Реферат: Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта. 2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА


Тестові завдання

з хірургічної стоматології

для студентів стоматологічного факультету,

3 курсу V семестр на

підсумковий модульний контроль

(ПМК)


Завідувач кафедри: проф.. Шувалов С.М.


Вінниця – 2011


№пп

Т е м а п р а к т и ч н о г о з а н я т т я

Год



Історія створення і організація хірургічної стоматологічної допомоги. Історія і досягнення кафедри. Забезпечення, документація амбулаторного стоматологічного кабінету i відділення, знайомство зi структурою вiддiлення щелепно-лицевої хiрургiї у клiнiчнiй лiкарнi (История создания и организація хирургической стоматологической помощи. История и достижение кафедри. Обеспечение, документація амбулаторного стоматологического кабинета и отделения, знакомство со структурой отделения челюстнолицевой хирургии в клинической больнице).

2



Методика обстеження порожнини рота, щелеп, обличчя та шиї. Асептика та антисептика під час стоматологічних втручань на обличчі та в порожнині рота. (Методика обстеження полости рта, челюстей, лица и шеи. Асептика и антисептика во время стоматологических вмешательств на лице и в полости рта).

2



Біль, його компоненти, провідні шляхи болю. Значення болю в медицині, стоматології. (^ Боль, ее компоненти, ведущие пути боли. Значение боли в медицине, стоматологии)

2



Місцеве потенційоване знеболення. Загальне знеболення. (^ Местное потенцируемое обезболивание. Общее обезболивание).

2



Серцеволегенева реанимація в практиці хірурга стоматолога. (^ Сердечнолёгочна реанимація в практике хирурга стоматолога).

2



Місцеві анестетики, їх властивості, побічні дії. Обладнання для місцевого знеболення. (^ Местние анестетики, их свойства, косвенние действия. Оборудование для местного обезболивания).

2



Аплiкацiйна та інфiльтрацiйна анестезія: показання, техніка виконання, Ускладнення, їх профілактика i лікування. (^ Аппликационна и інфільтрационна анестезия: показание, техника исполнения, осложнения, их профилактика и лечение).

2



Мандибулярна, щічна, язикова анестезія: показання, техніка виконання, ускладнення i їх лікування. (^ Мандибулярна, щёчна, язикова анестезия: показание, техника исполнения, осложнения и их лечения).

2



Торусальна, підборідна анестезія: показання, техніка проведення, ускладнення, їх лікування. (^ Торусальна, подбородна анестезия: показание, техника проведения, осложнения, их лечения).

2



Блокада рухових волокон нижньощелепного нерва: показання, техніка виконання, ускладнення, їх лікування. (^ Блокада двигательних волокон нижнечелюстного нерва: показание, техника исполнения, осложнения, их лечения).

2



Підочноямкова анестезія: види, показання, можливi ускладнення, їх профілактика. (^ Подглазнична анестезия: види, показания, возможние осложнения, их профилактика).

2



Туберальна анестезiя: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. (^ Туберальна анестезия: показания, возможние осложнения, их профилактика).

2



Рiзцева та пiднебiнна анестезiя: показання, можливi ускладнення, їх профiлактика. Оперативні втручання при цій анестезії. (^ Резцова и нёбна анестезия: показания, возможние осложнение, их профилактика. Оперативние вмешательства при этой анестезии).






Центральнi провiдниковi методи знеболення нижньої та верхньої щелепи з прилеглими тканинами. (^ Центральние проводниковие методи обезболивания нижней и верхней челюсти с прилегающими тканями).

2



Показання та протипоказання до видалення зубiв, пiдготовка хворого до операції. Методики видалення зубів. (^ Показание и противопоказание к удалению зубов, подготовка больного к операции. Методики удаления зубов).

2



Iнструментарiй для видалення зубiв. Видалення коренів та зубiв верхньої і нижньої щелепи. (^ Инструментарий для удаления зубов. Удаление корней и зубов верхней и нижней челюсти).

2



Ускладнення пiд час видалення зубів: клініка, дiагностика, лiкування i профiлактика. (^ Осложнение во время удаления зубов: клиника, диагностика, лечение и профилактика).

2



Ускладнення після видалення зубів в пiсляoперацiйному перiодi: клiнiка, дiагностика, лiкування i профiлактика. (^ Осложнение после удаления зубов в послеоперационном периоде: клиника, диагностика, лечение и профилактика).

2



Хвороби прорізування зубів. Затриманi та напiвзатриманi зуби. Клiнiка, дiагностика, лiкування i ускладнення. (^ Болезни прорезивання зубов. Задержанние и напiвзатриманi зуби. Клиника, диагностика, лечение и осложнение).






Перикоронiт: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення. (^ Перикоронит: клиника, диагностика, лечение, осложнение).

2



Перiодонтити: класифiкацiя, клiнiка, діагностика, профілактика. (Периодонтити: классификація, клиника, диагностика, профилактика).

2



Хiрургiчнi методи лiкування періодонтитів. (^ Хирургические методи лечения периодонтитов).

2



Одонтогенна гранульома обличчя: клiнiка, лiкування. (^ Одонтогенна гранулёма лица: клиника, лечение).

2



Одонтогенний перiостит щелеп (гострий, хронiчний): клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, фiзiотерапiя. (^ Одонтогенний периостит челюстей (острий, хронический): клиника, диагностика, лечение, осложнение, физиотерапия).

2



Гострий одонтогенний остеомiєлiт щелеп: етіологія, патогенез, класифікація, клiнiчний перебiг, диференцiйна дiагностика, профiлактика, лiкування (хiрургiчне, медикаментозне, фiзiотерапевтичне тощо), ускладнення. (Острий одонтогенний остеомиелит челюстей: этиология, патогенез, классификація, клинический ход, дифференциальна диагностика, профилактика, лечение (хирургическое, медикаментозное, физиотерапевтическое и тому подобное), осложнение).

2



Хронiчний одонтогенний остеомiєлiт щелеп: клiнiка, дiагностика, лiкування, ускладнення, їх профiлактика. (^ Хронический одонтогенний остеомиелит челюстей: клиника, диагностика, лечение, осложнения, их профилактика).

2



Специфiчнi запальнi процеси ЩЛД (актиномікоз та туберкульоз): класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. (^ Специфические воспалительние процесси ЧЛО (актиномикоз и туберкулез): классификація, клинический ход, диагностика, лечение).

2



Специфiчнi запальнi процеси ЩЛД (сифiлiс): класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. (^ Специфические воспалительние процесси ЧЛО (сифилис): классификація, клинический ход, диагностика, лечение).

2



СНІД: класифiкацiя, клiнiчний перебiг, діагностика, лiкування. (^ СПИД: классификація, клинический ход, диагностика, лечение).

2



ПМК. (ПМК).

2



Увага! Усі вірні відповіді (А)

Тема практичного заняття №1.

Світловий коефіцієнт у всіх стоматологічних кабінетах повинен складати:

1:4

1:6

1:2

1:8

10


Рівень освітленості, що створюється місцевим джерелом світла, не повинен перевищувати рівень

загального освітлення більш ніж:

В 10 разів

У 5 разів

У 15 разів

У 2 рази

У 100 разів


Верхня щелепа складається з:

тіла і чотирьох відростків;

тіла і двох відростків;

тіла і трьох відростків;

тіла і п'яти відростків.


Hiatus maxillaris відкривається в:

середньому носовому ході;

верхньому носовому ході;

нижньому носовому ході.


Слізна борозна знаходиться:

позаду лобового відростка;

на лобовому відростку;

попереду лобового відростка;

на виличному відростку.



Носослізний канал в носовій порожнині відкривається в:

середньому носовому ході;

нижньому носовому ході;

верхньому носовому ході.


Якого відростка немає на верхньощелепний кістці?:

верхньощелепного;

лобового;

альвеолярного;

піднебінного;

виличного.


Вилична кістка має:

три поверхні і два відростки;

дві поверхні и три відростки;

три поверхні і три відростки;

дві поверхні і два відростки.


Коса лінія на нижній щелепі починається:

нижче за отвір підборіддя;

на рівні отвору підборіддя

вище за отвір підборіддя.


Жувальна горбистість знаходиться на:

зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи.

внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи;


Torus mandibulae знаходиться на:

внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи.

зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи;


Fovea pterygoidea знаходиться на:

на шийці виросткового відростка;

зовнішний поверхні гілки нижньої щелепи;

внутрішний поверхні гілки нижньої щелепи

на вінцевому відростку.


Fovea pterygoidea це місце прикріплення:

зовнішнього крилоподібного м'яза;

внутрішнього крилоподібного м'яза.


При повному переломі альвеолярного відростка:

лінія перелому проходить через всю товщу альвеолярного відростка.

лінія перелому проходить через зовнішню компактну пластинку і губчасту речовину;


Жувальний м'яз:

починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;

займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;

починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;

починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.


Скроневий м'яз:

займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;

починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;

починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні угла нижньої щелепи;

починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.


Медіальний крилоподібний м'яз:

починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;

починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги, прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої

щелепи;

займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;

починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового відростка.


Латеральнокрилоподібний м'яз:

починається від нижньої поверхні великого крила клиновидної кістки і від її клиновидного відростка і прикріпляється до шийки виросткового відростка, до сумки і диска скронево-нижньощелепового суглоба.

починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги прикріпляється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи;

займає весь простір скроневої ями черепа, утворює сухожилля, яке підходить під виличну дугу і прикріпляється до скроневого відростка нижньої щелепи;

починається в крилоподібний ямці і прикріпляється на внутрішний поверхні кута нижньої щелепи;


Щелепнопід'язиковий м'яз:

починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;.

починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи;

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки, вплітається в товщу язика.


Двочеревцевий м'яз:

починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи

починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижїй щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.


Підборіднопід'язиковий м'яз:

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;

починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньої щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;

починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до

двучеревцевої ямки нижньої щелепи

починається від spina mentalis нижнєї щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.


Язиковопідборідний м'яз:

починається від spina mentalis нижнєї щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки і вплітається в товщу язика.

починається від linea mylohyoidea на внутрішний поверхні тіла нижньой щелепи і прикріпляється до тіла під'язикової кістки;

починається від сосковидного відростка скроневої кістки, йде до під'язикової кістки, а потім прикріпляється до двучеревцевої ямки нижньої щелепи;

починається від spina mentalis нижньої щелепи і прямує до тіла під'язикової кістки;


М'яз, що піднимає нижню щелепу:

медіальнокрилоподібний;

щелепнопід'язиковий;

двубрюшний;

підборіднопод'язиковий;

язикова для підборіддя.


М'яз, що опускає нижню щелепу:

двучеревцева;

жувальний;

скроневий;

медіальна крилоподібна;

латеральна крилоподібна.


До м'язів кола очей не видноситься:

великий виличновий м'яз

м'яз гордівників;

круговий м'яз ока;


Бічну стінку ротової порожнини утворює:

щічний м'яз;

м'яз сміху;

м'яз, що опускає кут рота;

м'яз, що опускає нижню губу;

круговий м'яз рота;

м'яз, що піднимає верхню губу


До м'язів, лежачих вище за під'язикову кістку не видноситься:

грудінопод'язикова м'яз;

щелепнопідязиковий м'яз;

двучеревцева м'яз;

подбородочнопод'язикова м'яз

шилопод'язикова м'яз.


До м'язів, лежачих нижче за під'язикову кістку не видноситься:

двучеревцева м'яз;

грудінопод'язикова м'яз;

грудінощитовідна м'яз;

щитопод'язикова м'яз;

лопаточнопод'язикова м'яз.


До поверхневих м'язів шиї видноситься:

підшкірний м'яз шиї

сходові м'язи;

довгий м'яз шиї;

прямі м'язи голови

довгий м'яз голови


Жувальна фасція не покриває:

зовнішний крилоподібний м'яз;

жувальний м'яз;

привушну залозу


Щічний м'яз покриває наступна фасція:

f.buccopharyngea

f.temporalis;

f.masseterica;


Поверхнева пластинка, що виділяється згідно Паризькій анатомічний номенклатурі, відповідає якій фасції по В.Н. Шевкуненко?:

поверхневой фасції шиї;

поверхневому листку власної фасції шиї;

глибокому листку власної фасції шиї;

внутрішний фасції шиї

передхребетний фасції.


Претрахеальна пластинка, що виділяється згідно Паризькій анатомічний номенклатурі, відповідає якій фасції по В.Н. Шевкуненко?:

власний фасції шиї;

поверхневій фасції шиї;

внутрішний фасції шиї;

передхребетний фасції;


Яка фасція не виділяється Паризькою анатомічною номенклатурою, але є в класифікації фасцій по В.Н. Шевкуненко?:

внутрішня фасція шиї;

поверхнева фасція шиї

поверхневий листок власної фасції шиї;

глибокий листок власної фасції шиї;

передхребетна фасція.


До якого шийного хребця притискують загальну сонну артерію для тимчасової зупинки кровотечі з неї?:

VI;

IV;

V;

VII;

VIII.


Від зовнішньої сонної артерії, на місці її початку, першою відходить наступна артерія:

верхньої щитовидної залози;

язикова;

лицева;

висхідна глоткова

задня вушна;

верхньощелепна.


Межі трикутника Пірогова:

задний край m mylohyoideus, заднє черевце m.digastricus, стовбур n.hypoglossus;

передний дорай m.mylohyoideus, заднє черевце m.digastricus, а.facialis;

задний край m.mylohyoideus, переднє черевце m.digastricus, стовбур n.hypoglossus.


Середня менінгеальна артерія відходить від:

верхньощелепний артерії;

лицевої артерії;

поверхневій скроневій артерії;

язиковий артерії.


Нижня альвеолярна артерія являєтся гілкою:

верхньощелепний артерії;

лицевій артерії;

поверхневій скроневій артерії;

язиковий артерії.


Підочноямкова артерія є гілкою:

верхньощелепний артерії;

лицевій артерії;

поверхневій скроневій артерії;

язиковий артерії.


Кутова артерія є гілкою:

лицевої артерії;

верхньощелепової артерії;

поверхневій скроневій артерії;

язиковий артерії.


Внутрішня сонна артерія в області шиї:

гілок не віддає;

віддає одну гілку

віддає дві гілки;

віддає багато судин.


Очна артерія відходить від:

внутрішний сонний артерії

зовнішньою сонною артерии

верхньощелепний артерії.


Лицева вена впадає:

у внутрішню яремну вену;

у зовнішню яремну вену.


Загальна лицева вена впадає:

у внутрішню яремну вену;

у зовнішню яремну вену.


Лицева вена (передня) і позадучелюстна вена зливаючись, впадають:

у загальну лицеву вену;

у зовнішню яремну вену

у крилоподібне венозне сплетення


Зовнішня і передня яремні вени, з'єднуючись, вливаються:

у підключичну вену;

у внутрішню яремну вену;

у крилоподібне венозне сплетення.


Скронево-нижньощелеповий суглоб це парне зчленування, утворене нижньощелеповими і:

скроневими кістками;

тім'яними кістками;

потиличною кісткою;

верхньощелепними кістками

лобовою кісткою;

клиновидною кісткою.


Якої форми суглобова головка виросткового відростка нижньої щелепи?:

еліпсоїдною;

круглою;

плоскою;

кулястою

конусовидною


Нижньощелепова (суглобова) ямка скроневої кістки відмежовується спереду:

суглобовим горбком;

передним краєм кам'янистобарабанної щілини;

суглобовою ямкою;

виличним відростком.


Нижньощелепова (суглобова) ямка скроневої кістки відмежовується ззаду:

передним краєм кам'янистобарабанної щілини;

суглобовою ямкою;

суглобовим горбком;

виличним отростком.


Кам'янистобарабанна щілина ділить нижньощелеповую ямку на дві частини:

передню і задню;

внутрішню і зовнішню;

верхню і нижнюю.


Скронево-нижньощелеповий суглоб видноситься до:

інконгруентним суглобам;

конгруентним суглобам;

і до тих і до інших.


За рахунок чого вирівнюється інконгруентність

капсули і диска;

скронево-нижньощелепового суглоба?:

суглобового горбка і суглобової ямки;

суглобової головки і диска;

капсули і зв'язок;

суглобового горбка капсули, зв'язок і диска.


У якому віці суглобовий горбок відсутний?:

у новонароджених;

до 5-6 літнього віку;

до 8-12 літнього віку;

до 16 літнього віку;

до 22 літнього віку.


У якому віці з'являється суглобовий горбок?:

до 7-8 місяця життя дитини;

до 1-2 місяцю життя дитини;

до 3-6 місяця життя дитини;

до 1го року життя дитини

до 2го року життя дитини

до 3го року життя дитини


Суглобовий горбок повністю оформляється у віці:

6-7 років;

1-2х років;

2-3х років;

4-6 років;

8-9 років;

10-11 років.


Суглобова головка при русі нижньої щелепи ковзає по:

задньому скату суглобового горбка;

передньому скату суглобового горбка;

по зовнішний поверхні суглобового горбка;

по внутрішний поверхні суглобового горбка.


Висота суглобового горбка:

залежить від віку і зубної оклюзії;

залежить тільки від віку;

залежить тільки від зубної оклюзії;

не залежить від віку і зубної оклюзії.


У літньому віці висота суглобового горбка:

зменшується.

збільшується сильно;

трохи збільшується

залишається без змін;


У якому віці найбільша висота суглобового горбка?:

у людей середнього віку;

15-20 років;

у людей літнього віку;

у людей похилого віку.


При якому прикусі найбільша висота суглобового горбка?:

ортогнатічеськом;

глибокому;

косому;

прогнатичному

прогенічеськом

відкритому.


Суглобовий диск є?:

двояковогнутую пластинку

двоопуклу пластинку;

плоску пластинку


Об'єм верхнього поверху скронево-нижньощелепового суглоба складає:

1,5 мл;

0,5 мл;

1,0 мл;

2,0 мл;

2,5 мл;

3,0 мл.


Об'єм нижнього поверху скронево-нижньощелепового суглоба складає:

0 5 мл;

1,0 мл;

1,5 мл;

2,0 мл;

2,5 мл;

3,0 мл.


Суглобова капсула складається з:

зовнішнього шару фіброзного, внутрішнього зндотеліального;

зовнішнього шару зндотеліального, внутрішнього фіброзного

зовнішнього шару фіброзного, середнього зндотеліального, внутрішнього фіброзного.


Який шар суглобової капсули виробляє синовіальную рідину?:

внутрішний.

зовнішний;

середний;


Передня частина суглобової капсули прикріпляється:

попереду горбка

позаду горбка;

на верхівці горбка.


Задня частина суглобової капсули прикріпляється:

у кам'янистобарабанний щілині;

позаду суглобового горбка

до кісток середнього вуха;

до кісток внутрішнього вуха;

до виличного відростка скроневої кістки.


У скронево-нижньощелеповому суглобі можливо:

вертикальні, сагиттальниє і трансверзальниє рухи.

тільки вертикальні рухи;

сагиттальниє рухи;

вертикальні і сагиттальниє рухи;

трансверзальниє рухи;


У нормі, при максимальному відкритті рота, різцева відстань рівна:

.40-50 мм;

20-30 мм;

30-40 мм;

.50-60 мм;

60-70 мм.


Зміна відстані між ріжучими крами центральних різців у бік його зменшення або збільшення:

указує на патологію в суглобі;

не указує на патологію в суглобі.


Помірноопуклоувігнутий суглоб характерний для якого прикусу?:

ортогнатічеського;

прямого;

глибокого.


Для якого прикусу характерний суглоб сплощення?:

прямого;

ортогнатічеського;

глибокого


Для якого прикусу характерний підкресленоопуклоувігнутий суглоб?:

глибокого.

ортогнатічеського;

прямого;


Верхньою межею розташування привушної залози є:

вилична дуга і зовнішний слуховий проход

вилична кістка;

вилична кістка і край верхньої щелепи;

скронева ямка.


Що є задньою межею розташування привушної залози?:

сосковидний відросток скроневої кістки і грудиноключичнососцевидний м'яз;

шилоподібний відросток скроневої кістки;

потилична кістка;

довгий м'яз спини.


Донизу привушна залоза спускається:

дещо нижче за кут нижньої щелепи

до середньої третини гілки нижньої щелепи;

до нижньої третини гілки нижньої щелепи;

до кута нижньої щелепи;


З медіального боку привушна залоза відмежовується:

шилоподібним відростком скроневої кістки, м'язами, що починаються від нього і стінкою глотки;

стінкою глотки;

стінками глотки і стравоходу

зовнішньою пластинкою крилоподібного відростка клиновидної кістки.


Привушна залоза ділиться на які долі?:

поверхнева і глибока;

передня і задня;

верхня і нижня;

передня, задня, поверхнева і глибока;

верхня, нижня, поверхнева і глибока.


Вага привушної залози а середньому складає:

20-30 грам

5-10 грам;

10-15 грам;

15-20 грам

30-40 грам

40-50 грам.


Капсула привушної залози із зовнішнього боку:

товста і суцільна.

тонка і несуцільна;

товста і несуцільна;

тонка і суцільна;


Капсула привушної залози з медіального боку:

тонка і несуцільна;

тонка і суцільна;

товста і несуцільна;

товста і суцільна


Які артерії проходять через товщу привушної залози?:

зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями);

внутрішня і зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями);

лицева артерія і внутрішня сонна артерія;

лицева артерія і зовнішня сонна артерія з її гілками (поверхневою скроневою і верхньощелепною артеріями).


Який нерв не проходить через привушну залозу?:

задний вушний нерв;

лицевий нерв;

вушноскроневий нерв;

нервові волокна від вушного ганглія.


Довжина вивидної протоки привушної залози звичайноо не перевищує:

5-7 см;

2-3 см;

3-4 см;

4-5 см;

7-9 см.


Ширина (діаметр) вивидної протоки привушної залози дорослої людини складає в нормі:

від 2 до 3 мм;

від 1 до 2 мм;

від 3 до 4 мм;

від 4 до 5 мм.


У якому віці в нормі вивідна протока привушної залози ширша?:

у літніх людей.

у дітей раннього віку;

у юнацькому віці;

у осіб середнього віку;


Вивідна протока привушної залози зазвичай в нормі відходить:

на межі верхньої і середньої третини залози;

від верхньої третини залози;

від середньої третини залози;

на межі середньої і нижньої третини залози;

від нижньої третини залози.


Вивідна протока привушної залози свею позазалозовою частиною проходить:

по зовнішний поверхні власне жувального м'яза

по внутрішний поверхні власне жувального м'яза;

через товщу власне жувального м'яза;

поряд з цим м'язом протока не проходить.


Вивідна протока привушної залози відкривається на слизовій оболонці щоки в присінку рота напроти

другого верхнього моляра;

першого верхнього премоляра;

другого верхнього премоляра;

першого верхнього моляра;

третього верхнього моляра.


В середньому протягом однієї години привушна залоза здорової людини (середніх років) виробляє:

близько 5 мл слини, що не стимулює;

близько 1 мл слини, що не стимулює;

близько 10 мл слини, що не стимулює

близько 15 мл слини, що не стимулює


По складу секрету привушна залоза видноситься до:

чисто серозним залозам;

серознослизовим залозам;

слизовим залозам.


Привушна залоза це:

альвеолярна слинна залоза;

альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залоза;

трубчастоальвеолярна слинна залоза;

трубчаста слинна залоза.


Піднижньощелепова залоза це:

альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залозаальвеолярна слинна залоза;

трубчастоальвеолярна слинна залоза;

трубчаста слинна залоза.


Під'язикова залоза це:

трубчастоальвеолярна слинна залоза;

альвеолярна слинна залоза;

альвеолярна, а місцями трубчастоальвеолярна слинна залоза;

трубчаста слинна залоза.


Ложе піднижньощелепової залози обмежене зсередини:

діафрагмою дна порожнини рота і під'язиковоязиковим м'язом;

діафрагмою дна порожнини рота і підборіднопод'язиковим м'язом;

діафрагмою дна порожнини рота і щелепнопід'язиковим м'язом;

діафрагмою дна порожнини рота і двучеревцевої м'язом.


Ложе піднижньощелепової залози обмежене зовні:

внутрішньою поверхнею тіла нижньої щелепи;

під'язиковою кісткою;

внутрішньою поверхнею гілки нижньої щелепи.


Ложе піднижньощелепової залози обмежене знизу:

черевцями двучеревцевої м'яза

щелепнопід'язиковим м'язом;

підборіднопод'язиковим м'язом;

під'язиковоязиковим м'язом;

шилопод'язиковой м'язом;


Вивідна протока піднижньощелепової залози зазвичай відходить від якого її відділу?:

верхньомедіального;

медіального

нижнемедиального;

нижнього;

задневерхнйого;

заднього


Довжина вивидної протоки піднижньощелепової залози не перевищує:

5-7 см;

2-3 см;

3-4 см;

7-10 см.


Ширина (просвіт) вивидної протоки піднижньощелепової залози рівна:

2-4 мм;

1-2 мм;

4-5 мм;

5-6 мм.


Гирло вивидної протоки піднижньощелепової залози:

вужчий, ніж в привушний залозі;

ширше, ніж в привушний залозі;

таке ж, як і в привушний залозі.


Капсула піднижньощелепової залози утворюється за рахунок розщеплювання:

поверхневого листка власної фасції шиї;

глибокого листка власної фасції шиї;

передхребетний фасції;

щічноглотковій фасції

жувальний фасції;

фасції язика.


Капсула піднижньощелепової залози зовні:

щільна;

тонка;

дуже тонка.


Капсула піднижньощелепової залози зсередини:

тонка.

дуже щільна;

щільна;


Вага незміненої піднижньощелепової залози в середньому складає:

8-10 грам

1-2 грами

5-6 грам;

10-15 грам;

20-30 грам.


Після 50 річного віку вага піднижньощелепової залози:

зменшується;

збільшується

залишається без змін


КровопостачаннТема практичного заняття №2.


Антисептика здійснюється методами:

Все перераховане

Механічний

Фізичний

Біологічний

Хімічний


Стерилізація рукавичок здійснюється:

Всі перераховані методи

Автоклавуванням

Кип'ятінням

Обробкою 2 % р-ну хлораміну

Механічною обробкою під проточною водою


Стерилізацію ріжучого інструменту проводять:

Хімічною обробкою в 96 % спирті

Кип'ятінням

Автоклавуванням

Обробкою в сухожаровій шафі

Методом обпалення


Бактеріологічні лабораторії СЕС проводять контроль стерильності стоматологічних інструментів:

2 разу на рік

3 разу на рік

4 разу на рік

1 раз на рік

Кожного місяця


Контролю на стерильність, від загальної кількості простерилізованого інструментарія, підлягає не менше:

1 % інструментів

0,5 % інструментів

0,1 % інструментів

0,25 % інструментів

10 % інструментів


Антисептика здійснюється методами:

Все перераховане

Механічний

Фізичний

Біологічний

Хімічний


Стерилізація рукавичок здійснюється:

Всі перераховані методи

Автоклавуванням

Кипятінням

Обробкою 2% рра хлораміну

Механічною обробкою під проточною водою


Стерилізацію ріжучого інструменту проводять:

хімічною обробкою в 96% спирті

Кипятінням

Автоклавуванням

Обробкою в сухожаровій шафі

Методом обпалення


Виличний нерв є гілкою:

Другої гілки трійчастого нерва

Першої гілки трійчастого нерва

Третьої гілки трійчастого нерва

Лицевого нерва

Великого піднебінного нерва


Задні верхні луночкові гілочки відходять від другої гілки трійчастого нерва:

У крилопіднебінній ямці у горба верхньої щелепи

У підскроневій ямці

У порожнині очної ямки

У подочноямковій борозні

У нижньоочничній щілині


Світловий коефіцієнт у всіх стоматологічних кабінетах повинен складати:

1:4

1:6

1:2

1:8

1:10


Рівень освітленості, що створюється місцевим джерелом світла, не повинен перевищувати рівень загального освітлення більш ніж:

В 10 разів

У 5 разів

У 15 разів

У 2 рази

У 100 разів


Стоматологічний інструментарій, використаний при гнійних операціях, перед очищенням перед стерилізацією підлягає знезараженню в "потрійному розчині" на протязі:

45 хвилин

30 хвилин

15 хвилин

60 хвилин

90 хвилин


Бактеріологічні лабораторії СЕС проводять контроль стерильності стоматологічних інструментів:

2 разу на рік

3 разу на рік

4 разу на рік

1 раз на рік

Кожного місяця


Контролю на стерильність, від загальної кількості простерилізованого інструментарію, підлягає не менше:

1% інструментів

0,5% інструментів

0,1% інструментів

0,25% інструментів

10% інструментів


Який механізм виникнення параліча мімічніх м'язів?

Порушення провидності лицевого нерва.

Порушення провидності верхньощелепового нерва.

Порушення провидності нижньощелепового нерва.

Порушення провидності підочного нерва.

Порушення провидності нижньоальвеолярного нерва.


Лицевий нерв, що являється VII парами черепномозкових нервів є:

Руховим нервом

Чутливим нервом

Секреторним нервом

Смаковим нервом

Руховим і чутлівім нервом


Який з перерахованих м'язів не бере участь в підйомі нижньої щелепи?

Двучеревцевий

Скроневий

Зовнішній крилоподібний

Внутрішній крилоподібний

Жувальний


Який з перерахованих м'язів не бере участь в опусканні нижньої щелепи?

Внутрішній крилоподібний

Щелепно-підязиковий

Двучеревцевий

Підборідно-підязиковий

Підборідно-язиковий


Крилопіднебінний вузол входить в склад:

Другої гілки трійчастого нерва

Першії гілки трійчастого нерва

Третьої гілки трійчастого нерва

Лицевого нерва


Виличний нерв є гілкою:

Другої гілки трійчастого нерва

Першої гілки трійчастого нерва

Третьої гілки трійчастого нерва

Лицевого нерва


Гілки зовнішньої сонної артерії і стовбура лицевого нерву пронизують:

Привушну слинну залозу

Підщелепову слинну залозу

Внутрішній криловидний м'яз

Зовнішній криловидний м'яз

Жувальний м'яз


Криловидне сплетіння розміщується:

На поверхні криловидніх м'язів

На внутрішний поверхні жувального м'язу

На передньому краю жувального м'язу

По передньому краю гілки нижньої щелепи

По задньому краю гілки нижньої щелепи


Які із постійніх зубів не мають побічних антагоністів?

Нижні медіальні різці та верхні зуби мудрості

Верхні 2, 3-ті моляри та верхні зуби мудрості

Нижні ікла та верхні 3 ті моляри

Верхні ікла та 3ті моляри

Нижні зуби мудрості мудрості та медіальні різці


Задні верхні луночкові гілочки відходять від другої гілки трійчастого нерва:

В крилопіднебінний ямці у горба верхньої щелепи

У підскроневій ямці

Впорожнини очної ямки

У підочноямковій борозні

У нижнеглазничної щілини


Яка кількість лікарських посад передбачає одну посаду лікаря-анестезіолога при організаці