Реферат: Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова»

Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова»

Інформаційно-бібліографічний відділ







Бібліографічна довідка

Д
ипуск 1
ослідження положень

нового

Податкового кодексу України


Київ

2011

Починаючи з 1 січня 2011 року всі відносини, що виникають у сфері справ­ляння податків і зборів, ре­гулюються Податковим ко­дексом України, який затверджено Законом України від 2 груд­ня 2010 року № 2755-УІ. Податковий кодекс складається із 20 розділів, включаючи при­кінцеві та перехідні поло­ження (розділи 19 і 20) та налічує 340 статей, що ма­ють наскрізну нумерацію.

Згідно з розділом 19 «При­кінцеві положення» Подат­кового кодексу, низку доку­ментів, що регулювали стяг­нення податків в Україні, визнано такими, що втрати­ли чинність з 1 січня 2011 ро­ку.

У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу в Україні зміни­лася система оподаткування. Звісно, миттєво зорієнтува­тися у великій кількості зако­нодавчих змін — завдання не з легких. Тому усі зусилля податкової служби сьогодні спрямовані на вчасне інфор­мування платника про зміни, що відбулися. Адже, сумлін­не виконання громадянського обов'язку сплати податків, з рештою, залежить саме від обізнаності кожного платни­ка податків.

Тож і ми, намагаючись допомогти сумлінним громадянам, пропонуємо скористатися нашим «Юридичним компасом», який допоможе триматися курсу в океані нормативів і публікацій.


Матеріал розташовано наступним чином:

За розділами.

В межах розділів –в алфавіті авторів або назв статей.

Ті позиції, які Вас зацікавили, Ви можете замовити у відділі інформаційно-бібліографічної роботи бібліотеки ім. М. Костомарова і отримати у вигляді

першоджерела (на короткий термін)

ксерокопії документа.

Добір матеріалу припинено 20.03.2011 р.


Довідку підготувала С. Онищук


З побажаннями та за довідками звертатись


443-09-95


(При підготовці довідки використані матеріали з сайтів ДПА у Дніпропетровській області http://www.dpa.dp.ua/section.phtml?l1=30, Відділу масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в Чернівецькій області http://versii.cv.ua/i/?p=10932, матеріали зі сторінок газет «Урядовий кур’єр» та «Все про бухгалтерський облік»)

Зміст
Зміст 4

Актуальне з Податкового кодексу України 7

для пересічних громадян 7

податок з доходів фізичних осіб 7

Спрощена система оподаткування 10

Податок на транспортні засоби 12

Екологічний податок 15

Податок на нерухомість 15

Податок НА прибутОк підприємств 17

Єдиний соціальний внесок 19

Торгові патенти 20

Контрольно-перевірочна діяльність органів дпс 24

^ ПРОЦЕДУРА ОСКАРЖЕННЯ — ДВОРІВНЕВА 28

Бібліографія 31



«Податковий кодекс України - цілісний, гармонійно пов’язаний та

комплексний документ, який забезпечить досягнення балансу

інтересів держави

і платників податків,

конкурентоспроможність вітчизняної податкової системи»



(ДПА України у Дніпропетровській області)

З 1 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, ухвалений Верховною Радою України і підписаний Президентом України 02.12.2010 року за № 2755-VI. Згідно кодексу майже удвічі зменшилася кількість податків.

Так, статтею 9 розділу 1 Податкового кодексу пере­дбачено 18 загальнодержав­них податків і зборів (замість раніше існуючих 26). Що стосується місцевих по­датків та зборів, то з 1 січня 2011 року їх залишилося тільки 5 замість існуючих раніше 16. Передбачено поступове зменшення ставок податків. Але окремі статті Податкового кодексу розтягнуті у часі на різні терміни аж до 2020 року.

Зокрема, це ряд статей, які перелічені в розділ XIX «Прикінцеві положення»:


з 1 квітня 2011 року набирає чинності розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств»;




з 1 січня 2012 року набирає чинності абзац третій пункту 46.2 статті 46 «Податкова декларація (розрахунок)» де регламентується порядок подання разом з відповідною податковою декларацією квартальної або річної фінансової звітності;




з 1 січня 2012 року набирає чинності статті 265 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»;




з 1 січня 2013 року набирає чинності стаття 39 «Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни»;




з 1 січня 2015 року набирають чинності підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 «База оподаткування» в частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та у частині оподаткування процентів (пункт 167.2 статті 167 «Ставки податку»);




Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки (підпункт 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу) набирають чинності – з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;




з 1 січня 2015 року набирає чинності підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги». До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року для будь-якого платника податку;

з 1 січня 2015 року набирає чинності пункт 276.5 статті 276 «Особливості встановлення ставок земельного податку»;




з 1 січня 2015 року набирає чинності підпункт 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 «Права органів державної податкової служби».


Крім того, підрозділом 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» встановлено, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли:


з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків,




з 1 січня 2014 року – 17 відсотків.


Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість – продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:


понад 1 мільйон гривень – з 1 січня 2011 року;




понад 500 тисяч гривень – з 1 квітня 2011 року;




понад 100 тисяч гривень – з 1 липня 2011 року;




понад 10 тисяч гривень – з 1 січня 2012 року.


Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.


Підрозділом 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» встановлено ставку податку на прибуток підприємств:




з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно – 23 %;




з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно – 21 %;




з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно – 19 %;




з 1 січня 2014 року – 16 %.



^ Актуальне з Податкового кодексу України для пересічних громадян


^ податок з доходів фізичних осіб
В Податковому кодексі України відповідно п. 167.1 Розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» введено прогресивну ставку податку з доходів фізичних осіб (диференційована шкала оподаткування).

Так, якщо розмір доходу менший або дорівнює десяти кратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року сума оподатковуваного доходу складає 15 % від суми оподатковуваного доходу.

У разі якщо сума оподатковуваного доходу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, то сума такого перевищення оподатковується за ставкою 17 %. І при цьому оподатковуватися буде не загальна сума, а сума перевищення.

Оподаткування виграшів та призів

Відповідно до ст.167.п.3 Розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» виграші та призи оподатковуються за подвійною ставкою, яка складає 30 % від доходів нарахованих як виграш чи приз на користь резидентів або нерезидентів України. Це не стосується виграшів у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Утримувати податок повинен податковий агент під час нарахування доходу у вигляді призів (виграшів). При чому, під час нарахування доходу від виграшу в лотерею або іншого розіграшу, що передбачає попереднє придбання платником податку права на участь у них, до уваги не братимуться витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу.

Оподаткування спадщини

Ставка податку на успадкування спадщини залежить від ступеня спорідненості членів сім’ї. Так згідно ст. 174 п.2.1. Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковується:


вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення до яких відносяться батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені;




вартість власності, що успадковується дитиною-інвалідом, не залежно від ступеня споріднення




грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Дохід від операцій з нерухомим майном

Згідно з пунктом 172.1 Розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» дохід, отриманий громадянином від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. При цьому нульова ставка податку не залежить від площі об’єкта нерухомості, який продається або обмінюється.


У випадку продажу протягом звітного року більш як одного з наведених вище об’єктів нерухомості, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому переліку отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.


У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.


^ Спрощена система оподаткування
Найбільше критики викликали статті кодексу, які стосувалися платників єдиного податку. Після мітингів і протестів, були прийняті зміни до законопроекту.


Поки що „єдинщики” будуть працювати, використовуючи нині діючу систему спрощеного оподаткування. Платити єдиний податок матимуть право ті підприємці, фізичні особи, дохід яких не перевищує 500 тисяч гривень в рік, і вони мають не більше 10-ти найманих працівників одночасно. Щодо юридичних осіб, то право перебувати на спрощеній системі оподаткування для них зберігається за умови використання 50 найманих працівників та загального доходу в межах 1 мільйон гривень на рік.


При цьому суб’єкти, які працювали на спрощеній системі раніше, не несли покарання за порушення терміну сплати. Тепер така відповідальність вводиться, у розмірі 50% від свого податку.


З 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва, діє Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».


Також залишається чинним порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/4045.


Згідно з пунктом 2 Порядку підставою для видачі Свідоцтва є подання суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви (додаток 1 Порядку) та платіжного документа про сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.


З 1 січня 2011 року фізичні особи платники єдиного податку, які ще були зареєстровані платниками податку на додану вартість, втрачають право використовувати дві системи оподаткування. Вони мають зробити вибір: або сплачувати на загальних засадах, або на спрощеній системі. Але якщо вони обирають друге, то повинні знати, що з 1 січня їх свідоцтво платника ПДВ буде анульовано і вони позбавляються права виписувати податкові накладні. Звичайно не виключено, що деякі підприємці не здадуть свідоцтво і будуть продовжувати виписувати накладні. Тоді неприємна ситуація виникає для контрагента, тобто для тієї особи, яка має ділові стосунки з цим платником. Такі податкові накладні після 1 січня будуть вважатися недійсними.

Фізичні особи – підприємці, які у 2011 році побажали залишитися на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку, до 17 грудня 2010 року повинні були подати до органів державної податкової служби за місцем податкового обліку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік за встановленою формою.


особливості сплати єдиного податку у 2011 році

Підрозділом 8 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачені особливості справляння єдиного податку:




1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

а) податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);

б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);

в) податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;

г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

ґ) плата за користування надрами;

д) збір за спеціальне використання води;

е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

є) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;


2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу, у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;


3) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;


4) зарахування до бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року;


5) повернення сум єдиного податку, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням цього підрозділу.

Відповідно до п.п.139.1.12 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України не включаються до складу витрат юридичної особи – платника податку на прибуток витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).
^ Податок на транспортні засоби

З 1 січня 2011 року вступають в силу зміни у сфері оподаткування транспортних засобів. Сьогодні платниками цього податку є і фізичні, і юридичні особи, які платять щорічно. Із введенням у дію Податкового кодексу власник транспортного засобу платитиме податок лише один раз, коли реєструє авто вперше. В подальшому якщо автомобіль продають, а інша особа його реєструє, то платити податок буде непотрібно.

У зв'язку із ухваленням Податкового кодексу втратив чинність Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» із змінами та доповненнями, яким визначались платники податку, об'єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також встановлювались пільги.

Тепер фізичні особи, які є власниками транспортних засобів, що відповідно до законодавства підлягають технічному огляду один раз на два роки, при проходженні у 2011 році такого технічного огляду або знятті транспортних засобів з обліку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату за 2010 рік податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставками, які діяли до 1 січня 2011 року, а фізичні особи, які були звільнені у 2010 році від його сплати, документ, що дає право на користування такими пільгами. У разі неподання таких документів технічний огляд транспортних засобів та зняття з обліку не проводяться.

Таким чином, у разі, якщо для транспортного засобу передбачено термін проходження техогляду — 1 раз на 2 роки, у 2011 році громадяни-власники транспортних засобів зобов'язані надати органу, який проводить техогляд транспортного засобу, документ про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, що передує техогляду (2010 рік), та за рік, в якому проходить техогляд (2011 рік), або за 2 роки разом, але у зв'язку з втратою з 01.01.2011 року чинності Закону 1963-ХІІ, за таким власником залишається обов'язок сплати податку з власників транспортних засобів за 2010 рік за ставками податку, які діяли до 1 січня 2011 року.

Тож громадянам-власникам транспортних засобів необхідно сплатити податок з власників транспортних засобів за 2010 рік під час проведення державного технічного огляду та зняття з реєстрації транспортних засобів у 2011 році.

Щодо повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, то відповідно до підрозділу 9 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу, зарахування до бюджетів таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.




Екологічний податок

В Україні донедавна збір за забруднення навколишнього природного середовища платили ті, хто його безпосередньо забруднює, наприклад, власники автомобілів.

З 1 січня 2011 року екологічний податок буде закладений у ціну паливно-мастильних матеріалів. Тобто подорожчає бензин. Але підвищення ціни на пальне також буде відбуватися поступово. З кожним роком на певний відсоток. Натомість держава вводить податкові пільги для тих підприємств, які використовують енергозберігаючі технології, чи працюють у цій галузі.
^ Податок на нерухомість
З 2012 року підлягатиме оподаткуванню житло, яке перебуває у власності громадян. Але це стосується тільки квартир, загальна площа яких перевищує  120 кв. метрів, та житлових будинків - площею більше 250 кв. метрів. Раз на рік їх власники платитимуть  не більше 1% від розміру мінімальної заробітної плати. Якщо площа квартири перевищує 240 кв. метрів, а площа будинку більше 500 кв. метрів, максимальна ставка податку на нерухомість - буде 2,7% від мінімальної зарплати. Цей податок сплатити можна протягом року.


Податок НА прибутОк підприємств

Відповідно до Податкового кодексу, ставки податку на прибуток підприємств буде знижено з 25 відсотків до 19 відсотків у 2011 та 2012 роках, та до 16 відсотків у подальшому.

Проте, за словами експертів, номінальна ставка податку не відображає реальності - так званої «ефективної» ставки податку, яка є значно вищою.

Ефективна ставка залежить від того, як визначається обсяг валових витрат бізнесу: чим більші валові витрати, тим менший прибуток декларують підприємства і, відповідно, менше сплачують податку.

Перелік витрат, які можна зараховувати до валових витрат невизначений, тому дає можливість для маневрів як самим підприємцям, так і податківцям.

Заборона юридичним особам включати витрати на СПД до неоподаткованих витрат була внесена для того, щоб закрити можливість ухилення від сплати податків.

«Як контролюючі органи, так і бізнес можуть по-різному визначати які витрати, і за якою ціною можна включати до валових», - каже Володимир Котенко, партнер та керівник податково-юридичної практики Ernst & Young в Україні.

Таким чином, юридичні особи могли або штучно збільшувати свої валові витрати, або списувати їх на фіктивні СПД. Водночас, податкова адміністрація в будь-який момент і з будь-якої причини може не погодитись із заявленими даними.

Відтепер, з одного боку, Податковий кодекс забороняє включати витрати, товари та послуги придбані від приватних підприємців до валових витрат. З іншого, так і не визначає чіткого переліку «дозволених» валових витрат.

Витрати на соціалку

Інше проблемне питання української економіки, яке заганяє більшість доходів населення в тінь - навантаження на фонд заробітної плати, залишається не вирішеним.

Податковий кодекс ситуацію не полегшує, а, скоріше, - навпаки.

З двох основних способів оптимізувати оплату праці, які застосовувались в Україні, можливим залишається тільки один: неофіційна зарплата в конверті.

Інший - переведення працівників на суб’єктів підприємницької діяльності, які платять єдиний податок, ускладнилося.

По-перше, тому що, як вже було сказано раніше, компанії не зможуть вносити витрати на спрощенців до валових витрат, а по-друге, тому що самі СПД також будуть зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок.

Цей внесок став, фактично, головним нововведенням для СПД. «З кожної гривні заробітної плати роботодавець платить додаткових 55 копійок соціальних виплат та податків: 40 копійок на соціальний фонд, а 15 копійок утримується як податок на прибуток з доходів фізичних осіб, - пояснює Володимир Котенко. - Роботодавцям дуже дорого платити білу зарплату».

В результаті, спрощенці щомісяця додатково, окрім єдиного податку, сплачуватимуть 35-40% від мінімальної зарплати. Тобто трохи більше 300 грн.

А от для роботодавців ситуація залишиться, фактично, незмінною. Експерти констатують, що змінюється тільки назва платежу, а його розмір залишається.
^
Єдиний соціальний внесок



Верховна Рада ухвалила закон про збір та облік єдиного соціального внеску. Глянемо тепер на нього пильніше. Що таке соціальний внесок, для чого він потрібен та як і в яких розмірах його сплачувати.

Якщо у вас є робота, яку ви як роботодавець пропонуєте працівникам, то, відповідно, ви виплачуєте за неї зарплату. З цієї зарплати проводиться відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох соціальних фондів – страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності, та від нещасних випадків на виробництві. Які це несе незручності для роботодавця, зрозуміло:

потрібно в усіх чотирьох фондах стати на облік;

робити відрахування до цих фондів;

заповнювати звітність по кожному фонду та звітувати в кожен окремо;

слідкувати за термінами подання звітності в чотирьох фондах.

Введення ж єдиного соціального внеску має полегшити подання звітності до цих фондів – всі ці відрахування зводяться в один, єдиний соціальний внесок, який сплачується одною сумою. Замість звітування в 4 різні інстанції ми сплачуємо  і звітуємось лише до Пенсійного фонду – адже саме Пенсійний фонд буде адмініструвати цей внесок. Тобто роботи мало б бути в 4 рази менше. Це має радувати.

Вираховуватись єдиний соціальний внесок буде за тим же механізмом, за яким сплачуються в даний момент внески до Пенсійного фонду. Як відомо, на даний момент внески складаються з:

відрахувань із зарплати самого найманого працівника;

нарахувань на фонд оплати праці, які проводить і оплачує роботодавець.

Із зарплати працівника відраховується приблизно 3,6 % – тобто 2% із зарплати поступає до Пенсійного, 1,6% – до інших соціальних фондів. Десь в цих межах і збережеться розмір внеску із зарплати найманого працівника.

єдиний соціальний внесок У спрощенЦЯ

2011 рік набирає обертів, і чим більше його обертів – тим більше питань. Наприклад, як тепер треба сплачувати внески до Пенсійного фонду підприємцю-фізичній особі на спрощеній системі оподаткування? Він – фізична особа на спрощеній системі оподаткування (тобто сплачує єдиний податок) і не має найманої праці.

Суттєва відмінність системи єдиного соціального внеску – це те, що тепер єдиний податок і сплата внесків до Пенсійного фонду розділені. Тобто сума податку повністю зараховується в податкову, і відщеплень з неї до Пенсійного фонду не робиться.

До 2011 року з єдиного/фіксованого податку проводилось відрахування до ПФУ в сумі 42% від суми податку. Тепер такого нема. Починаючи з 1 січня 2011 року, потрібно окремо сплатити податок і окремо – внесок до Пенсійного фонду.

Суму сплати підприємцем єдиного соціального внеску залежить, як і раніше, від розміру мінімальної зарплати. Вона становить 34,7% від розміру цієї самої мінімальної зарплати.

На 2011 рік мінімальна заробітна плата становить:

з 1 січня – 941 грн;

з 1 квітня – 960 грн;

з 1 жовтня – 985 грн;

з 1 грудня – 1004 грн.

Відповідно,  сума єдиного соціального внеску (34,7% від мін. зарплати), яку потрібно сплачувати до ПФУ, становить:

з 1 січня –  326,58 грн;

з 1 квітня –  333,12 грн;

з 1 жовтня – 341,80 грн;

з 1 грудня –  348,39 грн.

Як кажуть фахівці Пенсійного фонду,  варіант сплати один:

щомісяця

Якщо сплачувати щомісяця, то суми такі:

за січень, лютий, березень – по 326,58 грн;

за квітень - вересень – по 333,12 грн;

за жовтень, листопад – по 341,80 грн;

за грудень - 348,39 грн.

При щомісячній сплаті термін сплати – до 20-го числа місяця, наступного за звітним. Тобто, в такому разі за січень 2011 року ЄСВ потрібно сплатити до 20-го лютого, за лютий – до 20-го березня, і т.д.

Рахунок, на який вам потрібно сплачувати єдиний соціальний внесок, вам нададуть у вашому управління Пенсійного фонду України. Ці рахунки різні, і в кожному управлінні Пенсійного фонду вони інакші.
^ Торгові патенти

Податковим кодексом Ук­раїни внесено зміни у поря­док отримання торгових па­тентів на деякі види підпри­ємницької діяльності.

Тепер торговий патент — це державне свідоцтво з об­меженим строком дії на про­вадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким пере­дбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

Кодексом також змінено законодавчий термін «Плата за торговий патент» на «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності», що підкреслює належність такого збору до місцевих по­датків і зборів.

Збір за провадження дея­ких видів підприємницької діяльності відмінний від пла­ти за торговий патент, яка бу­ла встановлена Законом Ук­раїни «Про патентування де­яких видів підприємницької діяльності».

Так, ставки збору, від­повідно до Кодексу, встанов­люються сільськими, селищ­ними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року. Тобто, згідно з вимогами Ко­дексу, у разі змін мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року не­обхідно змінювати і ставки збору.

Кодексом також передбачена норма, за якою у разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений строк дія такого патен­ту анулюється з першого чис­ла місяця, що настає за міся­цем, у якому відбулося таке порушення. А суми збору, не сплачені в установлені стро­ки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюд­жету згідно з положеннями Кодексу. Ці норми спрямовані на покращення платіжної ди­сципліни платників збору та підвищення їхньої відпові­дальності.

Із введенням в дію Подат­кового кодексу також буде змінено форму торгових па­тентів та форму заявки на придбання торгових патентів, які будуть відповідати вимо­гам, встановленим Податко­вим кодексом України.










Контрольно-перевірочна діяльність органів дпс

З ухваленням Податкового кодексу України вирішено й низку проблемних питань, які виникали при здійсненні органами державної податко­вої служби контрольних функцій.

До прикладу, на законодав­чому рівні закріплено обов'язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зо­бов'язань, на підставі первин­них документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з об­численням і сплатою податків і зборів, ведення яких пере­дбачено законодавством.

При цьому, відповідно до Кодексу, платники податків зобов'я­зані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов'яза­них із виконанням вимог за­конодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання по­даткової звітності, для скла­дення якої використовуються зазначені документи.

Також Кодексом визначе­но, що у разі ліквідації платника податків вищенаведені документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Впро­ваджена норма є важливим кроком у частині контролю за здійсненням платниками по­датків операцій із суб'єктами господарювання, які ухиляються від сплати податків і зборів.

У разі незберігання платником податків передбачених законодавством документів протягом установлених строків та/або ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю введено відповідальність у вигляді штрафу.

З метою уникнення конфліктних ситуацій при проведенні документальних пе­ревірок Кодексом передбачено обов'язок платника по­датків надавати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служ­би документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

При цьому дозволяється отримання у платників по­датків належним чином
завірених копій даних доку­ментів, що свідчать про при­ховування (заниження)
об'єктів оподаткування, не­сплату податків, зборів (обо­в'язкових платежів), пору­шення вимог іншого законо­давства, контроль за дотри­манням якого покладено на органи державної податкової служби, або пов’язані з предметом перевірки.

Водночас, забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, за винят­ком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Торкнулися нововведення й контрольно-перевірочної діяльності органів ДПС. Зокрема, йдеться про перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових та касових операцій, які у По­датковому кодексі отримали назву «фактичні перевірки».

Таку назву ці перевірки от­римали, оскільки можуть здійснюватися саме за місцем фактичного провад­ження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності тако­го платника. Така перевірка здійснюється органом дер­жавної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками по­датків розрахункових опе­рацій, ведення касових опе­рацій, наявності ліцензій, па­тентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєст­рацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотри­мання роботодавцем законо­давства щодо укладення тру­дового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без поперед­ня платника податків (особи). Вона може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про держав­ну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби та виникає необхідність перевірки таких фактів;

отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за ним покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установ­леного порядку проведення розрахункових операцій, ка­сових операцій, патентуван­ня або ліцензування;

виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3 розділу ІІ Кодексу, а саме: дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, вироб­ництва та обігу підакцизних товарів, дотримання робото­давцем законодавства щодо укладення трудового догово­ру, оформлення трудових відносин з працівниками;

отримання в установле­ному законодавством поряд­ку інформації про викори­стання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та випла­ти роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізич­ною особою підприємницької діяльності без дер