Реферат: Матеріали науково-практичної конференції м. Чернігів, 1 листопада 2011 року Чернігів 2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Вузівська бібліотека у формуванні та розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу


Матеріали науково-практичної конференції

м. Чернігів, 1 листопада 2011 року


Чернігів

2011

УДК 027.7

ББК Ч73

В 88


Вузівська бібліотека у формуванні і розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу : матеріали наук.-практ. конф. (м.Чернігів, 1 листопада 2011 р.) / уклад. В. Л. Полешко ; відп. ред. Г. Г. Макарова – Чернігів : Наук. б-ка ЧНПУ ім. Т. Г Шевченка, 2011.   65 с.


Матеріали науково-практичної конференції складено редакційною групою Наукової бібліотеки ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка.

Тексти доповідей всебічно висвітлюють тему конференції «Вузівська бібліотека у формуванні і розвитку освітнього і наукового середовища університетського комплексу». Кожен виступ базується на практичному досвіді окремої бібліотеки.


Гол. ред. Г. Г. Макарова

Відп. ред. Л. Г. Ушак

Мовне редагування В. І. Кавінська

Уклад., комп’ютерна

верстка і дизайн В. Л. Полешко


^ Редакторська група поважає авторське право: за виклад, зміст публікацій, достовірність інформації відповідальність несуть автори доповідей

ЗМІСТ


Макарова Г. Г. Освітньо-інформаційна діяльність вузівської бібліотеки з формування екологічної культури користувача

4


Мігрін С. В. Збереження користувача у сучасних умовах роботи вузівської бібліотеки

10


Аліференко І. М. Роль бібліотечного краєзнавства в організації культурно-інформаційного простору місцевої громади

17


Мартиненко О. В. Електронний каталог. Переваги машиночитаємої каталогізації. Лінгвістичне забезпечення електронного каталогу

25


Морозов О. С. Книжкове зібрання «Полоніка» бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя як об’єкт історико-книгознавчих досліджень

29


Макаренко Г. В. Аспекти наукової діяльності бібліотеки Чернігівського державного інституту економіки та управління

36


Мачача С. М. Проблеми і можливості організації інформаційно-бібліографічного супроводу навчального процесу

41


Карпенко Н. О. Індексування, анотування та реферування як види аналітико-синтетичної обробки документів

49


Ільченко І. О. Маркетингові дослідження бібліотечних послуг

55


Бакун С. М. Роль університетської бібліотеки у підготовці сучасного висококваліфікованого спеціаліста

59


Відомості про авторів

67



УДК 027.7:37.015.31:57.081.1


Ганна Макарова


^ ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВУЗІВСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ

КУЛЬТУРИ КОРИСТУВАЧІВ


Термін «екологічна культура» вперше з’явився у 20-х роках ХХ ст. у працях американської школи «культурної екології» [10, c. 6]. У 60-х рр. ХХ століття людство зіткнулося з проблемою «глобальної екологічної кризи». З цього часу починається переосмислення змісту категорії «екологічна культура».

Поняття «культура» походить від латинського «cultura» – догляд, обробіток, виховання [89, с. 203]. Найбільш прийнятим є трактування: культура – це вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності [7, c. 7].

За всю історію існування людей виник «неприродний», тобто створений людиною світ з певними правилами існування в ньому.

В освітньо-виховному процесі тема культури і природи набуває особливої важливості, оскільки безпосереднім чином пов'язана з вивченням природних процесів і їх впливу на людину. [6, c.30-31].

Екологічна криза, яка стала сьогодні реальністю, порушує проблему кардинальних змін у екологічній культурі, потрібно щоб сучасна людина усвідомлювала екологічні проблеми, відповідала за наслідки своєї діяльності у середовищі та визнавала самоцінність довкілля, що відповідає екологічному способу життя.

Факторами, які сприятимуть формуванню усвідомлюваного та відповідального екологічного способу життя є:

світогляд, що базується на високому рівні екологічної культури;

вміння проектувати екологічну діяльність;

вміння прогнозувати наслідки екологічної діяльності [85, с.131].

Рівень відповідальності залежить від того наскільки особистість може попередити негативні наслідки своєї екологічної діяльності та ліквідувати їх, якщо вони вже трапились, а також від того, наскільки вона може спроектувати свою екологічну діяльність, щоб не завдати шкоди довкіллю. Рівень відповідальності формується через засвоєння екологічної культури.

Екологічна культура це і знання, що стосуються основних закономірностей і взаємозв'язків у природі і суспільстві, це і емоційно-чуттєві переживання, і емоційно-ціннісне і діяльністно-практичне відношення до природи, суспільства, до дійсності.

Екологічна культура - це і рівень сприйняття людьми природи, навколишнього світу і відношення людини до світу. [88, c. 43].

Екологічна культура поєднує два світи - природний і соціальний, що визначається відношенням «людина — діяльність — природа» [4, c. 217]. Формується шляхом екологічної освіти та екологічного виховання.

Екологічна освіта включає розповсюдження екологічних рішень, інформації про стан навколишнього середовища, природних ресурсів, екологічної безпеки в цілях формування в суспільстві основ екологічної культури. Екологічне виховання ставить завдання формування екологічної поведінки людини в навколишньому природному середовищі. [54, c. 118].

Формування екологічної культури в процесі навчання - це оптимальна форма екологічного виховання.

Особливе значення, на наш погляд, має процес формування екологічної культури в період навчання у вищій школі. Для якої б діяльності не готувався фахівець, він повинен володіти екологічною етикою і екологічною культурою. Тому екологізація освіти розглядається як важлива сучасна тенденція в освітніх системах.

Найголовнішим завданням виховного процесу у вузі є всебічний розвиток особистості, формування активної життєвої позиції студента, комплексу мотивацій для подальшого активного трудового життя.

Поза сумнівом, додатковою педагогічною умовою підвищення екологічної культури студентів буде створення екологічного виховуючого середовища в бібліотеці навчального закладу. Тому що дієвим засобом виховання екологічної культури є інформаційно-просвітницька робота вузівських бібліотек.

Розвиток сучасного суспільства, заснованого на інформаційно-комунікаційних технологіях, висуває нові вимоги до бібліотек. Головна місія бібліотек – збирання, зберігання, створення, розповсюдження та використання загальнодоступної інформації перетворила їх в нових умовах на центри інформатизації суспільства [128, с. 12].

Бібліотеки як комунікативні центри традиційно називають закладами позашкільної освіти та виховання [127, c. 121].

Вузівські бібліотеки працюють з молоддю, яку формують за допомогою книги. І тому виховна функція для вузівських бібліотек є однією з головних. [78, c. 36].

Одним з основних напрямків виховної роботи Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка є формування екологічної культури.

Представляє інтерес створений спільно з кафедрою екології на базі Наукової бібліотеки інформаційно-екологічний центр. Одне із завдань Центру — визначення і комплектування «ядра» літератури екологічного профілю, що покликане допомогти освоєнню основного змісту екологічної проблематики і формуванню у користувачів бібліотеки екологічної культури.

Створенню центру передувало вивчення досвіду роботи бібліотек Росії з цього питання. Такі центри почали створюватись у них у кінці 90-х років ХХ століття. До речі, на базі Російської державної юнацької бібліотеки в 2002 р. був створений Всеросійський бібліотечний науково-методичний Центр екологічної культури.

В Україні, нажаль, не дивлячись на активну роботу бібліотек різних відомств з цього напрямку, робота не скоординована, не має достатнього методичного забезпечення.

Нашою Науковою бібліотекою здійснена спроба вивчення та узагальнення роботи з формування екологічної культури. З цією метою проводиться наукове дослідження, в рамках якого, проведена дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування екологічної культури користувачів вузівської бібліотеки. Для участі в експерименті залучались чотири контрольні групи студентів хіміко-біологічного факультету. Протягом місяця організовувались заходи екологічної тематики, двічі проводилось анкетування. Результати якого свідчили про ефективність проведених заходів. Через рік з цими ж контрольними групами проводився повторний експеримент, результати узагальнювались.

У рамках діяльності інформаційно-екологічного центру та наукового дослідження протягом останніх років проводився ряд масових заходів екологічного спрямування, зміст яких був націлений на формування екологічної грамотності, екологічної культури та пропагування здорового способу життя. Використовувались різні форми роботи: конференції, усні журнали, Дні інформації, презентації книг, тематичні бесіди, конкурси, вікторини. Стали традиційними заходи за участю наукових співробітників та викладачів. Щорічно проводяться заходи до знаменних, пам'ятних дат і подій - Дня Землі, Всесвітнього дня навколишнього середовища, Всесвітнього дня води і т.д.

Перелік заходів, їх сценарії знайшли своє відображення у підготовленому до друку методичному посібнику для бібліотечних працівників «Виховна робота екологічного спрямування Наукової бібліотеки Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка».

Окрім цього в бібліотеці налагоджена робота з природоохоронними органами, органами державного управління, громадськими і іншими зацікавленими організаціями з виховання екологічної культури.

Достатньо укомплектований фонд літературою екологічного напрямку, забезпечується повноцінна необхідна підписка на періодичні видання екологічного спрямування.

Фонд з екології постійно поповнюється за рахунок придбання друкованих видань (збірки статей, монографії, програми, конспекти лекцій, періодичні матеріали), подарункові видання кафедри екології університету.

Систематичні масові заходи з користувачами допомагають бібліотеці знайти своє місце та усвідомити свою роль в системі неперервного екологічного виховання студентів університету.

Щорічно проводиться ґрунтовний аналіз діяльності книгозбірні з цього питання, виявляється і розповсюджується кращий досвід, активізується діяльність бібліотеки з формування екологічної культури користувачів та приєднання до вирішення екологічних проблем, здійснюється активна участь у розповсюдженні екологічної інформації, екологічних знань, пропаганді природоохоронних ідей; активізували нові форми роботи з використанням новітніх інформаційних технологій.

Фахівцями науково-бібліографічного відділу пропонується довідково-бібліографічна методика пошуку екологічної літератури, що сприяє найбільш повному задоволенню потреб користувачів та підвищенню грамотності в області екології. Щорічно до електронної головної картотеки статей вноситься понад 2000 аналітичних описів з питань екології. На замовлення кафедр готуються списки літератури, бібліографічні покажчики, перегляди літератури, традиційні та віртуальні книжкові виставки, тематичні масові заходи.

Результатом проведення масових заходів стало обґрунтування важливості виховання екологічної культури як самостійного напряму діяльності бібліотек; ініціація вивчення досвіду роботи бібліотек України та зарубіжжя в цій сфері.

На сучасному етапі в роботі інформаційно-екологічного центру визначилось декілька напрямів розвитку:

Розширення тематики фондів з екології за рахунок додавання інформаційних ресурсів по екологічному краєзнавству, як логічне об'єднання інформаційного поля.

Залучення додаткових, зокрема малотиражних документів по екології від організацій і державних структур.

Створення горизонтальних зв'язків з подібними структурними підрозділами в регіонах, які дозволять надати додаткові можливості для інформаційної підтримки користувачів.

Для виконання часто виникаючих запитів користувачів за екологічною інформацією потрібна наявність оперативних і доступних джерел. Такими джерелами могли б стати бібліотеки.

Способи взаємодії на основі сучасних технологій можуть бути:

Електронна доставка документів;

Обмін власними ресурсами на електронних носіях, зокрема на компакт-дисках;

Надання відповідей на запити при здійсненні зв'язку в режимі «питання-відповідь»;

Розподілена підготовка і створення ресурсів по екології.

На основі наявних інформаційних ресурсів з екології, висококваліфікованих бібліотечних кадрів, напрацьованих зв'язків з організаціями, що працюють у напрямі екології, доцільним стає створення на базі бібліотек інформаційних центрів-партнерів з екології. У наших інформаційних центрах може бути зосереджений основний масив інформації з екології як для завдань користувачів, так і для завдань місцевого самоврядування і державних структур.

Бібліотека володіє всіма можливостями стати тією структурою, яка робить безпосередній вплив на формування екологічної культури на користь стійкого розвитку, структурою, що відповідає всім вимогам переходу суспільства на нову фазу розвитку.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Агаларова, П. И. К вопросу о формировании экологической культуры молодого поколения [Текст] / П. И. Агаларова // Высш. образование сегодня. – 2008. – № 6. – С. 42–47.

Бокань, В. Культурологія [Текст] / В. Бокань. – К. : МАУП, 2003. – 136 с.

Бровкін, А. Інформаційна місія бібліотекаря [Текст] / А. Бровкін, Н. Каліберда // Бібл. вісн. – 2002. – № 6. – С. 6–9.

Гончаренко, С. У. Український педагогічний словник [Текст] / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.

Грабар, Н. Інформаційно-виховні функції бібліотеки вищого навчального закладу [Текст] / Н. Грабар // Вісн. Книжк. палати. – 2004. – № 1. – С. 35–37.

Добровольський, В. В. Екологічні знання [Текст] : навч. посіб. / В. В. Добровольський. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. – 300 с.

Каган, М. С. Философия культуры [Текст] / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1996. – 416 с.

Крисаченко, В. С. Екологія. Культура. Політика: концептуальні засади сучасного розвитку [Текст] / В. С. Крисаченко, М. І. Хилько. – К. : Знання України, 2002. – 598 с.

Культурология [Текст] / под ред. В. А. Фортунатовой, Л. Е. Шапошникова. – М. : Высш. шк., 2003. – 304 с.

Льовочкіна, А. Екологічна культура в умовах екологічної кризи [Текст] / А. Льовочкіна // Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя / АПН України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. : Пед. думка, 2007. – С. 129–135.

Формирование экологической культуры и развитие молодёжного движения [Текст] / под. ред. В. М. Захарова ; Центр экол. политики и культуры, Центр экол. политики России. – М. : Акрополь, 2008. – 340 с.



УДК 024.1:027.7


Світлана Мігрін


^ ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ КОРИСТУВАЧА

В СУЧАСНИХ УМОВАХ РОБОТИ

ВУЗІВСЬКОЇ БІБЛІОТКИ


Створення і функціонування єдиного інформаційно-освітнього середовища вищої освіти надає підготовці фахівців нову сучасну якість, що відповідає потребам і перспективам науково-технічного розвитку суспільства у ХХІ столітті, яке називають століттям знань.

Для досягнення нової якості та успішного її розвитку визначальним є рівень інформаційно-бібліотечного обслуговування, максимальне забезпечення навчальної та наукової діяльності вузів навчально-методичними комплексами, доступом до світових баз даних. Бібліотека, яка є посередником між постійно зростаючим потоком інформації та її користувачами, покликана забезпечувати успішний інформаційний супровід навчального процесу вузу, і , у підсумку, стає гарантом якості освіти.

Університетське середовище є найоптимальнішим для використання існуючих і створення нових інформаційних ресурсів, подальшого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій, бо саме у ВНЗ одночасно і в різних формах, у навчанні та наукових дослідженнях створюються і використовуються сучасні інформаційні ресурси і технології.

Характерною прикметою сьогодення є поєднання моделей діяльності бібліотек ВНЗ, тобто паралельне застосування ними традиційних та електронних каналів (ЕК) і засобів комунікації, поєднання лінійного і нелінійного подання інформації. Водночас відзначається поступове, але невпинне домінування електронної комунікації, яка має нелінійну структуру, бо саме завдяки їй можливим є вирішення проблеми інтеграції всього інтелектуального потенціалу суспільства в систему документальних комунікацій та максимально ефективне забезпечення його подальшого використання.

Це в свою чергу призводить до об’єктивних причин зменшення кількості користувачів в бібліотеках. Ось більш детальний їх перелік:

наявність у багатьох користувачів персональних комп’ютерів;

можливість звертатися через мережу Internet до повнотекстових баз даних, до електронних каталогів, виставлених на сайтах, які одразу, без відвідування бібліотеки, допомагають вирішити: йти до бібліотеки чи ні;

можливість віддаленого перегляду читачем персонального електронного формуляру з будь-якого робочого місця в режимі реального часу;

віртуальні виставки, які допомагають користувачам ознайомитись з книгами у зручний час;

виставлені на сайтах тематичні бібліографічні списки за ЕК, покажчики, пошук інформації за темами;

одержання віртуальної довідки;

можливість зробити on-line замовлення, якщо необхідний документ знайдено в ЕК;

продовження термінів користування літературою дистанційно (електронна пошта або через сайт бібліотеки);

наявність у бібліотеках ксерокопіювальної техніки.

Отже, з упровадженням в повсякденну практику нових інформаційних технологій, відбувається стрімкий перехід реальних читачів у віртуальний світ, що, безумовно, позначається на роботі вузівських (та інших) бібліотек, які в значній мірі зазнають спаду читацької активності. Виникає гостра проблема збереження користувача в сучасних умовах роботи бібліотек ВНЗ.

У 2011 р. бібліотеками вузів Чернігівського регіону:

Науковою бібліотекою Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка; бібліотекою Чернігівського державного технологічного університету; науковою бібліотекою Чернігівського державного інституту економіки та управління; бібліотекою Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці; бібліотекою Ніжинського державного університету імені М. Гоголя було проведено анкетне опитування, об’єктами якого стали 168 студентів цих вузів.

Мета дослідження – визначення стратегії і тактики оптимального інформаційного забезпечення освітньо-наукової діяльності.

У ході дослідження вирішувались такі завдання:

визначення відповідності функціонування вузівської бібліотеки сучасним тенденціям та вивчення оцінки користувачами сучасної бібліотеки;

вивчення інформаційних сподівань, інформаційної поведінки користувачів та проблем, які виникають у них у процесі роботи з інформацією;

вивчення факторів, що обумовлюють потреби звертатися до бібліотеки;

визначення ступеня задоволення запитів читачів та якості використання відповідних інформаційних ресурсів;

визначення рівня бібліотечного комфорту для користувачів.

Результати дослідження свідчать:

- 73% студентів відвідують бібліотеку кілька разів на тиждень, тобто це наші постійні користувачі;

- 11% - раз на два тижні;

- 16% - раз у три-чотири тижні.

^ Основними мотивами звернення до послуг книгозбірні для 96% респондентів є навчання, самоосвіта – для 33%; дозвілля – для 17%; потреба душі – для 14%. Питання передбачало кілька варіантів відповідей.

Вузівська бібліотека приваблює більшість опитаних:

уважним ставленням бібліотекарів до користувачів – 42%;

універсальним фондом – 40%;

оперативним обслуговуванням – 31%.

Крім цього,

зручним графіком роботи – 29%;

широким спектром послуг – 19%;

цікавими масовими заходами – 14%.

Питання передбачало кілька варіантів відповідей.

Цікаво відзначити, як користувачі сприймають впровадження у діяльність бібліотек нових інформаційних технологій.

52% опитаних надали перевагу традиційному бібліотечному обслуговуванню;

42% - електронному;

6% - не змогли відповісти.

Частіше користуються:

традиційними каталогами – 65% респондентів;

електронними каталогами – 16%;

7% вважають, що у бібліотеці мають бути як карткові, так і електронний каталоги;

не змогли відповісти на запитання – 12% опитаних.

Отже, ці результати свідчать, що користувачі все ж таки надають більшу перевагу традиційному бібліотечному обслуговуванню та друкованим джерелам інформації, ніж електронним. Читачі пояснюють, що їм так більш зручно, більш зрозуміло, вони так звикли, а електронний каталог ще не опанували.

Незважаючи на це, користувачі хочуть бачити вузівську бібліотеку сучасною, комп’ютеризованою, що відповідає вимогам нового інформаційного суспільства.

49% респондентів визнають наявність Wi-Fi-Zone необхідною в бібліотеці.

70% опитаних студентів ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка бажають бачити читальний зал гуманітарних наук комп’ютеризованим.

Таким чином, аналіз результатів опитування користувачів підтверджує думку про те, що на сьогодні книга, як друкований носій інформації,

Internet – віртуальний інформаційний простір, що забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів, спрямовані на виконання спільних завдань щодо організації інформаційно-бібліотечного забезпечення запитів та потреб користувачів, взаємно доповнюють один одного, формуючи єдиний інформаційний простір бібліотеки, а не конкурують між собою.

На сьогоднішній день більшість респондентів вказують, що Internet в тій чи іншій мірі замінити, особисто для них, книгу не може. Вузівська бібліотека приваблює їх універсальним змістом книжкових фондів.

Чи влаштовує студентів наявність літератури при підготовці до семінарських занять, при написанні рефератів, курсових, дипломних робіт, до педагогічної практики в школі?

59% опитаних відповіли – «так»;

18% - «частково»;

23% - «ні».

Читачі кожної вузівської бібліотеки надали рекомендації – яких саме необхідних їм видань не вистачає у фонді.

Спільне в них: більше періодичних видань, сучасної літератури з історії, політики, економіки, правознавства,філософії, мистецтва, сучасної художньої літератури, наявність більшої кількості примірників підручників та навчальних посібників.

Більшість опитаних розуміють, що навіть найбагатший локальний бібліотечний фонд – обмежений – і на його основі неможливо повністю задовольнити потреби користувачів в інформації.

53-м% респондентів доводиться звертатися до фондів інших бібліотек;

40% - не звертається;

7% - не змогли відповісти на запитання.

Наскільки допомагають користувачам у підборі необхідної літератури експоновані в бібліотеці книжкові виставки?

49% опитаних часто користуються літературою з виставок;

40% - не користуються;

11% - не змогли відповісти на запитання.

При цьому,

20% - звертають увагу на літературу за допомогою бібліотекаря;

37% - звертають увагу самі;

43% - не змогли відповісти на запитання.

Зорієнтуватися у величезному потоці інформації, допомогти знайти бажану користувачеві інформацію з найбільшою повнотою і точністю при найменших затратах зусиль і часу покликані бібліографи.

Чи звертаються студенти до чергового бібліографа та чи задоволені вони консультацією?

«часто звертаються і задоволені» – 38% опитаних;

«нечасто, але задоволені» - 36%;

«не задоволені» - 3%;

зовсім не звертаються за консультацією – 13%;

не змогли відповісти - 10%.

Оскільки бібліотека, в першу чергу, спрямована на обслуговування читача, читач має бути найвищим пріоритетом, а обслуговування – якісним та комфортним.

Більшість респондентів (92%) влаштовує графік роботи книгозбірні, лише 8% - «ні».

^ Претензій до працівників бібліотеки не має 89% опитаних.

87% студентів витрачає не більше 15 хвилин, чекаючи своє замовлення.

Вузівські бібліотеки приваблюють користувачів багатством книжкових фондів; затишною атмосферою, сприятливою для навчання; зручністю та дизайном; доброзичливим ставленням працівників бібліотек, які завжди допоможуть у підборі необхідної інформації.

Взагалі, найважливішими рисами працівника бібліотеки читачі вважають:

привітність – 76%;

професіоналізм – 70;

вміння знайти компроміс – 19%.

Респонденти обирали кілька варіантів відповідей.

На 88% опитаних бібліотека справляє позитивні враження; на 16% - «непогані». Лише на 5% респондентів бібліотека не справляє вражень.

Таким чином, результати дослідження виявили, які сподівання пов’язують з вузівською бібліотекою наші користувачі.

Як бачимо, друковані видання все ж таки залишають за собою провідні позиції у забезпеченні їхніх інформаційних запитів.

Інформаційні ресурси Internet-мережі, як правило, доповнюються інформацією з друкованих джерел, тобто Internetі книга взаємно доповнюють одне одного і вирішують спільні завдання. Переваги друкованих носіїв інформації в їх доступності, практичності використання, точності, достовірності інформації, не потребують ПК. Переваги Internet-мережі: оперативність, інформативність, мобільність.

Отже, читачі розглядають сучасну вузівську бібліотеку як інформаційний центр, який організовує важливу частину інформаційно-освітнього простору університету, і, поєднуючи в собі традиційні та інноваційні характеристики і послуги, забезпечує користувачам доступ у світовий інформаційний простір.

Бібліотека може полегшити доступ до Інтернету, але вона не може бути витіснена ним. Інформаційне суспільство лише створює нові умови для роботи бібліотек і висуває до них нові вимоги. Необхідно вміти показати нестандартний зміст і форму, нове бачення, нову лексику, нові засоби комунікації, внести ауру новизни і працювати у режимі випередження.

Перш за все, обслуговування має бути комфортним. Саме про комфортність бібліотечного обслуговування слід піклуватися як про одну з умов конкурентоспроможності бібліотек в сучасному світі інформаційних технологій і обов’язковою умовою подальшого розвитку бібліотечної справи.

Комфорт має бути фізичним, психічним і, найважливіше, інтелектуально-інформаційним. Він виникає внаслідок інтелектуального задоволення від необхідної і достатньої зручності доступу до інформації. Поступове перетворення читацьких місць в ділові місця, в офіс з комп’ютером, сканером, Інтернетом, двома моніторами для одночасної роботи з різними блоками текстової і графічної інформації зможуть відіграти значну роль у створенні інтелектуально-інформаційного комфорту. Можливості такої діяльності у бібліотеці мають бути вищими ніж ті, що є у користувачів вдома.

Тобто, одне із завдань бібліотек – формувати випереджуючий рівень інформаційного середовища, а отже, і рівень інтелектуально-інформаційного комфорту.

Серед багатьох напрямків удосконалення бібліотечного обслуговування можна виділити формування фонду з використання традиційних форм комплектування, а також формування фонду електронних книг, зокрема тих, зміст яких формується у вузі (курси лекцій, практичні та лабораторні роботи, рекомендовані допоміжні матеріали тощо).

Причиною того, що деякі ресурси та послуги залишаються незатребуваними, може бути недостатня поінформованість користувачів. Бібліотекам необхідно активізувати просування ресурсів і послуг шляхом розробки буклетів, пам’яток, системи масового бібліографічного інформування, через веб-сайт та ін.

Справити враження на сучасного користувача, зробити його відвідування бібліотеки яскравою подією – завдання колективу працівників.

Зміст і стиль, професіоналізм і креативність – це своєрідна концепція успіху.

Ресурси, послуги, якість – це своєрідний вектор розвитку вузівської бібліотеки.

Дотримуватись наданих рекомендацій і робити це постійно, щоденно, цілеспрямовано… Тоді у бібліотек є шанс не зникнути у просторах глобалізації, забезпечити якість послуг і удосконалити модель сучасної бібліотеки.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Амлинский, Л. З. Библиотечно-информационная деятельность: теория и практика [Текст] / Л. З. Амлинский //Науч. и техн. б-ки. – 2011. - № 7. – С. 5–16.

Клименко, О. Основні напрями діяльності бібліотек вишів Міністерства культури України на сучасному етапі [Текст] / О. Клименко, Н. Бачинська //Бібл. вісн. – 2011. - № 4. – С. 38–45.

Красикова, Е. Г. Библиотека современного вуза: информационные ожидания и особенности информационного поведения пользователей [Текст] / Е. Г. Красикова // Науч. и техн. б-ки. – 2010. - № 6. – С. 26–37.

Семилет, Н. Читатель изменился. А мы?! [Текст] / Н. Семилет, Г. Гречко //Бібл. форум України. – 2011. - № 2. – С. 17–20.



УДК 027.022:908


Інна Аліференко


^ РОЛЬ БІБЛІОТЕЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ


Потреба місцевих громад у корінних перетвореннях зумовила необхідність пошуку нових шляхів і підходів до вирішення всієї сукупності соціальних і культурних проблем територій.

Інноваційний пошук концепції подальшого розвитку бібліотек, розташованих у малих містах і сільській місцевості та, мабуть, і в обласному центрі також потребує нових підходів і нестандартних дій.

Зрозуміло, що це обумовлено:

змінами в соціокультурному середовищі місцевих громад

зростаючою потребою цих територіальних утворень в більш якісних та доступних послугах і більш повній інформації

загостренням протиріч між сьогоднішніми функціями бібліотек і новими потребами громади

недостатньою адаптацією бібліотек до сучасних економічних, культурних та ідеологічних умов територій.

Так само зрозуміло, що для вирішення цих потреб, протиріч і пошуків нових підходів бібліотека, насамперед, має інтегруватися у виробниче, соціальне і культурне життя міста чи села, стати його духовною складовою.

Різнопланова краєзнавча діяльність бібліотеки якнайкраще підходить, є найбільш важливим чинником злиття бібліотеки з іншими складовими повсякденного життя громад.

Передумови для цього у нас досить вагомі. Чернігівщина край з багатою і славною історією, великою, з давніх-давен територією, від Києва до Мглина нинішньої Брянської області, і від Дніпра на заході до Глухова нинішньої Сумської області. Чернігівська єпархія займала території сучасних Орловської, Калузької, Тульської, Московської, Смоленської областей (Росія), частину Могилевської (нині Білорусь), край з багатими традиціями книгодрукування і видавничої діяльності починаючи з 1679 року, з часу заснування Чернігівської типографії. Багата історія книговидання підтримується і сьогодні.

Краєзнавчий напрямок роботи бібліотек на Чернігівщині традиційно був вагомим.

Краєзнавство нині взагалі в суверенній Україні перебуває в авангарді національно-культурного відродження, є опорою її державності.

Про це свідчать офіційні документи і матеріали, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року" від 10 червня 2002 року, в якій зазначалося, що «на сучасному етапі духовного відродження незалежної України невід'ємною складовою громадського руху та наукових досліджень є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам'яті, формування у громадян і, передусім, у молоді любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання».

Краєзнавча робота бібліотек області багатовекторна, від докомплектування фондів аж до соціокультурних заходів і видання краєзнавчих книг і покажчиків.

Наша ОУНБ, для прикладу, для поповнення краєзнавчого каталогу електронних баз даних та фонду літературою краєзнавчого характеру вже давно займається пошуком і створенням колекцій рідкісних і цінних книг з історії краю. Останні 10 років вівся активний пошук краєзнавчих джерел їх описів з відображенням їх в краєзнавчому каталозі.

Сьогодні цій роботі приділяється особлива увага, дещо нетрадиційний напрямок. Нині мова іде не стільки про бібліографічні записи джерел, скільки про електронні копії і повнотекстові бази даних. Ведеться робота по оцифруванню чернігівських книг не тільки з власних фондів, а з фондів великих бібліотек України, обласного історичного музею імені Тарновського, меморіальної бібліотеки М. М. Коцюбинського в його меморіальному заповіднику, приватних колекціонерів, обласного архіву.

Це наше реагування на ініціативу Національної Парламентської бібліотеки по створенню електронної бібліотеки «Культура України». Чернігівська бібліотека має на меті створення повнотекстової бази «Книжкова пам`ять. Чернігівщина», яка стане частиною майбутньої електронної бібліотеки. Це надасть змогу якнайповніше представити громаді наші фонди, шляхом забезпечення вільного, безкоштовного доступу користувачів до книжкових надбань, можливість користування електронними копіями якнайбільшого числа користувачів в On-line режимі.

Крім книг, в планах проект оцифрування видових фото та поштівок – пейзажів краю, вулиць, архітектурних пам’яток Чернігівщини, які збереглись в приватних колекціях і старих альбомах кінця 19 поч. 20 ст.

Працівники відділу краєзнавства бібліотеки ведуть 3 власних краєзнавчих бази даних: «Відомі особистості регіону», «Історико-культурні місця Чернігівської області», «Історико-культурний портрет регіону».

Створенням електронних баз сьогодні займаються ряд районних і навіть сільських бібліотек області. Так Прилуцька районна бібліотека має на сайті власні бази даних «Краєзнавці Прилуччини», «Молоді таланти Прилуччини», «Світлини минулого». Зібрані фото по селах всього району. Тепер з ними зможуть познайомитись, віднайти своїх далеких пращурів ті, хто цікавиться своїм родоводом, шукає своє родове коріння.

З'явилися у фонді відділу краєзнавства і декілька рукописів краєзнавчих досліджень, які з тих чи інших причин у свій час не були опубліковані. Наразі вони представляють неабиякий інтерес для користувачів бібліотеки і мають у них попит.

Не менш важливим, а може і головним у краєзнавчій діяльності є партнерство, координація діяльності.

Багаторічна робота відділу краєзнавства ОУНБ імені В. Г. Короленка по збору, опрацюванню, збереженню та популяризації джерел інформації краєзнавчого змісту посприяла тісній співпраці бібліотеки з Інститутом історії, етнології та правознавства імені  О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, Чернігівським історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Чернігівською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, державним архівом Чернігівської області, Сіверським інститутом регіональних досліджень тощо.

Прикладом цьому є кандидатські і докторські дисертації, магістерські і дипломні роботи користувачів бібліотеки, при підготовці яких використано краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат та фонд. Науковці інституту історії, етнології та правознав