Реферат: Програма навчальної дисципліни формування нової соціокультурної реальності в україні напряму підготовки
Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра теорії та історії культури
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор (заступник директора)
з навчальної роботи
___________________________
“______”_______________20___ р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
напряму підготовки 6.020101 «Культурологія»
для спеціальності «Культурологія»
(магістр, спеціаліст)
філософського факультету
Львів 2010
^ Формування нової соціокультурної реальності в Україні. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки «Культурологія», спеціальності «Культурологія» (магістр, спеціаліст).
Розробники: Лазарович Н.В., канд. філос. н., асистент кафедри теорії та історії культури філософського факультету.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою
Доктор філос. н., проф. В.П. Мельник________________
(підпис)
“_____”___________________ 20___ р
^ Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Формування нової соціокультурної реальності в Україні”)
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2
Галузь знань
0201
«Культура»
(шифр, назва)
Нормативна
Модулів – 2
Напрям
6.020101 «Культурологія»
(шифр, назва)
^ Рік підготовки:
Змістових модулів – 2
Підготовка магістрів, спеціалістів-культурологів
5-й
-
Семестр
Загальна кількість годин - 63
9-й
-
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 2
самостійної роботи студента – 1,5
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
магістр,
спеціаліст
18 год.
-
^ Практичні, семінарські
18 год.
-
Лабораторні
-
-
Самостійна робота
18 год.
-
ІНДЗ:
9 год.
Вид контролю:
іспит
^ Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою спецкурсу «Формування нової соціокультурної реальності в Україні» є формування у студентів теоретико-світоглядних основ розуміння фундаментальних соціокультурних процесів у сучасному українському суспільстві, враховуючи вивчення історичної специфіки національної культурної традиції та актуальних тенденцій сучасних соціокультурних трансформацій в Україні.
Завдання спецкурсу «Формування нової соціокультурної реальності в Україні» полягає у ознайомленні студентів із сучасними аспектами становлення соціокультурних процесів, що відбуваються в Україні, виходячи з особливостей функціонування соціокультурного простору сьогодення в контексті розвитку як історично-традиційних структур, так і постмодерних трансформацій, специфіки формування української національної ідентичності та змісту національної ідеї на сучасному етапі соціокультурного розвитку, а також актуалізації принципів інформаційного суспільства, руху до «нової екологічної парадигми», визначення аксіологічних вимірів сучасного українського суспільства.
Міждисциплінарні зв’язки спецкурсу забезпечуються з низкою нормативних дисциплін: «Історія української культури», «Сучасна українська культура», «Українська культурологічна думка», «Соціальна культурологія», «Політична культура», «Соціологія культури» та ін.
У результаті вивчення спецкурсу «Формування нової соціокультурної реальності в Україні» студенти повинні:
Знати:
* історичні передумови та сучасні тенденції формування соціокультурного простору в Україні;
* основні концепти постмодерністичних практик та їх термінологічну диференціацію;
* специфіку становлення характерології українців та особливості національного характеру, а також зміст поняття української ментальності в нових соціокультурних умовах;
* особливості формування в сучасному українському соціокультурному просторі етнічної та національної ідентичності, їх характерні риси та репрезантивні ознаки;
* основний зміст поняття «українська національна ідея»: історичні та сучасні аспекти інтерпретації поняття;
* смислові визначення вартостей, цінностей як основи буттєвого самовизначення сучасної української особи, нації;
* основні аспекти філософсько-культурологічного аналізу глобальних проблем сучасності та їх екстраполяцію та український соціокультурний простір;
* зміст, характеристики понять «демократія», «громадянське суспільство», а також особливості становлення громадянського суспільства в Україні;
* концептуальні засади та основні пріоритети визначення геополітичних пріоритетів України.
Вміти:
* аналізувати історико-культурний аспект становлення нової соціокультурної реальності в Україні та виокремлювати її основні світоглядні домінанти сьогодення;
* обґрунтувати позаконтекстуальність теорії і практики постмодернізму на українському соціокультурному ґрунті;
* охарактеризувати етнонаціональні особливості та риси характерології українців та визначити їх прояви в умовах творення нової соціокультурної реальності;
* проаналізувати перспективи розвитку українського соціуму в контексті «кризи ідентичностей», виходячи з домінування в українському соціумі процесів маргіналізації та «манкуртизації»;
* окреслити внутрішньо-ментальні та соціальні виміри української національної ідеї на сучасному етапі формування нової соціокультурної реальності;
* визначити соціокультурний контекст формування ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства;
* охарактеризувати становище України в контексті глобальних проблем сучасності: екологічна криза, демографічні проблеми (депопуляція), боротьба за мир тощо;
* пояснити особливості побудови демократичного громадянського суспільства в Україні та проблемні сфери його втілення;
* проаналізувати основні сценарії розвитку українського суспільства: «східний», «західний» та «національний» варіанти.
^ Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Теоретико-світоглядна зумовленість формування національного підґрунтя соціокультурних змін в Україні
^ Тема 1. Історичні передумови та характерні риси становлення нової соціокультурної реальності в Україні
Зумовленість історико-культурологічних особливостей становлення нового соціокультурного простору в Україні: світоглядні й ідейно-теоретичні засади українського модерністичного руху, зміна традиційно-народницької парадигми розвитку української культури поч.. ХХ ст. Феномен «Розстріляного Відродження» та його ідейний вплив на соціокультурну ситуацію сьогодення. Дисидентський рух «шістдесятників» та його значення для сучасності. Екстраполяція на український соціокультурний простір ідей представників діаспори.
Специфіка сучасного українського соціокультурного простору та його характерні риси: ліквідація командно-адміністративної вертикалі в управлінні системою культури; «деідеологізація культури»; поява нових суб'єктів культури, діяльність яких пов'язана з недержавними формами культурно-дозвіллєвої діяльності; комерціалізація культури. Неусталеність структури української культури у зв'язку з різноманітністю змін і впливів, процесів глобалізації, акультурації тощо.
Соціокультурна реальність характеризується новими відносинами між людьми в цілому (як суб'єктами культури), новими умовами (в тому числі й матеріальними) свого розвитку; лібералізація системи цінностей, норм і правил, культурних потреб і засобів їх задоволення; плюралістична модель соціокультурного розвитку українського суспільства; втрата визначеності та чіткості критеріїв розрізнення еталонної, базової культури; нездатність суспільства чітко розмежувати «культурне» і «некультурне», нівелювання еталонних взірців культури; поява нових соціально-художніх відносин між основними учасниками – суб'єктами художньо-мистецького процесу (між митцем, творчими спілками, публікою, критикою, державою і громадськістю); сучасне культурне життя характеризується новим співвідношенням професійної, самодіяльно-художньої, традиційно-народної та релігійної культури, тобто певною структурною мозаїчністю.
^ Тема 2. Україна і постмодерна сучасність
Постмодерн і постмодернізм: термінологічна дефініція. Модерністична традиція раціоналізованого Просвітництва та поліваріативність, полікультуральність, плюралістичність, багатовекторність, діалогічність постмодерного соціокультурного простору («плюралізм дискурсів»): глобалізаційно-цивілізаційні процеси, універсальний гуманізм, відмова від «центризмів», абсолютизація феномену гри, руйнування усталених ієрархій, принцип іронії, відсутність цілісності текстуальних утворень.
Основоположні концепти постмодернізму: «різома» та концепція «культурного номадизму» Ж. Дельоза та Ф. Гватарі; положення «завершення метанаративів» Ж. Ф. Ліотара; концепція «покірливого постмодерну» Ж. Ліповецького; постструктуралізм М.Фуко, Ж.Лакана; концепція «симулякра» Ж. Бодріяра, теорія деконструкції та текстуальності Ж. Дерріда.
Позаконтекстуальність теорії і практики постмодернізму на українському соціокультурному ґрунті. Особливості «постмодерних трансформацій» в Україні: постмодернізм та соцреалізм. Постсоціалістичний контекст української культури: посттоталітаризм, пострадянізм. Культурно-політичні зміни в процесі посткомуністичної трансформації українського суспільства.
Соціокультурний контекст дослідження української реальності у вимірі «пост»: «клонування» західноєвропейських взірців. Відмова від історії та аксіологічна індиферентність – домінанти української «постмодерністсько-культурницької практики».
^ Тема 3. Етнонаціональні особливості української ментальності в контексті нових соціокультурних умов
Поняття ментальності. Специфіка української ментальності. Етнонаціональні особливості українського народу та їх прояви в умовах творення нової соціокультурної реальності: інтровертність, сентиментальність, емоційність, естетизм, кордоцентризм, індивідуалізм як світоглядні домінанти українців; перевага рефлективної світоглядної уставки над предметно-перетворюючою.
Риси характерології українців. Особливості національного характеру: працелюбність, гостинність, потяг до освіти, статичність сімейних стосунків, повага до старших, мужність, здоровий оптимізм. Аналіз негативних рис національного характеру: взаємне непорозуміння, неузгодженість між словом і ділом, відсутність чіткої визначеності, соціальна відмежованість, мрійливість, імпульсивність.
Соціально-адаптивні характеристики ментальності як основа національної єдності. Структура етнічної ментальності: міфологія, фольклор, архетипи (родюча Земля, матір, родина). Релігійно-духовні виміри українського суспільства. Етнокультура українського суспільства у динаміці зовнішніх та внутрішніх тенденцій.
^ Тема 4. Світоглядні засади формування української національно-культурної ідентичності
Перспективи розвитку українського соціуму в контексті «кризи ідентичностей»: проблематичність державної, соціальної, ідеологічної та національно-культурної ідентичностей. Національно-культурна ідентичність та два типи соціальних практик: консервативно-ретроспективна модель (ідентифікація зі власною історією, народною культурою) і практика орієнтації «на інших» (самоототожнення з демократичними, «розвинутими» країнами Заходу). Прояви національно-культурної ідентичності в Україні: автентичність чи універсальність.
Проблема ідентичності та національна держава. Національна ідентичність як квінтесенція формування української нації. Суть національної ідентичності: усвідомлення причетності до локально-просторової, демографічної, громадсько-суспільної, мовної, культурної, релігійної спільності.
Формування національно-культурної ідентичності сучасних українців: самоусвідомлення на рівні етносу, народу чи нації. Соціокультурні механізми націєтворення.
Можливість переходу традиційного українського суспільства до постнаціонального, мультикультурного. Проблема збереження етнонаціональних традицій.
Соціальна марґіналізація як форма деструкції національно-культурної ідентичності. «Манкуртизм» як соціальний вияв кризи національної ідентичності.
^ Тема 5. Національна ідея як вияв буттєвого самоусвідомлення українців у сучасних соціокультурних умовах
Національна ідея – репрезентанта національної свідомості, духовної єдності та самобутності народу, основа національної спільності, невід’ємний атрибут, інтегратор нації, чинник її життєствердження. Національна ідея як мисленнєво-буттєва форма сприйняття глибинної сутності народу. Національна ідея як внутрішній чинник нації, державність – як зовнішній. Теоретико-історичні засади осмислення національної ідеї: Т.Шевченко, І.Франко, М.Драгоманов, Ю.Бачинський, М.Грушевський, В.Винниченко, Д.Донцов, В.Липинський.
Національна ідея та національна свідомість. Поняття національної самосвідомості. Змістове співвіднесення національної ідеї, національного ідеалу, національного менталітету, національного характеру та національної мови. Феномен націоналізму: pro et contra.
Українська національна ідея та розбудова української самостійної соборної держави. Дві основні конструкції побудови загальноукраїнської національної ідеї (стрижнева та осьова). Провідні стратегії та принципи формування УНІ на сучасному етапі: принцип державності, а не етнічності; формування норм і принципів демократичного громадянського суспільства тощо.
Змістовий модуль 2. Актуальні праксеологічні аспекти творення нового соціокультурного простору в Україні
^ Тема 6. Аксіологічні виміри формування нової соціокультурної реальності в Україні
Цінності як нормативно-телеологічні виміри суспільного буття, форма існування соціальних смислів. Виміри аксіологічної проблематики: соціальні, економічні, політичні, моральні, етичні, філософські, релігійні, які відображають особливості життєдіяльності особи, спільноти, нації. Національні та загальнолюдські цінності.
Бачення цінностей у радянській традиції: здатність явищ чи процесів виступати засобом задоволення потреб та інтересів; значимість речей, явищ, процесів для життєдіяльності соціальних об’єктів. Розуміння західної моделі цінностей: прагматизм, утилітаризм, індивідуалізм.
Буття українського соціуму в контексті кризи системи цінностей та можливість побудови нових аксіологічних орієнтирів. Українська духовна традиція як основа формування ціннісної системи сучасного українського суспільства.
^ Тема 7. Україна у світлі глобальних проблем сучасності
Глобальні проблеми сучасності та український контекст. Екологна криза та науково-технічний прогрес. Необхідність звернення до засадничих принципів «етики відповідальності» («екологічна етика», «біоетика», «біосферна етика», «етика живого»). Подолання імперативів інструментальної, предметно-перетворюючої діяльності та віри у всеохопність категорії «мета – засіб – результат». Нівелювання споживацько-варварського відношення до навколишнього середовища: людина – тільки частина, репрезентант живого.
Ствердження відповідальності як принципу самозбереження та здійснення гуманності на основі справедливості, толерантності та взаємоповаги. Обґрунтування світоглядних засад «нової екологічної парадигми». Проблема збереження біогенетичної основи українського суспільства (Чорнобильська катастрофа). Шляхи вирішення екологічних проблем в Україні.
Україна в контексті глобальних демографічних проблем: депопуляція, старіння населення, скорочення середньої тривалості життя – чинники, через які порушується традиційна система життєзабезпечення нації. Зіставлення демографічного відтворення населення та екологічної кризи, проблеми бідності, негативного стану сфери охорони здоров’я тощо. Проблема урбанізації як нівелювання традиційного укладу та соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
Боротьба за мир у світлі глобальних проблем цивілізаційного розвитку. Екстремізм та тероризм, створення зброї масового знищення, мілітаризація суспільства в контексті загрози виникнення конфліктів на економічній, політичній, релігійній, етнонаціональній, ідеологічній основі.
^ Тема 8. Становлення громадянського суспільства у нових соціокультурних умовах
Поняття «громадянське суспільство». Ліберально-демократичні засади формування громадянського суспільства. Громадянське суспільство як здійснення свободи. Громадянське суспільство як сукупність громадських інститутів, які сформовані на добровільній основі та діють на самоврядних засадах у межах Конституції та законів. Громадянське суспільство та реалізація прав і свобод людини.
Ідейні засади громадянського суспільства: концепція індивідуалізму, принцип непорушності приватної власності, ідея місцевого самоврядування.
Трансформаційне українське суспільство: корпоративний диктат держави, а не пріоритет її правового статусу; реалізація вузькокорпоративних, а не національних інтересів; соціально-моральна деградація громадян.
Загальні засадничі пріоритети побудови громадянського суспільства в Україні: наявність розвинутої соціальної структури; створення на ініціативній основі підприємств недержавного сектору (економічна сфера); існування недержавних засобів масової інформації (соціальна сфера); функціонування різноманітних суспільно-політичних об’єднань, партій, діяльність яких спрямована на захист прав та свобод громадян, на збереження базових принципів демократії (політична сфера); свобода думки, слова, совісті, існування механізмів для їх реалізації, для забезпечення можливостей самовираження особи, її духовного розвитку (духовна сфера).
^ Тема 9. Геополітичні та культурно-національні сценарії розвитку українського суспільства
Особливості геополітичного становища України. Україна як місток «між Сходом і Заходом». Україна на шляху вибору стратегічних пріоритетів у контексті структурування пострадянського простору.
Інтеграційні процеси сьогодення як титульні концепти української соціокультурної дійсності (ЄС чи ЄЕП?). Основні геополітичні сценарії розвитку: «атлантичний», «євразійський», «федералістський», «національний».
Умови самобутнього розвитку українського суспільства в культурних і соціальних вимірах. Гуманізація українського соціокультурного простору.
^ 4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем
Кількість годин
Денна форма
Заочна форма
Усього
у тому числі
Усього
у тому числі
л
п
лаб
інд
ср
л
п
лаб
Інд
ср
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
Модуль 1
^ Змістовий модуль 1. Теоретико-світоглядна зумовленість формування національного підґрунтя соціокультурних змін в Україні
Тема 1. Історичні передумови та характерні риси становлення нової соціокультурної реальності в Україні
7
2
2
-
1
2
-
-
-
-
-
-
Тема 2. Україна і постмодерна сучасність
7
2
2
-
1
2
-
-
-
-
-
-
Тема 3. Етнонаціональні особливості української ментальності в контексті нових соціокультурних умов
7
2
2
-
1
2
-
-
-
-
-
-
Тема 4. Світоглядні засади формування української національно-культурної ідентичності
7
2
2
-
1
2
-
-
-
-
-
-
Тема 5. Національна ідея як вияв буттєвого самоусвідомлення українців у сучасних соціокультурних умовах
7
2
2
-
1
2
-
-
-
-
-
-
Разом – зм. модуль1
35
10
10
-
5
10
-
-
-
-
-
-
^ Змістовий модуль 2. Актуальні праксеологічні аспекти творення нового соціокультурного простору в Україні
Тема 6. Аксіологічні виміри формування нової соціокультурної реальності в Україні
7
2
2
-
1
2
Тема 7. Україна у світлі глобальних проблем сучасності
7
2
2
-
1
2
Тема 8. Становлення громадянського суспільства у нових соціокультурних умовах
7
2
2
-
1
2
Тема 9. Геополітичні та культурно-національні сценарії розвитку українського суспільства
7
2
2
-
1
2
Разом – зм. модуль 2
28
8
8
-
4
8
^ Усього годин
63
18
18
-
9
18
Модуль 2
Іспит
2
-
-
-
-
-
-
^ Усього годин
65
^ 5. Теми семінарських занять
№
з/п
Назва теми
Кількість
Годин
1
Історичні віхи та специфіка сучасного етапу формування соціокультурної ситуації сьогодення
2
2
Постмодернізм і/чи «пострадянізм», «посттоталітаризм»: український варіант
2
3
Специфіка характерології та світосприйняття українців в умовах творення нової соціокультурної реальності
2
4
Проблема соціально-культурної марґіналізації та формування національної ідентичності
2
5
Соціально-культурологічний та іманентно-ментальний зміст української національної ідеї
2
6
Світоглядно-ціннісні орієнтації української людини та їх екстраполяція на національне буття
2
7
Філософсько-культурологічне підґрунтя глобальних проблем сучасності в Україні (біологічний та соціокультурний контекст)
2
8
Громадянське суспільство та проблемні сфери його розвитку в Україні
2
9
Втілення проектів розвитку українського майбутнього (на основі аналізу сучасного стану соціокультурної ситуації в Україні)
2
Усього
18
^ 6. Самостійна робота
№
з/п
Назва теми
Зміст завдання
Кількість
Годин
1
Історичні передумови та сучасні аспекти становлення нової соціокультурної реальності в Україні
1). Здійснити культурологічний аналіз конкретної історичної події / діяльності окремої особистості чи угрупування в українській культурі та їх ідейної екстраполяції на сучасний соціокультурний простір України (у формі письмового інформаційного повідомлення).
2). Інтерактивна гра: встановити відповідність між персоналією та історичною добою української культури, проаналізувати внесок діяча в українську культурну спадщину (із використанням педагогічного інтерактивного методу «судового засідання»).
3). Опрацювання літературних джерел зі запропонованої тематики:
* ^ Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала.
2
2
Україна в контексті смислових вимірів постмодерних трансформацій
1). Підготуватися до дискусії на тему: «Постмодернізм – постмодерн: термінологічна диференціація понять».
2). Запропонувати п’ять «симулякрів» (за Ж.Бодріяром), які є тенденційним виявом сучасного стану соціокультурного українського простору (у формі короткого письмового обґрунтування).
3). Опрацювання літературних джерел зі запропонованої тематики:
* ^ Пахльовська Оксана. Українська культура у вимірі «пост»: посткомунізм, постмодернізм, пострадянізм.
2
3
Етнонаціональні особливості та риси характерології українців у нових соціокультурних умовах
1). Провести порівняльний термінологічний аналіз понять «національний характер» та «психічний склад нації» (у формі творчої письмової роботи).
2). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики:
* ^ Антонович Володимир. Три національні типи народні;
* Костомаров Микола. Дві руські народності;
* Крип’якевич Іван. Український світогляд;
* ^ Кульчицький Олександр. Національні риси українського народу.
2
4
Філософсько-культурологічні засади формування української національно-культурної ідентичності
1). Підготуватися до дискусії на тему: «Маргіналізація та «манкуртизм» як вияв кризи української національної ідентичності».
2). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики (провести аналітичні інтерпретації щодо сучасного стану соціокультурної ситуації в Україні):
* Андерсон Бенедикт. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму;
* ^ Габермас Юрген. Громадянство і національна ідентичність;
* Сміт Ентоні. Національна ідентичність.
3). Реферування літератури з проблеми:
*^ Пелагеша Наталія. Україна у смислових війнах постмодерну: трансформація
української національної ідентичності в умовах глобалізації.
2
5
Національна ідея як вияв буттєвого самоусвідомлення українців у вимірах нової соціокультурної реальності
1). Провести аналіз взаємозв’язку внутрішніх та зовнішніх чинників формування української національної ідеї як теоретичного вияву самоусвідомлення народу права на самобутність (у формі короткого письмового обґрунтування).
2). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики (провести аналітичні інтерпретації щодо сучасного стану соціокультурної ситуації в Україні):
* Бачинський Юліан. Україна irredenta;
* ^ Донцов Дмитро. Націоналізм;
*Драгоманов Михайло. Чудацькі думки про українську національну справу;
* Липинський В’ячеслав. Листи до братів-хліборобів.
* Міхновський Микола. Самостійна Україна.
2
6
Аксіологічні аспекти формування нової соціокультурної реальності в Україні
1). Підготуватися до участі у дискусії на тему: «Ціннісні орієнтири та ідеали сучасної української людини в умовах перехідного суспільства».
2). Провести культурологічний аналіз внутрішньосистемних чинників розвитку аксіосфери сучасного українського соціуму (у формі короткої творчої письмової роботи).
3). Реферування наукових статей зі запропонованої тематики:
* Ситник Г. Національні цінності як основа прогресивного розвитку особистості, суспільства і держави;
* Сурмін Ю.Ціннісні процеси пострадянського суспільства: методологічний аспект.
2
7
Україна та глобальні проблеми сучасного цивілізаційного розвитку
1). Здійснити порівняльний аналіз щодо проблем збереження довкілля в Україні та у інших країнах (на вибір), виходячи із ідеологічної спрямованості, державних ініціатив, громадянської позиції населення тощо (у формі короткого інформаційного повідомлення).
2). Письмова творча робота на тему: «Виміри «ери неоварварства»: можливі шляхи подолання глобальних проблем сучасності».
3). Реферування уривків монографій зі запропонованої тематики:
* Сидоренко Л. Сучасна екологія: наукові етичні та філософські ракурси.
* Крисаченко В. Динаміка населення.
2
8
Проблемні сфери становлення громадянського суспільства у нових соціокультурн
^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS
Оцінка ECTS
Оцінка в балах
За національною шкалою
Екзаменаційна оцінка
Іспит
А
90 – 100
5
Відмінно
Зараховано
В
81-89
4
Дуже добре
С
71-80
Добре
D
61-70
3
Задовільно
Е
51-60
Достатньо
12. Методичне забезпечення
1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів.
Плани семінарських занять зі спецкурсу.
Питання модульних контрольних тестових завдань.
Перелік тем наукових рефератів та есе.
Конспект лекцій.
^ 13. Рекомендована література
Базова
Андрущенко В., Губерский Л., Михальченко М. Культура. Ідеологія Особистість: Методолого-світоглядний аналіз. – К.: Знання України, 2002.
Антонович В. Три національні типи народні // Твори. – К.: ВУАН, 1932. – Т.1.
Багряний І. Національна ідея та націоналізм // Сучасність. – 1992. – № 4.
Булгаков В.А. Проблеми вибору геополітичної стратегії України // Трибуна. – 2000. – № 9.-10.
Винниченко В. Відродження нації: У 3 ч. – К.: Вид-во політ. літ-ри України, 1990.
Вілсон Е. Національна ідентичність в Україні // Політична думка. – 1999. – № 3.
Власюк О. С., Крисаченко В. С., Степико М. Т. та ін. Український соціум / За ред. В. С. Крисаченка. – К.: Знання України, 2005.
Габермас Ю. Громадянство і національна ідентичність // Умови громадянства. – К.: Український Центр духовної культури, 2005.
Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств: Доповідь Римському клубові: Пер. з англ. – К.: Основи, 1993.
Глобалізація, Европейський Союз та Україна. Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2001. – № 19.
Грабовський С. Постмодерний дискурс і кризове буття людини // Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2002. – №.26.
Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – 2-е вид. – К.: Генеза, 2000.
Громадянське суспільство – Україна 2001. Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2001. – № 21.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К.: Знання України, 1991.
Гундорова Т. Проявлення слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Центр гуманітарн. досліджень Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка, 1997.
Донцов Д. Націоналізм. – Лондон: Українська видавнича спілка, 1966.
Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу // Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.: Наук. думка, 1970. – Т. 2.
Етнонаціональна структура українського суспільства: Довідник / Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Наук. думка, 2004.
Жіночий простір: феміністичний дискурс українського модернізму. – К.: Факт, 2003.
Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К.: Наукова думка, 1992.
Здіорук С. І., Парахонський Б. О., Валевський О. Л. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України. – К.: НІСД, 1995.
Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Монографія. – Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.
Кисельов М. М., Гардащук Т. В., Зарубицький К. Є. та ін. Екологічні виміри глобалізації. – К.: ПАРАПАН, 2006.
Костомаров М. Дві руські народности. – Київ-Ляйпціг, 1906.
Костомаров М. Закон Божий (Книга буття українського народу). – К.: Либідь, 1991.
Кримський С. Б. Запити філософських смислів. – Київ: ПАРАПАН, 2003.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: Монографія. – К.: НІСД, 2005.
Крисаченко В. С. Етнічна структура українського суспільства // Стратегічна панорама. – 2004. – № 4.
Крисаченко В. С., Степико М. Т., Власюк О. С. та ін. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / За ред. В. С. Крисаченка. – К.: НІСД, 2004.
Крисаченко В.С., Хилько М.І. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку. – К.: Знання України, 2001.
Кульчицький О. Риси характерології українського народу // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. – К., 1993. – Т. 1.
Лавриненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933. Поезія – проза – драма – есей. – 3-тє вид. – К.: Смолоскип, 2001.
Липа Ю. Призначення України. – Львів: Просвіта, 1992.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. – Київ; Філадельфія, 1995.
Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом // Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993.
Мірчук І. Світогляд українського народу: Спроба характеристики // Науковий збірник УВУ. – Вип. 3. – Прага, 1942.
Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. – К.: Обереги, 1993.
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1999.
Пахльовська О. Українська культура у вимірі “пост”: посткомунізм, постмодернізм, поствандалізм // Сучасність. – 2003. – №10.
Пелагеша Н. Україна у смислових війнах постмодерну: трансформація української національної ідентичності в умовах глобалізації. – К.: НІСД, 2008.
Перова О. Біофілософія як форма аксіолого-пізнавальної орієнтації постнекласичної науки // Людина в лабіринті перспектив. – К.: ПАРАПАН, 2004.
Петров В. Діячі української культури – жертви більшовицького терору (1920 – 1940). – К.: Воскресіння, 1992.
Попович М. Що таке “українська національна ідея”? // Культура і життя. – 2006. – 27 листопада.
Рогожа М. Моральнісні засади сучасності // Людина в лабіринті перспектив. – К.: ПАРАПАН, 2004.
Розумний М. Національна ідея: етапи розвитку // Наука і суспільство. – 1996. – №1, 2.
Рубанець О. Біологічні основи буття у світлі сучасних наукових досліджень // Людина в лабіринті перспектив. – К.: ПАРАПАН, 2004.
Ситник Г. Національні цінності як основа прогресивного розвитку особистості, суспільства і держави // Вісник НАДУ. – 2004. – Вип. 2.
Скотна Н. Особа в розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. – Львів: Українські технології, 2005.
Сміт Ентоні Д. Національна ідентичність. – К.: Основи, 1994.
Солодка свобода слова. Незалежний культурологічний часопис «Ї». – 2004. – № 32.
Старовойт І. Західноєвропейська та українська ментальність. Компаративний аналіз. – Львів-Тернопіль, 1995.
Старосольський В. Теорія нації. – Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1998.
Сурмін Ю. Ціннісні процеси пострадянського суспільства: методологічний аспект. – Х.: ХНАДУ, 2003.
Україна як суб'єкт геополітичної гри. Незалежний культурологічний часопис «Ї».– 2005. – № 39.
Феномен нації: основи життєдіяльності / За ред. Б.В.Попова. – К.: Товариство «Знання», 1998.
Чижевський Д. Головні риси українського світогляду в українській культурі. – Подебради, 1940.
Шлемкевич М. Загублена українська людина. – К.: Фенікс, 1992.
Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – К.: Знання, 2006.
Допоміжна
Андрос Є. Буття української людини у світі: антропокультурний вимір проблеми // Наукові і освітянські методології та практики. – К.: Центр гуманітарної освіти НАН України, 2003.
Апель К.-О. Обґрунтування етики відповідальності // Ситниченко Л.А. Першоджерела комунікативної філософії. – К.: Либідь, 1996.
Бжезинський
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
Бібліотечне краєзнавство: традиційні та інноваційні аспекти
17 Сентября 2013
Реферат по разное
До робочої програми навчальної дисципліни "Філософія" на 2007-2008 навчальний рік для спеціальності 090215 мк, 090221 -мп. Форма навчання денна
17 Сентября 2013
Реферат по разное
В. О. Ключевский связывал наступление политической нестабильности после смерти Петра 1 с «самовластьем» последнего, решившегося поломать традиционный порядок престолонаследия когда престол переходил по прямой мужской
17 Сентября 2013
Реферат по разное
Ногою твердой стать при море
17 Сентября 2013