних знань населення, особливо молоді. Інформаційні технології повинні сприяти локальному та регіональному розвитку, охороні навколишнього природного середовища та збереженню культурних цінностей, а також забезпечувати доступ до інформації про провадження діяльності місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Впровадження сучасних технологій, надання телеінформаційних та мультимедійних послуг сприятиме динамічному розвиткові національної економіки, підвищенню конкурентоспроможностіміст та районів області, створенню нових робочих місць.

Підтримка спрямовуватиметься насамперед на підтримку місцевих ініціатив стосовно:

розбудови інфраструктури, що сприятиме розвиткові інформаційного суспільства;

модернізації локальних та регіональних телеінформаційних мереж та забезпечення доступу до Інтернет в навчальних закладах.


^ 2.1.2. Забезпечення розвитку людських ресурсів
Поліпшення якості людських ресурсів є запорукою динамічного розвитку регіону. Реалізація політики їх розвитку здійснюватиметься з урахуванням регіональних особливостей демографічної ситуації, рівня зайнятості населення та його життя, що сприятиме створенню нових робочих місць, насамперед у сфері розвитку інновацій, перекваліфікації вивільнених працівників, поліпшенню соціально-трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками, забезпеченню самозайнятості населення, розвиткові фермерства, селянських господарств. підтримці малого і середнього бізнесу.

Пріоритетний напрям - забезпечення високих стандартів навчання, доступного для працівників протягом усього періоду їх виробничої діяльності.

Зусилля спрямовуватимуться на:

поліпшення якості освіти (зокрема шляхом створення у навчальних закладах систем управління якістю освітніх послуг) та підвищення кваліфікації працівників;

забезпечення доступу до високоякісної освіти, зокрема шляхом надання цільової підтримки обдарованим дітям та дітям з малозабезпечених сімей;

посилення взаємодії та співробітництва вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ із суб'єктами підприємництва, місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Пріоритетний напрям - активізація співпраці у сфері освіти і науки.

У рамках активізації співпраці у сфері освіти і науки передбачається збільшення наукового потенціалу, активізація зовнішніх контактів навчальних закладів та дослідних установ шляхом:

активного використання потенціалу науково-дослідних установ для розв'язання проблем соціально-економічного розвитку міст;

створення регіональних наукових центрів, які виконуватимуть інноваційні програми, розраховані на середньострокову перспективу, за рахунок місцевих бюджетів.

Пріоритетний напрям - забезпечення повної зайнятості працездатного населення.

Реалізація зазначеного пріоритету передбачає:

розширення переліку послуг із працевлаштування (навчання і перепідготовки спеціалістів, насамперед у сфері інноваційної діяльності);

запровадження механізмів легалізації зайнятості;

сприяння і надання підтримки підприємницькій ініціативі безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва, а також залучення коштів іноземних інвесторів та благодійних організацій;

забезпечення взаємодії між ринком освітніх послуг та ринком праці шляхом здійснення підготовки спеціалістів відповідно до потреб регіону.


^ 2.1.3. Розвиток міжрегіонального співробітництва
Розвиток міжрегіональних економічних зв'язків забезпечить підвищення ролі регіону у зовнішньоекономічному співробітництві, активну участь у діяльності міжнародних організацій.

Основу поглиблення співробітництва регіону повинна становити економічна складова як вихідна для активізації інших видів відносин між регіонами. Складовою міжрегіональних відносин є економічне, торговельне, науково-технічне, інформаційне, культурне співробітництво.. Міжрегіональна економічна інтеграція потребує реалізації відповідної державної політики, розроблення заходів, виконання яких сприятиме взаємовигідному співробітництву регіонів, розвиткові внутрішнього ринку та виходу на зовнішній ринок.

Пріоритетний напрям - розширення міжрегіональної економічної взаємодії.

Розвиток міжрегіонального співробітництва можливий передусім за умови докладання відповідних зусиль учасниками такого процесу, а також необхідної державної підтримки.

Розвитку міжрегіонального економічного співробітництва сприятиме виконання заходів щодо:

розширення виробничої кооперації підприємств різних регіонів;

розроблення спільних інвестиційних проектів, регулярного обміну інформацією про потреби суб'єктів господарювання в інвестиціях.



^ 2.2. Етапи реалізації Стратегії
Реалізацію Стратегії передбачається здійснювати в два етапи.

На першому етапі (2007 - 2008 роки) пріоритетними завданнями повинні стати:

участь у завершенні формування нормативно-правової бази щодо запровадження нових механізмів стимулювання розвитку регіонів згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку регіонів";

визначення структурних проблем у кожному місті та районі області, які мають негативний вплив на конкурентоспроможність і потенціал зростання, і розроблення заходів щодо їх розв'язання;

забезпечення розроблення та затвердження стратегій розвитку міст та районів області, які визначать пріоритетні напрями розвитку на середньо- та довгострокову перспективу;

проведення моніторингу показників розвитку районів і міст обласного значення для визначення депресивних територій;

підготовка протоколу намірів щодо укладення угоди щодо регіонального розвитку;

підготовка та виконання програм подолання депресивності окремих територій.

На другому етапі (2009 - 2015 роки) передбачається:

участь у проведенні адміністративно-територіальної, бюджетної та податкової реформи з метою зміцнення фінансово-економічної основи територіальних громад;

реалізація довгострокової стратегії розвитку област, району та міст обласного значення;

виконання програм подолання депресивності територій;

укладення угоди щодо регіонального розвитку;

спрямування державних та внутрішніх інвестицій на розбудову соціально-економічної інфраструктури області, районів та міст обласного значення;


^ РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 3.1. Валова додана вартість
Десятилітня криза мала чітко виражені періоди: 1990-1994 pp. - період стрімкого (прогресивного) нарощування темпів падін­ня; 1995—1999 pp. — період поступового зменшення інтенсивності падіння і накопичення передумов виведення економіки з кризи. П'ять років поспіль (2000-2004 pp.) економіка демонструє високі темпи зростання.

^ Загальний обсяг випуску товарів та послуг у 2004 році склав 18,4 млрд.грн. та збільшився в порівняні з 2003 роком на 19,6%.

Важлива пропорція економічного розвитку регіону - співвідношення проміжного споживання (далі ПС) та валової доданої вартості (далі ВДВ) у складі випуску товарів та послуг в останні три роки мала тенденцію до збільшення питомої ваги ПС та відповідно скорочення частки ВДВ. У 2004 році частка ПС склала 60% проти 59,5% у 2003 році та 59% у 2002 році. Це пояснюється перш за все зростанням витратоємності в обробній промсловості (на 1,5 відсоткових пункта у порівняні з 2003 роком та на 2,1 відсотковий пункт у порівняні з 2002 роком), виробництві та розподіленні електроенергії газу, та води (відповідно на 1,5 та 1,8 в. п.), будівництві (відповідно на 1,1 та 0,7 в. п.), діяльності готелей та ресторанів (відповідно на 2,6 та 1,9 в. п.), у підприємств, які займаються операціями з нерухомістю, здаванням під найм та наданням послуг юридичним особам (відповідно на 1,4 та 3,5 в. п.).

Основну питому вагу в валовому випуску області займає промисловість - 47,4%, 15,1% - сільське господарство, по 8,5 % торгівля та транспорт та зв’язок, 5,4% та 5,9% відповідно будівництво та гуманітарна сфера.


На протязі п’яти років структура випуску суттєво не змінювалась. Декілька зросла питома вага в випуску обсягів будівництва та торгівлі, що реально відображує позитивні процеси пожвавлення інвестиційної діяльності та споживчого попиту в першу чергу населення на товари довготоривалого користування .


В той же час зменшилась питома вага продукції сільського господарства, що також відображає реальне складне положення в цій галузі .


За розрахунками, номінальний валовий випуск товарів та послуг за підсумками 2006 року складе 27,2 млрд.грн., що на 4 млрд. грн. або 17 % більше обсягів минулого року.


^ Структура випуску продукції, послуг за 2001-2004 роки, у %

Галузі економіки

2001

2004

 







Всього

 100

100

у т. ч.







Промисловість всього

47,8

47,4

Добувна

0,1

0,2

Обробна

36,7

37,5

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

11,0

9,7

Сільське господарство

19,0

15,1

Будівництво

3,2

5,4

Торгівля

6,8

8,5

Транспорт та зв"язок

9,0

8,5

Послуги соціальної сфери (освіти, охорони здоров"я, культури)

5,7

5,9

Інші

8,5

9,2



Валова додана вартість області становила у 2004 році 7,4 млрд.грн, та збільшилась у порівняні з 2003 роком на 18,1%.




* У 1996-2003 роках вказана зміна валової доданої вартості, з 2004 року - визначається валовий регіональний продукт.

Серед видів економічної діяльності найбільший внесок у формування ВДВ області належить промисловості, в якій виробляється близько 30% (у 2004 році - 28,6%) валової доданої вартості області. Друге місце у структурі ВДВ за видами економічної діяльності традиційно посідає сільське господарство (17,3% у 2004 році), значна частка припадає на транспорт та зв"язок 912,6%), оптову та роздрібну торгівлю (12,5%).

У 2004 році відбулись зрушення у структурі виробництва ВДВ в бік зростання частки сільського господарства (на 2,9 в.п.) фінансової діяльності ( на 1,8 в.п.) оптової та роздрібної торгівлі (на 0,6 в.п.).

Водночас, найбільш значне зменшення питомої ваги в загальному обсязі ВДВ зафіксовано по таких видах діяльності, як освіта 9на 1,6 в.п.), промисловість (на 1,4 в.п.), охорона здоров"я та соціальна допомога (на 1,1 в.п.).

Структура валової доданої вартості (ВДВ)
за видами економічної діяльності у 2001-2004 роках
(у фактичних цінах, у %)




2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Всього

100

100

100

100

Промисловість всього

30,2

30,4

30,1

28,6

^ Добувна промисловість

0,1

0,1

0,1

0,2

Обробна промисловість

19,2

20,7

21,0

18,9

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

10,9

9,6

8,9

9,5

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

21,7

17,9

14,4

17,3

Будівництво

3,1

4,1

4,8

5,3

Оптова й роздрібна торгівля

9,9

10,6

11,9

12,5

Готелі та ресторани

0,9

0,9

1,1

0,8

Транспорт і зв'язок

13,6

13,5

12,5

12,6

Фінансова діяльність

1,9

2,1

2,4

4,2

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

5,8

5,7

5,5

4,6

Освіта

4,8

5,5

6,8

5,2

Охорона здоров’я та соціальна допомога

3,1

3,4

4,2

3,1

Інші види економічної діяльності

5,0

5,9

6,4

5,8


У відповідності з Програмою розвитку Системи національних розрахунків на період до 2010 року, в Україні починаючі з 2004 року запроваджено розрахунок валового регіонального продукту (ВРП), який представляє собою регіональний аналог валового внутрішнього продукту (ВВП) і визначається як підсумок ВДВ усіх видів економічної діяльності, скоригований на величину непрямо вимірюваних послуг фінансового посередництва та податків за виключенням субсидій на продукти. Сума ВРП усіх регіонів дорівнює загальному валовому внутрішньому продукту країни.

ВРП області у 2004 році становив 7,9 млрд.грн., що складає 2,3% валового внутрішнього продукту України. Виробництво ВРП на одну особу населення у Миколаївській області становило 6424,3 грн., але він на 11,7% нижче ніж в середньому по країні.

Наведений аналіз міжгалузевих пропорцій свідчить про поступове подолання негативних наслідків, що накопичилися за роки економічної кризи, та позитивні зрушення відтворювального процесу, що мають добру перспективу.
^ 3.2. Основні засоби
Основні засоби, як одна зі складових національного багатства країни, являють собою матеріальні активи, що утримуються з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

За станом на 1 січня 2006 р. вартість основних засобів підпри­ємств, установ та організацій Миколаївської області становила 28,7 млрд. грн. В порівнянні з 2004 роком їх вартість збільшилась на 1,8%.

Структура основних засобів за видами економічної діяльності




2000

2001

2002

2003

2004

2005

Всього по області, в т.ч.

100

100

100

100

100

100

Сільське господарство

19,1

16,9

15,0

12,3

10,8

10,0

Промисловість

34,5

33,5

35,7

34,4

33,7

32,7

Будівництво

1,8

1,5

1,4

1,7

1,7

1,3

Оптова та роздрібна торгівля

2,7

2,3

2,7

2,7

3,0

2,8

Транспорт

12,2

12,9

13,0

14,1

14,5

16,2

Операції з нерухомістю (з урахуванням житлового фонду)

18,3

21,1

19,2

21,3

22,5

23,1

Інші

11,4

11,8

13,0

13,5

13,8

13,9



У структурі основних засобів за видами економічної діяльності за останні роки значних змін не відбулося. Понад третину основних засобів області складають основні засоби промисловості, п'яту частину - засоби підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, з них основна частка (94,2% - 85,2%) належить житловому фонду. Значною залишається частка основних засобів сільського господарства і транспорту.

За останні роки значно знизилася питома вага основних засобів сільського господарства (на 9,1 відсоткового пункту), що знач­ною мірою пов'язано з реформуванням галузі.


Структура основних засобів за формами власності




2000

2001

2002

2003

2004

2005

Всього по області, в т.ч.

100

100

100

100

100

100

госпрозрахункові підприємства, з них

85,6

83