Реферат: Цифрові бібліотеки

Цифрові бібліотеки

УДК 681.3.06

В.А. Резніченко, О.В. Захарова, Е.Г Захарова

Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси


Описуються результати аналітичного огляду провідних наукових електронних бібліотек, розташованих в мережі Інтернету. Пропонуються каталог досліджених бібліотек та узагальнюючі моделі їх інформа­ційних ресурсів і сервісів, які можуть розглядатися як основа для проектування та розробки конкретних електронних бібліотек.

Вступ
На даний час одним із ефективних засобів підтримки наукових досліджень є використання автоматизованих бібліотеч­них систем. У цьому аспекті актуальною є проблема створення в наукових організаціях електронних бібліотек (ЕБ). Вони значно підвищують рівень надання фахівцям біб­ліотечних послуг, а саме:

сприяють ефективному доступу до існуючих на даний час електронних інформаційних ресурсів в мережі Інтернету, насамперед до бібліотек та періодичних видань, а також до зарубіжних електронних ресурсів;

забезпечують якісно новий рівень за­доволення інформаційних потреб науковців завдяки використанню новітніх бібліотечно-інформаційних технологій (кількість доступних ін­формаційних джерел, ступінь їх ре­левантності, актуальність, повнота й оперативність отримання інфор­мації).

Для висвітлення стану проблеми та формування узагальненого знання щодо ін­формаційних ресурсів (ІР) та сервісів, яке в подальшому може використовуватися як основа при проектуванні та розробці конк­ретних ЕБ, було проведено аналітичний огляд існуючих в мережі Інтернету систем автоматизованого бібліотечного сервісу традиційних провідних бібліотек світу й України та найбільш відомих наукових ЕБ.

Аналіз базувався на перелічених ни­жче поняттях з наступною семантикою.

^ Електронна бібліотека (digital li­brary) – інтегрована інформаційна система, яка дозволяє накопичувати, зберігати та ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових та мультимедійних документів, що доступні в зручному для користувача вигляді [1]. Крім електронних документів об’єктами опрацю­вання в ЕБ є також бази даних, мапи, карти користувача, посилання, інші ЕБ тощо.

^ За функціональною спрямованістю розрізняють ЕБ загального характеру та спеціалізовані. Перші зберігають інформа­ційні ресурси по багатьох напрямках знань і використовують переважно мінімальний інструментарій, що забезпечує реалізацію стандартних функцій інформаційної сис­теми. Спеціалізовані ЕБ зберігають та на­дають доступ до інформаційних ресурсів в певній предметній області. Вони багатофу­нкціональні і, поряд з набором стандартних послуг, надають можливість нетрадиційного характеру обробки, задоволення специфіч­них вимог (зберігання результатів та архівів експериментів, підтримка часових та прос­торових характеристик даних, спеціальні форми завдання вхідних та вихідних да­них – картографічні, графічні, оцифровані фото­графії, звукозаписи тощо) [2].

Ресурс (resource) – все, що має іден­тифікатор. Прикладами можуть бути доку­менти, електронні об’яви, колекції ресурсів. Не всі ресурси можуть бути досягнуті в комп’ютерній мережі (наприклад, людські ресурси, зв’язка книг в бібліотеці), але їх опис теж може розглядатися як ресурс [3].

Інформаційний ресурс (information resource) – будь-яка сутність (електронна чи інша), яка спроможна передавати чи під­тримувати (зберігати) інтелектуальну ін­формацію або знання; наприклад, книга, лист, картина, скульптура, база даних. Ін­формаційний ресурс – це одиниця ін фор­мації, яка є унікально іменованою суку­пністю даних, структурованих у вигляді іменованих атрибутів [3].

^ Електронний інформаційний ре­сурс (electronic information resource) – інфо­рмаційний ресурс, що зберігається в елект­ронному чи комп’ютеризованому форматі і може бути досягнутий, знайдений та пере­творений засобами електронної мережі або іншої електронної технології обробки даних (наприклад, CD-ROM) [3].

Кожному інформаційному ресурсу відповідає певна множина сервісів, що за­безпечують доступ до ресурсу та його опра­цювання в інтересах користувача ресурсу.

Сервіс (service) – система, що реалі­зує (забезпечує) одну або декілька функцій, які мають цінність для кінцевого користу­вача [4].

На підставі отриманих результатів побудовано каталог ЕБ, що досліджувались, та узагальнюючі моделі їх ІР і відповідних їм сервісів.
^ 1. Каталог ЕБ
Сформований каталог (таблиця) міс­тить перелік 37 наукових ЕБ, що діють в мережі Інтернету. Серед них 31 - загального характеру, 6 - спеціалізованих. ЕБ класифі­ковані відносно власника. Для кожної ЕБ крім назви представлені інформація стосо­вно тематичних напрямків, охоплюваних нею, обсяг інформації, до якої надається до­ступ, та адреса розташування ЕБ. За вказа­ною адресою можна ознайомитися з умо­вами доступу до інформації ЕБ та більш конкретно з її функціональними та інфор­маційними можливостями.


Таблиця. Каталог ЕБ

Найменування ЕБ

Тематичні напрямки

^ Обсяг доступної інформації

Адреси

Видавництва

ЕБ видавництва Blackwell Publishing

Усі галузі науки та мис­тецтво

740 провідних наукових журна­лів

[5]

ЕБ видавництва El­sevier

Усі галузі науки

1800 журналів, 200 електронних книжок

[6]

ЕБ видавництва Kar­ger

Медицина, людство, природничі науки

80 найменувань наукових жур­налів, 60 серійних та несерійних книжок у рік

[7]

ЕБ видавництва Sage Publications

Усі галузі науки, куль­тура, політика

220 журналів

[8]

ЕБ видавництва Springer-Verlag

Усі галузі науки, мисте­цтво та дизайн

500 журналів, серійні видання, що включають понад 2400 on-line книжок

[9]

ЕБ видавництва Wal­ter de Gruyter

Усі галузі науки; класи­чні, античні, східні вчення; богослов’я, іу­даїзм, релігія

250 книжок і понад 60 наукових журналів на паперових на елект­ронних носіях на рік

[10]

ЕБ видавництва John Wiley & Sons

Усі галузі науки, бізнес, освіта

1000 журналів, довідникові ро­боти, електронні книжки, посіб­ники та бази даних

[11]

ЕБ видавництва Klu­wer

Усі галузі науки, мисте­цтво

650 журналів, 1050 електронних книжок

[12]

ЕБ видавництва British Medical Journal Group

Медицина та охорона здоров’я

22 спеціалізованих видання

[13]

^ Міжнародні та національні асоціації, організації та фонди

Російська наукова ЕБ

Всі напрямки фундамен­тальної та прикладної науки

6100 найменувань журналів 3656 видавництв та понад 274 500 ви­пусків

[14]

Продовження

ЕБ „Наука і техніка”

Анотація та повні елект­ронні версії журналів „Природа”, „Наука и жизнь”, „Природа и люди”, „Техника моло­дежи”, „Сумбур”




[15]

ЕБ Source OECD

Статистичні бази даних, книги та періодичні ви­дання з 1997 р., еконо­міка, комерція

15 журналів

[16]

ЕБ ALPSP Learned Journal Collection

Наука та технології, ме­дицина та життя, мисте­цтво та соціальні науки

433 журнали

[17]

База даних Zentralblatt MATH

Реферати та дослі­дження в галузі чистої та прикладної математики

2300 журналів та періодичних видань за період з 1868 р.

[18]

^ UNESCO DARE DATABASE 1

Соціальні науки та про­блеми людства

10000 записів бази даних

[19]

ЕБ UNESCO періоди­чних видань з соціа­льних і гуманітарних наук

Соціальні науки та про­блеми людства

700 періодичних видань

[20]

ЕБ асоціації АСМ

Комп’ютерні науки

50 журналів, 150 трудів конфе­ренцій, 50 інформаційних бюле­тенів

[21]

ЕБ ІЕЕЕ

Інформатика, обчислю­вальна техніка, сучасні інформаційні технології, штучний інтелект

22 наукових журналів, понад 1200 трудів конференцій (пері­одичні видання з 1988 р., труди конференцій з 1995 р.)

[22]

Інформаційні корпорації, агентства, провайдери

ЕБ EBSCO

Право, біологія, меди­цина, освіта, наука, інше

Містить 282 000 серійних назв

[23]

ЕБ корпорації Thomson Gale (IN­FOTRAC)

Пригоди, белетристика, мистецтво та людство, медицина, здоров’я




[24]

ЕБ LexisNexis

Закон і право, бізнес-ін­формація та новини, на­ука, техніка, медицина

36 000 електронних джерел.

[25]

ЕБ Literature Online

Література, літературо­знавство, філологія

350 000 повнотекстових творів з поезії, прози та драми.

8000 додаткових електронних текстів з інших сайтів

[26]

ЕБ Ingenta Select

Усі галузі науки

6000 електронних видань

[27]

ЕБ OCLC FirstSearch

Electronic Collection Online

Усі галузі науки, музика та мистецтво, бібліогра­фія та бібліотечні науки

5000 журналів від більш ніж 70 видавців академічних та профе­сійних журналів

[28]

ЕБ Swets-Wise

Усі галузі науки, техно­логії (стосовно наук), декоративне мистецтво

8503 повнотекстові публікації від 319 видавців

[29]

Продовження

ЕБ MEOS-Minerva Electronic On-line Service

Усі галузі науки

3773 повнотекстових журнали від 56 видавництв

[30]

ЕБ OVID 1

Медицина, здоров’я, фа­рмакологія

1500 журналів, 160 книжок, 300 баз даних

[31]

ЕБ Publist

Сотні областей знань від спортивної медицини та суспільного здоров’я до органічної хімії та зоо­логії

35 000 журналів, 18 000 науко­вих та 15 000 медичних на­йменувань.

[32]

База даних наукового цитування Science Citation Index

Усі галузі науки, мисте­цтво, спорт, людство

5900 провідних академічних та технічних журналів, що охоп­люють понад 100 дисциплін.

1700 наукових журналів із соціа­льних наук (50 дисциплін).

3300 журналів з науки та тех­ніки.

1130 журналів з мистецтва та людства та ще 7000 наукових журналів

[33]

^ Національні та міжнародні університети, інститути, наукові та учбові заклади

ЕБ видавництва Cambridge University Press

Суспільні та точні на­уки, людство

100 журналів

[34]

ЕБ Oxford Reference on-line

Усі галузі науки, мисте­цтво та архітектура,

релігія, карти,

довідники та словники

Понад 120 оксфордських слов­ників та довідників.

Базова колекція: понад 800 000 публікацій, 37 500 ілюстрацій та більш ніж 1000 зовнішніх поси­лань

Повна колекція: 919 000 публі­кацій, 5300 ілюстрацій, більш ніж 1400 зовнішніх посилань, 36 000 бібліографічних творів

[35]

ЕБ Electronic Journals Library 2

Усі галузі науки,

класичні, англійські, американські, романські, слов’янські вчення.

Природа науки, дослі­дження, системи вищої освіти, музеї

20 391 найменування, із них 2320 лише в on-line вигляді.

Вільний доступ до 7930 журна­лів

[36]

ЕБ SunSite 1

Факти та посилання, надзвичайне, дім, дома­шнє господарство, мис­тецтво, популярні роз­ваги, спорт, дозвілля, мистецтво, окремі нау­кові напрямки

26 515 225 документів

[37]

Каталог відкритих пе­ріодичних видань DOAJ 1

Усі галузі науки, релігія, мистецтво, архітектура

1400 журналів

[38]

Закінчення

^ Пошукові системи та інші інформаційні ресурси

Пошукова система SCIRUS

Усі галузі науки, сіль­ське господарство

167 млн. наукових Web-сторінок

[39]

Пошуковий портал Google Scholar для на­уковців

Усі галузі науки




[40]

Сайт FreeFullText 1

Різні галузі науки

Більш ніж 7000 наукових пері­одичних видань

[41]


1 Вільний (безкоштовний) доступ до повних текстів

2 Частково вільний доступ до повних текстів

^ 2. Інформаційні та функціональні можливості ЕБ
Основними сутностями ЕБ є інфор­маційні ресурси, що визначають інформа­ційні можливості ЕБ, та сервіси, які забез­печують надання спектра послуг користува­чам ЕБ. Очевидно, чим ширший та змістов­ніший спектр послуг, тим вищий рівень об­слуговування користувачів. Запропоновані далі описи інформаційних ресурсів та серві­сів є узагальненням знань, отриманих в процесі аналізу.

^ 2.1. Інформаційні ресурси ЕБ. Еле­ктронні інформаційні ресурси представля­ють вміст ЕБ і відображають компоненти її зовнішнього середовища – користувачів та зовнішні ЕБ, з якими дана ЕБ взаємодіє. Стосовно відношень, що між ними існують, електронні інформаційні ресурси утворю­ють багаторівневу структуру. При цьому кожний рівень може бути ієрархією (рис. 1). Опишемо склад та семантику основних елементів структури.

^ Сайт електронної бібліотеки – ву­зол в мережі Інтернету чи в регіональній мережі. Має адресу, за якою користувач може звернутися до сайту, та карту (мапу) сайту, що описує зміст ЕБ (інформаційні ресурси бібліотеки) та її функціональні мо­жливості (сервіси бібліотеки). Опис має іє­рархічну структуру. Як правило, сайт міс­тить актуальну статичну інформацію сто­совно власного функціонування:

загальні статистичні дані щодо інформа­ційних ресурсів бібліотеки (кількісний та якісний склад ресурсів, динаміка їх зростання, розподіл ресурсів за визначе­ними критеріями);

статистика по користувачах (кількісний та якісний склад, географічний розподіл та інше);

статистика по використанню інформа­ційних ресурсів: статика заван­таження сайту за часом; кількість відві­дувань сайту; кількість читачів, які пра­цюють з системою на даний час; ефек­тивність використання ресурсів;

персональна статистика стосовно кож­ного користувача (кількість відвідувань, кількість використаних ресурсів, кількі­сна характеристика наданих послуг);

статистика ефективності функціону­вання системи (середня швидкість (час) доступу до сервера, середній час по­шуку).

Статистична інформація може нада­ватися як по загальних (сумарних) показни­ках, так і показниках використання ресурсів за певний період (добу, рік, квартал). Це до­зволяє відслідковувати завантаження ресур­сів сайту.

Науковий фонд ЕБ містить пері­одичні видання та книжковий фонд і є суку­пністю електронних колекцій наукової спрямованості.

^ Електронна колекція – це система­тизована сукупність ІР, які об’єднані стосо­вно певного критерію. Критерієм може бути будь-яка властивість електронного ІР або їх ієрархічна структура. Областю визначення критерію часто розглядається набір елемен­тів опису ІР DUBLIN Core [42], який остан­нім часом набуває статусу стандарту, роз­ширений певними елементами: наприклад, користувач, власник, призначення, цінність, стандартні класифікатори та рубрікатори ББК, УДК, ГРНТИ, класифікатор ВАК.





Опис колекції складається з її історії (найважливіших дат), переліку вмісту або електронного каталогу, посилань на засоби пошуку в колекції та поповнення й редагу­вання колекції.

Вміст електронного каталогу елект­ронної колекції співпадає зі структурою критерію, за яким було упорядковано коле­кцію. Вміст електронної колекції є сукуп­ність окремих джерел, що є описом змісту (анотація, реферат тощо) та повнотексто­вою інформацією.

^ Електронна картотека користува­чів містить персональну реєстраційну карту користувача, область інтересів користувача та карту доступу користувача до ресурсів ЕБ.

Користувачем ЕБ може бути окрема фізична людина або організація, що є юри­дичною особою, незалежно від її статусу, виду діяльності, форми власності або гео­графічного розміщення.

^ Персональна реєстраційна карта користувача містить відомості стосовно ко­ристувача (ім’я, дата народження, держава тощо), а також ідентифікаційну інформацію (логін), пароль та права доступу користу­вача до ІР.

^ Область інтересів користувачів – множина запитів користувачів, історії по­шуку та онтології, що належать окремим користувачам. Онтології формуються в ЕБ з інтелектуальними властивостями [43].

Доступ користувача до ІР (вільний або обмежений) визначається правилами та умовами доступу. Рівень обмеженості коре­гується наявністю певного типу передплати або ліцензії, купівлі доступу.

Профіль користувача – конфігурація системи, параметри якої відповідають інте­ресам користувача.

^ 2.2. Сервіси ЕБ, їх семантика та структура. Множина запропонованих сер­вісів (рис. 2) є узагальненою множиною та­ких сервісів окремих ЕБ, що стосуються ор­ганізації обслуговування користувачів та надання їм інформаційних послуг. Вона класифікована за функціональним призна­ченням складових сервісів. Опис класу крім загальних характеристик містить інформа­цію стосовно розподілу сервісів по ЕБ.

^ 2.2.1. Сервіси захисту інформації та розмежування прав доступу. Далі опису­ються сервіси, що належать цьому класу.

Реєстрація окремих користувачів. Відбувається шляхом заповнення персона­льної реєстраційної форми з наданням па­ролю доступу до ЕБ та логіну.

^ Реєстрація організацій (юридичних осіб). Здійснюється укладанням ліцензійних угод та оформленням передплати. При цьому права ліцензії (передплати) розпо­всюджуються (поширюються) на співробіт­ників організації та її філіали, якщо вони не є юридичними особами. Інакше права до­ступу до ЕБ обумовлюються окремими уго­дами. Прикладом є Російська наукова елек­тронна бібліотека. Сервіс реєстрації є обов’язковим для всіх користувачів ЕБ [14].

Процес реєстрації здійснюється від­повідно до правил реєстрації та оформлення передплати й ліцензійних угод, притаман­них ЕБ. Показовими є такі ЕБ, як бібліотеки видавництва Karger [7], Walter de Gruyter [10], електронна бібліотека ALPSP Learned Journal Collection [17], електронна бібліо­тека Lexis Nexis [25].

^ Розмежовування прав доступу. Іс­нують два види доступу – вільний та обме­жений.

Вільний доступ до всіх інформацій­них ресурсів, включаючи повні тексти, до­пускають лише окремі ЕБ (UNESCO DARE DATABASE [19], Literature Online [26], OVID [31], Publist [32], SunSite [37], Каталог відкритих періодичних видань DOAJ [38]. ЕБ Electronic Journals Library забезпечує вільний доступ тільки до обмеженої мно­жини ресурсів (7930 журналів із 20 391 на­йменувань).

Всі інші ЕБ передбачають вільний доступ (за умовою наявності реєстрації) тільки до інформаційних ресурсів певного типу: переліку, змісту, резюме, анотацій журналів, змісту або переліку знайдених статей, каталогу публікацій, глав книжок, каталогу журналів, їх анонсу, переліку літе­ратури, анонсу книжок, дисків, інформації про авторів.

Доступ до повних текстів інформа­ційних ресурсів у більшості ЕБ обмежений. Рівень обмеженості корегується наявністю передплати на окремі ІР або їх купівлю, які здійснюються відповідно до притаманних





для конкретної ЕБ правил та порядку офор­млення передплати та купівлі. ЕБ висувають різноманітні вимоги щодо отримання віль­ного доступу до повнотекстової інформації. Звідси й різноманітність існуючих сервісів повнотекстового доступу. Найбільш поши­реним є доступ до повнотекстових версій книжок, журналів, частки колекцій, повної колекції за умови, що передплата оформля­ється на кожний ресурс окремо на певний період, зазвичай, на один рік [5, 6, 7, 8, 9, 13, 22, 25, 29, 31]. Серед інших відмітимо такі сервіси:

доступ до електронних версій всіх журналів, на друковані версії яких користувачі мають передплату [6, 17];

доступ на перегляд передплачених журналів за алфавітом, видавницт­вом, темою [30, 34];

оn-line доступ з щорічним резерв­ним копіюванням на CD-ROM [18];

віддалений доступ до ІР для органі­зацій згідно з передплатою, під­тримка по встановленню та супро­водженню [23, 25];

доступ до електронних версій ста­тей при наявності передплати ра­ніше, ніж статті з’являються у дру­кованому вигляді [6];

вільний доступ до архіву при наяв­ності передплати [13];

оn-line доступ до широкого спектру видань шляхом укладання ліцен­зійних угод [11];

можливість керувати передплаче­ними виданнями через робочий стіл користувача [29].

Різноманітність характерна і для форм організації передплати та способів, які пропонують ЕБ:

on-line передплата [5, 7];

оформлення передплати в будь-якому книжковому магазині або підписному агентстві власника чи будь-якого з його представництв [7];

передплата електронною поштою [13];

заповнення певної форми та відпра­вка її за встановленою адре­сою [10];

оформлення передплати за телефоном [13];

оформлення передплати шляхом підписання ліцензійної угоди [23];

передплата для організацій через власну бібліотеку [27];

передплата через агентів та через програму ліцензування журналів [28];

тип передплати для кожного типу журналу. Умови передплати наво­дяться на певній сторінці журналу [34];

через Інтернет-магазин в діалого­вому режимі [8].

Окремі ЕБ надають розгалужений спектр доступу до ІР та способів оформ­лення передплати. Прикладами є ЕБ видав­ництв Elsevier [6], Karder [7], Sage Publica­tions [8], John Wiley & Sons [11] та ЕБ Lexis Nexis [25], Ingenta Select [27], OC OCLC FirstSearch Electronic Collection Online [28], Cambridge University Press [34], Oxford Re­gerence on-line [35].

Розрахунок за передплату може здій­снюватися з розрахункового рахунку орга­нізації, за допомогою кредитних карток, де­позиту та оплати за встановленою рахунок-фактурою.

Купівля, як правило, здійснюється з такою метою:

отримання доступу до текстів окре­мих статей [10, 27, 32, 34];

миттєвого доступу до окремої статті або глави книги на певний період [11];

миттєвого доступу до окремих ста­тей чи глав журналів після певного року видання [7];

перегляду джерела [10, 28].

Автентифікація користувача. Це такий вид сервісу, що надає можливість ви­значити користувача шляхом перевірки його імені (логіну) та паролю згідно з пере­ліком зареєстрованих користувачів [14, 24, 27].

^ 2.2.2. Пошукові інформаційні сер­віси. Сервіси цього класу забезпечують по­шук наявних в ЕБ інформаційних ресурсів, їх властивостей та/або змісту. Процес по­шуком переважно багатокроковий. Перегля­даючи класифікаційне дерево сайту, виби­раємо область пошуку – електронний ката­лог сайту, електронна колекція, каталог електронної колекції тощо. Це може бути пошуком за критерієм, типом пошукового інформаційного ресурсу, переліком поси­лань або деякою комбінацією перелічених ва­ріантів тощо. Отримана інформація може бути кінцевою або вихідною для продов­ження пошуку шляхом використання меха­нізмів конструювання пошукових запитів.

Різноманітність типів інформаційних ресурсів, способів подання їх змісту (струк­турована, слабко структурована, неструкту­рована, мультимедійна інформація) та мож­ливостей застосованого програмного забез­печення обумовлює різноманітність методів пошуку, які використовуються в ЕБ.

Найбільш вживаними є методи по­шуку за критерієм, переліком критеріїв або багатьма критеріями, пов’язаними логіч­ними зв’язками, іноді з обмеженням області пошуку.

Різновиди перелічених типів пошуку, що надають окремі ЕБ:

пошук за ключовими словами, авто­ром чи словами назви (назвою) [5, 6, 14], а також словами з анота­ції [38];

швидкий пошук за ключовими сло­вами, автором, датою, сторінкою, номером випуску журналу [8];

швидкий пошук за ключовими сло­вами, автором, редактором, серією, словами в назві, анотації, повному тексті [7, 28];

за фіксованим, обмеженим перелі­ком критеріїв, наприклад, за на­звою, видавцем [32], а також роз­ширений пошук за прізвищем, на­ціональністю, датами народження та смерті автора [24];

за комбінацію критеріїв, яку корис­тувач вибирає зі списку [30];

складний пошук за багатьма крите­ріями, пов’язаними логічними зв’язками [27, 34, 35];

розширений пошук за багатьма кри­теріями з можливістю обме­ження області пошуку [29, 35];

швидкий та розширений пошук [9, 16, 20, 26, 27, 31, 33];

швидкий та розширений пошук за автором, назвою, темою [23], се­рією, датою публікації, мовою [10], а також областю пошуку (колекція) [29], типом ресурсу (журнал, дові­дник, база даних, книжка) [11], ре­зюме, весь текст, всі поля [17];

розширений пошук з можливістю задання формату виведення резуль­тату пошуку [35];

розширений пошук, що надає мож­ливість задання фільтрів, шаблонів пошуку, обмеження області по­шуку (вся база даних, в межах од­нієї теми або їх множини, булевсь­кого пошуку, пошуку за словами з помилками) [35];

з використанням пошукового за­питу, в який користувач заносить значення параметрів. Запит виби­рається с фіксованої множини по­шукових запитів [14].

Крім того, надається можливість по­шуку за певним упорядкуванням:

за тематичним класифікатором (до­відник тем в алфавітному порядку з класифікацією наявних ресурсів за темою);

перегляд ресурсів за алфавітом [25, 34], а також темами, видавцями [29], новими виданнями [12];

перегляд літератури в будь-яких на­прямках та знаходження необ­хідної інформації за ефективний термін часу [33];

перелік тем та публікацій [35], пере­лік журналів за різними крите­ріями [36];

переліки каталогів, індексів, колек­цій [37];

пошук в базах даних за категоріями [19].

Для підвищення адекватності по­шуку застосовують такі методи:

пошук з використанням тезауруса, що пропонує додаткові поняття для пошуку [33];

збереження історії пошуку [14, 26], результатів пошуку [21], результа­тів роботи останньої сесії [26];

фільтрація ненаукових ресурсів при пошуку [39];

відкидання закінчень при пошуку [14].

^ 2.2.3. Підвищення ефективності використання ІР. Підвищення ефективно­сті використання ІР ЕБ досягається завдяки можливості створення профілю користувача та надання користувачу послуг щодо взає­модії з ЕБ.

Профіль користувача – підмножина сервісів, що забезпечують створення „до­машньої сторінки”, настроювання парамет­рів системи відповідно інтересам користу­вача та спілкування користувача з побудо­ваною конфігурацією.

Такі можливості надаються користу­вачам тільки за умови наявності в ЕБ серві­сів реєстрації та ідентифікації. В разі наяв­ності власного профілю користувач має право визначати характеристики пошукових засобів та форматів отримуваних результа­тів, а також перелік сайтів, які мають бути доступні з домашньої сторінки, формулю­вати або змінювати персональні дані, вне­сені при реєстрації. Крім того, він отримує персональні послуги:

ведення персональної статистики роботи на сайті ЕБ;

збереження результатів пошукових запитів для наступного викорис­тання;

формування посилань на визначені IP з метою подальшого викорис­тання.

Перелічені можливості є узагальне­ними. Конкретні ЕБ, що досліджувались, надають подібні сервіси в різному обсязі. А саме пропонується:

настройка профілю організації та окремого користувача [14, 34];

створення власного профілю (визна­чення параметрів, форму­вання списку вибраного, збере­ження результатів та історії по­шуку) для користувача або органі­зації [6, 11, 14, 16, 26, 28, 29];

формування папки „Вибране”, отри­мання повідомлень [29]; мож­ливість керувати передплаченими виданнями через робочий стіл ко­ристувача [14, 29];

налагодження інтерфейсу для окре­мого користувача; організація пря­мого доступу безпосередньо з ро­бочого стола користувача [30];

створення власного робочого стола та використання в режимі реаль­ного часу найновіших даних для користувачів, які мають доступ до статистичної бази даних [16];

можливість швидкого доступу до ЕБ з власного робочого місця шля­хом розміщення логотипа або бан­нера с посиланням [32];

можливість додавання власних ста­тей до колекції [14, 13];

створення власного профілю з влас­ним переліком статей, збере­женням запитів та результатів за­питів [11].

Підвищенню якості обслуговування користувачів ЕБ сприяють такі сервіси:

замовлення та розсилка повідом­лень (зміст журналів, статей, ци­тати, новини, нові надходження, нові проблеми в окремих галузях) [8, 11, 13];

замовлення каталогів [8];

можливість придбання IP-адрес че­рез Інтернет-магазин [8, 16, 17, 25];

оформлення on-line замовлення та отримання електронною поштою версій статей документів та архів­них файлів [15, 22];

інформування про нові проблеми в обраній галузі (повідомлення елек­тронною поштою про час, коли стануть доступними статті, та ав­томатична відправка змісту та по­силань на резюме статті) [5, 9];

розсилка бюлетеня нових надхо­джень [10, 13, 22];

отримання електронної розсилки [26];

можливість відправлення результа­тів пошуку електронною поштою [7, 22];

формування зв’язків з іншими ба­зами даних та ЕБ [18].

^ 2.2.4. Допомога користувачу в ро­боті з ЕБ. Така допомога здійснюється на­данням послуг із спілкування з ЕБ та із на­вчання щодо використання множини запро­понованих даною електронною бібліотекою сервісів:

індекс сайту надає користувачу пе­релік всіх тем та понять ЕБ в алфа­вітному порядку;

карта сайту надає дерево (струк­туру) сайту та можливість навігації по сайту відповідно зі структурою;

on-line настанова (або допомога) мі­стить інформацію, як користува­тися різними функціональними за­собами ЕБ з можливим наданням демонстраційних прикладів;

^ 2.2.5. Забезпечення контактів ко­ристувачів. Це здійснюється завдяки орга­нізації форуму – оперативна взаємодія ко­ристувачів [14, 20] та різновидів форм кон­тактів користувачів з обслуговуючим пер­соналом ЕБ – коментарі, пропозиції, заува­ження тощо.
Висновки
Викладені результати аналітичного огляду призначаються користувачам та роз­робникам ЕБ. Сформований каталог спро­щує умови доступу до необхідної інформа­ції: відомості щодо тематичних напрямків ЕБ, адрес та правил доступу до ЕБ надають користувачу можливість вибору певної ЕБ (переліку ЕБ) та типів інформаційних ре­сурсів, що розшукуватимуться. Розробники ЕБ, крім зазначених переваг, мають змогу використовувати надані узагальнюючі мо­делі інформаційних ресурсів та сервісів для визначення інформаційних та функціональ­них можливостей ЕБ, що створюються.

Робота виконувалась згідно з про­грамою інформатизації НАН України в ме­жах завдання „Створення розподіленого ін­формаційного середовища”.



Электронная библиотека по русской литературе XIX века: перспективные методы и технологии, электронные коллекции / С.С.Волков, А.С.Герд, О.Н.Гринбаум, В.П. Захаров, А.Б.Муратов, И.П.Панков. // Труды Пятой Всерос. науч. конф. RSDL 2003, Санкт-Петербург, 29-31 октября 2003 г. – Санкт-Петербург: НИИ Химии СПБГУ, 2003. – С. 268-274.

Когаловский М.Р. Систематика коллекций инфор­мационных ресурсов в электронных библиоте­ках // Программирование. – 2000. – № 3. – С. 30-52.

Dublin Core Metadata Initiative. DCMI TYPE Vo­cabulary. – http://dublincore.org/documents/demi-type-vocabulary

Dublin Core Metadata Initiative. DCMI GLOS­SARY. – http://dublincore.org/documents/userguide/glossary.shtml.

ЕБ видавництва Blackwell Publishing. – http://www.blackwell-synergy.com.

ЕБ видавництва Elsevier. – http://www.elsevier.com

ЕБ видавництва Karger. – http://www.karger.com.

ЕБ видавництва Sage Publications. – http://www.sagepublications.com.

ЕБ видавництва Springer-Verlag. –