Реферат: Методичні вказівки

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ВНЗ “МІЖНАРОДНИЙ ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”





Кафедра компютерних систем та мереж


Методичні вказівки
до виконання індивідуальних робіт з дисципліни

“ІНФОРМАТИКА ”

(викладач Навроцький В.А.)


МИКОЛАЇВ – 2007


З М І С Т



ВСТУП

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ

^ СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ

ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ

теми рефератів

Теми семінарських занять

Запитання для самоконтролю з курсу

літературА



В С Т У П

Різноманіття миру інформаційних технологій можна представити у вигляді складної ієрархії інформаційних і прикладних систем. Дану ієрархію можна представити у вигляді ступінчастої піраміди, в підставі якої лежать мікроелектронні технології, далі комплекс технічних засобів ЕОМ, мереж, телекомунікацій. Наступним рівнем йдуть інструментальні операційні системи (локальні, мережеві). Ці три рівні формують комплекс інструментальних засобів, службовців базисом для функціонування наступних рівнів піраміди, прикладних інформаційних систем, що беруть участь в створенні: рівень текстових редакторів, видавничих систем; рівень мов програмування, табличних процесорів; далі рівень баз даних, нарешті, рівень баз знань, експертних систем, систем підтримки ухвалення рішень аж до систем штучного інтелекту. При створенні складних систем комп'ютерного інтегрованого управління виробництвом необхідне глибоке розуміння інструментальних і прикладних систем інформатики з метою вибирання адекватних апаратних і програмних засобів в конкретній виробничій діяльності. В даний час достатньо глибоко інформатизовані проблеми фінансової діяльності (банківська діяльність, бухоблік). Проте питання інформатизації виробничої сфери пропрацювали недостатньо, хоча саме в цій області зосереджені основні резерви ефективності виробництва, що вимагають створення комплексних баз даних і знань.


^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


У відповідності до навчального плану студенти виконують індивідуальну роботу, метою якої є закріплення теоретичних знань щодо вирішення завдань стандартного характеру відповідно до професійного спрямування. Індивідуальна робота відрізняється від індивідуальної роботи набором вимог до виконання і оформлення.

Спочатку студент самостійно підбирає і вивчає найбільш важливу літературу з даної теми. Починати необхідно з підручників. Додаткова література підбирається студентом за допомогою каталогів. У першу чергу підбирається література останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані протягом року в останніх номерах фахових видань. Крім того для пошуку інформації можливо використовувати Інтернет і посилання на Інтернет-сторінки у списку літератури на останніх сторінках індивідуальної роботи.

Згідно плану індивідуальної роботи, вибрану інформацію доцільно зазначити у зошиті чи картці, вказуючи прізвище та ініціали автора, назву видання (посібника, книжки), видавництво, місце та рік видання, кількість сторінок.

Якщо джерелом є стаття журналу, то вказується прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких стаття надрукована.

Конспектувати літературні першоджерела доцільно у відповідності щодо питань плану роботи. При вивченні літературних джерел бажано нотувати цікаві положення і факти своїми словами, або ж у вигляді цитат, вказуючи водночас першоджерела та сторінки.


^ ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ


У своїй роботі фахівці з даного профілю мають справу з пошуком і обробкою інформації комерційного і спеціального призначення. Способи одержання інформації можуть бути найрізноманітнішими, починаючи від звичайних засобів масової інформації і закінчуючи міжнародними електронними мережами. Студенти мають можливість апробувати отримані теоретичні знання в області інформатики. Дана робота дає можливість придбати практичні навички в одержанні спеціалізованої інформації з Інтернет, її накопичуванні в базах даних і обробці за допомогою електронних таблиць.
У вступі студент повинен обґрунтувати вибір теми дослідження. Також коротко висвітлюється зміст роботи та актуальність обраної теми. Вказується кількість таблиць та графічного матеріалу в роботі, кількість сторінок тексту та кількість літературних джерел, які використовуються при написанні роботи. Обсяг вступу складає 2-3 сторінки.
Структура основної частини повинна бути організована, виходячи з наступних принципів:

Назва індивідуальної роботи вибирається з проблематики за фахом. Вона відображує матеріал, який використовується для відпрацювання технології обробки інформації за курсом ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ .

Робота складається із двох, або більше основних розділів.


Невід’ємною частиною роботи є збір, обробка і аналіз статистичної інформації, а також інтерпретація результатів за темою роботи.

Цифровий матеріал, що застосовується в роботі, супроводжується точним посиланням на відповідні джерела. Окремо нумеруються таблиці та графічний матеріал. Заголовки таблиць, графіків повинні відповідати змісту матеріалу та вказувати на об’єкти та період, до якого відносяться дані. В таблицях зазначають одиниці виміру, а в графіках та діаграмах – масштаб (за необхідністю). Таблицю та графік розміщують після першого посилання в тексті. Громіздкі матеріали бажано розмістити в додатках.

За змістом індивідуальна робота не є переказом матеріалу з опублікованих джерел, а являє собою результат самостійної праці студента, в якій мають бути елементи новизни. Це постановка нових питань, ще не досить повно висвітлених в економічній літературі, виявлення та введення до наукового практичного обігу нових джерел чи нових фактів, встановлення нових причинно – наслідкових зв’язків між відомими явищами, висловлювання власних думок, співставлення концепцій, точок зору вчених і практичних фахівців, висловлених з різних аспектів теми, а можливо і нова постановка уже відомої проблеми.

Обсяг індивідуальної роботи має бути не менше 25 сторінок тексту стандартного формату А4. Робота може бути представлена у друкованій або електронній формі. Електронна форма може бути надіслана за адресою: naval@mtta.ua із вказанням регіону, групи та прізвища студента у темі електронного листа.


СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
^ Вступ 1 – 2
Розділ 1. 11 – 25
Розділ 2. 11 – 25
Висновки 2 – 5

Список використаних джерел (має становити не менше 15 найменувань)


ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

^ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ


Робота виконується на одній стороні аркуша формату А4;

Міжрядковий інтервал 1,5 (півтора);

До тридцяти рядків на одній сторінці.

Розміри полів:

лівий – 2,5 см, правий – 1,5 см, верхній – 1,5 см та нижній – 1,5см.

Нумерація сторінок виконується у верхньому колонтитулі праворуч.

Рекомендований шрифт – ^ Тітеs New Rотап. Розмір шрифту - 14,


Зразок титульного листа індивідуальної роботи:


Заголовки структурних частин роботи виконуються з вирівнюванням абзацу по центру, напівжирним шрифтом з розміром 14.

Нумерація сторінок - зверху праворуч

Заголовки підрозділів надаються з абзацного відступу

Крапки в кінці заголовка не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. В кінці заголовка ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати ^ 3-4 інтервали. Кожну структурну частину роботи необхідно починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. При цьому зміст, вступ, висновки, список джерел не нумерують.

^ Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ". Після номера ставлять крапку і продовжують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу, номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка, як і в кінці номера підрозділу, наприклад "1.3" (третій підрозділ першого розділу). У цьому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словами "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими проставляється крапка. Таблиці нумеруються так, як і ілюстрації, після слова "Таблиця", яке розміщують у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, наприклад, "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Нумерація формул така ж, як таблиць і ілюстрацій. Номери формул пишуться біля правого берега аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад (3.1) (перша формула третього розділу). Значення символів подаються з нового рядка, перший позначається зі слова: "де".

Таблиці повинні мати назву, яку розміщують над таблицею по центру. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

^ Посилання на джерела з великою кількістю сторінок зазначається порядковим номером за переліком джерел і номером сторінок. Посилання на джерела виділяють двома квадратними дужками.

Додатки розмішують у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово "Додаток" і вказується велика літера, що позначає додаток. Сторінки додатків нумеруються окремо своїми порядковими номерами.


Використану літературу та законодавчі акти рекомендується наводити в такій послідовності:

Конституція України.

Законодавчі акти Верховної Ради України .

Укази Президента України .

Постанова Кабінету Міністра України .

Нормативні акти.

Статистичні збірники та звітні матеріали міністерств і відомств.

Монографічна література й підручники.

Періодичні видання.

На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи.


Тематика ІНДИВІДУАЛЬНИХ

контрольних робіт

 

Інформатика як наука і її зв'язок з іншими науками

Цінність інформації і підходи до її оцінки.

Інформаційна система як частина організаційної системи; її основні характеристики.

Проблема автоматизації функцій інформаційної системи.

Моделювання наочної області інформаційної системи: призначення, засоби реалізації для документальних і фактографічних систем.

Характеристика логико-семантического комплексу документальних систем.

Порівняльний аналіз інформаційно-пошукових мов.

Порівняльний аналіз словників інформаційно-пошукових мов.

Тезаурус: призначення, структура, методика створення і застосування, приклади конкретних тезаурусів.

Порівняльний аналіз систем індексування.

Автоматичне індексування.

Проблема формалізованого уявлення і пошуку інформації і шляху її рішення.

Порівняльний аналіз стратегій і методів пошуку документальної інформації.

Аналіз програмних засобів документальних інформаційних систем.

Дослідження пошукового апарату конкретної АЇПС.

Концептуальні засоби опису наочної області фактографічної інформаційної системи

Порівняльний аналіз моделей даних

Порівняльний аналіз СУБД

Порівняльний аналіз методів адресації записів у фактографічній інформаційній системі

Особливості проектування документальних інформаційних систем

Особливості проектування фактографічних інформаційних систем

Аналіз програмних засобів фактографічних інформаційних систем

Аналіз перспектив розвитку інформаційних систем

Аналіз сучасних об'єктних СУБД

Аналіз інформаційних систем, реалізованих в середовищі об'єктних СУБД

Аналіз інтерфейсу сучасних інформаційних систем


теми рефератів


Теми семінарських занять


Тема 1. Визначення і класифікація інформаційних систем

Визначення інформаційної системи

Класифікація інформаційних систем

Автоматизовані інформаційні системи

Контрольні питання
1. Що таке інформаційні процеси?
2. Що таке інформаційна система?
3. Якими властивостями володіє інформаційна система?
4. Як можна класифікувати інформаційні системи?
5. Які типи інформаційних систем існують?
6. Що таке діалоговий режим?
7. Які функції реалізуються при інформаційному діалозі?
8. Що таке людино-машинна система?
9. Що таке інтерактивна інформаційна система?
10. Які види забезпечення вам відомі?

создать


Тема 2. Моделювання освітньої області

Основи створення і використання інформаційних систем учбового призначення

Інтерфейс навчальних систем

Автоматизовані навчальні системи


Контрольні питання
1. Що таке механізм придбання знань?
2. Що таке система моделювання учбового процесу?
3. Які методи використовують при машинному навчанні?
4. Що таке освітня область?
5. Що таке система контекстної допомоги?
6. Що таке наочна область?
7. Що таке активний і пасивний діалог?
8. Що таке інтерактивна інформаційна система?
9. Що таке людино-машинна система?
10. Що таке інтерфейс користувача?


Тема 3. Забезпечуючі інформаційні системи

Моделі та методи организації даних

Системи інформаційних баз

Реляційні бази даних


Контрольні питання
1. Визначите поняття: модель даних, база даних.
2. Визначите поняття функціонально-орієнтований набір даних.
3. Визначите поняття єдиний освітній простір.
4. Що таке структура даних моделі?
5. Приведіть приклади мережевої і ієрархічної моделі даних.
6. Розкрійте основні поняття реляційної моделі даних.
7. Як здійснюється зв'язок реляційних таблиць?
8. Які операції над реляційними таблицями вам відомі?
9. Для чого призначена СУБД?
10. Якими засобами володіють СУБД?


Тема 4.Інформаційні системи організаційного управління

Ідея управління в інфомаційних системах

Соціально-економічні системи

Використання обчислювальної техніки для управління системою освіти


Контрольні питання
1. Дайте визначення автоматичної системи.
2. Дайте визначення автоматизованої системи.
3. У чому полягає ідея управління?
4. Охарактеризуйте рівні управлінської діяльності.
5. Опишіть принципову структуру автоматизованої системи вузу.
6. Опишіть призначення і основні функції автоматизованої повчальної системи.
7. Що таке освітня область?
8. Що таке наочна область?
9. Які типи соціально-економічних систем вам відомі?
10. Які функції покладаються на обличчя, що ухвалює рішення?


Тема 5. Прикладні обчислювальні системи

Визначення обчислювальної системи

Задачі обчислювальної математики

Системи комп‘ютерної математики


Контрольні питання
1. Дайте визначення обчислювальної системи.
2. Як обчислити певний інтеграл?
3. Перерахуєте основні методи дослідження операцій.
4. Визначите поняття технології «електронний зошит».
5. Що впливає на точність інтерполяції?
6. Для чого призначений метод найменших квадратів?
7. Чи можна отримати методом прямокутника точне значення інтеграла?
8. У чому полягає геометричний сенс методу половинного ділення?
9. Що називається збіжністю методу ітерацій?
10. При виконанні яких умов можна відшукати оптимальне рішення?


Тема 6. Системи відкритої освіти

Проблеми дистанційного навчання

Формалізоване представлення та пошук інформації

Введення в штучний інтелект


Контрольні питання
1. Перерахуєте основні напрями штучного інтелекту.
2. Дайте класифікацію експертних систем за типом вирішуваних завдань.
3. Що називається витяганням знань і в чому полягає його головний аспект?
4. Що лежить в основі будь-якої інтелектуальної системи?
5. Що називається продукційною моделлю?
6. З чого складається семантична мережа?
7. Що входить до складу експертної системи?
8. Які мови використовуються при формалізації інформації?
9. Які функції виконують інтерактивні мережеві сервіси?
10. Для чого призначені експертні системи моніторингу?


Запитання для самоконтролю з курсу


1. Що означає термін "інформатика" і яке його походження?

2. Які області знань і адміністративно-господарської діяльності офіційно закріплені за поняттям "інформатика" з 1978 року?

3. Які сфери людської діяльності і в якому ступені зачіпає інформатика?

4. Назвіть основні складові частини інформатики і основні напрями її застосування.

5. Що мається на увазі під поняттям "інформація" в побутовому, природно-научному і технічному сенсах?

6. Які форми існування інформації Ви можете назвати?

7. Приведіть приклади знання фактів і знання правив. Назвіть нові факти і нові правила, які Ви дізналися за сьогоднішній день.

8. Від кого (або чого) людина приймає інформацію? Кому передає інформацію?

9. У яких формах людина передає і приймає інформацію?

10. Де і як людина зберігає інформацію?

11. Що необхідно додати в систему "джерело інформації — приймач інформації", щоб здійснювати передачу повідомлень?

12. Які типи дій виконує людина з інформацією?

13. Приведіть приклади ситуацій, в яких інформація

а) створюється;

д) копіюється;

и) передається;

б) обробляється;

е) сприймається;

к) руйнується;

в) запам'ятовується;

ж) вимірюється;

л) шукається;

г) ділиться на частини;

з) приймається;

м) спрощується.

14. Приведіть приклади обробки інформації людиною. Що є результатами цієї обробки?

15. Приведіть приклади інформації:

а) достовірною і недостовірною;

б) повною і неповною;

в) цінною і малоцінною;

г) своєчасною і невчасною;

д) зрозумілою і незрозумілою;

е) доступною і недоступною для засвоєння;

ж) короткою і просторовою.

16. Назвіть системи збору і обробки інформації в тілі людини.

17. Приведіть приклади технічних пристроїв і систем, призначених для збору і обробки інформації.

18. Від чого залежить інформативність повідомлення, що приймається людиною?

19. Чому кількість інформації в повідомленні зручніше оцінювати не за мірою збільшення знання про об'єкт, а по ступеню зменшення невизначеності наших знань про нього?

20. Як визначається одиниця вимірювання кількості інформації?

21. У яких випадках і по якій формулі можна обчислити кількість інформації, що міститься в повідомленні?

22. Чому у формулі Хартлі за підставу логарифма узято число 2?

23. За якої умови формула Шенона переходить у формулу Хартлі?

24. Що визначає термін "битий" в теорії інформації і в обчислювальній техніці?

25. Приведіть приклади повідомлень, інформативність яких можна однозначно визначити.

26. Приведіть приклади повідомлень, що містять один (два, три) біт інформації.

27. Яка роль апаратури (HardWare) і програмного забезпечення (SoftWare) комп'ютера?

28Какие основні класи комп'ютерів Вам відомі?

29 В чому полягає принцип дії комп'ютерів?

30 З яких простих елементів складається програма?

31 Що таке система команд комп'ютера?

32. Перерахуєте головні пристрої комп'ютера.

33 Опишіть функції пам'яті і функції процесора.

34 Назвіть дві основні частини процесора. Яке їх призначення?

35 Що таке регістри? Назвіть деякі важливі регістри і опишіть їх функції.

36. Сформулюйте загальні принципи побудови комп'ютерів.

37. У чому полягає принцип програмного управління? Як виконуються команди умовних і безумовних переходів?

38. У чому суть принципу однорідності пам'яті? Які можливості він відкриває?

39. У чому полягає принцип адресності?

40. Яка архітектура називається "фон-неймановскими"?

41. Що таке команда? Що описує команда?

42. Якого роду інформацію може містити адресна частина команди?

43. Приведіть приклади команд одноадресних, двоадресних, триадресних.

44. Яким чином процесор при виконанні програми здійснює вибір чергової команди?

45. Опишіть основний цикл процесу обробки команд.

46. Що розуміється під архітектурою комп'ютера? Які характеристики комп'ютера визначаються цим поняттям? Чи вірно, що спільність архітектури різних комп'ютерів забезпечує їх сумісність в плані реалізації функціональних елементів?

47. Що розуміється під структурою комп'ютера? Який рівень


^ Словарь основных понятий и терминов

Автоматизированное рабочее место (АРМ, рабочая станция).

Место оператора, оборудованное всеми средствами, необходимыми для выполнения определённых функций. В системах обработки данных и учреждениях обычно АРМ - это дисплей с клавиатурой, но может использоваться также и принтер, внешние ЗУ и др.


^ Автоматизированные обучающие системы (АОС).

Комплексы программно-технических и учебно-методических средств, обеспечивающих активную учебную деятельность: обучение конкретным знаниям, проверку ответов учащихся, возможность подсказки, занимательность изучаемого материала.


^ Автоматизированные системы научных исследований (АСНИ).

Предназначены для автоматизации научных экспериментов, а также для осуществления моделирования исследуемых объектов, явлений и процессов, изучение которых традиционными средствами затруднено или невозможно.


Адаптер.

Устройство связи компьютера с периферийными устройствами.


^ Адрес.

Номер конкретного байта оперативной памяти компьютера.


Алгебра логики (булева алгебра).

Математический аппарат, с помощью которого записывают (кодируют), упрощают, вычисляют и преобразовывают логические высказывания.


Алгоpитм.

Понятное и точное пpедписание (указание) исполнителю совеpшить опpеделённую последовательность действий для достижения поставленной цели за конечное число шагов.


Алфавит.

Фиксированный для данного языка набор основных символов, т.е. "букв алфавита", из которых должен состоять любой текст на этом языке. Никакие другие символы в тексте не допускаются.


^ Антивирусные программы.

Предотвращают заражение компьютерным вирусом и ликвидируют последствия заражения.


Арифметико-логическое устройство (АЛУ).

Часть процессора, которая производит выполнение операций, предусмотренных данным компьютером.


^ Архитектура фон Неймана.

Одно арифметико-логическое устройство АЛУ), через которое проходит поток данных, и одно устройство управления (УУ), через которое проходит поток команд. См. также “Принципы фон-Неймана”.


^ Архитектура компьютера.

Логическая организация, структура и ресурсы компьютера, которые может использовать программист. Определяет принципы действия, информационные связи и взаимное соединение основных логических узлов компьютера.


Ассемблер.

См. Язык ассемблера.


ASCII.

Читается "аски". Американский стандартный код обмена информацией. Широко используется для кодирования в виде байта букв, цифр, знаков операций и других компьютерных символов.


^ Аудиоадаптер (Sound Blaster, звуковая плата).

Специальная электронная плата, которая позволяет записывать звук, воспроизводить его и создавать программными средствами с помощью микрофона, наушников, динамиков, встроенного синтезатора и другого оборудования.


^ База данных.

Один или несколько файлов данных, предназначенных для хранения, изменения и обработки больших объемов взаимосвязанной информации.


^ Байт.

Группа из восьми битов, рассматриваемая при хранении данных как единое целое.


Библиотека стандартных подпрограмм.

Совокупность подпрограмм, составленных на одном из языков программирования и удовлетворяющих единым требованиям к структуре, организации их входов и выходов, описаниям подпрограмм.


^ Бит.

Наименьшая единица информации в цифровом компьютере, принимающая значения "0" или "1".


Ввод.

Считывание информации с внешнего устройства в память компьютера.


Вентиль.

См. Логический элемент.


^ Вещественное число.

В информатике - тип данных, содержащий числа, записанные с десятичной точкой и (или) с десятичным порядком.


Видеоадаптер.

Электронная плата, которая обрабатывает видеоданные (текст и графику) и управляет работой дисплея. Содержит видеопамять, регистры ввода-вывода и модуль BIOS. Посылает в дисплей сигналы управления яркостью лучей и сигналы развёртки изображения.


Винчестер.

См. Накопитель на жёстких магнитных дисках.


^ Вирус компьютерный.

Специально написанная небольшая программа, которая может "приписывать" себя к другим программам для выполнения каких-либо вредных действий - портит файлы, "засоряет" оперативную память.


^ Внешняя память.

В её состав входят накопители на гибких магнитных дисках (НГМД), накопители на жёстких магнитных дисках (винчестерские накопители), накопители на магнитной ленте. Во внешней памяти обычно хранятся архивы программ и данных. Информация, размещённая на внешних носителях (диски, дискеты, кассеты), не зависит от того, включен или выключен компьютер.


^ Второе поколение компьютерной техники.

Машины, созданные в 1955-65 гг. Элементная база - дискретные транзисторные логические элементы. Оперативная память на магнитных сердечниках. Высокопроизводительные устройства работы с магнитными лентами, магнитные барабаны и диски. Быстродействие - до сотен тысяч операций в секунду, ёмкость памяти - до нескольких десятков тысяч слов. Языки высокого уровня, широкий набор библиотечных программ, мониторные системы, управляющие режимом трансляции и исполнения программ.


^ Вывод.

Результаты работы программы, выдаваемые компьютером пользователю, другому компьютеру или во внешнюю память.


Выpажение.

Пpедназначено для выполнения необходимых вычислений. Состоит из констант, пеpеменных, указателей функций, напpимеp, sin(x), объединённых знаками опеpаций. Pазличают выpажения аpифметические, логические и символьные.


^ Гибкий (флоппи) диск.

Маленький магнитный диск из гибкой пластмассы для записи и хранения программ и данных.


Глобальная сеть (ГВС).

См. Сеть компьютерная.


^ Графический редактор.

Позволяет создавать и редактировать изображения на экране компьютера: рисовать линии, раскрашивать области экрана, создавать надписи различными шрифтами, обрабатывать изображения, полученные с помощью сканеров. Некоторые редакторы обеспечивают возможность получения изображений трёхмерных объектов, их сечений и разворотов.


Графопостроитель.

Устройство для вывода из компьютера информации в виде графиков и чертежей на неподвижную или вращающуюся на барабане бумагу.


Джойстик.

Стержень-ручка, отклонение которой от вертикального положения приводит к передвижению курсора в соответствующем направлении по экрану дисплея. Часто применяется в компьютерных играх.


Диск.

Круглая металлическая или пластмассовая пластина, покрытая магнитным материалом, на которую информация наносится в виде концентрических дорожек, разделённых на секторы.


Дисковод.

Устройство, управляющее вращением магнитного диска, чтением и записью данных на нём.




Дисплей.

Устройство визуального отображения информации (в виде текста, таблицы, рисунка, чертежа и др.) на экране электронно-лучевого прибора.


Драйверы.

Программы, расширяющие возможности операционной системы по управлению устройствами ввода-вывода, оперативной памятью и т.д.; с помощью драйверов возможно подключение к компьютеру новых устройств или нестандартное использование имеющихся устройств.


Идентификатор.

Символическое имя переменной, которое идентифицирует её в программе.


^ Инструментальные программные средства.

Программы, используемые в ходе разработки, корректировки или развития других программ: редакторы, отладчики, вспомогательные системные программы, графические пакеты и др. По назначению близки системам программирования.


^ Интегральная схема.

Реализация электронной схемы, выполняющей некоторую функцию, в виде единого полупроводникового кристалла, в котором изготовлены все компоненты, необходимые для осуществления этой функции.


^ Интегрированные пакеты программ.

Пакеты программ, выполняющие ряд функций, для которых ранее создавались специализированные программы - в частности, текстовые редакторы, электронные таблицы, системы управления базами данных, программы построения графиков и диаграмм.


Интернет.

Гигантская всемирная компьютерная сеть, объединяющая десятки тысяч сетей всего мира. Её назначение - обеспечить любому желающему постоянный доступ к любой информации. Интернет предлагает практически неограниченные информационные ресурсы, полезные сведения, учёбу, развлечения, возможность общения с компетентными людьми, услуги удалённого доступа, передачи файлов, электронной почты и многое другое. Интернет обеспечивает принципиально новый способ общения людей, не имеющий аналогов в мире.


Интерпретатор.

Разновидность транслятора. Переводит и выполняет программу с языка высокого уровня в машинный код строка за строкой.


Интерфейс.

Электронная схема сопряжения двух устройств, обменивающихся информацией.


^ Информатизация общества.

Организованный социально-экономический и научно-технический процесс создания оптимальных условий для удовлетворения информационных потребностей и реализации прав граждан, органов государственной власти, органов местного самоуправления организаций, общественных объединений на основе формирования и использования информационных ресурсов.


Инфоpматика.

Дисциплина, изучающая структуру и общие свойства информации, а также закономерности и методы её создания, хранения, поиска, преобразования, передачи и использования в различных сферах человеческой деятельности. За понятием "информатика" закреплены области, связанные с разработкой, созданием, использованием и материально-техническим обслуживанием систем обработки информации, включая компьютеры и их программное обеспечение, а также организационные, коммерческие, административные и социально-политические аспекты компьютеризации - массового внедрения компьютерной техники во все области жизни людей. Информатика в самом своем существе базируется на компьютерной технике.


^ Информационная технология.

Совокупность методов и устройств, используемых людьми для обработки информации. Охватывает всю вычислительную технику, технику связи и, отчасти, - бытовую электронику, телевизионное и радиовещание.


^ Информационно-поисковая система (ИПС).

Система, выполняющая функции хранения большого объёма информации, быстрого поиска требуемой информации, добавления, удаления и изменения хранимой информации, вывода её в удобном для человека виде.


Информация.

Сведения об объектах и явлениях окружающей среды, их параметрах, свойствах и состоянии, которые воспринимают информационные системы (живые организмы, управляющие машины и др.) в процессе жизнедеятельности и работы. Применительно к обработке данных на компьютерах - произвольная последовательность символов, несущих смысловую нагрузку.


^ Искусственный интеллект (ИИ).

Дисциплина, изучающая возможность создания программ для решения задач, которые требуют опредёленных интеллектуальных усилий при выполнении их человеком. Примерами областей использования ИИ являются: игры, логический вывод, обучение, понимание естественных языков, формирование планов, понимание речи, доказательство теорем и визуальное восприятие.


^ Исполнитель алгоритма.

Человек или автомат (в частности, процессор компьютера), умеющий выполнять определённый набор действий. Исполнителя хаpактеpизуют сpеда, элементаpные действия, система команд, отказы.


^ Итерационный цикл.

Вид цикла, для которого число повторений операторов тела цикла заранее неизвестно. На каждом шаге вычислений происходит последовательное приближение и проверка условия достижения искомого результата. Выход из цикла осуществляется в случае выполнения заданного условия.


^ Каталог (директория, папка).

Оглавление файлов. Доступен пользователю через командный язык операционной системы. Его можно просматривать, переименовывать зарегистрированные в нём файлы, переносить их содержимое на новое место и удалять. Часто имеет иерархическую структуру.


^ Клавиатура компьютера.

Служит для ввода информации в компьютер и подачи управляющих сигналов. Содержит стандартный набор клавиш печатающей машинки и некоторые дополнительные клавиши - управляющую клавишу, функциональные клавиши, клавиши управления курсором и малую цифровую клавиатуру.




^ Клиент (рабочая станция).

Любой компьютер, имеющий доступ к услугам сервера. Клиентом также называют прикладную программу, которая от имени пользователя получает услуги сервера. См. Сервер.


^ Ключевое слово.

Слово языка программирования, имеющее определённый смысл для транслятора. Его нельзя использовать для других целей, например, в качестве имени переменной.


Команда.

Описание элементарной операции, которую должен выполнить компьютер. Обычно содержит код выполняемой операции, указания по определению операндов (или их адресов), указания по размещению получаемого результата. Последовательность команд образует программу.


^ Компакт-диск (CD-ROM).

Постоянное ЗУ, выполненное с использованием специальной оптической технологии. В ряду запоминающих устройств занимает место между флоппи- и жёстким дисками, являясь одновременно и мобильным и очень ёмким.


Компилятор.

Разновидность транслятора. Читает всю программу целиком, делает её перевод и создаёт законченный вариант программы на машинном языке, который затем и выполняется.


Компьютер.

Программируемое электронное устройство, способное обрабатывать данные и производить вычисления, а также выполнять другие задачи манипулирования символами. Основу компьютеров образует аппаратура (HardWare), построенная, в основном, с использованием электронных и электромеханических элементов и устройств. Принцип действия компьютеров состоит в выполнении программ (SoftWare) - заранее заданных, чётко определённых последовательностей арифметических, логических и других операций.


Компьютеризация.

Задачи массового внедрения компьютеров во все области жизни, стоящие перед странами как необходимое важное условие их прогресса и развития, а также последствия, которые будут вызваны этим массовым внедрением компьютеров. Цель компьютеризации - улучшение качества жизни людей за счёт увеличения производительности и облегчения условий их труда.


Контроллер.

Устройство, которое связывает перифе