Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія (спеціалізації „геологія" та „геофізика")

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Геологічний факультет


Кафедра загальної та історичної геології


Укладач: кандидат геологічних наук, доцент Іванік О. М.

ЗАГАЛЬНА ГЕОЛОГІЯ


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.040103 – геологія

(спеціалізації „геологія” та „геофізика”)


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _____

від „____”_________200___р.

Зав. кафедри

__________ Шевчук В.В.


Декан геологічного факультету

________________Вижва С.А.


КИЇВ - 2007


Робоча навчальна програма з дисципліни „Загальна геологія”


Укладач: кандидат геологічних наук, доцент Іванік О. М.


^ Лектор: кандидат геологічних наук, доцент Іванік О. М.


Викладачі: кандидат геологічних наук, доцент Іванік Олена Михайлівна

кандидат геологічних наук, асистент Мєнасова Анжеліна Шевкетівна


Погоджено

з науково-методичною комісією

„_____”_______________2007 р.


_____________________^ Гожик А.П.


ВСТУП

Дисципліна “Загальна геологія” є базовою нормативною дисципліною для спеціальностей „Геологія” та „геофізика”, що викладається на І курсі у 1-му та 2-ому семестрі в обсязі 252 годин, у тому числі лекцій – 70 годин, лабораторних робіт – 52 години, самостійної роботи - 130 годин (І семестр: лекції – 36 год, лабораторні – 18 годин, самостійна робота – 54 год; ІІ семестр: лекції – 34 год, лабораторні - 34 год, самостійна робота – 76 год). Форма підсумкового контролю – залік у І-ому семестрі та іспит у ІІ-ому.

Курс „Загальна геологія” для студентів геологічного факультету спеціальності 6.070701 – геологія та 6.070709 – геофізика має на меті ознайомлення студентів з різними напрямками геологічної науки та її зв‘язку з іншими природничими та фізико-математичними науками, висвітлення та засвоєння питань внутрішньої будови Землі та методів її вивчення, ознайомлення з головними поняттями стратиграфії та геохронології, будови земної кори та її речовинного складу.

До завдань курсу належить розгляд усіх геологічних процесів зовнішньої та внутрішньої динаміки, а також сучасних свідчень про геологічну будови Землі, та процеси, що її змінюють, у тому числі і техногенного плану.

Предметом вивчення є геологічна будова Землі та процеси зовнішньої та внутрішньої динаміки. Курс забезпечує знання щодо загальних питань будови та формування Всесвіту, галактик та Сонячної системи. Наводяться порівняльні дані про планети, форму Землі, її внутрішню будову, геофізичні поля, методи визначення відносного та абсолютного віку гірських порід. Надається характеристика основних положень сучасної геологічної теорії – тектоніки літосферних плит, оскільки вона об‘єктивно пояснює більшість геологічних процесів. Впродовж курсу розглядаються найважливіші геологічні процеси зовнішньої та внутрішньої динаміки, а у заключній частині наводяться свідчення про головні структурні елементи літосфери, обговорюється актуальна сучасна проблема взаємодії людини із геологічним середовищем, досягнення у вивченні Землі, невирішені проблеми.

Протягом курсу студент повинен набути наступних знань та вмінь:

володіти теоретичним матеріалом в обсязі всього курсу „Загальна геологія”, що передбачений навчальною програмою дисципліни;

вміти визначати мінерали та гірські породи, що вивчалися протягом року на лабораторних заняттях;

вміти орієнтуватися в геологічних картах, будувати найпростіші розрізи,

працювати з гірничим компасом.

Курс „Загальна геологія” займає базове місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр з геології”, оскільки є дисципліною, що формує геологічний світогляд студента та надає йому знання, що стосуються термінологічних основ геологічної науки, визначає важливі взаємозв‘язки між окремими компонентами геологічного середовища, яке всебічно досліджується та вивчається протягом усього наступного періоду навчання.

Для студентів спеціальностей геологія та геофізика на спеціальний розгляд виносяться наступні теми, що поглиблюють та систематизують знання щодо геологічних та тектонічних особливостей будови Землі та динамічних процесів у її межах: „Методи вивчення внутрішньої будови Землі. Особливості внутрішньої будови землі.”, „Магнітне, теплове та гравітаційне поле Землі”, „Ізотопні методи визначення віку гірських порід”, „Головні положення теорії тектоніки літосферних плит”, „Тектонічні рухи та деформації гірських порід”, „Механізми виникнення землетрусів та їх параметри”, „Головні структури земної кори та літосфери”.

Таким чином, курс „Загальна геологія” аналізує коло головних проблем сучасної геологічної науки, які необхідно засвоїти на першому курсі навчання та фактично створює фундамент для успішного просування вперед у набутті геологічних знань.

^ Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою та передбачає проведення чотирьох модульних контрольних робіт впродовж усього періоду навчання, а також заліку у першому семестрі та іспиту - у другому. Підсумковий семестровий контроль у формі заліку у першому семестрі передбачає врахування кількості балів за двома модульними контрольними роботами із відповідним перерахуванням згідно вимог заліку. Для отримання оцінки ”зараховано” необхідно набрати не менше 18 балів. Максимальна кількість балів, отриманих у першому семестрі, становить 30. Підсумковий контроль у другому семестрі проводиться у вигляді екзамену із виконанням письмових і усних завдань. Можлива максимальна кількість балів, отриманих на екзамені, складає 40. Модульний контроль проводиться у вигляді двох письмових модульних робіт із можливою максимальною оцінкою у 15 балів кожна.

^ Форми поточного контролю: усні відповіді, оцінювання домашніх самостійних завдань, контрольних робіт, виконаних студентами під час лабораторних занять. Студент може отримати максимально 2 бали за усну відповідь та домашні письмові роботи, 2 бали за балів за завдання для самостійної роботи, 4 бали за контрольні завдання під час виконання лабораторних робіт, 7 балів – за письмові контрольні роботи.

Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується із урахуванням оцінок за всі змістові модулі, включаючи екзаменаційну. Для відмінної оцінки необхідно отримати 90-100 балів, “добре” – 75-89 балів, “задовільно” – 60-74 бали. При отриманні кількості балів від 1 до 59 виставляється оцінка “незадовільно”.

^ Контроль знань з дисципліни "Загальна геологія”

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

І семестр

Модульна контрольна робота 1 – 15 балів.

Усна відповідь, домашня письмова робота – 2 бали

Письмова контрольна робота – 7 балів

Лабораторні роботи – 4 бали

Самостійна робота – 2 бали

^ Модульна контрольна робота 2 – 15 балів.

Усна відповідь, домашня письмова робота – 2 бали

Письмова контрольна робота – 7 балів

Лабораторні роботи – 4 бали

Самостійна робота – 2 бали


Підсумковий контороль - у формі заліку. Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж семестру із урахуванням перерахунку (до 100 балів), для студентів які не набрали 18 (із перерахунком ­– 60) балів, або ж хочуть покращити сумарну оцінку, кількість балів, що виносяться на залік – 5.


ІІ семестр____________________________________________________________________

Модульна контрольна робота 3 – 15 балів

Усна відповідь, домашня письмова робота – 2 бали

Письмова контрольна робота – 8 балів

Лабораторні роботи – 3 бали

Самостійна робота –2 бали

^ Модульна контрольна робота 4 – 15 балів

Усна відповідь, домашня письмова робота – 2 бали

Письмова контрольна робота – 8 балів

Лабораторні роботи – 3 бали

Самостійна робота –2 бали


Підсумковий -

у формі іспиту – 40 балів


І семестр

Змістовий модуль 1: Земля як планета в Сонячній системі, її будова, вік та походження. Речовинний склад земної кори

^ Максимальна кількість балів – 15.

Термін - 2-а декада жовтня

Змістовий модуль 2: Характеристика екзогенних геологічних процесів. Гіпергенні процеси у межах земної кори.

Максимальна кількість балів – 15.

Термін - 3-я декада грудня

Підсумковий контроль (залік)

Студент повинен:

вміти визначати мінерали за їх фізичними властивостями, що вивчалися протягом семестру на лабораторних заняттях,

знати основні підрозділи стратиграфічної/геохронологічної таблиці (до ярусів), орієнтуватися у теоретичних питаннях першого розділу курсу „Загальна геологія”.


ІІ семестр

Змістовий модуль 3: Екзогенні геологічні процеси у субаеральних та субаквальних умовах.

^ Максимальна кількість балів – 15.

Термін - 2-а декада квітня .

Змістовий модуль 3: Ендогенні геологічні процеси

Максимальна кількість балів - 15

Термін - 3-я декада травня.

Підсумковий контроль (іспит)

Максимальна кількість балів – 40

Студент повинен:

володіти теоретичним матеріалом в обсязі всього курсу „Загальна геологія”, що передбачений навчальною програмою дисципліни;

вміти визначати мінерали та гірські породи, що вивчалися протягом року на лабораторних заняттях;

вміти орієнтуватися в геологічних картах, будувати найпростіші розрізи,

працювати з гірничим компасом.







Змістовий модуль 1

( ЗМ1 )

Змістовий модуль 2

( ЗМ2 )

Змістовий модуль 3

( ЗМ1 )

Змістовий модуль 4

( ЗМ1 )

Іспит

Разом
(підсумкова оцінка)

Оцінка (бали)

15

15

15

15

40

100


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

незадовільно

1 – 34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за чотири змістові модулі менше, ніж 20 балів, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни "Загальна геологія”.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Лабор.

Самост. роб.

І семестр

Змістовий модуль 1

„Земля як планета в Сонячній системі, її вік та походження. Речовинний склад земної кори”


^ Тема 1.

Геологія як наука. Методи геологічних досліджень.


1

Вступ. Предмет, об‘єкт, задачі, методи досліджень загальної геології.

2




3

2

Земля в космічному просторі. Утворення Всесвіту та Сонячної системи.

2

2

3

ТЕМА 2 .

Внутрішня будова Землі. Речовинний склад земної кори


3

Будова та склад Землі. Методи вивчення внутрішньої будови Землі. Особливості внутрішньої будови землі.

2




3

4

Магнітне, теплове та гравітаційне поле Землі. Будова та склад Землі. Хімічний та мінеральний склад надр Землі. Типи земної кори. Речовинний склад земної кори.

2

2

3

5

Визначення відносного та абсолютного віку гірських порід. Ізотопні методи визначення віку гірських порід

2




3

^ Контрольна модульна робота 1*


Змістовий модуль 2

„Характеристика екзогенних геологічних процесів. Гіпергенні процеси у межах земної кори”


^ Тема 3

Екзогенні геологічні процеси в субаеральних умовах

6

Загальна характеристика геологічних процесів у межах Землі. Екзогенні геологічні процеси та їх значення.

2

2

3

7

Вивітрювання та його типи.

2




3

8

Кори вивітрювання.

2

2

3

9

Геологічна діяльність вітру

2




3

10

Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Геологічна діяльність тимчасових водних потоків.

2

2

3

11

Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Геологічна діяльність постійних водних потоків.

2




3

12

Направленість та циклічність розвитку річкових долин

2

2

3

13

Геологічна діяльність підземних вод.

2




3

14

Карстові геологічні процеси та форми рельєфу

2

2

3

15

Гравітаційні процеси та їх класифікація.

2




3

16

Геологічна діяльність озер та боліт.

2

2

3

17

Геологічна діяльність снігу, льоду та льодовиків. Льодовиково-деструктивні геологічні процеси.

2




3

18

Льодовиково-конструктивні геологічні процеси. Зледеніння в історії Землі та їх можливі причини.

2

2

3

Контрольна модульна робота 2*





^ ВСЬОГО ЗА І СЕМЕСТР

36

18

54

ІІ СЕМЕСТР

Змістовий модуль 3

„Екзогенні геологічні процеси в субаеральних та субаквальних умовах”


^ Тема 4

Екзогенні геологічні процеси в субаквальних умовах

19

Геологічні процеси у кріолітосфері.

2

2

4

20

Геологічна діяльність океанів та морів.

2

2

5

21

Геоморфологічна будова дна Світового океану.

2

2

4

22

Фізико-геологічні процеси у межах Світового океану

2

2

5

23

Формування та класифікація донних осадків. Процеси діагенезу.

2

2

4

^ Контрольна модульна робота 3*


Змістовий модуль 4

„Характеристика ендогенних геологічних процесів”

^ Тема 5

Джерела та енергія ендогенних геологічних процесів. Магматизм

24

Загальна характеристика процесів внутрішньої динаміки. Джерела та енергія ендогенних геологічних процесів.

2

2

5

25

Магматизм. Поняття про магму. Інтрузивний магматизм.

2

2

4

26

Характеристика вулканічних процесів. Типи вулканічних вивержень.

2

2

5

27

Поствулканічні процеси. Географічне поширення вулканів.

2

2

4

^ Тема 6

Метаморфічні процеси

28

Характеристика метаморфічних процесів. Типи метаморфізму. Метаморфічні фації.

2

2

5

^ Тема 7

Тектонічні рухи та деформації гірських порід

29

Тектонічні рухи та деформації гірських порід. Загальні поняття.

2

2

4

30

Типи дислокаційних порушень. Характеристика складчастих порушень.

2

2

5

31

Характеристика розивних порушень

2

2

4

^ Тема 8

Землетруси

32

Землетруси. Механізми виникнення землетрусів та їх параметри. Географічне поширення землетрусів.

2

2

5

^ Тема 9

Структурні елементи земної кори та літосфери

33

Головні структурні елементи земної кори та літосфери

2

2

4

34

Головні положення теорії тектоніки літосферних плит.

2

2

5

^ Тема 10

Охорона геологічного середовища

35

Екологічна геологія. Головні завдання та напрямки. Охорона геологічного середовища.

2

2

4

Контрольна модульна робота 4





^ ВСЬОГО ЗА ІІ СЕМЕСТР

34

34

76







ВСЬОГО

70

52

130







^ Всього контр. модульних роботіт

4


Загальний обсяг 252 год, у тому числі –

Лекцій – 70 год,

Лабораторних – 52 год

Самостійна робота – 130 год.


*Контрольні модульні роботи проводяться у позааудиторний час

Змістовий модуль 1

Земля як планета в Сонячній системі, її вік та походження. Речовинний склад земної кори

^ Тема 1

Геологія як наука. Методи геологічних досліджень.


Лекція 1. Вступ. Предмет, об‘єкт, задачі, методи досліджень загальної геології – 2 год.

Розглядаються предмет та об‘єкт досліджень геології, визначаються теоретичні та прикладні завдання, що вирішуються за допомогою геологічних досліджень. Розкривається поділ геології на окремі науки та аналізується специфічність досліджень кожної з них. Наводиться історія розвитку геологічних досліджень протягом еволюції людства, визначаються етапи розвитку геології.

^ Рекомендована література: [8, 4, 5]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) Розглянути та проаналізувати головні етапи розвитку геології як науки, визначити теоретичне та практичне значення геології.

^ Рекомендована література: [3,8]

Лекція 2. Земля в космічному просторі. Утворення Всесвіту та Сонячної системи – 2 год.

Розглядається будова Сонячної системи та її елементів. Визначається походження Сонячної системи як одне із фундаментальних питань природознавства. Аналізується сутність різноманітних гіпотез походження Сонячної системи. Визначається вплив космічних явищ та процесів на перебіг геологічних процесів на Землі.

^ Рекомендована література:[14, 81, 22, 12, 64, 61, 75]


Лабораторна робота 1. Час в геології. Основні принципи визначення вікових співвідношень в геології. Геохронологічна шкала – 2 год. Студенти повинні опанувати головні принципи створення стратиграфічної (геохронологічної) шкали, проаналізувати та вивчити її підрозділи (до відділів включно).

Підготовка до усіх лабораторних робіт здійснюється за навчальним посібником: ^ Шевчук В.В., Іванік О.М., Крочак М.Д., Мєнасова А.Ш. Загальна геологія. Практикум. – К.:ВПЦ „Київський університет”, 2005. – С. 87-91.


Завдання для самостійної роботи (3 год.). – Підготувати інформацію щодо досліджень Марсу та геологічні процеси у його межах.

Рекомендована література: [мережа Internet]


ТЕМА 2.

^ Внутрішня будова Землі. Речовинний склад земної кори


Лекція 3. Будова та склад Землі. Методи вивчення внутрішньої будови Землі. Особливості внутрішньої будови землі – 2 год. Розглядаються методи визначення внутрішньої будови Землі – сейсмологічні, гравіметричні, магнітометричні тощо. Аналізується внутрішній склад Землі із детальною характеристикою внутрішніх оболонок Землі (потужністю, речовинним складом).

^ Рекомендована література: [86, 19, 1, 68, 10]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) Проаналізувати та графічно зобразити внутрішні оболонки Землі із зазначенням характеристик кожної.

^ Рекомендована література: [3,8]


Лекція 4. Магнітне, теплове та гравітаційне поле Землі. Будова та склад Землі. Хімічний та мінеральний склад надр Землі. Типи земної кори. Речовинний склад земної кори – 2 год. Висвітлюються характеристики теплового, магнітного та гравітаційного поля Землі. Розглядаються механічні властивості речовини Землі на всіх рівнях, що є важливим для розуміння геодинамічних процесів у її межах. Надаються дані щодо середнього хімічного складу гірських порід, визначаються головні особливості речовинного складу земної кори. Аналізується будова земної кори, її потужність та типи. Визнаються відмінності у структурі земної кори різних типів.

^ Рекомендована література: [86, 87, 1, 68, 10, 78]

Лабораторна робота 2. Геологічна карта та способи зображення інформації на геологічній карті – 2 год. Надаються відомості щодо принципів створення геологічних карт та відображення на них геологічної інформації, розглядаються різні типи геологічних карт (за призначенням та масштабом), студенти закріплюють навички визначення віку гірських порід на геологічних картах.


^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) Побудувати таблицю середнього хімічного складу земної кори, провести його аналіз та охарактеризувати методи визначення.

^ Рекомендована література: [3,8]


Лекція 5. Визначення відносного та абсолютного віку гірських порід. Ізотопні методи визначення віку гірських порід – 2 год. Розглядаються головні принципи відтворення геологічної еволюції Землі. Визначаються принципи відносної геохронології та розглядаються головні методи визначення відносного віку гірських порід. Аналізуються головні принципи створення стратиграфічної та геохронологічної шкали, а також їх підрозділи. Надається детальна характеристика методів визначення абсолютного віку гірських порід.

^ Рекомендована література:[39, 83, 24, 88]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) Опанувати питання лекційного матеріалу, викладеного у лекції 5. Порівняти геохронологічні та стратиграфічні підрозділи загальних, регіональних та місцевих геохронологічних (стратиграфічних) шкал.

Рекомендована література: [3]

Контрольні питання та завдання до модульної контрольної роботи 1.

Визначити головні завдання сучасної геології, об‘єкт та предмет її досліджень та охарактеризувати поділ на окремі науки.

Що таке палеонтологія та які її завдання?

Що таке петрографія та які її завдання?

Який вплив космічних процесів на перебіг геологічних процесів у межах Землі?

Визначити відмінності між гіпотезами Канта-Лапласа та Шмідта щодо походження Сонячної системи.

Охарактеризувати положення сучасної теорії походження Землі та планет Сонячної системи.

Проаналізувати головні методи відносної геохронології.

Геохронологічна шкала. Геохронологічні та стратиграфічні підрозділи.

Проаналізувати головні методи визначення абсолютного віку гірських порід.

Проблемні теми для обговорення:

Гіпотези формування Сонячної системи.

Вплив космічних факторів на перебіг геологічних процесів у межах Землі.



Змістовий модуль 2

Характеристика екзогенних геологічних процесів. Гіпергенні процеси у межах земної кори

^ Тема 3

Екзогенні геологічні процеси в субаеральних умовах


Лекція 6. Загальна характеристика геологічних процесів у межах Землі. Екзогенні геологічні процеси та їх значення – 2 год. Надається загальна характеристика ендогенних та екзогенних геологічних процесів у межах Землі, а також відомості щодо джерел енергії цих процесів. Розглядається дія та особливості процесів внутрішньої динаміки: магматизму, тектонічних рухів, метаморфізму, землетрусів. Аналізується закономірний розвиток, зв‘язок і взаємна обумовленість геологічних процесів. Розглядаються метод актуалізму і порівняльно-історичний та їх застосування при вивченні геодинамічних процесів.

^ Рекомендована література: [8, 4, 5]

Лабораторна робота 3. Фізичні властивості мінералів. Головні принципи класифікації мінералів. Форми знаходження мінералів у природі – 2 год. Студенти повинні розглянути головні ознаки різних фізичних властивостей мінералів, наводяться конкретні приклади. Аналізуються принципи класифікації мінералів, наводиться сучасна систематика мінералів.


^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) - Опанувати питання лекційного матеріалу, викладеного у лекції 6. Побудувати класифікаційну схему екзогенних та ендогенних геологічних процесів та проаналізувати джерела їх виникнення.

^ Рекомендована література: [3, 4, 8]


Лекція 7. Вивітрювання та його типи. – 2 год. Розглядаються агенти і фактори, що обумовлюють процеси вивітрювання та їх направленість. Аналізуються типи вивітрювання та їх особливості (фізичне, хімічне, біохімічне). Надаються свідчення щодо зональності процесів вивітрювання. Особлива увага приділяється формуванню, складу, будові і потужності кір вивітрювання в різноманітних кліматичних зонах, а також характеристиці типів кір вивітрювання за складом, поширенням та віком. Розглядається процес формування ґрунтів та роль органічного світу в процесі ґрунтоутворення, а також головні типи ґрунтів і їх зональність.

^ Рекомендована література: [8, 4, 5, 20]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Визначити відмінності між процесами вивітрювання у різних ландшафтно-кліматичних зонах, проаналізувати процес формування грунтів, визначити їх зональність та типи в межах України.

^ Рекомендована література: [3, 8, 20]

Лекція 8. Кори вивітрювання – 2 год. Розглядаються особливості формування та типи кір вивітрювання. Особлива увага приділяється формуванню, складу, будові і потужності кір вивітрювання в різноманітних кліматичних зонах, а також характеристиці типів кір вивітрювання за складом, поширенням та віком. Розглядається процес формування ґрунтів та роль органічного світу в процесі ґрунтоутворення, а також головні типи ґрунтів і їх зональність.

^ Рекомендована література: [8, 4, 5, 20]

Лабораторна робота 4. Опис головних породоутворюючих мінералів та рудних мінералів. Самородні елементи та сульфіди – 2 год.

Проводиться визначення та закріплення навичок макроскопічного опису мінералів класу самородних елюентів та сульфідів, визначаються їх фізичні властивості.


^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Проаналізувати формування кір вивітрювання у межах України, підготувати реферат на тему „Кори вивітрювання України”.

^ Рекомендована література: [4, 8, 14, 20]


Лекція 9. Геологічна діяльність вітру – 2 год. Розглядається вплив клімату і рослинності на інтенсивність роботи вітру. Наводиться характеристика еолових процесів: дефляції, коразії, транспортування та акумуляції, а також приклади взаємозв‘язку різноманітних видів еолових процесів. Аналізується склад та поширення еолових відкладів. Вивчаються пустелі як області максимального розвитку еолових процесів.

^ Рекомендована література: [57, 63, 8, 4, 5]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Підготувати інформацію щодо найбільших пустель світу, закономірностей їх формування та геологічних процесів у їх межах.

^ Рекомендована література: [57, 63]


Лекція 10. Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Геологічна діяльність тимчасових водних потоків – 2 год. Розглядається діяльність тимчасових водних потоків: процеси площинного змиву і лінійного розмиву. Аналізується процес формування ярів, їх поширення та заходи боротьби. Характеризуються генетичні типи відкладів, що формуються у результаті діяльності тимчасових водних потоків.

^ Рекомендована література: [43, 55, 73, 85]

Лабораторна робота 5. Оксиди та гідроксиди. Опис та класифікація, визначення – 2 год. Проводиться визначення та закріплення навичок макроскопічного опису мінералів класу оксидів та гідроксидів, визначаються їх фізичні властивості, підкреслюються головні класифікаційні ознаки.

^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Розлянути стадії формування ярів та особливості їх формування у межах правобережжя Дніпра.

Рекомендована література: [8]


Лекція 11. Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Геологічна діяльність постійних водних потоків – 2 год. Наводиться детальна характеристика геологічної діяльності річкових потоків. Відображається характер ерозійних та акумулятивних процесів у межах річкових долин, а також характер транспортування матеріалу у їх межах. Викладається поняття про поздовжній профіль річки та профіль її рівноваги, а також про головний та місцевий базиси ерозії та їх роль у виробленні поздовжнього профілю річки.

Досліджується склад та будова алювіальних відкладів як одного із важливих генетичних типів континентальних відкладів. Описуються форми річкових долин на різних стадіях розвитку, визначається спрямованість і циклічність розвитку річкових долин. Підкреслюється значення річок в народному господарстві та необхідність охорони водних ресурсів.

^ Рекомендована література: [43, 55, 73, 85]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Побудувати схеми різних типів терас. Підготувати інформацію щодо найбільших річок світу та України, визначити характер їх живлення та геологічні процеси у їх межах.

^ Рекомендована література: [8, 43, 55]


Лекція 12. Направленість та циклічність розвитку річкових долин – 2 год. Описуються форми річкових долин на різних стадіях розвитку, визначається спрямованість і циклічність розвитку річкових долин. Розглядається поняття про цикли ерозії. Підкреслюється значення річок в народному господарстві та необхідність охорони водних ресурсів.

^ Рекомендована література: [43, 55, 73, 85]

Лабораторна робота 6. Галоїдні сполуки. Опис та класифікація, визначення. Карбонати, сульфати, фосфати. Опис та класифікація, визначення – 2 год. Проводиться вивчення фізичних властивостей та закріплення навичок макроскопічного опису мінералів класу галоїдів, карбонатів, сульфатів, фосфатів.

^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Проаналізувати екологічні проблеми у межах малих річок України.

Рекомендована література: [мережа Internet]


Лекція 13. Геологічна діяльність підземних вод – 2 год. Наводиться детальна характеристика підземних вод як складової частини гідросфери Землі. Розглядаються види води в гірських породах, походження підземних вод, їх типи за умовами залягання та поширення. Визначаються особливості руху підземних вод. Наводяться дані щодо режиму ґрунтових та артезіанських вод. Визначаються хімічний склад підземних вод та їх класифікаційні ознаки. Описується народногосподарське значення підземних вод та їх охорона.

^ Рекомендована література: [27, 42, 66, 70, 65]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Проаналізувати хімічний склад столових та мінеральних вод (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купель, Миргородська, Боржомі та інші).


Лекція 14. Карстові геологічні процеси та форми рельєфу – 2 год. Розглядаються умови виникнення та розвитку карсту. Наводиться класифікація карсту за складом карстових порід (карбонатний, гіпсовий, соляний). Описуються поверхневий і підземний карст та їх форми. Підкреслюється зв‘язок розвитку карстових процесів із коливальними рухами і базисом ерозії. Обґрунтовується необхідність врахування карстових процесів при промисловому та громадянському будівництві.

^ Рекомендована література: [27, 65]

Лабораторна робота 7. Силікати. Опис та класифікація – 2 год.

Вивчаються класифікаційні ознаки мінералів класу силікатів, досліджується їх структура та фізичні властивості.

^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Підготувати реферат на тему „Карст України”

Рекомендована література: [27,65]


Лекція 15. Гравітаційні процеси та їх класифікація - 2 год. Наводяться дані щодо класифікації гравітаційних процесів у межах континентів та океанів. Розглядаються фактори та умови прояву цих процесів. Підкреслюється роль водного фактору у виникненні різного роду схилових процесів. Детально аналізуються різні типи зсувів та форми зсувного рельєфу. Визначається негативний вплив гравітаційних геологічних процесів на функціонування природно-техногенних систем.

^ Рекомендована література: [85, 21]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Проаналізувати причини виникнення зсувів у межах Києва

Рекомендована література: [85, 21]


Лекція 16. Геологічна діяльність озер та боліт – 2 год. Наводяться загальні дані про озера та походження озерних улоговин: тектонічних, вулканічних, льодовикових, заплавних, прибережно-морських, карстових, обвальних. Розглядаються типи озер – безстічні, протокові, з перемінним стоком. Аналізується солоність і хімічний склад озерних вод в різних кліматичних і геологічних умовах. Детально висвітлюються умови на наслідки геологічної діяльності озер, типи озерних осадків. Надаються загальні відомості про болота як результат перезволоження суші і заростання озер, типи та еволюцію боліт. Аналізується утворення торфу та стадії перетворення його у вугілля.

^ Рекомендована література: [16, 17]

Лабораторна робота 8. Силікати. Визначення та опис – 2 год.

Проводиться макроскопічний опис головних породоутворюючих мінералів цього класу.

^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Підготувати інформацію щодо найбільших озер світу, особливостей їх формування та геологічних процесів у їх межах.

^ Рекомендована література: [3, 16, 17]


Лекція 17. Геологічна діяльність снігу, льоду та льодовиків. Льодовиково-деструктивні геологічні процеси – 2 год. Розглядаються умови утворення та географічне поширення сучасних льодовиків, поняття про нижню, верхню снігову лінії та хіоносферу. Наводиться характеристика типів льодовиків: гірських (альпійських, карових, висячих), покривних (материкових), проміжних (плоскогірних, передгірських), описуються відмінності їх режиму. Аналізується руйнівна робота льодовиків (екзарація), а також процеси формування трогових долин. Характеризуються льодовиково-деструктивні форми рельєфу.

^ Рекомендована література: [44, 38, 31, 74]

Завдання для самостійної роботи (3 год.) - Опанувати питання лекційного матеріалу, викладеного у лекції 5. Проаналізувати відмінності між режимом гірських та покривних льодовиків.

^ Рекомендована література: [3, 8, 31]


Лекція 18. Льодовиково-конструктивні геологічні процеси. Зледеніння в історії Землі та їх можливі причини - 2 год. Розглядається транспортуюча та акумулятивні діяльність льодовиків. Аналізується склад та умови формування рухомих та відкладених морен. Наводяться відомості щодо флювіогляціальних (водно-льодовикових) потоків та відкладів. Визначаються особливості виникнення зледенінь в історії Землі та їх можливі причини. Підкреслюється наукове і практичне значення дослідження льодовикових та водно-льодовикових процесів і відкладів.

^ Рекомендована література: [44, 38, 31, 74]

Лабораторна робота 9. Мінерали зони гіпергенезу – 2 год. Закріплюються знання щодо процесів хімічного вивітрювання та перетворення мінералів у зоні гіпергенезу. Макроскопічно описуються мінерали, що формуються у межах цієї зони, визначаються їх фізичні властивості. Аналізуються процеси, що призводять до їх формування.

^ Завдання для самостійної роботи (3 год.) – Опанувати тему „Зледеніння в історії Землі та причини їх виникнення”

Рекомендована література: [8, 31, 74]


Контрольні питання та завдання до модульної контрольної роботи 2.

Надати загальну характеристику екзогенних геологічних процесів.

Визначити головні відмінності між процесами фізичного та хімічного вивітрювання.

Охарактеризувати головні процеси хімічного вивітрювання та їх наслідки.

У чому полягає геологічна діяльність вітру?

Охарактеризувати типи еолових відкладів.

Охарактеризувати діяльність тимчасових водних потоків.

Визначити вплив ерозійних процесів на формування рельєфу Землі.

Охарактеризувати циклічність та спрямованість розвитку річкових долин.

Причини формування терас.

Що таке профіль рівноваги річки та як він формується?

Визначити відмінності у розвитку та морфології гірських та рівнинних річок.

Охарактеризувати види води у гірських порід.

Класифікувати підземні води за походженням та умовами залягання.

Визначити вплив підземних вод на формування карстового рельєфу.

Визначити класифікаційні ознаки гравітаційних процесів у субаеральних умовах.

Назвати типи зсувів, охарактеризувати елементи зсувних схилів та визначити наслідки впливу водно-гравітаційних процесів на техногенні об‘єкти.

Охарактеризувати умови формування озерних улоговин та геологі