Реферат: Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні: «за» І «проти»

Чернігівський центр професійно-технічної освіти


Інформація

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні: «за» і «проти».


Виступ-презентація

на секції заступників директорів з навчальної роботи та методистів ПТНЗ





Чернігів, 2009

Сучасному суспільству необхідна якісна освіта, яка спроможна забезпечити зростання потреби споживача та виробника матеріальних і духовних благ. Перехід до інформаційного суспільства кардинально змінює положення освіти.

^ Згідно «Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» затверджених Законом України від 9 січня 2007 року, № 537-v, однією з основних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості.

Головною умовою успішної реалізації Основних засад є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві.

В останні роки термін «інформаційні технології» заміняє поняття «комп'ютерні технології» навчання.


Інформаційно-комунікаційні технології можна віднести до технологічних засобів, і вони спрямовані на підготовку особистості інформаційного суспільства, формування вмінь працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей, формування дослідницьких умінь та вмінь вибору оптимальних рішень, забезпечення великим обсягом якісної інформації.

Необхідним чинником засвоєння знань є технічні засоби навчання (ТЗН). Разом з традиційними ТЗН сучасна освіта використовує комп’ютер. Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і навчальний процес не може стояти осторонь.

^ Можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів:

1) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень;

2) комп'ютер як складова частина системи управління освітою;

3) комп'ютер як об'єкт вивчення;

4) комп'ютер як засіб навчання.

Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до науково-технічного прогресу.

^ Комп’ютер як об’єкт вивчення використовується при викладанні предметів «Інформаційні технології», «Комп’ютеризація облікової інформації» та як засіб навчання часто використовується викладачами спецдисциплін, майстрами в/н.

Рекомендації по використанню комп’ютерних, мультимедійних технологій на уроках представлені в інформаційно-методичних добірках матеріалів:

«Використання на уроках мультимедійних форм навчання. Мультимедійний урок», автор - Оношко Г.А.,

«Використання локальних та глобальних мереж на уроках. Урок з використанням комп’ютерної техніки», автор - Шупеля Г.І.

Добірки містять інформацію про методи використання:

комп’ютерних технологій,

мультимедійних презентація в освітньому процесі,

глобальної мережі Інтернет,

програмного комплексу NetOp School як ефективного засобу контролю за діяльністю учнів в комп’ютерному класі.

Програмний засіб NetOp School використовують викладачі загальноосвітніх та спеціальних дисциплін.

Систематичне і педагогічно доцільне використання під час занять мультимедійних засобів сприяє:

- вдосконаленню сенсомоторної сфери учнів (сенсомоторика – взаємна координація сенсорних (чуттєвих) і моторних (рухових) компонентів діяльності людини),

- розвитку їх зорової і слухової чутливості,

- формуванню вміння сприймати,

- розвитку спостережливості.

Поряд із цим використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розвитку перцептивної уваги, обумовлення виникнення мимовільної уваги, стійкості її та зосередженості.

^ Використання комп’ютерних засобів навчання дозволяє збільшити обсяг аудіовізуальної інформації для засвоєння учнями, що у свою чергу сприяє:

- розвитку їхнього мислення,

- формуванню системи розумових дій, здатності до самостійної творчої роботи.





Але при використанні комп’ютерної техніки у навчанні не уникнути втоми, розсіяння уваги, тому викладач при проведенні занять з використанням ІКТ повинен дотримуватись Державних санітарних правил та норм.

Правильна організація роботи на ПК, що передбачає перерви, дотримання тимчасових режимів, активізацію руху учнів та спеціальні вправи допоможуть викладачу ліквідувати в учнів причини фізичної напруги, напругу очей, втому тощо.

^ Рекомендації з правильної організації комп’ютерного робочого місця і питання зниження фізичних навантажень викладено в інформаційному матеріалі під загальною назвою «Комп’ютерна ергономіка». Ергономіка - це напрям, який розглядає питання організації робочого місця і питання зниження фізичних навантажень, пов'язаних з роботою людини з технікою.

Серія включає такі розробки: Комп’ютерний зоровий синдром, Тунельний синдром, Хребетний синдром, Дихальний синдром. Роботи також містять інформацію про причини й наслідки тих чи інших захворювань, їх лікування та профілактику. Проводиться робота по написанню розробки «Венозний синдром».

Сучасний етап розвитку педагогічних технологій обумовлений багатьма чинниками, серед яких можна виділити:

- широке розповсюдження складних професійно-орієнтованих інформаційних систем, що постійно удосконалюються;

- швидке поширення та проникнення ІКТ у всі сфери діяльності.

Ці фактори зумовлюють такі основні фундаментальні зміни в педагогічних технологіях:

- індивідуалізація та активізація процесу навчання,

- застосування ефективних інформаційних технологій, орієнтованих не лише на роботу викладача з аудиторією, а й на індивідуальну роботу з учнем, самостійну роботу учня як у аудиторії, так і за межами.

З 2006 року за розпорядженням Міністерства освіти та науки України започаткований експеримент з включення програми “Intel® Навчання для майбутнього” в систему підготовки викладачів.

Програма передбачає підготовку педагогічних працівників з ефективного використання педагогічних та інформаційних технологій під час організації самостійної проектно-дослідницької діяльності учнів.

В основу методу проектів покладена ідея, що складає суть поняття “проект”, його спрямованість на результат. Для досягнення результату учні навчаються самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, навчаються прогнозувати результати і можливі наслідки інших варіантів розв’язання проблеми, здобувають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Учні використовують ресурси Інтернету, створюють web-сайти навчальних проектів, мультимедійні презентації та публікації.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну творчу діяльність учнів, на розвиток критичного мислення та вмінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі.

^ Найбільш ефективно реалізувати можливості інформаційних технологій вдалось в таких проектах як «Хліб – це свято чи буденність», керівник проекту заст. директора з НМР Ільїнська Т.В.; «Українська козацька кухня», керівник майстер в/н Крутько С.М.

^ Сучасні інформаційно-комунікаційні технології передбачають використання ППЗ – педагогічних програмних засобів, які можуть містити такі модулі:

- електронна бібліотека,

- електронний підручник, посібник,

- електронний довідник,

- тренажерний комплекс (комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери),

- електронний лабораторний практикум,

- комп'ютерна тестуюча система тощо.

Навіть окреме використання одного з цих елементів має ряд переваг:

- електронний підручник, посібник ґрунтується на гіпертекстовій основі (гіпертекст являє собою набір текстів, що містять вузли переходу від одного тексту до якого-небудь іншого. Загальновідомим і яскраво вираженим прикладом гіпертексту служать веб-сторінки.) -> дозволяє працювати за індивідуальною освітньою траєкторією, дозволяє визначити зручний темп роботи з матеріалом, що відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття,

- електронний довідник -> дозволяє оперативно одержати необхідну довідкову інформацію,

- комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери -> дозволяють закріпити знання й одержати навички їхнього практичного застосування в ситуаціях, що моделюють реальні,

- електронний лабораторний практикум -> дозволяє імітувати процеси, що протікають у досліджуваних реальних об'єктах, або змоделювати експеримент, не здійсненний у реальних умовах,

- комп'ютерна тестуюча система -> забезпечує, з одного боку, можливість самоконтролю для користувача, а з іншого боку – приймає на себе рутинну частину поточного або підсумкового контролю.

Викладачем предмету «Комп’ютеризація облікової інформації» підготовлено навчальний посібник «MicrosoftOffice Word 2003», призначений для самостійного опанування знаннями та навичками по роботі з текстовим процесором. Посібник супроводжується навчальними відеофрагментами та рекомендаціями по роботі з ними.

В

^ Викладачі кулінарних дисциплін користуються електронними навчальними системами «Другі страви. Вироби з тіста. Солодкі страви. Напої», «Холодні страви та закуски, соуси. Приготування перших став». Системи містять 2 компонента: навчально-лекційна частина і контрольно-тренажерна, що виконує функції перевірки і засвоєння знань.

^ Слід сказати декілька слів про комп’ютерне тестування. Комп’ютерне тестування, як і будь-який інший метод діагностики успішності навчальних досягнень, має власні переваги й вади.

До недоліків комп’ютерного тестування можна віднести:

складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів;

можливість відгадування учнями правильних відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки;

відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки.

Порівняно з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування має ряд переваг:

швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;

індивідуалізація процесу навчання (автономність);

певний психологічний комфорт учнів під час тестування;

оперативність;

підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;

конфіденційність при анонімному тестуванні;

тестування на комп'ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;

виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;

можливість застосування технічних засобів;

універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;

контроль великого обсягу матеріалу;

зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків.

Педагогічні працівники нашого навчального закладу для уроків контролю знань, тематичних атестацій, проведення теоретичних турів різних конкурсів тощо використовують тестуючі системи такі як Test-2002. Так, викладач Білоусова М.В. є автором навчально-методичного посібника «Методика проведення контрольно-регулювального та оцінно-результативного компонентів в навчанні учнів ПТНЗ», де розглядає досвід, методику, систему, прийоми та практику використання комп’ютерного оцінювання учнів в процесі навчання з предметів «Технологія касових операцій», «Техніка та механізація торговельних розрахунків», «Організація та технологія торговельних процесів», «Основи бухгалтерського обліку».

Використання програмних засобів забезпечує:

- розвиток наочно-образного мислення,

- моторних і комунікативних навичок,

- цілеспрямованості і соціалізації,

- сприяють активізації вербальної взаємодії учнів, що є особливо важливим фактором у навчанні учнів.

^ На сучасному етапі розвитку суспільства широкого впровадження у навчально-виховний процес набули INTERNET-ресурси. Необхідність їх полягає в тому, що вони надають доступ до інформації, якої немає в традиційних джерелах, або кількість джерел обмежена, а також сприяють обміну фаховою інформацією. В процесі навчання послугами глобальної мережі користується як педагогічний колектив, так і учнівський.

Для освітянської діяльності INTERNET пропонує:

- уроки в режимі on-line;

- ресурси для викладачів;

- ресурси для учнів;

- проекти on-line;

- Web Quests.

Позитивними моменти використання Всесвітньої комп'ютерної мережі у навчальному процесі:

 для учнів:

- навчання і робота в командах (співробітництво допомагає у вирішенні проблем),

- робота в групах поза навчальним закладом (формування розумових навичок вищого рівня - аналіз інформації),

- зростання в учнів інформаційної грамотності.

 для викладачів:

- знайомство з фаховою інформацією;

- використання планів уроків, on-line курсів, Web-сайтів;

- обмін інформацією з колегами і спеціалістами-експертами з інших навчальних закладів;

- об'єднання фахових ресурсів для вирішення загальних задач.

Це говорить про необхідність використання ресурсів Інтернет у педагогічній діяльності для досягнення більш значущих результатів.

^ Можна назвати найбільш значущі цілі, реалізація яких виправдовує введення інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання.

Це:

- індивідуалізація і диференціація процесу навчання;

- здійснення контролю за зворотним зв'язком, з діагностикою і оцінкою результатів;

- здійснення самоконтролю і самокорекції;

- забезпечення можливостей тренажу і здійснення з його допомогою самопідготовки;

- наочність (демонстрація динаміки процесів, що вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей);

- моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються, явищ з переходом в “реальність – модель” і навпаки (або без переходу);

- проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера;

- створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;

- посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);

- озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;

- формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання (за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);

- розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей керувати пізнавальною діяльністю учнів).

^ Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу (викладачі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає можливість відчути практичні результати.

Впровадження центром ІКТ у навчальний процес ґрунтується на ^ Постанові кабінету міністрів України «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010роки», затвердженої від 7 грудня 2005 року, №1153. Від успішного використання ІКТ в навчальному процесі залежить розвиток країни та її місце у світовій спільноті.




Використані джерела


Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україніна 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 року, № 537-v .

Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження державної програми «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010роки»від 7 грудня 2005 року, №1153

ДСанПіН 5.5.6.009-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».

Круглик В.С. Концепція сучасного педагогічного програмного засобу. //Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. Випуск 3, 2007р.

http://uk.wikipedia.org

http://www.iteach.com.ua