Реферат: Туристично-рекреаційний потенціал Чернігівської області

Туристично-рекреаційний потенціал

Чернігівської області

Чернігівський край , як і велика кількість інших територій нашої держави, має досить потужний туристично-рекреаційний потенціал. До його структури відносяться як багаті природні ресурси чернігівського Полісся з його лісами та ріками, так і величезна кількість історико-культурних пам’яток на які багаті стародавні міста Чернігівщини – Чернігів, Новгород-Сіверський, Ніжин та інші.

1.Коротка характеристика географічного положення Чернігівської області.


Чернігівська область розташована на північному сході України, на лівому березі середньої течії Дніпра, у басейні річки Десни. На півночі державний кордон проходить на межі з Брянською областю Російської Федерації, у північно-західній частині область межує з Гомельською областю Білорусі. На сході межує з Сумською, на півдні – з Полтавською, на заході й у південно-західній частині – з Київською областями України.

Значна частина області розмістилася у Придніпровській низовині, південно-східна частина – на Полтавській рівнині. Головна річка Десна, що перетинає область із північного сходу на південний захід; її притоки – Сейм, Остер, Убідь, Снов, Білоус. Північно-західним кордоном області протікають Дніпро та його ліва притока Сож.

Клімат помірно-континентальний. Середня температура липня +19,3˚С, січня -7˚С. Опади випадають рівномірно протягом року.

Обласний центр - місто Чернігів. Площа: 31,9 тис. кв. км. Населення: 1236,0 тис.чол.

Транспортна мережа: основні залізничні вузли – Ніжин, Бахмач, Чернігів, Прилуки. Інтенсивне судноплавство здійснюється по Десні і Дніпру. Чернігів має повітряне сполучення з багатьма великими містами України.


2.Природно-рекреаційний потенціал краю.


Чернігівська земля багата різноманітною флорою та фауною, славиться дубово-сосновими лісами (майже 68% території області покривають ліси), широкими лугами рівнинних річкових заплав, щедрими мисливськими та рибальськими угіддями. Неперевершені лікувальні багатства області: йодована деснянська вода, єдине в Україні родовище лікувального мінералу біофіту, багаті запаси цілющих мінеральних вод. Більше 20% території займають рекреаційні угіддя. Найбільша їх площа у Козелецькому, Чернігівському та Новгород-Сіверському районах.

Сприятливі кліматичні умови, різноманітний світ флори та фауни, наявність близько 650 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою як для короткочасного, так і довготривалого видів відпочинку. В області функціонує 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, мисливські і рибальські бази, водні станції, пляжі, лісопарки. З оздоровчо-лікувальними цілями в області створено 58 санітарно-курортних закладів. Влітку працюють 74 дитячі оздоровчі табори, розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер, в лісових масивах.

В 2002 році на території області оздоровлювалися 24234 чоловіки. Переважна більшість відпочиваючих оздоровлювались в санаторіях: “Десна” (с. Ладинка Чернігівського району), “Остреч” (м. Мена), “Берізка” (с.Сухополова Прилуцького району), дитячому санаторію “Пролісок” (с.Лісове Ніжинського району), ДОК “Казковий”(м. Мена), т/в “Деснянка” (с.Дівиця Куликівського району). Найширший спектр санаторно-курортних послуг в області надає санаторій “Остреч”, який має власну лікувальну мінеральну воду, лікувальну торфогрязь, фізіотерапевтичні кабінети, камери штучного мікроклімату для лікування бронхіальної астми та обструктивних бронхітів, офтальмологічний кабінет, кабінет лікувальної фізкультури з сучасними тренажерами та спортінвентарем, водолікарню, де крім різноманітних ванн пропонується підводний душ-масаж, біостимулюючий лазерний душ, сауна та басейн.

В літній період працювали 372 дитячі оздоровчі табори, в яких перебували на оздоровленні та відпочинку 24565 дітей.

Велике навантаження несуть на собі рекреаційні пункти на автошляхах. ДЛГО “Чернігівліс” підтримує належний стан 72 пунктів рекреаційного відпочинку, за 2002 рік проведено поточний ремонт 12 пунктів, а в Борзнянському держлісгоспі було створено 2 нові пункти відпочинку.

Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму.


3.Природно-заповідні території


Станом на 01.01.2003 року природно-заповідний фонд Чернігівської області нараховував 647 об‘єктів загальною площею 220178,1 га, що становить 6,8 % від загальної площі області.

До його складу входить 7 категорій об‘єктів: регіональний ландшафтний парк “Міжрічинський” (площею 87672,9 га), 437 заказників (площею –113488,4 га), 133 пам‘ятки природи (площею 804,39 га), 23 парки-пам‘ятки природи садово-паркового мистецтва (площею 17551,6 га), 52 заповідні урочища (площею 204,7 га).

21 об‘єкт загальною площею 9876 га, віднесений до категорії загальнодержавного значення: дендрологічний парк “Тростянець”, Менський зоопарк, 1 загальнозоологічний, 2 ландшафтні, 4 ботанічні, 4 гідрологічні заказники, а також Сокиринський парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва та 7 пам‘яток природи.

Природно-заповідні об’єкти розташовані досить нерівномірно на території області, при загальному відсотку заповідності по області 6,8 %, в центральних районах (Носівський, Ніжинський, Бахмацький, Борзнянський) він не досягає 3 %.

Для збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів українського Полісся та задоволення рекреаційних потреб населення в 2002 році в Козелецькому районі створено перший в області багатофункціональний природоохоронний об‘єкт - регіональний ландшафтний парк “Міжрічинський” (площею 87672,9 га).

Доопрацьовані зауваження до Проекту Указу Президента України про створення Ічнянського національного природного парку площею 9,66 тис. га. Проведені роботи і підготовлені матеріали попереднього погодження місця розташування Мезинського національного природного парку площею 31,6 тис. га на території Коропського району.

У співпраці з обласним товариством охорони природи розробляються програми відродження природно-заповідних об’єктів області, із залученням до їх виконання широких верств населення. В 2002 році проведено обстеження та підготовлені матеріали до проекту “Гідрологічній пам‘ятці природи “Озеру Магістратському” – бути”.

Активну підтримку на Чернігівщині одержала Всеукраїнська акція “Парк

тисячоліття”. При її проведенні в області навесні 2002 року було впорядковано 321 га територій природно-заповідного фонду, створено 15 нових парків, 200 гектарів нових зелених насаджень, 26 гектарів нових газонів, висаджено 135 тисяч дерев, 41 тисячу кущів, ліквідовано 623 стихійні сміттєзвалища.


4.Історико-культурні пам’ятки Чернігівщини


Чернігівська земля є свідком багатьох важливих історичних подій часів Київської Русі, Козаччини та подальших періодів, пам’ять про них відображається у досить великій кількості історико-культурних пам’яток.

Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для представників цілої плеяди культурної і наукової еліти.

Тут народився відомий мореплавець Ю. Лисянський, розпочала свою театральну кар'єру Марія Заньковецька. На берегах Десни, у Сосниці, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О. Довженко.

Значний внесок у розвиток вітчизняної науки і культури зробили уродженці Чернігівщини: історик і письменник О.М. Бодянський, винахідник - М.І. Кибальчич, скульптор - І.П. Мартос, письменники - В.М. Забіла, І.А. Кочерга, П.Г. Тичина, Олекса Десняк, композитори - Г.Г. Верьовка, Л.М.Ревуцький. Понад 300 полотен і малюнків створено на Чернігівщині Т.Г.Шевченком. Тут бував український філософ і поет Г.С. Сковорода, жили і працювали письменники Л.І. Глібов, М.М. Коцюбинський, Марко Вовчок, В.І. Самійленко, М.А. Вербицький.

З цим краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.П. Корольова, академіка О.О. Богомольця, російського історика М.С.Державіна, М.В. Гоголя, Є.П. Гребінки. Тут бували О.С. Пушкін, О.С. Грибоєдов, Адам Міцкевич, Л.М. Толстой, М. Горький, М.І. Глінка, П.І.Чайковський.

Древній Чернігівський край відомий великою кількістю унікальних пам’яток історії та архітектури Княжої та Козацької доби. Більш ніж 200 з них мають світове значення і свідчать про видатну роль і місце Чернігівського князівства у формуванні Київської Русі та Української держави.

Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні за своїм значенням, віднесені до найвизначніших творінь світового мистецтва Спаський (XI ст.) та Борисоглібський (XII ст.) собори, Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст.), Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (XII ст.) - у Чернігові, Юр'єва божниця в Острі (Х cт.), а також більш пізні комплекси культурного призначення - Єлецький та Троїцько-Іллінський монастирі в Чернігові, Густинський монастир у с.Густиня Прилуцького району, Спасо-Преображенський монастир у Н.-Сіверському, собор Різдва Богородиці в Козельці.

В Чернігівській області взято на облік та охороняється більше 2,4 тис. пам’яток історії та монументального мистецтва і більше 2,3 тис. пам’яток археології, ведеться постійна наукова та дослідницька робота, списки щорічно доповнюються новими об’єктами.

На Чернігівщині діють два Національні заповідники: історико-культурний заповідник “Качанівка” та архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, а також чотири заповідники і два музеї-садиби, підпорядковані управлінню культури облдержадміністрації, а саме: Батуринський державний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник “Слово о полку Ігоревім”, обласний меморіальний музей-заповідник П.Куліша “Ганнина пустинь”, Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, Борзнянський художньо-меморіальний музей “Садиба народного художника України О.Саєнка” та Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка.

У 2002 році постановою Кабінету Міністрів України затверджена Комплексна програма збереження пам‘яток Державного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, до складу якого входить парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Кочубеївський”. Працівниками заповідника розроблено план природоохоронних заходів на території парку Кочубея на 2003 –2005 роки. Спираючись на архівні матеріали, спогади сучасників Михайла Коцюбинського, на території саду літературно-меморіального музею-заповідника письменника проводились роботи по оновленню.

Працівниками історико-меморіального музею заповідника Пантелеймона Куліша “Ганнина пустинь” у 2002 році закладено фруктовий сад з 220 дерев, розбито клумби, газони, обсаджено деревами і заглиблено меморіальний ставок, приведено у належний стан парк, де знаходяться могили видатних діячів української культури П.Куліша, Г.Барвінок, В.Білозерського.

Справжньою окрасою і оазисами чистоти і духовності нашого краю є парки-памятки садово-паркового мистецтва, яких налічується в області 23. Найкращі з них - дендропарк “Тростянець” та Сокиринський парк.

Сокиринський комплекс – чарівний куточок Срібнянщини, який поєднує в собі природні лісові масиви навколо річки Утка, штучно створені паркові композиції, і архітектурні комплекси палацу Галаганів. До складу комплексу входить парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Сокиринський ” та ботанічний заказник місцевого значення “Галаганове”.

Близько 10 тисяч туристів протягом 2002 року насолоджувались красою дендропарку “Тростянець”, заснованого у 1834 році І.М.Скоропадським. Сучасна колекція парку нараховує близько 500 видів і підвидів деревних і чагарникових порід.


Чернігів

Чернігів – місто 13-вікової історії, обласний центр України, що за 150 км від Києва. Споконвічною красою зустрічають гостей давньоруські пам’ятки архітектури, які входять до ансамблів чернігівського Дитинця, Троїцько-Іллінського та Єлецького монастирів. Унікальність міста в дивовижному поєднанні стародавніх пам’яток і сучасної забудови.

На високих пагорбах Болдиних гір, над правобережною заплавою Десни, здіймаються зі сходу на захід золотоглаві храми, споруджені в різні періоди історії міста.

Неповторні історичні ландшафти Чернігова, в які гармонійно вписуються безцінні шедеври давнього зодчества і сучасні споруди, приваблюють в місто тисячі туристів з усіх куточків України, багатьох країн близького та далекого зарубіжжя. Із історичними і культурними старожитностями Чернігова і всієї древньої Чернігово-Сіверщини вони також можуть ознайомитися в залах обласного історичного музею ім. В. Тарновського і Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній”, обласного художнього музею, літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського.

Батурин

Українська козацька держава – Гетьманщина стала ключовим явищем в історії національного державотворення.

Майже півстоліття столицею Лівобережної України та офіційною резиденцією гетьманів був Батурин. Починаючи з 1669 р. тут розміщувались і функціонували вищі урядові установи, мешкали представники козацької старшини.

У центрі старого Батурина в урочищі „Цитадель” збереглися залишки земляних укріплень – колишньої фортеці.

Всі пам’ятки культурної спадщини Батурина увійшли до складу Державного історико-культурного заповідника „Гетьманська столиця”.


Мезин

Початок історії Чернігівської землі губиться у добі палеоліту. Пам’яткою цієї епохи, яка не має собі рівних у світі, є Мезинська стоянка, яка існувала близько 20-ти тисяч років тому і відома не тільки подробицями побуту мисливців на мамонтів та предметами первісного мистецтва, а й сенсаційною знахідкою - єдиним у світі палеолітичним оркестром ударних інструментів. Сьогодні на місці стоянки діє історико-археологічний музей.

Даниною величі різноманітності і геніальності природи є Мезинський Національний природний парк.

Вишеньки

У Вишеньках і сьогодні милують око сучасників велична Успенська церква, збудована в 1782-1787 роках у стилі класицизму та палац фельдмаршала П.О. Румянцева-Задунайського. Разом з Успенською церквою він становить частину садибно-палацових комплексів, що були створені у Вишеньках та Черешеньках з нагоди приїзду Катерини ІІ. Використання східних і готичних архітектурних форм надає споруді романтичного вигляду. Збереглися ліпні інтер’єри, зокрема у лицарській залі.

Качанівка

У Качанівському палаці відомих українських меценатів Тарновських збиралися, гостювали і творили найвідоміші діячі культури.

У знаменитій альтанці композитор М. Глінка писав увертюру до опери “Руслан і Людмила”.

Намисто озер і захоплюючі краєвиди й досі милують око. Насолоджуватись цією красою можна зупинившись у невеличкому готелі поруч з палацом, який входить до складу Національного історико-культурного заповідника „Качанівка”.

Тростянець

Все свідоме життя створював свій сад Іван Скоропадський.Вручну копали кріпаки ставки, насипали гори так званої Малої Швейцарії. З усього світу звозив фундатор парку дивовижні рослини, найкращі ландшафтні дизайнери того часу створювали мальовничі галявини, загадкові стежечки.Це диво стало справжнім музеєм природи.

Тростянецький дендропарк - один з найбільших в Україні – вабить туристів і красою, і загадковими легендами про кохання.До романтики слід додати, що в Тростянці – єдине в Україні родовища лікувального бінофіту.


Ніжин

16 містечок Чернігівщини віком понад 700 років. Серед них спокійний і веселий, старовинний і провінційно-сучасний Ніжин. 14 красунь-церков, які прикрашають місто на Острі, а слава Ніжинського ліцею вищих наук упродовж 200 років іде по світу. Серед перших випускників – всесвітньо відомий письменник Микола Гоголь, чиє ім’я і носить сучасний університет. Унікальними є Ніжинські музеї поштової станції та першої на Лівобережній Україні аптеки.14-го жовтня (на свято Покрови) відбувається у Ніжині вже 300 років поспіль незабутнє дійство – Покровський ярмарок. Тут турист і відпочине, і зрозуміє сутність українського свята, і придбає сувеніри – вироби народних майстрів. Ювелірні ремесла, гончарство, ткацтво, художня вишивка, різьба по дереву, передаються з покоління в покоління. А на Покровський ярмарок з’їжджаються кращі народні майстри з усієї України. Взагалі у 19 ст. на Чернігівщині відбувалося більше 200 ярмарків. Нині ярмаркові традиції відроджуються у кожному районі області.

Новгород – Сіверський

Для тих, хто віддає перевагу активному відпочинку, місцеві туристи пропонують подорожі красунею Десною на байдарках або плотах. Кожну хвилину змінюється панорама навкруги і захоплює подих, коли перед очима на високому пагорбі відкривається Новгород-Сіверський, місто із тисячолітньою славетною історією, земля, де народилося безсмертне “Слово о полку Ігоревім”.

У Новгород-Сіверському діє єдиний унікальний музей цього твору, а театралізовані свята збирають чимало глядачів.

Перлина Новгород-Сіверського – діючий Спасо-Преображенський монастир.

Сокиринці

Головними туристичними об’єктами Сокиринців є палац і парк, які пов’язані з відомою в історії України родиною Галаганів.

Окрасою палацу є унікальне зібрання творів мистецтва, яке започаткував ще полковник Гнат Галаган: старовинні меблі, виготовленні на замовлення за кордоном, тонкої роботи срібний і фарфоровий посуд, коштовна зброя, живопис західноєвропейських та вітчизняних авторів.

Раз у три роки в Сокиринцях проходить „Вересаєве свято”, на яке збираються кобзарі та колективи бандуристів зі всієї України.

5. Туристичні маршрути


Київ –Ніжин - Качанівка – Тростянець – Сокиринці


НІЖИН – вперше згадується у літописі „Повість минулих літ” (1078 р.). З XVII ст. місто відоме як прикордонна фортеця у складі Польської держави. У 1648 р. Ніжин стає полковим містом. Це – одне з не багатьох населених пунктів України, в якому майже повністю збереглась історична забудова центральної частини міста (XVII – XIX ст.). Серед найцікавіших пам’яток будівлі Поштової контори (XVIII ст.), старовинної аптеки (XVIII ст.), житлові будинки, культові споруди. 14 красунь – церков прикрашають місто на р. Остер. Розвитку кінної пошти України з часів Київської Русі присвячена експозиція музею „Поштова станція”. Це єдиний у світі музей пошти. На Ніжинській поштовій станції зупинялись : Г.Сковорода, О.Пушкін, О.Грибоєдов, М.Глінка, Т.Шевченко, І.Рєпін та інші діячі культури. Ніжин - багатонаціональне місто. У 1676 було засновано Ніжинське грецьке братство. Греки побудували тут храми, магістрат, школу. У XVIII – XIX ст. місто було одним з найбільших просвітницьких і наукових центрів України. У 1805 році тут засновано Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка стала провідним центром вищої освіти на Лівобережній Україні. Тут навчались М.Гоголь, Є.Гребінка, Л.Глібов. та багато інших відомих громадських, культурних, наукових діячів. Тепер це Ніжинський педагогічний університет ім.М.Гоголя, в якому, крім музею історії закладу, є прекрасна картинна галерея. Деякий час у Ніжині жила талановита українська актриса М.К.Заньковецька. Вже 300 років поспіль 14 жовтня в місті відбувається незабутнє дійство – Покровський ярмарок.

Заклади розміщення:

ДКП “ Г отель “Ніжин”, Чернігівська область, м. Ніжин, вул.

Батюка, 1, тел.:(04631)23704.

Готель в/ч, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька,

тел.:(04631) 31035.

Заклади харчування:

Ресторан "Полісся”, м. Ніжин, вул. Московська, 3а. (80місць).

Кафе „Чайка", м. Ніжин, вул.Батюка,1


КАЧАНІВКА – дивовижний куточок Чернігівщини з чудовим палацово – парковим ансамблем, родовим маєтком сімейства Тарновських. За словами видатного історика М. І. Костомарова сюди, як у "вирій... зліталося різне українське вчене, художнє та письменне птаство".Серед видатних особистостей, хто в різні роки відвідали Качанівку були: Т. Шевченко, М.Гоголь, М.Глінка, В. Штернберг, М. Маркевич, П. Федотов, М. Вовчок, М.Ге, І. Репін, Д. Яворницький та багато інших. Тут створено і діє Національний історико-культурний заповідник „Качанівка”. Невід'ємною складовою Качанівського заповідника є палац у формах неокласицизму, флігелі, будівлі служб, альтанка Глібова, "романтичні руїни", паркові містки та інші малі архітектурні форми, 12 ставків, 51 вид дерев. У 1817-1828 рр. на території садиби було збудовано Георгіївську церкву в стилі ампір. У церкві була родова усипальниця Тарновських. Нині церква діюча. Туристично-екскурсійне значення Качанівського заповідника посилюється розташованими неподалік іншими унікальними пам'ятками садибної культури ХІХ ст. – знаменитим дендропарком "Тростянець"та палацово-парковим ансамблеям у Сокиринцях .


ТРОСТЯНЕЦЬ. Дендрологічний заповідник Національної академії наук "Тростянець" - пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення, один з найкращих європейських парків. Загальна площа – 204,4 га. Засновником дендропарку був І.М.Скоропадський (1804 – 1887р.)- нащадок гетьмана Лівобережної України, великий землевласник, відомий колекціонер рослин, знавець архітектурного мистецтва, меценат. Нині на території старовинного парку налічується 520 видів і форм дерев і чагарників, декоративних квіткових рослин – 250 сортів.

Заклади розміщення:

Сільська садиба „Мисливська поляна”

Ічнянський р-н, с. Тростянець вул.Асаулюка,6.

тел.: (04633) 2-49-37, (04633) 2-47-84


СОКИРИНЦІ. Сокиринський палацово-парковий комплекс міститься за 5км від автодороги Київ-Суми в околицях с. Сокиринці. Палац, передпалацова площа, головна алея й оточуюча його рослинність приведені в гармонійне ціле. У сокиринському маєтку Галаганів свого часу побували Т.Шевченко, художник Л. М. Жемчужников, М. Лисенко, канцлер Російської імперії О. Горчаков, П. Куліш, кобзар О. Вересай та ін. У 1971 р. на території Сокиринського парку встановлено пам'ятник О. М. Вересаю, а в палаці відкрито кімнату-музей видатного українського кобзаря.

Заклади розміщення:

Сокиринський аграрний ліцей. тел.: 8(04639)2-56-21

директор – Купрієнко Микола Павлович


^ Київ – Прилуки - Густиня


ПРИЛУКИ - місто, розташоване на р. Удай. Вперше Прилуки згадуються в Іпатіївському літописі в 1092 р. В давнину місто було однією із фортець Київської Русі . З 1782 р. Прилуки стали повітовим містом Чернігівського намісництва, а з 1783 р. місто одержало магдебурзьке право. Серед архітектурних пам’яток XVII - XIX cт найбільш відомими є : полкова скарбниця (поч.. XVIII ст.) , собор Різдва Богородиці (1806 р.), Миколаївська церква (1720 р.). У Прилуках тричі побував Т.Шевченко. Цікаву колекцію має Прилуцький краєзнавчий музей, що нараховує понад 41 тисячу експонатів.

Заклади розміщення:

ГТК „ALEXANDRIA”,(м. Прилуки, вул. 1-го Травня, 48. тел.:

(04637)4-44-40)

Готель „Прилуки”( м. Прилуки, вул. Вокзальна,2. тел.:

8(04637)3-31-52 ).

Заклади харчування:

Кафе „Ласуня” (м. Прилуки, вул. Вокзальна,35. тел.: 8(04637)

3-42-88.

Кафе „Витребеньки” (м. Прилуки, вул. Костянтинівська,62.

тел.: 8(04637)3-44-57).


ГУСТИНЯ За 10 км. на північ від Прилук, лежить славнозвісний Густинський монастир, заснований у 1600 р. на землях князів Вишневецьких серед густих дубових лісів. З історією монастиря пов’язані імена М.Вишневецького, Д. Ростовського (Туптала), Івана Мазепи, І.Білгородського, Петра Могили. Первісно монастир був дерев`яний. У 1636 і 1671 р. будівля була пошкоджена пожежами. Архітектурний ансамбль склався у другій половині ХVIІ-ХVIІІ ст. і являє собою унікальний комплекс доби бароко, що значно вплинув на культове будівництво Лівобережної України. Центральна споруда – Троїцький собор (1672-1676 рр.). У другій половині ХVIІ ст., водночас з муром, зведено Миколаївську та Єкатерининську церкви. Тривалий час Густинський монастир був неофіційним центром зв`язків між Україною, Росією та Молдовою, осередком ідейної боротьби проти унії та католицизму. У першій половині ХVIІ ст. тут було написано “Густинський літопис” і “Густинський монастирський літопис”. У період між квітнем і липнем 1845 р. у ньому побував Т. Г. Шевченко, який написав три акварелі: “У Густині. Церква Петра й Павла”, “Брама в Густині. Церква Св.Миколи”, “У Густині. Трапезна церква”. Про малюнки, виконані в Густині, Шевченко згадує у повісті “Музикант” і “Наймичка”. У 1994 р. монастир відродився як жіночий. При обителі є готель для прочан.


^ Київ – Ніжин – Крути – Заньки - „ Ганнина Пустинь” – Батурин


НІЖИН – Це – одне з небагатьох населених пунктів України, в якому майже повністю збереглась історична забудова центральної частини міста (XVII – XIXст.).


КРУТИ - залізнична станція. Тут 29 січня 1918 року відбувся бій між Київськими студентами і військами Червоної армії. За часів незалежності національно – демократичні сили сформували традицію вшанування пам’яті юнаків, що загинули під Крутами. В 2006 році за участю Президента України відбулося відкриття Меморіалу пам’яті Героям Крут. Створені скульптурні композиції „Колона” і „Шинель”, здійснено благоустрій території площею Меморіалу.


ЗАНЬКИ - батьківщина видатної української актриси Марії Заньковецької. Музей розташований у будинку, що побудований на місці садиби родини Адасовських, де народилась майбутня актистка. Експозиція музею розповідає про життєвий і творчий шлях М.Заньковецької та про розвиток українського театру.


„ГАННИНА ПУСТИНЬ” - історико-меморіальний музей – заповідник Пантелеймона Куліша, що створений на території відродженої садиби Білозерських- Кулішів на хуторі Мотронівка Борзнянського району. Саме тут перетнулися шляхи визначних провідників української національної ідеї Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Віктора Забіли, Василя Білозерського, Ганни Барвінок та ін. Увагу відвідувачів привертають відтворені будівлі, ставок, сад, впорядкована територія, могили подружжя.

БАТУРИН - це велична сторінка нашої історії та трагічна сторінка боротьби українського народу, його кращих представників, за державність. Із встановленням незалежності України повертаються із забуття імена та події, що мали доленосний вплив на історію України, на формування національної свідомості. Одне з провідних місць у цьому списку займають події, пов’язані з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу. Селище засновано на початку XVII ст. Вперше згадується у документах 1625 р. у зв’язку зі спорудженням Батуринської фортеці, що у 1664 р. витримала натиск військ польського короля Яна Казимира. У 1669-1708 р. і 1750-1764 р. Батурин був резиденцією

гетьманів Лівобережної України. У 1708 р. під час Північної війни, після переходу гетьмана І.Мазепи на бік Карла XII, місто було взято військами під командуванням О.Меншикова та повністю спалено. Гетьманську резиденцію за наказом Петра I було перенесено до Глухова. У 1760 р. Батурин подаровано гетьману К.Розумовському. До складу Національного історико-культурного заповідника „Гетьманська столиця” входять такі пам’ятки архітектури : Будинок генерального судді В.Кочубея (поч.. XVIII ст.), Палац К.Розумовського (1799 – 1803 р.), Воскресенська церква (1803 р.).