Реферат: Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030203 Історія Затверджено

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії


УКЛАДАЧ: проф. В. Мордвінцев


Історія таємних товариств і сект


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ЗА ВІЛЬНИМ ВИБОРОМ СТУДЕНТІВ


для студентів спеціальності 6.030203 - Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від 22 травня 2008 р.

Зав. кафедри історії Росії


Підпис В.Мордвінцев


Декан історичного факультету

проф. В.Ф.Колесник


КИЇВ - 2010


Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія таємних товариств і сект»


Укладач: доктор історичних наук, професор В’ячеслав Михайлович Мордвінцев


Лектор: доктор історичних наук, професор В. Мордвінцев


Погоджено

з науково-методичною комісією

«___»__________2008 р.


Вступ

Дана дисципліна «Історія таємних товариств і сект» є спеціальним курсом. Викладається на II курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год., самостійна робота 38 год., форма підсумкового контролю — підсумковий модульний контроль.

^ Мета і завдання навчальної дисципліни

Інтерес до минулого, до його таємниць існував завжди. Після видання «Коду да Вінчі» інтерес цей охопив самі широкі шари суспільства. Біда тільки, що відомості про таємниці минулого вони одержують не зі справжніх документів тих століть, а вірять все, що пропонує автор.

Але справжня історія аж ніяк не була ні детективом, ні пригодницьким романом. Вона була життям. І в тому далекому від нас часу жили люди, що мали своє уявлення про добро й зло. У них були свої таємниці.

Даний спецкурс дає можливість не задовольнятися придуманим книжковим миром, а подивитися на таємниче минуле очами тих, хто жив у часи Христа, хрестових походів, інквізиції, перших революцій. І, читаючи стародавні тексти, спробувати зрозуміти, яким був мир у ті часи і які таємниці в ньому існували.

^ Предмет навчальної дисципліни

Предметом навчальної дисципліни є історія понад трьох десятків різних таємних товариств, Орденів та сект від глибокої давнини до наших днів, їх вірування, ритуали. Всемогутні ассасини і фанатичні тонги, безжалісні туги та загадкові скопці…Чи дійсно всі вони зникли в глибині століть чи, можливо, їхні нащадки і зараз незримо присутні серед нас?

^ Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні оволодіти основним фактажем знань з даної дисципліни, опрацювати основні джерела та літературу. Вміти робити обґрунтовані та логічні висновки.

^ Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Навчальна дисципліна «Історія таємних товариств і сект» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як „Історія Росії”, „Всесвітня історія”.

Курс розрахований для студентів денної форми навчання та є однією з складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

Вивчення дисципліни «Історія таємних товариств і сект» і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.

^ Форми поточного й підсумкового оцінювання знань із дисципліни

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі. Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи - реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Загальна сума балів - 100 (із них: поточний модульний контроль - 40, підсумковий -60 балів).


Змістовий модуль 1.

Таємні товариства і секти

Змістовий модуль 2.

Політичні таємні товариства

Підсумковий

модульний

контроль

20 залікових балів.

20 залікових балів.

60 балів

Самостійна робота

Модульний контроль

Самостійна

робота

Модульний

контроль

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)

10

балів

(максимум)



^ САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль 1), письмова контрольна робота (змістовий модуль 2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення опрацьованого матеріалу. При його підготовці обов'язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об'єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

^ Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням авторської позиції - 9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

тема розкрита неповно - 5-6 балів;

реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали;

реферат не зарахований - 0 балів

Критерії оцінювання контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів)^

Теоретичне питання^

а) глибока, розгорнута відповідь - 9-10 балів;

б) правильна стисла відповідь - 7-8 балів;

в) поверхова відповідь - 5-6 балів;

г) поверхова відповідь з наявністю окремих помилок - 3-4 бали;

д) розкриття окремого аспекту питання - 1-2 бали;

є) неправильна відповідь або її відсутність - 0 балів.


^ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. Участь всіх студентів в контрольному заході є обов'язковою. Модульний контроль проводиться на останній лекції з даного змістового модуля у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:


• ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

• вільне висвітлення питань з незначними помилками

- 7-8 балів

• наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить

про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів

• у відповіді є суттєві помилки, незнання основних

фактів і дійових осіб - 1 -3 бали

• відсутня відповідь - 0 балів


^ Підсумковий контроль знань студентів у формі підсумкового модульного контролю Залік відбувається в усній формі. Заліковий білет з курсу «Росія і Кавказ: історія і сучасність» містить три питання, які оцінюються від 0 до 20 балів. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

• ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 20 балів

• повна відповідь з незначними помилками - 14-19 балів

• у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу

- 9-13 балів

• оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або

використання неправильних понять - 5-8 бали

• неповна поверхова відповідь -1-4 бали

• відмова від відповіді - 0 балів

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.


^ Шкала відповідності


За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 -100

Зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

35-59

не зараховано

1-34






^ Тематичний план навчальної дисципліни:


№ теми

^ Назва лекції

Кількість годин

лекції

самост. робота

Змістовий модуль 1

Таємні товариства і секти

1.1

Вступ. Предмет та завдання курсу. Понятійний апарат. Специфіка і особливості таємних товариств і сект, їх класифікація.

2

2

1.2

Таємні культи. Містичні вчення. Первинний дух містерій та наслідки їх занепаду.

4

4

1.3

Релігійно-освітні таємні товариства. Лицарі храму. Братство Сіона. Орден Розенкрейцерів. Ілюмінати.

К/ф «Таємниці ордену Тамплієрів”, „Ангели і демони”

6

6

1.4

Судові таємні товариства. Священні Феми. Беаті Паолі. Характер товариства. Напрям і вчення.

2

2

1.5

Розбійники. Шофери або топільщики. Гардуна.

Карбонарі.

2




1.6

Секти в Західній Європі у середні віки та новий час. Секти російського походження. Секти ісламу. Сатанинські секти.

3

4

Модульна контрольна робота

1




Змістовий модуль 2

Політичні таємні товариства

2.1

Франкмасони

2

3

2.2

Розвиток масонства в Англії, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Швейцарії, Швеції, Польщі, Голландії, Німеччині, Туреччині, Азії, Африці та Океанії, США


2

6

2.2

Таємні товариства в Росії в ХIХ – на початку ХХ ст.

4

4

2.3

Мафія. Історія зародження. Деякі характерні риси старої мафії. Структура та «статут» мафії. Організації.

2

3

2.4

Нацизм. Таємне товариство.

К/ф „Нацизм – таємне товариство”

3

4

Модульна контрольна робота

1







ВСЬОГО

34

38


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Таємні товариства і секти

Лекція 1. Вступ до спецкурсу. Специфіка і особливості таємних товариств і сект, їх класифікація. Релігійні таємні товариства. Секти: історія і сучасність. Джерела та література.

Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

Історія таємних товариств і сект на сторінках інтернетвидань.

Понятійний апарат: таємні товариства, секти.

Сучасна класифікація сект.


Основна література до теми 1:


Боголюбов Н. Тайные общества XX века. – М., 1995.

Бокова В.М. Эпоха тайных обществ. – М.: Реалии-Пресс, 2003. – 656 с.; ил.

Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Гоголицын Ю. Тайные правители человечества или тайные общества за кулисами истории. – СПб ООО «Диамант», ООО «Издательство «Золотой Век». – 2000.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования. Изд-е 3-е. – Нижний Новгород, 2003.

Дугин А. Конспиралогия. — М.: «Арктогея», 1993.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Костяева А. С. Тайные общества Китая в первой четвер­ти XX в. — М., 1995.

Кох Р. Эмблемата. Книга символов. – М.: Золотой век, 1995.

Кроули А. Магия в теории и на практике. – М.: Локид-Миф, 1998.

Масонская энциклопедия / Электронная публика­ция: www.all-magic.ru.

Масонство в его прошлом и настоящем (сост. Мельгунов С. П., Сидоров Н. П.). — М.: «ИКПА», 1991.

Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

Оккультные силы России: «Спецслужбы России». – СПб.: «Северо-Запад», 1999.

Первушин А. Оккультные тайны НКВД и СС. – СПБ.: Издательский Дом “Нева”; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000.

Платонов О. Терновый венец России. – Т. 1-2. – М.,1997.

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К.: “Бібліотека українця”, 1997.

Тайные общества XX века (под ред. Н. Боголюбова). — СПб: «Атлант», 1996.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Тайные ордена (сост. Гопченко А.). — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997.

Токарев М. Тайные общества смерти. Очерки истории террористических организаций. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2005. (Досье)

Черняк В. Б. Невидимые империи. – М.: Мысль, 1987.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.

Ютен Серж. Невидимые правители и тайные обще­ства. — М.: «Крон-Пресс», 1998.



^ Лекція 2. Таємні культи. Містичні вчення. Первинний дух містерій та наслідки їх занепаду.

Древні містерії. Старовина магія. Зороастр і його вчення. Поклоніння вогню. Походження слова Бог. Міф Рустама.

Поклоніння Митрі. Обряди посвячення. Релігії, що походять від магізму.

Таємні вчення в Індії. Брама і Будда. Асктизм. Гімнософісти.

Єгипетська цивілізація. Жреці та царі. Єгипетська міфологія. Фенікс. Хрест. Місця посвячення. Порядок посвячення. Містерії Серапіса, Озіріса. Ізіда.

Діонісії або вакхічні містерії.

Китайська метафізика. Лаутзе. Японські містерії. Лама. Мексіканські та перуанські містерії. Людські жертвоприносини.


Теми рефератів до теми 2:

Таємний союз і таємне вчення жерців Єгипту.

Вавілонсько–Ассірійський орден жерців та його таємне вчення.

Орден атраванів і магів Ірану.

Таємне товариство брахманів та його вчення в Індії.

Діонісієві релігійні братства.

Союз піфагорійців.

Завдання для самостійної роботи ( 4 години):

Поширення єгипетських містерій.

Брам і Брама. Лінгам. Лотос.

Сабазійські, кабарійські, елевзінські містерії. Тесмофорії.

Друїди, маги Заходу. Обряди. Доктрини. Політична і судова влада Жриці.

Скандінавські містерії. Дротти. Обряди.

Еманаціоністи. Походження кабалістики. Книга Ієзірах. Видіння Ієзекеїля.


Основна література до теми 2:


Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Бутми Н. Л. Каббала, ереси и тайные общества. – СПб.,1914.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Гудман Ф. Магические символы. – М.: Золотой Век, 1995.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Ди Дж. Иероглифическая монада / Электронная публикация:

Дуглас Рид. Спор о Cионе (2500 лет еврейского вопроса). – Иоганнесбург, 1986.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Кох Р. Эмблемата. Книга символов. – М.: Золотой век, 1995.

Кроули А. Магия в теории и на практике. – М.: Локид-Миф, 1998.

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Спенс Льис. Таинства Египта. Обряды, традиции, ритуалы / Пер. с анг. Л.А.Калашниковой. М.: ЗАО Центрполиграф, 2007. – 222 с.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Шару Р. Сокровища мира – зарытые, замурованные, затонувшие. – М.: КРОН-Пресс, 1998.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Шустер Г. История тайных союзов. – Киев: Ваклер, 1996. Т. 1,2.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.


^ Лекція 3. Релігійно-освітні таємні товариства.

Лицарство. Первинна мета. Правила і доктрини. Лицарі храму. Заснування ордена. Яків Молє. Таїнство тамплієрів. Бафомет. Падіння лицарів храму. Братство Сіона. Тевтонський орден. Організація та статут товариства єзуїтів. Ордена студентів.

Орден Розенкрейцерів. Орден золотих Розенкрейцерів. Перехід до франкмасонів. Іллюмінати. Алхіміки. Мета алхімії. Тінктура. Доля алхіміків. Ян Гус і гуситський рух. Ієронім Пражський.


Завдання для самостійної роботи ( 6 години):


Чаша Грааля та її тлумачення в літературі.

Ідея створення тамплієрами світової імперії.

Таємниці тамплієрів.

«Божественна комедія» Данте як джерело вивчення неортодоксальної ідеології середньовіччя.

Ян Гус, його вчення та реформаторська діяльність.

Орден російських тамплієрів у 20-30 рр. ХХ ст.

Пріорат Сіона: історія і сучасність.

Розенкрейцери в Радянській Росії (20-30-ті рр. ХХ ст.).

Тевтонський орден.

Ян Гус і гуситський рух. Ієронім Пражський.


Основна література до теми 3:


Аддисон Ч. Дж. История рыцарей-тамплиеров, церкви Темпла и Темпла, написанная Чарльзом Дж. Аддисоном, эсквайром из Внутреннего Темпла / Пер. с англ. Е. Е. Бергер. – М.: Алетейа, 2004.

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Арест С. Рыцари Храма: вечный сюжет для рома­на // История. 2002. № 17.

Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Священная загад­ка. – СПб., 1993.

Барбер М. Процесс тамплиеров. / Пер. с англ. И. А. Тогоевой. – М.: Алетейа; Энигма, 1998.

Бейджент М., Ли Р. Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М.: Эксмо, 2006. – 352 с.: ил.

Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Святая кровь и святой Грааль. – М.: Эксмо, 2005.

Благовещенский, Г. Тайны «Опус Деи» и других сект. История и ритуалы / Г. Благовещенский, Лин фон Паль. – М.: АСТ; СПб.: Астрель–СПб, 2007. – 288 с. – (Все тайны Земли).

Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

Бурмистров К. Христианская Каббала и проблема восприятия еврейской мистики (XV –XIX вв.) // Тирош. Труды второй молодежной конференции СНГ по иудаике. – М., 1998.

Бутми Н. Л. Каббала, ереси и тайные общества. – СПб.,1914.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Доманин А. А. Крестовые походы. Под сенью крес­та. – М.: Центрполиграф, 2005.

Дуглас Рид. Спор о Cионе (2500 лет еврейского вопроса). – Иоганнесбург, 1986.

Жерар де Сед. Тайна катаров. – М.:Крон-прес, 1998.

Заборов М. Иоанниты // Вопросы истории. 1984. № 9.

Заборов М. Мальтийские рыцари: историческая эволюция ордена Иоаннитов // Религии мира. История и современность. Ежегодник.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Лаврентьева, Е. Приорат Сиона и другие тайные общества / Елена Лаврентьева. – М.: АСТ; СПб.: Сова, 2007. – 351, [1] с. – (Все тайны Земли).

Ли Г. История инквизиции в средние века / Пер. с франц. Т. 2 // Ли Г.-Ч. / Под ред. С. Г. Лозинского, пер. А. В. Башкиров. – СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1912. Репринтная копия. СПб., 1999.

Мадоль Ж. Альбигойская драма и судьбы Фран­ции. – М.: Евразия, 2000.

Мельвиль М. История Ордена Тамплиеров. – М.: Евразия, 2003.

Мишо Г. История крестовых походов / Пер, с франц. – М., 1883. Репринтное издание.

Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

Никитин А. Л. Мистики, розенкрейцеры и тамплие­ры в советской России. – АГРАФ, 2000.

Никитин А. Л. Мистики, розенкрейцеры и тамплие­ры. — М.: «Интерграф Сервис», 1998.

Никитин А.Л. Мистики, розенкрейцеры и тамплиеры в Советской России. Исследования и материалы — М.: «Интерграф Сервис», 1998.

Отт И. Тайна рыцарей тамплиеров / Пер. с нем. – М, 1994.

Паль, Л. фон Тайные общества: тамплиеры, розенкрейцеры, масоны, иллюминаты / Лин фон Паль. – М.: ACT; СПб.: Со­ва, 2007. – (Все тайны Земли).

Парацельс Т. Магический Архидокс. – М., 1997.

Печников Б. А. «Рыцари церкви»: кто они?: Очер­ки об истории и современной деятельности католичес­ких орденов. – М.: Политиздат, 1991.

Печникова Р. Ю. Мальтийский орден в прошлом и настоящем. – М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990.

Пикнетт Л., Принс К. Леонардо да Винчи и Братство Сиона. – М.: Изд-во Єксмо, 2005. (Тайны древних цивилизаций).

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Скосырев А. Мальтийский Орден. Ходили когда-то и мы в Великих Магистрах // Международная жизнь. 1997. № 10.

Сэлби М. Череп и Кости // Полярная звезда. – 2000. – 20 августа.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Тайные ордена (сост. Гопченко А.). — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997.

Холл Мэнли П. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии / Мэнли П. Холл; [пер. с англ.]. – М.: Эксмо; СПб.: Мигард, 2007. – 864 с. – (Гиганты мысли).

Шарпантье Луи. Тайны тамплиеров. – М.: Крон-прес, 1998.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Шустер Г. История тайных союзов. – Киев: Ваклер, 1996. Т. 1,2.

Шустер Г. Тайные общества, союзы и ордена. – СПб., 1905.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.


^ Лекція 4. Судові таємні товариства.

Священні Феми. Посадові особи і організація. Мова та правила посвячених. Процедура. Виконання вироків. Поцілунок діви. Беаті Паолі. Характер товариства. Напрям і вчення.

^ Завдання для самостійної роботи ( 2 години):

Таємні суди у Німеччині.

Беаті Паолі. Характер товариства. Напрям і вчення.


Основна література до теми 4:


Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.



^ Лекція 5. Розбійники. Шофери або топільщики. Гардуна. Карбонарі.

Розбійники. Шофери або топільщики. Походження і організація товариства. Релігійні та цивільні обряди. Гардуна. Походження товариства. Організація, знаки та легенди. Карбонарі. Історія товариства. Св. Теобальд. Вендита або ложа. Обряд посвячення. Чини та символи. Статут. Авзонська республіка. Друга хартія. Карбонарізм у Франції, Північній Італії. Карбонарізм і церква.


Теми рефератів до теми 5:

Розбійницькі товариства в Європі.

Авзонська республіка. Друга хартія.

Карбонарізм і церква.


Основна література до теми 5:

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.


Лекція 6. Секти в Західній Європі у середні віки. Секти російського походження. Секти протестантського типу. Секти ісламу. Сатанинські секти. Китайська секта «Білий Лотос». Сучасний сектантський рух.


Християнські секти. Період виникнення і становлення християнства (I ст. до н. е. IV е.). Євсеї (курманіти). Гностіки. Монтаністи. Маніхеї.

Секти в Західній Європі в середні століття: Катари. Альбігойці. Трубадури (релігія любові).Секти російського походження: Капітоновщина. Старовірство. Духовні християни. Стрибуни. Суботники («Іудействующі»). Хлисти. Секта інокентівців. Істинно-православне християнство.

Секти протестантського типу. Баптисти. Адвентисти. Свідки Ієгови. Мормони («Церква Ісуса святих останнього часу»). П’ятидесятники (Християни євангельської віри). Євангельські християни святі сіоністи (мурашківці).

Секти ісламу. Шиїзм. Ісмаїліти. Ассасини. Друзи. Кандидати. Марабути. Ізіди.

Китайська секта «Білий Лотос».

Сатанинські секти. «Полювання на відьом». Шабаш. «Чорна месса». Одержимість дияволом. Біля джерел сучасного сатанізму. Сатаністи нашого часу.

Релігії «нового часу». «Церква єднання». «Церква сайєнтології». «Діти Бога» («Сім'я любові»). «Міжнародне товариство свідомості Крішни». «Місія Божественного світла». «Засновник єдиної релігії». «Ананда Марга». «Ефірне товариство». «Товариство послідовників сплячого пророка». Секта Сервайвалістів. «Народний храм». «Гілка Давідова». Аум Синріке (вчення істини Аум). «Опус Деї». «Новий Акрополь». Релігійна організація «Традиція, сім'я, власність» (ТСВ). «Ма Хікарі». «Церква Христа на землі, заснована Симоном Кімбангу». «Ілага», «Біле братство» та ін.


Теми рефератів: До теми 6:

Друзи та їх таємне вчення.

Мормони: історія і сучасність.

Єсеї – таємна секта.

Історичні причини зародження та розвитку сектантського руху в Європі у ХІ ст.

Катари або альбігойці. Їх вчення і релігійний культ.

Внутрішня організація общин у катарів.

Петро Абеляр та його вчення.

Протестантські секти.

Секту ісламу.

Сатанинські секти.

Сучасні секти.


Завдання для самостійної роботи ( 4 години):


«Місія Божественного світла».

«Засновник єдиної релігії».

«Ананда Марга».

«Ефірне товариство».

«Товариство послідовників сплячого пророка».

Секта Сервайвалістів.

«Народний храм».

«Гілка Давідова».

Аум Синріке (вчення істини Аум).

«Опус Деї».

«Новий Акрополь».

Релігійна організація «Традиція, сім'я, власність» (ТСВ).

«Ма Хікарі».

«Церква Христа на землі, заснована Симоном Кімбангу».

«Ілага».


Основна література до теми 6:

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Священная загад­ка. – СПб., 1993.

Бегун В. Я. Рассказы о «детях вдовы». – Минск, 1983.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования. Изд-е 3-е. – Нижний Новгород, 2003.

Дугин А. Конспирология (Наука о заговорах, тайных обществах и оккультной войне) — М: Историко-религиозное общество «Арктогея», 1992.

Жерар де Сед. Тайна катаров. – М.:Крон-прес, 1998.

История тайных обществ. – М.: Эксмо, 2007. – 480 с.; ил. – (Мировая история).

Мадоль Ж. Альбигойская драма и судьбы Фран­ции. – М.: Евразия, 2000.

Сандулов Ю. А. Тайный мир сатанистов. — СПб: «Лань», 1997.

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К.: “Бібліотека українця”, 1997.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Шустер Г. Тайные общества, союзы и ордена. – СПб., 1905.

Энциклопедия мистических терминов. – М: Локид-Миф, 1998.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.

Энциклопедия тайн и сенсаций. Тайны друидов. – Минск: Литература, 1998.



Електронні джерела:


http://subscribe.ru/archive/science.news.nauka/200605/25000654.text

http://www.masons.ru/gamayun/Hiram.htm

http://www.imperativ.net/impll/plot.html

http://oto.ru/cgi/text.pl/kontext/texts/Memphis- mizraim

http://www.masons.ru/vestnik/7.html

http://ukrinfo.biz/voc/secret_commun.php

http://ukrtayna.narod.ru/


Контрольні запитання до змістового модуля 1:


Специфіка і особливості таємних товариств і сект, їх класифікація.

Релігійні таємні товариства.

Сучасна класифікація сект.

Зороастр і його вчення.

Поклоніння Митрі.

Таємні вчення в Індії. Брама і Будда.

Асктизм.

Гімнософісти.

Єгипетські містерії

Японські містерії. Лама.

Таємне товариство брахманів та його вчення в Індії.

Союз піфагорійців.

Друїди, маги Заходу.

Скандінавські містерії.

Дротти.

Еманаціоністи.

Походження кабалістики.

Лицарі храму.

Братство Сіона.

Тевтонський орден.

Організація та статут товариства єзуїтів.

Орден Розенкрейцерів.

Орден золотих Розенкрейцерів.

Іллюмінати.

Алхіміки.

Священні Феми.

Розбійники. Шофери або топільщики.

Гардуна.

Карбонарі.

Християнські секти. Період виникнення і становлення християнства (I ст. до н. е. IV е.). Євсеї (курманіти).

Гностіки.

Монтаністи.

Маніхеї.

Секти в Західній Європі в середні століття.

Секти російського походження: Капітоновщина. Старовірство. Духовні християни. Стрибуни. Суботники («Іудействующі»). Хлисти. Секта інокентівців. Істинно-православне християнство.

Секти протестантського типу.

Секти ісламу. Шиїзм. Ісмаїліти. Ассасини. Друзи. Кандидати. Марабути. Ізіди.

Китайська секта «Білий Лотос».

Сатанинські секти.

Релігії «нового часу».

Друзи та їх таємне вчення.

Мормони: історія і сучасність.

Історичні причини зародження та розвитку сектантського руху в Європі у ХІ ст.

Сучасні секти.





Змістовий модуль № 2. Політичні таємні товариства


Лекція 7. Франкмасони


Франкмасони. Предки Хірама. Хірам, Соломон і цариця Савська. Перші масони. Статути і звичаї. Знаки і символи. Устрій. Колегія чинів. Обряди посвячення. Учень, підмайстер, майстер. Масонські бенкети. Мізраїмкська система. Нові лицарі храму.


Завдання для самостійної роботи (3 години):

Франкмасони (по країнам Європи).

Нові лицарі храму.


Основна література до теми 7:


Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Священная загад­ка. – СПб., 1993.

Бейджент М., Ли Р. Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М.: Эксмо, 2006. – 352 с.: ил.

Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Святая кровь и святой Грааль. – М.: Эксмо, 2005.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Замойский Л. За фасадом масонского храма. – М.: Политиздат, 1990.

Лаврентьева, Е. Приорат Сиона и другие тайные общества / Елена Лаврентьева. – М.: АСТ; СПб.: Сова, 2007. – 351, [1] с. – (Все тайны Земли).

Масонство в его прошлом и настоящем (сост. Мельгунов С. П., Сидоров Н. П.). — М.: «ИКПА», 1991.

Мудрость древних и тайные общества. – Смо­ленск: Русич, 1995.

Павлюк П. Тайная архитектура (Христианский взгляд на масонство). – Одесса: ХГЭУ, 2002.

Паль, Л. фон Тайные общества: тамплиеры, розенкрейцеры, масоны, иллюминаты / Лин фон Паль. – М.: ACT; СПб.: Со­ва, 2007. – (Все тайны Земли).

Сенченко М.І., Гастинщиков В. Таємні товариства: міфи та реальність. – К.: “Книга Роду”, 2008.

Сэлби М. Череп и Кости // Полярная звезда. – 2000. – 20 августа.

Тайные общества и секты: культовые убийцы, масоны, религиозные союзы и ордена, сатанисты и фанатики — Мн.: «Литература», 1996.

Тайные ордена (сост. Гопченко А.). — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997.

Фулканелли. Тайны готических соборов. – М.: REFL-Book, 1996.

Шустер Г. История тайных обществ, союзов, орде­нов: В 2 кн. – М.: Айрис-пресс, 2005.

Энциклопедия преступлений и катастроф. Тайные общества и секты. – Минск: Литература, 1996.



Лекція 8. Розвиток масонства в Англії, Шотландії, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Швейцарії, Швеції, Польщі, Голландії, Німеччині, Туреччині, Азії, Африці та Океанії, США.


Теми рефератів до теми 8:

Виникнення масонства та його розвиток в Англії ХVIII – ХІХ ст.

Російське масонство у ХVIII ст.

Масонське товариство Розенкрейцерів.

Політика Російського уряду щодо масонів у ХІХ – ХХ ст.

Масонство і більшовизм.

Масони та масонство в сучасній Росії.

Російське політичне масонство на початку ХХ ст.

Радянське політичне масонство на початку ХХ ст.

Російське масонство після Другої світової війни.

Каліостро та єгипетське масонство. Єгипетський статут.

Життя Каліостро. Водоворожіння Каліостро.

Завдання для самостійної роботи (6 години):

Розвиток масонства в Італії, Іспанії, Португалії.

Розвиток масонства в Швейцарії, Швеції, Голландії.

Розвиток масонства в Туреччині, Азії, Африці та Океанії.

Двостатеве масонство. Походження і напрями.

Перші товариства обох статей.

Лицарі та німфи троянди. Дочка масона.


Основна література до теми 8:


Аврех А. Я. Масоны и революция. – М., 1990.

Амбелен Р. Драмы и секреты истории. 1306 – 1643. – М.: Прогресс; Прогресс-Академия, 1992.

Байджент М., Ли Р., Линкольн Г. Священная загад­ка. – СПб., 1993.

Бакунина Т. А. Знаменитые русские масоны. – М., 1991.

Башилов Б. История русского масонства. – М.: Русло-Община, 1992.

Бейджент М., Ли Р. Храм и ложа. От тамплиеров до масонов. – М.: Эксмо, 2006. – 352 с.: ил.

Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Святая кровь и святой Грааль. – М.: Эксмо, 2005.

Берберова Н.И. Люди и ложи. Русские масоны XX столетия. – Нью-Йорк, 1986.

Бержье Жак. Тайная война оккультных сил. — М., 1998.

Благовещенский, Г. Тайны «Опус Деи» и других сект. История и ритуалы / Г. Благовещенский, Лин фон Паль. – М.: АСТ; СПб.: Астрель–СПб, 2007. – 288 с. – (Все тайны Земли).

Боголюбов Н. Тайные общества XX века. – М., 1995.

Брачев В. С. Оккультисты советской эпохи. Русские масоны ХХ века. – М.: Издатель Быстров, 2007. – 480 с.

Бурлуцкая Л.А. Тайные общества, или кто правит миром! – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003.

Виноградов А. Тайные битвы ХХ столетия. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999.

Гекертон Ч.У. Тайные общества всех веков и всех стран. – Ташкент: Шарк, 1994.

Гендерсон К.У. Всемирный путеводитель масона. В 2 т. – М., 1988.

Гоголицын Ю. Тайные правители человечества или тайные общества за кулисами истории. – СПб ООО «Диамант», ООО «Издательство «Золотой Век». – 2000.

Гонсалес-Мата Луис М. Невидимые властители. – М., 1983.

Дарол Аркон. Тайные общества. – М.:Крон-прес, 1998.

Дворкин А. Масонские ритуалы и мормонские «та­инства»: случайное сходство или плагиат? / Электронная публикация: http://irmey.vinchi.ru/sects/marmon/003.htm.

Замойский Л. За фасадом масонского храма. – М.: Политиздат, 1990.

Иванов В. Ф. Тайны масонства. – М.: Русло-Общи­на, 1992.

Иванов В.Ф. Русская интеллигенция и масонство: от Петра I до наших дней. – М.: Москва, 1998.

История масонства. Великие цел