Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни для студентів (назва дисципліни)

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)


Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії політичної науки


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ _____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.030104 політологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси _______________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


Зв’язки з громадськістю. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - _______: ________, 2010.- 31_ с.


Розробники: кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки Угрин Л.Я.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки


Протокол № ^ 9 від 22 від лютого 2010 р.


Завідувач кафедрою ________________________(проф. Денисенко В.М.)


“_____”___________________ 20___ р


Схвалено Вченою радою філософського факультету _______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.


“__”___________20__ р. Голова _______________(_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


© Л.Я.Угрин, 2010

©кафедра теорії та історії політичної науки, 2010


П Е Р Е Д М О В А


В умовах суспільно-політичних трансформацій, утвердження реального політичного плюралізму і становлення інститутів громадянського суспільства особливої ваги набувають технології узгодження інтересів і гармонізації стосунків суб’єктів політики, влади з різними групами громадськості. Традиційними та ефективними інструментами соціальних та політичних технологій є паблік рилейшнз (PR) - наука і мистецтво налагодження контактів та підтримки добрих стосунків з громадськістю. Технології паблік рилейшнз використовуються в усіх сферах життя суспільства, вони стали невід’ємним атрибутом сучасних політичних процесів та виборчих кампаній, а етичні та інституційні аспекти PR-діяльності є предметом постійних дискусій в українському суспільстві та ЗМІ. Тому вивчення теорії паблік рилейшнз та оволодіння практичними навичками застосування принципів та засобів PR є важливим елементом підготовки студентів-політологів.

Предметом вивчення пропонованого курсу є історія, теорія та практика зв’язків з громадськістю, особливості становлення та розвитку інституту PR в Україні.


^ Зв’язок з іншими курсам^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ




Розділи і теми курсу

Кількість годин

Разом

Лекцій

Практичних

(семінарських, індивідуальних)

Самос-

тійної

роботи

студентів

^ Тема 1. Вступ до зв’язків з громадськістю

6

4

2

12

Тема 2. Комунікація у зв’язках з громадськістю

4

2

2

12

Тема 3. Інституційні аспекти зв’язків з громадськістю

4

2

2

8

Тема 4. Планування і організація проведення PR-кампанії

6

4

2

10

^ Тема 5. Розвиток та інституціоналізація зв’язків з громадськістю в Україні

2




2

8

^ Підсумковий модуль.

2










УСЬОГО:

22

12

10

50
^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни „Зв’язки з громадськістю»)


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

політологія

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

політологія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

Політологія

4-й







Семестр

Загальна кількість годин – 72

8-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

12 год.



^ Практичні, семінарські

10 год.

год.









^ Самостійна робота

50 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік

Тема 1. Вступ до зв’язків з громадськістю

(6 год.)

Заняття 1. Зв’язки з громадськістю (PR) як сфера діяльності сучасних суспільств


PR як наука та мистецтво налагодження взаєморозуміння. PR як інструмент впливу, переконання і досягнення згоди в суспільстві, гармонізації суспільних відносин. PR у функціональній структурі організації: функція управління та складова частина комунікативної політики організації, спрямована на формування сприятливої громадської думки.

Місце зв’язків з громадськістю в політичних технологіях.

Класифікація визначень зв’язків з громадськістю.

Принципи та функції зв’язків з громадськістю. Внутрішні зовнішні та посередницька функція зв’язків з громадськістю.

Значення зв’язків з громадськістю в демократичному та авторитарному суспільствах.

PR і суміжні дисципліни. Зв’язки з громадськістю, маркетинг, реклама, пропаганда, журналістика, лобіювання. Маркетинг та інтегровані маркетингові комунікації (integrated marketing communications — IMC).


Питання для обговорення на семінарі:


Визначення зв’язків з громадськістю. Сутність та зміст зв’язків з громадськістю.

Співвідношення PR та суміжних сфер діяльності.

Функції PR в контексті відносин організація-громадськість.

Функції PR в різних суспільних середовищах.


Завдання для самостійної роботи:


Ознайомтеся з основними принципами побудови зв’язків з громадськістю. З’ясуйте як принципи PR впливають на функції зв’язків з громадськістю.

Сем Блек визначив такі основні принципи PR:

відвертість інформації;

опора на об’єктивні закономірності масової свідомості, а також відносин між людьми, організаціями, фірмами і громадськістю;

рішуча відмова від суб’єктивізму, волюнтаристського підходу, натиску на громадськість, маніпулятивних спроб видавати бажане за дійсне;

пошана індивідуальності, орієнтація на людину, його творчі можливості;

залучення на роботу фахівців вищої кваліфікації з максимальним делегуванням повноважень аж до самих низових виконавців.

^ Д. Ньюс, А.Скотт і Дж. Турк в книзі «Це PR. Реалії паблік рілейшнз» сформулювали 10 базових принципів зв’язків з громадськістю. Зокрема:

паблік рілейшнз засновуються на реальних ситуаціях і фактах, а не на уявній дійсності. Тому основою їх успішної політики є абсолютна правдивість, ретельне планування і виконання програм, головною метою яких є задоволення громадських інтересів;

паблік рілейшнз – професія орієнтована на надання послуг, де осиними є інтереси громадськості, а не власна вигода. Іншими словами, паблік рілейшнз – це абсолютно віддане служіння громадськості:

оскільки піермен зобов'язаний звертатися до громадськості і шукати у неї підтримки програм і політики організації, головним критерієм вибору цих програм і напрямів політики повинен бути громадський інтерес. Тому необхідно бути мужнім, щоб відмовитися від виконання програми, яка вводить громадськість в оману;

зважаючи на те, що піермен звертається до різних груп громадськості через засоби масової інформації, що є за своїм характером суспільними каналами комунікації, він зобов'язаний зберігати чистоту цих каналів. Він ніколи не повинен навмисно чи ненавмисно вводити в оману засоби масової інформації;

знаходячись між організацією та громадськістю, що її оточує, піермени зобов'язані бути ефективними комунікаторами, передавати інформацію в обох напрямах до тих пір, поки не буде досягнуто взаєморозуміння (Джерело: Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М., "Рефл-бук", К.: "Ваклер" - 2000. – С. 36-37).

З’ясуйте і проаналізуйте всі 10 принципи діяльності в сфері PR, сформульованих Д. Ньюсом, А.Скоттом і Дж. Турком.

2. З’ясуйте співвідношення PR, реклами та пропаганди. Спробуйте подати матеріал графічно. Для цього ознайомтеся з поглядами на пропаганду рекламу та прокоментуйте їх:

^ Едвард Бернайз: «Пропаганда – послідовна, стійка кампанія, що представляє ідею, або групу ідей».

Сем Блек: «Слід чітко розмежовувати PR і пропаганду. В пропаганді не завжди враховуються етичні аспекти, це слово сьогодні використовується в основному для того, щоб пояснити ті види переконань, що засновуються виключно на особистій вигоді і в яких для досягнення цілей необхідно спотворити факти або навіть фальсифікувати їх. PR, навпаки визнає довготривалу відповідальність і пране переконати і досягнути взаєморозуміння через добровільне сприйняття думок та ідей. PR може бути успішним лише тоді, коли він засновується на етичних нормах і коли він здійснюється чесними засобами. В PR мета ніколи не виправдовує використання хибних,шкідливих або сумнівних засобів.

Мета PR – досягнення згоди, мета – пропаганди – створення руху. PR прагне до чесного діалогу, пропаганда до цього не прагне. Методи PR припускають повну відкритість, пропаганда при необхідно приховує факти. PR прагне до розуміння; пропаганда – до залучення прихильників».

^ Макс Кукас: «Пропаганда пропонує готові рішення бездумному стаду».

Чарлз Сімпсон: «Пропаганда це організоване переконання».

Гарольд Лассуелл: «Пропаганда – постачання масовій аудиторії добре обдуманих односторонніх визначень».

^ Вікторія О’Доннелл і Гарт Джовет: «Пропаганда – це обдумане і систематичне зусилля, спрямоване на досягнення відгуку, який би відповідав намірам пропагандиста.

^ Герберт Блумер: «Особливість пропаганди полягає в тому, щоб досягнути мети (змусити людей прийняти точку зору, ставлення або цінності, що нав’язуються). Вона не дає можливості висловлювати протилежні думки. Мета пропаганди –головне і вона виправдовує засоби. Основним моментом у прагненні нав’язати думку стають не переваги самої думки, а звернення до інших мотивів».

Відмінність реклами та PR (за Семом Блеком)


Критерії

Реклама

Зв’язки з громадськістю

Використання ЗМІ

купівля часу та місця

висвітлення матеріалів пресою

Контроль повідомлень

Жорсткий

легкий контроль або його відсутність

Довіра до повідомлення

Низька

відносно висока

Тип цільової аудиторії

Вузька

Обмежена

Фокус діяльності

орієнтація на ринок та продаж

орієнтація на відносини або ситуацію

Критерій часу

Короткострокові цілі

Короткострокові й довгострокові цілі

Оцінка

встановлені методики виміру ефективності

Методи оцінки обмежені


3. Чому Е. Бернейз назвав зв’язки з громадськістю «новою пропагандою»?

4. Е. Бернайз у книзі “Інженерінг згоди” (1955) підкреслював, що у PR є три основні функції: “інформувати громадськість, сприяти переконанню громадськості, впливати на її уявлення”. Бернайз визначив кінцеву мету всіх PR-зусиль як досягнення згоди за допомогою PR-методів. Він вперше висловив ідею посередництва на основі відвертості, довіри, діалогу. Чи з’явилися нові важливі функції PR на сучасному етапі розвитку?


^ Заняття 2. Історичні джерела та розвиток PR


Зв’язки з громадськістю як феномен новітнього часу. Витоки PR в стародавній історії. Елементи сучасних PR у стародавніх суспільствах як відображення їх комунікативної організації: «жерці – це ті ж телеведучі» (Г.Почепцов). Розвиток ораторського мистецтва і становлення риторики в античні часи (Демосфен, Арістотель). Софісти як прототипи сучасних піарменів. Сократ про принципи красномовства та публічного діалогу. Розвиток ораторського мистецтва в Стародавньому Римі (Ціцерон), застосування символіки, практика звернень до народу, театралізовані дійства як засоби впливу на народ (vox populi - vox Dei»). Використання прийомів PR у Середньовіччі католицькою церквою. Створення Папою Григорієм XV в 1622 р. Конгрегації пропаганди віри. «Пропаганда» як прагнення церкви інформувати про переваги католицької віри.

Розвиток технік впливу на суспільство у князівствах Київської Русі (Новгород, Литовському та Галицько-волинському князівствах) з народним вічем і місцевим самоврядуванням.

Поширення друкарства та книгодрукування як важливий поштовх розвитку засобів масової інформації (винайдення друкарського станка Йоганном Гуттенбергом (1438 р.), заснування типографій на українських землях та розвиток полемічної літератури в ХУІ-ХУП ст. (Мілетій Смотрицький).

Зародження основ професії паблік рілейшнз на північноамериканському континенті в процесі боротьби за незалежність та становлення демократичного правління. Бостонське чаювання (6 грудня 1773 р.), створення бостонської групи «Сини свободи» (1766) та «Кореспондентських комітетів» (1775) для ведення інформаційної кампанії. Публікація «Листів 85 федералістів» (1787-1788) А. Гамільтоном, Дж. Медісоном, Дж. Джеєм як перша політична кампанія по мобілізації громадської думки. Використання терміну «паблік рілейшнз» Президентом США Томасом Джефферсоном у зверненні до Конгресу (1807 р.). Президентська кампанія Е. Джексона та діяльність «кухонного кабінету» на чолі з А. Кендаллом. Використання інформаційних технологій в промисловості, бізнесі та банківській справі (Н. Бідл, М. Кларк) в боротьбі з профспілками та конкурентами.

Інституціоналізація зв’язків з громадськістю. Поява пресс-агенств та пабліситі-бюро (Ф.Барнаум, Дж. Паркер, Айві Лі, У.Сміт) та розвиток пресс-посередництва. Перші фірми по організації пабліситі («Бюро по організації пабліситі», 1900, Бостон; «Smith and Walmer”, 1902, Вашингтон; “Parker & Lee”, 1904; “Hamilton Wright Organization”, 1908). «Декларація принципів» Айві Лі.

Становлення зв’язків з громадськістю як науки. Вплив вчення З. Фройда та У. Ліппмана на формування наукових основ зв’язків з громадськістю. Публікація книги У. Ліппмана «Громадська думка» (1922) та обґрунтування психологічного підходу до процесу формування громадської думки. Діяльність Е. Бернайза, Р. Харлоу і професіоналізація сфери PR. Обґрунтування принципів нової професії «радник з зв’язків з громадськістю» в книзі Е. Бернайза «Кристалізація громадської думки» (1923). Викладання курсів з практики та етики зв’язків з громадськістю в університеті штату Іллінойс (1918) та в Нью-Йоркському університеті (1922).

Перша світова війна та виникнення урядового PR (Джордж Кріл та діяльність Комітету громадської інформації (СРІ), створеного Вудро Вільсоном для мобілізації громадської думки). Друга світова війна та створення президентом Рузвельтом Канцелярії військової інформації (OWI) на чолі з Елмером Девісом (1942) та Військової ради по рекламі (1942). Післявоєнна трансформація OWI у Інформаційне агентство США (USIA) і використання PR для ведення «холодної» війни.

Розвиток PR як самостійної функції менеджменту по управлінню громадською думкою у великих корпораціях США в 20-30 х рр. Зв’язки з громадськістю у діяльності американських корпорацій AT&T, General Motors (діяльність Артура Пейджа, Полa Гарретa та ін.). Розвиток PR та рекламного бізнесу після другої світової війни у США та країнах Західної Європи.

Створення К. Вайтакером та Л. Бакстер першого агентства по організації політичних кампаній (1933). Використання PR-технологій у виборчих кампаніях (Б. Брюс, Б. Інгхем, Р. Верслін та ін.).

Поширення практики зв’язків з громадськістю на всі сфери життя суспільства. Зростання кількості професіоналів PR, консолідація PR-спільнот (створення Р.Харлоу Public Relation Journal (1945); створення Public Relations Society of America (PRSA) 1948). Міжнародна торгова палата створює комісію по PR (1953).

Інтернаціоналізація та глобалізація зв’язків з громадськістю. Створення Міжнародної асоціації паблік рілейшнз ((IPRA), (Лондон, 1955), а також спеціалізованих, регіональних та місцевих асоціацій,зокрема Європейської конфедерації паблік рілейшнз.

Економічні, політичні та соціальні умови становлення та інституціоналізації зв’язків з громадськістю.

Етапи розвитку та моделі сучасних зв’язків з громадськістю. Е. Бернейс, Р.Сміт, Дж. Грюніг і Т. Хант про етапи становлення PR. Основні моделі PR по Дж. Грунігу: 1) прес-агентство/паблісіті; 2) інформування громадськості; 3) двостороння асиметрична; 4) двостороння симетрична. Інші моделі: Колесо Д. Бернштейна; прагматична, альтруїстична, компромісна (С.Ємельянов).

Теми для обговорення на семінарі


Історичні джерела розвитку зв’язків.

Зародження основ професії та інституціоналізація PR у США.

Передумови і причини становлення зв’язків з громадськістю як професійної сфери діяльності.

Розвиток зв’язків з громадськістю в країнах Європи.

Етапи та моделі розвитку PR. Глобалізація PR.


Завдання для самостійної роботи:


Витоки зв’язків з громадськістю в Античності та Середньовіччі.

Едвард Бернайз і становлення та професіоналізація PR-діяльності. Підготуйте матеріал про інших засновків та теоретиків зв’язків з громадськістю.

Історія зв’язків з громадськістю як науки.

Е. Бернейс виділив 4 етапи розвитку PR, які метафорично назвав: 1) епоха «до чорта громадськість»; 2) епоха «громадськість треба інформувати»; 3) епоха «треба добиватися взаєморозуміння»; 4) епоха « треба пристосовуватися один до одного». Подібні етапи визначає Р.Сміт: 1) ера маніпулювання (ХІХ ст.); 2) ера інформування (поч. ХХ ст.): 3) ера переконання (сер. ХХ ст.); 4) ера взаємовпливу ( кінець ХХ ст.). Хронологія Дж. Грюніга і Т. Ханта: 1) обдурювання громадськості; 2) «громадськість може йти до чорта»; 3) громадське інформування; 4) пропаганда і переконання: 5) громадське розуміння. С. Катліп, Е. Сентер та Г. Брум виділили 6 періодів: 1) епоха «підготовки ґрунту» (1900-1917); 2) період першої світової війни (1917-1919); 3) епоха економічного буму 20-х рр. (1919-1929); 4) епоха Рузвельта і період другої світової війни (1930-1945); 5) післявоєнний період (1945-1965); 6) глобальне інформаційне суспільство ( з 1965 р. по сьогодні) (див.: Катлип Скотт, Сентер Аллен, Брум Глен. Паблик рилейшенз. Теория и практика. – с.143-145). Використовуючи літературу, ознайомтеся з хронологією та характеристикою кожного періоду. З’ясуйте чинники зміни етапів (епох) у розвитку зв’язків з громадськістю та основні події кожної епохи. Визначіть особливості сучасного етапу функціонування зв’язків з громадськістю. Прослідкуйте відповідність моделей етапам розвитку PR.

Охарактеризуйте моделі зв’язків з громадськістю.

Financial Times в одній зі статей 2009 р. (див.:http://telekritika.kiev.ua/news/2009-03-12/44342?theme_page=70&) стверджувала, що «PR-бізнес виявився найміцнішим серед інших маркетингових секторів», що не постраждав від кризи». Поясніть причину цього, на перший погляд, парадоксу.


^ Заняття 3. Громадськість у процесі PR


Громадськість та громадська думка – основний об’єкт в PR-діяльності. Поняття громадськості. Публічність та суб’єктність у соціальних взаємодіях – дві основні ознаки громадськості. Співвідношення понять громадськість та аудиторія. Ситуативний підхід до визначення громадськості (Дж. Дьюі, Дж. Груніг і Т. Хант). Взаємодія та комунікація як чинник формування громадськості. Дж. Груніг про три чинники перетворення латентної громадськості в активну (усвідомлення проблеми, усвідомлення обмежень, рівень участі). Психологічний підхід до визначення громадськості у PR (концепція самоорієнтації).

Цільові та пріоритетні групи. Визначення індексу пріоритетності (І) групи по Д. Ньюсому за 10-бальною шкалою по формулі: І = О + Г (О- можливості впливу організації на групу громадськості; Г – міра впливу групи на організацію с певною спрямованістю).

Основні принципи та критерії ідентифікації цільових груп.

Типологія груп громадськості. Внутрішня та зовнішня громадськість. Типологія Дж. Гендріксона. Типологізація громадськості Ф. Зейтелем на основі її ваги для організації. Типологія Дж. Груніга на основі характеру комунікативної поведінки.

Закономірності функціонування груп громадськості: 1) громадськість складається з багатьох цільових груп, кожна з яких пов’язана з своїм інституціональним суб’єктом; 2) одна і ця ж група громадськості може бути включена в кілька цільових груп; 3) цільова група може сформуватися спонтанно або цілеспрямовано; 4) спрямованість та установки громадськості не є постійними.

Роль PR формуванні громадської думки. Формування установок та мотивацій до дій – цілі впливу на громадську думку в практиці PR. Сутність та характеристика громадської думки. Дослідження громадської думки. Методи дослідження громадської думки: формальні, неформальні, mix-методики.


Теми для обговорення на семінарі


Поняття громадськості у сфері PR

Типологія груп громадськості. Критерії класифікації груп громадськості.

Визначення цільових та пріоритетних груп у зв’язках з громадськістю.

Громадськість та громадська думка.


Завдання для самостійної роботи:


Визначіть мету класифікації груп громадськості і визначення цільових аудиторій в практиці PR. Чи може організація впливати на всю громадськість?

К.Джоунз називає такий мінімальний набір знань про аудиторію, що необхідні для формування PR-стратегії: уподобання, біографічна інформація, процеси прийняття рішень, демографічна інформація (стать, вік, раса, релігія, доходи); уявлення аудиторії про сприятливі можливості розвитку подій і вирішення проблем; інформаційні можливості; оцінки дії аудиторії за різними сценаріями. Охарактеризуйте та доповніть ці критерії.

Особливості роботи з внутрішньою громадськістю організації у практиці PR.

Особливості впливу PR на громадську думку у третьому секторі. Визначити цільові аудиторії для громадських організацій, які займаються: а) проблемами природного середовища; б) правами жінок; в) громадянською освітою.


Схема 1. Групи громадськості за типологією Джері Гендріксона





Література


Бернейс Э. Пропаганда /Пер. с англ. И. Ющенко. – М. : Hippo Publishing, 2010. – 176 с. // Режим доступу: http://mirknig.com/knigi/guman_nauki/1181279272-propaganda-propaganda.html

Борисов Б. Тонкая красная линия между пропагандой и PR// Режим доступу: http://management.web-standart.net/article0$t!2$pa!289$a!32821.htm

Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз/ Перевод с английского под. редакцией Б.Л. Еремина. Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- Ч.1, 2.

Ерохина Т. Тендения сближения концепции PR и маркетинга// Режим доступу: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/313/image/313-166.pdf

Катлип Скотт, Сентер Аллен, Брум Глен. Паблик рилейшенз.Теория и практика, 8-е изд.:Пер.с англ..- М,, 2000.

Кеворкян К.Э., Ярмак О.В. Происхождение феномена пропаганды и его современные черты // Гуманітарний часопис. - 2009. – № 1. – С. 112-119.

Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз: Посібник.- К., 1997. Королько В.Г. Основы паблик рилейшенз. –М: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 2000. – Ч. 1, П.

Кралюк П. PR в українській історії. Специфіка «зв’язків iз громадськістю» в давньоруський період // День. - 2003.– №197, 1 листопада //Режим доступу http://www.day.kiev.ua/38951/

Кужелева-Саган И.П., Беляева К.В. Проблема многообразия понятийной сферы паблик рилейшнз // Вестник Томского государственного университета. Сер. Психология. – 2005.- № 286. – С.84-89// Режим доступу: http://sun.tsu.ru/mminfo/000063105/286/image/286-089.pdf

Липпман У. Общественное мнение/ Пер. с англ. Т.В. Барчуновой. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. Ч.1. – 384 с. (режим доступу: http://www.socioline.ru/node/1006)

Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания.- М., 1996.

Орбан-Лембрик Л. Особливості формування громадської думки // Соціальна психологія. – 2004. – № 2 (4). – C.77-89.

Тихомирова Є. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі: Монографія. – К:, 2004.

Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е. Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА-ПРЕСС Инвест, 2003.– Гл. 3.

Шумейко О. Поняття „самопрезентація” та „управління враженням” у вітчизняній та зарубіжній соціальній психології// Соціальна психологія. – 2007. – № 5 – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=76&c=1832

Шомели Ж., Уисман Д. Связи с общественностью. (учебное пособие) /Пер. с франц. под ред. Г.Е. Алпатова. – СПб.: Издательский Дом «Нева», 2003. – Гл. 1,2 // Режим доступу: http://www.evartist.narod.ru/text19/020.htm

Документальний фільм «Century of Self» про одного з теоретиків паблік рілейшнз Едварда Бернейза// Режим доступу: http://freedocumentaries.org/film.php?id=140


Тема 2. Комунікація у зв’язках з громадськістю

(4 год


Комунікативні засади практики зв’язків з громадськістю. Зв’язки з громадськістю як комунікативна функція управління (В.Лонги, В. Хазелтон). Зумовленість етапів та моделей зв’язків з громадськістю принципами комунікації з середовищем (громадськістю).

Сутність комунікації. Інтерактивний аспект комунікації як процесу обміну інформацією. Класична модель комунікації К. Шеннона, В. Вівера. Модель масової комунікації Г. Лассуела (комунікація як відповідь на питання: хто повідомляє? що? як? кому? з яким ефектом?). Елементи комунікації: а) комунікатор (джерело інформації); б) повідомлення (інформація, яка посилається джерелом); в) канал; г) реципієнт (отримувач інформації, аудиторія). Інтерсуб’єктність комунікації.

Перцептивний аспект комунікації. Кодування та декодування повідомлення. Єдина система кодів комунікатора та реципієнта – як умова ефективної комунікації. Структура повідомлення (зміст; засоби передачі; особистість комунікатора). Проблема інтерпретації та спотворення повідомлення коментатором у зв’язках з громадськістю. Принципи комунікації Р. Якобсона, П. Лазарсфельда та Г. Лассуелла. Сприйняття інформації в процесі комунікації та його перешкоди: шуми, бар’єри, «фільтри довіри». Психологічна, лінгвістична природа комунікаційних перешкод, перешкоди каналу комунікації (Д. Бернштейн). Ф. Котлер про три основні причини неефективності інформаційного впливу: вибіркова увага, вибіркове спотворення, вибіркова реакція. Ш. Харрісон про основні типи перешкод у процесі комунікації: досвід реципієнта; суб’єктивні оцінки; неузгодженість зі структурою інформаційного каналу; лінгвістичні проблеми; вибірковість; статусні відмінності; фактор часу; перевантаження.

Когнітивні, афективні та поведінкові аспекти інформаційного впливу.

Теорії сприйняття інформації у зв’язках з громадськістю: а) моделі «доміно» (Domino Model) та «ієрархії ефектів» (Hierarchy of Effects), в яких знання, сприйняття, переконування та дія (awareness, comprehension, conviction, action) розглядаються як послідовні кроки комунікації (одна із варіацій моделей ієрархії ефектів AIDA широко застосовується у рекламі: awareness, interest, desire, action (знання, інтерес, бажання, дія); б) теорія когнітивного дисонансу (Theory of Cognitive Dissonance, Festinger L.): ставлення може змінюватися, якщо отримано інформацію, яка дисонує із існуючим ставленням, а одержувачі інформації сприймають лише ті повідомлення, які є консонантними (співзвучними) із їх власним ставленням, і не сприймають ті повідомлення, які дисонують із їх власним ставленням до тих чи інших подій чи явищ; в) ситуативна теорія комунікацій (Situational Theory of Communication) – зв'язок між знанням, ставленням та поведінкою залежить від чотирьох ситуативних факторів: рівень визнання проблеми, рівень усвідомлення власної здатності змінити ситуацію, існування попереднього досвіду чи критерію, на який можна посилатися, рівень залученості (Дж. Груніг, Т. Хант).

Теорії масової комунікації. Теорія «чарівної кулі» ("magic bullet") Г.Лассуелла. Двоступенева модель комунікації П. Лазарсфельда, «лідери думки» ("opinion leaders") як посередники між комунікатором і реципієнтом. Багатоступенева модель комунікації Е. Каца і У. Шрамма. Стереотипи, установки масової свідомості, групові цінності, ідеологія – основні бар’єри у сприйнятті інформації в масовій комунікації. Характеристики масової аудиторії.

Типи комунікації та її використання у PR. Усна, письмова, друкована та електронна комунікації. Вертикальна (ієрархічна) та горизонтальна (демократична, мережева) комунікації.

Вербальна та невербальна комунікації. Функції невербальної комунікації. Структура невербальної комунікації: оптико-кінетична й паралінгвістична системи, проксеміка (організація простору); візуальний контакт.

Сучасні тенденції в масовій комунікації. Основні принципи теорії комунікації М.Маклюена: а) підвищення ролі каналу комунікації; б) сприйняття світу як єдиного глобального села; поділ ЗМІ на «гарячі» (впливають передусім на почуття) та «холодні» (завантажують не всі органи чуття). Нові електронні медіа і комп’ютерна комунікація.

Теми для обговорення на семінарі


Комунікація як основа діяльності у зв’язках з громадськістю.

Сутність комунікації. Теорії комунікації. Принципи комунікації.

Типи комунікації у зв’язках з громадськістю.

Маніпуляція у зв’язках з громадськістю: комунікативний аспект

Навчальна гра «Зіпсований телефон»:

Гра «Зіпсований телефон» проводиться перед розглядом питання про закономірності та принципи процесу комунікації в PR. Метою гри є їх демонстрація на простому прикладі.

Для проведення гри потрібний нескладний малюнок з багатьма деталями.

Проведення гри: учасники поділяються на дві групи, після того вони виходять з аудиторії. Якщо група невелика, доцільніше не ділити її учасників на дві частини. Перший учасник з кожної групи запрошується в аудиторію і отримує малюнок, розглядає його приблизно 1 хв. і передає зміст малюнка вербально наступному учаснику групи. Останній на основі розповіді повинен передати зміст малюнка графічно. Створений на основі розповіді малюнок забирається викладачем і показується наступному учаснику групи. Він вивчає малюнок 1 хв. і знову ж таки вербально пояснює зміст наступному учаснику, який відтворює його графічно і т.д.

Після завершення гри оригінал та створені учасниками малюнки розташовуються в порядку їх виконання та порівнюються з оригіналом. Це дає змогу спостерігати як з кожним новим малюнком, створеним на основі розповіді, збільшуються неточності та спотворення порівняно з оригіналом, поступово зникають окремі деталі малюнка. Останній малюнок, якщо група велика, як правило, має дуже мало спільного з оригіналом. Можна порівняти результати обох груп, малюнки якої з груп зазнали менших спотворень.

Гра «Зіпсутий телефон» дає змогу:

продемонструвати етапи в процесі комунікації (кодування інформації, її поширення через канал інформації, декодування, ефективність сприйняття реципієнтом);

продемонструвати як об’єктивні закони комунікативного процесу, специфіка сприйняття інформації аудиторією, накладають свої обмеження на якість інформації та результат інформаційного впливу;

самостійно пояснити студентам спотворення інформації, що виникають в процесі передачі (обміну) інформацією між джерелом і реципієнтом, та визначити (шляхом «мозкової атака», роботи в малих групах) їх причини, які можуть бути обумовлені особою комунікатора, специфікою каналу передачі інформації та впливом контексту. Такі спотворення інформації в процесі комунікації виникають об’єктивно, тому фахівцю з PR необхідно знати закономірності процесу комунікації, щоб врахувати та мінімізувати їх в своїй діяльності. Спотворення інформації дають змогу маніпулювати громадською думкою, що повинно також враховуватися в практиці PR, особливо при передачі інформації через засоби масової комунікації.


^ Завдання для самостійної роботи:


Які принципи та особливості комунікації повинні бути враховані в процесі створення та реалізації PR-стратегії? На які питання слід дати відповіді перед початком роботи над комунікативною стратегією організації? Які типи комунікації використовуються у зв’язках з громадськістю.

Поясніть, що робить повідомлення засобом інформаційного впливу. Визначіть критерії ефективності інформаційного впливу в процесі PR.

Які перешкоди можуть виникнути на шляху комунікації між організацією та її аудиторією? Як їх можна подолати?

Г. Почепцов стверджує, що 69 відсотків інформації зчитується з екрану телевізора візуально. На сприйняття інформації найбільше впливають зовнішність комунікатора (55%) та голос (38%). Зміст сказаного – лише 7%. Прокоментуйте це і визначіть роль комунікатора (PR-менеджера) в реалізації стратегії зв’язків з громадськістю. Поясніть значення емоційного чинника в процесі комунікації та інформаційного впливу. Проілюструйте вплив невербальних засобів інформації, зокрема жестів. у процесі комунікації.

Розгляньте вплив стереотипів (ідеологічних також) на результати інформаційного впливу в практиці зв’язків з громадськістю.

Розгляньте особливості електронної комунікації та їх використання в практиці зв’язків з громадськістю.

Які відмінності між ієрархічною та демократичною комунікацією (Г. Почепцов). Чи можна стверджувати про можливість застосування лише одного типу комунікації у PR?

Які вимоги до повідомлення накладають масової аудиторії,ознаками яких є: 1) повідомлення досягають мільйонів людей одночасно; 2) повідомлення адресуються аудиторії як масі; 3) зміст масової інформації призначений не для професіоналів; 4) включеність аудиторії не обов’язкова.


Література


Акайомова А.В. Зв’язки з громадськістю як засіб інформаційної комунікації/// Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2009.– № 4// Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2009_4/35.pdf

Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции. – М.: Аспект Пресс, 2005.– 176 с // Режим доступу: http://pulib.if.ua/book/169

Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. – К.: МАУП, 2005.

Бернет Дж., Мориарти С. Маркетинговые коммуникации: интегрированный подход / Пер. с англ. под ред. С. Г. Бо­жук. – СПб: Питер, 2001. –Гл. 1, 11 // Режим доступу: http://mirknig.com/knigi/business/1181227619-marketingovye-kommunikacii-integrirovannyj-podxod.html

Брайант Дж., Томпсон С. Основы воздействия СМИ/ Пер.англ.– М.: Издательский дом "Вильямс", 2004. – Ч. І.

Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации.- М., 1980.

Грачев М.Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития: Монография. – М.: Прометей, 2004. – 328 с

Зернецька О., Зернецький П. PR-маніпуляційний вплив. Комунікативна теорія і практика// Політичний менеджмент. – 2003. – №3 // Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=17&c=154

Матвієнко О.В. Інформаційний менеджмент: навч. посіб. – К.: ВД «Слово», 2004. – 200 с.

Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз. Теория и практика, 8-е изд.: Пер. с англ..- М,, 2000. – С. 280-313.

Пиз А. Язык телодвижений. Как читать мысли других людей по их жестам (будь-яке видання).

Пономарев Н. Ф. Связи с общественностью: социально-психологические аспекты: Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2008. – Гл.2.

Почепцов Г. Теория и практика коммуникации. - М., 1998 //Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Pochep/index.php

Почепцов Г Теория коммуникации. – М.: Рефл-бук Ваклер,2001 // Режим доступу: http://mirknig.com/knigi/business/1181161384-teorija-kommunikacii.html

Связи с общественностью как социальная инженерия / Под ред. В.А. Ачкасовой, Л.В. Володиной. - СПб.: Речь, 2005. – Гл.2. // Режим доступу: http://www.pr-engineering.narod.ru/index.html

Эко У. «Отсутствующая структура. Введение в семиологию / Пер. А.Г. Погоняйло и В.Г. Резника. – СПб.: ТОО ТК «Петрополис