Реферат: Навчальна програма для учнів 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Інформатика


Навчальна програма

для учнів 9-12 класів

загальноосвітніх навчальних закладів


рівень стандарту


Пояснювальна записка

Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи та в 10-12 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів суспільного-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного та спортивного напрямів, а також фізичного, біолого-хімічного, біолого-фізичного, біолого-географічного, біотехнологічного, хіміко-технологічного, фізико-хімічного та агрономічного профілів природничо-математичного напряму на рівні стандарту обсягом 1 година на тиждень.


^ Мета і завдання профільного навчання інформатики
Метою курсу є формування в учнів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування у випускників школи основ інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності.


Завданнями курсу є:

формування в учнів бази знань, умінь і навичок, необхідних для кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті;

розвиток в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;

формування в учнів уміння застосовувати інформаційно-комунікаційні технології з метою ефективного розв’язання різноманітних завдань щодо отримання, обробки, збереження, подання інформації, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю в умовах інформаційного суспільства.



^ Структура навчальної програми
Навчальна програма складається з:

пояснювальної записки, де визначено мету та завдання навчання інформатики, охарактеризовано структуру навчальної програми, вказано особливості організації навчання інформатики у профільній школі, критерії оцінювання навчальних досягнень, а також наведено рекомендації щодо викладання навчального матеріалу за програмою;

змісту навчального матеріалу та вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів;

додатків, де вказано перелік курсів за вибором, які можуть доповнювати даний курс, та перелік методичної літератури.



^ Особливості організації навчання інформатики у профільній школі
Система знань, умінь та навичок, яких має набути учень, що успішно навчається за програмою, є базовою і тому всі теми курсу мають викладатися в навчальних закладах усіх зазначених вище профілів.

Водночас кількість навчального часу, що відводиться на вивчення тієї чи іншої теми, може бути скорегована залежно від особливостей того чи іншого напряму навчання. Наприклад, у закладах суспільного-гуманітарного та філологічного напрямів теми «Текстовий процесор» та «Програмні засоби навчального призначення» можуть бути розширені за рахунок тем «Основи структурного програмування» та «Аналіз даних у середовищі табличного процесора». У закладах художньо-естетичного профілю може бути суттєво розширена тема «Комп’ютерна графіка», проте значно скороченою кількість навчальних годин з тем «Основи структурного програмування», «Аналіз даних у середовищі табличного процесора», «Бази даних». Натомість у навчальних закладах економічного профілю для вивчення теми «Аналіз даних у середовищі табличного процесора» слід виділити більше навчальних годин, ніж це передбачено програмою, оскільки саме аналіз даних в електронних таблицях є базовою інформаційною технологією, яку у своїй професійній діяльності застосовує будь-який економіст. Це може бути зроблено за рахунок таких тем курсу як «Текстовий процесор» та «Обробка мультимедійної інформації».

У курсі є дві теми, навчальний зміст яких визначається профілем навчання: «Програмні засоби навчання профільного предмета» та «Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту із використанням кількох інформаційних технологій». Наприклад, колективний проект у навчальних закладах історичного профілю може полягати в розробці веб-сайту, присвяченого певній історичній постаті, а в закладах економічного профілю — в аналізі показників економічної діяльності підприємства з використанням баз даних і електронних таблиць.

Слід зазначити, що повною мірою специфіка вивчення інформатики в профільних навчальних закладах може бути розкрита завдяки варіативній складовій навчання шляхом викладання курсів за вибором, перелік яких наведено у Додатку 1, а також завдяки підбору навчальних завдань, що моделюють інформаційні процеси, характерні для професійної діяльності певного напряму. Вивчення тем, які розширюються курсами за вибором (див. Додаток 1), можна здійснювати за програмами цих курсів.
^ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
У наведеній нижче таблиці вказано критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учня та відповідний бал. Слід вважати, що знання, уміння та навички учня відповідають певному рівню навчальних досягнень, якщо вони відповідають критерію, вказаному у відповідному рядку таблиці, та критеріям для всіх попередніх рівнів.


^ Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики

І.Початковий

1

Учень:

розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі;

знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою

2

Учень:

розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них

3

Учень:

має фрагментарні знання при їх незначному загальному обсязі (менше половини навчального матеріалу) за відсутності сформованих умінь та навичок

ІІ.Середній

4

Учень:

має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити репродуктивно;

виконує елементарне навчальне завдання із допомогою вчителя;

має елементарні навички роботи на комп'ютері

5

Учень:

має рівень знань вищий, ніж початковий;

може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу;

має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері

6

Учень:

пояснює основні поняття навчального матеріалу;

може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу;

вміє за зразком виконати просте навчальне завдання;

має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері

ІІІ.Достатній

7

Учень:

вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях;

може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи, та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень;

вміє виконувати навчальні завдання передбачені програмою

8

Учень вміє:

аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці;

контролювати власну діяльність;

самостійно виправляти вказані вчителем помилки;

самостійно визначати спосіб розв’язування навчальної задачі;

використовувати довідкові системи програмних засобів

9

Учень:

вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці;

вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості;

самостійно знаходить і виправляє допущені помилки;

може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання;

використовує електронні засоби для пошуку потрібної інформації

IV.Високий


10

Знання, вміння і навички учня відповідають вимогам державної програми у повному обсязі.

Учень:

володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні етапи власної навчальної діяльності, аналізує нові факти, явища;

вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних завдань, судження його логічні і достатньо обґрунтовані;

має сформовані навички керування інформаційними системами

11

Учень:

володіє узагальненими знаннями з предмета;

вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи;

вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності;

використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях;

вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою;

має стійкі навички керування інформаційними системами

12

Учень:

має стійкі системні знання та творчо їх використовує у процесі продуктивної діяльності;

вільно опановує та використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач;

має стійкі навички керування інформаційними системами в нестандартних ситуаціях



^ Рекомендації щодо викладання курсу за програмою
Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики. Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу. В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або зовсім пропущені. Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором, перелік яких наведено в Додатку 1. Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли у 9­ класах основної школи або в 10–12 класах згаданих вище профілів на інформатику виділяється більше 1 години на тиждень.

Автори програми віддали перевагу послідовній моделі навчання перед концентричною: вивчення більшості інформаційних технологій не поділяється на кілька етапів, а відбувається в межах одного класу. Закріплення вивченого матеріалу здійснюється завдяки змістовим зв’язкам між темами. Наприклад, знання та навички, набуті учнями під час вивчення теми «Комп’ютерна графіка», застосовуються під час навчання за темою «Комп’ютерні презентації та публікації» та «Створення, публікація і підтримка веб-ресурсів».

Проте у програмі наявні і певні елементи концентричної моделі навчання. Так, між 9 та 10 класом розподіляється навчання роботі в Інтернеті та з системами обробки текстової інформації. Це пояснюється тим, що до завдань основної школи належить формування в учнів якомога ширшого базису знань і умінь, а отже, випускнику 9 класу краще володіти на початковому рівні обома названими технологіями, ніж глибоко знати одну, і бути зовсім не знайомим з іншою.

Слід зазначити, що автори не мали на меті догматизувати послідовність викладання матеріалу, усвідомлюючи, що змістові зв’язки між багатьма темами курсу є достатньо слабкими, а отже й стандартизація певного порядку їх вивчення є недоцільною. Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащення школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Зокрема, вчитель може зробити модель навчання більш концентричною, розподіляючи вивчення підтем однієї теми за різними класами. Наприклад, підтеми 8.2 і 8.3, а також 10.2 можна перенести з 10 класу до 11 або 12, вивільнивши в такий спосіб час для навчання основ програмування у 10 класі.

Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель має дотримуватися таких принципів:

Не можна змінювати обсяг та зміст навчального матеріалу, що пропонується до вивчення у 9 класі, оскільки рівень підготовки випускників основної школи має бути стандартизованим.

Небажано змінювати порядок викладання підтем однієї теми (хоча, як зазначалося вище, відокремлювати у часі вивчення одних підтем від інших припустимо).

Неприпустимо порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Такі залежності проілюстровані на рис. 1. Стрілка, спрямована від теми А до теми В, означає, що для успішного засвоєння теми В учень має засвоїти матеріал теми А.




Рис. 1. Змістові залежності між темами курсу інформатики

Звернімо особливу увагу на зміст теми «Основи програмування». Підтема «Засоби візуальної розробки програм» передує підтемі «Основи структурного програмування», оскільки автори програми пропонують уникати використання штучних навчальних або застарілих середовищ програмування, що орієнтовані на відображення інформації у текстовому режимі. Всі розроблювані учнями програми мають відповідати принципам функціонування сучасного програмного забезпечення в середовищі операційної системи з графічним інтерфейсом. Досягти цього дозволяє використання єдиного середовища візуальної розробки програм, такого як Borland Delphi або Microsoft Visual Studio, протягом всього навчання основам програмування.

Підкреслимо, що автори прагнули дотримуватися об’єктно-орієнтованої парадигми програмування, згідно з якою прототипом програми є не алго­ритм, а об’єктне середовище, кероване подіями. Цей підхід визначив послі­довність подання матеріалу в підтемі 12.1: лише після понять програми, об’єк­ту та події вводиться поняття алгоритму, як основи програмної логі­ки, що є однією зі складових програмного забезпечення.

Зауважимо також, що до теми «Основи програмування» не включено матеріал, який стосується обробки табличних величин, оскільки для досягнення мети курсу значно важливішим є набуття учнями вміння виконувати відповідні операції в середовищі табличного процесора (що забезпечується під час вивчення теми 13), а не за допомогою засобів мови програмування.

Програмою передбачено виконання 42 практичних робіт. Зміст майже всіх практичних робіт дібрано так, що їх тривалість має не перевищувати 25 хвилин (згідно з санітарними нормами щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії). Проте окремі практичні роботи, наприклад «Розробка колективного проекту на основі кількох інформаційних технологій», за вказаний час виконати неможливо і тому їх слід поділяти на частини, що виконуються на різних уроках.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.

Вивчення більшості тем курсу має завершуватися тематичним оцінюванням. Проте, в тому випадку, коли вивчення окремих тем заплановано протягом 2–4 навчальних годин, тематичне оцінювання рекомендується проводити за кількома темами водночас. Зокрема доцільно поєднати оцінювання з тем 1 і 2, 3 і 4, 6 і 7 та 10 і 11. З іншого боку, під час вивчення найбільшої за обсягом навчального матеріалу теми, «Проектування і розробка програмного забезпечення», тематичне оцінювання варто проводити за підтемами. Форму проведення тематичних оцінювань учитель обирає самостійно: контрольні роботи, тестування, комплексні практичні роботи, захист навчальних проектів тощо.

Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено нижче). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.

Бажаною умовою є наявність у школі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 128 Кбіт/с). Якщо такого каналу не існує, то практичну частину тем «Електронна пошта», «Інтерактивне спілкування», «Навчання в Інтернеті», «Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів» можна скоротити (якщо підключення до Інтернету здійснюється виключно через комутовану телефонну лінію), сформулювати як завдання для самостійного навчання або оглядового вивчення, а також організувати роботу з імітаційним програмним забезпеченням (якщо навчальний заклад зовсім не підключено до Інтернету).


^ Орієнтовний перелік програмного забезпечення,
необхідного для успішного навчання за програмою курсу


^ Тип програмного забезпечення

Приклад програми

Операційна система з графічним інтерфейсом

Windows, Linux

Програма для роботи з електронною поштою

Outlook Express, The Bat

Веб-браузер

Internet Explorer, Opera

Текстовий процесор

MS Word

Векторний графічний редактор (можливо, вбудований у середовище офісної програми)

MS Word, MS PowerPoint,

CorelDraw

Растровий графічний редактор

Paint, Photoshop

Табличний процесор

MS Excel

Середовище візуального програмування

Visual Studio,

Borland Delphi

Програма для обміну миттєвими повідомленнями

ICQ, Windows Messenger, Skype

Електронні посібники та мультимедійні курси з профільного предмету

ППЗ з реєстру МОН України

Електронні словники та програми перекладачі

Lingvo, Prompt, Плай, Рута

Програма для запису інформації на оптичні носії

Nero

Архіватор

WinRar, WinZip

Антивірусна програма

Kaspersky, Symantec

Засіб для розробки комп’ютерних презентацій

MS PowerPoint

Засіб для обробки аудіо- та відеоданих і розробки мультимедійних презентацій

MS Producer,
Movie Maker

Система керування базами даних

MS Access

Графічний редактор веб-сайтів

MS Front Page,

Macromedia Dreamweaver

Клавіатурний тренажер

Stamina, Aspekt

Засіб для створення комп’ютерних публікацій

MS Publisher


Якщо у переліку вказано кілька програм певного типу, то це означає, що можна використовувати будь-яку з них, на вибір учителя.

^ Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми
№ розділу

Розділ навчальної програми

Години

^ 9 клас (32 години + 3 години резервного часу)

1

Інформація. Інформаційні процеси та системи.

2

2

Апаратне забезпечення інформаційних систем

3

3

Системне програмне забезпечення

7

4

Службове програмне забезпечення

3

5

Комп’ютерні мережі

6

5.1

Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі

3

5.2

Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті

3

6

Основи роботи з текстовою інформацією

4

7

Комп’ютерна графіка

7

7.1

Засоби перегляду й перетворення графічної інформації

1

7.2

Основи растрової графіки

3

7.3

Основи векторної графіки

3

10 клас (31 година + 4 години резервного часу)

8

Комп’ютерні презентації та публікації

12

8.1

Створення й показ комп’ютерних презентацій

5

8.2

Обробка мультимедійних даних

4

8.3

Основи створення комп’ютерних публікацій

3

9

Текстовий процесор

8

10

Служби Інтернету

7

10.1

Електронна пошта

4

10.2

Інтерактивне спілкування

3

11

Інформаційні технології у навчанні

4

11.1

Програмні засоби навчання профільного предмету

2

11.2

Навчання в Інтернеті

1

11.3

Програмні засоби навчання іноземних мов

1

11 клас (32 години + 3 години резервного часу)

12

Основи програмування

21

12.1

Засоби візуальної розробки програм

9

12.2

Основи структурного програмування

12

13

Системи обробки табличної інформації

11

13.1

Електронні таблиці. Табличний процесор

5

13.2

Аналіз даних у середовищі табличного процесора

6

^ 12 клас (31 година + 4 години резервного часу)

14

Бази даних

11

15

Створення, публікація й підтримка веб-ресурсів

10

15.1

Автоматизоване створення й публікація веб-ресурсів

4

15.2

Основи веб-дизайну

6

16

Основи інформаційної безпеки

4

17

Інформаційні технології у проектній діяльності

6

17.1

Інтегроване використання засобів обробки документів

2

17.2

Спільна робота з документами. Розробка колективного проекту з використанням кількох інформаційних технологій

4
^ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВИМОГИ ЩОДО НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

9 клас

(32 години + 3 години резервного навчального часу; 1 година на тиждень)


Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

1. Інформація. Інформаційні процеси та системи (2 год.)

Поняття про інформацію та повідомлення, види повідомлень. Оцінювання кількості інформації, поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове кодування. Вимірювання довжини двійкового коду. Інформаційні процеси: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка і передавання інформації.

Поняття про інформаційні системи та технології. Види інформаційних систем. Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи. Етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій. Поняття про інформаційну культуру. Інформатика як наука.

Учень

пояснює:

поняття інформації та повідомлення;

поняття про інформаційну надлишковість повідомлень;

поняття інформаційної системи;

поняття апаратного та програмного забезпечення;

поняття інформаційної культури;

поняття про інформатику як науку;

описує:

способи подання повідомлень;

способи оцінювання кількості інформації;

різновиди інформаційних процесів: отримання, збирання, зберігання, пошуку, обробки і передавання інформації;

етапи розвитку та сфери застосування інформаційних технологій;

різновиди інформаційних систем;

структуру інформаційної системи;

називає:

види повідомлень;

дає означення:

одиниць вимірювання довжини двійкового коду: біта, байта, кілобайта, мегабайта, гігабайта, терабайта.

вміє:

визначати довжину двійкового коду повідомлення.

^ 2. Апаратне забезпечення інформаційних систем (3 год.)

Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація та призначення апаратних засобів: пристроїв введення, виведення, зберігання та обробки інформації.

Класифікація та основні характеристики процесорів. Принцип дії та основні характеристики найбільш поширених видів запам’ятовуючих пристроїв: дискових накопичувачів, оперативної та флеш-пам’яті. Класифікація та основні характеристики принтерів. Відеосистема комп’ютера, призначення та основні характеристики її складових: монітора, відеоадаптера та відеопам’яті. Мультимедійне обладнання. Комунікаційні пристрої.

Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління ЕОМ.

Правила техніки безпеки під час роботи на комп’ютері.


Практична робота №1. Робота з клавіатурним тренажером.

Учень

пояснює:

призначення структурних компонентів персонального комп’ютера;

відмінність між оперативними та постійними запам’ятовуючими пристроями;

відмінність між зовнішніми та внутрішніми запам’ятовуючими пристроями;

призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання;

описує:

типову архітектуру персонального комп’ютера;

основні характеристики запам’ятовуючих пристроїв;

призначення та основні характеристики моніторів і відеоадаптерів;

основні характеристики принтерів;

принцип дії накопичувачів на магнітних та оптичних дисках;

функціональне призначення та основні характеристики процесорів;

наводить приклади:

пристроїв введення, виведення, зберігання та обробки інформації.

класифікує:

процесори;

запам’ятовуючі пристрої;

пристрої введення та виведення інформації;

дотримується:

правил техніки безпеки під час роботи на комп’ютері.

^ 3. Системне програмне забезпечення
(7 год.)

Загальні відомості про системне, службове та прикладне програмне забезпечення. Класифікація, основні функції та складові операційних систем. Поняття про ядро операційної системи, інтерфейс користувача, драйвери та утиліти. Різновиди інтерфейсу користувача. Поняття файлової системи, відмінності між поширеними файловими системами. Поняття файлу, каталогу. Ім’я файлу та каталогу, розширення імені файлу. Імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв, шлях до файлу.

Робота з основними елементами графічного інтерфейсу користувача операційної системи. Використання вікон, меню, елементів керування.

Робота з об’єктами файлової системи: створення, копіювання, перейменування, переміщення та видалення об’єктів. Використання ярликів. Використання буфера обміну.

Пошук інформації на комп’ютері.

Запуск на виконання програм. Типи файлів. Зв’язок типів файлів з програмами та з розширеннями імен файлів.

Використання автономної та онлайнової довідки операційної системи.

Встановлення й видалення програм. Відновлення видалених даних. Програма перевірки й очищення дисків. Дефрагментація дисків. Контрольні точки відновлення операційної системи.


Практична робота №2. Робота з інтерфейсом користувача операційної системи.


Практична робота №3. Робота з об’єктами файлової системи.


Практична робота №4. Пошук інформації на комп’ютері.



Учень

пояснює:

відмінність між системним, службовим та прикладним програмним забезпеченням;

поняття ядра операційної системи, інтерфейсу користувача, драйвера та утиліти;

поняття файлової системи;

відмінності між поширеними файловими системами;

зміст шляху до файлу;

поняття файлу та каталогу;

поняття типу файлу;

поняття та призначення ярликів;

необхідність періодичної перевірки та очищення дисків;

описує:

призначення та основні функції операційної системи;

основні правила роботи з об’єктами файлової системи;

різновиди інтерфейсу користувача;

способи запуску програм на виконання;

спосіб відновлення видалених даних;

методику встановлення й видалення програмного забезпечення;

розпізнає:

файли та каталоги;

імена, розширення імен та типи файлів;

файли, яким зіставлені програми;

стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера;

класифікує:

операційні системи за типом інтерфейсу користувача, за кількістю користувачів та програм, що працюють у системі одночасно;

вміє:

переміщувати, відкривати, розгортати, згортати вікна та змінювати їхній розмір;

визначати й записувати шлях до файлу;

переходити до файлу за заданим шляхом;

виділяти об’єкти та групи об’єктів для виконання операцій над ними;

створювати каталоги;

створювати ярлики (посилання на файли, каталоги або диски);

перейменовувати файли та каталоги;

видаляти файли та каталоги;

копіювати й переміщувати файли та каталоги з використанням та без використання буферу обміну;

запускати на виконання програми;

відкривати файли, типи яких зв’язані з програмами;

звертатися до служби технічної підтримки виробників операційної системи та прикладного програмного забезпечення;

встановлювати й видаляти програми за допомогою спеціальних засобів, що надаються операційною системою;

відновлювати видалені файли та папки;

створювати резервні копії файлів та папок;

створювати контрольні точки відновлення та визначати розклад їх автоматичного створення;

повертати стан системних файлів до контрольної точки відновлення;

знаходити на комп’ютері необхідну інформацію в автоматизованому режимі;

визначати необхідність дефрагментації дисків;

використовує:

елементи керування для виконання дій в середовищі операційної системи;

меню вікна папки та головне меню операційної системи;

буфер обміну для копіювання та переміщення файлів, каталогів та ярликів;

автономну та онлайнову довідку операційної системи;

засоби автоматизованого пошуку інформації на комп’ютері;

засоби відновлення стану системних даних;

програму перевірки й очищення дисків;

програму дефрагментації дисків.

^ 4. Службове програмне забезпечення
(3 год.)

Поняття комп’ютерного вірусу. Історія та класифікація вірусів і троянських програм. Призначення, принцип дії та класифікація антивірусних програм. Робота в середовищі антивірусної програми. Правила профілактики зараження комп’ютера вірусами.

Стискання, архівування та розархівування даних. Архіватори та операції з архівами.

Запис інформації на оптичні носії. Форматування та копіювання дисків.


Практична робота №5. Захист комп’ютера від вірусів.


Практична робота №6. Архівування та розархівування даних.


Учень

пояснює:

поняття та загальний принцип дії вірусу;

відмінності між вірусами та троянськими програмами;

правила профілактики зараження комп’ютера вірусами;

має уявлення:

про принципи стискання інформації;

описує:

особливості завантажувальних і файлових вірусів, макровірусів, мережних вірусів, вірусів-хробаків і троянських програм;

призначення антивірусних програм-сканерів, моніторів, ревізорів, блокувальників;

визначає:

необхідність і доцільність стискання даних;

розпізнає:

файли архівів;

використовує:

антивірусне програмне забезпечення для одноразового та періодичного сканування й лікування файлів і дисків;

програму-архіватор для створення й розпакування архівів у форматі rar та zip;

програму для запису інформації на оптичні носії;

вміє:

сканувати й лікувати папки й диски;

настроювати параметри періодичної антивірусної перевірки й автоматичного оновлення антивірусних баз;

записувати дані на оптичні диски;

форматувати зовнішні носії інформації, такі як гнучкі або оптичні диски, пристрої флеш-пам’яті;

створювати копії оптичних дисків;

архівувати та розархівовувати файли і папки;

додавати файли і папки до наявних архівів та видаляти їх з архівів.

^ 5. Комп’ютерні мережі (6 год.)

5.1. Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі (3 год.)

Поняття про глобальну та локальну комп’ютерні мережі. Апаратне й програмне забезпечення мереж. Поняття про сервер та клієнтський комп’ютер. Мережні протоколи.

Поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача; вхід у локальну мережу. Поняття про права доступу до ресурсів. Навігація локальною мережею. Спільне використання файлів і папок. Надання доступу до ресурсів. Спільне використання принтерів і спільний доступ до глобальної мережі.

Віддалене керування комп’ютером.


Практична робота №7. Спільне використання ресурсів локальної мережі.


Учень

пояснює:

поняття глобальної та локальної комп’ютерних мереж;

поняття робочої групи, домену, користувача й сеансу користувача;

поняття прав доступу до ресурсів;

поняття сервера та клієнтського комп’ютера;

розрізнює:

локальну мережу та глобальну мережу;

вхід до сеансу користувача на локальному комп’ютері та вхід до мережного домену;

комп’ютер-клієнт і комп’ютер-сервер;

називає:

протоколи, що застосовуються в локальних мережах;

обладнання, необхідне для організації локальної мережі та підключення до неї комп’ютерів;

описує:

способи навігації локальною мережею в середовищі операційної системи;

призначення основних мережних протоколів;

способи організації спільного доступу до Інтернету;

вміє:

відкривати файли та папки на інших комп’ютерах локальної мережі;

копіювати та переміщувати дані між різними комп’ютерами мережі;

надавати спільний доступ до папок на клієнтському комп’ютері;

використовувати мережний принтер;

використовувати системні засоби віддаленого керування комп’ютером.

^ 5.2. Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті (3 год.)

Призначення й структура мережі Інтернет. Адресація в Інтернеті, поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси. Протоколи Інтернету. Способи підключення до Інтернету, функції провайдера. Служби Інтернету. Поняття гіпертекстового документа, гіперпоси­лання, веб-сторінки та веб-сайту. Поняття всесвітньої павутини та навігація нею.

Використання та настроювання браузера. Вибір системи кодування під час перегляду веб-сторінок. Збереження веб-сторінок та їх фрагментів на локальному комп’ютері. Використання списку сайтів, обраних для швидкого перегляду.

Засоби пошуку інформації в Інтернеті. Принципи функціонування веб-каталогів та пошукових систем. Стратегії пошуку інформації.


Практична робота № 8. Пошук інформації в Інтернеті.

Учень

пояснює:

призначення мережі Інтернет;

поняття URL-адреси, IP-адреси, та доменного імені;

правила адресації ресурсів в Інтернеті;

призначення найпоширеніших служб Інтернету: веб-сервісу, електронної пошти, телеконференцій, файлового сервісу, віддаленого керування комп’ютером, інтерактивного спілкування, IP-телефонії;

призначення основних протоколів Інтернету;

поняття гіпертекстового документу й гіперпосилання;

поняття веб-сторінки та веб-сайту;

поняття всесвітньої павутини;

функції інтернет-провайдера;

наводить приклади:

URL-адрес і доменних імен;

описує:

способи підключення до Інтернету за допомогою віддаленого доступу та через комп’ютер-шлюз локальної мережі;

використовує:

браузер для навігації Інтернетом;

веб-каталоги і пошукові системи для знаходження інформації в Інтернеті;

вміє:

відкривати у вікні браузера веб-сторінку із заданою адресою;

вибирати систему кодування для перегляду веб-сторінок;

створювати та редагувати список сайтів, обраних для швидкого перегляду;

зберігати веб-сторінки на локальному комп’ютері;

знаходити в Інтернеті інформацію на задану тему;

обирати стратегію пошуку інформації в Інтернеті.

^ 6. Основи роботи з текстовою інформацією (4 год.)

Призначення, можливості і класифікація систем обробки текстів.

Огляд середовища текстового процесора. Формати файлів документів. Створення, відкриття й збереження текстового документа. Використання довідкової системи текстового процесора.

Введення й редагування тексту. Виділення фрагментів тексту та операції з ними. Перевірка правопису. Пошук та автоматична заміна текстових фрагментів. Робота з кількома документами.

Форматування шрифтів і абзаців.


Практична робота №9. Введення, редагування й форматування тексту.


Практична робота №10. Робота з текстовими ф