Реферат: Методичний посібник



ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПЕДАГОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ СТУДЕНТАМ IV-V КУРСІВ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК


ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

2005


УДК 371.133 : 93

ББК 74.580 + 74.263.1

П 78


Рецензенти:


Фігурний Ю.С. – кандидат історичних наук, завідувач відділом української етнології НДІУ МОН України

Потапенко Я. О. – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди


Методичні поради з педагогічної практики студентам IV-V курсів історичного факультету / Уклад. Н.Г.Красножон. – К., 2005. – 60 с.

^ УДК 371.133 : 93 ББК 74.580 + 74.263.1


Рекомендовано до друку навчально-методичною радою

Переяслав-Хмельницького державного

педагогічного університету імені Григорія Сковороди

протокол № 3 від 17 березня 2005 року


^ І. ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Завданнями педагогічної практики студентів IV(V) курсу історичного факультету є подальший розвиток і вдосконалення студентами загально педагогічних умінь та навичок, набутих у період практики на молодших курсах, формування професійно-педагогічних умінь вчителя історії та класного керівника, застосування на практиці теоретичних знань з історії України та всесвітньої історії, педагогіки, психології, методики викладання історії.

Програма передбачає мету, завдання і зміст педагогічної практики студентів IV(V) курсу, визначає рекомендації про види, форми та методи контролю знань, умінь та навичок, які повинні отримати студенти під час проходження практики.

Відповідно до сучасних вимог, у ній планується та регламентується вся діяльність студентів і викладачів у цей період навчального процесу, який проводиться у школах.


^ МЕТА І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ. ОСНОВНІ ВМІННЯ СТУДЕНТІВ


Основна мета педагогічної практики студентів IV(V) курсу історичного факультету — підготувати студентів до цілісного виконання функцій вчителя історії України й всесвітньої історії та класного керівника у класах основної школи (старшої школи), до проведення систематичної навчально-виховної роботи з учнями; набуття професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час навчальної та виховної роботи в сучасних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Завдання педагогічної практики студентів IV(V) курсу:

розвиток і вдосконалення студентами загально педагогічних умінь і навичок, набутих у період практики на II—III курсах;

формування професійно-педагогічних умінь вчителя історії, уміння проводити уроки з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності;

застосування та поглиблення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання у ВНЗ з курсів педагогіки, психології, основ педмайстерності, методики викладання історії, історії України та всесвітньої історії; досягнення інтеграції знань з історичних, психолого-педагогічних й спеціальних дисциплін;

розвиток уміння проводити виховну роботу;

вивчення передового педагогічного досвіду вчителів історії та інших суспільно-гуманітарних дисциплін;

практичне ознайомлення зі структурою та навчально-виховною роботою у загальноосвітніх закладах;

формування творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності.


Основні вміння студетів-практикантів ІV-V курсів історичного факультету, якими вони повинні оволодіти під час педагогічної практики:

1. Конструктивно-планувальні:

а) розробляти плани-конспекти окремих уроків та системи тематичних уроків з історії; визначати конкретні мету, завдання та етапи кожного уроку;

б) обирати ефективні прийоми та методи досягнення поставлених завдань на кожному етапі уроку;

в) визначати типи завдань та послідовність їх виконання відповідно до етапів оволодіння знаннями з історії, вміннями й навичками, а також з урахуванням труднощів навчального матеріалу й рівня підготовленості учнів;

г) проектувати і створювати необхідні наочні матеріали для проведення уроків; використовувати комп'ютерні технології у викладанні історії;

д) складати план позакласної роботи з історії;

є) складати план і сценарій позакласного заходу з історії.


2. Організаційні:

а) організовувати виконання накресленого плану;

б) забезпечувати активну діяльність учнів відповідно до плану уроку;

в) раціонально поєднувати колективні та індивідуальні форми роботи з урахуванням особливостей кожної з них;

г) навчати учнів найбільш раціональних прийомів самостійної роботи з історії;

д) цілеспрямовано й методично правильно використовувати традиційні наочні матеріали, аудіовізуальні та візуальні технічні засоби навчання, зокрема використовувати комп'ютер у навчальній діяльності (перевірка знань учнів за допомогою тестів, показ відеофрагментів, графічне зображення карти з можливою мультиплікаційною обробкою інформації);

є) проводити позакласні заходи, організовувати їх згідно зі складеним планом і сценарієм.


3. Розвивально-виховні:

а) реалізовувати загальноосвітній, розвиваючий та виховний потенціал матеріалу уроку історії або серії уроків;

б) формувати і розвивати на матеріалі історії України й всесвітньої історії інтелектуальну та емоційну сфери особистості учня, його пізнавальні інтереси;

в) вирішувати завдання морального, культурного, естетичного, гуманістичного виховання учнів.


4. Дослідницькі:

а) вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості навичок та вмінь учнів за завданнями вчителя;

б) здійснювати методичний аналіз історичного матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями та добору оптимальних шляхів запобігання помилок;

в) проводити спостереження та аналіз відвіданих уроків з опорою на схему або вузькоцільове завдання;

г) спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів, студентів-практикантів, використовуючи ефективні прийоми і форми у практиці своєї роботи;

д) вивчати методичну літературу і теоретично осмислювати навчальний процес у формі виступів на методичних семінарах, а також удосконалювати свою роботу, використовуючи описані в літературі нові форми, прийоми і методи роботи.

^ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТА

Студент має право:

Одержувати консультації вчителя та методиста з усіх питань щодо проведення педагогічної практики.

Користуватися бібліотекою школи, навчальними посібниками.

Вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації педпрактики, брати участь у конференціях та нарадах.

Студент практикант зобов'язаний:

До початку проходження практики одержати від керівництва практики історичного факультету настанови щодо її проходження та оформлення всіх необхідних документів.

У період педагогічної практики виконувати правила внутрішнього розпорядку школи, розпорядження адміністрації, вчителів та керівників практики. У випадку невиконання пред'явлених до нього вимог, студент усувається від проходження практики.

Виконувати всі види робіт, передбачених програмою педагогічної практики, старанно готуватися до кожного уроку і позакласного заходу.

Працювати в школі не менше 6 годин, виконувати індивідуальний план роботи, своєчасно подавати на перевірку документацію (регулярно вести щоденник, подавати конспекти для перевірки і затвердження вчителю та методисту за 2-3 дні до проведення відповідного уроку, здати звітну документацію не пізніше 3-х днів по завершенню практики).

На період практики один із студентів, який працює в даній школі, призначається старостою групи. В його обов'язки входить облік відвідування студентами школи, повідомлення їх про колективні консультації та семінари, виконання доручень керівників практики.

^ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Керівник педагогічної практики має право:

брати участь у конференціях та нарадах з питань організації і проведення педагогічної практики;

вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, організації педагогічної практики;

відвідувати загальноосвітні навчальні заклади з метою здійснення контролю за проходженням та виконанням студентами завдань педагогічної практики;

працювати у роботі комісій при підведенні підсумків педпрактики та вносити пропозиції щодо оцінювання результатів роботи студентів-практикантів;

пропонувати кандидатуру студента на участь у конкурсі на кращого студента-практиканта.

Керівник педагогічної практики зобов'язаний:

створити належні умови студентам для проходження педагогічної практики та оформлення всіх необхідних документів;

проводити консультації для студентів з різних питань проходження практики;

допомагати студентам-практикантам при виконанні ними завдань педпрактики;

відвідувати загальноосвітні навчальні заклади й заходи, які проводяться студентами, аналізувати їх;

виконувати всі види робіт, передбачені програмою педагогічної практики.



^ ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Основними напрямками практичної діяльності студентів IV(V) курсу є:

ознайомлення зі структурою та навчально-виховною роботою у загальноосвітньому закладі;

планування навчальної та виховної діяльності у класах основної школи (V-IX класи) та старшої школи (Х-ХІ класи);

проведення навчальної і позакласної роботи з історії України й всесвітньої історії у основній школі та старшій школі;

відвідування й аналіз уроків і позакласних заходів з історії України та всесвітньої історії;

проведення виховної роботи з класом;

методична і науково-дослідницька робота;

проведення психолого-педагогічних досліджень (IV курс);

вивчення педагогічного досвіду вчителів історії та інших навчальних дисциплін.

При проходженні практики студенти IV(V) курсу повинні виконувати обов'язки вчителя історії України та всесвітньої історії у V-IX (Х-ХІ) класах й класного керівника у закріплених класах.

^ Ознайомлення з навчально-виховною роботою загальноосвітнього закладу аналіз планів роботи школи, розкладу навчальних занять, знайомство з матеріальною базою закладу, відвідування уроків та поза класних заходів. Результати аналізу фіксуються в щоденнику психолого-педагогічних спостережень.

^ Планування навчально-виховного діяльності. Вивчення навчальних програм з історії України та всесвітньої історії у V-IX (Х-ХІ) . класах, тематичних і поурочних планів вчителів-предметників. Ознайомлення з планом роботи класного керівника.

На основі вивчених документів (навчальна програма з історії України та всесвітньої історії, тематичний план вчителя історії, план виховної роботи класного керівника і вчителя-предметника) до кінця першого тижня практики студент-практикант разом з викладачем-методистом, вчителем-предметником, класним керівником накреслює план роботи на період практики, який передбачає:

графік самостійного проведення уроків;

позакласну роботу з предмета;

виховну роботу з класом;

психолого-педагогічні дослідження.

^ Психолого-педагогічні долідження. Вивчення психологічних аспектів навчально-виховної діяльності окремих учнів, особливості пізнавальної діяльності учнів. Мотивація навчання. Особливості педагогічного спілкування й мікроклімату на уроці. Складання характеристики особистості учня. Психологічне забезпечення роботи педагога з учнівською групою. Підбір та використання психодіагностичних методик з вивчення структури взаємин між учнями класу та між учнями і вчителем. Обробка й аналіз матеріалів, отриманих в результаті психодіагностики.

Навчальна робота з історіі. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з історії. Розробка плану-графіка проведення уроків у період практики, конспектів або розгорнутих планів уроків. Підготовка дидактичних матеріалів, наочних матеріалів, ТЗН до уроку. Відвідування уроків вчителя-предметника. Проведення окремих уроків з використанням різних методів, форм і засобів навчальної роботи. Вивчення організації факультативних занять з учнями та проведення 1-2 таких занять.

Позакласна робота з історії. Ознайомлення з планами позакласної роботи вчителів історії. Планування позакласних заходів з історії. Підготовка і проведення позакласної роботи з предмета — додаткові заняття з невстигаючими учнями, гурток, вечір з фаху, навчальна екскурсія, тиждень історії, підготовка учнів до предметних олімпіад. Відвідування позакласних заходів з фаху.

Виховна робота з класом. Вивчення рівня вихованості учнів класу, стану дисципліни. Розробка плану-графіка виховних занять на період практики. Проведення виховної роботи з учнями класу. Індивідуальна виховна робота з педагогічно занедбаними школярами. Робота з батьками. Відвідування та аналіз позакласних виховних заходів, що проводяться вчителями школи та студентами-практикантами. Ознайомлення з веденням класного журналу, допомога класному керівникові у перевірці учнівських щоденників.

^ Методична і науково-дослідницька робота студентів. Аналіз практичної діяльності та досвіду навчально-виховної роботи школи. Підготовка матеріалів для захисту практики. Аналіз передового досвіду навчально-виховної роботи вчителів, класних керівників. Вивчення передового досвіду вчителів історії й інших навчальних дисциплін. Відвідування уроків та подальший їх аналіз. Участь у методичній роботі: педагогічній раді, засіданні методичного об'єднання, кафедри з історії, об'єднання класних керівників. Виконання науково-методичних та психолого-педагогічних досліджень, накопичення емпіричного матеріалу для рефератів, наукових повідомлень, доповідей, курсових та дипломних робіт.


^ ЗВІТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


Після завершення педпрактики складається підсумковий звіт.

Для узагальнення матеріалів, зібраних під час педагогічної практики, студентам відводиться 3 дні.

Після завершення педагогічної практики студенти подають керівнику практики:

письмовий звіт студента про роботу у школі, завірений директором школи;

протоколи обговорення 2-3 проведених уроків;

конспекти проведених уроків з історії України та всесвітньої історії;

конспект виховного заходу з позакласної роботи з історії;

конспект виховного заходу;

щоденник педагогічної практики;

завдання з психології (IV курс);

матеріали вивчення педагогічного досвіду;

9) характеристику студента, завірену директором школи.

Звіт практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) перед комісією, призначеною керівником практики та завідувачами кафедр. До складу входять комісії керівники практики (групові методисти, викладачі кафедр педагогіки та психології).

Звіт складається протягом перших 10 днів навчання, яке починається після закінчення педагогічної практики. Загальна оцінка роботи кожного студента є комплексною, що враховує усі сторони його діяльності з період практики. Оцінка за практику вноситься до заліково-екзаменаційної відомості і до залікової книжки студента з підписами членів комісії, до журналу обліку успішності.

Критерії оцінювання:

ступінь сформованості професійно-педагогічних умінь;

рівень теоретичного осмислення студентами своєї практичної діяльності;

рівень професійної спрямованості та соціальної активності майбутніх вчителів.

Студент, що не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук з навчального закладу, де проходив практику, або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється на практику вдруге в період студентських канікул або відраховується з навчального закладу.

^ ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Підсумки педагогічної практики підводяться на науково-практичній конференції на історичному факультеті. Її завдання: підведення підсумків навчально-виховної роботи практикантів; виявлення досягнень і недоліків у їхній роботі; оцінка рівня теоретичної і практичної підготовленості студентів до навчально-виховної роботи у школі; оцінка якості роботи з організації практики її керівниками; визначення заходів, спрямованих на подальше поліпшення практики.

Завершальна науково-практична конференція на історичному факультеті організовується деканатом, спеціальними кафедрами, кафедрами педагогіки і психології.

Основний зміст підсумкових проблемних конференцій студентів-практикантів складають доповіді з узагальнення досвіду роботи студентів з окремих питань організації навчально-виховного процесу в школі. До конференції організовуються виставки.


^ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


Діяльність керівників педагогічної практики - професорсько-викладацького складу університету, керівництва школи та вчителів -здійснюється у 5 етапів: етап попередньої роботи, початковий, основний та підсумковий етапи, етап планової роботи із завершення педагогічної практики.

^ На етапі попередньої роботи керівники педагогічної практики виконують такі види діяльності:

керівник педагогічної практики факультету організовує зустріч методистів, де вони обмінюються досвідом проведення педагогічної практики;

керівник педагогічної практики факультету проводить заняття з методики проведення педагогічної практики з малодосвідченими методистами;

груповий методист і керівник педагогічної практики від кафедр педагогіки й психології разом з керівництвом школи здійснюють у школі попередній вибір класів, груп, учителів історії та класних керівників, вирішують інші організаційні питання.

^ На початковому етапі керівники педагогічної практики виконують такі види діяльності:

• керівник педагогічної практики факультету в перший день педагогічної практики організовує інструктивні збори методистів, керівників від кафедр педагогіки і психології та студентів факультету;

груповий методист проводить організаційне заняття з групою студентів в університеті або школі;

у перший або другий день педагогічної практики в школі проводиться бесіда директора, завуча і вчителя зі студентами-практикантами; протягом п'яти днів педагогічної практики організовується знайомство практикантів з групами і класами;

протягом першого тижня методист організовує відвідування студентами уроків учителів і проводить з ними їх аналітичне обговорення;

у перші дні педагогічної практики груповий методист організовує відвідування студентами (з наступним обговоренням) спеціально підготовленого уроку вчителя, студента або сам проводить показовий урок;

протягом перших днів педагогічної практики груповий методист організовує відвідування студентами з наступним аналізом позакласного заходу, спеціально підготовленого вчителем, студентом або самим груповим методистом;

у перший тиждень педагогічної практики організовується знайомство практикантів з групами і класами; груповий методист і керівники від кафедр педагогіки і психології затверджують індивідуальні плани роботи студентів-практикантів;

груповий керівник допомагає старості групи студентів-практикантів скласти протягом першого тижня педагогічної практики загальні розклади уроків практикантів, а також позакласних заходів з історії, методико-педагогічних семінарів, визначити дні самостійної роботи студентів;

груповий методист подає керівникові педагогічної практики університету загальний розклад уроків, позакласних заходів, взаємовідвідувань практикантами уроків, взаємовідвідувань студентами позакласних заходів та семінарів;

керівник педагогічної практики факультету аналізує стан початкового етапу педагогічної практики і вживає заходів щодо його покращення.

^ На основному етапі керівники педагогічної практики виконують такі види діяльності:

методисти та вчителі дають студентам консультації з планування серій уроків і складання планів-конспектів окремих уроків, підготовки наочних посібників і технічних засобів, проведення позакласних заходів з історії;

вчителі відвідують усі уроки закріплених за ними практикантів та аналізують їх;

методисти відвідують уроки практикантів (не менше трьох уроків кожного практиканта IV курсу (V курсу) та аналізують їх;

після уроку студента-практиканта, на якому були присутні інші студенти, методисти навчають аналізувати уроки: робити загальний, по елементний і поглиблений аналіз;

за необхідністю, методисти дають показові уроки або фрагменти уроків;

методисти відвідують не менше одного позакласного заходу з історії;

методист і керівники педагогічної практики від кафедр педагогіки і психології проводять семінари з методики, психології, педагогіки;

керівник педагогічної практики факультету під час педпрактики відвідує школу: проводить бесіди з керівниками школи, вчителями, знайомиться з документацією, яку ведуть студенти, відвідує уроки та позакласні заходи і бере участь в їх аналізі; бере участь у роботі зборів педагогічного колективу школи за підсумками педагогічної практики;

• керівник педагогічної практики факультету проводить бесіди з груповими керівниками педпрактики про стан педагогічної практики, вживає заходів щодо його удосконалення;

• під час педагогічної практики уроки студентів відвідують представники навчального відділу, деканатів, завідувачі кафедрами, викладачі.

^ На підсумковому етапі педагогічної практики керівники педпрактики виконують такі види діяльності:

методист перевіряє документацію, яку ведуть студенти-практиканти, та оцінює її;

методист бере участь в організації та проведенні зборів педагогічного колективу школи за підсумками педагогічної практики;

на зборах педагогічного колективу школи з підсумків педагогічної практики вчителі, класні керівники, методисти та керівники педагогічної практики від кафедр педагогіки і психології характеризують роботу студентів-практикантів.

^ На етапі планової роботи із завершення педагогічної практики її керівники виконують такі види діяльності:

• груповий методист перевіряє документацію, яку подали студенти, підписує кожний її розділ та спільно з керівником від кафедр педагогіки і психології виставляє оцінку за педагогічну практику не пізніше як через три дні після її закінчення;

груповий методист і керівник від кафедри педагогіки разом складають короткі характеристики студентів для їх участі у конкурсі на найкращого практиканта, підписують і здають керівникові педагогічної практики факультету не пізніше як за три дні після закінчення педагогічної практики;

керівник педагогічної практики факультету вивчає та аналізує звіти групових методистів і документацію студентів, складає звіт про результати педагогічної практики і подає його в навчальну частину університету;

керівник навчально-виробничої практики університету створює конкурсну комісію, до якої входять декан факультету, керівник педагогічної практики факультету, завідувач секцією факультету кафедри методики, завідувач секцією факультету кафедри педагогіки, групові керівники педагогічної практики, представники з числа студентів. Засідання конкурсної комісії відбувається не пізніше як через 10 днів після закінчення педпрактики. Результати конкурсу доводяться до відома студентів факультету;

• кафедри факультету, педагогіки та психології організовують виставку кращих наочних посібників, виготовлених студентами.


^ II. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ-ПРАКТИКАНТАМ


ЗНАЙОМСТВО З НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

(загальноосвітня школа, ліцей, гімназія)


За час педагогічної практики студенти старших курсів знайомляться зі структурою навчального закладу, організацією навчально-виховного процесу в ньому, здійсненням керівництва навчально-виховною роботою шляхом бесід з директором навчального закладу та його заступниками, вчителями, класними керівниками, психологом.

Студенти аналізують плани роботи закладу, календарні плани вчителів історії, плани роботи факультативів, гуртків; плани виховної роботи класних керівників; розклад навчальних занять; вивчають матеріально-технічну базу навчального закладу та її відповідність сучасним вимогам (кабінети, їх обладнання та забезпеченість методичною літературою, унаочненням, ТЗН); внутрішній розпорядок і режим роботи закладу; знайомляться з особовими справами учнів, класними журналами; відвідують та аналізують уроки й позакласні заходи; беруть участь у плануванні та здійсненні окремих етапів навчально-виховного процесу.

Результати ознайомлення з педагогічним процесом у навчально-виховному закладі фіксуються у щоденнику педагогічної практики (див. додаток 2).

^ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Протягом першого тижня педагогічної практики студенти вивчають навчальні плани, календарні, тематичні й поурочні плани вчителів історії та правознавства, плани виховної роботи класу та школи, гурткової роботи, факультативів. На основі даних документів студент-практикант разом з вчителем історії, класним керівником та керівниками практики від університету складає індивідуальний план на весь період практики за зразком (додаток 1)

^ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ



Вивчення учнів і класу в перший тиждень практики.

Планування роботи:

вивчення плану роботи вчителя історії;

вивчення плану роботи класного керівника;

планування своєї навчально-виховної роботи на весь період практики (разом з вчителями і класними керівниками).

3. Навчальна робота:

відвідування уроків учителів, студентів-практикантів;

самостійне проведення уроків (тема і терміни проведення кожного уроку).

4. Позакласна робота з історії:

- відвідування позакласних заходів;

- самостійне проведення позакласних заходів;

5. Виховна робота з учнями як класного керівника:

участь в поточній виховній роботі:

самостійне проведення виховної роботи (тема, місце та дата проведення виховного заходу).

Участь в дослідницькій роботі:

- вивчення педагогічного досвіду вчителів історії;

виконання завдань з психології.

План записується в щоденник педагогічної практики, затверджується груповим методистом і погоджується з іншими керівниками практики в кінці першого тижня практики.
^ НАВЧАЛЬНА РОБОТА З ФАХУ

Під час практики студент вперше виконує функції вчителя історії. На цьому етапі його професійної підготовки потрібна кваліфікована допомога як викладачів фахових кафедр, так і вчителів школи, яка б сприяла творчому використанню студентом набутих теоретичних знань, досвіду з безвідривної практики й досвіду вчителів школи. Студенти IV курсу проходять практику в V-IX класах середніх шкіл різних типів.

В період підготовки до роботи в школі і протягом першого тижня практики студент повинен:

ознайомитись з основною методичною літературою для даного

класу;

плануванням навчально-виховної роботи в класі з фаху;

відвідувати всі уроки в класі з метою вивчення учнівського колективу;

скласти разом з вчителем історії індивідуальний план роботи студента на весь період практики.

Однією з головних ділянок роботи студента під час практики є підготовка та проведення уроків. Студент повинен навчитися планувати уроки, чітко визначати мету уроку і методи її досягнення, оволодіти системою навчально-виховної діяльності вчителя історії. На IV курсі необхідно провести не менше 10 уроків різних типів, на V курсі — не менше 20 уроків.

Студент при підготовці до уроку повинен:

визначити місце уроку в системі уроків певної теми, чітко передбачити його мету; визначити тип уроку та його структуру;

підібрати навчальний матеріал (ознайомлення зі змістом навчального матеріалу за підручником, посібником; аналіз методичної літератури);

спланувати етапи уроку, добрати прийоми і засоби; скласти розгорнутий план уроку;

погодити план уроку з вчителем-предметником та методистом; написати розгорнутий конспект уроку (див. додаток 3); - за 2-3 дні до проведення уроку погодити конспект з вчителем і дати на затвердження методисту.

Студент, у якого конспект уроку не затверджений методистом, не допускається до уроку. Проведені уроки слід обговорювати і вести протоколи такого обговорення (див. додаток 4). В обговоренні уроку беруть участь студент, який провів урок, вчитель-предметник, методист, інші студенти, які були присутні під час проведення уроку. Обговорення, як правило, починається з самоаналізу уроку історії студентом-практикантом (див. додаток 5). Студенти IV-V курсів повинні робити аналіз відвіданих уроків (див. додаток 6). Під час проходження практики студент повинен самостійно виготовляти наочні посібники до уроків, які подає на виставку до підсумкової конференції.

^ ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ФАХУ

Позакласну роботу з історії слід розглядати в нерозривній єдності з усім навчально-виховним процесом як складову частину заходів, спрямованих на озброєння учнів знаннями з історії та інших суспільно-гуманітарних дисциплін і формування в них наукового світогляду.

У здійсненні позакласної діяльності можна виділити два напрями:

розширення історичних знань, одержаних на уроках;

здобуття нових знань краєзнавчого характеру.

Другий напрям пов'язаний з "оживленням" історичного матеріалу шляхом ознайомлення з історією рідного краю: вивчення історії міста, села, селища культурної спадщини рідного краю.

Позакласна робота носить добровільний характер, необмежена часом, сприяє розвитку пізнавальних здібностей і нахилів учнів, вчитель при цьому вільний у виборі змісту позакласної роботи (додаток 7). Одна з форм роботи — гурток історика. Сьогодні, більш ніж гуртки, поширені історичні клуби, які вивчають воєнне минуле. До індивідуальних форм роботи відносять позакласне читання. Однак вечори, зустрічі з авторами, презентації книжок можна вважати масовими формами, на них запрошуються усі бажаючі.

Сьогодні небагато шкіл, в яких є музеї, але практично в кожній можна випустити історичну газету чи провести тиждень історії. Поширеною формою роботи стали олімпіади, вікторини і конкурси з історії. Екскурсії може проводити практично кожен вчитель з історії. При проведенні останніх слід дотримуватися таких методичних вимог:

визначення мети і теми екскурсії;

вибір місця і об'єктів, розробка маршруту;

формування "портфеля екскурсовода", підготовка учнів до екскурсії; постановка групових та індивідуальних завдань;

всебічність прийомів екскурсії;

підведення підсумків і оформлення результатів.

Протягом першого тижня практики студент знайомиться з планами позакласної роботи вчителів історії і на їх основі заповнює розділ індивідуального плану "Позакласна робота з історії", де планує проведення поза класних занять з предмету на весь період практики. Якщо тиждень історії чи правознавства заплановано в школі на період практики, то студент бере участь в його підготовці і проведені.

Протягом проходження педагогічної практики студент-практикант повинен підготувати і провести заліковий позакласний захід з історії, конспект якого повинен бути зданий разом з іншими звітними матеріалами педагогічної практики, (див. додаток 8).


^ МЕТОДИЧНА ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА З ФАХУ


Методична робота з історії студента-практиканта включає вивчення ним навчальної програми, підручників, посібників, підготовку методичних розробок уроків та виховних заходів, участь у засіданнях методичних об'єднань та предметної кафедри, вивчення передового педагогічного досвіду, участь в обговоренні уроків та виховних заходів з фаху, участь у групових консультаціях і методичних конференціях, нарадах, семінарах, які проводять керівник практики факультету або груповий методист.

Студенти старших курсів за час проходження педагогічної практики мають вивчити досвід свого вчителя історії і короткий зміст цього досвіду вкласти у "Банк педагогічного досвіду" (див. додаток 9).

Протягом педагогічної практики студенти здійснюють дослідницьку роботу з фаху. Проведення досліджень студентами реалізується у виконанні індивідуальних завдань дослідницького характеру. Проведення невеликих досліджень сприятиме розвитку у майбутніх вчителів історії необхідних умінь проводити психолого-педагогічні спостереження, аналізувати і узагальнювати методичні розробки, робити висновки, оформляти результати досліджень у вигляді повідомлень та доповідей.

Тему індивідуального дослідницького завдання студенти-практиканти обирають до початку педагогічної практики або в перші її дні. Після вибору теми студент опрацьовує необхідну методичну літературу, розробляє план і методику дослідження (анкети, спостереження, питання для бесід чи інтерв'ю), обговорює їх з груповим методистом.

Дослідницькі завдання для студентів IV курсу:

Використаний підручника на уроці історії.

Формування історичних понять вКерівник практики від кафедри педагогіки _____
Керівник практики від кафедри психології

Учитель історії

Класний керівник

Директор школи

Заст. директора з навчальної роботи

Заст. директора з позакласної роботи

Шкільний психолог


^ Друга сторінка

Розклад уроків і позакласних занять в класі. Розклад дзвінків у школі.


Третя сторінка

Список учнів класу (з основними дорученнями).

Щоденні записи можна робити у довільній, зручній для студента-практиканта формі, наприклад:



Дата

Зміст

Психолого-педагогічні спостереження


Додаток З


ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ КОНСПЕКТУ УРОКУ З ІСТОРІЇ


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Викладач кафедри

______________________________(ПІДПИС)

(дата)


КОНСПЕКТ УРОКУ

з історії України (всесвітньої історії), розроблений студентом __ курсу _______________________________________факультету (П.І. по Б.)

для проведення в класі _____________ школи.


ТЕМА уроку: ______________________________

МЕТА уроку: освітня: _______________________

виховна:_______________________

розвиваюча:____________________

Методи і прийоми роботи:

Тип уроку:_________________________________

Обладнання: _______________________________

Література:_________________________________


Хід уроку:

Організація класу.



^ УРОК ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ



Актуалізація. 5. Осмислення.

Мотивація. 6.Узагальнення і систематизація.

Тема, мета, завдання. 7. Підсумки. повідомлення.

Первинне сприйняття і усвідомлення 8. Домашнє завдання.



^ УРОК ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ


Актуалізація. 6. Відпрацювання прийому у

Мотивація. зміненій ситуації.

Тема, мета, завдання. 7. Відпрацювання прийому у новій

4. Введення прийому. ситуації.

5. Відпрацювання прийому знайомій ситуації: 8. Перевірка та оцінка роботи,

а) у колективній роботі; знайомій ситуації.

б) у самостійній роботі. 9. Домашнє завдання.

^ УРОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1 Актуалізація. 6. Творче застосування в умовах,

Мотивація. які постійно змінюються.

Тема, мета, завдання. 7. Підсумки.

Засвоєння нових знань, умінь. 8. Домашнє завдання, навичок і вмінь, застосування їх

Формування елементарних у стандартних умовах.



^ УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ
еще рефераты
Еще работы по разное
© РОНЛ.орг 2000-2026 По всем вопросам обращаться на эту почту: admin@ronl.org