Реферат: Затверджено Ученою радою внту протокол №12 від 29. 06. 2006 р. Вінниця внту 2006

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут магістратури, аспірантури та докторантури


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з організації роботи аспіранта (здобувача)
у Вінницькому національному технічному університеті


Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут магістратури, аспірантури та докторантури


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з організації роботи аспіранта (здобувача)
у Вінницькому національному технічному університеті






Затверджено

Ученою радою ІнМАД ВНТУ

Протокол № 4 від 09.06.2006 р.







Затверджено

Ученою радою ВНТУ

Протокол № 12 від 29.06.2006 р.



Вінниця ВНТУ 2006

УДК 378.22(07)

М54


Автори:

Мокін Борис Іванович — ректор ВНТУ, академік Академії педагогічних наук України, академік МАН ВШ, д.т.н., професор

^ Грабко Володимир Віталійович — перший проректор з наукової роботи, міжнародних зв’язків та економічної політики, д.т.н., професор

Мокін Віталій Борисович — директор Інституту магістратури, аспірантури та докторантури ВНТУ, д.т.н., доцент

^ Москвіна Світлана Михайлівна — заступник директора Інституту магістратури, аспірантури та докторантури ВНТУ по аспірантурі, докторантурі та спецрадах, к.т.н., доцент

^ Новікова Ольга Олександрівна – завідувач аспірантури ВНТУ


Методичні вказівки з організації роботи аспіранта (здобувача) у Вінницькому національному технічному університеті / Б.І. Мокін, В.В. Грабко, В.Б. Мокін, С.М. Москвіна, О.О. Новікова. — Вінниця: ВНТУ, 2006. — 60 с.

Методичні вказівки розроблені у відповідності із Законом України “Про вищу освіту”; “Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів” № 309 від 01.03.1999 р., затвердженого Кабінетом Міністрів України; рішеннями Ученої ради Інституту магістратури, аспірантури та докторантури, Ученої ради ВНТУ, ректорату, наказами ректора за період 1999–2006 рр.

У збірнику викладено основні положення про порядок прийому, підготовки і випуску аспірантів та здобувачів у ВНТУ, складання іспитів кандидатського мінімуму та інше. Приведено рекомендації та методичні вказівки щодо заповнення пакету документів, які супроводжують аспірантську підготовку та підготовку до захисту кандидатської дисертації. Ці документи є обов'язковими до виконання, а їх підготовка з використанням розроблених матеріалів та рекомендацій прискорить процес підготовки аспірантів та здобувачів наукового ступеня кандидата наук.


Відповідальний за випуск – директор ІнМАД Мокін В.Б.


Ó ВНТУ, 2006
ЗМІСТ



СПЕЦІАЛЬНОСТІ АСПІРАНТУРИ ВНТУ…………………………

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ……………………………………….

5

6

2. ПРИЙОМ ДО АСПІРАНТУРИ …………………………………..

7

3. СКЛАДАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ РОБОТИ АСПІРАНТА …………………………………………………………


11

3.1. Обґрунтування вибору теми …………………………………….

11

3.2. Складання розгорнутого плану дисертації ……………………..

12

3.3. Індивідуальний план та його складові ………………………….

14

3.4. Вимоги та рекомендації щодо складання індивідуального плану …………………………………………………………………..


15

4. ПРО КАНДИДАТСЬКІ ІСПИТИ …………………………………

24

5. ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ АСПІРАНТА …………………………...

26

5.1. Призначення атестації та основні вимоги ……………………...

26

5.2. Порядок проведення проміжного звітування ………………….

27

5.3. Порядок проведення атестації аспірантів ………………………

30

^ 6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НАД ДИСЕРТАЦІЄЮ ПОЗА АСПІРАНТУРОЮ …


33

7. ПРО ОФОРМЛЕННЯ КАНДИДАТСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ ……...

34

7.1. Загальні вимоги …………………………………………………..

35

7.2. Структура дисертації …………………………………………….

37

7.3. Про впровадження наукових результатів дисертаційної роботи …………………………………………………………………


41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….

43

ДОДАТКИ …………………………………………………………….

45

Додаток А. Бланк заяви на вступ до аспірантури …………………..

46







Додаток Б. Критерії конкурсу для зарахування магістрів наукового напрямку до аспірантури ………………………………...


47

Додаток В. Типова угода аспіранта з університетом ………………

48

Додаток Д. Додаткова угода аспіранта з університетом …………...

50

Додаток Е. Бланк витягу із протоколу засідання кафедри про затвердження теми дисертаційного дослідження та наукового керівника ………………………………………………………………



51

Додаток Ж. Індивідуальний план роботи аспіранта з відривом від виробництва …………………………………………………………..


52

Додаток К. Індивідуальний план роботи аспіранта без відриву від виробництва …………………………………………………………..


54

Додаток Л. Приклад додаткової програми аспіранта для складання іспиту кандидатського мінімуму зі спеціальності ……..


56

Додаток М. Приклад акта впровадження результатів дисертації у навчальний процес ……………………………………………………


59



^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Аспірантура є основною формою підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів вищої кваліфікації.

1.2. Прийом до аспірантури проводиться за конкурсом щорічно в терміни, встановлені університетом. До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають повну вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра, а також стаж роботи за спеціальністю не менше одного року (крім магістрів наукового напряму).

1.3. Підготовка аспірантів понад державне замовлення здійснюється на підставі контрактів, укладених між вищими навчальними закладами та вступниками до аспірантури (установами, організаціями та підприємствами, що направили їх на навчання), якими передбачається повне відшкодування витрат на їх підготовку.

1.4. Приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника до аспірантури. Про рішення приймальної комісії вступник повідомляється в п'ятиденний термін з дня прийняття рішення.

1.5. Аспіранти, підготовка яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, укладають типову та додаткову угоди з університетом.

1.6. Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не перевищує трьох років, а без відриву від виробництва – чотирьох років.

1.7. Кожному аспіранту, одночасно з його зарахуванням, наказом ректора університету призначається науковий керівник, як правило, доктор наук або за рішенням Ученої ради університету, як виняток, кандидат наук, який має вчене звання доцента.

1.8. Науковий керівник аспіранта здійснює наукове керівництво роботою над дисертацією, контролює виконання затвердженого ученою радою індивідуального плану та несе особисту відповідальність за якісне написання аспірантом дисертації в строк.

1.9. Індивідуальний план роботи аспіранта є основним документом, який організовує його наукову та навчальну діяльність як на весь період підготовки, так і по кожному з років навчання.

1.10. Поетапний контроль за підготовкою аспірантів здійснюється на рівні кафедри, Інституту магістратури, аспірантури та докторантури та Ученої ради університету.

1.11. Аспірант два рази на рік звітує про виконання індивідуального плану роботи на засіданні кафедри і щорічно атестується науковим керівником. Звіт аспірантів проводиться на засіданні кафедри в березні – квітні, а атестація – в жовтні. За результатами атестації наказом ректора університету аспірант переводиться на наступний рік або відраховується з аспірантури. Додатковий контроль та перевірка виконання індивідуальних планів аспірантів здійснюються щорічно Ученою радою Інституту магістратури, аспірантури та докторантури.
^


2. ПРИЙОМ ДО АСПІРАНТУРИ

2.1. Прийом до аспірантури проводиться за конкурсом щорічно в терміни, встановлені університетом:

- прийняття заяв та інших документів для участі у конкурсі починається з 01 серпня;

- подання заяв для допуску до вступних іспитів в аспірантуру закінчується 01 вересня;

- подання інших документів для участі в конкурсі закінчується
20 жовтня;

- конкурсне зарахування — з 25 жовтня.

2.2. Вступники до аспірантури подають на ім'я ректора вищого навчального закладу такі документи:

заяву (додаток А);

особовий листок з обліку кадрів;

список опублікованих наукових праць і винаходів; вступники, які не мають опублікованих праць і винаходів, подають наукові доповіді (реферати) з обраної ними наукової спеціальності;

медичну довідку про стан здоров'я за формою № 286-у; (особам, які не є випускниками магістратури ВНТУ в поточному році);

копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста або магістра (особи, які здобули відповідну освіту за кордоном — копію нострифікованого диплома);

посвідчення про складання кандидатських іспитів (у разі факту їх складання).

Паспорт та диплом про повну вищу освіту подаються вступником особисто.

2.3. До аспірантури на конкурсній основі приймаються особи, які мають повну вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

2.4. Магістрам, які закінчили магістерську підготовку у ВНТУ в установлений термін і вступають до аспірантури в рік закінчення магістратури, замість вступних іспитів зі спеціальності, філософії, іноземної мови зараховуються результати іспитів магістерського мінімуму з філософії, іноземної мови та спеціальності. В якості реферату зі спеціальності розглядається дисертація на здобуття кваліфікації магістра. В усіх інших випадках випускники магістратури при вступі до аспірантури складають вступні іспити. При вступі до аспірантури результати іспитів магістерського мінімуму дійсні протягом десяти місяців.

2.5. Підготовка аспірантів понад державне замовлення здійснюється на підставі контрактів, укладених між вищими навчальними закладами та вступниками до аспірантури (установами, організаціями та підприємствами, що направили їх на навчання), якими передбачається повне відшкодування витрат на їх підготовку.

2.6. Для проведення прийому до аспірантури створюється приймальна комісія під керівництвом ректора або першого проректора вищого навчального закладу. Члени приймальної комісії призначаються ректором вищого навчального закладу з числа керівників інститутів, факультетів, кафедр, відділів, лабораторій, а також передбачуваних наукових керівників аспірантів.

2.7. Рішення про допуск до складання вступних іспитів до аспірантури виноситься приймальною комісією за результатами співбесіди, розгляду реферату та поданих наукових праць з урахуванням письмового висновку передбачуваного наукового керівника, про що вступник до аспірантури повідомляється у тижневий термін.

Приймальна комісія може відмовити вступнику у допуску до складання вступних іспитів до аспірантури у зв'язку з неподанням у встановлений термін усіх або окремих документів, названих у п. 2.2, або поданням їх після закінчення встановленого терміну.

2.8. Вступники до аспірантури складають вступні іспити зі спеціальності (в обсязі навчальної програми для спеціаліста або магістра, яка відповідає обраній ними науковій спеціальності), з філософії та однієї з іноземних мов на вибір (англійської, німецької, французької) в обсязі навчальних програм для вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації, затверджених Міносвіти і науки України.

Результати вступних іспитів до аспірантури дійсні протягом календарного року.

Вступники, які на час вступу до аспірантури склали всі або декілька кандидатських іспитів, звільняються від відповідних вступних іспитів до аспірантури і їм зараховуються оцінки кандидатських іспитів.

2.9. Прийом вступних іспитів до аспірантури проводиться предметними комісіями, як правило у кількості 4–5 осіб, які призначаються ректором вищого навчального закладу й у складі яких повинні бути доктори та кандидати наук, а у складі предметної комісії з наукової спеціальності і передбачувані наукові керівники. У складі предметної комісії з іноземної мови можуть бути також доценти та висококваліфіковані викладачі, які не мають наукового ступеня і вченого звання.

2.10. Приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника до аспірантури. Стосовно випускників магістратури наукового напряму ВНТУ рішення приймається, з урахуванням підсумкового рейтингу (додаток Б). Стосовно інших вступників приймальна комісія виносить рішення на підставі результатів вступних іспитів до аспірантури. У разі одержання однакових оцінок переважне право при зарахуванні до аспірантури мають вступники, рекомендовані до вступу до аспірантури Ученою радою університету або інституту, які успішно закінчили магістратуру і склали всі або декілька кандидатських іспитів, а також мають наукові праці за відповідною науковою спеціальністю. Також, перевагу мають призери університетських, республіканських та міжнародних виставок винаходів та науково-технічних розробок з урахуванням підсумкового рейтингу, наведеного у додатку Б.

2.11. Про рішення приймальної комісії вступник повідомляється в п'ятиденний термін з дня прийняття рішення.

2.12. Аспіранти, підготовка яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, укладають типову (додаток В) та додаткову (додаток Д) угоди з університетом.

2.13. Аспіранти, підготовка яких здійснюється за рахунок надання платних послуг населенню, укладають угоду про підготовку аспіранта.
^ 3. СКЛАДАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ РОБОТИ АСПІРАНТА

3.1. Обґрунтування вибору теми


Обґрунтування вибору теми дисертації повинно містити такі пункти:

тема дисертації;

стан розробки науковцями інших навчальних закладів та науково-дослідних установ як в нашій державі, так і за кордоном питань, які пропонується розглянути в дисертації;

мета дослідження;

теоретичні завдання, які мають бути розв'язані в дисертації;

наявність умов для виконання дисертації в строк та наявність наукового керівника;

відповідність теми дисертації науковій тематиці, над якою працює кафедра;

очікувані наукові і практичні результати.

Кандидатська дисертація повинна містити результати проведених автором досліджень та отриманих нових науково-обґрунтованих результатів, які у сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки (“Порядок присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань” ВАК України, п.13).

Тема дисертації має бути достатньо короткою і чіткою, відображати сутність наукової задачі, що розглядається, визначення мети і результатів.

Кожна наукова спеціальність має шифр. Для кожної спеціальності є паспорт спеціальності, який затверджується постановою президії ВАК України. У паспорті спеціальності зазначаються: формула спеціальності, напрямки дослідження і галузі наук, з яких присуджується науковий ступінь. Назва дисертації обов’язково повинна відповідати за змістом одному з напрямків досліджень, указаних в паспорті відповідної спеціальності.

Тема дисертації повинна бути пов’язана з напрямами основних науково-дослідних робіт університету та затверджена Ученою радою університету для кожного аспіранта (здобувача) персонально з одночасним призначенням наукового керівника.

При викладенні стану питань за даною темою необхідно вказати актуальність теми, її практичне і теоретичне значення. Актуальність тематики дисертаційних досліджень залежить від її відповідності основним напрямкам розвитку науки, які затверджені Верховною Радою України.

Характеризуючи експериментальне дослідження, необхідно пояснити, який передбачається експеримент, на якому обладнанні і на яких установках планується виконати роботу; де планується впровадити наукові розробки.

До обґрунтування актуальності теми додається список використаної літератури.


^ 3.2. Складання розгорнутого плану дисертації

Розгорнутий план дисертації — це назви усіх структурних розділів та підрозділів майбутньої дисертації з їх анотованим очікуваним змістом. Розгорнутий план складається та підписується аспірантом на окремому аркуші, перевіряється та підписується науковим керівником і додається до індивідуального плану як окремий аркуш (аркуші). В “шапці” плану вказується прізвище, ім'я, по батькові аспіранта, його наукова спеціальність та тема дисертації.
Відповідно до вимог ВАК України, кандидатська дисертація має такі основні структурні розділи:

титульний аркуш;

зміст;

перелік умовних позначень та скорочень (за необхідністю);

вступ;

основну частину;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (за необхідністю).

Основна частина дисертації — це 4–6 розділів, розбитих на підрозділи.

Розгорнутий план — це, фактично, “скелет” майбутньої дисертації, де кожен розділ та підрозділ супроводжується стислим описом очікуваних результатів.

Звичайно, приступаючи до роботи над дисертацією, дуже складно спрогнозувати її кінцевий зміст, тому розгорнутий план не є догмою, а може з часом зазнавати певних змін, інколи, навіть, кардинальних.

Складання розгорнутого плану дисертації дозволяє аспіранту чіткіше уявити зміст та обсяг подальших теоретичних та експериментальних досліджень, а також спланувати загальний план роботи, тобто скласти індивідуальний план роботи над дисертацією від постановки задачі до оформлення кінцевих результатів.


^ 3.3. Індивідуальний план та його складові


Від самого початку роботи аспіранту необхідно мати індивідуальний план роботи, скласти який йому допомагає науковий керівник. До обов’язків наукового керівника належить, також, робота зі складання календарного графіка роботи аспіранта.

Науковий керівник рекомендує необхідну літературу, довідкові, статистичні матеріали та інші джерела за темою; систематично проводить консультації; оцінює зміст підготовленої дисертації як частинами, так і в цілому; дає згоду на подання дисертації на захист та допомагає в організації її захисту.

Таким чином, науковий керівник надає наукову, методичну та організаційну допомогу, систематично контролює виконання роботи, вносить необхідні корективи, дає рекомендації щодо доцільності прийняття того чи іншого рішення, а також робить висновок про готовність роботи.

При плануванні етапів досліджень доцільно продумати підготовку до друку необхідних публікацій.

Для технічних наук можна виділити такі етапи процесу отримання наукового результату із зазначенням характеру можливої публікації:

1. Огляд стану проблеми, визначення області і задач дослідження. За результатами публікується оглядова стаття.

2. Постановка задачі дослідження, вибір підходів та методів її розв'язання. Визначення об’єкта і предмета дослідження та оточуючого середовища. Формалізація постановки задачі.

3. Розробка математичних моделей об’єкта і предмета дослідження та впливу на них оточуючого середовища. За результатами друкується одна або декілька статей у фахових виданнях.

4. Дослідження процесів в об’єкті з використанням запропонованих математичних моделей. За результатами друкується стаття у фаховому виданні.

5. Трансформація отриманих результатів аналізу в програмне забезпечення, технологію, експериментальну установку, технічну систему або пристрій. Підготовка комплекту документації прикладної розробки, її патентування, реєстрація, захист авторських прав.

6. Експеримент. Після його успішного проведення та аналізу результатів публікують статтю.

7. Оптимізація параметрів розробки (моделі, програми, системи, пристрою, технології). За результатами друкується стаття.

8. Впровадження. За його результатами готується оглядова стаття з усього циклу досліджень. Обов'язково оформляються акти впровадження у виробництво, які потім додаються до дисертації.

Результати кожного з етапів досліджень повинні бути виголошені на конференціях і семінарах з публікацією тез доповідей або матеріалів, що є свідченням апробації результатів та пріоритету розробки.

Підготовка статей і доповідей на конференціях — обов’язкова складова індивідуального плану роботи аспіранта.


^ 3.4. Вимоги та рекомендації щодо складання індивідуального плану


Індивідуальний план повинен заповнятись з використанням ряду вимог до кожної з його складових:

^ 1. ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ.

Вказується:

назва кафедри, факультету та профільного навчально-наукового інституту (повністю і в називному відмінку), де проходить підготовку аспірант;

прізвище, ім’я, по батькові (в називному відмінку);

спеціальність (у форматі: шифр - “назва спеціальності” );

тема дисертації (повністю з мінімальним використанням скорочень слів та абревіатур);

дата (місяць словами) та № протоколу затвердження теми дисертації на Ученій раді університету (заповнюється вже після затвердження);

науковий керівник (прізвище, ім’я, по батькові в називному відмінку, його науковий ступінь та вчене звання).

^ 2. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО ВИБОРУ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ.

Текст пояснювальної записки (обґрунтування вибору теми) або пишеться прямо в індивідуальному плані, або вклеюється в нього на окремому аркуші, але обов'язково за підписом наукового керівника аспіранта. Вимоги до змісту та оформлення пояснювальної записки описані у підрозділі 3.1.

^ 3. РОЗГОРНУТИЙ ПЛАН РОБОТИ.

Розгорнутий план майбутньої дисертаційної роботи аспіранта додається до індивідуального плану. Вимоги до змісту та оформлення описані в підрозділі 3.2.

^ 4. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ.

Загальний план роботи складається на всі роки навчання в аспірантурі і обов'язково підписується аспірантом та науковим керівником із зазначенням дати підпису.

Загальний план має чотири розділи, опис роботи з яких складається у вигляді таблиці з трьох колонок:

4.1.“Найменування роботи” — це назви 4-х розділів, які вже вказані і уточнення не потребують.

4.2. “Обсяг і короткий зміст роботи”:

Розділ І. Зазначаються назви іспитів кандидатського мінімуму та назви дисциплін, з яких в аспірантурі складаються або вже складено іспити.

Розділ ІІ. Зазначається обсяг роботи, яка планується (в розділах) по “Теоретичній роботі” та по “Експериментальній роботі”. Може бути, також, стисло вказано, що саме планується розробити в теоретичному плані та які саме експериментальні дослідження плануються.

Розділ ІІІ. Зазначаються, які види навчально-методичної роботи плануються (написання навчальних посібників, методичних вказівок, підготовка нових дисциплін тощо) та які види занять планується проводити (лекційні, лабораторні, семінарські чи практичні) для студентів яких спеціальностей і по якій кафедрі.

Розділ IV. Не заповнюється. Він зрозумілий з його найменування.

4.3. “Строк виконання та форма звітності”:

Розділ І. Зазначаються дати складання (місяць та рік) вказаних у другій колонці таблиці іспитів. Слід враховувати, по-перше, що сесія із складання іспитів кандидатського мінімуму проводиться двічі на рік — в травні–червні або в жовтні–листопаді, по-друге, за перший рік навчання в аспірантурі бажано скласти іспити з філософії та з іноземної мови (їх можна складати в одну сесію, а можна — в різні), по-третє, іспит зі спеціальності обов’язково складається на останньому році навчання в аспірантурі.

Розділ ІІ. Зазначається термін проведення теоретичних та експериментальних досліджень та форма звітності. Наприклад, для теоретичної роботи — розділи дисертації та фахові публікації, а для експериментальної — експериментальний пристрій, патент чи авторське свідоцтво, комп'ютерна програма або акти впровадження розробки. Також, вказується термін безпосереднього оформлення дисертації за вимогами ВАК України; форма звітності оформлення не вказується — вона зрозуміла. Не допускається зазначення в якості термінів усього періоду навчання в аспірантурі або термінів, що перевищують навчальний рік або час навчання аспіранта в аспірантурі.

Розділ ІІІ. Зазначається, коли планується займатись навчально-методичною та педагогічною роботою — це можуть бути конкретні терміни або фраза типу “За планом кафедри”. Також зазначається форма звітності навчально-методичної роботи, наприклад, навчальні посібники, методичні вказівки, конспекти лекцій та підготовлені лабораторні роботи з нових дисциплін тощо.

Розділ IV. Зазначається дата (місяць та рік) попереднього захисту дисертації на семінарі кафедри. Оскільки, у відповідності з Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України в 1999 р., тільки той аспірант, який успішно закінчив аспірантуру, кандидатська дисертація якого на момент закінчення ним аспірантури пройшла процедуру прийняття до захисту в спеціалізованій вченій раді, попередній захист дисертації повинен відбутися не пізніше літніх відпусток, тобто не пізніше червня, а найкраще — в квітні останнього року навчання в аспірантурі. Тоді аспірант буде мати час і можливість виправити усі виявлені колективом кафедри недоліки, помилки, провести необхідні додаткові дослідження, здійснити остаточне оформлення дисертації, представити дисертацію на перше осіннє засідання відповідної спеціалізованої ученої ради.

^ 5. РОБОЧІ ПЛАНИ ПІДГОТОВКИ.

Робочий план складається на один рік навчання в аспірантурі та обов'язково підписується аспірантом та науковим керівником із зазначенням дати підпису.

Зміст та терміни виконання етапів роботи в однорічних робочих планах повинні чітко відповідати загальному плану роботи аспіранта (див. вище). Відміна полягає в тому, що однорічний робочий план є більш деталізованим і щороку супроводжується відмітками про якість та обсяг його виконання.

Робочий план має три розділи, опис роботи з яких здійснюється у вигляді таблиці з чотирьох колонок:

5.1.“Найменування роботи” — це назви трьох розділів, які вже указані і уточнення не потребують.

5.2. “Обсяг і короткий зміст роботи”:

Розділ І. Зазначаються назви іспитів кандидатського мінімуму та загальноосвітніх іспитів, складання яких заплановано в загальному плані роботи аспіранта. Додатково, разом із підготовкою до складання кожного іспиту кандидатського мінімуму (окрім іспиту зі спеціальності) планується написання відповідного реферату.

Розділ ІІ. Зазначається обсяг роботи, яка планується по “Теоретичній роботі” та по “Експериментальній роботі”. Рекомендації щодо заповнення цих розділів залежно від типу підготовки (з відривом від виробництва та без відриву від виробництва) та року навчання приведено в прикладах заповнених індивідуальних планів у додатках Ж та К. Важливо зазначити, що на перший рік навчання, незалежно від типу підготовки, треба планувати не тільки огляд літературних джерел, аналіз стану проблеми та постановку задачі, а ще й формалізацію задачі, аналіз підходів до її розв'язання та розробку математичної моделі процесів в об'єкті або структурної схеми пристрою, або алгоритму програми тощо. Підставою для цього є те, що протягом останніх років в аспірантуру Вінницького національного технічного університету приймаються як правило:

випускники магістратури, магістерську дисертацію яких можна розглядати як 20–40 % кандидатської;

здобувачі, які мають суттєві наробки за темою дисертації.

І в тих, і в інших огляд літературних джерел, аналіз стану розв'язання проблеми, постановка задачі, її часткова формалізація та розв'язання окремих випадків уже здійснені.

В підрозділі “Публікація статей” розділу ІІ індивідуального плану вказується кількість статей, яку планується опублікувати за матеріалами дисертаційних досліджень та кількість виступів на конференціях (семінарах, симпозіумах тощо). Під час планування кількості статей та конференцій слід враховувати такі рекомендації: 1) загальна кількість статей, опублікованих у наукових фахових виданнях з переліку ВАК України, протягом усього навчання в аспірантурі, повинна бути не меншою трьох; 2) усі наукові та практичні результати, які захищаються в дисертації, повинні бути опубліковані в наукових фахових виданнях; 3) щороку слід планувати виступи на наукових конференціях та, починаючи хоча б з другого року навчання, підготовку наукової статті у провідному фаховому журналі з переліку ВАК України; 4) під час планування кількості статей та виступів на конференціях слід враховувати свої реальні можливості і той факт, що успішність підготовки аспіранта під час щорічної атестації на кафедрі визначається по виконанню запланованого в індивідуальному плані обсягу робіт. Якщо були заплановані публікації 4-х наукових статей, а опубліковано лише дві, тоді формально може бути прийнято рішення про невиконання індивідуального плану аспіранта.

В останній рік навчання в аспірантурі в розділі ІІ індивідуального плану обов’язково зазначаються такі підрозділи:

- “Завершення роботи над дисертацією”, де наводиться перелік завершальних розділів дисертації, кількість запланованих публікацій в поточному році;

- “Підведення підсумків наукових досліджень”, (висновки, акти впровадження результатів дисертації на підприємствах);

- “Оформлення дисертації та попередній захист на кафедрі” остаточний варіант дисертації; визначення профілюючої кафедри;

- “Доопрацювання зауважень”.

Розділ ІІІ. У відповідності із загальним планом роботи вказуються які види навчально-методичної роботи плануються (написання навчальних посібників, методичних вказівок, підготовка нових дисциплін тощо) та які види занять планується проводити (лекційні, лабораторні, семінарські чи практичні) для студентів яких спеціальностей і по якій кафедрі. Але додатково повинні бути вказані назви дисциплін, які будуть викладатись (обов’язково з кількістю годин) або дисципліни, за якими планується вести навчально-методичну роботу.

5.3. “Строк виконання та форма звітності”:

Розділ І. Зазначаються дати складання (місяць та рік) запланованих іспитів у відповідності із загальним планом роботи. Як форма звітності вказуються реферати з філософії та іноземної мови.

Розділ ІІ. Зазначається: 1) термін завершення запланованих розділів (етапів) теоретичних та експериментальних досліджень (наприклад, перший розділ — лютий 200_ р., другий розділ — жовтень 200_ р., план експерименту — червень 200_ р., структурна та функціональні схеми пристрою — вересень 200_ р. тощо); 2) форма звітності проведених теоретичних та експериментальних досліджень — розділ І або структурна схема пристрою, або підрозділи ІІІ розділу з аналізом результатів експерименту, або патент чи авторське свідоцтво, або комп'ютерна програма для реалізації розробки на практиці, або отримання акту впровадження тощо; 3) місяці, в які планується подача до редакції наукових статей, виступи на конференціях (обов'язковою є участь в університетській науковій конференції викладацького та студентського складу, котра проводиться щороку в березні). Зазначення в якості усіх термінів завершення етапів робіт місяця, коли завершується поточний рік навчання, свідчить про неякісне планування аспірантської підготовки як з боку аспіранта, так і з боку його наукового керівника. Зазначення місяців не поточного, а наступного року навчання також є помилковим.

Для останнього року навчання в аспірантурі зазначається:

- термін представлення рукопису чорнового примірника дисертації;

- термін викладення отриманих загальних висновків наукових результатів дисертації та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження на підприємстві (обов’язково) і в навчальний процес;

- термін (не пізніше травня останнього року навчання) представлення дисертації на засідання кафедри (міжкафедральному семінарі). Форма звітності – висновок, оформлений як витяг із протоколу засідання кафедри (міжкафедрального семінару) щодо дисертації аспіранта;

- термін оформлення остаточного варіанта дисертації, в разі висловлених при обговоренні дисертації зауважень.

Розділ ІІІ. Зазначається, коли планується займатись навчально-методичною та педагогічною роботою — це можуть бути конкретні терміни або фраза типу “За планом кафедри”. Також зазначається форма звітності навчально-методичної роботи, наприклад, навчальні посібники, методичні вказівки, написані лекції та підготовлені лабораторні роботи з нових дисциплін тощо.

5.4. “Відмітки про виконання”.

Розділ І. Підтверджується факт складання запланованих іспитів у відповідності із загальним планом роботи. Вказуються отримані оцінки.

Розділ ІІ. Зазначаються: 1) назви, обсяг та стан завершеності запланованих розділів, підрозділів та етапів теоретичних досліджень; 2) факт проведення та/або результати експериментальних досліджень (структурна схема пристрою, обробка та аналіз результатів експерименту, отримання актів впровадження тощо); 3) назви та стан готовності до публікування (подано чи прийнято до друку, опубліковано) наукових статей та назви доповідей, які були зроблені на наукових конференціях протягом поточного року навчання.

Для останнього року навчання в аспірантурі зазначається підприємство чи організація, де впроваджені результати дисертації, № протоколу, дата проведення наукового семінару (“попереднього захисту”) на кафедрі та ін.

Розділ ІІІ. Приводяться назви дисциплін та види проведених навчальних занять, приводяться назви та стан готовності до публікації навчально-методичних видань та розробок тощо.

Під третьою та четвертою колонкою приводиться атестаційний висновок наукового керівника щодо якості та обсягу проведеної аспірантом роботи з таких позицій:

якість і обсяг проведених теоретичних та експериментальних досліджень та їх відповідність індивідуальному плану;

бажання займатись науковою діяльністю, націленість на написання дисертації та успішне завершення аспірантури в строк;

сумлінність та працелюбність в проведенні досліджень;

недоліки та упущення в підготовці аспіранта, які потребують виправлення;

інше, що дозволяє повніше оцінити становлення аспіранта як науковця та рівень підготовки ним кандидатської дисертації;

позитивний чи негативний висновок щодо доцільності продовження аспірантської підготовки аспіранта.

Забороняється формулювати висновок типу “Індивідуальний план виконано в повному обсязі”. Також не можна використовувати словосполучення типу “недостатньо” чи “неповністю виконаний індивідуальний план”. Він повинен бути або виконаним, або ні.

Після проходження щорічної атестації аспіранта на кафедрі та представлення і затвердження щорічного письмового звіту виконання робочого плану підготовки затверджується директором ІнМАД: “Атестацію затверджую _________________”. Ставиться підпис і дата (нижче атестаційного висновку наукового керівника).

^ 6. ОСТАННІЙ АРКУШ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ.

Останній аркуш індивідуального плану заповнюється після представлення кандидатської дисертації в спеціалізованій вченій раді. При цьому вказується: прізвище, ім'я, по батькові аспіранта, тема дисертації, назва та шифр спецради.

Факт представлення дисертації до захисту в спецраді підтверджується підписами: наукового керівника аспіранта та директора ІнМАД з обов'язковим зазначенням дати підписів.

Після заповнення останнього