Реферат: Звіт про роботу Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків дуііші за 2008 рік

Звіт

про роботу

Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків ДУІіШІ

за 2008 рік.

І. Загальна частина.


Центр релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Державного університету інформатики і штучного інтелекту (керівник Центру доц. Козловський І.А., який водночас очолює Донецьке обласне відділення Української асоціації релігієзнавців) протягом 2007 року діяв згідно з „Положенням про Центр РД та МДС ДонДІШІ”, яке затверджено ректором ДонДІШІ проф. Шевченко А.І. 07.09. 2001 р.

Центр створено з метою підвищення якості підготовки студентів, аспірантів та викладачів факультету філософії і релігієзнавства, проведення наукових релігієзнавчих досліджень як в Україні, так і за кордоном і встановлення постійно діючих внутрішніх та міжнародних духовних та наукових контактів, прийняття участі у заходах по забезпеченню реалізації державної політики стосовно релігії, церкви та віруючих; виховання співробітників, студентів та широких верств населення у дусі толерантності до віруючих різних конфесій та невіруючих; проведення правозахисної роботи по реалізації права громадян на свободу совісті тощо.

Виходячи із завдань Центру та поєднуючи їх з завданнями Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців, діяльність Центру у звітний період розвивалась у таких напрямках:


Науково-дослідний та організаційний напрямок:


а) В рамках діяльності Центру реалізовувалися і завдання Донецького обласного відділення Української асоціації релігієзнавців (голова ДОВ УАР Козловський І.А. та його молодіжної секції ( Голова секції – к.і.н. Луковенко І.Г.). На 01.01.2008 р. ДОВ УАР нараховує 86 члена. У звітний період було проведено 36 засідань ДОВ УАР (для засідань ДОВ УАР призначено четвер кожного тижня). У рамках цієї діяльності постійно проходило обговорення різних релігієзнавчих проблем, наукових доповідей, лекцій, проводились зустрічі з провідними науковцями, лідерами та представниками різних конфесій тощо.

б) Центр організовував та приймав участь в організації і проведенні в м. Донецьку на базі ДонДІШІ:

- ХХІІІ та XХІV Міжнародної науково-практичної конференції „Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості”, які традиційно проводяться у ДУІ і ШІ (травень та листопад 2008 р.);

- VІ Міжвузівської обласної наукової конференції „Духовний розвиток як фактор морально-етичного формування особистості” (жовтень 2008 р.);

Члени Центру були постійними учасниками як наукових проектів, так і конференцій, які проходили в Україні (м.м. Донецьк, Харків, Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава тощо). Членами Центру було підготовлено 46 статей та монографій для різних наукових видань.

У 2008 році в рамках наукових досліджень Центру

- продовжена робота над монографією І.А. Козловського „Церква Христова в США та Україні”;

- підготовлено до друку і видано довідник „Релігійна палітра Донеччини” під редакцією д.т.н. ректора ДУІ і ШІ проф. Шевченка А.І та доц. Козловського І.А. Робочу групу очолював к.і.н. Луковенко І.Г.

- підготовлено до друку і видано 4 книги з класичної йоги, які підготував І.А. Козловський, а саме: „Прана – енергія життя”, Таттва шуддхі садхана”, „Бінду вісарга садхана” та „Прана, теджас и оджас – тріумвірат життєвих енергій”.

- підготовлено та видано збірку виступів Козловського І.А. у християнських церквах 2005-2007р.р. „...Ось я, пошли мене”(Ісая 6:8) т.1 Д. „Вебер”, 2008р. 442с.

- розпочата робота над монографіями, підручниками, довідковими виданнями, які готує керівник Центру А.І. Козловський:

„Асирійська Церква Сходу”;

„Єзидизм”;

„Суфізм”;

„Індуізм”;

„Копти”;

„Ісламознавство” (підручник для вищих навчальних закладів), разом з Ісмагіловим С.В.;

„...Ось я, пошли мене” т. 2

„Йога-тантра”;

„Тратака садхана”;

„Бодхімандала”;

„Янтар-йога”;

бл. 30 статей до релігієзнавчої енциклопедії, що готується Інститутом філософії ім.. Г. Сковороди НАН України.

Протягом 2008 року Центр проводив постійний аналіз:

ситуації, яка має місце у православ’ї на Донеччині (у тому числі і такої, що склалася у Донецько-Маріупольскій єпархії УПЦ КП);

ситуації у мусульманському середовищі регіону;

діяльності іноземних місіонерів та зарубіжних релігійних центрів у Донецькій області;

діяльності традиційних протестантських та католицьких (УГКЦ та РКЦ) церков;

діяльності іудейських громад та інших організацій.

Центр постійно співпрацює з всеукраїнською газетою „Україна козацька”, яка друкує матеріали, що надходять з Центру.

Центр також постійно допомагає у підготовці студентів, магістрів і аспірантів ДУІ і ШІ, організовуючи для них відповідні можливості.

При Центрі розпочата робота збору матеріалів для майбутнього Музею релігій ДУІ і ШІ.

Центр підготував 15 аналітичних записок стосовно тих чи інших питань релігійного життя на запит відділу у справах релігій Донецької облдержадміністрації, місцевих органів влади та різних релігійних організацій.


Напрямок виховання толерантності у населення та налагодження міжконфесійних стосунків.

Діяльність Центру була також спрямована на виховання толерантності та налагодження міжконфесійних стосунків у різних формах:

- Проведення духовних семінарів для викладачів і співробітників ДУІіШІ;

- Проведення „круглих столів” та дискусій за участю представників різних конфесій;

- Постійна участь в радіопередачах у спільній програмі ДУІіШІ та Донецької обласної радіотелекомпанії під назвою „Духовна пристань”;

- Постійна участь у телепередачах у спільній програмі ДУІіШІ та Донецької обласної телерадіокомпанії під назвою „Козацька пристань” (особливо в тих, які були присвячені питанням релігії).

- Постійні виступи на різних телеканалах (Донецьке обласне телебачення, „27 канал”, „Регіон”, ТРК „Україна”, „Інтер”, „Новий канал”, 1-й муніципальний тощо);

- Постійні виступи в обласних світських та конфесійних засобах масової інформації на тему толерантності у духовній сфері;

- Участь в діяльності Ради церков і релігійних організацій Донеччини.

- Організація контролю за дотриманням договору під час богослужбової діяльності громадами УПЦ-КП, УГКЦ, незалежної православної громади, які використовують Храм-лабораторію ДУІ і ШІ.


Міжнародний напрямок.

Центр постійно і активно співпрацює з різними науковими, освітніми та релігійними центрами (США, Росія, Польща, Велика Британія, Німеччина, Італія, Бразилія, Японія, Ізраїль, Йорданія тощо).

У 2008 р. по запрошенню Центру і в рамках навчального процесу у ДУІіШІ працювали групи іноземних фахівців, а саме:

- у березні 2008 р. – група викладачів та студентів з Хардінгського університету (м. Сьорсі, шт. Арканзас, США) на чолі з доктором Баддом Х. Хібертом. Ця група працює в інтерактивному семінарі з студентами ДУІ і ШІ з 2003 року;

- у квітні 2008 року – представники міжнародної організації „Character International” ( м. Даллас, шт. Техас, США), які працюють з студентами ДУІіШІ з 2003 року;

- протягом 2008 року Центр відвідали близько 50 священнослужителів та духовних лідерів з різних країн (Великобританія, США, Корея, Китай, Іран, Йорданія, Польща, Данія тощо);

- завдяки зусиллям Центру налагоджено зв’язки з Міжнародним університетом Св. Климента і здійснено з цією метою подорож до Йорданії (лютий 2008р.) Керівника Центру Козловського І.А. разом з ректором ДУІ і ШІ проф. Шевченко А.І.


^ 4) Духовно-виховний напрямок.

Центр, виходячи із своїх завдань, приймав у звітний період активну участь у духовно-виховних заходах та проектах, а саме:

- проведення щоп’ятниці духовних семінарів для викладачів та співробітників ДУІіШІ (відповідальний керівник семінарів Козловський І.А.);

- організація роботи „Школа духовного лідерства” для молоді і студентства;

- організація роботи Донецької обласної громадської культурологічної організації „Центр Діскавері” (Президент Козловський І.А.);

- організація і реалізація проекту VІ Міжнародного літнього табору „Школа духовного лідерства” у липні 2008 р. (Єгипет, Червоне море);

- робота обласного Центру японської культури „Аматерасу” (керівник Гераськов С.В.);

- робота афро-американського клубу (керівник Андросова В.І.);

- робота школи йоги (керівник Андросова В.В.);

- робота історичного клубу „Тортуга” (керівник Губарєв В.К.);

- робота арабського клубу (керівник Ісмагілов С.);

- робота пісенної групи автентичного та духовного співу „Майстерня пісні” (керівник Косенко Г.О.).

Зусиллями Центру продовжується розширення Бібліотеки релігієзнавчої культури, яка нараховує близько 4 тисяч примірників.

Центр опікується лабораторією релігієзнавчих досліджень та міжконфесійних стосунків та приміщенням Храму на честь Різдва Ісуса Христа, який побудовано з метою духовного виховання студентів та співробітників ДУІ і ШІ, також для організації релігієзнавчої практики у межах навчального процесу.


ІІ. Аналіз стану та тенденції розвитку релігійної ситуації і державно-церковних відносин у Донецькій області у 2008 році.


1. Релігійна мережа, основні тенденції та перспективи розвитку.


На території Донецької області станом на 1 січня 2009 року з правом юридичної особи діє 1556 релігійних організацій, а саме: 1490 релігійних громад, 20 релігійних центрів і управлінь, 10 монастирів, 1 лавра, 23 місії, 1 братство, 11 вищих духовних навчальних закладів. У 2008 році релігійна мережа зросла на 64 юридичну особу, що є 91,4, % в порівнянні з 2007 роком (у 2007 році зареєстровано – 70 юридичних осіб, у 2006 році - 66). При цьому ускладнення релігійної мережі на Донеччині продовжує зростати і нараховує 49 конфесійних напрямків.

95,5 % всіх релігійних організацій області складають християнські конфесії. В області також діють 22 мусульманських, 18 іудейських, 11 буддійських релігійних організацій, 7 релігійних громад міжнародного товариства свідомості Крішни, 4 релігійні громади Всесвітньої чистої релігії, 2 релігійні громади «Наука Розуму» та по одній релігійній громаді РУНВіри, Церкви Нового Єрусалиму, індуістського тантризму та Церкви Останнього Заповіту (Віссаріонівці).

На Донеччині продовжують свою діяльність послідовники бахаїзму, Церкви Об’єднання (муністи), Саї-Баби, Трасцедентальної Медитації (ТМ), Фалунь-Гун, Церкви Саєнтології, послідовників Ошо Радніша, Майстра Сія-Сіясвіт тощо, які не вирішили питання набуття прав юридичної особи або зареєстровані як громадські організації та в своїх статутах уникають будь-які згадування про релігію, віровчення або особливі погляди на життя.

У Донецькій області зареєстровано 10 монастирів (7 – УПЦ, 2 УГКЦ, 1- УПЦ-КП, 1 - буддійський) та 1 лавра (УПЦ).

Святогірську Свято-Успенська Лавра (УПЦ) щомісяця відвідують десятки тисяч паломників з України, Росії, Білорусі. Святогірська Лавра веде широку духовно-просвітницьку, соціальну та благодійну діяльність. При монастирі діє свічний завод та підприємство для виготовлення аудіо та відео касет, поліграфічних виробів та ікон. Планується відкриття спеціального центру для паломників, в якому для дітей будуть проводитися бесіди з історії Церкви та рідного краю, а також буде працювати православний відео лекторій. Очолює Лавру єпископ Святогірський Арсеній (Яковенко).

Продовжує свою діяльність жіночий монастир на честь чудотворного образу Касперовської ікони Божої Матері, який було відкрито у 1997 році в місті Макіївці. Жіноча обитель утворилась на місці старої психіатричної лікарні. На сьогоднішній день, крім Свято-Одигиєвського монастирського храму, на території обителі діє освячений в 2004 році храм на честь Касперовської ікони Божої Матері, а також храм на честь Святого Апостола і Євангеліста Іоанна, храм Святого Хрестителя Господня Іоанна й побудований в 2006 році храм на честь Святителя Інокентія Херсонеського. Намісниця Свято-Касперовської обителі - схіігуменя Марія (Воропаєва). На цей час в монастирі 60 послушниць - це молоді дівчата від 14 до 20 років. Духовником Монастиря є монах Святогірської Свято-Успенської Лаври архімандрит Серафим (Лаврик), особисте піклування про монастир несе вікарій Донецької єпархії, єпископ Макіївський Варнава (Філатов).

У селі Сергіївка Слов’янського району діє жіночій монастир на честь Сергія Радонезького Горлівської єпархії УПЦ. В обителі є два храми – Преподобного Сергія Радонезького та Мученика Віктора, а також келійний корпус та трапезна. У монастирі проживають 30 насельниць. Свято-Сергіївський монастир очолює ігуменя Феодосія (Мельникова).

У селі Микільське Волноваського району продовжують свою діяльність Свято-Василівський чоловічий (очолює архімандрит Аліпій (Бондаренко) та Свято-Миколаївський жіночий монастирі (очолює старша сестра - монахиня Анна (Морозова). При монастирях є Будинок милосердя (з домовим храмом преподобного Самсона Странноприімця), де мешкають понад 100 чоловік похилого віку, лікарня, майстерні. При Свято-Василівському монастирі продовжує свою діяльність духовна школа для юнаків, які бажають присвятити себе монастирському життю, познати ази православ’я.

У м. Донецьку діє жіночій монастир на честь Іверської ікони Божої Матері. Головна святиня Свято-Іверськго монастиря зроблена на Горі Афон, яка є точною копією чудотворної Іверської ікони Божої Матері. Очолює монастир чорниця Михайла.

Також у 2008 році в селі Степанівка Олександрівського району розпочав свою діяльність Свято-Стефанівський жіночий монастир.

Слід відзначити, що Успенський Святогірський чоловічий монастир (м.Слов’янськ) УПЦ-КП не діє. Крім того, Донецько-Маріупольська єпархія УПЦ-КП зареєструвала розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації ще у 2001 році на підставі ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» дві релігійні парафії як монастирі (Святителя Ігнатія Маріупольського грецького православного чоловічого монастиря с. Кам’янка Тельманівського району та Святої Троїці грецького православного жіночого монастиря с.Андріївка Тельманівського району), які свою діяльність також не розпочали.

Що стосується двох монастирів УГКЦ то у звітний період певну роботу веде монастир у с. Званівка Артемівського району (настоятель ієромонах о.Софрон (Попадюк). Монастир УГКЦ міста Донецька не діє, але в м. Донецьку продовжують свою діяльність чорниці сестри-служебниці з Бразилії, які проводять досить активну катехизацію.

У Донецькій області офіційно зареєстровано 23 релігійні місії. Всі вони представлені протестантськими конфесіями (ЄХБ, ХВЄ, церкви Повного Євангелія, Церква Христова, Божої Церкви ХВЄ та Асоціації незалежних церков ЄХБ). Дуже активно євангелізаційною та доброчинною діяльністю займаються такі місії: «Ковчег» (ЄХБ м. Макіївка), «Дорога до серця» (ЄХБ м. Харцизьк), «Ковчег» (ХВЄ м. Слов’янськ), «Можливість» (ХВЄ м. Маріуполь), «Асамблея Божа в Україні» (ХВЄ м Донецьк), «Розділи з голодним хліб твій» (Церква Повного Євангелія м. Макіївка), «Місто-Сховище» (ХВЄ м.Донецьк), місія «Синій Хрест» (ЄХБ м. Макіївка) та християнська доброчинна місія «Євангелія для України» при духовному центрі співробітництва незалежних релігійних громад Церкви Христової «Благовіст».

З моменту реєстрації (1995р.) так і не розпочало свою практичну діяльність єдине в області Спасо-Преображенське православне братство УПЦ-КП, керівником якого є протоієрей о.Сергій Лехман. З 2005 року було порушено провадження по справі Господарського суду Донецької області за позовом Спасо-Преображенське православного братства про зобов’язання Донецької міської ради передати у власність культову будівлю. Рішенням цього суду від 18.08.2008 Спасо-Преображенському православному братству в задоволені позову було відмовлено.

^ Аналіз

складу служителів культу релігійних громад у 2008 році





Назва конфесії



Всього

служителів

О с в і т а

В і к

Світська


Духовна



До 30


31-54


55-60

Більш 60

Незакінч. сер.

Середня

Ви-ща

Середня

Ви-ща

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

УПЦ

621

-

564

57

523

98

121

392

60

48

УПЦ – КП

36

-

27

9

9

4

3

26

7

-

УАПЦ

3

-

3

-

2

-

-

3

-

-

Російська істино-православна церква

1

-

1

-

-

-

-

1

-

-

Інші православні релігійні громади

16

-

12

4

4

-

1

15

-

-

УГКЦ

25

-

18

7

11

2

3

20

2

-

РКЦ

9

-

9

-

5

2

2

7

-

-

Всеукраїнський Союз об’єднань ЄХБ

141

-

99

42

69

74

6

63

47

25

Інші релігійні організації ЄХБ

62

-

56

6

17

14

5

36

7

14

Євангельські християни


32


-


28


4


8


6


1


28


3


-

Всеукраїнський Союз церков ХВЄ

89

-

61

28

11

25

11

68

7

3

Союз вільних церков ХВЄ


28


-


25


3


8


6


7


18


2


1

Союз Церкви Божої

21

-

16

5

4

5

6

15

-

-

Центр Божої Церкви ХВЄ України


12


-


10


2


5


2


-


12


-


-

Інші релігійні організації ХВЄ


19


-


19


-


2


4


2


14


3


-

Церкви Повного Євангелія


52


-


47


5


6


4


9


42



1


-

Українська християнська євангельська

Церква


105


-


70


35


37


66


41


56


8


-

Інші харизматичні релігійні організації


8


-


7


1


8



-


7


1


-


-

Українська уніонна конференція церкви АСД


80


-


58


22


68


8


19


56


2


3

Пресвітеріанська церква

1

-

1

-

-

-

-

1

-

-

Свідки Єгови

115

-

75

40

-

-

10

82

15

8

Церква Христова

98

-

44

54

27

29

51

47

-

-

Новоапост. Церква

1

-

-

1

-

-

-

1

-

-

Церква Ісуса Христа Святих Ост. Днів


43


-


18


25


-


-


9


34


-


-

Німецька єванг. лютеранська церква


3


-


-


3


-


-


-


2


1


-

Українська лютеранська церква


2


-


1


1


-


-


-


2


-


-

Іудеї

18

-

12

6

6

2

2

16

-

-

Мусульмани

17

-

6

11

4

2

-

17

-

-

Міжнародне т-во Свідомості Крішни


5


-


4


1


-


-


1


4


-


-

Буддисти

12

-

6

6

-

-

6

6

-

-

Інші релігійні громади орієнталістського

Напрямку


2


-


1


1


-


-


-


2


-


-

Рун віра

2

-

-

2

-

-

-

2

-

-

Вірменська апост. церкви

3

-

3

-

1

-

-

3

-

-

Інші окремі, неза-лежні релігійні організації

12

-

6

6

-

-

3

7

2

-


































Всього

1694

-

1307

387

835

353

326

1099

167

102



Значних змін в підготовці служителів культу не відбулося.

Переважна більшість служителів культу є громадянами України. На території області у 2008 році постійно проводили своє служіння 27 служителів культу із-за кордону (1 священнослужитель УПЦ з Грузії; 4 ксьондза РКЦ з Польщі, 1 монахиня УГКЦ з Бразилії, 7 рабинів з Ізраїлю, 1 пастор ХВЄ з Бразилії, 1 пастор ХВЄ з Гани, 4 імама з Туреччини, 4 служителя ЦІХСОД з США; 1 священнослужитель Асирійської церкви; 1 пастор німецької євангельсько-лютеранської церкви з Німеччини; 2 пастора Церкви Христа з США).

На території Донеччини зареєстровано з правами юридичної особи 11 вищих духовних навчальних заклада таких конфесій:

ЄХБ – 2 (Донецький християнський університет, теологічна семінарія),

Церква Повного Євангелія – 3 (Біблійні інститути),

Церкви Христової – 3 (Біблійні інститути),

Мусульмани –1 (Український ісламський університет),

Іудеї - 1 (Єшива ),

Товариства свідомості Крішни – 1 (Ведична академія культури свідомості Крішни).

У 2008 році духовні навчальні заклади продовжували працювати у звичайному ритмі. Якщо у 1998 році фактично діяло лише 2 (Донецький християнський університет та Біблійний інститут “Слово життя”), у 1999-2001 роках – 7, то у 2003-2008 роках активно працювало вже 8. З 1995/96 навчального року зареєстровані, але не діють 2 духовних навчальних заклади (Біблійний інститут “Рема” м.Маріуполь та Біблійний інститут “Христос для України” м. Краматорська). Також з 2003 року не діє Український ісламський університет. Загальна кількість слухачів очної та заочної форми навчання – 813 осіб.

Для богослужбової діяльності переважна більшість релігійних організацій забезпечена приміщеннями, але це здебільшого пристосовані приміщення (1049 приміщення пристосовані під молитовні, з яких орендованих - 635). За період 1992/2008 років на Донеччині було збудовано 199 культових споруд. У стадії будівництва знаходяться ще 57.

У 2008 році керівництвом Донецької та Горлівської єпархій УПЦ було завершено будівництво і освячено 14 нових культових споруд УПЦ, а саме:Пантелеймонівський, Троїцький храми у місті Донецьк; Нерукотворного Спаса, Хрестовоздвиженський та Благовіщенський храми у місті Горлівка; храм Олександра Невського у смт. Красногорка м.іста Краматорськ; Свято-Воскресенський, Варваринський храми у місті Макіівка; Борисо-Глебський, Всіхсвятський храми у місті Маріуполь; Свято-Духівський храм у місті Слов’янськ; Казанський храм у місті Мар’їнка; храми Св. Костянтина та Олени у селищі Оленівка та Свято-Духівський у смт. Карлівка Волноваського району.

Також у звітному періоді будувалося 12 храмів УПЦ, а саме: Свято-Преображенський кафедральний собор, Рівноапостольної Ніни, Різдва Богородиці та Трифонівський храми у місті Донецьк; Богоявленський храм у місті Горлівка; Свято-Георгіївський храм у місті Єнакієве; храм Різдва Іоанна Предтечі у місті Краматорськ; Володимирівський, Кирило-Мефодіївський та Серафимівський храми у місті Маріуполь; Свято-Володимирівський храм у місті Волноваха; Свято-Успенський храм у селищі Хлібодарівка Волноваського району.


^ 2. Процеси, що відбуваються в релігійному середовищі.

Картина зростання релігійної мережі Донецької області має такий вигляд: якщо у 1991 році з правом юридичної особи діяло 216 релігійних громад, у 2000 році - 970 релігійних громад, то у 2008 році – 1490 релігійних громад. За роки незалежності України мережа зросла майже в 6,9 разів.

В області найбільш строкатою щодо конфесійних напрямків є картина у таких містах, як: Артемівськ, Горлівка, Донецьк, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Слов’янськ, у Волноваському, Мар’їнському та Старобешівському районах.

На території Донецької області найбільш масовою конфесією є православна – 710 релігійних організацій, з яких: 613 релігійних організацій Української православної церкви (Донецько-Маріупольська та Горлівсько-Слов’янська єпархії), 79 релігійних організацій Української православної церкви Київського Патріархату (Донецько-Маріупольська єпархія), 4 громади Української автокефальної православної церкви (3 громади належать до Харківської єпархії УАПЦ та 1 до Київської єпархії УАПЦ), 1 громада Руської православної старообрядницької церкви (Білокриницької згоди), 1 громада Руської істино-православної церкви, 1 громада - Руської древлеправославної церкви, 1 - церкви Преображення Божої Матері - (Богородична церква) та 11 – незалежних православних громад.

Аналіз змін у релігійній мережі області починаючи з 1988 року і по цей час показує, що активне зростання кількості православних громад починається з 1989 року. Це підтверджується статистичними даними щодо змін у релігійній мережі Донецької області. Так у 1988 році з правом юридичної особи діяли 89 православних громад УПЦ (у 1989 –101, у 1990 – 133, у 1991 – 145, у 1992 – 153, у 1993 – 160, у 1994 – 172, у 1995 – 189, у 1996 – 214, у 1997 – 257, у 1998 – 301, у 1999 – 353, у 2000 – 389, у 2001 – 412, у 2002 – 448, у 2003 - 461, 2004 – 478, у 2005- 497), у 2006 році – 540, у 2007 році – 581, а у 2008 році - 604.

УПЦ продовжує залишатися найбільш авторитетною і впливовою конфесією в області. Донецько-Маріупольську єпархію очолює з 1997 року митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон (Шукало Р.В.) та з 2007 року Горлівсько-Слов’янску єпархію очолив єпископ Горлівський та Слов’янський Митрофан (Нікітін А.В.), який за рішенням Священного Синоду УПЦ 27 січня 2007 року був рукопокладений у єпископи та 28 січня відбулася його архієрейська хіротонія. Продовжується ріст кількості парафій цієї церкви. Так у 2008 році їх кількість збільшилась на 23 одиниці, або на 57,4 % від усіх зареєстрованих громад за 2007 рік (у 2006 році було зареєстровано 46 громад). Митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон активно бере участь не тільки в церковних, але й у громадських заходах.

2008 рік став ювілейним для православ’я. Церков святкувала 1020-річчя Хрещення Русі. До цієї дати було приурочено чимало заходів, а саме: черговий VІ Фестиваль слов’янської культури та письменності, дитячий фестиваль „Пасха красная”, фестиваль дитячої та юнацької творчості «Искорка Божия», фестиваль «Весенний Благовест», проведено концерт за участю диякона Андрія Кураєва (Росія), груп «ДДТ» та «Братів Карамазових» а також церковних хорових колективів та молодих виконавців з різних областей України. Протягом року були проведені виставки художньої творчості такі як: „Мистецтво-Храму”, «Величит душа моя Господа», „Пасхальний вернисаж”, „Страдавшему и воскресшему Христу”, зустрічі в православному центрі «Свет Радонежа», в православній вітальні „Неугасимая лампада”, в якій приймали участь понад 60 художників, театральних діячів письменники, журналісти, студенти та священнослужителі. У травні в Свято-Преображенському кафедральному соборі м.Донецька відбулося паломництво Зімненської ікони Божої матері, мироточивої голови священномученика Климента Римського, скриньок з часткою мощів преподобного Агапита Печерського та Святого рівноапостольного князя Володимира.

У липні відбувся архіпастирський візит Блаженнійшего митрополита Володимира до Донбасу. Під час свого відвідування він очолив урочисту закладку пам'ятної капсули у фундамент споруджуваного Свято-Богоявленского кафедрального собору міста Горлівка. Також, разом із Блаженнійшим митрополитом Володимиром Свято-Успенську Святогірску Лавру відвідали 17 архієреїв з різних куточків України й Росії щодо проведення канонізації 16 ченців цієї обителі.

За останні роки майже у всіх великих містах області були збудовані невеликі типові храми. Це дало можливість віруючим здійснювати свої релігійні потреби.

Крім цього майже усі православні парафії здійснюють благодійну діяльність у вигляді надання безкоштовного харчування для малозабезпечених верств населення, проводять душпастирську роботу у військових частинах, лікарнях, у будинках для престарілих громадян та в’язницях.

Одним з найбільш пріоритетним напрямком соціальної діяльності Донецької єпархії УПЦ є робота з молоддю (проведення семінарів, конференцій), яка реалізується завдяки розвинутої діяльності духовних центрів у таких містах, як Горлівка, Донецьк, Красноармійськ, Маріуполь, Макіївка, Краматорськ та інші. На Донеччині недільні школи є майже у кожній парафії. у Донецькій єпархії видаються журнали для дітей “Радость моя” та «Шишкин лес», журнал “Живой родник”, який у 2008 році було признано найкращім єпархіальним журналом УПЦ та газета “Донбас Православний”.

Влітку 2008р. біля 300 дітей Донеччини побували в православному таборі «Добродетельный град» на березі Азовського моря. Там проводились молитви, відбувалися богослужіння, паломницькі поїздки. Також за запрошенням місцевих органів влади були освячені дитячі оздоровчі табори та скульптурне зображення «Добрый ангел мира», яке установлено у центральному парку м.Донецька.

У 1993 році на Донеччині діяли дві громади УПЦ-КП, кількість яких поступово зросла до 85 у 2007 році. Але у 2008 році кількість громад УПЦ-КП зменшилось до 76. Це відбулося внаслідок того що в керівництві УПЦ-КП Донецької області пройшли зміни.

За рішенням Священного Синоду УПЦ-КП архієпископа Донецько-Маріупольського Юрія (Юрчика) звільнено зі складу єпископату УПЦ-КП. У зв’язку з цим призначено очолювати Донецько-Маріупольську єпархію УПЦ-КП єпископа Сергія (Горобцова).

У 2008 році зареєстровано 2 нові громади УПЦ-КП, це 1,5 % від всіх зареєстрованих у звітному році та 6 релігійних громад знято з реєстрації, як такі, що припинили свою діяльність за рішенням загальних зборів та правлячого архієрея. 2 громади перейшли до незалежних православних громад. Стосовно діяльності на території області релігійних організацій УПЦ-КП треба відмітити, що з 76 зареєстрованих парафій більш-менш повноцінно діють тільки 30%. На чолі з єпископом Сергієм керівництво УПЦ-КП приймає активну участь у громадському житті області. Вони беруть участь у заходах, які провидять керівництво області та Рада церков та релігійних організацій. Це участь у різдвяних концертах, у публічних богослужіннях, в яких приймали участь представники різних конфесій, таких як вшанування пам’яті жертвам Голодомору 1932-1933 рр. та інше. Протягом останніх 5 років міжконфесійних конфліктів між УПЦ та УПЦ-КП на території області не зафіксовано.

Ніякого впливу на релігійну ситуацію в області не мають старообрядницька та древлєправославна церкви, а також парафії УАПЦ і римсько-католицької церкви.

У Донецькій області діють 14 релігійних громад РКЦ (2 зареєстровано у 2008 р.), які розташовані у таких містах як Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Артемівськ, Красноармійськ та Єнакієве. Польська діаспора Донеччини та інші віруючі, які сповідують католицизм, повністю задовольняють свої духовні потреби. Найбільш гучним заходом у 2008 році є здійснення віруючими католиками прощі з міста Донецька до міста Маріуполя, який було підтримано Донецькою облдержадміністрацією.

На чолі з єпископом Донецько-Харківського екзархату Степаном Меньком продовжують свою діяльність громади УГКЦ (28). Громади УГКЦ проводять благодійну та душпастирську роботу. Так, наприклад, надавалася грошова допомога дітям-сиротам, батьки яких загиблі у шахтах; продовжують працювати безкоштовні їдальні на територіях храмів; для оздоровлення дітей було організовано 2 літні табори у Приазов’ї та Карпатах; створений благодійний фонд “Карітас-Донецьк”, метою якого є надання медико-соціальних послуг інфікованим дітям. Керівництво УГКЦ підтримують міжнародні зв’язки з релігійними громадами Німеччини, Італії, Бразилії.

У звітному році не спостерігалось активності у діяльності громад ЄХБ та обласної пресвітерської ради об’єднання церков ЄХБ. Як і раніше продовжується євангелізаційна та церковна робота, яку проводить голова об’єднання найстаріший старший пресвітер Карпенко С.Ф., який займає цю посаду з 1974 року та заступник старшого пресвітера і його син С.С. Карпенко. Карпенко Сергій Степанович водночас є президентом місії ЄХБ “Ковчег” та пастором громади ЄХБ. Він очолює Східно-Українську баптиську теологічну семінарію.

Разом з місцевими територіальними центрами релігійні громади ЄХБ приймають активну участь в соціальній та благодійній діяльності серед населення. Так, наприклад, у місті Макіївці постійно надається допомога реабілітаційно-виховному центру «Проліски», дитячому будинку сімейного типу «Карпусь», організації ветеранів війни та праці. За ініціативою служителів організовуються і проводяться добродійні обіди для малозабезпечених знедолених громадян та інше.

Нових тенденцій в діяльності громад ХВЄП у 2008 році не було. Продовжується активність у контактах з одновірцями з-за кордону, у тому числі з іншими християнськими конфесіями. Аналогічні процеси відбуваються в споріднених з ХВЄП рухами – в Церкві Божої та Божої Церкви в Україні. В протестантських церквах цих напрямків ведеться робота по створенню реабілітаційних центрів, оздоровчих таборів, молодіжних клубів та притулків для сиріт.

У діяльності церков Повного Євангелія і, особливо тих, які належать до Української Християнської Євангельської церкви (на чолі з старшим єпископом об’єднання Л.М.Падуном) не зафіксовано нових тенденцій. Продовжується проведення гучних духовних заходів в палацах культури, спорту, на стадіонах і парках. Діють Біблійний інститут та приватна освітня школа, яка була відкрита ще у 2003 році . Кількість зареєстрованих громад у 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшилось на 3. У вересні 2008 року в місті Донецьку була проведена щорічна Всеукраїнська християнська конференція Української християнської євангельської церкви, в якій приймали участь понад 8 тис. віруючих, а також гості із Швеції, Німеччини, Португалії, Ізраїлю, Польщі, Росії, Молдови, Білорусі та інших країн. Основними головуючими на конференції були: старший єпископ УХЄЦ Л.М.Падун, пастор та засновник Біблійного центру «Слово життя» Ульф Екман (Упсала, Швеція) та відомий місіонер-євангеліст Карл Густав Северин (Упсала, Швеція).

Альтернативою цьому рухові серед інших новітніх течій є діяльність релігійних громад Донецького обласного управління (єпархії) Протестантської церкви України.

У 2006 році відбувся розкол Духовного центру “Нове покоління”. З нього вийшли 3 релігійні громади на чолі з архієпископом С.Яковлєвим. На сьогодні час архієпископ С.Яковлєв очолює понад 50 релігійних громад Донецького обласного управління (єпархії) Протестантської церкви України, з яких - 30 діють поза реєстрацією. Але продовжують свою діяльність і громади релігійного центру «Нове Покоління», які у звітному році зареєстрували 4 нові релігійні громади.

Зберігається високий рівень євангелізаційної активності членів громад Свідків Єгови. Вони регулярно проводять свої конгреси у містах Донецьк, Горлівка, Краматорськ, Артемівськ в яких брали участь віруючі Донецької і Луганської областей та служителі з м.Львова. Активність реєстрації у звітному році значно зменшилась. Якщо у 2001 році вони вийшли на 1 місце (за 2001 рік було