Реферат: Познайомити учнів з історією виникнення періодичної преси, з її значенням в житті людини; сформувати у них уявлення про український журнал «Барвінок»

Мета. Познайомити учнів з історією виникнення періодичної преси, з її значенням в житті людини; сформувати у них уявлення про український журнал «Барвінок»; показати розмаїття тематик цього видання та зацікавити дітей; розвивати спостережливість та комунікативну компетентність учнів; виховувати в дітей культуру роботи з газетами і журналами, пробуджувати у них творчі здібності і фантазії, інтерес до читання та бажання до саморозвитку.

Обладнання: мультимедійна дошка, комп’ютерна техніка, мультимедійна презентація журналу «Барвінок».

^ Звучить музика.

Вчитель.

Читаючи книжки, ми дізнаємося багато нового, цікавого. Але крім книг є й інші джерела інформації. Спробуйте відгадати загадку:

Крила в птаха не з пір’їн,

А з паперу і з новин.

Він щодня на диво-крилах

Їх розносить по квартирах.

Так. Це газета. Отже, сьогодні поговоримо про періодичні видання для дітей.

(Слайд 1).

Про все цікаве на планеті

Читай в журналі та газеті!

Дізнаєшся про всесвіт гарний,

Труди твої не будуть марні.

Учень.

Тривалий час уся інформація, весь науковий і культурний доробок людства зберігався тільки завдяки книзі. Але процес книговидання є дуже складною і копіткою справою. А щоб люди могли отримувати «свіжу» інформацію своєчасно, були потрібні періодичні видання (газети та журнали).

Учениця.

Перша газета з’явилася в Римі в І столітті до нашої ери. Вона мало чим нагадувала сучасну газету. В Римі видавалися закони, обов’язкові для всіх жителів. Законодавців турбувало питання, як про це повідомити всім одразу? Вихід знайшов Юлій Цезар. Він наказав поставити в центрі міста гіпсові плити. На них записували розпорядження римської влади та інші повідомлення, які були лаконічними, стислими, адже на плитах розмістити багато тексту не було змоги. Зацікавленість римлян повідомленнями на гіпсових плитах зростала. Тоді було вирішено розмножували тексти. Окрему інформацію записували на глиняних табличках і продавали їх населенню. Гіпсові плити мали спеціальні назви. Звісно, вони зовсім не нагадували газету, але ж повідомляли новини.

Учень.

А перші газети, які вже більше нагадували сучасну газету, з’явилися в Китаї у VІІІ столітті. У Європі – у XVІ столітті. А в Україні – у XVІІІ столітті у місті Львові. Але видання друкувалися польською, німецькою, французькою, угорською та румунською мовами. Тому початком української періодики вважають 1812 рік, коли вийшов з друку економічно-комерційний щотижневик російською мовою (українська мова була заборонена).

Учениця.

А що ж таке журнал?

Журнал – це також періодичне видання. Вони з’явилися в Європі у другій половині XVI століття. Перші журнали з’явилися в Україні на початку XIX століття. В світі публікується дуже багато різних журналів. Серед них є і дитячі. Перший дитячий журнал почав виходити в Лондоні у червні 1751 року. Він називався «Журнал ліліпутів, або Золота бібліотека юних леді та джентельменів». Він дійсно був ліліпутом, бо мав розміри 10 х 6,25 сантиметрів. В журналі друкувалися короткі розповіді, загадки, жарти, малюнки.

Вчитель.

А які українські журнали ви знаєте?

(«Яблунька», «Пізнайко», «Чомусик», «Барвінок», «Стежка» та інші)

(Слайд 2).

Учень.

Сьогодні ми познайомимо вас з журналом «Барвінок».

(Слайд 3).

Перший номер журналу «Барвінок» вийшов в січні 1928 році. Спочатку він мав назву «Жовтеня», а в 1945 році журнал став називатися «Барвінок».

Учениця.

Друже мій, читай “Барвінок”,

Передплачуй без вагань,

Тридцять дві вже є сторінки,

А цікавинок, а знань!

В ньому, вічно молодому,

Все для нас - краси зразок.

Стільки віршиків у ньому

А малюнків, а казок!

Що краса це барвінкова -

Знають юні і малі,

А духмяна рідна мова,

Рідні пахощі землі.

А мандрівки, а пригоди

Серед буднів, серед свят

Ще й з любов’ю до природи,

До звірят і пташенят.

Знайдеш ти й веселі жарти,

Разом ми посміємось.

Прочитать пильніше варто -

І пізнаєш ти когось.

Тридцять дві вже є сторінки,

А цікавинок, а знань!

Друже мій, читай “Барвінок”,

Передплачуй без вагань!

Учениця.

Отже, сьогодні ми помандруємо до Барвінкової країни. Зустрічайте президента Барвінкової країни.

(Слайд 4).

Звучить музика. В клас заходить хлопчик-Барвінок.

Барвінок.

Добрий день у вашій хаті!

Бачу тут гостей багато.

І веселі, і завзяті –

Всі зібралися на свято!

Щоб дійшли до вас журнали,

Тут працюють професіонали.

І представлю вам сьогодні

Я команду при нагоді.

Це моя права рука –

Міністерство читача.

То ж палкі ваші вітання

Цьому Міністрові читання.

^ Виходить Міністр читання.

Міністр читання.

Я керую Міністерством,

Де читання вищий клас!

Друзі, ви часу не гайте,

Ми чекаємо на вас!

Барвінок.

Дуже любить він читати,

Мудрувати і питати.

Відкриває дивні ставні

Мудрило Перший і Останній.

^ Виходить Мудрило.

Мудрило.

Здрастуйте, здрастуйте! Дівчатка й хлоп’ята!

Я радий вас бачити на славному святі.

Барвінок.

Хочеш всі новини знати,

Тоді мусиш її звати.

Відробля свою зарплату

Швидка Хвеська Язиката.

^ Виходить Язиката Хвиська.

Язиката Хвеська.

А я Хвеська Язиката,

Люблять всі мене малята.

Все, що знаю – розкажу,

Бо я з дітками дружу.

Барвінок.

Всі вони добре мудрують,

Усі рубрики готують.

^ Учень.

Я представляю рубрику «Календарик - нагадайлик».

(Слайд 5).

Кожен номер починається саме з цієї рубрики. Тут читачеві нагадують про визначні події, які відбулися або відбудуться цього місяця.

(Учень зачитує кілька дат з різних номерів).

Учениця.

Я представляю рубрику «Ми любимо читати».

(Слайд 6).

Це найпопулярніша рубрика. За роки випуску журналу на його сторінках друкувався відомий нам усім Всеволод Нестайко.

(Слайд 7).

Якому 30 січня 2010 року виповнилося 80 років. Він також працював в редакції журналу «Барвінок». Його популярний твір «Незвичайні пригоди у лісовій школі» вперше був надрукований на шпальтах журналу. Та не лише цей твір, а й багато інших.

^ Учень.

(Слайд 8).

Цікаво, що «Пригоди Незнайка та його друзів» побачили світ спочатку в Україні. В Москві її друкувати не хотіли. Казка тоді не була в пошані.

Але якось під час поїздки групи письменників до Мінська на ювілей класика білоруської літератури Якуба Коласа Микола Носов розповів про свій задум молодому українському письменнику, редактору дитячого журналу «Барвінок» Богданові Чалому. Ніч у вагоні вони обговорювали сюжет, епізоди і деталі нової книги. Чалий запропонував Носову друкувати «Незнайка» в «Барвінку». Микола Носов вагався. Адже книга ще не завершена. Та Богдан Чалий наполягав.

(Слайд 9).

І Носов таки опублікував у «Барвінку» перші розділи «Незнайка», коли до останніх ще було далеко. Б. Чалий телефонував у Москву і «підганяв» Миколу Носова, який писав продовження і надсилав його в Київ. Протягом 1953-1954 років перша книга про Незнайка була опублікована в «Барвінку». Журнал «Барвінок» видавався українською і російською мовами. Отож, Незнайко відразу заговорив двома мовами. Український переклад здійснив Федір Маківчук.

Учениця.

На сторінках цього чудового журналу друкувалася і Іваненко Оксана Дмитрівна (1906-1997) — українська письменниця, перекладачка .

(Слайд 10).

Оксана Дмитрівна теж працювала редактором журналу «Барвінок». Багато інших не менш відомих поетів та письменників друкували і друкують свої твори на сторінках журналу.

Учениця.

(Слайд 11).

Шістьох я служок в себе мав,
усе від них про світ я знав,
і ось як я їх всіх зову:

Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому?

Я хочу представити вашій увазі рубрику «Хто? Що? Як? Де? Коли? Чому?».

Тут вміщують дуже цікавий матеріал про все на світі.

^ Дитина зачитує кілька статей із журналу.

Учень.

Я пропоную відвідати «Місто ідеальних взаємин».

(Слайд 12).

Дітям пропонують кілька цікавих завдань з цієї рубрики .

Які правила етикету зображено на малюнках?

(Слайд 13 і 14).

Учениця.

А скільки цікавинок можна дізнатися з «Торбинки дядечка Запитайлика».

(Слайд 15).

Тут і загадки, і ребуси, і кросворди.

Пропонуємо вашій увазі кросворд. Якщо ви правильно відгадаєте загадки (журнал № 3, 2010 рік, с. 16), то дізнаєтесь як у давнину називали місяць березень.

(Слайд 16).

Учень.

А я дуже люблю тварин, тому мені найбільше сподобалася рубрика «В ефірі телекомпанія «Няв + гав + цвірінь».

(Слайд 17).

Хлопчик зачитує кілька цікавих повідомлень журналу.

Учениця.

А скільки різних конкурсів проводиться у Барвінковій республіці.

Мені подобається сторінка, де діти друкують свої власні вірші, казки і оповідання.

Сьогодні я познайомлю вас з маленькими розумниками з Подищ.

Ми з Дениском завжди разом

Тож прийміть привіт відразу

Від обох малих хлоп’ят,

Я– Богдан, Денис – мій брат.

Є у нас сосновий ліс,

Річка Удай, в ній рогіз,

Лілії і ряска

Не річка – а казка.

В ній купатися із братом

Весело удвох,

А якщо ще прийдуть друзі

Буде в багатьох

Мокрий ніс, обличчя, спинка.

Ну й весела літня днинка!


Саме так можна сказати про Богдана та Дениса Власенків.

(Слайд 18).

Учень.

В 1,5 річному віці Богданчик вивчав щодня по дитячому віршику. У 3 роки й 11 місяців ця дитина самостійно прочитала буквар. З тих пір книга – улюблений друг. Любить читати журнали, енциклопедії, комікси, казки, фантастику. Мріє стати відомим футболістом.

Дениско в 4 роки 2 місяці вже читав разом зі старшим братиком журнал «Барвінок».

Учениця.

Богдан є учасником конкурсу дитячого малюнка «Мій рідний край, чарівна Україна!» (організований науково-методичним журналом «Початкова школа»), учасник конкурсу «Нарисуй героя любимой книжки» («Аргументы и факты в Украине», лауреат вікторини «Знавець олімпійського спорту-2007» (організованого НОК України), переможець районного конкурсу з української мови ім. П.Яцика, учасник міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2008» (показав відмінний результат), переможець конкурсу «Читальна барвінкоманія» (організований журналом «Барвінок»), переможець конкурсу «Що означає твоє прізвище?» (організований журналом «Барвінок»), стипендіат журналу «Барвінок».

Після того як Богдан став стипендіатом журналу «Барвінок» і став отримувати свої чесно зароблені гроші, Денис старався не відставати від брата, і коли газета «Казковий вечір» організувала конкурс «Спостережливий ботанік» із завданням фотоконкурсу (які дерева в послідовності зацвітають), він зробив це один із перших і став переможцем, отримавши в нагороду – спортивну гру бадмінтон.


Учень.

Відтоді хлопці в дружньому братньому тандемі завойовують перемоги в районних конкурсах. Денис фотографує, а Богдан підписує віршами те, що вловив його брат у об’єктив.

(Слайд 19).

Кошенятко виглядає у віконце.

Місяця нема, а сходить сонце.

Кошенятку гарно тут живеться,

Бо його це рідним домом зветься.

(Слайд 20).

Грибочок цей поганий

З’явився в парнику.

А мушка прилетіла,

Мабуть, їй до смаку.

(Слайд 21).

В холодочку, у траві,

По обідній, по порі.

Киця наша їсть травичку,

Й має гарне біле личко.


(Слайд 22).

Запитання до себе

Ви гляньте на цю річку,

Яка у ній водичка:

Мутна, і чорна, й сіра,

Тече собі без діла.

Як хто скупатись схоче,

Той голову мороче:

„Для чого тут я насмітив,

Собі і людям насолив?”

Якщо у ній скупаєшся,

Брудним таким зостанешся.


^ Вірші Богдана Власенка

Я спорт люблю, я спорт хвалю, я буду чемпіоном.

Поїду в Англію, Париж і буду в Вашингтоні.

Я буду там змагатись за кубки чемпіонів.

А як об’їжджу цілий світ, приїду в Україну,

Бо я – маленький патріот своєї Батьківщини.

Чому в зайців куці хвости?

Не знаю я, не знаєш ти.

Мабуть, у сиву давнину

Хвости були довгенькі,

Тому звірятам цим малим

Сховатися важкенько.

Зуміли куцими хвости

Зробити всі зайчатка.

З тих пір нікому з хижаків

Зайчаток не спіймати.

Що їсть сонячний зайчик на сніданок?

На сніданок сонячний зайчисько

Сонячні морквинки упліта.

Хоч город у нього і не близько,

Та росте там морква золота.

Може, і не морква то, а промінь,

Сонячний маленький промінець,

Бо в люстерко я не роздивився.

Тут і віршику цьому кінець.

Чому морозиво холодне?

А крокодил чому голодний?

Чому вночі не йдуть до школи?

Чому всі люблять пити колу?

Чому йде дощ? Росте травичка?

Чому у морі є водичка?

Чом риба в річці не говорить?

Для чого є на світі гори?

Чому літають метеори?

Ви дайте відповідь мені

На за питаннячка смішні.

Чому, скажіть, це все питати?

Тому, що я все хочу знати!

Учениця.

А ось ще одна цікава сторінка. Спробуйте прочитати вислів.

(Слайд 23).

Називається рубрика «Погода - центр».

(Слайд 24).

Скільки тут народних прикмет. Адже колись люди передбачали погоду, спостерігаючи за рослинами та тваринами.

^ Учень. А ця сторінка подобається, мабуть, всім. Називається вона «Веселий кіш».

(Слайд 25).

Скільки тут усіляких смішних історій. Тут бавінчата-сміхотунчики друкують свої смішинки, дотепні оголошення, виставляють свої малюнки у Ха-ха-музеї.

^ Зачитують веселинки.

Виставка веселих літер.

Язиката Хвеська.

Привіт, фантазери! Це знову я, Язиката Хвеська.

(Слайд 26).

Читайте нові сторінки прикольної енциклопедії, яку разом з вами упорядковую її я. ^ Читає питання і відповіді.

Надсилайте свої прикольні запитання і відповіді мені на бублейну хмару.

Вчитель.

Діти, звичайно, це далеко не всі рубрики, з якими ми вас познайомили. З іншими ви зможете познайомитися уже самостійно.

А скільки нагород має наш улюблений журнал «Барвінок». Всіх і не перерахувати.

(Слайд 27).

Ось одне із останніх вітань.

Вітаємо нашого давнього та постійного партнера, журнал «Барвінок», його головного редактора – Василя Вороновича та всіх, хто причетний до створення журналу з перемогою у щорічному конкурсі Держкомтелерадіо на краще представлення української книги в друкованих та електронних ЗМІ в номінації «Краща газетна (журнальна) публікація про книгу або добірку (серію) книг, яка викликала значний інтерес широкої читацької аудиторії, сприяла активізації розповсюдження зазначених видань» за тематичну серію публікацій «2009 рік – рік читання з «Барвінком», присвячених вихованню у підростаючого покоління почуття національної свідомості у процесі ознайомлення з кращими зразками літературної спадщини, любові до українського друкованого слова, моральності та духовності на прикладі художніх образів.

Бажаємо натхнення, та подальших успіхів і перемог!

Учень.

За час видання «Барвінок» встановив чимало рекордів:

є одним з найстаріших в Україні дитячих журналів;

вийшов найбільшою кількістю примірників;

надрукував найбільшу кількість найцікавіших творів;

надіслав читачам найбільшу кількість призів.

Учениця.

У 2001 році журнал «Барвінок» заснував іменні стипендії для своїх читачів. Вже понад 70 юних читачів з усіх куточків України отримують щомісячні стипендії від редакції журналу. Стати стипендіатом може кожен читач. Треба лише виконати певні умови.

^ Учні.

Журналу “Барвінок” вже виповнилось 82 роки! Уявляєш?

(Слайд 28).

Його читали твої батьки, бабусі і дідусі!

Цей журнал знадобиться і тобі, друже, на уроках, так як він рекомендується шкільними програмами.

Тут друкуються найкращі художні твори для дітей, які плекають любов до Батьківщини, повагу до батьків, мови, увагу до здоров’я, безпеки життя.

Розмаїття тематики і жанрів відображає світ твоїх ровесників, ефективно розвине світ твоїх уявлень, фантазію, пам’ять, логічне мислення.

“Барвінок” навчить тебе робити висновки через різні, вміщені тут, інтелектуальні ігри, завдання, конкурси.

Якщо ти станеш переможцем одного із них, то в тебе буде можливість отримати приз, стипендію, грошову премію тощо.

Крім літературних, розважальних, ти знайдеш тут і футбольні проекти, релігійну сторінку, Інтернет-версію.

Сподіваємося, що журнал “Барвінок” стане тобі гарним другом.

(Слайд 29).

Вчитель.

Любі діти! А ось я таким пам’ятаю журнал «Барвінок».

(Слайд 30).

Тут йому виповнилося 45 років.


Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації

Бородянська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2


Сценарій

бібліотечного уроку

Періодичні видання.

Презентація журналу «Барвінок»


З досвіду роботи

вчителя початкових класів

Бородянської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

Білик Антоніни Анатоліївни


2010