Реферат: Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Надійність та діагностика технічних систем" (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0925 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління
Кафедра авіоніки


Індекс Р01 - 8. 092502 - 7

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

__________________ М. Кулик

“_____”______________ 2005 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

“Надійність та діагностика технічних систем”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям: 0925 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології

Спеціальність 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”



Курс

– 5
Семестр
– 10

Лекцій

– 36

Іспит

– 10 семестр

Лабораторні заняття

– 18







Індивідуальна робота

– 10







Самостійна робота

– 71







Всього годин

– 135







ДЗ

– 2 (10 семестр)









Київ 2005

Робоча навчальна програма дисципліни “Надійність та діагностика технічних систем” складена на основі робочого навчального плану №РБ-3-502/01 напряму 0925 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології” спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва” та навчальної програми цієї дисципліни індекс Н-3-7.092504-60 перезатвердженої для спеціальності 8.092502 “ 9 ” 06 2003р.., “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од.


Робоча навчальну програму склав

доцент кафедри авіоніки Грищенко Ю.В.


Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри авіоніки, протокол № 1 від 22.08.03 2005р.


Завідувач кафедри Скрипець А.В.


Робоча навчальна програма узгоджена з випусковою кафедрою комп’ютерно- інтегрованих комплексів спеціальності 8.092502 “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”


^ Завідувач випускової кафедри

______________ Синєглазов В.М.


“___”_____________ 2005 р.


Робоча навчальна програма обговорена та ухвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії факультету систем управління протокол № 1 від “12” 09 2005 р.


Голова НМРК Безкоровайний Ю.М.

“Згоден”
Декан факультету систем управління


_______________ Кривоносенко О.П.

ЗМІСТ


Вступ ............................................................................................................

1. Пояснювальна записка ............................................................................

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни ................................................

1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни ..............................................

1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки

фахівця .........................................................................................................

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ..............

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ...................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .................................

^ 2. Зміст навчальної дисципліни .................................................................

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни ................................................

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять ..............

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг .....................................................

2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг ..............................................

2.2.3. Зміст індивідуальної роботи……………………………………………

2.2.4. Самостійна робота студента і контрольні заходи .................................

2.2.4.1. Домашнє завдання...........................................................................…..

^ 3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни ..................................

3.1. Основна та додаткова література ..............................................................

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

методичних матеріалів до ТЗН ..................................................................

^ 4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1 Основні терміни, поняття, означення .......................................................

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь ....

4

4

4

4


4

5

6

7

7

7

9

9

10

11

11

12

13

13


13

14

14

16



ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


^ 1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

^ Мета викладання навчальної дисципліни
Основна мета викладання навчальної дисципліни є розкриття сучасних наукових концепцій, моделей, методів забезпечення і розрахунку надійності складних систем на етапах автоматизованого проектування, виробництва, випробування і експлуатації бортових комплексів (БК) та авіаційного обладнання (АО). Розробка та експлуатація засобів контролю і діагностики стану БК та АО, бортових пристроїв реєстрації (БПР) польотної інформації, сучасних засобів і способів її декодування та дешифрування, автоматів сигналізації критичних режимів польоту повітряного судна (ПС), з урахуванням вимог Державних і міжнародних стандартів.

^ Завдання вивчення навчальної дисципліни
Головно задачею дисципліни є формування систематичних знань для інженерних рішень при застосуванні методів теорії надійності та діагностики і уміння вирішувати задачі по забезпеченню заданої ефективності АО і БК ПС при підвищенні рівня безпеки польотів.

^ Місце навчальної знань системі професійної підготовки фахівця
Фахівець в своїй професійній діяльності зможе методами оцінки та розрахунку надійності складних систем застосовувати принципи побудови та використання засобів контролю і діагностики стану АО, БПР польотної інформації, автоматів сигналізації критичних режимів ПС, сучасних засобів і способів ії декодування та дешифрування.

Навчальна дисципліна займає одно із провідних місць для підготовки фахівців та магістрів з комп’ютерно-інтегрованих технологічних процесів та виробництва, ця дисципліна забезпечує необхідний рівень підготовки фахівців з сучасних систем автоматизованого проектування, управління комп’ютерно-інтегрованими виробництвами з підвищеним ступенем автоматизації, розробки, дослідження та випробування складних комп’ютерно-інтегрованих пілотажно-навігаційних комплексів.

^ Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
знати:
– основні поняття й визначення теорії надійності;

– причини появлення відмов і несправностей технічних пристроїв;

– визначення й структуру кількісних показників надійності авіаційних систем;

– ймовірності і ймовірності фізичні моделі відмов та методи визначення їх, параметрів по експлуатаційним спостереженням;

– методи забезпечення надійності авіаційних технічних систем на етапах розробки, виробництва й експлуатації;

методи організації й проведення випробувань авіаційного обладнання;

методи діагностування складних систем;

методики побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування;

методи побудови діагностичних тестів;

методи мінімізації числа контрольованих параметрів.
вміти:
– виконувати розрахунки безвідмовності, довговічності і збережуваності складних авіаційних систем і комплектів запасних елементів;

– оцінювати показники ремонтопридатності й контролепридатності авіаційного обладнання;

– вирішувати задачі оптимального розподілу залишку авіаційного обладнання;

розроблювати плани контрольних випробувань авіаційного обладнання на надійність;

використовувати методи діагностування складних систем;

використовувати методики побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування;

використовувати методи побудови діагностичних тестів;

використовувати методи мінімізації числа контрольованих параметрів;

використовувати призначення засобів контролю, діагностування і прогнозування АО;

використовувати принципи побудови БПР польотної інформації, способи і засоби ії декодування та дешифрування;

визначати призначення, класифікацію, технічні характеристики елементів і систем контролю і діагностики та правила їх експлуатації.

аналізувати причини відмов і несправностей складних комплексів;

аналізувати АО ПС як об’єкт контролю і діагностики;

розробляти алгоритми і тести діагностування АО ПС;

досліджувати основні характеристики елементів та систем контролю і діагностики.



1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 “Надійність технічних систем” студент повинен:

ЗНАТИ:

– основні поняття й визначення теорії надійності;

– причини появлення відмов і несправностей технічних пристроїв;

– визначення й структуру кількісних показників надійності авіаційних систем;

– ймовірності і ймовірності фізичні моделі відмов та методи визначення їх, параметрів по експлуатаційним спостереженням;

– методи забезпечення надійності авіаційних технічних систем на етапах розробки, виробництва й експлуатації;

ВМІТИ:

– виконувати розрахунки безвідмовності, довговічності і збережуваності складних авіаційних систем і комплектів запасних елементів;

– оцінювати показники ремонтопридатності й контролепридатності авіаційного обладнання;

– вирішувати задачі оптимального розподілу залишку авіаційного обладнання;

розроблювати плани контрольних випробувань авіаційного обладнання на надійність;

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Діагностика технічних систем” студент повинен:

ЗНАТИ:

методи діагностування складних систем;

методики побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування;

методи побудови діагностичних тестів;

методи мінімізації числа контрольованих параметрів.

призначення засобів контролю, діагностування і прогнозування АО;

принципи побудови БПР польотної інформації, способи і засоби ії декодування та дешифрування;

призначення, класифікацію, технічні характеристики елементів і систем контролю і діагностики та правила їх експлуатації.

ВМІТИ:

досліджувати основні характеристики елементів та систем контролю і діагностики;

проводити підготовку, перевірку і настроювання бортових реєстраторів;

використовувати методи діагностування складних систем;

використовувати методики побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування;

використовувати методи побудови діагностичних тестів;

використовувати методи мінімізації числа контрольованих параметрів;

використовувати призначення засобів контролю, діагностування і прогнозування АО;

використовувати принципи побудови БПР польотної інформації, способи і засоби ії декодування та дешифрування;

визначати призначення, класифікацію, технічні характеристики елементів і систем контролю і діагностики та правила їх експлуатації.

аналізувати причини відмов і несправностей складних комплексів;

аналізувати АО ПС як об’єкт контролю і діагностики;

розробляти алгоритми і тести діагностування АО ПС;

досліджувати основні характеристики елементів та систем контролю і діагностики;



^ 1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
До вивчення даної дисципліни студенти повинні оволодіти знаннями таких дисциплін як “Вища математика”, “Теорія інформації”, “Мікропроцесорна техніка”, “Автоматизовані системи контролю”, “Спеціалізовані цифрові обчислювальні системи контролю”, “Спеціалізовані цифрові обчислювальні і оптимальні системи керування та контролю”. Набуті при вивченні даної дисципліни знання та навички дозволяють якісно пройти експлуатаційну та переддипломну практики та виконати дипломний проект.


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

^ Тематичний план навчальної дисципліни



№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять, год.

Усього

Лекції

Лабора-торні

CРC

ІР




1

2

3

4

5

6

7

10 семестр

^ Модуль №1 “Надійність технічних систем”

1.1.

Вступ

4

2




2




1.2.

Визначення та характеристики кількісних показників надійності

8

4




4




1.3.

Вплив навколишнього середовища і фактичного навантаження систем на показники їх надійності

4

2




2




1.4.

Ймовірні та імовірно-фізичні моделі відмов

16

6




6

4

1.5.

Методи розрахунку надійності технічних систем. Синтез надійних структур складних систем. Оптимізація структурного наванта-женого резерву.

14

4

4

4

2

1.6.

Оптимізація структурного наванта-женого резерву.

8

2

4

2




1.9.

Домашнє завдання

8







8




1.10

Модульна контрольна робота №1

3

2




1




Усього за модулем №1

65

22




29

6

^ Модуль №2 „Діагностика технічних систем”

2.1

Основні поняття технічної діагностики

4

2

-

2




2.2.

Моделі об’єктів діагностування

23

2

8

11

2

2.3

Питання побудови систем контролю

11

2




7

2

2.4

Методика побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування безперервних об’єктів контролю. Особливості діагностування цифрових систем

4

2




2




2.5

Класифікація засобів контролю і діагностування

4

2




2




2.6

Бортові пристрої реєстрації польотної інформації та засоби її декодування і засоби декодування польотної інформації

13

2

2

9




2.7

Домашнє завдання

8







8




2.6

Модульна контрольна робота №2

3

2




1




Усього за модулем №2

70

14

10

42

4




^ Усього за 10 семестр:

135

36

18

71

10




^ . Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

Лекційні заняття, їх тематика і обсяг




№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС




10 семестр

^ Модуль №1 “Надійність технічних систем”







1

2

3

4







1.1

Вступ. Надійність як наука і якість техніки.


2

2







1.2

Показники безвідмовності і збережуваності технічних систем.

2

2







1.3

Показники безвідмовності відновлюваних технічних систем Життєвий цикл відновлюваного обладнання.

2

2







1.4

Показники довговічності, ремонтопридатності, контролепридатності. та комплексні показники надійності

2

2







1.5

Вплив зовнішніх умов та режимів роботи на показники технічних систем.

2

2







1.6

Вирівнювання статистичних рядів, поняття моделі відмов, статистичне оцінювання показників надійності та ефективності технічних систем.

2

2







1.7

Моделі відмов на основі розподілень Гауса та Вейбулла. Ймовірно-фізичні дифузійні моделі відмов.

2

2







1.8

Ймовірно-фізична модель відмов механічних та електромеханічних пристроїв.

2

2







1.9

Структурно – логічний аналіз технічних систем. Ймовірно-фізичний (ВФ) метод розрахунку надійності. Забезпечення надійності технічних систем.

2

2







1.10

Оптимізація структурного навантаженого резерву. Контроль надійності технічних систем. Види та плани випробувань обладнання на безвідмовність.

2

2







1.11

Модульна контрольна робота №1

2

1




Усього за модулем №1

22

21




^ Модуль №2 „Діагностика технічних систем”







2.1


Основні поняття технічної діагностики. Основні визначення та вирішувані задачі. Класифікація методів контролю і діагностування.

2

2







2.2

Моделі об’єктів діагностування. Математичні моделі безперервних об’єктів діагностування.

2

2







2.3

Методика побудови діагностичних моделей і алгоритмів діагностування безперервних об’єктів контролю. Особливості діагностування цифрових систем.


2

2







1

2

3

4







2.4

Питання побудови систем контролю. Організація і принципи контролю.. Показники діагностування. Технічні вимоги до систем контролю.

2

2







2.5

Основні характеристики контролю. Класифікація засобів контролю і діагностуванняю

2

2







2.6

Бортові пристрої реєстрації польотної інформації та засоби її декодування.

2

2







2.7

Модульна контрольна робота №2

2

1




Усього за модулем №2

14

13




Усього за 10 семестр

36

34






^ Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг




№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лабора-торні

СРС




1

2

3

4

10 семестр




^ Модуль №1 „Діагностика технічних систем”




1.1

1.2

Дослідження анало­гових компараторів (теорія)

Дослідження анало­гових компараторів

2

2

2

2

1.3

1.4

Дослідження магнітної системи реєстрації пара­метрів польоту

МСРП- 12- 96

2

2

2

2




^ Усього за модулем № 1

8

8

Модуль №2 “Надійність технічних систем”

2.1

Перевірка системи МСРП-64 на установці УПМ-1

2

2

2.2

2.3

Розробка та дослід­ження діагностичних тестів (теорія)

Розробка та дослід­ження діагностичних тестів

2

2

2

2

2.4



Розробка та дослід­ження умовного алго­ритму визначення працездатності та пошуку несправностей в заданому

2

2


1

2

3

4

2.5

об'єкті діагностики.

2

2

Усього за модулем №2

10

10

Усього за 10 семестр

18

18
^ 2.2.3 Зміст індивідуальної роботи
Індивідуальна робота здійснюється по найбільш складним темам програми:

1. Ймовірні та імовірно-фізичні моделі відмов – 2 год.

Методи розрахунку надійності складних систем – 2 год.

3. Статистичні оцінки параметрів розподілення – 2 год.

4. Моделі об’єктів діагностування - 2 год.

5. Методи об’єктів діагностування - 2 год.


Обсяг часу на індивідуальну роботу – 10 год.



^ Самостійна робота студента і контрольні заходи




Номер тижня

Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(год.)

Форма контролю

№ тижня, коли проводиться контроль

1

2

3

4

5

10 семестр

1

Підготовка до лекції №1.1

2

ПК

1

2

Підготовка до лекції №1.2

Підготов. до лаборатор.заняття №1.1

2

2

″

2

3

Підготовка до лекції №1.3

2

″

3

4

Підготовка до лекції №1.4

Підготов. до лаборатор.заняття №1.2

2

2

″

4

5

Підготовка до лекції №1.5

2

″

5

6

Підготовка до лекції №1.6

Підготов. до лаборатор.заняття №1.3

2

2

″

6

7

Підготовка до лекції №1.7

Виконання домашнього завдан.ня №1

2

8

″

7

8

Підготовка до лекції №1.8

Підготов. до лаборатор.заняття №1.4

3

2

″

8

9

Підготовка до лекції №1.9


2


″

9

1

2

3

4

5

10

Підготовка до лекції №1.10

Підготов. до лаборатор.заняття №2.1

2

″

10

11

Підготовка до модульної контрольної роботи №1

1

МК

14

12

Підготовка до лекції №2.1

2







13

Підготовка до лекції №2.2

Підготов. до лаборатор.заняття №2.2

2

2

ПК

13

14

Підготовка до лекції №2.3

2

″

14

15

Підготовка до лекції №2.4

Підготов. до лаборатор.заняття №2.4

2

2

″

15



16

Підготовка до лекції №2.5

Виконання домашнього завдан. №2

2

8

ПК

16

17

Підготовка до лекції №2.6

Підготов. до лаборатор.заняття №2.5

2

2

″

17

18

Підготовка до модульної контрольної роботи №2

1

МК

18

Усього за 10 семестр

71





2.2.4.1. Домашнє завдання

Домашнє завдання (ДЗ) виконується у 10 семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни в області надійності та діагностики технічних систем у двох ДЗ з відповіднимі темами [3.1.6].

Конкретна мета ДЗ міститься у вмінні застосовувати метода розрахунку надійності та принципів побудови та використання засобів контролю і діагностики стану комп’ютеризованих систем.

Для успішного виконання ДЗ студент повинен знати методи і засоби розрахунку надійності та контролю і діагностування складних систем. Вміти застосувати методи і засоби розрахунку показників надійності, контролю та діагностування, розробляти алго­ритми визначення працездатності та пошуку несправностей в системах управління і автоматики для підвищення надійності та забезпечення безпеки польотів.

Виконання, оформлення та захист ДЗ здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання ДЗ – до 16 годин (8 годин кожна) самостійної роботи.

^ 3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЦИПЛІНИ


3.1. Основна та додаткова література

Основна література

3.1.1. ВЕНТЦЕЛЬ Е.С., Овчаров Л.А. Теорія вероятностей и ее инженерные приложения. – М.: Наука, 1988. – 480с.

3.1.2. БАРЗИЛОВИЧ Е.Ю. и др. Надежность авиационных систем. М.: транспорт, 1982. –216с.

3.1.3. ГЛАЗУНОВ Л.П. и др. Основы теории надежности автоматических систем управления. – Л.: Энергоатомиздат, 1994. –208с.

3.1.4. ГРИБОВ В.М., Козарук В.В. Основы теории надежности авиационной техники. Конспект лекций. – К.: КМУГА, 1994. – 268с.

ТЕХНИЧЕСКАЯ эксплуатация авиационного оборудования. Под ред. проф. В.Г. Воробйова. – М.: транспорт, 1990. – 296с.

Надійність і діагнгостика технічних систем. Под ред. В.М. Грібова. К.: НАУ, 2005. – 120 с.

Додаткова література

Стрельников В.П., Федухин А.В. Оценка и прогнозирование электронных элементов и систем. – К.: Логос, 2002. – 486 с.

3.1.7. НАДЕЖНОСТЬ автоматизированных систем управления. Под ред. проф. Я.А. Хетагурова. – М.: Высшая школа, 1979. – 288с.

3.1.8. НАДЕЖНОСТЬ в технике. Планы испытаний для контроля средней наработки до отказа (на отказ). Часть 2. Диффузионное распределение. ДСТУ 3942-2000. – Київ: Держстандарт України, 2001. – 29с.

3.1.9. НАДІЙНІСТЬ та експлуатація систем та комплексів авіаційного об-ладнання. ДСТУ – 3589-97. – Київ: Держстандарт України, 1997. – 34с.

3.1.10. НАДІЙНІСТЬ техніки. Моделі відмов. Основні положення. ДСТУ-3433-96. Київ: Держстандарт України, 1996. –42с.

3.1.11. НАДІЙНІСТЬ техніки. Терміни та визначення. ДСТУ 2860-94. – Київ: Держстандарт України, 1995. – 90с.


^ 4.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН
Таблиця 5 Номер п/п
Назва

Шифри тем, в яких використовується посібник

Кількість прим.

1.


2.

3.


4.

Математичні таблиці:

– інтеграли Лапласа;

– гама – функції;

– функції DN – розподілення;

– функції відновлення.

Мікрокалькулятори

Комплект дискет з індивідуаль-ними завданнями та описом програм розрахунків

Комп’ютерний клас

3...6


3...6

7...10


7…10

15


15

5


1


^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за десятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.


^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

10 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1 (№ п/п 1.1-1.2)

8

Виконання та захист лабораторної роботи №3 (№ п/п 2.1-2.2)

8




Виконання та захист лабораторної роботи №2 (№ п/п 1.3-1.4)

8

Виконання та захист лабораторної роботи №4 (№ п/п 2.3-2.4)

8

Виконання та захист дом. завдання

8

Виконання та захист лабораторної роботи №5 (№ п/п 2.5)

8

Заохочувальні заходи

8

Заохочувальні заходи

8

Виконання модульної контрольної роботи №1

8

Виконання та захист дом. завдання

8







Виконання модульної контрольної роботи №2

8

Усього за модулем №1

40

Усього за модулем №2

48

Семестровий екзамен

12

Усього за 10 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах

^ Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист лабораторної

роботи,

реферату

Виконання та захист домашнього завдання

Виконання модульної контрольної роботи

8

8

8

Відмінно

6-7

6-7

6-7

Добре

5

5

5

Задовільно

менше 5

менше 5

менше 5

Незадовільно

4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи та домашнє завдання з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до п’яти балів, модуль №2 – до п’яти балів.

Ще три бали можуть бути додани до підсумкової модульної рейтингової оцінки модулів №№1-2, якщо студент брав активну участь при обговоренні лекційних занять.

4.2.4. Якщо студент виконав та захистив домашнє завдання поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 6 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.


Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

36-40

43-48

Відмінно

30-35

36-42

Добре

24-29

29-35

Задовільно<