Реферат: України Проект "Пласт для розвитку громадянського суспільства"

Канадське Бюро Міжнародної Освіти

Пласт – Національна Скаутська Організація України


Проект

"Пласт для розвитку громадянського суспільства"


ТРЕНЕРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ

З




Навчальний посібник

тренінгу для тренерів

(14-17 / 20-24 травня 2001 р., м. Львів)


Україна – 2001


ЗМІСТ:

Вступ ....................................................................................2

Коротко про Проект ..........................................................4

Розвиток громади:

А. Поняття концепції “громада” .................................................................. 8

Б. Поняття розвитку громади ......................................................................26

В. Моделі розвитку громади ...........................................................................29

Г. Процес розвитку громади ..........................................................................33

Д. Визначення потреб громад ........................................................................35

Е. Робота з громадськими групами ...............................................................36

Є. Розбудова зовнішнього партнерства ........................................................43

^ Ж. Планування діяльності, виконання запланованого та

оцінювання з громадськими групами .........................................................47

Тренерська майстерність:

А. Поняття лідерства ....................................................................................52

Б. Принципи навчання дорослих .....................................................................54

В. Тренерська самопідготовка .......................................................................64

Г. Спілкування та способи критики ..............................................................74

Д. Методики проведення занять ...................................................................75

Е. Допоміжні навчальні засоби .....................................................................79

Техніки та методики:

А. Дослідження шляхом участі ......................................................................91

Б. Оцінювання шляхом участі ........................................................................96

Додаткові матеріали............................................................................97

7. Адресар партнерських організацій ..............................................106


^ Вступне слово


Дорогі друзі !


Саме так звертаються між собою пластуни (“друже”, “подруго”), і немає жодного сумніву, що така форма звертання стане природньою для більшості представників партнерських організацій, що зголосилися до співпраці в проекті “Пласт для розвитку громадянського суспільства”. Особливо це стане очевидним, в процесі подальшої співдії, для учасників наших навчальних семінарів.


Слово ГРОМАДА для нас не нове. Але саме наш Проект, з доброї, і вважаємо, досить вдалої, подачі наших канадських партнерів, покликаний передати дещо незвичні підходи до самої суті цього поняття та його практичного наповнення. Адже багато цікавих і корисних навчальних семінарів тренінгового характеру проводиться в країні останнім часом. І здавалось би наш Проект нічим не відрізняється. Однак ми в бачаємо в Поекті Розвитку Громадянського Суспільства (ПРГС) деякі суттєві відмінності, і хочемо запропонувати, як пластовим осередкам (громадам) на місцях, так і іншим громадським організаціям, вникнути в цю філософію і розпочати працю в своїх та інших громадах, з урахуванням набутого досвіду.


Цей підручник, що є перед вашими очима, не може претендувати на статус поважного посібника. Ця підбірка навчальних матеріалів не може бути виділена ні за якісь зовнішні привабливі ознаки, ні за вичерпність свого змісту, ні за вдалий підбір та компановку матеріалів. Однак авторська група дуже сподівається на бодай одну характеристику цієї спільної праці – це корисність, тобто можливість практичного застосування для праці в громадському секторі.


Окрім вступних та прикінцевих зауважень, а також різних інформацій додаткового характеру, ми найбільше звертаємо вашу увагу на два основні розділи – це саме поняття громади та її розвитку, а також тренерську майстерність в праці з громадами. Тому й назва підручника поєднює саме ці дві складові. Надіємось, що значна частина матеріалів підручника, навіть якщо вони для багатьох є не зовсім новими, стануть корисними, хоча би з огляду на те, що зібрані в один зшиток. Додатково тренери Семінару-1 нашого Проекту підготували деякі роздаткові матеріали, що разом з практикою під час самого тренінгу, стануть суттєвим доповненням до цього підрічника.


Неможливо все вмістити в одній книжці. Але плекаємо надію, що ці матеріали відіграватимуть роль стимулятора до пошуків нових цікавих методичних розробок для використання в своїй практиці кожним з активістів громадських організацій, а особливо тренерами. Більше того, пропонуємо спільними зусиллями продовжити працю над вдосконаленням даного посібника, який може в подальшому прислужитися не лише трьом майданчикам Проекту, але й іншим регіонам України.


Принагідно хочемо щиро подякувати нашим ідейним натхненникам та організаційним, технічним і фінансовим партнерам, як з боку Канади так України посередництвом Проекту Розвитку Громадянського Суспільства (ПРГС). Безперечно, за цими загальними фразами стоять конкретні люди, які роблять свою (нашу) велику справу тихо, мирно і наполегливо.

Це Джуді Бопп та Джек Макдональд – науковці і практики з розвитку третього сектору, в якості старших волонтерів в ПРГС з боку КМБО (Канадське Бюро Міжнародної Освіти). Це Антоній Березовецький (Тоні) – головний менеджер Проекту з канадської сторони, та його безпосередня партнерка в Україні Олена Горєва – керівник ПРГС в Україні. Це, безперечно, керівники основних НДО на трьох майданчиках ПРГС (Київ, Львів, Одеса), а також координатори та довготривалі волонтери з Канади (ДТВ) на майданчиках. Це і всі активісти партнерських організацій ПРГС, серед яких і наш голова КПСтаршини Андрій Гарматій, що своєю послідовною та наполегливою працею підвів організацію Пласт до, давно назрілої, потреби праці для інших громад не лише окремим пластунам чи групам, а цілеспрямовано всією організацією, методичним та ресурсним потенціалом Пласту.


Просимо всіх, хто буде використовувати цей підручник, шукати в ньому корисне для себе та інших, а будь-які зауваження чи доповнення, без жодних побоювань, подавати на адреси (поштові та електронні), як до Прокту “Пласт для РГС” так і до пластового проводу в цілому. Надіємось, що незабаром підручник стане справді спільною працею, особливо в частині практичного його застосування в ГО.


На завершення цього вступу хочеться зауважити, що теорія без практики є мертвою, а застосування набутих знань, з подальшим його аналізом, стає тим, що ми називаємо коротким словом досвід. І цей досвід потрібно набувати, ним обмінюватися, його використовувати. Ось наша ціль і наші зусилля. Тож в добру путь дорогі друзі, на новій, майже не ораній в Україні, ниві розвитку громад, або, як звикли чути, розвитку громадянського суспільства, що все одно стається в наслідок розвитку конкретних місцевих громад, тобто поступового розв’язання їх проблем.


Отже, до праці, друзі! Постійне спілкування та навчання нам добре в цьому сприятимуть. Робімо крок назустріч один одному і ми подолаємо застій, привівши в динаміку свої громади, відтак суспільство в цілому.


З повагою та надією,


Василь Щекун – координатор Проекту “Пласт для РГС”


Коротко про Проект

“Пласт для розвитку громадянського суспільства”


^ Мета Проекту:

Розробка та проведення тренінгових семінарів, що допомагатимуть лідерам ГО (громадських організацій) по всій україні більш активно діяти у своїх громадах.


^ Завдання Проекту:

-підготувати групи тренерів з членів пласту та активних представників інших ГО для подальшої роботи на місцях;

-організувати та провести в трьох регіонах України тренінгові семінари для лідерів ГО.


^ Термін дії (виконання):

З 1 лютого по 31 грудня 2001 року


Проміжні та кінцевий результати:

-розроблені навчальні матеріали та проектні публікації;

-10 членів крайового (всеукраїнського) проводу Пласту отримають тренерський курс із стратегії розвитку громад;

-21 лідер з місцевих осередків Пласту та інших ГО отримають аналогічний курс для тренерів;

-частина учасників тренінгу для тренерів матимуть можливість закріпити теоретичні знання на практиці в процесі проведення навчальних семінарів для інших лідерів та активістів ГО в трьох обраних регіонах;

-близько 60 осіб (по 20 в кожному регіоні) отримають знання та навички принципів і стратегій розвитку громади;

-всі партнерські організації в Проекті набудуть досвіду написання власних проектів та зможуть взяти участь в конкурсі на отримання посівкових грантів розміром до 1000 ам.дол. кожний;

-15 проектів (по 5 в кожному регіоні) зможуть отримати відповідні посівкові гранти внаслідок конкурсного відбору;

-громади вцілому зможуть запрацювати активніше, більш планово та кваліфіковано;

-в кожному з трьох регіонів сформується тренерська група для обслуговування навчальних семінарів та надання консультацій громадам з питань розвитку третього сектора (НДО);

-розпочнуть свою працю своєрідні інформаційно-консультаційні ресурсні центри в Івано-франківську, Донецьку та Сімферополі.


^ Учасники Проекту:

-Канадське Бюро Міжнародної Освіти (КБМО) посередництвом Проекту Розвитку Громадянського Суспільства (ПРГС) в Україні;

-Пласт – Національна Скаутська Організація України (всеукраїнська та регіональні організації і місцеві осередки);

-інші громадські організації місцевого та регіонального рівня.


^ Виконавці Проекту:

-координатор – Василь Щекун (Пласт),

-секретар – Ілона Тижбір (Пласт),

-довготерміновий волонтер для Пласту (КБМО),

-Регіональний Представник (волонтер) в Карпатсько-Західному регіоні (Івано-Франківськ) – Андрій Чемеринський (Пласт),

-Регіональний Представник (волонтер) в Східному регіоні (Донецьк) – Сергій Летенко (Пласт),

-Регіональний Представник (волонтер) в Південно-Кримському регіоні (Сімферополь) – Галина Каширіна (Пласт),

-тренерська група.


^ Джерела фінансування:

-уряд Канади через КБМО;

-Національний Пласт з власних та залучених ресурсів.


Основні статті видатків та їх покриття:

-винагорода виконавцям (КБМО);

-послуги зв’язку (Пласт);

-розхідні матеріали (КБМО);

-робоче місце виконавців (КБМО, Пласт);

-доїзди на семінари (планові), проживання та харчування учасників (КБМО);

-оренда приміщень (Пласт);

-праця волонтерів на місцях (Пласт).


Інші ресурси (крім фінансів), що є до диспозиції Проекту:

-навчально-методичні матеріали ПРГС;

-технічні засоби (комп’ютер, принтер, відеокамера, інше);

-посібники з окремих напрямів праці громад та методик досліджень, оцінювання і т. д.;

-розхідні матеріали (папір, маркери, інше);

-консультаційні послуги висококваліфікованих волонтерів (Канада).


^ Зацікавленість партнерів:

-КБМО – поширення напрацьованих методик та набуття нового досвіду в умовах України;

-Пласт – набуття практичного досвіду для провідних кадрів, залучення партнерів до вирішення спільних проблем, виконання одного з головних обов’язків Пластуна – помагати іншим;

-інші ГО – навчання своїх лідерів та активних членів організації, здобуття нового досвіду та активізація праці громади, можливість здобуття посівкових грантів для реалізації цікавих проектів, партнерська співпраця (обмін досвідом).


^ Додаткові потреби та завдання, дотичні до Проекту:

-правильне оформлення та стабілізація організації, вихід на рівень самодостатності;

-використання нових методик та технік для вирішення власних проблем та у виконанні своєї місії;

-пошук та залучення місцевих ресурсів для потреб організації, налагодження співпраці з державним та бізнесовим секторами.


^ Логічне продовження напрацювань Проекту:

-поширення набутого досвіду на інші регіони України;

-створення постійнодіючих ресурсних центрів для потреб громад в кожному регіоні;

-укладання набутого практичного досвіду в практичні порадники (підручники) для громад.


Імовірність віддаленої перспективи:

-створення якнайповнішого банку даних людських ресурсів тренерського потенціалу та методичних напрацювань;

-праця постійнодіючої служби швидкого реагування на потреби громад в межах всієї України.


^ Короткий адресар партнерів-організаторів Проекту:

Проект Розвитку Громадянського Суспільства (Київський офіс) –вул. Волоська 9, м. Київ, тел./факс (044) 463-58-62, тел. 463-58-63; E-mail: cupp@public.ua.net;

Пласт-Національна Скаутська Організація України –

- вул. Банкова, 2а, м. Київ, тел./факс (044) 293-01-71; E-mail: cupp@public.ua.net;

вул. Винниченка 6, м. Львів, тел./факс (0322) 97-65-85, листи: а/с 65, м.Львів 79000;

вул. Волоська, 9, м. Київ, т/ф (044) 2382573 (МПЦ в НаУКМА).

Василь Щекун (координатор) – м. Стрий, вул. Коссака, 4/24, м. Стрий, Львівська обл. 82400, т.д.(03245)45630;

Ілона Тижбір (секретар)–вул.Дорошенка,73/7,м.Львів,79000,т.д.(0322)724674;E-mail:tyzhbir_ilona@ hotmail.com

Андрій Чемеринський – вул. Тичини, 31, с. Ямниця, Тисменецький р-н, Івано-Франківська обл. 77422; E-mail: Vol Chem@ if.energy.gov.ua.;

Сергій Летенко – вул. Дворцова, 67/71, м. Краматорськ, Донецька обл., д.т: (06264) 35026, сл.тел./факс (0626) 44-22-66; E-mail: Plast_kram@ukr.net

Галина Каширіна – вул. Калініна, 12/105, м. Красноперекопськ, 96000, АР Крим, р.тел: (06565) 2-51-53, факс: (06565) 2-16-62; E-mail: gala@ sivash.cremea.com


^ Відкриті можливості для партнерів:

-постійно мати інформацію про найновіші методики розвитку громад;

-мати висококваліфіковані консультації та іншу допомогу від партнерів;

-розширити сферу своєї діяльності та географію послуг
^ А. ПОНЯТТЯ КОНЦЕПЦІЇ «ГРОМАДА»

“І сказав Бог: ”Сотворімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує на землі”. І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодівайте нею, і пануйте над морськими рибами і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!” (Книга Буття 1, 26-28)


Людина є істотою суспільною. Від самого початку на неї було покладено велику відповідальність Творцем. Людина відповідальна за всі процеси, що відбуваються на землі. Яким буде наше суспільство, якою буде наша екологія залежить від людських спільнот які ми називаємо громадами.Розвиток громади це зміна зміна на краще. Це є розбудова потенціалу громад для їхнього ведення громадської зміни відповідно до їхніх потреб. Це є створення повних енергії та ентузіазму, здорових та успішних спільнот.Але перед тим, як приступити до аналізу розвитку громад, потрібно зробити крок назад і чітко визначити, з чим ми маємо справу. Що таке громада?


^ СЛОВНИК

1.Гурт — означає скупчення неорганізоване, людське і тваринне («гурт людей», «гурт худоби»). Щодо тварин, то є ще такі означення: череда (худоби), табун (ко­ней і птахів), отара (овець), тічка (собак, вовків).


2. Скупчення або скупина — проста група.


3. Громада — вживається для означення агрегатів — села і міста, але українська інтелігенція в XIX ст. поча­ла безкритично прикладати термін «громада» до сту­дентських товариств, до товариств клубного та просвітного характеру або колоній, напр., «українські громади» по містах, партійні громади і т. п. За останніх часів уживається «громадсь­кий» в розумінні «суспільний», навіть зроблено юридич­ний термін «громадянство», що означає належність до держави. Треба повернути слову «громада» його первіс­ний зміст — назву сільського чи міського агрегату.


4. Товариство — організована група з підкресленням характеру професійно-корпоративної солідарності. Напр., Товариство Низове Запорізьке, товариство-кооператив, товариство наукове, театральне, мистецьке. Характерна риса товариства — рівність прав і обов'язків членства та культурна і соціальна рівновартність членів.

5. Спілка — організована група з певною матеріаль­ною та професійною метою.

6. Верства — складна, кумулятивна група.

7. Шари — частини скупчення або верстви, розміще­ні одна над іншою у сенсі підпорядкування.

8. Земляцтво — територіальна або крайова група.

9. Парубоцтво, дівоцтво — вікові групи.

10. Братство, сестринство — організовані солідаристичні групи на ґрунті релігійному, але з метою добродій­ною чи просвітною. (Кирило-Мефодіївське Братство — перша політично-ідеологічна група українського відрод­ження).


11. Стовпище, юрба, маса — означення неорганізова­них груп.

12. Парафія — прищепилася ця назва для означення то­вариства віруючих біля однієї церкви.

13. Рада — вищий розпорядчий орган у товариствах, гро­мадах, державі, іноді — контрольний. Цей термін вима­гає усталення, бо вживають його у різних розуміннях.

14. Нарада — правильніше «порада» — засідання, збори групи чи її органів.

15. Співпомічник (фасилітатор) – лідер або людина яка допомагає громаді визначити її потреби, розв’язати конфлікти, перевести оцінку реального становища в житті громади та визначити шляхи покращення життя.

Збирання українських соціологічних виразів і слів — чергове завдання, якого вирішення потрібне, щоб уста­лити і розвинути добру українську політичну і

взагалі суспільницьку, термінологію.


1. Визначення громади


В перекладі з грецької громада означає товариство. Це є слово щоденного вжитку. Наше звичне вживання цього слова навряд чи робить його значення важким для порозуміння. Громада, здається, звучить чітко і ясно. Однак, якщо взяти глибше значення, то слово громада може бути складнішим. Це видно з наступних описів та визначень поняття громада взятих від різних філософів, фахівців з розвитку громад та ін.


“З Української минувшини”:

Громада(община) – самоврядний виробничий і соціально-побутовий колектив. Виділяються дві основні форми общин – первісна та селянська (останню звичайно ще називають сусідською, сільською, землеробською). Українцям була відома саме селянська, переважно землеробська община. У часи Київської Руси вона згадується під назвами верв, мир, село.В українських письмових джерелах XIV-XV ст.. селянська община вже відома як громада, общество. Подальша доля селянської громади на Україні складалася в тих чи інших реґіонах дещо по-різному, але в основних своїх рисах вона зберігалася майже до кінця XVIII ст.. Громади мали власні органи самоврядування – громадський сход, виборну сільську старшину отамана, пізніше війта. У всіх ділянках свого життя громада спиралася на звичаєве право з його традиційними формами судочинства та общинну мораль з її опорою та звичаї предків.Громада продовжувала посідати головне місце у формуванні морально-етичного клімату в селі, у дотримуванні традиційних звичаїв та обрядів, за допомогою яких контролювалася поведінка кожного односельця.

Братства – національно-релігійні громадські організації міщан та селян України. Найбільшого поширення набули в містах, а згодом і в селах. Основна мета на демократичному устрою – сприяти народній освіті, відновленню чистоти національної (християнської) релігії, проповідь тверезого способу життя та милосердя.

^ Молодіжні громади – традиційні об’єднання молоді, що організовувалися за статево-віковою ознакою і діяли на засадах етико-правових звичаїв та норм громадського життя. Молодіжні громади виступали в ролі посередників між сім’єю та сільською громадою. Водночас мали власні права та інтереси, які визнавалися громадськістю. М.г. регулювали стосунки між сільською молоддю, захищали інтереси та честь своїх членів, виступали організаторами власного дозвілля, так і загальгосільських урочистостей.Парубки та дівчата проводили колядування, а на отримані грші оздоблювали церкву, з цією ж метою наймали для обробітку поле, мали власні центри спілкування і самостійні свята: Катерини(парубоцьке) та Андрія (дівоче).

^ Молодші (молодечі)братства – вікові об”єднання неодруженої молоді, що мали багато спільного з парубочими та дівочими громадами на селі.

Взаємодопомога – одна з характерних рис громадського побуту українського народу. Заснована на відповідальності членів громади один за одного, ця соціальна функція була обов”язком кожного з них. В. проявлялася у численних формах та обрядах життєвого циклу від народження людини до її похорону, у спільному захисті її честі й власності.

^ Толока (клака, поміч) – одна з найдавніших форм колективної взаємодопомоги при виконанні нагальних і трудомістких робіт.Народна толока ґрунтувалася переважно на етичних засадах. Основним її моральним принципом було добровільне надання безкоштовної допомоги односельцям, а на знак вдячності господар толоки щедро пригощав її учасників (толочан)

^ Куток (магала, кінець) – певна, значною мірою самостійна частина села. Іноді мав свою церкву, кладовище, але обов”язково власну назву, яка зберігала пам”ять про минулі події на цьому місці.. Кутки були осередками сусідської єдності, навколо них формувалися молодіжні громади. Скільки було в селі кутків, стільки було в ньому й співочих гуртів дівчат (вечорниць). Мешканці кутка становили основний склад сябринних, толочних, супряжних та інших спілок, виступали учасниками та свідками всіх життєвих подій, що траплялися у сусідів.

^ Система Звичаєвого Права – історично сформована сукупність правових традицій і звичаїв, яким регулювалися стосунки і поведінка людей у різних сферах їхнього життя. Підґрунтя звичаєвого права українців складали правові традиції та звичаї часів “Руської Правди”. Характерною особливістю звичаєвого права українців була його різноманітна й своєрідна обрядовість: майже кожний процесуальний акт чи інститут мав свої обряди-символи. У звичаєвому праві яскраво проявлялося начало колективності, публічності – усі правові акти здійснювалися привселюдно.

^ Жіноче Право – умовна сукупність звичаїв, норм та уявлень, що регулювали і забезпечували певні громадські та господарські права жінок. (В.Сироткін 1993).


Грецький філософ Арістотель описав громаду як групу людей, що збираються разом, щоб насолодитися спілкуванням одне з одним, задовольнити основні потреби і знайти сенс життя (Крістенсон і Робінсон 1989).


Томас Гоббс, англійський філософ 1600-их, мав дещо інше розуміння поняття громади. Він вірив, що формування громади - це є природній наслідок того, що люди збираються разом, щоб реалізувати свої особисті інтереси. Такий особистий інтерес може найкраще бути реалізований в групі. Тому Гоббс робив акцент на особистому інтересі як протилежному до інтересу великої групи (Крістенсон і Робінсон 1989).


Дж. Бернард, активний діяч розвитку громад, описує громаду як географічно окреслену соціальну систему або набір інтегрованих функціональних підсистем (Гоман 1999).

Д. Мінар та С. Грін, дослідники розвитку громад, акцентують на відносинах, що описують громаду як єдність з оточуючими, розширення зв’язків з родиною та друзями на тих, хто розділяє з нами спільну долю (Поплін 1979).


Нарешті, Словник Фанка і Вагнеля дає визначення громаді як групі людей, що живуть разом в одній місцевості та підлягають однаковим законам, мають спільні інтереси, риси та ін.

Більшість із цих визначень мають дещо спільне одне з одним, але акцентують на різних речах. У деяких наголос робиться на спільних інтересах між людьми, інші ж підкреслюють життя у визначеній географічній місцевості, деякі сфокусовані на зв’язки між людьми однієї спільноти.


^ ГРУПИ ОРГАНІЗОВАНІ І НЕОРГАНІЗОВАНІ

Коли ми приглянемось до реальних скупчень, то знай­демо, що вони дуже неоднакові між собою. Ми відрізняємо в першу чергу скупчення організовані і неорганізовані. Організовані скупчення мають такі дві головні прик­мети: а) вони складаються з двох частин: керуючої (про­від) і підлеглої, якою керують; б) в обох частинах є розподіл обов'язків, ролей чи, як кажуть, функції. Неорганізоване скупчення не має в собі ані проводу, ані поділу функцій. Такі скупчення називаються гурта­ми, стовпищами, юрбами. Партія, родина, кооператив, клуб, наукове товариство, парламент, церква і т. д. — це скупчення організовані, а стать (чоловік і жінка), вік (діти, молоді, дорослі, старі), національні або точні­ше — лінгвістичні скупчення, класові, всякі короткотри­валі скупчення (на пожежі, на вулиці, на видовищах усяких — у театрі, концертах, лекціях і т. і.) — це скуп­чення неорганізовані або маси, їх іноді називають ще аморфними (безформними) тому, що вони не мають ке­рівництва і розподілу функцій.

^ СКУПЧЕННЯ ЗАКРИТІ, ВІДКРИТІ

Цей поділ скупчень також дуже важливий в соціоло­гії. Скупчення, в які людина може увійти членом чи вий­ти по своїй волі, є відкриті. Прикладом відкритого скуп­чення є партія. Закритими скупченнями є такі, де лю­дина є членом не по своїй волі і не може до смерті вий­ти з них. Прикладом закритого скупчення є біологічні скупчення, як статеве, вікове і таке соціально-історичне, як каста ( Індія). Проміжним скупченням є, напр., родина: шлюб­на пара складається більш-менш добровільно, але вже діти, народжені в ній, є членами даної родини опріч волі і ніколи не перестануть бути її членами, хоч би одійшли і свої окремі родини заклали. Держава, церква, професія і багато інших — це все скупчення проміжні, які стоять ближче до закритих чи відкритих скупчень, але все таки поміж ними.

^ СКУПЧЕННЯ ПРОСТІ І СКЛАДНІ

Візьмемо для прикладу партію — це сполучення лю­дей для досягнення однієї мети — політичної влади. Спортивне товариство, наукове, кооператив, земляцтво, професійна спілка (напр., учительська, шахтарська, ма­шиністів, співаків і т. д.) — це все також прості скуп­чення або елементарні. Характерною рисою для них є те, що вони об'єднані однією прикметою.

А коли візьмемо, наприклад, таке скупчення (о’бєднання: «Союз українок», то тут об'єднання сталося по двох лініях: жінки (статева група), що розмовляють українською мовою (лінгвістична група). Отже маємо дві прикмети об'єднання. А коли цей союз оповістить, що його членами можуть бути лише православні українки, то вже об'єд­нання буде по трьох лініях — статевій, лінгвістичній, релігійній, та державній приналежності і т. д.

Поведінка соціальної верстви буде солідарною при умові, коли лінії об'єднання закумульовані: напр., капіта­лісти, об'єднані по трьох згаданих лініях, а мовою від­різняються — це вже буде дві антагоністичних верстви.

Національність це злите територіальне скуп­чення (земляцтво), лінгвістичне скупчення і державне. (або прагне стати державним); отже національність — складне скупчення (верства).

Від соціальних верств треба відрізняти прошарки. Верст­вами є окремі складні скупчення в суспільстві, а ша­ри — це частини окремих організованих скупчень: шари можна бачити, коли уявити собі будову скупчення. Наприклад, візьмемо партію і уявимо її собі як піраміду: на горі — центральний комітет (ще вище його президія), потім крайові комітети, потім районні, потім комітети місцевих скупчень, потім рядові члени партії, потім співчуваючі, потім попутники (симпатики). Це все прошарки одного скупчення, що рухається в суспільстві. З цього ясно вид­но, що прошарки є лише у скупчень організованих. Ці шари у головному такі: всі особи, що керують діяльністю інших членів скупчення творять шар керуючий в протилежність до шару підлеглих. Але й ці два головні шари поділя­ються своєю чергою на певні частини: представництво (найбільш авторитетна частина проводу) і розпорядний орган (уряд), який має ще при собі технічний апарат (урядовці-виконавці). Цьому шарові підлягає шар під­леглий, який складається з керуючих органів 2-го, 3-го і т. д. ступеня (підпорядковано-керуюча частина) та з ви­конавчо-підлеглої частини (рядові члени). До цього скупчення треба ще додавати маси попутників, що йдуть разом зі скупченням, не будучи його членами, та співчу­ваючих, що також до певної міри тягнуться в «хвості» скупчення, будучи власне «суспільним матеріалом», з якого виростає організоване скупчення. Попутників і співчуваючих загалом треба зарахувати до підлеглого шару скупчення, бо ці категорії не мають впливу на ке­рівництво скупчення, за яким ідуть.

Коли ми зробимо аналіз держави, церкви, громади, партії і взагалі будь-якого організованого скупчення, то розміщення шарів і підшарків буде різна в деталях, та в основному буде така, як вище вказано. В практичному житті аналіз шарів грає важливу роль якраз при оцінці соціальної ваги скупчень.


^ СУСПІЛЬНІ АГРЕГАТИ І ГРОМАДИ

Ми розглядали прості скупчення в яких індивіди (особи) сполучені якоюсь однією ознакою: або однією мовою, або однією релігією, або сусідством, або расою, або статтю, або однаковим рівнем заможності, прав, під­данством, професією, політичною метою і т. д. Потім розглянули складні скупчення (верстви), в яких люди сполучені двома чи більше ознаками, напр., мовою, ре­лігією, расою і однаковим обсягом прав, (подвійна аку­муляція) професією, маєтністю і обсягом прав; або мо­вою + територією + політично-державною метою (потрій­на акумуляція), мовою + професією + релігією + обсягом прав + маєтністю (поп'ятірна кумуляція) і навіть окре­мо розглянули типові для нашого часу верстви (в Ін­дії — касту, в Європі — націю і клас).

Це все так. Але ж суспільство є якоюсь вищою єд­ністю цих різних скупчень? Очевидно, так. Погляньмо глибше. І прості, і складні скупчення творяться в тому ж населенні. Очевидно, і прості, і складні скупчення спо­лучаються у вищу форму? Так, сполучаються., cкажім, університет. Що це таке? Це є школа. Але чи школа є простим скупченням чи складним? В ній є прості скупчення: мовні, релігійні, расові, статеві, вікові, професійні і т. д. Є складні скупчення: жіноче това­риство студенток медицини (статева + професійна вер­ства), є кооператив студентів українців-правників (мовно +професійно + маєткова група), є нарешті сполучен­ня всіх студентів у «студентську громаду», а професорів у факультетські ради,а на чолі університету (цебто професорів, сту­дентів, різних технічних службовців і робітників) стоїть заряд, ректорат із ректором та президентом.. Що університет є систе­мою взаємочинності і простих, і складних скупчень — це очевидний факт. Але як називається таке сполучення простих + складних скупчень в одну систему? Це є суспільний агрегат, в якому об'єднані спільністю мети різні прості і складні скупчення.

А військо хіба не те саме? Тут є і прості скупчення (мовні, ..релігійні, професійні і т. д.), також і складні. Всі вони об'єднані єдністю проводу, імені, хоч самі роз­биті за характером зброї (піхота, авіація, інженерні війська) цебто за військово-професійною ознакою. Характерна ознака: в цім агрегаті немає двох скупчень — жіночого і партійного. Правда, бувають жінки і партії, але нишком чи приватно. Військо пере­дусім статеве (чоловіче) скупчення, яке в собі має ба­гато різних простих і складних скупчень.

Те саме — військовий флот. Зробивши аналіз побачи­мо, що й фабрика чи завод, виробництво, залізнично-транспортне «насе­лення», монастир, є суспільні агрегати. Агрегатами є й такі явища, як «населення» залізнич­ного потяга, лікарні, санаторія, газети, те­атру, установ і т.п.

^ Вищою формою суспільних скупчень є громади, що включають в себе і прості скупчення, і складні скупчення, і суспільні агрегати. (Пр. Скуп.+ Верстви + Агрегати).

Основних громад є три: село, місто, держава.

1. СЕЛО

Село є первісною територіальною хліборобською гро­мадою, яка об'єднує родини, професійні скупчення, мов­ні, релігійні і інш. як прості, так і їх кумулятивні сполу­чення і агрегати в одну цілість, яку ми називаємо гро­мадою.

^ Громада є територіальною і публічно-правною одиницею, що в певних межах самоуправляється, має примусову владу над своїми членами.


2. МІСТО

Місто є також територіальною і публічно-правною одиницею, що об'єднує в собі і прості скупчення, і склад­ні верстви, і суспільні агрегати. Місто від села дуже різниться тим, що в своїй діяльності відірване від пря­мого зв'язку з природою і виконує вищі соціальні функ­ції — промисловість, обмін, транспорт, публічна адміністра­ція, наука і мистецтво, а на долю села залишається сільське господарство.

3. ДЕРЖАВА

Володіє територією і захищає її перед міжнародним правом, має всю повноту між селом і містом є головним змістом суспільного життя. Таким чином громадська організація в селі і місті є передусім організація для розподілу осельної землі, охорони порядку, регуляції основних потреб, що виника­ють внаслідок співжиття певного числа людей у даному місті. Функції громад подібні, хоч і різняться в кіль­кості, а не якості публічної влади, дає санкцію публічних прав села і міста. Економічна функція: орга­нізує засіб і мірило обміну — гроші і веде своє госпо­дарство у межах відчуженої в своє користування госпо­дарської землі і частини засобів із господарства грома­дян.

В ряді громад держава є верховною громадою, ос­кільки над нею жодної вищої організації немає. Публічно-правове коло діяльності громад обмежу­ється в простороні територією, в межах якої діє гро­мадська організація. З того випливає і обсяг функцій кожної громади (так звана «компетенція»), але він мі­няється в історичному процесі: то держава перебирає на себе багато функцій, то місто відвойовує собі більше прав. Сільська громада завжди мала небагато прав, бо її обмежує держава, місто і крайова громада.В суті речі беручи — всі крайові громади і держава зводяться до основних громад: село і місто. Коли б всі села і всі міста звести до купи, то ми мали б лише дві громади: село і місто. Район, область, держава — це ли­ше різні назви організацій, витворених містом на пев­ній території. Можна б далі вести порівняння устрою, органів і функцій, які виконує держава, місто і село, але й цього досить, щоб ясно побачити, що між селом, містом і дер­жавою так багато спільного, що можна б сказати: село є зародком міста, місто є прообразом держави (іноді й державою).

І село, і місто, і держава є справді громадами, ли­шень та є різниця, що держава є формою зв'язку між містами та селами і що над державою немає вищого органу. (В тих випадках, коли держава є складною, прим., конфедерація, то сама держава розкладається на кілька організацій — вищих громад, над якими стоїть верховна громада, а під якими стоять крайові громади, що в свою чергу об'єднують міські і сільські громади).

Коли сільська і міська громади є на певній території сполученням простих і складних скупчень та агрегатів, то що таке держава, як громада? Це є форма коорди­нації міських і сільських громад в простороні; всі гро­мади виростають із сіл мають все ширше терито­ріальне охоплення і ширшу компетенцію в правах і функціях.

Громади є формою правно-політичної організації населення, а партії є приватно-політичними організаці­ями, що борються за владу чи в сільській, чи міській, чи крайовій, чи державній громадах (Микита Шаповал Загальна соціологія 1996)

Отже, як же тоді ми дамо чітке визначення громаді? Не дивлячись на відмінності, що існують у різних визначеннях, пропонуються чотири спільні теми, що пронизують більшість визначень поняття громади. Вони були названі чотирма компонентами громади (Крістенсон і Робінсон 1989).


2. Чотири компоненти громади

Чотири компоненти громади за Крістенсоном і Робінсоном (1989) включають наступне: люди, соціальна взаємодія, психологічна тотожність та місце. Вона передбачають, що ці компоненти допоможуть у встановленні і визначенні громади.



Люди


громада завжди залучає людей


2) Соціальна взаємодія


соціальна взаємодія включає постійну мережу між людьми, в результаті чого люди мають тривалі контакти і залежать одне від одного. Така соціальна взаємодія може відбуватися як між особистостями, так і між офіційними організаціями.


^ 3) Духовно-психологічна тотожність


духовно-психологічна тотожність включає в себе почуття приналежності, спільні ц