Реферат: Про проект обласної програми розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки

УКРАЇНА

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

19.05.2011 № 307

Про проект обласної програми

розвитку туризму та курортів

на 2011 - 2015 роки


З метою створення відповідних умов для подальшого розвитку та становлення туризму як провідної галузі економіки області, збереження пам'яток історії та культури, підвищення рівня природоохоронної діяльності, залучення інвестицій у розвиток інфраструктури туризму, збільшення надходжень до бюджету, відповідно до Законів України «Про туризм», «Про курорти»,керуючись статтею 6, частиною другою статті 13, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:

1. Схвалити проект обласної програми розвитку туризму та курортів на 2011 - 2015 роки (далі - Програма), що додається, та внести його на розгляд сесії обласної ради.

2. Керівникам структурних підрозділів обласної державної адміністрації, головам районних державних адміністрацій, міським головам міст обласного значення, керівникам підприємств та інших органів, відповідальним за виконання заходів Програми, після затвердження Програми:

2.1. Здійснювати реалізацію заходів, звернувши увагу на залучення фінансових ресурсів суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, банківських кредитів, вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку матеріальної бази та інфраструктури туризму та курортів.

2.2. Інформувати управління культури і туризму про виконання заходів Програми щокварталу до 5 числа місяця, наступного за звітним періодом для узагальнення.

3. Координацію робіт, пов’язаних з виконанням Програми, покласти на управління культури і туризму обласної державної адміністрації.

4. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 березня 2003 року № 188 «Про проект обласної програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму до 2010 року».

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Яценка А.А.


Голова обласної

державної адміністрації М.М.Костяк

СХВАЛЕНО

Розпорядження голови

обласної державної адміністрації

19.05.2011 № 307


^ ОБЛАСНА ПРОГРАМА розвитку туризму та курортів на 2011 – 2015 роки
(проект)

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА



1.

Ініціатор розроблення Програми

Обласна державна адміністрація

2.

Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2008 року

№ 1088-р «Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів»

3.

Розробник Програми

Управління культури і туризму обласної державної адміністрації

4.

Співрозробники Програми

Головне управління економіки обласної державної адміністрації, управління обласної державної адміністрації: з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, у справах преси та інформації, освіти і науки, зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, регіонального розвитку містобудування та архітектури, Головне управління статистики в області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція», управління МВС України в області, Служба автомобільних доріг в області, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області

5.

Відповідальний виконавець Програми

Управління культури і туризму обласної державної адміністрації

6.

Учасники Програми

Місцеві органи виконавчої влади, державні установи, підприємства та організації різних форм власності, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області

7.

Термін реалізації Програми

2011 – 2015 роки


8.

Перелік місцевих бюджетів,

які беруть участь у виконанні Програми

Обласний, районні бюджети, бюджети сіл, селищ та міст Херсонської області

9.

Загальний обсяг фінансових

ресурсів, необхідних для

реалізації Програми, всього


у тому числі:

4,703,000 тис. грн (чотири мільйони сімсот три тисячі гривень)

9.1.

коштів державного бюджету

220 тис. грн (двісті двадцять тисяч гривень)

9.2.

коштів обласного бюджету

4,366,000 тис. грн (чотири мільйони триста шістдесят шість тисяч гривень)

9.3.

коштів небюджетних джерел


117,000 тис. грн (сто сімнадцять тисяч гривень)

10.

Джерела фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет та інші джерела, не заборонені законодавством





^ 1. Загальні положення

У сучасних умовах розвитку світової економіки туристичний бізнес, що є третім за дохідністю сектором економіки, впевнено досягає перших позицій у порівнянні з іншими галузями. Сфера послуг і, зокрема, такі її складові, як готельний комплекс, туризм та рекреаційний бізнес, здатні зробити значний внесок у зростання валового внутрішнього продукту при відносно малих затратах та коротких термінах окупності. Крім того, прискорений розвиток цієї сфери сприятиме динамічному розширенню внутрішнього ринку як основи стабільного економічного зростання в регіоні.

Вигідне економіко-географічне положення Херсонської області, особливо вихід до Чорного та Азовського морів, сприятливі кліматичні умови сприяли формуванню в регіоні потужного туристично-рекреаційного комплексу, розвиток якого впродовж останніх років характеризується динамічним зростанням основних показників діяльності, що якісно впливає на соціально-економічну ситуацію в регіоні. Відбувається нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення внутрішнього туризму. Однак реалії туристичної сфери та її можливості в області знаходяться у значному відриві один від одного. Область має низку переваг і можливостей, повноцінне використання яких здатне забезпечити стійкий економічний розвиток та істотне підвищення рівня і якості життя населення.

Насамперед, це значні курортно-рекреаційні ресурси: протяжність морських пляжів перевищує 200 км, родовища лікувальних грязей, ропи, унікальні соляні озера, лікувально-термальні води на Арабатській Стрілці, родовища мінеральних вод, а також наявність 79 об’єктів і територій природно-заповідного фонду; двох з чотирьох існуючих в Україні біосферних заповідників: Чорноморського та «Асканія-Нова»; понад 5 тис. історико-культурних об’єктів.

Вигідне місцерозташування Херсонщини як одного з найбільших морських регіонів країни, що має морське сполучення з країнами Середземномор’я, Близького Сходу та Азії, сприяє інтеграції у світовий економічний простір. Унікальне положення є передумовою для створення в області конкурентоспроможної транспортно-логістичної інфраструктури, здатної забезпечити один з основних аспектів позитивного іміджу області на світовій арені у галузі туризму – високоякісне транспортне обслуговування туристів.

Упровадження Програми дасть можливість створити умови для виведення Херсонщини на світовий рівень надання туристичних послуг та досягти високої економічної ефективності у розвитку туризму.

Програма розроблена відповідно до проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011 – 2015 роки та спрямована на реалізацію одного з найважливіших стратегічних напрямків розвитку області на середньострокову перспективу відповідно до Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року – розвиток туристично-рекреаційного комплексу.



^ 2. Визначення понять

Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях без здійснення оплачуваної діяльності.

^ Турист (мандрівник) – особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з різною, не забороненою законом країни перебування, метою на термін від 24 годин до шести місяців без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та з зобов'язанням залишити країну або місце перебування у зазначений термін.

^ Туристична діяльність – діяльність з надання різноманітна туристичних послуг відповідно до вимог чинного законодавства України.

Екскурсійна діяльність – діяльність по організації подорожей, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода по заздалегідь складених маршрутах з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

^ Туристичні ресурси – сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста.

^ Суб'єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані в установленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг.

^ Туристична індустрія – сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

^ Туристичні послуги – послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

^ Туристичний продукт – комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі.

Екотуризм –подорож у природні зони області, що не завдає шкоди та забезпечує збереження навколишнього середовища, підтримує добробут місцевих мешканців.

^ Сільський туризм (rural tourism) – відпочинковий вид туризму, сконцентрований на сільських територіях. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів з обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з "агротуризмом", але "сільський туризм" значно ширше. Агротуризм (farm tourism) – відпочинковий туризм, що передбачає використання сільського (фермерського) господарства.

Агротуризм – вид сільського зеленого туризму як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаний з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень у навантаженості на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку.

Рекреація (фр. rеcrеation, пол. rekreacja - відпочинок, від лат. recreatio - відновлення сил) – відновлення чи відтворення фізичних і духовних сил, витрачених людиною в процесі життєдіяльності; рекреація включає різноманітні види діяльності у вільний час, спрямовані на відновлення сил і задоволення широкого кола особистих і соціальних потреб та запитів.

^ Рекреаційні ресурси – сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму.

Рекреаційні ресурси поділяються на три групи:

Природні рекреаційні ресурси (клімат, земельні та водні ресурси, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, парки та заповідники, мальовничі пейзажі, унікальні природні об’єкти тощо).

Культурно-історичні рекреаційні ресурси (культурні, історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва тощо).

Соціально-економічні рекреаційні ресурси (економіко-географічне положення, транспортна доступність території, рівень її економічного розвитку, сучасна та перспективна територіальна організація господарства, рівень обслуговування населення, структура населення, трудові ресурси, особливості розселення, рівень розвитку транспортної мережі та інші).

Кластер – це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентноздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону. Кластер – група розташованих на території поселення або поблизу його взаємозалежних підприємств та організацій, які взаємодоповнюють і посилюють конкурентні переваги один одного.

Оздоровлення – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров’я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.

Відпочинок – комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом відпочинкової зміни.

^ Туристична інфраструктура – це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та інші) та супутніх об'єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють свого роду роль, яка зв'язує різні сектори туристичної галузі, включаючи кінцевого споживача та початкове визначені процесом становлення індустріального, а згодом - постіндустріального суспільства, адже таке суспільство не може обходитись без них.

Ме́неджмент (українською - управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

^ Туристичний менеджмент – це особлива, відносно відокремлена діяльність, цілеспрямований вплив на працівників, управління та координацію операцій туристичних фірм (підприємств) в умовах ринку для досягнення певної мети (одержання прибутку).

Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

^ Маркетинг туристичний – це система координації діяльності туристичного підприємства в процесі розробки, виробництва, реалізації туристичного продукту та послуг з метою отримання максимального прибутку шляхом найбільш повного задоволення споживача.

Бренд (англ. brand) – комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію, особистість або територію. Широко використовується в маркетингу та рекламі, але тим не менш є фінансовим поняттям.

Бре́ндинг – це діяльність зі створення тривалої прихильності до товару на основі спільного впливу на споживача рекламних повідомлень, товарної марки, пакування, матеріалів для стимулювання збуту та інших елементів комунікації, об'єднаних певною ідеєю та фірмовим оформленням, які виокремлюють товар серед конкурентів і створюють його образ. Брендинг об'єднує творчі зусилля рекламодавця, рекламної агенції, торгових фірм та посередників у широкомасштабному впливові на свідомість споживача бренд-іміджу – персоніфікованого позитивного образу торговельної марки на основі науково обґрунтованих висновків маркетингових досліджень.
^ Конкурентоспроможність – сукупність якісних і вартісних характеристик товару, що забезпечують задоволення конкретної потреби. Конкурентний потенціал підприємства – це здатність до контролю максимально можливої для нього частки ринку при визначених обмеженнях як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
^ Конкурентоспроможність території – це сукупність властивостей, які визначають здатність території конкурувати з іншими територіями (природні ресурси, економіка, туристичні ресурси та інші).


^ 3. Визначення проблем, на розв’язання яких

спрямована Програма

Туризм – це самостійна галузь економіки, що складається з групи галузей і підприємств, функції яких полягають у задоволенні різноманітного попиту на різні види відпочинку і розваг.

Туристична галузь набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери Херсонської області. Останніми роками в регіоні має місце позитивна тенденція показників галузі, зокрема збільшення кількості обслугованих туристів – область відвідувало близько 770 тис.осіб у 2006 році, 1 млн осіб у 2007 році, 1050 тис.осіб у 2008 – 2009 роках. За даними державної статистичної звітності, 1-тур послугами турагентів та туроператорів області у 2006 році скористалося 66397 осіб, у 2007 – 70586 осіб, у 2008 – 94200 осіб, у 2009 році – 123731 особа. Крім того, в області щороку зростає кількість ліцензіатів - суб’єктів туристичної діяльності – з 2006 по 2009 роки їх кількість складала відповідно 56, 65, 78 та 101 суб'єкт. Постійно зростали обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів господарювання туристичної галузі: у 2006 році вони складали 10352,8 тис.грн, у 2007 році – 13297,1 тис.грн, у 2008 році – 16766 тис.грн та у 2009 році – 17109,3 тис.грн. Однак існують і негативні тенденції розвитку галузі: протягом 2005 – 2010 років частка сфери туризму та діяльності курортів у надходженнях до зведеного бюджету в області практично не зростала, вона складала 1,3%, 1,5%, 1,3%, 1,3%, 1,4%, 1,3% відповідно. Така ж тенденція рівня зайнятості у галузі, зокрема з 2006 по 2010 роки середньооблікова кількість працівників туристичної та санаторно-курортної сфер складала відповідно 4614, 4428, 4294, 3995 та 3679 осіб. Рівень охоплення населення туристичними послугами з 2006 по 2009 роки склав 6, 6, 9 та 11 відсотків відповідно.

У Херсонській області важливою умовою перспективного розвитку туристично-рекреаційної діяльності є раціональне використання, розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, розширення ринку рекреаційних послуг з метою більш повного задоволення потреб населення у відпочинку й оздоровленні. Туризм стимулює розвиток таких секторів економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів розвитку економіки області. Про це свідчить динаміка показників суміжних галузей економіки, зокрема: динаміка виробництва хліба в області (дорівнює його споживанню) – за 5 місяців курортного сезону 2009 року показник збільшився на 1480 тонн, динаміка обороту роздрібної торгівлі – у 4-х курортних районах перевищення середньорічного обсягу обороту в ІІІ кварталі 2009 року проти І кварталу склало 204%, реалізація товарів зросла за рахунок збільшення споживачів, зокрема туристів, які відвідали область. Крім чистого економічного ефекту, сфера туризму забезпечує відновлення життєвих сил населення, раціональне використання ним вільного часу, розвиває здібності людини адаптуватися в умовах зростаючих темпів життєдіяльності. Саме тому рекреація і туризм як економічно вигідні галузі господарювання у перспективі мають зайняти одне з провідних місць у структурі господарського комплексу області та вагому частку в структурі ВВП.

Однак на даному етапі розвитку туристичної галузі в області процеси підтримки, постійного відтворення та повноцінного використання її ресурсного потенціалу є недостатніми та недосконалими. Більш ефективному функціонуванню галузі в області перешкоджає комплекс проблем, зокрема:

недосконалість системи державного управління туризмом і діяльністю курортів, низька ефективність взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, приватного сектору та громадськості в управлінні розвитком туризму і діяльності курортів тощо;

невідповідність об’єктів туристичної інфраструктури та туристичних послуг сучасним вимогам щодо технічної та функціональної якості;

низька економічна, соціальна та екологічна ефективність функціонування сфери туризму і діяльності курортів, зокрема через нерозвинений менеджмент туристичних підприємств;

недосконалість та низька ефективність маркетингової політики в області.

Ця Програма стане концептуальною базою середньострокового розвитку туризму в області як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання жителів і гостей області, зростання якості життя населення.


^ 4. Визначення мети Програми

Метою Програми є становлення туризму як провідної галузі економіки області та забезпечення її сталого розвитку; створення позитивного іміджу Херсонщини як осередку туризму на загальнодержавному та міжнародному рівнях; удосконалення туристичної інфраструктури області; створення конкурентоспроможного туристичного продукту на національному та міжнародному ринках, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців області та її гостей; забезпечення підвищення якості надання туристичних послуг.


^ 5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем;

строки та етапи виконання Програми

Туризм безпосередньо або опосередковано, через туристське споживання, здійснює стимулюючий вплив на розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готелі та ресторани, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв'язок, страхування, фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту тощо; стимулює пожвавлення місцевої економіки та створення додаткових постійних і сезонних робочих місць, активно підтримує існування та розвиток народних ремесел, національної культурної спадщини.

Подальший розвиток сфери туризму і діяльності курортів в Україні може бути реалізований за трьома варіантами.

Перший варіант, інерційний, передбачає збереження наявної практики управління сферою туризму і діяльності курортів.

Переваги: економія коштів державного та місцевих бюджетів на перших етапах розвитку; стимулювання підприємств сфери туризму та діяльності курортів до пошуку ефективних шляхів господарської діяльності в умовах високої конкуренції; відносна економічна ефективність.

Недоліки: втрата найцінніших туристичних ресурсів внаслідок нераціональності їх використання; безконтрольність туристичного навантаження на природне середовище та об’єкти історико-культурної спадщини; скорочення кількості робочих місць; необхідність залучення значних обсягів коштів державного та місцевих бюджетів на подальших етапах розвитку на подолання наслідків нераціонального використання туристичних ресурсів; низька соціальна та екологічна ефективність.

Другий варіант передбачає впровадження ефективного державного регулювання розвитку туризму і діяльності курортів.

Переваги: впорядкування роботи з використання туристичних ресурсів; забезпечення доступності туристичних послуг для всіх категорій населення; збереження або зростання кількості робочих місць; висока соціальна та екологічна ефективність.

Недоліки: значні витрати коштів державного і місцевих бюджетів на реалізацію заходів державного регулювання на початкових етапах розвитку; зниження рівня конкуренції на внутрішньому туристичному ринку; відносна економічна ефективність.

Третій варіант передбачає суттєве посилення регулятивної ролі держави в поєднанні з упровадженням європейської моделі державно-приватного партнерства.

Переваги: контроль за використанням національних туристичних ресурсів; зростання кількості робочих місць; формування позитивного туристичного іміджу країни; збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів; висока економічна ефективність, відносно висока соціальна й екологічна ефективність.

Зважаючи на відповідність поставленій меті та ефективність розв’язання існуючих проблем, оптимальним є третій варіант. У разі його реалізації створюються найсприятливіші можливості для забезпечення сталого розвитку сфери туризму і діяльності курортів держави.

Отже, з метою вирішення проблем у галузі туризму здійснюватиметься координація дій органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єктів туристичної діяльності, наукових закладів, залучення громадськості та підприємств різних форм власності для сприяння та створення умов подальшого розвитку туризму в області.

До виконання заходів Програми будуть залучені структурні підрозділи обласної державної адміністрації: Головне управління економіки; управління у справах преси та інформації, освіти і науки, зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності, регіонального розвитку, містобудування та архітектури, у справах сім’ї, молоді та спорту, промисловості та розвитку інфраструктури, Херсонський обласний центр зайнятості, Головні управління в області: ветеринарної медицини, статистики; управління МНС України в області, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, управління у справах захисту прав споживачів у Херсонській області, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція», управління МВС України в області, Служба автомобільних доріг у Херсонській області, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, вищі та середні спеціальні навчальні заклади області, громадські організації, засоби масової інформації, суб’єкти підприємницької діяльності та інші.

Заходи Програми планується виконувати протягом всього строку її дії.


^ 6. Фінансове забезпечення Програми

Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів державного бюджету, обласного бюджету виходячи з фінансових можливостей; коштів заінтересованих суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності; коштів іноземних і вітчизняних інвесторів; коштів позабюджетних фондів; громадських організацій; інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Головним розпорядником коштів обласного бюджету, передбачених на виконання Програми, визначається управління культури і туризму обласної державної адміністрації.

Під час реалізації положень Програми, які потребують відповідного фінансування, кошторис видатків та джерела фінансування будуть визначатися щороку і окремо для кожного заходу Програми. Кошти, які передбачається залучати з державного та місцевих бюджетів на виконання завдань Програми, є цільовим асигнуванням і не можуть бути використані на будь-яку іншу мету.


^ 7. Очікувані результати виконання Програми та результативні показники

Виконання заходів Програми забезпечить удосконалення туристичної інфраструктури в області; підвищення якості туристичних послуг та безпеки туристів; активізацію розвитку сільського туризму; утримання у належному стані автодорожньої інфраструктури; підвищення рівня зайнятості населення; залучення інвестицій на розбудову туристичної галузі; популяризацію туристичного потенціалу області; створення інформаційної інфраструктури туризму.

За оптимістичним прогнозом, результатом виконання заходів Програми буде:

збільшення впливу туризму на позитивну динаміку показників економічного і соціального розвитку, стимулювання розвитку суміжних галузей через збільшення потоку туристів в область до 1,5 млн осіб;

збільшення чисельності іноземного (в’їзного) туризму на 10% щороку;

зростання обсягів надходжень від туристичної галузі до бюджетів усіх рівнів на 2-3% щороку;

збільшення кількості садиб, що приймають туристів, на 2-5% щороку;

зростання чисельності внутрішнього туризму на 10% щороку.



^ 8. Координація та контроль за виконанням Програми
Відповідальність за виконання Програми несе Херсонська обласна державна адміністрація, яка щороку звітує перед Херсонською обласною радою про результати її реалізації.

Координація діяльності з виконання Програми здійснюється управлінням культури і туризму обласної державної адміністрації .

Контроль за виконанням Програми забезпечує Херсонська обласна рада. Поточний контроль за ходом реалізації Програми здійснює постійна комісія обласної ради з питань планування, регіональної економіки, впровадження інвестицій, розвитку підприємництва, курортно-туристичної діяльності, управління об’єктами комунальної власності та приватизації.
^ 9. Перелік завдань, заходів Програми
Перелік завдань та заходів щодо реалізації Програми визначено у додатку.


Заступник голови

обласної державної адміністрації А.А. Яценко


Додаток

до обласної програми розвитку туризму та курортів на 2011 – 2015 роки


^ ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ОБЛАСНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ

ТУРИЗМУ ТА КУРОРТІВ НА 2011 – 2015 РОКИ


№

з/п

Пріоритетні завдання

Заходи

Виконавці

Термін виконання,

роки

Орієнтовні обсяги фінансування, тис.грн

Всього

У тому числі:

державний бюджет

обласний бюджет

інші джерела




1

2

3

4

5

6

7

8

9




І. Збереження ресурсного потенціалу туризму, раціональне та ефективне використання туристичних ресурсів

1.

Розроблення схеми та генерального плану розвитку туристично-рекреаційних територій Херсонщини

Виявлення, вивчення, комплексна оцінка ресурсів (об'єктів/маршрутів), привабливих для використання у сфері туризму, їх класифікація та категоризація; проведення комплексних ландшафтно-екологічних, історико-культурних досліджень територій (місцевостей), привабливих для організації туризму

Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації,

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, управління культури і туризму облдержадміністрації

Постійно













Інвентаризація ресурсів, привабливих для використання у сфері туризму, їх паспортизація та внесення до реєстру; ознакування (маркування); моніторинг відповідності нормативним вимогам; контроль за використанням



Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації,

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, управління культури і туризму облдержадміністрації

Постійно













Встановлення диференційованих норм туристичного навантаження на довкілля, ранжування та сегментація туристичних ресурсів за рівнем готовності до використання з туристичною метою, проектування територій туристсько-рекреаційної спеціалізації

Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації,

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області

Постійно













Надання статусу курортів державного та місцевого значення територіям (місцевостям), що містять цінні туристичні ресурси і лікувальні властивості


Управління облдержадміністрації: культури і туризму, регіонального розвитку, містобудування та архітектури;

райдержадміністрації

Постійно













Подальше розширення номенклатури курортно-рекреаційних послуг за рахунок медичних послуг (діагностика, профілактика та лікування захворювань) із широким використанням рекреаційних та лікувально-оздоровчих ресурсів

Управління облдержадміністрації: культури і туризму,

охорони здоров’я;

райдержадміністрації

Постійно













Збільшення кількості санаторно-курортних закладів, готелів і створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги. Підтримка проекту Міжнародної клініки відновного лікування



Управління облдержадміністрації: культури і туризму,

охорони здоров’я;

райдержадміністрації

Постійно













ІI. Розвиток туристичної інфраструктури

1.

Забезпечення інфраструкту-рою автомобільних шляхів

Забезпечення наявності функціонування на автомобільних шляхах та туристичних маршрутах області закладів з надання санітарно-гігієнічних послуг (послуги побутового обслуговування, громадські туалети, утилізація відходів)

Органи місцевого самоврядування, райдержадміністрації, комунальні служби,

підприємницькі структури

Постійно




2.

Використання природно-заповідних територій для впровадження туристичної діяльності

Розвиток інфраструктури на природно-заповідних територіях.

Розробка маршрутів природно-заповідними територіями

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, суб’єкти господарювання, управління культури і туризму облдержадміністрації, органи місцевого самоврядування

2011 – 2015

37




26

11,0

2011

6,0




3,0

3,0

2012

5,0




5,0

-

2013

13,0




8,0

5,0

2014

8,0




5,0

3,0

2015

5,0




5,0

-

3.

Створення туристичної інфраструктури на базі об’єктів культурної спадщини

Включення об’єктів культурної спадщини до туристичних маршрутів та здійснення відповідних заходів

Управління облдержадміністрації: культури і туризму, освіти і науки, у справах сім’ї, молоді та спорту, регіонального розвитку, містобудування та архітектури; райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання

2011 – 2015

277,0




277,0




2011

_




_

_

2012

55,0




55,0




2013

78,0




78,0




2014

90,0




90,0




2015

54,0




54,0




4.

Удосконален-ня автодорожньої інфраструкту-ри

Утримання у належному стані автомобільних доріг загального користування

Служба автомобільних доріг у Херсонській області


Постійно

В межах коштів, передбачених у державному бюджеті на розвиток та утримання мережі доріг загального користування

5.

Розвиток інформаційно-туристичної інфраструктури

Створення в області туристично-інформаційних центрів

Управління культури і туризму облдержадміністрації, інші структурні підрозділи облдержадміністрації, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування

2011 – 2015

375,0




375,0




2011

_




_

_

2012

80,0




80,0




2013

95,0




95,0




2014

80,0




80,0




2015

120,0




120,0







ІІІ. Формування людських ресурсів, підготовка фахівців туризму

1

Активізація просвітницької діяльності. Забезпечення формування суспільної свідомості щодо місця та ролі сталого розвитку туризму регіону у соціально-ек