Реферат: Управління культури І туризму

Управління культури і туризму

Сумської обласної

державної адміністрації


Обласна універсальна наукова бібліотека


(З фондів Канадсько-Української

бібліотеки при загальному

читальному залі)





З циклу «10 Великих українців»





^ Найвизначніша постать козацької епохи

(Богдан Хмельницький)

Пам’ятка-присвята




Була ця людина (Богдан Хмельницький) під будь-яким

поглядом надзвичайних масштабів, переростала людей

високообдарованих до таких меж, що входила в сфери,

яких неможна охопити. Про нього можна сказати, що

народився володарем: умів приховувати свої наміри,

у вирішальних хвилинах не вагався – всюди могутня

воля і залізна рука.. . не існувало такого важкого

становища з якого б не зумів вибратися з користю

для себе.

Людовік Кубаля



(«^ Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорозького, його

королівської милості, рука власна»)


Незвичайним був Святий Вечір 1648 року для Києва і його населення, яке готувалося зустрічати гетьмана Богдана Хмельницького та його переможне військо. Гетьмана також очікував Ієрусалимський патріарх Паісій, що приїхав в Україну з якимись його політичними планами для Східної Європи. Київський митрополит Сильвестер Косів дав наказ духовенству зустріти в’їзд визволителя України биттям у дзвони по всіх церквах. Студенти Академії готувалися до привітів і декламацій, хори до своїх виступів, а посадник м. Києва скликав раду, щоб обговорити привітання Б. Хмельницького. Зроблено все, щоб Київ був приготований знову прийняти забуту роль столиці української нації.



^ Микола Івасюк. В’їзд Б.Хмельницького до Києва


В українській історії не раз бували просто таки фатальні моменти. Це коли наша еліта переходила на бік сильнішого сусіда й полишала Україну напризволяще. Здавалося тоді, що українці приречені розчинитися в чужій стихії й саме ім’я українське навіки щезне з лиця землі. Такі часи ми пережили тричі. У ХVІІ ст. набирало ходи спольщення старої української еліти. Наприкінці ХVІІІ – середини ХІХ ст. на стежку зросійщення масово ступила нова еліта – колишня козацька старшина, а Російська імперія взялася викорінювати українську мову. За СРСР справжня національна еліта була розстріляна, вимордувана, виселена, а тотальне знищення всього українського набуло особливо потворних форм.

Та кожного разу стиснуту «до не можу» пружину вдавалося випрямити. Українська земля народжувала велетів духу, які надавали українству нового дихання.

У сузір’ї визначних дочок і синів України справді титанічною постаттю є Богдан Хмельницький. Син дрібного шляхтича, вихований у козацькій стихії, він зумів стрибнути через голову й повернув Україні те, що розтринькала стара українська еліта – князі й шляхта, – ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ – основу основ повноцінного розвитку будь-якого етносу.

Його таланти полководця, державника, політика, дипломата перетворили звичайне козацьке повстання на українську Національно-визвольну війну, у горнилі якої народилася Козацька держава. Б. Хмельницький досяг визнання цієї держави близькими і не дуже християнськими сусідами, вперто й послідовно обстоював ідею об’єднання усіх українських етнічних земель. Залізною рукою стримував анархічні порухи козацьких низів, не даючи розхитати підвалини держави. З верхівки козацтва, яка підтримувала війну, створював нову українську еліту.

У його політичному мисленні та діях тісно перепліталися прагматизм, схильність до компромісів і переговорів і разом з тим твердість й постійне апелювання до воєнної сили, зовнішня політика, спрямована на те, щоб ввести свій самобутній народ до сім’ї незалежних народів.

Віддати належне спробам Пилипа Орлика і його однодумців узагальнити величезний досвід козацької демократії, треба зазначити, що Зборівський договір 1649 року, укладений Б. Хмельницьким з Польщею, є свого роду першою «конституцією», рівною за своєю вагомістю англійській Великій хартії вольностей. Саме від цієї дати весь світ, Європа, у т. ч. і Росія, визнали Україну як окреме державне утворення з чітко визначеними державними кордонами, власними територією та військом, судом, вірою, органами державного управління і, що особливо слід підкреслити, мовою. Ця та інші угоди гетьмана Богдана зберігали правову силу протягом майже ста років.

За умов постійної зовнішньої небезпеки вкрай важливе значення мала здатність держави себе захищати, відстоювати свої національні інтереси. Б. Хмельницький, продовжуючи своїх попередників, багато зробив для творення нового українського війська. Для цього ним було вміло використано як багатющий досвід військового мистецтва запорозького козацтва, так і передові набутки інших армій, зокрема німецької. Українська армія за його часів нічим не поступалася європейським, а подекуди й перевищувала їх у військовому мистецтві й тактиці ведення бою.


^ Військова печатка Б.Хмельницького
Глибинну логіку дій великого гетьмана визначала лише одна філософія – любов до Батьківщини і щире бажання зберегти Україну, її народ, державу, землю і святині. І завдяки йому однією з найбільших таємниць світової історії ХVІІ сторіччя, яку не змогли збагнути сучасники і яка сама по собі найвеличніший пам’ятник Хмельницькому, стала поява на європейському континенті, на землях, затиснутих між Московським царством, Оттаманською імперією, Королівством польським і Швецією, нової країни.



Пам’ять про Богданову державу не змогли затерти ні старанне викорчовування Росією будь-яких ознак козацької державності, ні фальшиві захвалювання Гетьмана як нібито поборника злиття України і Росії, ні замовчування в радянські часи навіть самого факту існування Української козацької держави.

Про Б. Хмельницького написано чимало історичних монографій і розвідок, проведено безліч досліджень, надруковано тисячі художніх і науково-популярних книг, зняті кінофільми і поставлені опери, написані вірші багато з яких стали піснями, що співали ще кобзарі. В архівах і бібліотеках осіла величезна кількість мемуарів, записок і приватних листів. Загалом відомі усі битви, перемоги і поразки, переговори й угоди періоду Національно-визвольної війни 1648-1657рр.

Сучасники визнавали геній Б. Хмельницького. Та, мабуть, найвеличнішу оцінку йому дав невідомий автор знаменитої «Історії Русів»: «Таких людей Провидіння Боже віками тільки породжує в людстві для особливих його намірів і призначень. Він … Отчизну свою і народ так любив, що спокоєм своїм, здоров’ям і життям завше йому жертвував без найменшого нарікання. Словом сказати, він найліпший у народі верховний начальник, а у війську безприкладний вождь».


Грядеш до Софії Святої

На білоснігому коні,

А за тобою – твої вої,

Орляти славної борні.

^ Олекса Стефанович


Література

Болотенко, О. Українська козача держава Б. Хмельницького [Текст] // Болотенко О. Козацтво і Україна. – Торонто, 1950. – С. 8-10.

Дідюк, В. В’їзд Б. Хмельницького до Києва [Текст] // Дідюк В. На народній ниві : нариси, статті-коментарі, репортажі. – Т. 2. – Торонто, 1985. – С. 42-45.

Дідюк, В. Гетьман Богдан Хмельницький [Текст] // Дідюк В. На народній ниві : нариси, статті-коментарі, репортажі. – Т. 2. – Торонто, 1985. – С. 38-42.

Іваницький, Сократ. Переяславський договір з 1654 року [Текст] : правна якість заложеного цим договором відношення договірних сторін. – Ню Йорк ; Детройт ; Скрентон : Народна воля, 1954. – 136 с. – (Українська Вільна Громада в Америці)

Капустянський, М. Козачі війни [Текст] : Гетьман Петро Сагайдачний ; Хмельниччина ; Українсько-Польська кампанія 1649 року // Історія українського війська. – Ч. 3 і 4. – 2-ге вид., доп. – Вінніпег, 1953. – С. 569-578.

Книш, З. Політичне положення в Україні напередодні виступу гетьмана Богдана Хмельницького [Текст] // Книш З. Історія української політичної думки до кінця ХVІІІ століття : популярний нарис. – Париж ; Вінніпег, 1952. – С. 87-91.

Книш, З. Виступ Богдана Хмельницького в світлі державного і міжнародного права [Текст] // Книш З. Історія української політичної думки до кінця ХVІІІ століття : популярний нарис. – Париж ; Вінніпег, 1952. – С. 92-100.

Книш, З. Причини Переяславського Трактату [Текст] // Книш З. Історія української політичної думки до кінця ХVІІІ століття : популярний нарис. – Париж ; Вінніпег, 1952. – С. 101-104.

Книш, З. Переяславський Трактат [Текст] // Книш З. Історія української політичної думки до кінця ХVІІІ століття : популярний нарис. – Париж ; Вінніпег, 1952. – С. 105-109

Липинський, В’ячеслав. Твори [Текст] : історична секція. Т. 3. Україна на переломі, 1657-1659 : замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім столітті / В. Липинський ; ред. Л. Р. Білас, Я. Пеленський. – Філадельфія : Східно-Європейський дослідний ін-т ім. В. К. Липинського, 1991. – 344 с.

Мазепа, І. Хмельниччина і причини упадку козацької держави [Текст] // Мазепа І. Підстави нашого відродження. Ч. 1 : Причини нашої бездержавності. – Б/м, 1946. – С. 69-103.

Млиновецький, Р. Козацько-гетьманська держава [Текст] // Млиновецький Р. Історія українського народу (Нариси з політичної історії). – 2-ге вид., доп. – Мюнхен, 1953. – С. 127-298.

Переяслав в історії й мітології [Текст] // Лисяк-Рудницький І. Між історією й політикою : статті до історії та критики української суспільно-політичної думки. – Мюнхен, 1973. – С. 273-276.

Слава не поляже: козаччина [Текст] : за «Історією України» І. Петренка. – Із змінами і доп. – Торонто ; Нью-Йорк : Р. Б., 1961. – 126 с. – (Дитяча Енциклопедія Українознавства ; кн. 3).

Тис-Крахмалюк, Ю. Бої Хмельницького [Текст] : військово-історична студія. – Мюнхен : Братство колишніх вояків 1-ої Укр. Дивізії УНА, 1954. – 184 с.


Періодика

Дзира, Я. Паспорт української нації Б. Хмельницького та І. Виговського [Текст] : (до 350-ти річчя складання реєстру 1649 року) // Альманах УНС. – 1999. – С. 28-38.

Дорошенко, Д. Гетьман Богдан Хмельницький [Текст] // Альманах «Гомону України». – 1957. – С. 29-39.

Кучма, Л. Д. Людина надзвичайного масштабу [Текст] : (доповідь на урочистих зборах з нагоди 450-річчя від дня народж. Б. Хмельницького) // Альманах «Гомону України». – 1996. – С. 112-127.

Лотоцький, П. Пам’ять про Берестечко [Текст] : до 350-річчя битви на річці Пляшівці / П. Лотоцький, Ю. Лотоцький // Альманах УНС. – 2001. – С. 94-97.

Смолій, В. Богдан Хмельницький і питання державотворення [Текст] : (до політичної характеристики гетьмана) // Альманах «Гомону України». – 1998. – С. 125-143.

Степанков, В. С. Богдан Хмельницький і проблема соборности Української держави (1648-1657роки) [Текст] // Альманах «Гомону України». – 1996. – С. 106-111.

Чировський, М. Гроші і кредити в Україні в козацько-гетьманських часах [Текст] // Альманах «Гомону України». – 1962. – С. 149-154.


Матеріал підготувала гол. бібліограф

загального читального залу Бадеха Л.П.