Реферат: Лдфа п. Буряк

„Затверджую”

Ректор ЛДФА

_____________ П. Буряк

01 вересня 2009 року


ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

(із змінами та доповненнями)


ЛЬВІВ – 2009

Вступ


Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та після­вузівському етапах підготовки; посилення конкуренто­спроможності Європейської системи освіти.

На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 p. (протокол № 2/3- 4) та від 24 квітня 2003 p. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2004/2005 навчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.

Основним завданням впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення – можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети – створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов’язковою також є наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти.


^ 1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ


У положенні використано терміни, що подані у Законах України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. №2984-III та „Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. № 285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

Академічний календар – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

^ Академічний рік – поділ навчального року на семестри (два), кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі, тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, це академічний ступінь (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, в багатьох випадках дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

^ Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі.

Заліковий курс – курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти – соціально адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Знання – результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання – категорія, яка відображає зв’язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання виявляються в системі понять, думок, уявлень і образів, орієнтованих основ діяльності і т. ін., які мають певний об’єм і якість. Знання можна ідентифікувати тільки тоді, коли вони виявляються у вигляді уміння виконувати відповідні розумові або фізичні дії.

Характеризується рівнями сформованості знань щодо змісту навчального елементу:

ознайомлювально-орієнтований – особа має орієнтовне уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворювати формулювання визначень, законів і т .ін., уміє вирішувати типові завдання шляхом підставляння числових даних;




понятійно-аналітичний – особа має чітке уявлення і поняття щодо навчального об'єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніше засвоєних знань на типові ситуації;

продуктивно-синтетичний – особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, генерувати нові уявлення, переносити раніше засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації.

Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку модулів (навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові модулі.

Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про академію, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція – сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

^ Компетентнісний підхід – оцінка підготовленості фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня до професійної діяльності на основі наявності в них визначених стандартами компетенцій.

^ Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Структурно-діяльнісними елементами системи є:

кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно психофізичних норм засвоєння при використанні форм, методів і способів навчання), можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень).

Згідно додатка 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищою освітою, кредит – точно документована мінімальна умовна одиниця вимірювання „вартості” будь-якої складової навчальної програми, яку виконав студент під час навчання.

заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові;

модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один рік; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Магістрат – ступінь вищої освіти на базі бакалаврата.

Навички – дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності, а завдяки багаторазовим повторенням стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

^ Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін.(система змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

^ Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об’єм знань і (або) умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи і, як правило, закінчується тестом „Перевірка досягнень”, результати якого свідчать про рівень засвоєння знань, змісту певного матеріалу. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт – обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

^ Науково-методичне забезпечення вищої освіти – забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється науково-педагогічним колективами.

^ Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

^ Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Програма навчання – перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти. „Програма” також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.

^ Програма навчальної дисципліни – програма, що визначає мету, зміст, об'єм, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості умінь і знань, навчально-методичне забезпечення.

^ Результати навчання – специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), отримані в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання.

Система освіти – сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

^ Трансфер кредитів – „перенесення кредитів” у розумінні визнання в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Порівняльна характеристика існуючої і нової термінології
Існуюча термінологія

Нова термінологія

Дисципліна

Модуль

Блок дисциплін, які викладаються у заданий інтервал часу

Блок модулів

Тема

Змістовий модуль

Декілька тем, поєднаних за змістом (розділ дисципліни)

Заліковий модуль

(блок змістових модулів)

Навантаження в годинах на проведення поточного контролю рівня знань з окремих розділів дисципліни

Заліковий кредит



^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (КМСОНП)


Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.


^ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


3.1. Вимоги до впровадження КМСОНП


3.1.1. Основні елементи ECTS для впровадження КМСОНП в академії є:

інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про академію, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;

договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);

академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ECTS.

3.1.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, котрі об’єднані у блоки – розділи навчальної дисципліни.

3.1.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

3.1.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних модулів (дисциплін) визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента.

3.1.5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного циклу та природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

3.1.6. Індивідуальний навчальний план студент формує особисто під керівництвом куратора в КМСОНП.

3.1.7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов’язкових та вибіркових модулів (дисциплін), передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.1.8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.

3.1.9. Зарахування модулів (дисциплін), включених у індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

3.1.10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.


^ 4. ПРИНЦИПИ ВПРОВАДЖЕННЯ КМСОНП


Для впровадження КМСОНП доцільно дотримуватися таких принципів:

4.1. Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

4.2. Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

4.3. Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

4.4. Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

4.5. Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

4.6. Гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

4.7.^  Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку ґрунтується на створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

4.8. Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

4.9. Технологічності та інноваційності потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

4.10. Усвідомленої перспективи забезпечується створенням умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення

4.11. Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки


^ 5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ


Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.


^ 6. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМСОНП


6.1. Організаційне забезпечення КМСОНП


Організаційне забезпечення КМСОНП передбачає координацію заходів з запровадження КМСОНП та використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, видів діяльності суб’єктів і об’єктів навчального процесу, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

6.1.1. Основні напрями діяльності академії в умовах КМСОНП.

1. Координація заходів з проведення педагогічного експерименту.

2. Розробка та впровадження нормативних документів для супроводу педагогічного експерименту:

інформаційний пакет про академію в розрізі спеціальностей;

навчальний контракт (договір про навчання);

індивідуальний навчальний план та академічна довідка;

відомість рейтингової успішності, залікові та екзаменаційні відомості;

договір про міжнародну співпрацю з європейськими навчальними закладами;

нормативи обліку педагогічного навантаження викладачів;

системи заохочення та стимулювання студентів і викладачів;

3. Систематичне проведення науково-методичних конференцій, семінарів, педагогічних читань ті ін.

4. Створення постійно діючої виставки літератури з проблем Болонського процесу та електронної сторінки на web сайті.


6.1.2. Основні завдання діяльності факультетів в умовах КМСОНП.

1. Призначення координатора ESTS.

2. Випуск інформаційного пакета про факультет та спеціальності.

3.Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців за спеціальностями.

4. Концепція освітньої діяльності за спеціальністю, напрямом підготовки.

5.Розробка та затвердження навчальних та робочих планів підготовки фахівців.

6.Систематичний контроль за поточним організаційним та методичним супроводом експерименту.

6.1.3. Основні завдання діяльності кафедр в умовах КМСОНП.

1. Створити робочу групу з питань організаційного та науково-методичного супроводження педагогічного експерименту.

2. Розробити план заходів щодо проведення педагогічного експерименту.

3. Здійснити оновлення методичного забезпечення навчального процесу:

внести зміни в навчальні програми;

розробити робочі програми навчальних дисциплін відповідно до принципу модульності;

розробити систему оцінювання змістових модулів з використанням системи залікових кредитів;

забезпечити супровід змістових модулів пакетом навчально-методичних матеріалів.

4. Апробація нових форм організації навчального процесу на основі інформаційних технологій.


^ 6.2. Науково-методичне забезпечення КМСОНП


6.2.1. Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає:

державні стандарти освіти;

навчальні плани;

навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

програми навчальної, виробничої й інших видів практик;

підручники і навчальні посібники;

інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового тестування;

методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання ІНДЗ, курсових і дипломних робіт.


6.2.2. Інноваційною формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), який складається з таких компонентів:

навчальна програма дисципліни;

робоча програма дисципліни;

тексти лекцій;

плани семінарських занять;

практикум для проведення практичних та лабораторних занять;

завдання для самостійної роботи студентів;

пакети тестів;

модулі перевірки знань;

індивідуальні навчально-дослідні завдання;

програми всіх видів практик;

програми державної атестації;

рекомендована література;

питання, які виносяться на контроль.


^ 6.3. Графік навчального процесу


Тривалість навчального року становить 52 тижні. Тривалість канікул – 10 тижнів (2 після осіннього + 8 після весняного семестрів). Навчальних тижнів на рік – 42, з них: в осінньому семестрі – 18 тижнів; у весняному семестрі – 18 тижнів.

Проміжний модульний контроль проводиться без організації залікової сесії за рахунок аудиторних годин, відведених на вивчення дисципліни.


Графік навчального процесу для студентів І, ІІ, ІІІ курсів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

01.09. – 04.01.

18 тижнів

– теоретичне навчання

05.01. – 11.01.

1 тиждень

– різдвяні канікули

12.01. – 25.01.

2 тижні

– зимова екзаменаційна сесія

26.01. – 01.02.

1 тиждень

– канікули

02.02. – 07.06.

18 тижнів

– теоретичне навчання

08.06. – 28.06.

3 тижні

– літня екзаменаційна сесія

29.06. – 05.07.

1 тиждень *

– суспільно-трудова практика

(*за графіком)

06.07.– 31.08.

8 тижнів

– канікули


Графік навчального процесу для студентів ІV курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

01.09. – 04.01.

18 тижнів

– теоретичне навчання

05.01. – 11.01.

1 тиждень

– різдвяні канікули

12.01. – 25.01.

2 тижні

– зимова екзаменаційна сесія

26.01. – 01.02.

1 тиждень

– канікули

02.02. – 12.04.

10 тижнів

– теоретичне навчання

13.04. – 26.04.

2 тижні

– екзаменаційна сесія

27.04. – 14.06.

8 тижнів

– виробнича практика

15.06.– 05.07.

3 тижні

– державна атестація


Графік навчального процесу для студентів V курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст”

01.09. – 18.01.

20 тижнів

– теоретичне навчання

19.01. – 08.02.

3 тижні

– екзаменаційна сесія

09.02. – 15.02.

1 тиждень

– канікули

16.02. – 01.03.

2 тижні

– навчальна практика

02.03. – 19.04.

6 тижнів

– переддипломна практика

20.04. – 31.05.

6 тижнів

– підготовка дипломної роботи

01.06.– 28.06.

4 тижні

– державна атестація

Графік навчального процесу для студентів V курсу освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”

01.09. – 04.01.

18тижнів

– теоретичне навчання

05.01. – 18.01.

2тижні

– екзаменаційна сесія

19.01. – 25.01.

1 тиждень

– канікули

26.01. – 08.03.

6 тижнів

– теоретичне навчання

09.03. – 15.03.

1 тиждень

– екзаменаційна сесія

16.03. – 26.04.

6 тижнів

– переддипломна практика

27.04. – 07.06.

6 тижнів

– підготовка дипломної роботи

08.06.– 28.06.

3 тижні

– державна атестація


Графік навчального процесу приводиться в робочих навчальних планах підготовки фахівців за спеціальностями та освітньо-кваліфікаційними рівнями.

^ 6.4. Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу – в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, всі види практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Ціна кредиту складає 36 академічних годин (як правило, 18 годин становлять аудиторні заняття, 9 – індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин – самостійна робота студентів). Можливі також співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять – 60%:40%, 40%:60%.

Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).

Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів (включно поточне та підсумкове тестування).

На навчальні, виробничі, переддипломні та інші види практик, кваліфікаційний екзамен, підготовку і захист дипломних та магістерських робіт кредити відводяться окремо та встановлюється в них співвідношення годин аудиторної, індивідуальної та самостійної робіт в залежності від змісту та специфіки видів діяльності студента при їх виконанні.

У навчальних та робочих навчальних планах підготовки, індивідуальних навчальних планах студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі „Кредити ECTS”.

В академічних журналах у частині, де обліковуються лабораторно-практичні заняття, ведеться також облік індивідуальних занять викладачів зі студентами (вводиться додаткова графа „Індивідуальні заняття”).

^ 6.5. Навчальний план


Згідно вимог ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМСОНП визначає базовий навчальний план, який складається на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальностей (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний (робочий) навчальний план.

Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, на один навчальний рік – 60 кредитів, у семестр –біля 30 кредитів.

Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки спеціаліста та магістра становить 240 кредитів, на один навчальний рік – 60 кредитів, у семестр – біля 30 кредитів.

Рекомендується таке аудиторне навантаження студентів:

освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр” – до 30 годин на тиждень;

освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст” – до 24 години на тиждень;

освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” – до 18 годин на тиждень.


^ 6.6. Базовий навчальний план


Базовий навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр), та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), вид індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і рекомендований розподіл по семестрах.

Крім навчального плану, в інформаційному пакеті спеціальності додатково подається перелік навчальних дисциплін (курсів), які вивчає студент у посеместровому форматі із зазначенням кількості кредитів із кожної навчальної дисципліни.


^ 6.7. Робочий навчальний план


Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.


^ 6.8. Індивідуальний навчальний план студента


Індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, який складає студент разом із куратором на початку кожного навчального року, і містить інформацію про перелік, обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності) і послідовність вивчення навчальних дисциплін.

Індивідуальний навчальний план студента є додатком до „Інформаційного пакету спеціальності”, який студент отримує після зарахування на навчання.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові модулі.

^ Нормативні модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Вибіркові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на всіх спеціальностях повинні бути уніфікованими в установленому порядку.

Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 60 залікових кредитів.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

^ Зарахування модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю якості освіти студента протягом навч