Реферат: Затверджено

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МВС України

20.01.2004 № 55


ІНСТРУКЦІЯ
з оформлення документів у системі МВС України*


1. Загальні положення


Вимоги цієї Інструкції поширюються на організаційно-розпорядчі документи (далі – документи) – постанови, розпорядження, накази, вказівки, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС України**, навчальних закладів та урядових органів державного управління, які діють у складі МВС України.

Інструкція встановлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Вимоги щодо оформлення реквізитів можна поширювати на всі класи уніфікованих систем документації.

Ця Інструкція не поширюється на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів***.


^ 2. Вимоги до змісту та розташування реквізитів документів


2.1. Зображення Державного Герба України, герба Автономної Республіки Крим на бланках з кутовим розташуванням реквізитів розміщують на верхньому березі бланка над серединою рядків з назвою організації, а на бланках з поздовжнім розташуванням реквізитів – у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота – 17 мм, ширина – 12 мм.


2.2. Зображення емблеми організації відповідно до наказу МВС України від 26.12.2000 № 905 розміщують з лівого боку від назви органу внутрішніх справ. Емблему не відтворюють на бланку, якщо на ньому розміщують зображення Державного Герба.


2.3. Зображення нагород відтворюють на бланках документів відповідно до законодавства і розміщують на лівому березі бланка на рівні назви організації та назви структурного підрозділу організації.


2.4. Код організації проставляють за ЄДРПОУ* після довідкових даних про організацію.


2.5. Код форми документа (якщо він є) проставляють згідно з ДК 010 – 99 (Державний класифікатор управлінської документації – ДКУД) вище назви виду документа.


2.6. Назву міністерства, організації вищого рівня зазначають скорочено, а за відсутності офіційно зареєстрованого скорочення – повністю. Друкується великими літерами 16 кеглем**, напівжирним шрифтом (у комп’ютері – “Ж”).


2.7. ^ Назва організації - автора документа повинна відповідати назві, зазначеній у його установчих документах. Скорочену назву організації зазначають тоді, коли вона офіційно зафіксована в положенні (статуті) про організацію, і подають у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрі. Друкується великими літерами 16 кеглем, напівжирним шрифтом.


2.8. Назву структурного підрозділу організації зазначають тоді, коли цей підрозділ – автор документа, і розміщують нижче назви організації. Друкується великими літерами 16 кеглем, напівжирним шрифтом.


2.9. Довідкові дані про організацію містять: поштову адресу та інші відомості (номери телефонів, факсів, телексів, рахунків у банку, адресу електронної пошти тощо), які розміщують нижче її назви або назви структурного підрозділу.


2.10. ^ Назву виду документа: наказ, розпорядження, рішення, інструкція, вказівка тощо – зазначають на кожному документі, за винятком листів (вона повинна відповідати переліку форм, які використовують в організації), і друкують великими літерами 16 кеглем, напівжирним шрифтом; крапку в кінці назви документа не ставлять. Перелік містить назви уніфікованих форм документів згідно з ДК 010 – 99 та тих, що відповідають організаційно-правовому статусу організації. Якщо документ рукописний, назву пишуть з великої літери без крапки після реквізиту.


2.11. ^ Дата документа – це дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації, яку оформлюють цифровим способом. На документах, підготовлених спільно кількома організаціями, їхньою датою вважається дата підписання останньою організацією. Датою для рішення колегії (наради) органу є дата його підписання головою колегії.

Елементи дати зображують арабськими цифрами в один рядок у послідовності: день, місяць, рік (23.10.2003).

У нормативно-правових актах і фінансових документах застосовується словесно-цифровий спосіб оформлення дати, наприклад: 22 вересня 2003 року.

Якщо порядковий номер місяця або дня складається з однієї цифри, то перед нею ставлять 0 (наприклад: 03.09.2003).

Дату документа ставлять нижче назви його виду поряд з реєстраційним індексом на спеціально відведеному місці в бланку або після підпису документа (рапорта, подання тощо).


2.12. Реєстраційний індекс документа складається з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням органу індексом справи за номенклатурою, інформацією про кореспондента, виконавця тощо. Місце розташування цього реквізиту залежить від бланка та виду документа.

Якщо документ підготували два чи більше органів, то реєстраційний індекс складають з реєстраційних індексів кожного з них і проставляють через правобічну риску згідно з послідовністю підписів його авторів.


2.13. Посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь, розташовують нижче або на рівні реєстраційного індексу на спеціально відведеному місці.


2.14. Місце укладання або видання документа зазначають у всіх документах, окрім листів, у яких ці відомості визначають з реквізиту. Довідкові дані про організацію розміщують на рівні або нижче дати документа і реєстраційного індексу документа.


2.15. ^ Гриф обмеження доступу до документа проставляють без лапок праворуч у верхньому куті на першій сторінці. За потреби його доповнюють даними, передбаченими нормативно-правовими актами, які регламентують порядок ведення діловодства, що містить інформацію обмеженого доступу.


2.16. ^ Адресатами документа можуть бути організації, їхні структурні підрозділи, посадові особи та громадяни. До реквізиту “Адресат” можуть входити такі складові: назва організації, структурний підрозділ, посадова особа (посада, звання, прізвище й ініціали), поштова адреса.


2.16.1. Назву організації, її структурного підрозділу пишуть у називному відмінку, наприклад:

Міністерство юстиції України

Центр правової реформи і законопроектних робіт

2.16.2. Під час адресування документа керівникові організації разом з її назвою зазначається посада адресата, його прізвище й ініціали в давальному відмінку, наприклад:


Начальникові* Департаменту інформаційних технологій МВС України полковнику міліції

Ткаченку О.П.


2.16.3. Під час надсилання документа кільком однорідним організаціям адресати зазначають узагальнено, наприклад:


Начальникам ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, ректорам і начальникам навчальних та науково-дослідних закладів


2.16.4. До складу реквізиту “Адресат” може входити також поштова адреса, наприклад:

Генеральна прокуратура України
Головне управління військових прокуратур

вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01061


Якщо кореспонденцію надсилають постійним кореспондентам, поштову адресу на документах не зазначають, а пишуть лише на конвертах.

За потреби в реквізиті “Адресат” зазначають наукове звання (чи посаду), наприклад:


Ректорові

Національної академії

внутрішніх справ України

генерал-лейтенанту міліції

професорові

Кузьменку В.І.


2.16.5. Під час надсилання документів фізичній особі прізвище, ім’я та по батькові (або ініціали) адресата, вулицю, номер будинку та квартири, населений пункт, район, область, поштовий індекс зазначають в називному відмінку, наприклад:


Шевченко Сергій Вікторович

вул. Грушевського, 20, кв. 15,

м. Київ, 01024


2.16.6. За потреби адресування документів іноземним кореспондентам (за межі країни) спочатку пишуть ініціали та прізвище або навпаки, а потім – посаду, найменування організації та її адресу в такій послідовності: номер поштової скриньки, номер будинку, назва вулиці, поштовий індекс, назва міста, назва країни, наприклад:


Mr. R. Kearsley

The Director of the Department of Computer Engineering and Mathematics

Chicago University

Box 36. 12 Park Lane

Chicago, USA


2.16.7. Документ не повинен містити більше чотирьох адресатів. За умови більшої кількості адресатів складається список для розсилання, а на кожному примірнику документа зазначається лише один адресат, який друкується 14 кеглем, напівжирним шрифтом.


2.17. Особливий спосіб введення документа в дію – це його затвердження. Документ, що підлягає затвердженню, набирає чинності тільки з моменту його затвердження відповідними керівниками установ, органів або посадовими особами, до компетенції яких входить вирішення питань, викладених у ньому.


2.17.1. Затвердження документа здійснюється двома способами: грифом затвердження або виданням відповідного розпорядчого документа (наказу, розпорядження). Обидва мають однакову силу.

Нормативно-правові акти необхідно затверджувати розпорядчим документом – наказом.


2.17.2. Якщо документ затверджує конкретна посадова особа, то гриф затвердження складається з таких елементів: слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, спеціального звання, підпису, ініціалів і прізвища особи, яка його затвердила, дати затвердження, наприклад:


ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник відділу у справах неповнолітніх

майор міліції

(підпис) М.Г.Нечипорук

22.10.2003


2.17.3. У разі затвердження документа кількома посадовими особами їхні грифи затвердження розташовують на одному рівні.


2.17.4. Якщо документ затверджено постановою, рішенням, наказом, протоколом, то до грифа затвердження входять: слово ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок), назва, дата і номер документа в називному відмінку, наприклад:


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх справ України

22.09.2003 № 1079


2.17.5. Гриф затвердження розміщують у правому верхньому куті першого аркуша документа.


2.18. Резолюція, яку ставить на документі посадова особа, складається з прізвища виконавця (виконавців) у давальному відмінку, змісту доручення, терміну виконання, особистого підпису керівника та дати.

Резолюцію слід ставити безпосередньо на документі, нижче реквізиту “Адресат”, паралельно до основного тексту (чи під кутом 45) або на вільному місці лицьового боку першого аркуша, але не на березі, призначеному для підшивання.

Наприклад:

Буняку Л.К.

Тершовчину Т.І.

Прошу підготувати узгоджені пропозиції.

Доповісти до 25.09.2003.

Контроль.


22.09.2003 (підпис) О.М.Зайчук


Якщо на документі немає такого місця, резолюцію дозволено оформлювати на окремому аркуші або спеціальному бланку.

Виконавців може бути декілька. У цьому разі відповідальною за виконання документа є особа, зазначена в резолюції першою.


2.19. Заголовок до тексту документа необхідно узгоджувати з його назвою. Це стислий і точний виклад основного змісту тексту.


2.19.1. Текст реквізиту “Заголовок” розміщують прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі берега) способом з лівого боку бланка під датою документа.


2.19.2. Заголовок відділяється від попереднього реквізиту трьома міжрядковими інтервалами, друкується 12 кеглем, звичайним шрифтом, з великої літери, без абзацного відступу від лівого берега аркуша паперу, формується за допомогою віддієслівного іменника і відповідає на питання “про що?”, “чого?”. Наприклад: наказ (про що?) про створення органу, протокол (чого?) засідання експертної комісії. Крапка в кінці заголовка не ставиться.


2.19.3. Якщо документ укладено на основі уніфікованої форми, постійну частину заголовка, що входить у назву форми, доповнюють змінною інформацією, яка конкретизує його зміст.


2.19.4. Текст документа, надрукований на папері формату А5, дозволяється подавати без заголовка та друкувати через один міжрядковий інтервал.

2.19.5. Якщо заголовок до тексту перевищує 150 знаків (5 рядків), його дозволяється продовжувати до межі правого берега. Крапка в кінці заголовка не ставиться.


2.20. Відмітку про контроль за виконанням документа позначають літерою “К”, словом або штампом “Контроль” на лівому березі першого аркуша документа, на рівні заголовка до тексту.


2.21. Текст документа містить інформацію, заради якої його створено, і викладається стисло, грамотно, зрозуміло, без повторів.


2.21.1. На персональному комп’ютері документи, як правило, набирають і роздруковують у текстовому редакторі Word (шрифт Times New Roman) з такими параметрами: формат аркуша – А4; розмір шрифту основного тексту – 14 кегль; абзацний відступ – 1,25 см; міжрядковий інтервал – одинарний; вирівнювання тексту – по ширині. Опцію “Автоматична розстановка переносів” не використовують.


2.21.2. Якщо текст має вигляд анкети, то назви ознак передають іменником у називному відмінку або словосполученнями з дієсловом другої особи множини теперішнього або минулого часу (“були”, “перебували”, “маєте”, “володієте”). Характеристики, передані словесно, необхідно граматично узгоджувати з назвами ознак.


2.21.3. Графи й рядки таблиці повинні мати заголовки, виражені іменником у називному відмінку, підзаголовки необхідно узгоджувати граматично із заголовками.

Якщо таблицю укладають більше ніж на одній сторінці, її графи необхідно пронумерувати, а на наступних сторінках друкувати тільки їхні номери. За необхідності, якщо граф багато, їх можна переносити на наступні сторінки.


2.21.4. Якщо текст містить кілька рішень, висновків тощо, його слід розбивати на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумеруються арабськими цифрами.


2.21.5. У розпорядчих документах (наказ, розпорядження, вказівка тощо) форма викладу тексту має бути від першої особи однини (“наказую”, “вимагаю”).


2.21.6. У розпорядчих документах колегіальних органів текст викладають від третьої особи однини (“постановляє”, “вирішив”, “ухвалив” або “постановила”, “вирішила”, “ухвалила”).


2.21.7. У міжвідомчих і спільних розпорядчих документах текст викладають від першої особи множини теперішнього або минулого часу (“наказуємо”, “вирішили”, “ухвалили”).


2.21.8. Текст протоколу викладають від першої особи множини минулого часу (“слухали”, “виступили”, “вирішили”).


2.21.9. У документах, що встановлюють права й обов’язки (положення, інструкція, правила), а також містять опис або оцінку фактів (акт, довідка), використовують форму викладу тексту від третьої особи однини або множини (“відділ здійснює функції”, “до складу об’єднання входять”, “комісія встановила”).


2.21.10. У листах використовують такі форми викладу:

– від першої особи множини (“просимо надіслати”, “надсилаємо на розгляд”);

– від першої особи однини (“вважаю за необхідне”, “прошу виділити”);

– від третьої особи однини (“Міністерство не заперечує”, “Міністерство вважає за можливе”).


2.21.11. Під час підготовки листа на ім’я фізичної особи використовують звертання в кличному відмінку. Найчастіше вживають такі форми звертання:

Шановний Іване Петровичу!

При звертанні тільки до Президента України вживають форми:

Вельмишановний Леоніде Даниловичу!

Високоповажний Леоніде Даниловичу!

Звертання друкують вище реквізиту тексту на відстані двох міжрядкових інтервалів по центру аркуша паперу напівжирним курсивом.

У кінці тексту ставиться крапка. Нижче останнього рядка тексту на відстані двох міжрядкових інтервалів з абзацу рівним напівжирним шрифтом друкують словосполучення “З повагою” або “З пошаною” (без коми), нижче якого з маленької літери від лівого берега розміщують реквізит “Підпис” (усе друкують 14 кеглем, напівжирним рівним шрифтом).


2.21.12. Документи, призначені для використання в межах системи МВС України, рекомендується укладати з двох боків аркуша паперу. Під час друкування документа на зворотному боці аркуша за допомогою комп’ютера в меню “Параметри сторінки” необхідно включати “Дзеркальні поля”.

Документи, які виходять за межі установи, укладаються на одному боці аркуша паперу.

Під час оформлення документів на двох і більше сторінках другу і подальші сторінки необхідно нумерувати.

Номери сторінок проставляють посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами без слова “сторінка” та розділових знаків.


2.22. Відмітку про наявність додатків розміщують під текстом документа з абзацу, на відстані 2 - 4 міжрядкових інтервалів. Після слова “Додаток” (“Додатки”) ставлять двокрапку.


2.22.1. Наявність додатків зазначається в основному або в супровідному документі в кінці тексту (вище підпису), де зазначається їх назва, кількість аркушів та кількість примірників, що додаються.


2.22.2. Додатки до документів слід оформлювати таким чином: назва, заголовок, підпис осіб, відповідальних за їх зміст, дата, відмітки про погодження, затвердження тощо.


2.22.3. Додатки до розпорядчого документа повинні мати відмітку з посиланням на відповідний розпорядчий документ, його дату і номер. Цю відмітку проставляють у верхньому правому куті першого аркуша додатка. Наприклад:
Додаток
до наказу МВС України від 22.09.2003 № 1078


2.22.4. У разі наявності кількох додатків на них зазначаються порядкові номери, наприклад: Додаток 1, Додаток 2 тощо. Знак № перед цифровим позначенням не ставиться.


2.22.5. Додатки до розпорядчих документів підписують керівники структурних підрозділів (органу) на лицьовому боці останнього аркуша додатка.


2.22.6. Відомості про наявність додатків до планів, звітів, протоколів, повідомлень, листів тощо оформлюються в такому порядку:

– якщо документ має додатки, повна назва яких наводиться в тексті, то відмітка про їх наявність оформлюється за такою формою:


Додаток: на 4 арк. у 2 прим.

– якщо додатків декілька, їх нумерують арабськими цифрами з крапкою;

– якщо документ має додатки, повна назва яких не наводиться в тексті, то їх необхідно назвати після тексту із зазначенням кількості аркушів у кожному з них та кількості їх примірників, наприклад:


Додатки: 1. Довідка про виконання плану роботи Головного штабу МВС України на II квартал 2003 року на 6 арк.

у 3 прим.

2. Графік приймання громадян керівним складом МВС України на вересень 2003 року на 2 арк. у 2 прим.


– якщо до документа долучається інший документ, що має додатки, то відмітку про його наявність оформлюють таким чином:


Додаток: Експертний висновок державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності відомостей, що містяться в наказі МВС України від 05.07.1991 № 4, і додаток до нього, усього на 22 арк. у 2 прим.


– якщо додатки зброшуровані (книги, журнали тощо), кількість аркушів не зазначається;


– за великої кількості додатків до них укладають опис, а в самому документі після тексту зазначається:


Додаток: відповідно до опису на _____ арк.


– якщо додаток надсилається не за всіма зазначеними в документі адресами, відмітку про його наявність подають за формою:


Додаток: на 5 арк. у 2 прим. на першу адресу.


2.22.7. Якщо у відправника не залишається жодного примірника додатка, то в супровідному листі зазначається: “Лише адресату”.


2.23. Службові документи підписують посадові особи. Підпис складається з назви посади, звання, особистого підпису і його розшифрування (ініціали і прізвища), наприклад:

^ Начальник ВБОЗ
Святошинського РВВС

майор міліції ______________________ В.Ю.Губарев

(підпис)


2.23.1. Якщо документ надруковано на бланку, то назва органу (структурного підрозділу) в назві посади керівника не зазначається, наприклад:

Начальник
генерал-лейтенант міліції ______________________ В.С.Тютюнник

(підпис)


2.23.2. Розшифрування підпису в реквізиті “Підпис” необхідно друкувати на рівні останнього рядка назви посади, а якщо зазначається і спеціальне звання, то на його щаблі, вирівнюючи по правому берегу документа. Назву посади вказують прапоровим способом. Розшифрування підпису (ініціали і прізвище) позначають без будь-яких дужок чи інших знаків. У всіх інших випадках ініціали вживаються після прізвища. У розшифруванні підпису можливе використання одного ініціалу (імені), наприклад, у листах, привітаннях тощо.


2.23.3. Документи, що надсилає Міністерство до центральних органів виконавчої влади, підписує Міністр, а у виняткових випадках, за його дорученням, – перші заступники чи заступники Міністра.


2.23.4. Документи, які адресовано іншим організаціям від імені Міністерства, підписує Міністр, перші заступники чи заступники Міністра.


2.23.5. Документи, які адресовано до ГУМВС, УМВС, установ та організацій органів внутрішніх справ, підписує Міністр, перші заступники чи заступники Міністра, керівники структурних підрозділів Міністерства відповідно до їх компетенції.


2.23.6. Документи ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, інших підрозділів органів внутрішніх справ, які адресовано іншим центральним органам виконавчої влади, підписує керівник або особа, яка його заміщає.


2.23.7. Якщо за зміст документа відповідають декілька осіб (акти, фінансові документи тощо), то його підписують ці особи (підписи розміщують один під одним відповідно до ієрархії посад).


2.23.8. У разі підписання документа кількома особами, що мають рівнозначні посади, підписи розміщують на одному рівні, наприклад:


В.о. Міністра юстиції України

(підпис) (ініціали, прізвище)

В.о. Міністра фінансів України

(підпис) (ініціали, прізвище)


2.23.9. Якщо документ підписують особи, які мають нерівнозначні посади, їх підписи розміщують один під одним у порядку ієрархії. Наприклад:


Міністр юстиції України (підпис) (ініціали, прізвище)


Начальник Департаменту (підпис) (ініціали, прізвище)


2.23.10. Під час укладання документів, підготовлених комісією, зазначають не посади осіб, а розподіл обов’язків у складі комісії, наприклад:


Голова комісії (підпис) (ініціали, прізвище)

Члени комісії: (підпис) (ініціали, прізвище)

(підпис) (ініціали, прізвище)


2.23.11. Якщо посадова особа, підпис якої заготовлено на проекті документа, відсутня, то документ підписує заступник або виконувач обов’язків. При цьому обов’язково зазначається фактична посада особи, яка підписала документ, її ініціали і прізвище (виправлення вносяться рукописним або машинописним способом, наприклад: “В.о.”, “Заст.”).


2.23.12. Не допускається підписувати документ з прийменником “За” або проставляти правобічну косу риску. Як виняток, за відсутності голови колегії протокол та рішення колегії підписуються головуючим, наприклад:


“^ За голову колегії” (підпис) (ініціали, прізвище)


2.24. Гриф погодження документа. Проекти документів погоджуються з посадовими особами органів, які відповідно до їх компетенції безпосередньо причетні до питань, що порушуються в проекті.

Погодження може здійснювати як посадова особа центрального апарату МВС і його структурних підрозділів (внутрішнє), так й інші установи, підприємства, організації (зовнішнє).


2.24.1. Внутрішнє погодження оформлюють візуванням проекту документа посадовою особою. До візи документа входять: особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка візує документ, і дата візування. За потреби зазначається назва посади цієї особи, наприклад:



Начальник Департаменту

(підпис) Ю.С.Калениченко

22.12.2003


2.24.2. Візу проставляють на лицьовому боці останнього аркуша проекту документа, а також на примірниках документів, що залишаються в органі. Якщо на лицьовому боці останнього аркуша документа немає для цього місця –візу проставлять на зворотному боці.


2.24.3. Зауваження і пропозиції до проекту документа викладаються на окремому аркуші, про що на ньому робиться відповідна позначка за такою формою:


Начальник Департаменту (назва)

(підпис) (ініціали, прізвище)

Зауваження і пропозиції додаються.

(дата)

Про зауваження необхідно доповісти особі, яка підписала документ.


2.24.4. Зовнішнє погодження проектів документів оформлюється грифом ПОГОДЖЕНО (без лапок), що ставиться нижче реквізиту “Підпис” на лицьовому боці його останнього аркуша прапоровим способом. До реквізиту входять: назва посади особи, з якою погоджують зміст (у тому числі назва органу), особистий підпис, ініціали, прізвище і дата погодження, наприклад:


ПОГОДЖЕНО

Начальник відділу по роботі з персоналом

(підпис) О.М.Зайчук

20.11.2003


2.24.5. Якщо документ погоджують особи, які мають рівнозначні посади, реквізит “погодження” розміщують на одному рівні з реквізитом ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок) ліворуч, наприклад:


ПОГОДЖЕНО

Голова СБ України

(підпис) (ініціали, прізвище)

(дата)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Міністр внутрішніх справ України

(підпис) (ініціали, прізвище)

(дата)


2.24.6. Якщо документ погоджують з іншим органом листом, протоколом, наказом, актом тощо, то гриф погодження оформлюють так:


ПОГОДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

22.09.2003 № 1155


2.24.7. Якщо зміст документа погоджують більш ніж у трьох установах, укладається “Аркуш погодження”, про що в документі роблять відмітку на місці реквізиту “погодження”, наприклад: “Аркуш погодження додається”.

Аркуш погодження має таку форму:

^ АРКУШ ПОГОДЖЕННЯ Назва документа
Назва посади

(підпис) (ініціали, прізвище)

(дата)

Назва посади

(підпис) (ініціали, прізвище)

(дата)


2.25. Відбиток печатки органу на документі засвідчує документ і права осіб, які його підписали.


2.25.1. Відбиток гербової печатки (із зображенням Державного Герба) проставляють на тих документах, де його відтворення передбачено нормативними актами: на трудових книжках, статутах, положеннях, договорах, посвідченнях, дорученнях, деяких фінансових і бухгалтерських документах тощо.


2.25.2. Печатку інших видів (з назвою відповідного органу, установи без зображення Державного Герба або гербову з написом “Для господарських і грошових документів”) проставляють на довідках, що підтверджують трудову діяльність, місце роботи, заробітну плату тощо.


2.25.3. Перелік інших документів, на яких ставлять печатку, визначає орган внутрішніх справ на підставі нормативних актів.


2.25.4. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.


2.26. Відмітка про засвідчення копії документа має такі складові: словосполучення “З оригіналом згідно”, назву посади, звання, підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали і прізвище, дату засвідчення копії (проставляють нижче реквізиту “підпис”).



З оригіналом згідно

Директор Департаменту правової експертизи міжнародних договорів

Міністерства юстиції України (підпис) (ініціали, прізвище)

22.09.2003


2.27. Відомості про виконавця розміщують у нижньому лівому куті лицьового боку останнього аркуша документа 12 кеглем. Складові реквізиту: прізвище і номер службового телефону, наприклад:


Мартинюк

295-4622


^ 2.28. Відмітку про виконання документа і направлення його до справи ставлять у лівому куті нижнього берега лицьового боку його першого аркуша. Реквізит має такі складові: посилання на дату і номер документа про його виконання або стислу довідку щодо цього, слова “До справи”, номер справи, в якій його зберігатимуть, дату направлення його до справи, назву посади і підпис керівника підрозділу, наприклад:


До справи № 03-4

Відповідь надіслано 15.10.2003 за № 01-12/113

Заступник начальника Департаменту (підпис) (ініціали, прізвище)

15.10.2003

Відмітка “До справи” свідчить про те, що роботу над документом закінчено.


2.29. Відмітка про наявність документа в електронній формі містить повне ім’я файла і місце його зберігання, код оператора та інші пошукові дані. Її ставлять у центрі нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа.


2.30. ^ Відмітку про надходження документа до організації (реєстраційний штамп) проставляють у правому куті нижнього берега лицьового боку його першого аркуша. На цьому штампі зазначається орган, підрозділ, до якого надійшов документ, дата його надходження (за потреби – і час надходження), реєстраційний номер, кількість аркушів, а також кількість додатків до нього. У разі надходження документа з інших органів внутрішніх справ, центральних органів виконавчої влади для ознайомлення з поверненням його відправникові штамп проставляють на зворотному боці його останнього аркуша.


2.31. Під час направлення розпорядчого документа (нормативно-правого акта) на державну реєстрацію паралельно із заголовком з правого боку під номером необхідно залишити вільне місце для запису про його державну реєстрацію – реквізит 32 (6 х 10 см).


^ 3. Вимоги до бланків і оформлення документів


3.1. Під час оформлення документів необхідно дотримуватися низки вимог і правил згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4163 – 2003* та цією Інструкцією, що забезпечує юридичну силу і дозволяє використовувати їх з довідковою й науково-історичною метою, а також створює передумови для машинного оброблення інформації.


3.2. Розпорядчий документ оформлюється на бланку, який повинен мати суворо визначений комплект реквізитів (складових елементів), порядковий номер, а також визначений порядок їх розміщення.


3.3. Для укладання службового документа використовують папір форматів A3 (297 мм х 420 мм), А4 (210 мм х 297 мм), А5 (148 мм x 210 мм), А6 (105 мм x 148 мм). При цьому не дозволяється користуватись папером довільного формату. Укладання відомостей, схем, графіків, діаграм, таблиць тощо допускається на папері інших форматів.


3.4. В органах внутрішніх справ бланки для листів та інших організаційно-розпорядчих документів виготовляють з кутовим або поздовжнім розміщенням реквізитів на білому папері вищої якості фарбами насичених кольорів. Дозволено також виготовляти бланки за допомогою комп’ютерної техніки.


3.5. Бланки документів повинні мати такі береги: лівий – 30 мм, верхній та нижній – 20 мм, правий – 10 мм.


3.6. Замовляти виготовлення бланків з назвою органу (структурного підрозділу) друкарським способом мають право:

– МВС України;

– ДРЗ, ДДАІ, ДДСО, Укрбюро Інтерполу, ДДГІРФО, ГУВВ;

– ГУМВС України в Автономній Республіці Крим;

– ГУМВС України в м. Києві та Київській області;

– УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті;

– відомчі навчальні заклади, науково-дослідні установи;

– міські, районні, лінійні відділи внутрішніх справ;

– управління (відділи) Державної служби охорони при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях і м. Севастополі;

– підприємства та організації, що належать до сфери управління МВС України.

Підпорядковані їм підрозділи користуються бланками вищих органів, де власну назву додруковують машинописним способом у спеціально виділеному рядку або ставлять кутовий штамп.

Структурним підрозділам, не зазначеним у п. 3.6, виготовлення бланків друкарським способом забороняється.


3.7. На бланках із зображенням Державного Герба України друкують проекти документів, що подають на підпис Міністрові, першим заступникам і заступникам Міністра, начальникам і заступникам начальників ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, керівникам і заступникам керівників навчальних закладів, підприємств, установ і організацій, командувачу і заступникам командувача внутрішніх військ МВС України.


3.8. Структурні підрозділи МВС України, управління та відділи ГУМВС, УМВС, інші органи і підрозділи, що мають право вести службове листування, користуються бланками без зображення Державного Герба.


3.9. Листування між структурними підрозділами центрального апарату МВС, ГУМВС, УМВС і підпорядкованими їм органами здійснюється без використання бланків.


3.10. У разі підготовки документів від імені двох і більше міністерств, установ, органів тощо їх оформлюють без використання бланка.


3.11. Звертатися до громадських установ з приватних питань, викладених на бланках з назвою органу внутрішніх справ, забороняється.


3.12. Бланки з назвою органу внутрішніх справ зберігаються в металевих шафах. Зіпсовані бланки знищують.


3.13. Встановлено такі види бланків документів:

– бланки листів – кутовий із зображенням Державного Герба України, кутовий із зображенням емблеми організації та поздовжній (зразки подано в додатках 3 – 5);

– бланки листів для листування із закордонними кореспондентами* (зразки подано в додатках 6, 7).


3.14. Документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву організації, назву виду документа, дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, відмітку про наявність додатків, підпис, гриф погодження документа, візи документа та відбиток печатки органу внутрішніх справ.

Якщо документ оформлено на двох і більше сторінках, відмітку про наявність додатків, підпис, гриф погодження документа, візи документа, відбиток печатки органу внутрішніх справ, відмітку про засвідчення копії документа, прізвище виконавця і номер його телефону проставляють після тексту документа, а відмітку про виконання документа та направлення його до справи, відмітку про наявність документа в електронній формі, відмітку про надходження документа до організації – на нижньому березі першої сторінки документа.


3.15. Зображення Державного Герба України, герба Автономної Республіки Крим) розташовують над серединою назви міністерства, організації вищого рівня, а за її відсутності – над назвою організації.

Назву міністерства, організації вищого рівня, назву організації, назву структурного підрозділу організації, довідкові дані про організацію, назву виду документа, дату документа, реєстраційний індекс документа, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь у межах зон їхнього розташування, слід розміщувати такими способами:

– зцентрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалено від меж зони їхнього розташування);

– прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі зони їхнього розташування).


3.16. Залежно від характеру діяльності органу бланки можна обліковувати. Порядкові номери проставляють нумератором, друкарським або іншим способом і розташовують на нижньому березі його зворотного боку.


3.17. Документи виготовляють на конторській друкарській машинці або за допомогою комп’ютерної техніки (зразки подано в додатку 8).


3.18. У машинописних бюро друкуються документи тільки службового характеру.


3.19. Реквізити документа (крім тексту) складаються з кількох рядків і друкуються через один міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів “Адресат”, “Гриф затвердження”, “Відмітка про наявність додатків”, “Гриф погодження” відокремлюють один від одного 1,5 – 2 міжрядковими інтервалами.


3.20. Реквізити документа відокремлюють один від одного 1,5 – 3 міжрядковими інтервалами.


3.21. Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім реквізиту “текст”) дорівнює 73 мм (28 друкованим знакам).


3.22. Обмежувальні позначки для дати та реєстраційного індексу документа дорівнюють 40 мм.


3.23. За наявності кількох грифів “затвердження” і “погодження” їх розміщують на одному рівні