Реферат: Сказав: «Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси да гуляй»

Семен Климовський

Їхав козак за Дунай

Їхав козак за Дунай,

Сказав: «Дівчино, прощай!

Ти, конику вороненький,

Неси да гуляй».

– Постій, постій, козаче,

Твоя дівчина плаче:

– З ким ти мене покидаєш? –

Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,

Ясних очок не стирай,

Мене з війни зо славою

К собі дожидай.

– Не хочу я нічого,

Тільки тебе одного,

Ти будь здоров, мій миленький,

А все пропадай!

Свиснув козак на коня:

– Зоставайся, молода!

Я приїду, як не згину,

Через три года.

Тебе ж, мила, не забуду,

Поки жив на світі буду.

Коли умру на війні ,

Поплач обо мні