Реферат: Порадник педагога-дослідника

Порадник педагога-дослідника

Порадник педагога-дослідника: Методичні поради / В.І. Уруський
(автор-упорядник). − Тернопіль: ТОКІППО, 2009. − 80 с.

У збірнику вміщено методичні поради щодо організації та проведення педагогічного досліджень; наведено приклади складання програми науково-методичного дослідження; структуровано відповідно до потреб практики нормативну базу, що регламентує науково-пошукову діяльність у закладах освіти; приділено увагу питанням представлення результатів проведених досліджень, у тому числі організації та проведенню науково-практичних конференцій та семінарів на регіональному рівні.

Для працівників методичних відділів органів освіти, педагогів-дослідників, студентів педагогічних навчальних закладів.


^ У чому специфіка педагогіки як наукового знання?

Через зміст освіти педагогіка безпосередньо пов’язана з усіма науками.

Педагогіка як наукова галузь базується на використанні досягнень багатьох наук, зокрема філософії, психології, фізіології, кібернетики, соціології.

Педагогіка характеризується надзвичайною складністю об’єкта дослідження.

Специфічною є також реалізація результатів педагогічної науки в практику навчання і виховання, яка обумовлюється особистістю педагога, його поглядами, прагненнями, професіоналізмом.

Педагогічна наука стосовно до педпрактики виконує наступні функції:

описову

− збір і накопичення фактів;

пояснювальну

− пояснення явищ і процесів, їх внутрішніх механізмів;

узагальнюючу

− формулювання законів і закономірностей, які систематизують і вбирають в себе різноманітні розрізнені явища і факти;

прогностичну

− передбачення наперед невідомих раніше нових процесів і явищ;

нормативну

− розробка стандартів на зміст освіти чи технології.

^ Яку допомогу наукове дослідження
може надати освітній практиці?

Обґрунтувати, пояснити та перевірити в експериментальному режимі ефективність сформульованих педагогами-практиками педагогічних ідей (новацій).

Розробити програму розвитку школи, її структуру та напрями діяльності.

Забезпечити незалежну експертизу якості шкільної освіти.

Забезпечити моніторинг динаміки розвитку школи та шкільного колективу.

Експериментально перевірити ефективність педагогічних інновацій та розробити програму їх запровадження в навчально-виховний процес.

Підвищити кваліфікацію педагогічних працівників у сфері методології та технології дослідницької діяльності.

Вирішити поточні та стратегічні проблеми школи.

Головним завдання проведення дослідно-експериментальної роботи має стати переведення школи з режиму функціонування в режим розвитку:

^ Режим функціонування:

Режим розвитку:

репродуктивний характер управління та всієї діяльності педагогічного і учнівського колективів;

установка на виконання всіх прийнятих норм і приписів;

використання традиційних освітніх і виховних технологій;

консерватизм та установка на отримання традиційного результату діяльності.

робота з інноваціями;

розробка концепції перспектив розвитку школи − загальної моделі з основними параметрами розвитку та критеріями отримання кінцевого результату − нової і більш високої якості;

розробка концепції тактичного переведення школи з одного стану в якісно інший стан (нормативно-правові, фінансові, структурно-функціональні, дидактичні та інші зміни, які сприяють та забезпечують роботу школи в новому режимі).

^ Ознаками режиму розвитку навчального закладу можуть бути:

соціально-педагогічна наступність кращих шкільних традицій, їх розвиток у нових інноваційних умовах;

використання інновацій як механізмів руху школи та отримання кращої якості освіти;

використання різноманітних шляхів реорганізації для досягнення максимальної ефективності навчально-виховного процесу;

перетворення найбільш ефективних інновацій в повсякденну практику роботи закладу освіти;

систематичний моніторинг якості освіти та використання на його основі дослідницького підходу в управлінні школою;

розробка та реалізація довгострокових програм розвитку закладу освіти;

неперервна корекція нормативно-правової основи діяльності школи в нових умовах;

посилення вертикальної та горизонтальної співпраці членів педагогічного колективу в процесі вирішення проблем та прийняття рішень;

динамічне пристосування школи до постійних змін зовнішнього соціального середовища.

Які завдання покладаються на організатора
наукової роботи в освітньому закладі?

Освоїти попередньо методологію та методику наукової роботи.

Навчати технології проведення наукового дослідження педагогічних працівників, залучених до науково-дослідної роботи.

Сформувати колектив педагогів-дослідників.

Спланувати весь комплекс наукових досліджень; допомогти спланувати індивідуальні дослідження кожного учасника наукового колективу; забезпечити контроль за виконанням всіх планів.

Спланувати і організувати впровадження отриманих результатів у діяльність навчального закладу.

Важливе завдання, яке стоїть перед керівником колективу педагогів-дослідників − вибір стратегії організації дослідно-експериментальної роботи:

Стратегія локальних змін:

− введення окремих інновацій;

− підвищення ефективності окремих ділянок діяльності навчального закладу.

Стратегія модульних змін:

− впровадження окремих комплексів нововведень.

Стратегія системних змін:

− повна реконструкція навчального процесу, яка вимагає перегляду всієї діяльності і взаємозв’язку всіх ділянок роботи.

^ Про що слід пам’ятати педагогу-досліднику?

Виробіть внутрішню установку на поступове освоєння сходинок професійної майстерності, на своєрідний ріст у сфері експерименту?

Прагніть до усвідомленості (рефлексії) власних дій.

Послідовно освоюйте методологію дослідно-пошукової роботи.

Чітко визначте та обмежте мету наукової роботи. Необхідно вичленити чіткий та вузький напрямок роботи, поставити конкретну мету і послідовно йти до її досягнення.

Зосереджуйтеся лише на тій проблемі, якою займаєтеся, а всі інші „побічні” − використовуйте лише в тій мірі і на тому рівні, на якому вони описані в сучасній науковій літературі.

Попередньо ознайомтеся з літературою з проблеми дослідження.

Засвоюйте наукову термінологію і чітка будуйте термінологічний апарат свого дослідження.

Кожного дня описуйте результати в робочому щоденнику.

Оформляйте результат дослідження в письмовому вигляді − у формі наукового звіту, доповіді, реферату, статті, книги тощо.

Які труднощі потрібно подолати,
приступаючи до пошукової роботи?

Недостатня інформованість щодо організації та проведення пошукової діяльності.

Відсутність у системі освіти єдиного погляду на пошукову діяльність як на мету та результат формування професійної компетентності педагога.

Відсутність чітких критеріїв такої роботи.

Недостатня визначеність проблеми підготовки педагога-дослідника, формування його готовності до пошукової роботи в системі післядипломної педагогічної освіти.

Низький рівень наукового керівництва, науково-методичного забезпечення творчих пошуків.

Відсутність системи матеріального стимулювання пошукової діяльності як закладів освіти, так і окремих її учасників.

^ За яких соціально-педагогічних умов
формується готовність педагогів
до пошукової діяльності?

Соціально-педагогічні
умови:

Наявність соціального замовлення на підготовку вчителів у моделі педагога-дослідника.

Підготовка вчителів до творчого пошуку як підсистема навчального процесу в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Формування готовності педагога до пошукової діяльності як підсистема формування загальної професійної готовності вчителя.

Удосконалення організаційного, науково-методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення педагогічної праці.

Педагогічні
умови:

Підготовка педагогів до пошукової роботи як управлінський цикл діяльності методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Підготовка методистів до формування готовності педагогів до пошукової діяльності.

Єдність теоретичної та практичної підготовки вчителів до пошукової діяльності.

Формування професійно-ціннісного ставлення педагогів до пошукової діяльності.

За яких умов проводиться
педагогічне дослідження?

Мотиваційні:

сформована готовність працівників до дослідно-пошукової діяльності;

високий професійно-кваліфікаційний рівень педагогів-дослідників;

додаткове фінансування;

виділення вільних від занять „методичних” днів;

друкування авторських розробок;

прикріплення учасників до аспірантури.

Кадрові:

підбір, підвищення кваліфікації, перепідготовка і формування готовності педагогічних працівників до дослідно-пошукової роботи.

Матеріально-технічні:

створення необхідної навчально-матеріальної бази;

забезпечення експериментальної діяльності відповідною апаратурою, оргтехнікою, комп’ютерною технікою.

Науково-методичні:

забезпечення педагогів-дослідників навчальною документацією, підручниками, посібниками, іншими засобами навчання, методичними рекомендаціями щодо здійснення дослідно-пошукової діяльності.

Фінансові:

фінансування створення нової навчально-матеріальної бази;

додаткова оплата праці педагогів-дослідників;

оплата експертизи проектів сторонніми науковими організаціями.

Організаційні:

створення нових організаційних структур (кафедр, центрів, інших підрозділів);

розподіл обов’язків між членами колективу;

пошук та залучення до роботи наукових керівників, консультантів;

Нормативно-правові:

одержання ліцензій, дозволів на впровадження інновацій;

забезпечення нормативними документами, діючими законами;

створення документації внутрішнього користування (статут, правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки тощо).

Інформаційні:

наявність необхідної літератури, періодичних видань;

банк даних про перспективний педагогічний досвід;

бази та банки даних необхідної інформації;

педагогічні програмні засоби тощо.

Які основні засади науково-дослідної роботи
в освітньому закладі?

Наука − сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність.

Наука розглядається в трьох аспектах:

як соціальний інститут;

як результат (наукові знання);

як процес (наукова діяльність).

Функції науки як системи наукових знань:

описова − збір і накопичення даних, фактів;

пізнавальна − вивчення, пізнання сутнісних сторін процесу навчання, виховання, спілкування, соціалізації;

пояснювальна − пояснення явищ і процесів, їх внутрішніх механізмів;

узагальнююча − формулювання законів і закономірностей, які систематизують і вбирають в себе різноманітні розрізнені явища і факти;

передбачувальна (прогностична) я наукові знання дозволяють наперед передбачити невідомі раніше нові процеси і явища;

нормативна − розробка стандартів на технології.

Специфіка педагогіки як наукового знання:

через зміст освіти педагогіка безпосередньо пов’язана з усіма науками;

педагогіка як наука будується на використанні досягнень багатьох інших наук (філософії, психології, фізіології, кібернетики, соціології та ін.);

педагогіка характеризується надзвичайною складністю об’єкта дослідження;

педагогіка − наука про майбутнє;

реалізація досягнень педагогічної науки в практиці навчання і виховання обумовлюється особистістю педагога, його поглядами, прагненнями та професіоналізмом.

^ У чому полягають особливості
колективної науково-дослідної роботи?

Особливе значення для ефективної організації науково-дослідної, пошукової роботи в закладі освіти має сформованість колективу керівників і виконавців науково-дослідницьких завдань, який можна умовно поділити на три групи:

перша група − організатори і керівники науково-дослідницької роботи (директор навчального закладу, заступник директора з науково-методичної роботи);

друга група − керівники наукових груп (їх може бути від 3-х до 8-ми), які призначаються із числа висококваліфікованих ініціативних учителів або наукових працівників вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ;

третя група − безпосередні виконавці окремих досліджень (підтем).

Організовуючи роботу над колективною науково-дослідною темою (проблемою), слід забезпечити:

Плюралізм наукової
думки

− кожен член колективу має право на свою точку зору, до якої слід ставитися з повагою.

Комунікативні стосунки в процесі науково-дослідної роботи

− організовувати наукове спілкування (на засіданнях науково-методичної ради, педагогічної ради, методичного об’єднання, творчих, проблемних груп учителів тощо) для обговорення з колегами своїх ідей, одержаних фактів, що дозволяє усвідомити позитивні досягнення або помилки.

Запровадження результатів дослідження

− результати окремих досліджень узагальнювати в спільних публікаціях: книжках, брошурах, монографіях, тезах, статтях, методичних посібниках.

Які форми наукового знання
можна отримати в результаті наукового пошуку?

Факт (подія, результат).

Положення (наукове твердження, сформульована думка).

Поняття − думка, яка відображає в узагальненій форму та абстрагованій формі предмети, явища і зв’язки між ними шляхом фіксації загальних і специфічних ознак − властивостей предметів і явищ;.

Принцип − основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки.

Закон − суттєве, стійке відношення між явищами, процесами.

Теорія − комплекс поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на пояснення явищ, процесів і зв’язків між ними; найбільш висока форма організації наукового знання, яка дає цілісне уявлення про суттєві зв’язки в певній галузі знань − об’єкта даної теорії.

^ Що потрібно знати й уміти для проведення
дослідно-експериментальної роботи?

Знання основ методології та методики проведення педагогічних досліджень.

Уміння застосовувати методи педагогічних досліджень у процесі діяльності.

Знання сучасних досягнень психолого-педагогічної, методичної науки і передового педагогічного досвіду.

Уміння працювати з літературними джерелами, вибирати потрібну інформацію, свідомо використовувати.

Знання шляхів упровадження та використання результатів наукових досягнень у практику організації навчально-виховного процесу.

Уміння визначати актуальність проблеми, цілеспрямовано керувати процесом упровадження та використання наукових досягнень в управлінському циклі.

Знання етапів проведення педагогічних досліджень.

Уміння оволодівати новими знаннями, визначати систему роботи для досягнення поставленої мети в процесі дослідження, застосовувати теоретичні знання на практиці.

Визначення проблеми і формулювання теми дослідження.

Уміння визначати актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення.

Визначення провідних ідей та гіпотези.

Уміння визначати провідні ідеї, обґрунтовувати гіпотезу, спиратися на аналіз фактів, власний досвід.

Розроблення загального шляху дослідження.

Уміння визначати стратегію пошуку вирішення проблеми в технології дослідної роботи.

Визначення основних методів дослідження.

Уміння застосовувати методи дослідження в діяльності .

Робота над літературними джерелами з проблеми.

Уміння виділяти головні думки в прочитаному, визначати, що потрібно зробити в перспективі.

Вивчення стану справ з досліджуваної проблеми.

Уміння обґрунтовувати визначену тему відповідно до розробленої програми.

Поглиблене вивчення передового педагогічного досвіду.

Уміння вивчати і порівнювати результати з визначеної теми у педагогів різного рівня майстерності, з’ясовувати методи і прийоми їх роботи.

Знання здійснення пошукової роботи.

Уміння використовувати досвід педагогів-новаторів, наукові дані, активно включатися у практичну роботу з моделювання перспективного досвіду.

Проведення наукового експерименту.

Уміння створювати сприятливі умови для дослідження відповідно до визначеної гіпотези.

Оформлення результатів дослідження.

Уміння описувати результати дослідження, науково обробляти емпіричний матеріал, роботи висновки, розробляти рекомендації.

^ Які рівні підготовки вчителів до творчої діяльності?

Високий рівень. Учителі позитивно ставляться до педагогічної діяльності, орієнтовані на творчість як суттєву характеристику педагогічної діяльності, виявляють сформовану потребу у творчих досягненнях і самопізнанні, мають знання з проблеми творчості та відповідні дослідницькі вміння. Вони мають особистий погляд на педагогічні ідеї, критично аналізують власний досвід і досвід колег, уміло використовують новаторські прийоми й методи роботи, нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу.

Середній рівень. У вчителів цієї групи переважають мотиви престижності участі в творчій діяльності, бажання підвищити рівень професійної майстерності, зробити навчання учнів цікавим. Інтерес до педагогічної творчості має вибірковий характер. Знання з цієї проблеми не досить повні, творчі педагогічні вміння виявляються лише частково. Вони менш самостійні в своїх діях і прийманні рішень. Їм часто бракує досвіду творчої діяльності.

Низький рівень. Для вчителів цієї групи характерний нестійкий інтерес до педагогічної творчості, який виникає внаслідок періодичного стимулювання з боку адміністрації школи. педагогічна діяльність практично не містить елементів новизни, творчого підходу, що обумовлено, головним чином, поверховими знаннями з проблеми педагогічної творчості, слабо розвиненими творчими здібностями, майже не сформованими творчими вміннями. В таких учителів репродуктивне мислення переважає над творчим, спостерігається низький рівень інтелектуального розвитку, уяви, педагогічного мислення та інтуїції.

Параметри особистості, які характеризують учителя як творчу особистість:

творча спрямованість, структура мотивів:

розуміння суспільної значущості творчої діяльності;

прагнення подолати недоліки в організації навчально-виховного процесу;

потреба в самовираженні, самореалізації, самоствердженні;

матеріальна зацікавленість;

престижність участі в творчій діяльності;

необхідність виконання розпоряджень адміністрації;

творчі здібності:

критичне, оригінальне мислення;

ініціативність, здатність до творчої уяви, фантазії, винахідництва;

емоційно-вольові якості:

цілеспрямованість;

захопленість справою;

задоволення вибором професії вчителя;

любов до дітей, емпатійне ставлення до учнів, батьків, колег;

теоретичні знання:

знання про суть і механізми творчого процесу;

знання структури творчої особистості;

знання особливостей творчої діяльності учнів і шляхів її розвитку;

знання методів науково-педагогічних досліджень, методів обробки експериментального матеріалу;

знання способів оформлення результатів проведеного дослідження;

творчі вміння:

вміння генерувати нестандартні ідеї;

бачити проблему, її протиріччя й розв’язувати їх;

використовувати методи психологічної активізації творчості;

долати інерцію мислення;

планувати і раціонально розподіляти сили, час і засоби в процесі творчої діяльності;

запроваджувати педагогічні інновації;

організовувати творчий пошук;

здійснювати самоаналіз, самооцінку творчих здібностей і результатів.

Які типи наукового дослідження
можуть бути реалізовані в шкільній практиці?

Фундаментальне −

дослідження, спрямоване на розробку і розвиток теоретичних концепцій науки, її наукового статусу, історії, її методології (вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

Прикладне −

дослідження, яке вирішує в більшій мірі практичні задачі чи теоретичні питання практичного спрямування.

Розробка −

служить для безпосереднього обслуговування практики освіти. Результатами розробок є навчальні програми, методичні рекомендації, інструкції тощо.

У шкільній практиці, як правило, проводять один із двох видів дослідницької діяльності:

упроваджувально-дослідницьку діяльність − пристосування та інтеграція наукових ідей, принципів, змісту освіти, освітніх технологій до умов конкретного закладу освіти;

пошуково-дослідницьку діяльність − самостійна розробка як власне ідеї, так і способів її практичної реалізації.

Для порівняння наводимо характеристики цих видів дослідницької діяльності:

^ Елементи
технології
досліджень

Види діяльності

Упроваджувально-дослідницька

Пошуково-дослідницька

^ Джерело дослідницьких ідей.

Наукові праці професійних дослідників.

Практика школи, досвід учителів.

^ Предмет діяльності.

Адаптація наукових ідей до шкільних умов та інтеграція їх у практику.

Створення нового наукового продукту чи нового предмету діяльності, який можу бути описаний науково.

Технологія роботи з ідеями.

Виявлення суперечностей у роботі школи.

Вивчення наукових праць з метою пошуку способів зняття суперечностей.

Адаптація віднайдених способів знання суперечностей до умов школи.

Інтегрування адаптованої ідеї(-й) в практику роботи школи.

Корегування теорії.

Виявлення суперечностей в роботі школи.

Аналіз причин виникнення суперечностей.

Самостійна розробка ідеї(-й), яка(-і) усуває(-ють) суперечності.

Проектування реалізації ідеї(-й).

Інтригування ідеї(-й) у практику.

Теоретичне обґрунтування ідеї(-й).

Корегування практики відповідно до нової ідеї(-й).

Технологічне спрямування діяльності.

Реалізація нових методик і технологій навчально-виховного процесу.

Створення педагогами власних педагогічних систем (нових ідей, цілей, принципів, закономірностей організації і протікання педагогічного процесу, а також виявлення тенденцій розвитку тих чи інших процесів у школі).

^ Характер управління дослідницькою діяльністю.

Програмно-цільовий.

Евристично-інтуїтивний.

Для чого потрібен системний підхід у дослідженні
педагогічних процесів і явищ?

Сучасні вимоги до педагогічних досліджень передбачають системний підхід до організації дослідно-експериментальної, пошукової діяльності. Тому педагогу-досліднику необхідно мати уяву про системи та системний підхід у педагогічному дослідженні.

Що таке
система?

Сукупність елементів, які перебувають у відносинах та зв’язках між собою та складають певну цілісність.

Цілеспрямована цілісність взаємодіючих елементів, яка має якості, відсутні у цих елементів, та пов’язана із зовнішнім середовищем.

Диференційована цілісність взаємопов’язаних компонентів.

Сукупність так пов’язаних та взаємодіючих між собою частин, що при цьому виникає ціле, яке має власні якості, відмінні від якостей його складових.

Поділ системи

Система − цілісність, яка має певні характеристики:

сукупність елементів, пов’язаних між собою;

наявність якостей цілісності, відмінних від якостей елементів;

зв’язок із зовнішнім середовищем (відкритість).

Ознаки системи

Характерними ознаками системи є:

наявність сукупності елементів;

взаємозв’язок елементів;

наявність рівня цілісності;

ієрархічність, субординацій ні зв’язки;

зв’язок із зовнішнім середовищем;

ціле покладання та ціле здійснення;

гомеостази (здатність зберігати основні параметри в умовах змінності середовища).

Якості соціальної системи

Педагогічні системи відносяться до соціальних, які мають специфічні якості:

конкретна загальна мета;

підпорядкування завдань елемента загальній меті системи;

розуміння кожним елементом своїх завдань та загальної мети;

наявність відносин між елементами системи;

наявність органу управління системою;

обов’язковий зворотний зв’язок;

наявність активних функціональних елементів та розподілення ролей на основі домовленості (а не природообумовленості).

Висновки:

Навчально-виховний процес та його дослідження потребують системного підходу.

Педагогічна система розглядається як цілісне утворення стосовно до зовнішнього середовища, а тому питання освіти вивчаються у зв’язку із соціальним розвитком та запитами суспільства.

Педагогічна система складається із окремих компонентів (елементів), кожен з яких може розглядатися як самостійна підсистема і набуває різного змісту в різних дидактичних системах навчання.

Усі елементи педагогічної системи перебувають у тісних взаємозв’язках і взаємовідносинах, серед яких необхідно виділити суттєві − системо- і структуроутворюючі.

Сукупність елементів та зв’язків між ними дає уявлення про структуру і організацію системних об’єктів, а саме: впорядкованість системи, взаємозалежність елементів, взаємо підпорядкованість елементів.

Системний підхід у педагогічному дослідженні передбачає:

виявлення компонентів і системоутворюючих зв’язків педагогічного процесу або явища;

визначення основних факторів, які впливають на функціонування педагогічної системи;

оцінку ролі і місця даної системи як цілісного утворення в системі інших явищ;

вивчення окремих елементів, на які буде здійснюватися перетворюючий вплив;

вивчення процедури управління для досягнення поставленої мети;

створення системи з ефективнішим функціонуванням;

запровадження одержаних результатів у практику.

Управління педагогічною системою − це регулювання зв’язків між її елементами і передбачає формулювання мети, вибір засобів, контроль і корекцію процесу, аналіз результатів.

Яких недоліків можна допуститися,
проводячи педагогічне дослідження?

Низький науковий та методологічний рівень.

Відсутність глибокого теоретичного і практичного осмислення змін освітньої політики.

Не враховуються основні принципи розбудови національної школи.

Поверховий, некритичний аналіз історії питання, літератури з проблеми дослідження, педагогічного досвіду.

Використання методів дослідження, які не забезпечують необхідної об’єктивності і достовірності одержаних емпіричних даних.

Некоректне застосування статистичних методів обробки емпіричних даних.

Надуманість окремих експериментів.

Дублювання тематики досліджень.

Як забезпечити високий методологічний рівень
педагогічного дослідження?

Методологічні основи передбачають аргументацію обраного арсеналу методологічних засобів, їх адекватності суті предмету пошуку й завданням дослідження.

У ролі конкретної наукової, педагогічної методології виступають фундаментальні педагогічні теорії.

Методологічні основи забезпечують визначення можливих напрямів наукового пошуку, дозволяють оцінити їхню реальну інформативність, обрати найоптимальніший комплекс методів дослідження і на цій основі побудувати програму.

Правильно визначте стратегію дослідження, його мету, завдання і предмет.

Коректно та поетапно організуйте проведення дослідження.

Виберіть та реалізуйте адекватні тактичні засоби методологічного аналізу (методи, технічні засоби збирання та оброби результатів).

Коректно підходьте до побудови понятійно-категоріальної основа дослідження.

Дотримуйтеся вимог до формулювання й оформлення результатів дослідження (актуальність, наукова новизна, теоретичне й практичне значення, апробація й етап упровадження, публікація результатів.

Наведемо приклад можливих самостійних досліджень методологічного характеру:

Аналіз „світоглядного поля” вчителів школи та його вплив на педагогічну діяльність.

Залежність ефективності діяльності школи від світогляду педагогів.

Виявлення суперечностей між новими педагогічними вимогами і методологічною установкою вчителів.

Узагальнення та критичний аналіз існуючих світоглядних систем вчителів школи.

Розробка єдиних методологічних основ діяльності школи.

Розробка гіпотези щодо способів реалізації нових методологічних установок в практиці школи.

Розробка моделі школи, заснованої на нових світоглядних установках (стратегічній концепції чи концептуальних положеннях).

Розробка тактичної концепції реалізації стратегічної моделі школи.

Такі методологічні дослідження дозволяють провести аналіз ситуації та її оцінку, забезпечують розробку нових варіантів життєдіяльності, нової моделі і концепції щодо її реалізації.

Алгоритм методологічного дослідження складається з наступних кроків:

рефлексія практичної діяльності;

виявлення суперечностей між теорією та практикою;

пошук теоретичних положень, які пояснюють суперечності чи допомагають знайти спосіб їх розв’язання;

виявлення відсутності в теорії відповіді на поставлене запитання;

гіпотетичне формування нової ідеї, яка пояснює чи усуває існуючу суперечність;

підбір фактів з педагогічної практики, що ілюструють ідею;

оформлення ідеї.

Які інформаційні джерела можна використати
для проведення педагогічного дослідження?

Письмові джерела інформації:

авторські тексти наукового, методологічного, науково-популярного та іншого змісту (монографії, статті, методичні посібники, тези тощо);

авторські художні тексти;

документи (інструкції, звіти, класні журнали, плани, програми, інші документи);

письмові архівні джерела;

письмові продукти діяльності дітей, педагогів та батьків (щоденники, листи, автобіографії, записки, твори тощо).

Предметні джерела:

предмТема − згорнутий в одне речення головний зміст, вивченню якого вона присвячена. За допомогою ключових понять та сутнісних зв’язків між ними тема виражає головну ідею, мотив, спрямування дослідження.

У темі має відображатися проблема дослідження.

Тема показує рух від досягнутого, традиційного до нового.

У формулюванні теми важливо відобразити та узгодити об’єкт, предмет і мету дослідження.

Тема повинна відобразити зміст проведеного дослідження.

Формулювання теми має бути конкретним.

У темі відображається спрямування дослідження на вивчення конкретного аспекту педагогічної теорії чи практики.

У темі вказується, кого з учасників навчального процесу (учнів чи вчителів) досліджує автор.

Слід уникати багатопредметності при формулювання теми дослідження (відображати в темі лише один предмет).

Тема повинна забезпечувати цілісність педагогічного дослідження, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик.

^ Робота над формулюванням теми полягає в тому, щоб:

надати темі адресності, тобто зробити її доступною і зрозумілою для тих, хто буде приймати участь у її розробці;

зробити її лаконічною, без лишніх слів, зручною для швидкого читання;

виразити в ній головний зміст і предмет дослідження;

надати темі проблемності;

визначити границі дослідження.

Як визначати об’єкт дослідження?

Об’єкт − 1) науковий простір, у рамках якого проводиться дослідження; 2) частина об’єктивної реальності, що на певному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини.

Слід пам’ятати, що над об’єктом дослідження не здійснюють жодних перетворюючих дій. Об’єкт дослідження є лише джерелом інформації для дослідника.

Об’єктом педагогічного дослідження можуть бути:

педагогічні системи;

процеси;

діяльність;

умови;

структури;

діяльність учителів, вихователів;

діяльність учнів;

педагогічні стосунки між об’єктами і суб’єктами навчально-виховного процесу;

організація та управління пізнавальною діяльність школярів;

організація та управління навчально-виховним процесом;

управління навчально-виховним закладом.

Як визначати предмет дослідження?

Предмет дослідження − 1) зафіксовані в досвіді і включені в процес практичної діяльності людини сторони, властивості об’єкта, що досліджуються з певною метою в даних умовах і обставинах; 2) та сторона, той аспект, та точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві ознаки; 3) елементи, зв’язки і відношення об’єкта, які підлягають дослідженню в даній роботі; 4) частина об’єкта дослідження, яка підлягає особливо детальному вивченню і перетворенню.

Предметом педагогічного дослідження може стати:

мета освіти та виховання;

прогнозування результатів педагогічного процесу;

зміст, форми і методи організації педагогічного процесу;

характеристики діяльності учня і вчителя;

суперечності навчально-виховного процесу;

шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу;

характер педагогічних вимог до організації навчання та виховання;

педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку освітнього процесу;

педагогічні відносини між учасниками навчально-виховного процесу;

діяльність навчання школяра та основні характеристики цього процесу;

діяльність вчителя та характеристики цього процесу;

управлінська діяльність керівника, її складові та характеристики.

^ Як формулювати мету дослідження?

Мета дослідження − 1) передбачення його результату; 2) те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто в підсумку роботи.

^ Структура мети дослідження

Цільова дія

Цільовий предмет

^ Цільовий об’єкт

Цільова дія − це дія дослідника, яку він буде здійснювати над предметом у рамках об’єкту дослідження:

^ Цільовий предмет − це частина об’єкта мети, яка підлягає безпосередньому дослідженню в рамках об’єкта:

Цільовий об’єкт − це та частина теорії і практики, в межах якої здійснюється реалізація мети:

розробити;

обґрунтувати;

охарактеризувати;

виявити;

визначити;

експериментально перевірити;

розкрити;

вивчити;

забезпечити.

шляхи і засоби;

вимоги;

система критеріїв;

зміст і методи;

принципи формування;

педагогічні умови;

особистісно зорієнтований підхід;

педагогічні основи;

процес виховання;

система діяльності;

теоретична модель.

профорієнтація;

засвоєння знань;

моральне виховання;

технічна творчість;

трудове виховання;

система виробничого навчання;

теорія виховання;

процес пізнання;

методи проблемного навчання.

Мета дослідження може полягати в тому, щоб:

розробити педагогічні чи науково-методичні (організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні і т.п.) основи формування (виховання, розвитку) ...;

виявити, об