Реферат: Програми курсів та факультативів, які забезпечують профільне навчання І допрофільну підготовку

Управління освіти Орджонікідзевської районної

в місті Харкові ради

Інформаційно-методичний центр


Программно – методичне забезпечення профільного навчання

в загальноосвітніх закладах Орджонікідзевського району м.Харкова





Харків - 2010

Программно – методичне забезпечення профільного навчання в загальноосвітніх закладах Орджонікідзевського району м.Харкова


Інформаційно-методичний збірник інформаційно-методичного центру управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради


ЗМІСТ

Передмова………………………………………………


Законодавча та нормативно-правова база

профільного навчання…………………………………………


Законодавча та нормативно-правова база профільного

навчання у ЗНЗ ……………………………………

Нормативно-педагогічне забезпечення управління підготовкою профільного навчання та введення до профільної підготовки ……………………………


Програмне забезпечення навчальних дисциплін

профільного навчання………………………………


Програми курсів та факультативів, які забезпечують

профільне навчання і допрофільну підготовку ………


Тематичний каталог статей «Профільне навчання»

видавництва «Основа» ………………………


Основні дефініції профільного навчання ……………


Рекомендована література………………………


Передмова


У цьому посібнику показано наступність у використанні програм для окремих курсів за вибором та факультативів, починаючи з початкової школи і до старшої, їх залежність один від одного і необхідність. Подані матеріали можуть використовувати вчителі, які мають додаткові години для факультативів чи години інваріантної складової навчального плану в старшій школі для профільного навчання; заступники директора при наданні рекомендацій щодо курсу за вибором в основній і старшій школі та при затвердженні календарних планів учителів; методисти, які опікуються тими чи іншими циклами предметів.

Програми базуються на вимогах Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання та профілізацію старшої школи”, Державного стандарту базової та початкової середньої освіти, згідно з якими у старшій школі, з урахуванням конкретних умов, інтересів, нахилів учнів, формуються класи за напрямами профільного навчання.

Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. МОН України затвердило Типові навчальні плани, де закладена можливість виділення різної кількості годин залежно від обраного профілю, починаючи з початкової школи, прогнозувати той чи інший профіль. Профільні програми підготовлені на базі програми для загальноосвітньої школи 2001 року і є по суті варіаціями, адаптованими до потреб різних учнівських аудиторій. Вони враховують досвід апробації цієї програми та зберігають її концептуальні засади. Профільна диференціація курсу за умов „перехідного періоду” охоплює старшу школу (10-12 класи). Основу диференціації програми 10-12 класів складає загальна структура профільної школи, кількість годин, виділених на вивчення того чи іншого предмета.

Програми з базових дисциплін, затверджені Міністерством освіти і науки України, реалізують завдання освітніх галузей Державного стандарту освіти в Україні.

Особливого значення набуває вивчення курсів за вибором, факультативів. Курси за вибором варіативної складової навчального плану реалізуються програмами, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідними управліннями освіти і науки як авторські.

Програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їхні інтереси та нахили, вчитель може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін.

До програми можна вносити зміни щодо послідовності вивчення окремих тем, з урахуванням контингенту учнів, рівня їхньої підготовки, інтересів і здібностей. При цьому необхідно забезпечити засвоєння учнями базового змісту шкільних програм.

Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати на власний розсуд, зокрема на повторення на початку навчального року за курс попереднього класу, як додаткові години на окремі теми, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення й систематизації матеріалу при підсумковому повторенні.

Введення 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів та прийняття Концепції 12-річної школи, введення Державного стандарту освіти були переважно інструментами руйнування старої школи. А перехід до профільного навчання – це вже будівництво нової школи – магістральний шлях реформи. Профілізація змінить не тільки структуру навчального процесу, а й відносини між його учасниками.

Треба визнати, що Концепція профільного навчання в старшій школі повинна створювати необхідні для оновлення умови. В цьому розумінні в Концепції є два ключових моменти: вислів „загальноосвітні школи створюють” ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів, спецкурсів та курсів за вибором. Це означає, що школа, обравши напрям чи напрями спеціалізації, може сама формувати профіль, комбінуючи різні профілі та форми. Тобто школа може сформувати не тільки перелічені в Концепції профілі, а й інші, керуючись конкретними умовами (кадровими, соціальними, матеріальними, фінансовими) своєї школи.

Практична ефективність реалізації Концепції залежить від трьох умов:

Фінансування цього процесу.

Наявність кадрового та навчально-методичного забезпечення.

Реалізація основних ідей Концепції через навчальні плани та програми.

Саме свобода вибору, а не довантаження вчителів – це й умова, і результат якісної освіти, і велика відповідальність керівника закладу.

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене, професійно зорієнтоване та індивідуальне вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання здійснюється за основними напрямами, які визначені державними навчальними планами. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, спеціальні та курси за вибором.

Спецкурс – навчальна обов’язкова дисципліна, що охоплює яку-небудь конкретну галузь знань інваріантної частини навчального плану з обов’язковим введенням до розкладу і записом в журнал.

Курс за вибором – навчальний курс, що входить до складу профілю навчання, записується в журнал і в розклад занять. Основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.

Факультативи – понад програмний навчальний курс, необов’язкові для відвідування заняття.

Спецкурси, які введені до навчальних планів, є обов’язковими, незалежно від обраного профілю – це економіка, ОБЖ та правознавство. Простежимо наявність програмово-методичного забезпечення спецкурсів, які є сьогодні обов’язковими для всіх учнів незалежно від обраного профілю навчання. Засвоєння змісту освіти у загально навчальних закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечити загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів.

Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони є обов’язковими для учнів, які обрали профіль. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок інваріантної та варіативної складових навчального плану.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення.

2. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які не є профільними.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію.

Таким чином, основні напрями профілізації визначаються структурою концепції профільного навчання в старшої школі (додаток), яка реалізується трьома шляхами:

• поглиблене вивчення предметів (починається в 10-12 класах);

• курси за вибором (передбачається їх введення ще в основній школі);

• індивідуалізація занять (робота з обдарованими дітьми).

а


РІШЕННЯ
^ КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

" 24 " квітня 2008р. Протокол № 4 / 11 - 2

Про схвалення галузевої

Програми впровадження

профільного навчання на 2008-2010 роки

Ознайомившись із доповідною запискою департаменту загальної середньої та дошкільної освіти щодо галузевої Програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки та подання її на схвалення, колегія відзначає, що департаментом було здійснено комплекс
^ організаційних заходів щодо розроблення галузевої Програми впровадження профільного навчання.
Відповідно до Програми організований перехід загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання здійснюватиметься шляхом створення нормативно-правового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення; створення умов для вибору школярами профілю навчання, професійного самовизначення; створення експериментальних педагогічних майданчиків з упровадження різних форм профільного навчання та технологій навчального процесу у профільній школі; апробації системи управління освітніми структурами, що забезпечують профільну освіту.

Враховуючи зазначене,

^ КОЛЕГІЯ УХВАЛЮЄ:

Інформацію взяти до відома.

Схвалити галузеву Програму впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки, що додається.

3. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій до 01.07.2008 р. внести відповідні корективи до регіональних заходів впровадження профільного навчання та прийняти їх до неухильного виконання.

4. Контроль за виконанням рішення покладаю на заступника міністра П.Б. Полянського.


Голова колегії І.О. Вакарчук

Додаток до рішення колегії МОН

24.04. 2008р. № 4/11-2

Галузева програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки

І. Мета та цілі програми

Метою галузевої Програми впровадження профільного навчання є: створення умов щодо нормативно – правового, навчально – методичного, матеріально – технічного, кадрового забезпечення впровадження профільного навчання з урахуванням потреб ринку праці; модернізація структури та змісту освіти учнів старшої школи; апробація різних форм допрофільної підготовки та профільного навчання, у тому числі учнів сільської місцевості; забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в умовах профільного навчання.

Реалізація програми передбачає досягнення таких цілей:

- створення рівного доступу до якісної освіти різним категоріям школярів у відповідності до їх нахилів та потреб;

-розширення можливості соціалізації учнів, забезпечення наступності між загальною та професійною освітою;

- створення умов для диференціації змісту навчання старшокласників, можливості побудови учнями індивідуальних освітніх програм;

- забезпечення поглибленого вивчення окремих предметів навчальної програми повної середньої освіти.

^ II Стан справ щодо впровадження профільного навчання

Питання впровадження профільного навчання врегульовано Законом України “Про загальну середню освіту”, постановами Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, від 13.04.2007 № 620 “Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717”, Концепцією загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепцією профільного навчання. Документами передбачено здійснення у 2010 році переходу старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання.

На тепер триває розроблення програмно - методичного забезпечення профільного навчання: створені навчальні плани, які дають змогу комплектувати старші класи за напрямами диференціації: природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним.

Напрями конкретизуються в окремі профілі навчання. У кожному з профілів співвідношення між базовими, профільними та предметами за вибором є різним; кількість же часу на базові предмети у кожному з них становить приблизно 55 відсотків.

На конкурсній основі відібрані навчальні програми для 10 - 12 класів профільної школи. Вони відрізняються не лише своєю структурою, але і спрямованістю на компетентнісний підхід до організації навчального процесу. Зміст профільного навчання забезпечується також різнопрофільними предметними та психолого-педагогічними курсами за вибором.

Діюча система профільного навчання реалізується різними шляхами: через мережу гімназій, ліцеїв, колегіумів, загальноосвітніми навчальними закладами з класами з поглибленим вивченням предметів та профільними класами.

На сьогодні у країні функціонує 909 гімназій, ліцеїв, колегіумів, що становить 4,5% від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів. Вони охоплюють 295,4 тис. учнів (6,25%).

У сільській місцевості діє 64 гімназій, ліцеїв, колегіумів. У них навчається 7,7 тисяч школярів.


^ Кількість гімназій, ліцеїв та колегіумів

У 2007/2008 навчальному році Поглиблено вивчають предмети у 3793 загальноосвітніх навчальних закладах, що складає 18,7 відсотків від загальної кількості закладів. Найбільшого поширення набули школи з класами з поглибленим вивченням іноземних мов, математики, інформатики, української мови та літератури, фізики, біології тощо.

На сьогодні діють 7939 (38,8 відсотків) загальноосвітніх навчальних закладів, у яких організовано власне профільне навчання. Ними охоплено майже 500 тисяч учнів, що складає 10 відсотків від загальної кількості школярів.

Різними формами профільного навчання охоплено 1 356 587 учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що складає 28 відсотків школярів.

Водночас, аналіз статистичних даних дає підстави зробити висновок про те, що впровадження профільного навчання здійснюється дуже повільно. За шість останніх років лише на 8 відсотків збільшилось число учнів, охоплених різними формами профільного навчання.

На сьогодні найбільш поширеними моделями організації профільного навчання є: однопрофільні та багатопрофільні загальноосвітні навчальні заклади; ліцеї, школи, які функціонують на базі вищих та професійно-технічних навчальних закладів; на базі позашкільних освітніх закладів та міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; опорні школи тощо. Функцію добровільного об’єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних форм і типів власності з дошкільними, позашкільними та іншими навчальними закладами та установами виконує освітній округ.

^ III. Заходи щодо впровадження профільного навчання

Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Києва, Севастополя міських державних адміністрацій розроблено і погоджено колегіями регіональні програми впровадження профільного навчання. Вони знайшли відображення у заходах галузевої програми.

Організований перехід загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання здійснюватиметься у три етапи:

- підготовчий – створення нормативно-правового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення (2008р.);

- допрофільної підготовки – створення умов для вибору школярами профілю навчання, професійного самовизначення (2008-2009 р.р.);

-переходу на власне профільне навчання – створення експериментальних педагогічних майданчиків з упровадження різних форм профільного навчання та технологій навчального процесу у профільній школі; апробація системи управління освітніми структурами, що забезпечують профільну освіту (2009-2010рр.).


№

^ Зміст заходу

Термін виконання

Відповідальні

Етап підготовчої роботи

1.

Розроблення нормативно правових документів:







1.1

Положення про опорну школу, ресурсний центр

IV квартал

2008

Департамент загальної

середньої та дошкільної

освіти

1.2

Інструкція про порядок фінансування та співпраці з професійно – технічними, вищими закладами освіти, позашкільними установами

IV квартал

2008

Департамент

економіки та

фінансування

Департамент загальної

середньої та

дошкільної освіти

1.3

Положення про дистанційне навчання

I квартал

2009

Департамент загальної

середньої та дошкільної освіти

1.4

Положення про навчальні заклади з поглибленим вивченням предметів

IV квартал

2008

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

1.5

Порядок (алгоритм) зміни учнями навчального профілю за їх бажанням

I квартал

2009

АПН України

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

1.6

Положення про оцінювання за методом «портфоліо»

I квартал

2009

АПН України

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

2.

Створення програмно - методичного забезпечення:







2.1

Розроблення навчальних програм з профільних предметів

Грудень 2008 р.

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

2.2

Розроблення навчальних курсів за вибором за напрямами, які:

-поглиблюють та розширюють зміст профільних предметів;

-забезпечують міжпредметні зв’язки і сприяють вивченню суміжних предметів;

-забезпечують профорієнтаційний вибір учнів основної школи (основи вибору професії, професії нашого міста, світ професій тощо);

-носять пізнавальний характер і сприяють вибору учнями основної школи профілю навчання;

-носять позапредметний характер (наприклад, діловодство, основи раціонального харчування тощо)

2008-2009 рр.

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

2.3

Розроблення навчально – методичних комплектів для допрофільної підготовки та профільного навчання.

2008-2009 рр.

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти

3.

Розроблення інформаційно-діагностичних матеріалів для учнів та їх батьків

I квартал

2009

АПН України, Інститути післядипломної педагогічної освіти

4.

Розроблення заходів щодо поетапного матеріально-технічного забезпечення профільного навчання

IV квартал

2008

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти

5.

Підготовлення аналітичного звіту про результати моніторингового дослідження стану впровадження профільного навчання

серпень 2008

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти

6.

Проведення прогностичних розрахунків щодо обсягів фінансового забезпечення переходу загальноосвітніх закладів на профільне навчання. Передбачення коштів на фінансування класів з різнопрофільними групами у загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості

IV квартал

2008

Міністерство освіти і науки АРКрим, управління освіти і науки обласних, Києва, Севастополя міських державних адміністрацій,


7.

Аналіз існуючої матеріально – технічної бази закладів освіти, прогностичні розрахунки її використання в умовах переходу до профільного навчання

2008р.

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Києва, Севастополя міських державних адміністрацій

8.

Оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів на основі принципів повноти, доступності та варіативності. Вивчення питання доцільності відкриття ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням предметів, профільних класів тощо; концентрації освітніх ресурсів відповідно до етапу навчання

2008-2010 рр.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

9.

Створення “дорожніх карт” підвезення учнів сільської місцевості до навчальних закладів, які визначені опорними для забезпечення профільного навчання

2008 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

10.

Діагностика професійної підготовленості вчителів до роботи у профільних класах

IV квартал

2008

Інститути післядипломної педагогічної освіти

11.

Коригування планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у контексті організації профільного навчання

2008-2009 рр.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

12.

Аналіз працевлаштування випускників загальноосвітніх закладів регіону (за 2 останні роки)

2008 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

^ Організація допрофільної підготовки

13.

Забезпечення психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання, передбачити у загальноосвітніх навчальних закладах посади практичних психологів

2009 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

14.

Забезпечення психолого-педагогічного супроводу навчального процесу. Організація роботи постійно діючого семінару для практичних психологів “Психологічний супровід допрофільної підготовки та профільного навчання старшокласників”

2008 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

15.

Розроблення методичних рекомендацій для практичних психологів, класних керівників, вчителів-предметників з питань вивчення, виявлення та формування професійних інтересів школярів

серпень 2008

АПН України

16.

Налагодження співпраці з місцевими центрами зайнятості щодо надання профконсультативних та профорієнтаційних послуг з метою виявлення професійно значущих якостей особистості учня

2008-2009 рр.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

18.

Вивчення питання щодо вибору найбільш бажаних профілів навчання (анкетування учнів, батьків, вчителів)

2008-2009 рр.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

19.

Вивчення мотивів вибору школярами майбутнього профілю навчання, забезпечення відстеження змін в освітніх запитах, коригування напрямів профілювання та профорієнтації

2008-2009 рр

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти


20.

Вивчення шляхів інтеграції профільного та професійного навчання, організації спільної роботи зі службами зайнятості, навчально-виробничими комбінатами, професійно-технічними училищами, вищими навчальними закладами регіону

2008 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

21.

Розроблення інформаційних матеріалів щодо потреб місцевого ринку праці. Створення банку даних професій, які найбільш поширені у регіоні. Розроблення «освітньої карти» регіону

2008-2009 рр.

Інститути післядипломної педагогічної освіти

22.

Використання літніх таборів для реалізації завдань допрофільної підготовки школярів

2008-2009 рр

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти

23.

Здійснення роз’яснювальної роботи та поширення інформації серед учнів, батьків, педагогічних працівників про напрями профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах

2008 р.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститути післядипломної педагогічної освіти




^ Впровадження профільного навчання

24.

Створення експериментальних педагогічних майданчиків з упровадження різних моделей (форм) організацій профільного навчання та технологій навчального процесу

2008-2009 рр.

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

25

Розроблення системи управління моделями організації профільного навчання

2009р.

АПН України

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

26.

Апробація системи управління освітніми структурами, що забезпечують профільну освіту (наприклад, освітній округ)

2009-2010 рр.

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти

27.

Розроблення критеріїв та проведення моніторингу ефективності управління освітніми структурами, що забезпечують профільну освіту

2009 р.

АПН України

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти


28.

Вивчення і поширення досвіду ефективної управлінської діяльності загальноосвітніми навчальними закладами з організованим профільним навчанням

2009-2010

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти

Інститути післядипломної педагогічної освіти

29.

Проведення моніторингу соціального замовлення на освітні послуги у галузі профілізації старшої школи

2009-2010

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

30.

Забезпечення можливості здобуття учнями сільської місцевості якісної освіти за рахунок зміцнення навчально-матеріальної бази опорних шкіл освітніх округів, організації підвозу до них (реалізація програми «Шкільний автобус»)

2008-2010

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

31.

Створення умов для використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі профільних класів

2009-2010

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

32.

Забезпечення відкриття нових спеціальностей (спеціалізації) у вищих навчальних закладах на основі аналізу потреб регіонального ринку праці і ринку освітніх послуг регіону

2009-2010

МОН, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

33.

Забезпечення комплектування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів навчальною, довідковою, науково – популярною літературою, програмними засобами навчання

2009-2010

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

34.

Забезпечення системного підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань вивчення профільних предметів; викладання курсів за вибором, факультативів.

2008-2010

Інститути післядипломної педагогічної освіти

35.

Забезпечення організації дистанційного навчання педагогічних працівників, які працюють у профільних класах

2009-2010

Інститути післядипломної педагогічної освіти

36.

Включення до навчальних планів курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів регіону з модуля «Профільне навчання і допрофільна підготовка»

2009-2010

Інститути післядипломної педагогічної освіти

37.

Проведення моніторингових досліджень щодо забезпечення наступності між допрофільною, профільною та професійною підготовкою; впливу профільного навчання на вибір професії та працевлаштування випускників

2009-2010

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацй


ІV. Очікувані результати реалізації Програми


Виконання програми дасть змогу:

- створити умови для забезпечення рівного доступу до якісної освіти учням старшої школи, у тому числі сільської місцевості;

- поліпшити якість змісту освіти у старшій профільній школі з урахуванням компетентністного підходу до його формування;

- удосконалити систему управління загальноосвітніми навчальними закладами; апробувати моделі мережевої взаємодії освітніх закладів в умовах допрофільної підготовки та профільного навчання, виявити найбільш оптимальні форми організації профільного навчання, у тому числі у сільській місцевості;

- забезпечити умови для життєвого і професійного самовизначення учнів, формування готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією;

- забезпечити наступно - перспективні зв’язки між загальною середньою, професійно- технічною та вищою освітою відповідно до напряму навчання.


^ V. Фінансування

Фінансування реалізації програми здійснюється за рахунок:

- коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади;

- коштів місцевих бюджетів;

- інших, не заборонених законодавством джерел.


Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти О.В.Єресько


^ Офіціальна інформація ( інформаційний збірник МОН України 28-29 2009, жовтень)

Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі

Наказ Міністерства освіти і науки України 11.09.2009р. №854

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» (із змінами), рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 26.08 2009р. № 9/1-2, з метою модернізації Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки України № 10/2-2 від 25.09. 2003 року та організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання наказую:

1. Затвердити нову редакцію Концепції профільного навчання у
старшій школі, що додається.

Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити практичне використання нової редакції Концепції профільного навчання.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника міністра П.Б. Полянського.

Міністр І. О. Вакарчук

^ Концепція профільного навчання в старшій школі

Вступ

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та від 13.04.2007 № 620 «Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717».

Вона грунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

I. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, - здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

створення умов для врахування й розвитку навчально-пізна­вальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підгот