Реферат: Правила добровільного страхування наземного транспорту

ПРАВИЛА ДОБРОВІЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» (далі по тексту – Страховик) відповідно до цих Правил укладає договори добровільного страхування наземного транспорту (далі – договори страхування) з юридичними та дієздатними фізичними особами (далі по тексту – Страхувальники).

1.2. Ці Правила розроблено відповідно до Закону України «Про страхування» і регулюють відносини між Страховиком та Страхувальником з приводу страхування на випадок незаконного заволодіння, знищення, пошкодження чи зникнення засобу наземного транспорту (далі по тексту – транспортний засіб (ТЗ)) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), стихійного лиха, пожежі чи самозаймання або протиправних дій третіх осіб відносно застрахованого транспортного засобу.

1.3. Страхувальником може бути особа, яка є власником транспортного засобу на правах приватної чи інших форм власності або експлуатує транспортний засіб на праві повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству: за договором оренди, лізингу, доручення, прокату, застави тощо.

1.4. Якщо Страхувальник не є власником транспортного засобу, то про це у заяві на страхування він має зробити відповідний запис, що пояснює його страховий інтерес, тобто те, яким чином страхова подія завдасть майновий збиток Страхувальникові. В разі відсутності страхового інтересу особа не може бути Страхувальником, а укладений з нею договір страхування за вимогою Страховика може бути визнаний недійсним.

1.5. Страхувальник має право при укладанні договору страхування призначати громадянина або юридичну особу для отримання страхового відшкодування (далі – Вигодонабувач), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

1.6. Зміна Страхувальника за діючим договором страхування допускається тільки до настання страхового випадку шляхом внесення відповідних змін до договору страхування. Страховик має право відмовити у зміні Страхувальника без пояснення причин відмови.

1.7. Для укладання договору Страхувальник надає Страховикові необхідні відомості стосовно суттєвих умов страхування та інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. За достовірність інформації Страхувальник несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.8. Договір страхування - це письмова угода між Страхувальником та Страховиком, згідно з якою Страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування Страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а Страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

1.9. Обов’язки Сторін та підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, які не передбачені у статтях 20, 21, 26 Закону України “Про страхування”, але наведені в цих Правилах, повинні бути передбачені умовами конкретних договорів страхування.

Договір страхування може містити інші положення, що не передбачені цими Правилами, якщо ці положення відповідають цим Правилам та не суперечать чинному законодавству України.

^ ПЕРЕЛІК ОБ`ЄКТІВ СТРАХУВАННЯ

2.1. Об’єктами страхування за цими Правилами є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням наступним майном:

2.1.1. Транспортними засобами, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції (ДАІ) Міністерства внутрішніх справ України (автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли, причепи, напівпричепи, мотоколяски тощо).

2.1.2. Транспортними засобами, що реєструються відповідними державними органами України та інших держав і мають індивідуальні заводські номери двигуна, кузова або інших агрегатів (трактори, комбайни, сільськогосподарські і дорожні машини та інші транспортні засоби).

2.1.3. Додатковим обладнанням транспортного засобу (автомобільна теле-, аудіо- і радіоапаратура, додаткове обладнання салонів, світлове, сигнальне та інше обладнання, яке встановлено на транспортному засобі, але не входить в його заводську комплектацію).

Страхування додаткового обладнання здійснюється тільки разом з страхуванням самого транспортного засобу. При цьому додаткове обладнання вважається застрахованим на випадок настання тих же подій, що і транспортний засіб.

2.2. Не є об`єктом страхування за цими Правилами:

моральна (немайнова) шкода;

неодержані доходи внаслідок пошкодження чи втрати транспортного засобу;

теле-, аудіо- і радіоапаратура (радіоприймачі, автомагнітоли, телевізори, радіотелефони, антирадари і т. п.) і інше майно, які не встановлені стаціонарно на транспортному засобі, а також багаж;

втрата товарної вартості (якщо інше не передбачено договором страхування).



^ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ СТРАХОВИХ СУМ

3.1. Страхова сума – грошова сума, в межах якої Страховик, відповідно до умов страхування, зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку. Загальна відповідальність Страховика обмежується страховою сумою стосовно всіх вимог, що виникають внаслідок будь-якого окремого страхового випадку або ряду страхових випадків, які сталися внаслідок однієї події.

Страхова сума встановлюється в межах вартості транспортного засобу (з або без урахування вартості додаткового обладнання до нього) за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

3.2. Транспортний засіб може бути застрахований:

3.2.1. На повну вартість. При цьому страхова сума дорівнює дійсній вартості транспортного засобу. При потребі, на вимогу Страховика, Страхувальник зобов`язаний надати документ, що підтверджує розмір дійсної вартості.

3.2.2. На суму в частці від повної вартості (але не менше 1/10 дійсної вартості). В цьому разі має місце пропорційна (дольова) система страхового забезпечення. Вона передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі тієї частини збитку, яку страхова сума становить відносно дійсної вартості об’єкта страхування (якщо інше не передбачено договором страхування).

Це співвідношення, визначене при укладанні договору страхування, залишається незмінним на весь час дії договору страхування, незалежно від здійснених виплат страхового відшкодування, крім випадків збільшення страхової суми відповідно до п. 3.8 цих Правил.

3.3. Дійсна вартість транспортного засобу визначається в порядку і за методикою, встановленими чинним законодавством України.

3.4. Договір страхування укладається (якщо інше не передбачено договором страхування) за умови власної участі Страхувальника у відшкодуванні збитків з безумовною франшизою (франшиза – частина збитків, що не відшкодовується Страховиком згідно з договором страхування), розмір якої визначається за згодою Сторін залежно від умов страхування і типу транспортного засобу:

3.4.1. При страхуванні ризиків за пп.4.2.1 цих Правил, за наявності повної чи часткової вини водія застрахованого транспортного засобу, безумовна франшиза складає не менше 1,0% від страхової суми для всіх транспортних засобів; без наявності вини – не менше 0,5%, але не менше 150 грн.

3.4.2. За ризиком пп. 4.2.2 цих Правил (незаконне заволодіння транспортним засобом - вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом ТЗ у власника чи у користувача всупереч їх волі) безумовна франшиза встановлюється під час укладення договору страхування у розмірі, не менше:

а) 2,5% - для вантажних автомобілів, автобусів, причепів та напівпричепів виробництва країн СНД;

б) 5,0% - для вантажних автомобілів, автобусів, причепів та напівпричепів іноземного виробництва;

в) 5,0% - для легкових автомобілів (крім перерахованих у підпункті д), мікроавтобусів та мотоциклів виробництва країн СНД;

г) 10,0% - для легкових автомобілів, мікроавтобусів та мотоциклів іноземного виробництва (крім перерахованих у підпункті д);

д) 15,0% - для легкових автомобілів з підвищеним ризиком їх викрадення (незаконного заволодіння), таких як «Ауді», «Мерседес», «БМВ», ВАЗ-2109, 2110, джипів іноземного виробництва;

е) 1,0 % - для тракторів, комбайнів, сільськогосподарських і дорожніх машин виробництва країн СНД;

є) 2,0 % - для тракторів, комбайнів, сільськогосподарських і дорожніх машин іноземного виробництва.

3.4.3. При страхуванні ризиків за пп.4.2.3, 4.2.4 та 4.2.5 цих Правил безумовна франшиза складає не менше 0,5% від страхової суми для легкових автомобілів та не менше 1,0% для всіх інших транспортних засобів, але не менше 150 грн.

3.5. Встановлена договором страхування безумовна франшиза в абсолютній сумі або у процентах до страхової суми вираховується із суми страхового відшкодування за кожним страховим випадком.

3.6. За бажанням Страхувальника понад розмір безумовної франшизи може бути заявлена умовна франшиза не більше 4,0% від страхової суми. У цьому разі страховий платіж сплачується у зменшеному розмірі (кожний 1,0% умовної франшизи знижує обчислений за відповідним тарифом страховий платіж на 5,0%).

При цьому збитки, що завдані транспортному засобу та додатковому устаткуванню в розмірі менше встановленої загальної суми умовної та безумовної франшиз, не відшкодовуються, а збитки понад цієї межі - відшкодовуються у повному обсязі за вирахуванням безумовної франшизи.

3.7. В окремих випадках, передбачених пп. 4.2.1, 4.2.4, 4.2.5, 7.9 та 11.14 Правил, страхове відшкодування може здійснюватися без застосування безумовної франшизи, про що повинно бути вказано у договорі страхування.

3.8. При значних темпах інфляції та з метою приведення у відповідність суми можливого страхового відшкодування з рівнем зростання цін, а також після проведення відновлювального ремонту після страхового випадку, за яким було одержано страхове відшкодування, Страхувальник має право у встановленому законом порядку внести зміни до діючого договору страхування, збільшивши страхову суму за будь-яким застрахованим ризиком. Це відображається в додатку до договору страхування. При цьому Страховик визначає розмір додаткового страхового платежу, який має сплатити Страхувальник до набуття цим додатком чинності.
^ СТРАХОВІ РИЗИКИ

4.1. Страховими ризиками за цими Правилами визнаються певні події, на випадок яких проводиться страхування і які мають ознаки ймовірності та випадковості настання.

4.2. До страхових ризиків відносяться:

4.2.1. Пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), зокрема:

зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного з них;

зіткнення транспортного засобу під час руху з рухомими і нерухомими об’єктами.

4.2.2. Незаконне заволодіння транспортним засобом у будь-якому місці знаходження (якщо інше не передбачено договором страхування), а також пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП при незаконному заволодінні.

4.2.3. Пошкодження, знищення або крадіжка (таємне викрадення чужого майна) частин, деталей, приладів і обладнання транспортного засобу, виключаючи тенти, внаслідок протиправних дій третіх осіб (ПДТО) у будь-якому місці знаходження (якщо інше не передбачено договором страхування).

4.2.4. Пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавини, зсув, вихід підгрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, осідання грунту), падіння дерев та інших предметів, нападу тварин.

4.2.5. Пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок пожежі чи самозаймання транспортного засобу, в тому числі викликаного коротким замиканням в електрообладнанні транспортного засобу.

4.3. Страховим випадком за цими Правилами визнається подія, передбачена договором страхування, що сталася з наземним транспортним засобом після набуття чинності договором страхування, внаслідок якої заподіяна шкода транспортному засобу (та/або додатковому обладнанню) Страхувальника і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування Страхувальником, на умовах цих Правил і договору страхування.

4.4. За цими Правилами відшкодовуються збитки в межах страхової суми, що виникали неодноразово протягом дії договору страхування або сталися внаслідок одномоментного настання кількох вказаних в договорі страхування випадків.

4.5. Дія договору страхування розповсюджується на страхові випадки, що настали в період його дії, з урахуванням викладеного в п. 7.17 цих Правил.

^ ВИКЛЮЧЕННЯ ІЗ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ І ОБМЕЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ

5.1. До страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час:

5.1.1. Навмисних дій (бездіяльності) з боку Страхувальника або його довірених осіб, що призвели до страхового випадку.

5.1.2. Гниття, корозії та інших природних процесів і властивостей матеріалів, що використовуються в транспортному засобі, внаслідок експлуатації чи зберігання у несприятливих умовах, фізичного зносу, заводського браку тощо.

5.1.3. Використання Страхувальником транспортного засобу техничний стан якого не відповідає п.31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), або не за цільовим призначенням.

5.1.4. Управління транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або перебуває у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи психотоксичних речовин, або знаходиться у хворобливому стані, у стані втоми або під впливом лікарських препаратів, що викликають седитативний ефект чи зменшують концентрацію уваги.

5.1.5. Непідкорення владі (втечі з місця пригоди, переслідування працівниками ДАІ), вчинення адміністративно- або кримінально-караних дій (тобто дій, що підпадають під юрисдикцію або Кодексу України про адміністративні правопорушення або Кримінального кодексу України).

5.1.6. Порушення водієм або власником транспортного засобу встановлених правил перевезення пасажирів та перевезення іншого транспортного засобу або будь-якого вантажу, вага якого перевищує норму, визначену для цього транспортного засобу.

5.1.7. Поломки, відмови в роботі, виходу з ладу деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті їх фізичного зносу.

5.1.8. Здачі застрахованого транспортного засобу в лізинг, оренду, прокат або заставу (заклад), передачі третім особам без оформлених належним чином документів згідно чинного законодавства, письмової згоди на те Страховика, яка має зазначатися в договорі страхування або в додатку до нього.

5.1.9. Пожежі або вибуху при навантаженні, розвантаженні або транспортуванні паливних чи вибухонебезпечних речовин та предметів на непристосованому для цієї мети транспортному засобі або порушення правил проведення таких заходів і робіт.

5.1.10. Пошкодження (знищення) автошин, якщо інші деталі не пошкоджено, а також крадіжки інструментів та коліс, що входять у комплектність транспортного засобу.

5.1.11. Навмисне порушення Страхувальником законів, постанов, правил, інструкцій, інших нормативних документів України та інших держав, на території страхування яких трапився випадок, що призвело до страхового випадку.

5.1.12. Якщо транспортний засіб пішов під лід за межами офіційно відкритих для руху льодових доріг.

5.1.13. Халатності Страхувальника щодо застрахованого транспортного засобу.

5.1.14. Порушення Страхувальником технічних умов заводу-виробника транспортного засобу (його обладнання, у тому числі – додаткового) щодо експлуатації, технічного обслуговування транспортного засобу та обладнання, тощо.

5.2. До страхових випадків не відносяться події, які спричинили збитки чи виникли внаслідок або у зв’язку з:

5.2.1. Ядерним вибухом, впливом радіації або радіоактивним забрудненням.

5.2.2. Військовими діями, а також маневрами або іншими військовими заходами, громадянською війною, різного роду масовими безпорядками.

5.2.3. Конфіскацією, націоналізацією, арештом та іншими подібними заходами адміністративно-політичного характеру.

5.2.4. Пошкодженням електрообладнання внаслідок короткого замикання, якщо воно не потягло за собою інші пошкодження транспортного засобу.

5.2.5. Участю у спортивних змаганнях (якщо інше не передбачено договором страхування).

5.2.6. Використанням транспортного засобу для навчальної їзди (якщо можливість такого використання транспортного засобу не передбачена договором страхування).

5.2.7. Перевезенням застрахованого транспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту.

5.2.8. Поломкою, відмовою в роботі, виходом з ладу деталей, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок незалежного від волі Страхувальника попадання у внутрішні порожнини агрегатів сторонніх предметів і речовин (гідроудар і т.п.).

5.2.9. Ремонтними роботами, технічним обслуговуванням, обробкою теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на транспортний засіб (сушіння, зварювання, гаряча обробка та інше), а також пожежею з причин порушення правил техніки безпеки під час користування паливно-мастильними матеріалами (якщо інше не передбачено умовами договору страхування).

5.2.10. Пошкодженням або викраденням тенту у разі страхування вантажних автомобілів, вантажних модифікацій легкових автомобілів, легкових автомобілів, а також причепів і напівпричепів.

5.2.11. Буксируванням застрахованого транспортного засобу іншим транспортним засобом або буксируванням застрахованим транспортним засобом іншого транспортного засобу.

5.3. Страховому відшкодуванню не підлягають:

а) витрати по зняттю транспортного засобу з обліку;

б) непрямі збитки, викликані страховим випадком, а саме: штрафні санкції і пеня; витрати по оренді іншого транспортного засобу; моральна шкода; витрати на відрядження з метою мінімізації негативних наслідків страхової події, якщо вони не узгоджені зі Страховиком.

5.4. До страхових випадків не відноситься незаконне заволодіння транспортним засобом третіми особами, які добровільно допущені власником чи його довіреною особою в салон, або пошкодження чи знищення транспортного засобу при його використанні в якості таксі, якщо інше не передбачено договором страхування.

5.5. На страхування, як правило, не приймаються транспортні засоби, що знаходяться в експлуатації понад 9 років (вони можуть бути в окремих випадках застраховані за збільшеним тарифом), а також такі, що мають значні пошкодження і корозію.

^ СТРОК ТА МІСЦЕ ДІЇ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ

6.1. Строк дії договору страхування встановлюється за згодою Страхувальника і Страховика на будь-який час, але, як правило, не менше п’ятнадцяти календарних днів та не більше одного року. У разі бажання Страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк більше одного року – договір страхування укладається на один рік і щорічно має бути пролонгованим із сплатою страхового платежу кожного року та внесенням змін до окремих його умов (обсягу відповідальності, тарифів тощо).

Транспортний засіб, переданий (прийнятий) у заставу (заклад), оренду або лізинг, може бути застраховано на весь строк дії відповідного основного договору.

Будь-яка кількість днів неповного місяця понад повні місяці приймається за повний місяць.

6.2. Договір страхування набирає чинності з моменту сплати одноразового або першого (за умови сплати частинами) страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Договором страхування може бути передбачено, що він набирає чинності з 00 год. 00 хв. наступного календарного дня після дня сплати страхового платежу. Час, вказаний в договорі страхування, – київський.

Днем сплати страхового платежу вважається:

- за безготівковим розрахунком - день надходження грошових коштів на рахунок Страховика (внесення Страхувальником страхового платежу готівкою до каси банку на рахунок Страховика вважається за безготівкову форму платежу Страховикові);

- за готівковим розрахунком - день сплати готівкою в касу Страховика або страховому агенту, вказаний у прибутковому ордері.

6.3. Місцем дії договорів страхування за всіма страховими ризиками, передбаченими п.4.2 цих Правил, є тільки територія України, а за пп.4.2.1, 4.2.4 та 4.2.5 - також територія Європи, за виключенням зон військових дій, місцевостей, де офіційно об’явлено надзвичайний стан або загрозу стихійного лиха, які визнано зонами відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС, шляхів, де проводяться спортивні змагання, якщо інше не передбачено договором страхування.

^ 7. ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ

7.1. Договори страхування укладаються відповідно до цих Правил.

7.2.Страхування може бути здійснено від одного, декількох чи усіх ризиків, вказаних у підпунктах 4.2 Правил, з врахуванням застереження, викладеного у п.6.3 Правил.

Страховик може розробити у відповідності з цими Правилами спеціальні програми страхування, у тому числі із спеціальними тарифами, які можуть зацікавити певні групи власників наземного транспорту за своїми ціновими, часовими чи іншими умовами.

7.3. На страхування приймається транспортний засіб, що пройшов технічний огляд в установлений строк і не застрахований в інших страхових компаніях за тими ж видами ризиків.

У разі страхування легкового автомобіля вартістю понад 60 тисяч гривень на випадок незаконного заволодіння необхідна наявність на автомобілі типового протиугінного пристрою (у противному разі його страхування проводиться за збільшеним тарифом).

7.4. Договір страхування укладається на підставі цих Правил та письмової заяви Страхувальника, що є невід’ємною частиною укладеного договору страхування. При заповненні бланку заяви Страхувальнику необхідно відповісти на ряд запитань, на підставі яких визначається страховий тариф та розмір страхового платежу. Подання заяви не зобов`язує Страхувальника продовжувати укладання договору страхування. Страховик залишає за собою право відмовитися від прийняття ризику на страхування без пояснення причин.

7.5. При укладанні договору страхування Страхувальник зобов`язаний пред`явити Страховику транспортний засіб, додаткове обладнання, що разом з ним пропонується до страхування, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та інші документи, що засвідчують його майновий інтерес у страхуванні цього транспортного засобу (згідно з чинним законодавством України).

7.6. Страховик при укладанні договору страхування зобов’язаний оглянути у світлий час доби в присутності Страхувальника або його представника транспортний засіб (засоби) та додаткове обладнання, що підлягає страхуванню, перевірити відповідність номерів кузова, двигуна і причепа (напівпричепа) з номерами, вказаними у відповідних документах, а також виявити наявні пошкодження транспортного засобу (його частин, додаткового обладнання) та занести результати огляду в договір страхування.

7.7. Договір страхування може бути укладено тільки за умови власної участі Страхувальника у відшкодуванні збитків з безумовною франшизою, мінімальний розмір якої вказано у п.3.4 Правил. Додатково, за бажанням Страхувальника, може бути передбачено умовну франшизу. Порядок застосування франшиз викладено у пп. 3.5 - 3.7 Правил.

7.8. Страхувальнику, за узгодженням зі Страховиком і за додаткову плату, надається право укласти договір страхування за умови відшкодування збитків без урахування зносу частин та деталей, що підлягають заміні у разі їх пошкодження чи знищення внаслідок страхового випадку, про що повинно бути прямо вказано у договорі страхування (“без врахування зносу”).

7.9. За умови страхування транспортного засобу на повну вартість та відшкодування збитків без урахування зносу частин та деталей (п. 7.8 Правил), Договором страхування може бути передбачено, що страхове відшкодування здійснюється Страховиком шляхом надання послуги Страхувальнику – відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок страхового випадку транспортного засобу на акцептованій Страховиком станції технічного обслуговування або в автомайстерні (такій, з якою укладено договір на обслуговування, ремонт ТЗ) за рахунок коштів, що сплачуються Страховиком. Усі питання, пов’язані з проведенням такого ремонту, вирішуються у відповідності з угодами, що укладаються Страховиком та станцією технічного обслуговування, з урахуванням законодавства України, зокрема, ст. 160 Цивільного кодексу України.

7.10. За бажанням Страхувальника і за додаткову плату, Договором страхування може бути встановлено, що Страховик відшкодовує Страхувальнику втрату товарної вартості транспортного засобу, завдану страховим випадком.

7.11. Страхувальник має право разом з транспортним засобом застрахувати додаткове обладнання, освітлювальне та сигнальне устаткування за чинними роздрібними цінами або, за взаємним погодженням сторін, за договірною вартістю. Страхова сума та страховий тариф визначаються окремо на транспортний засіб, причіп (напівпричіп) та додаткове устаткування.

7.12. При укладанні договору страхування Страхувальник зобов`язаний повідомити Страховика про всі відомі Страхувальнику обставини, які мають суттєве значення для визначення ймовірності настання страхового випадку і розміру можливих збитків у разі його настання.

7.13. Страховик зобов'язаний ознайомити Страхувальника з цими Правилами і умовами страхування.

7.14. Страховик на підставі поданих документів і узгоджених умов страхування визначає ступінь ризику та розмір страхового тарифу, з визначенням суми страхового платежу, строків внесення страхового платежу, та узгоджує інші умови взаємовідносин Сторін, після чого Сторони укладають договір страхування.

7.15. При страхуванні транспортного засобу на строк не менше одного року Страхувальник має право вносити страхові платежі кількома частинами (не більше 3-х), перша з яких має бути сплачена при укладанні договору страхування і становити не менше 50 %. При цьому розмір загального страхового платежу збільшується на 10 %. Строки сплати двох інших частин вказуються в договорі страхування і не можуть бути більше шести місяців з дня набрання чинності договором страхування.

У разі своєчасної сплати першої частини страхового платежу договір страхування набуває чинності у повному обсязі з дня, зазначеного у договорі страхування.

У разі несплати своєчасно наступних платежів договір страхування вважається достроково припиненим о 24 год. 00 хв. останнього дня проплаченого періоду.

7.16. Страховик може видати Страхувальнику не пізніше двох днів (за винятком вихідних та святкових днів) після отримання страхового платежу за договором страхуванням (першого платежу - при сплаті по частинах, що вказано в договорі страхування), якщо це обумовлено договором страхування, страхове свідоцтво (поліс, сертифікат), що є формою договору страхування, на кожний застрахований транспортний засіб.

7.17. Страхувальник-резидент України згідно з укладеним договором страхування має право вносити платежі лише валютою України, а Страхувальник-нерезидент – іноземною вільно конвертованою валютою або валютою України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

^ 8. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

8.1. Страхувальник має право:

8.1.1. Отримати належне йому страхове відшкодування на умовах цих Правил і договору страхування.

8.1.2. У випадку втрати договору страхування (поліса, свідоцтва, сертифіката) в період його дії звернутися до Страховика з письмовою заявою і отримати дублікат. З моменту видачі дубліката втрачений екземпляр (оригінал) вважається недійсним.

8.1.3. Достроково припинити дію договору страхування (за згодою Вигодонабувача) та отримати належну суму страхових платежів, які повертаються на умовах цих Правил.

8.1.4. На етапі укладання і протягом дії договору страхування отримувати від Страховика необхідні консультації, інформацію і пояснення по умовах страхування, в тому числі в письмовій формі.

8.2. Страхувальник має право за згодою Страховика:

8.2.1. При укладанні договору страхування встановлювати страхові суми по кожному страховому випадку та транспортному засобу в межах його дійсної вартості.

8.2.2. Вносити зміни в умови договору страхування, які стосуються строку страхування і розміру страхової суми, з відповідними перерахунками страхового платежу, для чого Сторони укладають додаткову угоду до договору страхування. При цьому мінімальною частиною страхового платежу визнається одна двадцять четверта частка (за п’ятнадцять календарних днів, або півмісяця) річного страхового платежу, тобто платіж за 1-14 днів сплачується, як за 15 днів.

8.2.3. У випадку продажу або дарування транспортного засобу, а також у разі розподілу майна, що є об’єктом страхування за договором страхування, Страхувальник має право переоформити договір страхування на нового власника, при цьому повинні виконуватися вимоги п.1.6 цих Правил.

8.2.4. У разі придбання чи оренди іншого транспортного засобу або користування ним на інших законних підставах, переоформити діючий договір страхування на новий транспортний засіб. Порядок переоформлення такий же, як і порядок укладання нового договору страхування. У разі необхідності (збільшення страхової суми, строку дії договору тощо) провадяться необхідні перерахунки.

8.3. Страхувальник зобов’язаний:

8.3.1. При укладанні договору страхування пред`явити Страховику транспортний засіб, додаткове обладнання, що разом з ним пропонується до страхування, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та інші документи, що засвідчують його майновий інтерес у страхуванні цього транспортного засобу (доручення на право користування або розпорядження транспортним засобом, довідку-рахунок, митну декларацію та ін.).

8.3.2. При укладанні договору страхування надати інформацію Страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику.

8.3.3. У заяві повідомити Страховика про інші діючі договори страхування щодо транспортного засобу (засобів), що пропонується до страхування, при цьому страхове відшкодування буде відшкодоване пропорційно матеріальному збитку між страховими компаніями.

8.3.4. Своєчасно вносити страхові платежі. У випадку несвоєчасного внесення одноразового (першого) платежу договір страхування не набуває чинності або діючий договір страхування припиняє свою дію при несвоєчасній сплаті чергового платежу.

8.3.5. Вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку.

8.3.6. Негайно заявити про подію, що може бути визнана страховим випадком, у відповідні державні органи (ДАІ, інші правоохоронні органи тощо).

8.3.7. З моменту, як Страхувальникові стане відомо про настання події, що може бути визнана страховим випадком, - протягом трьох діб письмово повідомити про це Страховика, а в разі виникнення такої події за межами України – протягом трьох діб з моменту повернення на територію України.

8.3.8. Ставитися до застрахованого транспортного засобу так, ніби він не є застрахованим:

- ніяким чином не збільшувати збитки від страхової події;

- протягом двох робочих днів письмово повідомляти Страховика про всі зміни у ризику (заміна власника, водія, умов зберігання транспортного засобу та інше).

8.3.9. Використовувати транспортний засіб відповідно до його цільового призначення та умов технічної експлуатації.

8.3.10. У разі незаконного заволодіння об’єктом страхування, для отримання страхового відшкодування здійснити відмову від всіх прав власності на застрахований об’єкт на користь Страховика, якщо транспортний засіб було застраховано на повну вартість. При цьому Страховик може відмовитися від прийняття вказаних прав власності на об’єкт страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки Страхувальника.

8.4. Страховик має право:

8.4.1. Перевіряти інформацію, яку повідомив Страхувальник, а також виконання Страхувальником умов і вимог договору страхування.

8.4.2. При укладанні договору страхування оглянути у світлий час доби в присутності Страхувальника транспортний засіб (засоби) та додаткове обладнання, що підлягає страхуванню, перевірити відповідність номерів кузова, двигуна і причепа (напівпричепа) з номерами, вказаними у відповідних документах, а також виявити наявні пошкодження транспортного засобу (його частин, додаткового обладнання) та занести результати огляду в договір страхування.

8.4.3. Змінювати умови страхування за згодою Страхувальника, а також вимагати від Страхувальника сплати додаткового платежу при збільшенні ризику після укладення договору страхування. Невиконання цієї умови дає право Страховикові при настанні страхових випадків частково або повністю відмовити у виплаті страхового відшкодування.

8.4.4. Самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

8.4.5. Надсилати запити у відповідні установи і отримувати додаткові документи, необхідні для з’ясовування обставин страхового випадку та складання страхового акта. Строк складання страхового акта та строки виплати відшкодування подовжуються на період очікування вказаної інформації. На вимогу Страхувальника Страховик надає письмову відповідь про причини подовження цих строків.

8.4.6. Повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі чинного законодавства України та у випадках, передбачених п.8.6.1 та розділами 5 і 13 цих Правил.

8.4.7. Зменшити розмір страхового відшкодування, якщо Страхувальник після страхового випадку відмовився ремонтувати транспортний засіб на акцептованій Страховиком СТО або виконав ремонт своїми силами.

8.4.8. Достроково припинити дію договору страхування з поверненням Страхувальникові страхових платежів у повному обсязі або їх належної частини на підставі цих Правил і чинного законодавства України.

8.4.9. Вимагати від страхувальника припинення експлуатації застрахованого транспортного засобу після настання страхового випадку.

8.5. Страховик зобов’язаний:

8.5.1. Ознайомити Страхувальника з умовами страхування та цими Правилами.

8.5.2. Впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування Страхувальнику.

8.5.3.Скласти страховий акт не пізніше п`ятнадцяти робочих днів після отримання всіх необхідних документів, вказаних у розділі 10 та п. 11.8 цих Правил.

8.5.4. При настанні страхового випадку, відповідно до визначених цими Правилами, договором страхування та чинним законодавством, здійснити виплату страхового відшкодування в повному обсязі та в строки вказані в пп. 12.1 – 12.3 цих Правил.

8.5.5. В межах страхової суми відшкодувати розумні та доцільні витрати, понесені Страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, навіть, якщо відповідні заходи виявилися невдалими. Вказані витрати мають бути підтверджені Стр