Реферат: В. Ф. Байцим кандидат економічних наук

В. Ф. Байцим – кандидат економічних наук,

заступник голови облдержадміністрації

з питань економіки та фінансів

конт. телефон.: (050) 3789595

E-mail: invest@voladm.gov.ua


МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЕФЕКТИВНОГО АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ КОРПОРАЦІЯМИ ТА ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено сучасний стан проблеми антикризового управління підприємствами та корпораціями, проведено поглиблений аналіз теоретичних і методологічних засад цієї проблеми. Розроблено інформаційний опис підприємницької моделі антикризового управління та алгоритм її реалізації. Запропонований механізм антикризового управління є інструментом попередження та ліквідації кризових явищ. Він суттєво підвищує оперативність управлінських рішень. З метою визначення рівня розвитку кризи на підприємстві розроблено алгоритм кількісної оцінки класу кризи. У роботі розроблено методику прогнозування стану підприємств в умовах кризи, що використовує побудовану шкалу кризи і за допомогою якої менеджер може уявити тенденцію розвитку стану підприємства не тільки в ретроспективному періоді, а й у перспективі. З метою підтримки прийняття рішень щодо локалізації та ліквідації кризи в роботі розроблено комплекс управлінських заходів, який пов’язаний з класами кризи та видами реструктуризації.

^ Ключові слова: модель управління, антикризове управління, економічна система, криза, попереджувальне управління, кризове управління, реструктуризація, санація, оцінка, аналіз, прогнозування.

АННОТАЦИЯ

В статье с системных позиций проведен анализ выявления наиболее существенные источники развития кризисных явлений, в частности отсутствие у руководителей высшего и среднего звена управления предпринимательского подхода к управлению предприятием. Для оценки и анализа уровня развития кризисных явлений на предприятии в работе разработан механизм антикризисного управления, который состоит из трех взаимосвязанных блоков. С целью решения задач каждого блока в работе разработаны: методика количественной оценки уровня развития кризиса, методика прогнозирования развития кризисных явлений на предприятии, эконометрические и дисперсионные модели причинно-следственной связи между общим и локальными показателями уровня развития кризиса.

Предложенный комплекс управленческих мероприятий по локализации развития кризиса разработан в соответствии с видом реструктуризации, проводимой на предприятии, и классом тяжести кризиса.

^ Ключевые слова: предпринимательская модель управления, антикризисное управление, экономическая система, предупреждающее управление, кризисное управление, реструктуризация, санация, оценка, анализ, прогнозирование.

SUMMARY

In work the formulation of enterprise model of management is offered, which is understood as set of the economic and organizational relations between spheres of operation of business, markets, state and society initiated by the person, accepting the decisions, which works on its own behalf and on the risk, within the framework of a legal field, with the purpose of regular reception of the profit. The model of anticrisis operation of business and algorithm of its realization is developed. For an estimation and analysis of а level of development of the crisis phenomena at the enterprise in work the mechanism of anticrisis management developed which consists of three interconnected blocks: the block of diagnostics of а financial condition and threats of bankruptcy; the block of forecasting of development of the crisis phenomena; the block of а complex of the administrative decisions on localization of development of crisis. With the purpose of the decision of tasks each of the listed blocks in work are developed: а technique of а quantitative estimation of а level of development of crisis, technique of forecasting of development of the crisis phenomena at the enterprise, dispersive of model of а relationship of cause and effect between general and local parameters of а level of development of crisis. The submitted above elaborations and recommendations allow the enterprises not only to estimate а level of development of crisis, but also to define sources and tendency its development in the future, and also to undertake operative administrative measures on its localization.

^ Key words: entrepreneur model, anticrisis management, economic system, warning managements, crisis management, re-structuring, surround, estimation, analysis, forecasting.


В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, обумовлені загальними процесами глобалізації та завершальної стадії процесу переходу від адміністративно-планової моделі економіки до ринкової. Формування ринкових відносин супроводжується, з одного боку, розвитком різноманітних форм власності, конкуренції, права кожного суб’єкта господарювання самостійно приймати виважені, але ризиковані рішення для отримання додаткового підприємницького доходу. Але, з іншого боку, розвиток економічної свободи вимагає використання більш складного механізму управління підприємствами, здатного ефективно реагувати на об’єктивні процеси структурної перебудови економіки[2], які супроводжуються кризовими явищами, банкрутством. Незважаючи на позитивні зрушення в економіці протягом останніх років, у наслідок світової фінансової кризи багато підприємств України вже знаходяться або у найближчому майбутньому будуть охоплені кризовими явищами, а отже вони потребують термінової допомоги з боку органів влади, науковців, перед якими стоїть проблема обґрунтування таких моделей запобігання банкрутству, що дозволили б зробити ці процеси керованими.

^ Актуальність теми. Теоретичним, методологічним і практичним аспектам антикризового управління та управління підприємством у нестабільних економічних системах присвячені праці таких учених, як І.Т.Балабанов, С.Г.Бєляєв, А.П.Градов, А.Г.Грязнова, П.Друкер, В.А.Забродський, М.П.Іванов, Т.С.Клебанова, В.Г.Кошкін, Б.І.Кузін, Л.О.Лігоненко, Є.С.Мінаєв, Д.Морріс, В.П.Панагушин, В.С.Пономаренко, О.І. Пушкар, Б.А.Райзенберг, М.В.Слабіков, О.С.Соколіцин, Є.А.Уткін, М.Хаммер, Д.Чампі та ін. Аналіз представлених у літературі концепцій дозволив оцінити проблему антикризового управління в різних системах координат та зробити висновок, що існують актуальні задачі в цій сфері менеджменту, які потребують вирішення та вдосконалення. Так, наприклад, потребують уточнення сутність і зміст поняття “антикризове управління”, вдосконалення та розвитку: порядок формування моделей і механізмів уведення в дію підприємницького ресурсу, комплексна діагностика та прогнозування кризових процесів підприємства, оцінка ефективності управління в умовах кризи.

Актуальність і недослідженість вказаних проблем визначили вибір теми даної публікації.

^ Формування мети статті. Метою статті є висвітлення результатів наукового дослідження, теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення та інструментарію моделі та механізмів антикризового управління підприємствами в сучасних умовах.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

аналіз тенденцій розвитку економічних процесів у народному господарстві України та шляхів подолання кризових явищ;

визначення змісту та сутності антикризового управління, його складових;

розробка підприємницької моделі управління підприємством;

обґрунтування механізму реалізації підприємницької моделі;

формування системи показників для комплексної кількісної оцінки та діагностики фінансової ситуації на підприємстві;

обґрунтування методичних підходів до визначення класів розвитку кризових явищ та прогнозування фінансового становища підприємства;

визначення комплексу санаційних заходів для виведення підприємства з кризового стану.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії управління, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, досвід у сфері антикризового управління та управління в нестаціонарному середовищі, законодавчі та нормативні акти України з питань банкрутства та розвитку підприємництва.

Інформаційну базу дослідження склали дані офіційної звітності про макроекономічний розвиток України та інших держав, звітність підприємств машинобудівної галузі.

^ Виклад основного матеріалу. Об’єктивною закономірністю ринкової економіки є циклічність її розвитку з наявністю етапу кризової ситуації. Банкрутство – обов’язковий, притаманний ринку механізм перерозподілу капіталу, структурної перебудови економіки країни, який, з одного боку, в цілому сприяє підвищенню ефективності ринкової економіки, а з другого – створює значні проблеми суб’єктам господарювання. Використання останніми методів антикризового управління підприємствами як альтернативи банкрутству дозволяє забезпечити ефективність і стабільність їх життєдіяльності в складних ситуаціях.

Ми визначаємо антикризове управління як систему управління конкретним підприємством чи групою підприємств, спрямовану на діагностику, попередження, локалізацію, нейтралізацію та подолання кризових явищ засобами сучасного менеджменту, нових інформаційних технологій та економіко-математичного моделювання. Для підвищення ефективності антикризового управління ми пропонуємо виділяти в ньому дві складові: профілактичне (ризикове) і кризове управління (антикризове управління у вузькому його розумінні). Профілактичне управління підприємством полягає в проведенні ряду превентивних заходів, спрямованих на зміцнення його ринкових позицій. Кризовий менеджмент – специфічний різновид управлінської діяльності в умовах появи ознак кризової ситуації, що загрожує подальшому існуванню підприємства. Для кожної складової антикризового управління в роботі сформульовані задачі, функції, інструменти; обґрунтований зміст антикризового управління в залежності від причин виникнення кризи та обраного виду реструктуризації діяльності підприємства (табл.1).


Таблиця 1

Взаємозв’язок складових антикризового управління з видами реструктуризації




Причини виникнення

кризових явищ

на підприємстві

Кризове управління

Варіанти ризикового управління

Санаційна реструкту-ризація

Адаптивна реструкту-ризація

Попереджу-вальна рест-руктуризація


Втрата ринкових позицій










Великий обсяг незавершеного виробництва

Великі запаси готової продукції

Кредиторська заборгованість

Втрата ліквідності

Зниження ефективності виробництва










Вичерпання ринкового потенціалу

Низька ефективність управління

Невідповідність світовим стандартам

Поява нових конкурентів







Поява нових ринків

Впровадження нових технологій


Одним з шляхів подолання негативних явищ в економіці України є зміна суті, стилю, мотивів управління підприємствами, уведення в дію ресурсу підприємливості як власників підприємств, так і менеджерів, перехід до підприємницької моделі антикризового управління підприємствами.

Під підприємницькою моделлю управління ми розуміємо цілеспрямовану ініціалізацію сукупності економічних відносин між внутрішніми сферами управління підприємством(и), ринками, державою, суспільством та особою, яка самостійно, від свого імені та на свій ризик приймає рішення, діючи в межах чинного законодавства, з метою систематичного отримання доходу.

Підприємницьку модель можна описати, використовуючи різні аспекти: функціональний, морфологічний, інформаційний. Автор її описує через інформаційні зв’язки (рис. 1) та алгоритм її реалізації (рис. 1).


^ ФАКТОРИ ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ (НЕПРЯМОЇ) ДІЇ


1. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС

2. СТАН ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ

3. МІЖНАРОДНІ ЗАКОНИ, ПОДІЇ

4. СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ФАКТОРИ

^ 5. ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ

6. СТАН СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІК ІНШИХ КРАЇН


ПІДПРИЄМСТВО

ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ 1


^ ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРЯМОЇ ДІЇ ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ 2



ПОСТАЧАЛЬНИКИ ІНФОРМАЦІЇ, КАПІТАЛУ, МАТЕРІАЛІВ, ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ПОСТАЧАЛЬНИКИ

^ СПОЖИВАЧІ ТА ЇХ СПОЖИВАЧІ

КОНКУРЕНТИ ТА ЇХ КОНКУРЕНТИ

ПАРТНЕРИ ТА ЇХ ПАРТНЕРИ




ОСОБА, ЩО ПРИЙМАЄ

РИЗИКОВІ РІШЕННЯ


^ ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ ДІЇ

ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ 3


1. ІНСТИТУТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

2. МІЖНАРОДНІ ІНСТИТУТИ

^ 3. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЗАКОНОДАВСТВО

4. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

5. ГРОМАДЯНИ

СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ

ТА ПРОГНОЗУ

ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС

^ ПРЕДМЕТИ ПРАЦІ

ЗАСОБИ ПРАЦІ

ПЕРСОНАЛ

КОМАНДА МЕНЕДЖЕРІВ (“ЯДРО” ПЕРСОНАЛУ)



^ СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯ-ТТЯ РІШЕНЬ З УПРАВЛІННЯ : ПЕРСОНАЛОМ, ЦІЛЯМИ, СТРАТЕГІ-ЯМИ, ПРОЕКТАМИ, ІНТЕРЕСАМИ, МОТИВАМИ, РИЗИКАМИ, ІННОВА-ЦІЯМИ, КОНФЛІКТАМИ, КРИЗАМИ






1. ЗАСНОВНИКИ

^ 2. ВЛАСНИКИ, СПІВВЛАСНИКИ

3. АКЦІОНЕРИ

4. СУСПІЛЬСТВО, ГРОМАДЯНИ

5. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ

6. МІЖНАРОДНІ ІНСТИТУТИ



СИСТЕМА КОНТРОЛЮ

Ри1. 2. Інформаційний опис підприємницької моделі управління підприємством






Визначення ступеня схильності підприємства до банкрутства через оцінку класу кризи

Розрахунок локальних інтеграль-

них показників по групах

Розрахунок загального інтегрального показника стану підприємства

Побудова багато-факторної регре-сійної моделі залежності загаль-ного інтегрального показника від локальних показників

Визначення причин розвитку кризових явищ

Побудова динамічних моделей локальних інтегральних показників

Прогнозування локальних інтег-

ральних показників

Прогнозування тенденції розвитку значень загального інтегрального показника

Визначення локальних інтегральних показників, що суттєво впливають на загальний інтегральний показник

Клас кризи систем-ної

Клас кризи тяжкого ступеня

Клас кризи помірного ступеня


Розробка управлінських рішень та інформаційних впливів для відповідного класу кризи

Формування класів кризи та

їх розпізнавання



Рис. 2. Алгоритм реалізації підприємницької моделі антикризового управління підприємством

Поглиблення змісту вказаної моделі виконано з урахуванням того, що вона буде використовуватися для локалізації кризових явищ на підприємстві. Обґрунтована в роботі [3] концептуальна схема антикризового управління підприємством складається з трьох основних блоків: діагностики фінансової ситуації, прогнозування тенденції розвитку стану підприємства, розробки комплексу управлінських рішень з локалізації розвитку кризи.

До специфічних характеристик, за якими підприємницька модель відрізняється від інших моделей управління, належать, по-перше, використання в управлінні внутрішніми процесами механізмів самоорганізації з одночасним уведенням жорсткого контролю та відповідальності за результати діяльності на кожному рівні управління; по-друге, використання розвинених схем мотивації персоналу; по-третє, широке використання ситуаційного підходу до вибору реакції на події у зовнішньому середовищі.

Розвиток та оздоровлення бізнесу можливі за умови не тільки вирішення проблем внутрішнього управління підприємством, але й створення та використання можливостей, що залежать від факторів динамічного зовнішнього середовища [5] .

Поняття “антикризове управління” тісно пов’язується з такими поняттями, як “антикризові процедури” та “антикризове управління”. Антикризові процедури – це такі процедури, які застосовуються до підприємства-боржника. Процес реалізації таких процедур характеризується як антикризовий процес, в якому мають бути присутні процеси антикризового управління та антикризового регулювання. Антикризове управління – це сукупність форм і методів реалізації антикризових процедур, що використовуються для конкретного підприємства-боржника, тобто це система управління підприємством, направлена на локалізацію чи ліквідацію негативних ситуацій у розвитку підприємства засобами сучасного менеджменту та економіко-статистичного моделювання.

Діагностика фінансової ситуації і загрози банкрутства є найважливішим блоком механізму антикризового управління підприємством. Її ефективність залежить від вибору системи координат для оцінки фінансової ситуації, що формується на підприємстві. Вона характеризується сукупністю показників, які об’єднуються таким чином, щоб якнайглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу з орієнтацією на визначені цілі підприємства. Запропонована в [6,7] схема діагностики ліквідує негативні сторони існуючих підходів до діагностики, які орієнтовані лише на оцінку внутрішніх резервів потенціалу підприємства без урахування особливостей його поведінки на ринку. Обґрунтоване в [8] уведення до складу діагностичних показників адаптивності маркетингової політики підприємства дозволяє оцінити резерви подолання кризових ситуацій за рахунок оцінки резервів розвитку ділової активності. Повний перелік показників подано в таблиці 2.


Таблиця 2

Показники, що відображають фінансову ситуацію на підприємстві

Група показників

Найменування показників

1

2



Оцінка майнового стану

Сума активів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, тис.грн.

Частка основних засобів у сумі активів, тис.грн.

Знос основних засобів, %

Коефіцієнт відновлення основних засобів, %

Величина товарно-матеріальних запасів, тис.грн.

Ефективність управління запасами

Величина дебіторської заборгованості, тис.грн.








Оцінка

фінансового стану

Частка власних коштів у загальній сумі джерел, %

Частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі, %

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Коефіцієнт поточної ліквідності

Коефіцієнт проміжної ліквідності








Наявність негативних статей в звітності

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами

Відношення дебіторської заборгованості до кредиторської

Непокриті збитки, тис.грн.

Прострочена дебіторська заборгованість, тис.грн.

Прострочена кредиторська заборгованість, тис.грн.

Коефіцієнт тяжкості прострочених зобов'язань, тис.грн.



Продовження таблиці 2

1

2



Оцінка рента-бельності

Коефіцієнт втрати платоспроможності

Сума балансових прибутків (збитків), тис.грн.

Рентабельність продукції, %

Рентабельність активів, %

Рентабельність власного капіталу, %







Оцінка оборотності

Оборотність основного капіталу, об.

Оборотність товарно-матеріальних запасів, об.

Оборотність дебіторської заборгованості, об.

Оборотність оборотного капіталу, об.


Зміст методики комплексної кількісної оцінки ступеня розвитку кризових явищ на підприємстві відображений на рис.3. Цільова спрямованість розробленої методики полягає у визначенні динаміки загального інтегрального показника стану підприємства та причин розвитку кризових явищ. Загальний інтегральний показник розраховується по сукупності локальних інтегральних показників: в як математичний інструментарій методики використані методи багатомірного аналізу, зокрема метод рівня розвитку.


^ КІЛЬКІСНА ОЦІНКА СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА


Розрахунок загального інтегрального показника стану підприємства

Розрахунок локальних інтегральних показників по групах





^ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОГО

ТА ЛОКАЛЬНИХ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ





ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ РОЗВИТКУ КРИЗОВИХ ЯВИЩ НА ПІДПРИЄМСТВІ



^ ВИСНОВКИ, ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рис.3. Схема методики

Прогнозування розвитку кризових явищ на підприємстві виконується за розробленою в [9] методикою в чотири етапи.

На першому етапі на основі рядів динаміки загального та локальних інтегральних показників розробляються трендові моделі для прогнозування їх значень у наступних періодах. На другому етапі розробляється регресійна модель залежності загального інтегрального показника від локальних та виконується його прогнозування. На третьому етапі визначається клас кризи, до якого потрапить підприємство згідно з прогнозними значеннями загального та локальних інтегральних показників, а також базовий перелік управлінських заходів для вирішення проблем у відповідності до поставлених цілей управління. На четвертому етапі виконується відбір та аналіз управлінських рішень, реалізується зворотний зв’язок з об’єктами управління.

Вказана методика перевірялась за даними фінансово-господарської звітності трьох машинобудівних підприємств.

Для визначення класу кризи, в який потрапить чи вже знаходиться підприємство, в роботі запропоновано виділити класи з відповідними діапазонами значень інтегрального показника:

клас системної кризи – діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0 до 0,09;

клас кризи тяжкого ступеня – діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0,1 до 0,25;

клас кризи помірного ступеня – діапазон значень інтегрального показника знаходиться в межах від 0,26 до 0,5.

Для прогнозу класу кризи, в який потрапить підприємство, побудовані дискримінантні функції, в які підставляються прогнозні значення локальних інтегральних показників (табл. 3). Максимальне значення d буде однозначно визначати клас кризи, до якого потрапить підприємство.

Таблиця 3

Дискримінантні функції для відповідного класу кризи

Клас кризи

Вигляд функції

системна

d = - 4,10813 + 3,65374Intfc +11,23596Intob +

+ 10,08948Intren

тяжкого ступеня

d = - 5,2835 + 21,9378Intfc + 7,9534Intob + 10,1428Intren

помірного ступеня

d = - 14,6192 + 53,523Intfc + 16,2356Intob - 1,0962Intren



Для відповідного класу кризи розроблені управлінські рішення [10] щодо санаціїї підприємства, що являють собою базу даних найбільш ефективних оздоровчих заходів. Також установлений взаємозв’язок видів реструктуризаційних заходів з класами кризи. Аналіз показав, що використання розроблених управлінських таблиць дозволяє суттєво підвищити оперативність і обгрунтованість управлінських рішень щодо виведення підприємства з кризи або локалізації кризових явищ.

На рис. 4, 5 для порівняння методики, що пропонується, з діючою нормативною методикою, яка орієнтується на показник поточної ліквідності (нормативне значення даного коефіцієнта має дорівнювати або бути більше ніж 2), зображено динаміку відповідних показників цього підприємства на такому ж проміжку часу. Отже, графік на рис. 4 мав би свідчити про стійке фінансове становище підприємства. Однак більш детальний аналіз стану підприємства за даний період з використанням запропонованої метордики дозволив зробити висновок про те, що підприємство знаходиться в глибокій кризі, яка вимагає антикризового управління (рис. 5). Дані рисунки наглядно відображають зв’язки між ризиком і доходністю, ризиком та ліквідністю, ризиком і антикризовим управлінням.









Висновки:

1. Аналіз основних показників економічного розвитку України свідчить, що, незважаючи на позитивні зрушення останніх трьох років, багато підприємств увійшли в поле дії світової фінансової кризи, що розпочалась у 2008 році і вже знаходяться в кризовому становищі та потребують упровадження таких моделей управління, які б дозволили зробити процеси запобігання банкрутству керованими. Одним з шляхів подолання негативних явищ в економіці України є зміна суті, стилю, мотивів управління підприємствами державного сектору, введення в дію ресурсу підприємливості менеджерів. Використання останніми методів антикризового управління як альтернативи банкрутству дозволяє забезпечити ефективність і стабільність життєдіяльності підприємств у складних ринкових умовах.

2. Перехід до описаних у статті механізмів та моделей антикризового управління, дозволяє менеджерам своєчасно та з мінімальним ризиком приймати рішення, ефективно організовувати інформаційне забезпечення для стратегічного та оперативного управління підприємствами.

3. Для забезпечення ефективності антикризового управління підприємствами необхідно дотримуватись обґрунтованої в [3] концептуальної схеми, яка складається з блоку діагностики фінансової ситуації, прогнозування тенденції розвитку стану підприємства та блоку розробки комплексу управлінських рішень щодо локалізації розвитку кризи й алгоритму реалізації підприємницької моделі антикризового управління підприємством.

4. Найважливішим блоком механізму антикризового управління підприємством є діагностика його фінансового становища й загрози банкрутства. Обґрунтована в роботі [3] система координат для оцінки фінансової ситуації, що складається на підприємстві, дозволяє якнайглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу та обрати шляхи його розвитку з орієнтацією на визначені цілі підприємства.

5. Використання запропонованих у статті підходів до визначення класів розвитку кризових явищ, прогнозування фінансового становища підприємства дозволяє передбачати кризу, розробляти ефективні превентивні заходи по управлінню підприємством в умовах кризи .


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // від 23.03.2000 р. №1602-III. - ВР.



Від кризи до росту: концепції довгострокової промислової політики та економічного співробітництва України: Метод. реком./ Кол. Авт.: Геєць В., Степанкова Т., Кваснюк В., Киреєв С., Гаврилюк О. – К.: Вид-во УАДУ, 1995.- 36 с.



Байцим В.Ф. Підприємницька модель антикризового управління підприємством: Дис. На здобуття наук. ступеня канд.. економ. наук: 28.03.02 / ХДЕУ.- Х., 2001.



Байцим В.Ф. Ефективність державного регулювання економіки регіону //Вісн. ХАРИ НАДУ. - 2007. – №1.



Пушкар О.І. Управління великомасштабними проектами: Навч. посіб.- Харків, Вид. ХДЕУ,2000 - 248 с.



Байцым В.Ф. Некоторые аспекты антикризисного управления предприятием // Вісник Харківського університету. – Сер. ”Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. – № 456.– Ч.1. – С.229–232.



Раевнева Е.В., Байцым В.Ф. Некоторые подходы к анализу кризисных явлений на предприятии // Труды филиала МГТУ им. Н.Э. Баумана в г.Калуге. Специальный выпуск: Материалы международного симпозиума “Наука и предпринимательство” (г.Трускавец, 14-19 февраля 2000г.). – Калуга: Изд-во Н.Бочкаревой, 2000. – С.89–93.



Байцым В.Ф. Прогнозирование тенденции развития кризисных явлений на предприятии // Вестник ХГПУ. – 131’2001. – Сер. ”Технический прогресс и эффективность производства”. – Харьков: ХГПУ, 2001. – С.76–82.



Байцым В.Ф. Формирование механизма оздоровления предприятия // Вестник ХГПУ. – 91’00. – Сер. ”Технический прогресс и эффективн