Реферат: Робоча програма дисципліни 6 Нормативні данні з дисципліни 6 Лекційні заняття 6 Розділи програми, що пропонуються до самостійного вивчення 8 Лабораторні роботи 9

зміст


Вступ 3

1. Мета і задачі дисципліни 4

Мета викладання дисципліни 4

Програма знань і умінь 5

Робоча програма дисципліни 6

Нормативні данні з дисципліни 6

Лекційні заняття 6

Розділи програми, що пропонуються до самостійного вивчення 8

Лабораторні роботи 9

Література, що рекомендується 9

Методичні вказівки до вивчення дисципліни 10

Теоретичні основи БЖД 10

Людина, як елемент системи “Л-М-С” 19

Джерела і фактори небезпек 23

БЖД в умовах НС 33

Організація і керування БЖД 37

4. Орієнтовний графік вивчення дисципліни 39

ВСТУП

 

У сучасному світі потенційно небезпечними є всі процеси створення і перетворення матеріальних ресурсів, використання енергії, переробки інформації і на життя людини з «завидною регулярністю» негативно впливають природні катаклізми. Характерною рисою сьогоднішнього дня є як збільшення числа нещасливих випадків і катастроф, так зростання їхніх негативних наслідків.

На початку третього тисячоріччя зовсім несподіваним для людства з'явилося різке збільшення ролі терористичних актів у безпеці, про що переконливо підтвердили трагічні події 11 вересня 2001 р. у США.

Сучасний стан безпеки життєдіяльності (БЖД) людини в Україні не можна охарактеризувати як задовільний, дивиться рекомендовану літературу [2]:

-за даними Державного комітету статистики в країні щорічно вмирає сотні тисяч чоловік у працездатному віці, рівень смертності найбільший у Європі, а середня тривалість життя скорочується і не перевищує 70 років у чоловіків і 75 у жінок;

-за даними Міністерства охорони здоров'я до 75% молоді у віці 18 років мають різні патології.

-Не можна випустити з уваги і той факт, що кожен регіон України характеризується своїм "набором" небезпек, обумовлених географічним положенням, розподілом і профілем продуктивних сил. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи близько 80% населення України проживає в потенційно небезпечних зонах, а саме:

-у народному господарстві країни функціонує більш 1500 хімічно небезпечних об'єктів (найбільш небезпечні: Одеський припортовий завод, Першотравневий хімкомбінат і ін.), у зоні розміщення яких проживає більш 22 млн. чоловік, по Україні проходить близько 830 км амиакопроводов;

-в України понад 1200 взривопожежонебеспечних об'єктів, на яких мається понад 13,6 млн.тонн взрывопожежонебезпечних речовин, експлуатується близько 6 тис.км нафтопроводів і 16,7 тис.км газопроводів;

-у країні 5 АЕС (діючі Запорізька, Ровненская, Хмельницька, Південно-Українська і закрита Чорнобильська) - небезпека «мирного атома» продемонструвала Чорнобильська катастрофа 1986 р.;

-сейсмічна небезпека існує в Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Одеський областях і в Республіці Крим ;

-у південній частині України (акваторії Азовського моря в районі Керченського півострова в Чорного моря в районі Севастополя) локалізовані грязьовий вулканізм і виверження грязьових вулканів завдає матеріальної шкоди і збиток навколишньому середовищу (виділення пар ртуті);

-у Карпатах, Криму, на правом бережу Дніпра можливі обвали, осипи, селі, обсяг виносу яких може складати 10-100 тис. м3;

-практично на всій території країни можуть бути сильні дощі, град, морози і снігопади, вітер, смерчі, природні пожежі, повені.

Відсутність централізованого державного фінансування заходів щодо БЖД, визначена економічна нестабільність, пошук політичних альтернатив не дозволяють підтримувати на необхідному рівні безпека громадян країни. Законодавчі документи створили, в основному, правове полі для захисту життя і здоров'я людини у всіх сферах його діяльності, але механізми реалізації багатьох законів відсутні чи не функціонують належною мірою.

Зростання числа потерпілих і ваги їхніх ушкоджень вимагає вивчення питань БЖД на різних етапах навчання, у першу чергу - у вищих навчальних закладах.

БЖД - це область науково-практичної діяльності, спрямована на вивчення закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на людину, основ захисту його здоров'я і життя, середовища проживання, на розробку і реалізацію коштів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і діяльності.

Нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» - це інтегрована дисципліна гуманитарно-техничного напрямку, що формує понятійний, теоретичний і методологічний апарати, необхідні для вивчення надалі питань охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони й ін..

Робоча програма і методичні вказівки розроблені на основі «Навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів», затвердженої МОН України від 4.12.98 р. і “Концепції освіти з напряму безпека життя і діяльності людини”, затвердженої МОН України 12.03.2001р.

 

^ 1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

 

1.1   Мета викладання дисципліни

 

Мета вивчення дисципліни - забезпечити відповідні сучасним вимогам знання що до загальних закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій (НС), у першу чергу техногенного характеру, їхніх властивостях, впливі на життя і здоров'я людини, а також сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця уміння і навички з їх запобіганню і ліквідації наслідків, захисту людей і навколишнього середовища.

Задача дисципліни укладається в тім, щоб навчити студентів:

- ідентифікувати небезпеки (розпізнавати їхній вид, визначати просторові і тимчасові характеристики, імовірність появи й ін.);

- визначати відповідні небезпекам небезпечні, шкідливі і вражаючі фактори і прогнозувати наслідки їхнього впливу на організм людини і систему «Л-М-С» у цілому;

- використовувати нормативно-правову базу для захисту особистості, її права на роботу, медичне забезпечення, захист у НС і ін;

- розробляти засоби і застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих і вражаючих факторів;

- основам захисту в НС;

- використовувати в практичній діяльності суспільно-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні й освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі.

 

1.2 Програма знань і умінь

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

а) основні поняття, терміни і визначення в області БЖД;

б) теоретичні основи БЖД, включаючи методи аналізу небезпек, основи теорії ризику, методи оцінки надійності технічних засобів забезпечення безпеки й ін.;

в) структурно-функціональну організацію людини з погляду взаємодії з навколишнім середовищем;

г) техногенні, природні, соціальні, політичні і комбіновані небезпеки, їхні джерела і породжувані ними небезпечні, шкідливі і вражаючі фактори;

д) принципи, методи і засоби забезпечення БЖД;

є) економічні аспекти керування ризиком;

ж) основи БЖД в умовах НС, включаючи надання першої лікарської допомоги потерпілим;

з) основні законодавчі і нормативні акти з питань БЖД;

уміти:

а) проводити аналіз небезпек, класифікувати небезпечні, шкідливі і вражаючі фактори;

б) аналізувати взаємодію людини;

в) прогнозувати наслідки впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів на людину і навколишнє середовище;

г) вибирати принципи, заходи і засоби забезпечення БЖД;

д) оцінювати надійність технічних засобів безпеки;

є) вирішувати економічні задачі при забезпеченні БЖД;

ж) використовувати нормативно-правову базу для забезпечення БЖД, захисту права на працю і медичне забезпечення, захисту в НС та ін.

 

^ 2РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

 

2.1 Нормативні дані з дисципліни

 

Форма навчання

Курс

Семестр

Семестровий модуль 2

Семестровий модуль _

Курс. проект

Підсумковий контроль

Усього кредитів

Лк

Пз

Лб

Сам.роб

Контр.р. РГЗ.

Форма контр

Усього кредитів

Лк

Пз

Лб

Сам.роб

Контр.р. РГЗ.

Форма контр

Денна

3

5,6

1,0

20

-

8

26

1

залік

 

 

 

 

 

 

 

 

залік

 

 

2.2 Лекційні заняття

 

Номер

теми

Назва розділу або теми

Форма навчання

Денна

обсяг

(рік.)

сем. модуль

сем.

1

2

3

4

5

1

Безпека життєдіяльності, як наукова дисципліна. Мета, задачі та основні поняття БЖД.

1.1. Необхідність виникнення БЖД, як наукової дисципліни.

1.2. Історія питань, пов'язаних з БЖД.

1.3. Мета та задачі дисципліни БЖД.

1.4. Основні положення та аксіоми дисципліни БЖД.

1.5. Предмет науки БЖД.

1.6. Основні терміни та визначення БЖД.

 

2

2

5

2

Теоретичні основи БЖД.

2.1. Сутність проблеми БЖД.

2.2. Потреби людини та проблема безпеки.

2.3. Аналіз системи «Л-М-С».

2.4. Поняття небезпеки і безпеки.

2.5. Необхідні умови безпеки людини в системі «Л-М-С».

2.6.Психологичні питання БЖД.

 

2

2

5

3

Природа небезпек і ризику.

3.1. Таксономія небезпек.

3.2. Аналіз небезпек.

3.3. Збиток.

3.4. Індивідуальний та соціальний ризик.

3.5. Аналіз екзогенних та ендогенних складових ризику.

3.6. Окремі кількісні міри небезпеки.

3.7. Управління ризиком.

 

2

2

5

4

Техногенні фактори небезпеки та їх вплив на людину.

4.1. Фактори робочого середовища.

4.2. Фізичні фактори робочого середовища (мікроклімат, іонізуюче випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, електромагнітні полючи радіочастот, електричні полючи, вібрація, шум, ультразвук, комп'ютер).

 

2

2

5

5

Фактори небезпеки.

5.1. Хімічні фактори небезпеки.

5.2. Біологічні фактори небезпеки.

5.3. Психофізіологічні фактори небезпеки.

5.4. Естетичні фактори середовища.

5.5. Соціально-психологічні фактори середовища.

5.6. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки.

 

2

2

5

6

Соціальні фактори.

6.1. Соціально-економічні і правові фактори.

6.2. Людина, держава і право.

6.3. Право і політична система суспільства.

6.4. Громадянське суспільство і правова держава.

 

2

2

5

7

Військово - політичні фактори.

7.1. Проблеми війн.

7.2. Тероризм та боротьба з їм.

 

 

2

2

5

8

Інформаційні фактори.

8.1. Засоби масової інформації.

8.2. Негативні вплив інформації на формування людини.

8.3. Психологічні наслідки інформатизації на формування людини.

8.4. Психоекологія.

8.5. Джерела та заподії інформаційної небезпеки (телебачення, комп'ютери).

8.6. Віртуальна реальність та маніпуляції свідомістю.

8.7. Методи та засоби інформаційного захисту.

 

2

2

5

9

Людина. Медико-біологічні аспекти.

9.1. Організм – єдине ціле.

9.2. Адаптивні можливості людини.

9.3. Відповідні реакції організму на різні подразники.

 

2

2

5

10

Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності:

10.1. Законі, правила та інші документи з БЖД.

 

2

2

5

 

Загальна кількість часів

20

 

 

 

2.3 Розділи програми, що пропонуються для самостійного вивчення

 

 

№

Форми самостійної роботи

обсяг

(год.)

сем. модуль

1.

Виконання завдань у процесі вивчення лекційного матеріалу (конспектування)

 

 

 

Тема 1 Економічні аспекти БЖД

 

2

2

 

Тема 2 Психологічні аспекти БЖД:

Типи особистості, характер людини, психічні реакції, фактори колективної поведінки.

 

2

2

 

Тема 3 Збиток як кількісна міра небезпеки.

Екзогенна та ендогенна складові ризику.

Окремі кількісні міри небезпек:

питома смертність, порогова кількість речовини.

 

2

2

 

Тема 4 Токсичність хімічних факторів небезпеки.

Віддалений токсичний ефект.

Комбінований вплив хімічних речовин.

Показники токсичності.

 

4

2

 

Тема 5 Засоби колективного захисту (ЗКЗ).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

 

2

2

 

Тема 6 Історичний розвиток держави.

Становлення Української держави і проблеми її зміцнення.

 

2

2

 

Тема 7 Небезпеки, пов’язані з конфліктними ситуаціями на міжнаціональному, етнічному, расовому, релігійному грунті.

 

2

2

 

Тема 8 Методи та засоби інформаційного захисту.

 

2

2

 

Тема 9 Стресори виживання

Паніка та панічні стани.

 

2

2

2.

Підготовка до виконання контрольної роботи

 

2

2

3.

Підготовка до лабораторних робіт

4

2

 

Загальна кількість часів

26

 

 

 

2.4 Лабораторні роботи

 

Номер

теми
^ Тими зайняти
Форма навчання

Денна

обсяг

(год.)

сем. модуль

сем.

1

2

3

4

5

1.

Оцінка професійних ризиків та ризиків для здоров'я населення

4

2

5

2.

Здоров’я +

4

2

5

 

Загальна кількість часів

8

 

 

 

2.5 Література, що рекомендується

 


Айвазов В.А., Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И. Безопасность жизнедеятельности. Конспект лекций. – Харьков: ХТУРЭ, 1999. – 116 с.

Березуцкий В.В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 170 с.

Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем.- К.: УМК ВО, 1990. - 56 с.

Дзюндзюк Б.В., Хянникяйнен А.И., Швед В.Б. Катастрофы и чрезвычайные ситуации - Харьков: Форт, 1998.-120 с.

Iванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М. Охорона працi в електроустановках / Пiд заг.ред.Б.В.Iванова. – К.: Око, 1994. – 228 с.

Маршалл В. Основные опасности химических производств / Под ред. В.В.Чайванова и А.Н.Черноплекова. – М.: Мир, 1989. – 672 с.

Основы инженерной психологии: Учеб.пособ. / Под ред. В.Ф.Ломова. – М.: Высш. шк., 1977. – 335 с.

Справочная книга по охране труда в машиностроении / Г.В.Бектобеков, Н.Н.Борисова, В.И.Коротков и др.; Под общ. ред. О.Н.Русака – Л.: Машиностроение, 1989. – 541 с.


 

^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 
^ 3.1 Теоретичні основи БЖД
 

Необхідно ознайомитися з історією БЖД і чітко зрозуміти, що БЖД – це область науково-практичної діяльності людини і навчальна дисципліна одночасно. Варто зрозуміти мету і задачі дисципліни.

Життєдіяльність - це процес існування і самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Рекомендується побудувати «трикутник потреб», розташувавши на верхньому рівні духовні потреби, на середньому – соціальні, а в підставі – життєво необхідні чи індивідуальні потреби.

БЖД - це не тільки потреба, але й економічно вигідні дії. Варто розглянути збитки і механізм їхнього виникнення для конкретної людини, фірми, суспільства в цілому при порушенні БЖД.

Економічну сторону БЖД можна охарактеризувати збитками, що виникають у разі травмування, захворювання (включаючи смертельний випадок) людини (табл.3.1, складена за закордонними даними).

 

^ Таблиця 3.1 - Можливий збиток при порушенні БЖД



Наслідок ушкоджень (захворювань)

 

Збиток

 

1. Надання першої медичної допомоги

20 у.о.

 

2. Тимчасова непрацездатність потерпілого

 

350 у.о.

 

3. Часткова інвалідність потерпілого

 

2500 у.о.

 

4. Повна інвалідність потерпілого

 

21000 у.о.

 

5. Смерть людини (неприродна)

400000 у.о.




БЖД визначається взаємодією людини з навколишнім середовищем. Розглядаючи людину в безупинній обмінній взаємодії з навколишнім середовищем, необхідно виділити систему «Л-М-С», у якій:

-складові елементи – це «людин», «машина», «середовище»;

-зв'язку між елементами – це вплив «людини» на «середовище», вплив «середовища» на психофізіологічний стан (ПФС) «людини», вплив «середовища» на дії «людини», вплив «середовища» на роботу «машини», вплив «машини» на ПФС «людину» і ін.

При вивченні системи «Л-М-С» необхідно «людину» представляти трьома складовими: Л1 - людина, що виконує визначені дії, Л2 - людина, що впливає на середовище, Л3 - людина, що відображає власний ПФС. Основні характеристики системи «Л-М-С»:

-будь-яка система «Л-М-С» створюється людиною і навколишним середовищем, яке може включати устаткування, сировину, предмети побуту й ін.;

-система «Л-М-С» має цілісність, її елементи служать досягненню єдиної мети;

-система «Л-М-С» може включати комплекс функціонально й ієрархічно зв'язаних різнорідних елементів і підсистем;

-зміна стану одного з чи елементів підсистем у системі «Л-М-С» волоче зміна стану інших елементів і підсистем;

-у побутовій сфері і техносфері чільну роль грає людина, а в біосфері – всі елементи системи рівнозначні;

-поводження системи «Л-М-С» і її елементів може мати детермінований і імовірний характер, що визначається динамізмом навколишнього середовища і психофізіологічними особливостями людини;

-елементи системи «Л-М-С» знаходяться в «ігровій ситуації» - людині доводиться приймати рішення, вибираючи визначену стратегію.

Система «Л-М-С» може включати людину, колектив, громаду, суспільство в цілому і при цьому необхідно враховувати зв'язки між людьми. Взаємодія людей залежить від колективу (виробничий, за місцем проживання, спортивна команда й ін.), від родинних відносин, освіти, соціального статусу, політичних і релігійних переконань.

Важливо правильно визначити рівень системи «Л-М-С». У залежності від поставленої мети варто виділяти систему «Л-М-С» робочого місця, приміщення, об'єкта, населеного пункту, регіону, країни, людства в цілому. Якщо система «Л-М-С» буде обмеженою, то можна "втратити" джерела небезпек, а якщо великою – вивчення системи ускладнюється.

Центральне місце в БЖД займають поняття «небезпека», «фактор небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека» і аксіома потенційної небезпеки, що говорить, що - будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Необхідно чітко засвоїти ці поняття й аксіому.

Вивчаючи фактори небезпеки, насамперед, варто мати на увазі, що:

а) фактори небезпеки класифікуються за небезпеками, часом прояву негативних наслідків, характером впливу, заподієним збитком, сферою прояву;

б) фактори небезпеки є причиною виникнення нещасливого випадку, захворювання, катастрофи;

в) вплив факторів, небезпеки на людину і навколишнє середовище може носити імовірний і детермінований характер;

г) фактори небезпеки умовно поділяються на небезпечні, шкідливі, вражаючі і, у залежності від впливу на людину, можуть бути фізичними, хімічними, біологічними і психофізіологічними;

д) вплив декількох факторів небезпеки може мати синергетичний і антагоністичний характер.

Поведінку людини багато в чому визначає його безпека. Виділимо в структурі психічної діяльності людини три групи компонентів:

а) психічні процеси, породжувані діяльністю людини, які впливають на безпеку - це відчуття, сприйняття, пам'ять та ін.;

б) психічний стан людини, що безпосередньо позначається на БЖД, особливе значення мають стомлення, надмірне втомлення, сп'яніння, посталкогольная астенія, психічне гноблення та ін.;

в) психічні властивості особистості.

Домінуючий вплив на БЖД мають психічні властивості особистості, які визначають тип особистості. Павловим І.П. виділені наступні типи особистості:

холерик - почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, неврівноважений;

сангвінік - почуттєво, духовно й інтелектуально активний, рухливий, урівноважений;

меланхолік - почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, неврівноважений;

флегматик - почуттєво, духовно й інтелектуально неактивний, загальмований, урівноважений.

 

Найбільш стійкі і виражені риси особистості, що виявляються у вчинках людини, його реакціях, поводженні, відношенні до себе та до інших визначають характер людини. Виділимо три типи характерів:

а) эксклозивный (вибуховий) - звичайно мають холерики, і особи зі схильністю до "бурхливих" реакцій у силу ряду відхилень, обумовлених недоліком виховання, стриманості і перенесених травм і захворюваннями головного мозку; характерним є поверхнева оцінка ситуації;

б) торпидний (гальмовий) – звичайно мають флегматики, і особи зі сповільненістю психічних реакцій через перенесені захворювання головного мозку в легкій формі; характерним є уповільнена оцінка і реакція на ситуацію, що створилася;

в) тривожний – звичайно мають меланхоліки; характерним є безпорадність у критичній ситуації і панічна реакція при її виникненні.

 

На БЖД впливає сприйняття ситуації, що індивідуально та залежить від психічних властивостей особистості, стану людини і може викликати наступні реакції:

тривога - емоційний стан, що не має чітко усвідомленого приводу, людина насилу визначає причини свого занепокоєння;

конфлікт - реакція, що виникає при наявності альтернативи вибору між двома потребами, що діють одночасно (наприклад, між безпекою і заробітком);

незадоволеність - реакція, що виявляється у виді стану упадка чи смиренності або у виді агресивності і жорстокості;

поведінка зриву - заперечування деяких потреб (відмовлення від мети) при повторюваних невдачах чи в екстремальних умовах.

Ці реакції виявляються пасивно чи активно, а також може бути крайня форма прояву - істерична та агресивна.

 

При колективній діяльності на БЖД впливає психологічний клімат, обумовлений факторами колективного поводження, такими як:

психологічна сумісність групи людей;

наявність формального і/або неформального лідера;

наявні конфлікти і способи їх вирішення;

стиль керівництва;

індивідуальний внесок кожного в загальну безпеку.

 

Варто розглянути таксономію і номенклатуру небезпек, маючі на увазі зміни в системі «Л-М-С», як відхилення від сформованих у ході тривалої еволюції умов, розташування джерела небезпеки, часу існування реальної небезпеки, можливості впливу на визначену кількість людей і масштабність небезпек.

При вивченні небезпек необхідно навчитися проводити їхній якісний і кількісний аналізи.

При якісному аналізі варто скласти список небезпек, заповнити карти загального аналізу небезпек, розсортувати їх по убуванню терміновості, заповнити карти детального аналізу небезпек.

Загальний аналіз необхідний для попередньої оцінки небезпеки і проводиться з застосуванням карт загального аналізу. Для оцінки терміновості дій використовується ознака «серйозність імовірність витрати».

Детальний аналіз застосовується для аналізу взаємозв'язку небезпеки і небезпечних дій, що можуть привести до реалізації небезпеки, проводиться з застосуванням карт детального аналізу. Варто пам'ятати, що кожна карта загального аналізу породжує кілька карт детального аналізу.

Вивчаючи кількісні міри небезпеки, варто чітко засвоїти сутність понять «збиток» і «ризик» і підходи до їхньої оцінки.

Для виміру збитку використовуються природна і суб'єктивна шкали. У залежності від мети, часу і виду оцінки збиток може бути реальним і можливим, прямим і непрямим, матеріальним і нематеріальної. При цьому варто пам'ятати, що можливий збиток визначається з урахуванням імовірності прояву конкретних наслідків при впливі небезпек на людину і навколишнє середовище.

Ризиком можна описувати випадкові і достовірні події, і варто розрізняти індивідуальний і соціальний ризик. Індивідуальний ризик визначається з урахуванням частоти небажаних наслідків і імовірності впливу небезпеки і може бути фоновим, прийнятним і гранично-припустимим. Соціальний ризик дозволяє судити про масштаби небажаних наслідків і описується F/N-діаграмою.

При вивченні ризику використовуються статистичний, інженерний, експертний, соціологічний методи оцінки.

Необхідно пам'ятати, що для оцінки ризику можна застосовувати приватні міри кількісної оцінки небезпеки (питома смертність та ін.).

Тривалість життя населення - це один з найважливіших інтегральних показників БЖД і рівня життя в цілому. Однак цей показник не може служити базою для судження про БЖД, тому що рівень смертності багато в чому залежить від біологічних і генетичних особливостей конкретної популяції, інакше кажучи, від ендогенних (внутрішніх) факторів. Але знання тривалості життя дозволяє судити про вплив екзогенних (зовнішніх) факторів на конкретну популяцію.

Тривалість життя людини обмежена - це біологічний закон природи. Смерть людини може наступити внаслідок нещасного випадку (екзогенна причина) чи хвороби (може бути ендогенною причиною, тому що хвороба може виникнути як через внутрішні біологічні і генетичні особливості організму людини, так і за екзогенною причиною, наприклад, інфекційні хвороби, стрес і зв'язаний з ним серцевий напад, отруєння та ін.).

Аналіз статистичних даних про вікову структуру смертності визначеної групи населення, дозволяє розділити екзогенні та ендогенні фактори, оскільки залежність ендогенної складової смертності від віку для конкретної популяції досить стійка і слабко змінюється протягом тривалого часу. Ця обставина була відома як закон ГОСПЕРТЦА-МЕЙКЕМА ще в Х1Х столітті.

Визначаючи екзогенний ризик смерті людини, як ризик з зовнішніх причин, а ендогенний ризик - як ризик з внутрішніх причин, запишемо ризик смерті (інтенсивність смерті, коефіцієнт смертності) у виді

 

, (3.1)
 

де - ендогенна складова, описувана законом Госпертца-Мейкема,

- екзогенна складова


,

(3.2)

,

 

де - константи;

- перемінна часу;

T- вік.

Початковими даними для аналізу ендогенної та екзогенний складових ризику є щорічні таблиці, у яких приведені вікові коефіцієнти смертності для конкретного регіону відповідно до класифікації ООН. Таблиці зв'язують коефіцієнти смертності та віку. Вік розбитий на інтервалів (звичайно по 5 років), а показник смертності дається в абсолютних величинах, чи як коефіцієнт смертності на 1000, 10000 та 100000 люд. на рік. Дані даються для чоловіків, жінок, усіх померлих, а також для конкретних причин смерті і всіх причин разом.

Виберемо однотипних таблиць через визначений інтервал часу (1, 5, 10 або більш років) і запишемо рівняння (3.1) у матричному виді

 

, (3.3)

 

де індекс - відноситься до моменту часу (-ї таблиці), індекс - до -го інтервалу віків у таблицях, а - табличне значення показника смертності.

Коефіцієнти можуть бути визначені, наприклад, за методом найменших квадратів.

Повний ризик та його ендогенна і екзогенна складові на заданий момент часу можна визначити шляхом їхнього усереднення за усіма віковими групами:

 

а) повний ризик , (3.4)

 

б) ендогенна складова , (3.5)

 

в) екзогенна складова , (3.6)

 

де - відносна частка населення в -й віковій групі в -й момент часу (вага групи населення).

Для визначення повного ризику і його складових за весь період часу необхідно аналогічно (3.4) усереднити отримані результати за цей період часу.

Приклад: у м. Москві повний екзогенний ризик у 1995 р. склав: чоловіків 5 х 10-3, жінок 1,3 х 10 -3 .

 

Небезпеку зручно оцінювати через параметри, віднесені до джерела небезпеки, що дозволяє оцінити небезпеку до її реалізації. Для цього розроблені деякі приватні кількісні міри небезпек. Термін «приватні» має на увазі, що кількісні міри відносяться до конкретних, а не до усіх, небезпек.

^ Питома смертність - застосовується для оцінки вражаючої здатності небезпек. Питома смертність - це число загиблих у результаті реалізації небезпеки, віднесене до кількості речовини (енергії, інформації), залученої в реалізацію небезпеки

 

. (3.7)

 Так, наприклад, аміак у сховищі має питому смертність 0.052.

Питома смертність може залежати від значення. Наприклад, для конденсованих вибухових речовин питома смертність є статечною функцією від маси цих речовин.

Небезпеки пов'язані з визначеним числом загиблих у разі їхній реалізації, що дозволяє оцінити їх «небезпеку».Наприклад, для речовин критерієм небезпеки встановлено 10 чол. загиблих при її реалізації.

 

Аналогічно можна оцінювати небезпеки за травмами різної ваги, захворюваннями і матеріальним збитком.

 

^ Гранична кількість речовини застосовується для оцінки максимальної кількості речовини, що є джерелом небезпеки, яка може бути зосереджена в одному місці. Гранична кількість речовини визначається за її питомій смертності і характерній щільності населення. Наприклад, гранична кількість аміаку дорівнює 500 т.

При вивченні теоретичних основ БЖД при НС необхідно розглянути причинно-наслідковий зв'язок «небезпека – катастрофа - НС» і вивчити необхідні умови виникнення НС, такі як

наявність небезпеки;

виникнення факторів небезпеки;

вплив факторів небезпеки на людину і навколишнє середовище;

уразливість людини і навколишнього середовища до факторів небезпеки.

Для аналізу безпеки зручно використовувати «дерево небезпек» («дерево причин і подій»). Вивчите: структуру «дерева небезпек», види подій, що складають «дерево», символи подій, логічні символи, основні правила побудови «дерева небезпек».

Усвідомите, що «дерево небезпек» можна будувати як нагору (прямої аналіз), так і вниз (зворотний аналіз) і варто розрізняти події «стан елемента» і «стан системи». «Дерево небезпек» можна будувати на основі логічних функцій небезпеки і, навпаки, за «деревом небезпеки» можна одержати логічну функцію небезпеки. Усі події «дерева небезпеки» мають свої імовірності, що через логічні символи «переносяться» на імовірність головної події.

При вивченні питань забезпечення безпеки необхідно увести визначення: «гомосфера», «ноксосфера» і усвідомите постановку задачі забезпечення БЖД. Далі варто вивчити:

а) принципи забезпечення БЖД (просторовий чи часовий поділ гомосферы і ноксосферы, нормалізація ноксосферы, зміна гомосферы);

б) методи: технічні (блокування, герметизації, слабкої ланки, забезпечення неприступності, надійності, екранування), організаційні (захист часом, захист відстанню, інформації, нормування, эргономичности, класифікації), управлінські (контролю, відповідальності, стимулювання);

в) засоби забезпечення безпеки (колективного й індивідуального захисту).

^ Засоби забезпечення безпеки призначені для забезпечення безпеки шляхом безпосереднього захисту людини від впливу факторів небезпеки. За характером застосування вони підрозділяються на:

засоби колективного захисту (ЗКЗ);

засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

ЗКЗ класифікуються у залежності від факторів небезпеки та за технічним виконанням. До них відносяться засоби:

огородження;

блокування;

запобіжні засоби;

засоби сигналізації.

ЗІЗ класифікуються у залежності від органів людини, що захищаються, (або групи органів). До них відносяться:

ізолюючи костюми;

спеціальний одяг;

спеціальне взуття;

засоби захисту органів дихання;

засоби захисту голови;

засоби захисту рук;

засоби захисту обличчя;

засоби захисту органів слуху;

засоби захисту очей;

запобіжні пристосування;

захисні дерматологічні засоби.

Розглядаючи надійність «машини» у системі «Л-М-С», необхідно усвідомити поняття «надійність» і «відмовлення», вивчити властивості надійності «машини».

Представляючи «машину» що складається з елементів надійності, вивчите основні варіанти схем надійності «машини» (послідовне і паралельне з'єднання елементів надійності) і формули для обчислення імовірності безвідмовної роботи «машини».

При забезпеченні БЖД необхідно застосовувати системний підхід. Не можна розглядати питання БЖД для однієї системи «Л-М-С»: забезпечуючи безпеку в конкретній системі «Л-Л-С», можна нанести шкоду іншим системам чи деяким сферам діяльності людини. Це положення є основою концепції прийнятного ризику. Рекомендується побудувати в одній системі координат залежності технічного і соціально-економічного ризиків від витрат на безпеку і виділити область прийнятного ризику.

Якщо тема освоєна досить добре, то Ви повинні

знати:

основні етапи розвитку проблеми забезпечення БЖД людини;

мету й основні задачі дисциплини «Безпека життєдіяльності»;

основні поняття, терміни і визначення в області БЖД;

аксіому про потенційну небезпеку діяльності людини;

систему «Л-М-С» і особливості її побудови для різних випадків;

мету забезпечення БЖД у системах «Л-М-С» різного рівня;

класифікацію факторів небезпек і наслідків їхнього впливу на людину й елементи навколишнього середовища;

підходи до таксономії і квантифікації небезпек;

методи якісної і кількісної оцінки небезпек;

підходи і кількісній оцінці небезпек;

концепцію припустимого ризику;

оцінку ризику і збитку при прогнозування НС;

правила побудови й оцінки рівня безпеки за допомогою «дерева небезпек»;

загальні положення керування ризиком;

уміти:

ідентифікувати небезпеки;

складати номенклатуру небезпек;

здійснювати таксономію небезпеки;

класифікувати фактори небезпеки;

визначати причини і можливі наслідки впливу факторів небезпек на людину й елементи навколишнього середовища;

оцінювати ризик і збиток при реалізації небезпек;

моделювати умови виникнення НС;

оцінювати ризик і збиток при НС;

оцінювати рівень безпеки в системі «Л-М-С»;

здійснювати системний аналіз БЖД.

 

Рекомендується література [1, 2, 3, 4, 6].

 

Питання для самоперевірки

 

1. У чому сутність економічний вигоди БЖД: для суспільства в цілому, фірми (підприємства), окремої людини?

2. Чому в системі «Л-М-С» людини варто представляти трьома складовими – 1, 2, 3?

3. Поясніть наступні терміни і визначення: «небезпека», «фактор небезпеки», «джерело небезпеки», «безпека», наведіть приклади.

4. Які фактори небезпеки є небезпечними, шкідливими, вражаючими? За якою ознакою здійснюється розподіл факторів небезпеки на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні?

5. У чому сутність синергизму й антагонізму факторів небезпеки при впливі їх на людину?

6. За якими ознаками здійснюється класифікація факторів небезпеки?

7. У чому різниця між «нещасним випадком», «травмою», «захворюванням» і «катастрофою»?

8. Як проводиться аналіз небезпек за допомогою карт загального і детального аналізу?

9. У чому різниця між реальним і можливим, реальним і очікуваним,