Реферат: Для студентів за фахом 080401 інформатика та прикладна математика Кривий Ріг 2010 ббк 32. 973

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


кафедра інформатики та прикладної математики


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання та захисту кваліфікаційних робіт







Для студентів за фахом
7.080401 – інформатика та прикладна математика








Кривий Ріг – 2010

ББК 32.973

УДК 681.3.06

Методичні вказівки для виконання та захисту кваліфікаційних робіт для студентів фаху 7.080401 – “математика та прикладна математика”.


Методичні вказівки для студентів КДПУ спеціальності 7.080401

До рекомендацій увійшли загальні підходи до написання і захисту кваліфікаційної роботи і допомога студентам із розробки закінченої програми з виконанням необхідних етапів: постановки задачі – алгоритмізація – кодування – тестування – документування.




Укладачі:

Зав. кафедрою інформатики та прикладної математики, к.т.н. Юрко Ю.В., професор кафедри інформатики та прикладної математики, д.т.н. Шелевицький І.В.







Рецензенти:

1.




Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри інформатики та прикладної математики протокол № __ від « » 2010 р.

завідувач кафедри ______________________


Рекомендовано до друку Навчально - методичною Радою КДПУ м. Кривий Ріг

протокол № від “ ” 20 р.




Шелевицький І.В., Юрко Ю.В., 2010










Загальні положення


Кваліфікаційна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань [Бол].

Методичні вказівки призначені для студентів і викладачів-керівників.

Мета вказівок — визначити порядок виконання роботи та показати загальні підходи до виконання, написання і захисту кваліфікаційної роботи.

Виконання і захист кваліфікаційної роботи є заключним етапом підготовки бакалаврів, магістрів, спеціалістів.

Методичні вказівки складено відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, та інших нормативних актів з питань вищої освіти.

Кваліфікаційні роботи можна умовно поділити на такі види.

^ Наукова робота – в роботі виконується наукове дослідження з елементами наукової новизни. Результатом є встановлення певних закономірностей, створення нових оригінальних чи вдосконалених способів, алгоритмів, побудова математичних моделей тощо. Наукова робота рекомендується для бакалаврів, котрі планують подальше навчання в магістратурі. Для магістрантів є обов’язковою.

^ Проектна робота – в роботі вирішується прикладна задача для кінцевого користувача, результатом є інформаційний та програмний продукт. Наприклад: створення Інтернет сайту, інформаційної системи з базою даних, системи підтримки прийняття рішень, прикладної програми, тощо. Рекомендується для бакалаврів та спеціалістів напрямку інформатика.

^ Навчально-методична робота – основне призначення полягає в створенні програмного та методичного забезпечення для навчання, результати роботи прямо призначені для використання у навчальному процесі. Наприклад: розробка навчального курсу, певної теми, лабораторних робіт, тестів, наочних матеріалів, створення інформаційних продуктів з освітньою метою. Навчально-методична робота рекомендується студентам педагогічних спеціальностей, що отримують спеціалізацію Інформатика та тих, хто планує подальшу роботу у навчальних закладах.

Звичайно, кваліфікаційні роботи можуть також поєднувати вказані види робіт.

Керівникам і студентам слід зважати що методичні рекомендації охоплюють типові ситуації. Тому завжди є можливість вийти за рамки описаних стандартів та обмежень. Проте, дуже важливо аби нестандартний підхід був дійсно зумовлений важливими причинами, був наслідком особливостей автора, теми, оригінальності рішень. Такі особливості не мають перешкоджати розумінню роботи, а навпаки, сприяти. Наприклад, недотримання стандарту оформлення роботи є швидше наслідком відсутності належної акуратності та навичок роботи з документацією ніж творчим елементом. А зміни у структурі роботи цілком можуть бути зумовлені оригінальністю задачі.


^ Про тематику кваліфікаційних робіт


Тематика кваліфікаційних проектів (робіт) визначається кафедрою. Наукові керівники кваліфікаційних проектів (робіт) призначаються з числа професорів і доцентів.

У випадках, коли кваліфікаційний проект (робота) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані спеціалісти відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему кваліфікаційного проекту (роботи) з обгрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаного студентом курсового проекту (роботи), або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника [бол].

Студентам, котрі мають бажання запропонувати власну тему слід звернутися з обґрунтованою пропозицією до завідуючого кафедрою не пізніше 1 вересня. Студенту слід вказати причини вибору запропонованої теми, для кого робота призначена, коротко викласти її суть або бажаний результат, ступінь готовності.

Рекомендується студентам, котрі займаються науковою роботою (чи мають бажання) й планують продовжити навчання в магістратурі, визначитися з темою та керівником роботи принаймні у п’ятому-шостому семестрах (на третьому курсі). Це пов’язано із складністю наукових досліджень, що вимагають тривалої систематичної роботи. Якісно виконати роботу протягом року-семестру практично неможливо.

Інформацію про напрямки наукової роботи кафедри та викладачів кафедри студент може отримати безпосередньо на кафедрі та на інтернет-сторінках кафедри й викладачів. Рекомендується також відвідування зацікавленими студентами наукових семінарів кафедри.

Вибір теми роботи бакалавра студенту слід зробити до 1 травня третього курсу. Вибір оформляється заявою студента, яку він подає на ім’я завідуючого кафедрою. Студенту варто попередньо узгодити вибір теми з майбутнім керівником. Таке узгодження дозволяє встановити можливість успішної роботи конкретного студента над завданням.

Магістри й спеціалісти, як правило, продовжують тематику обрану раніше, й оформляють вибір теми одночасно із поданням заяви на продовження навчання в магістратурі, або на спеціаліста.

Й студенту й викладачеві при виборі теми та плануванні роботи слід враховувати рівень підготовки, професійні переваги та схильності, характер майбутньої роботи студента.


^ Порядок підготовки тем викладачами


З метою залучення студентів до роботи над темою майбутньої кваліфікаційної роботи якомога раніше, викладачі кафедри на інтернет-сторінці кафедри в розділі наукова робота (або на особистих сторінках, що доступні із сайту кафедри) подають анотацію про напрямки своєї наукової, методичної та програмістської діяльності, представляють публікації та презентації або демонстраційні зразки чи розроблені інформаційні системи.

Рекомендується на сторінці кафедри явно вказати ті напрямки та конкретні дослідження, розробки, проекти, в яких можуть брати участь студенти.

Викладач, котрий керує кваліфікаційною роботою, до 1 березня має надати через методиста кафедри для завідуючого кафедрою розгорнуту анотацію тем кваліфікаційних робіт. Кваліфікаційні робот мають відповідати напрямку підготовки студентів, напрямку наукових та технічних інтересів викладача та напрямкам наукової, методичної та проектної роботи кафедри.

Розгорнута анотація включає наступні частини.

Прізвище та реквізити викладача.

Назву кваліфікаційної роботи.

Назва має відображати суть роботи, її мету. Для комплексних тем може складатися із двох окремих речень. У назві слід уникати неінформативних слів та загальних фраз.

^ Мету роботи.

Мета має вказувати на вирішення невідповідності між бажаним і існуючим станом предмету роботи. Мета повинна формулюватися так, аби можна було безпосередньо перевірити чи вдалося її досягнути.

Актуальність.

Пояснюється, для чого саме призначені результати роботи, хто саме буде користуватися її результатами, хто буде користувачем. Коротко вказуються попередні роботи за цією темою, або прототипи.

^ Задачі, що вирішуються в роботі.

Задачі є деталізацією кроків чи окремих завдань, які слід вирішити для досягнення мети.

Обмеження.

Вказуються найбільш суттєві. Наприклад: мова програмування, операційна система, ресурсні обмеження, робота в реальному часі, апаратна платформа, мінімальний час реакції і т.п.

^ Зміст роботи.

Типова структура включає вступ, три розділи, висновки, список джерел, додатки. Назви розділів мають відображати їх зміст. Кожен розділ має складатися із 3-5 підрозділів.

^ Основна література та інші найважливіші джерела.

Література та джерела повинні надати можливість студенту скласти уявлення про тему роботи, її рівень, складність.

^ Останні публікації (розробки).

Для магістерських робіт важливо дати посилання на останні публікації, аби студент міг розширити пошук; для програмних розробок важливо показати найближчі прототипи, аналоги.

^ Рівень складності роботи.

Вкажіть категорію студентів (бакалавр, магістр), найнижчий середній бал студента, при якому робота є доступною (або вкажіть необхідні фахові знання й практику).

Інтегральна оцінка складності.

Низький рівень – роботу можна зробити за існуючим аналогом з мінімальними змінами. Середній рівень – робота вимагає пошуку специфічних заздалегідь невідомих рішень, аналоги приблизні, рішення не є елементарними. Високий рівень – вимагає специфічних знань та нетривіальних рішень.

Слід зважати на те, що рівень складності жодним чином не є еквівалентом оцінки, що буде поставлена на захисті. Оцінка залежатиме від якості роботи, досягнення мети поставленої задачі та володіння студентом темою роботи, самостійністю реалізації її принципових моментів. Найважливішим фактором є завершеність, цілісність роботи.

^ Студенти, котрі рекомендується для виконання.

Якщо викладач може, то подає список студентів, котрим він рекомендував би призначити певну тему.

Ступінь реалізації роботи на цей час (розробки, публікації, алгоритми, програми, доповіді, курсові роботи, практики).

Слід вказати, чи виконував хтось цю чи близьку за темою роботу раніше, чи працював дослідник і хто саме над цією тематикою, які результати роботи.

Консультанти.

Керівник за потреби вказує консультантів, котрі можуть надати допомогу в процесі виконання роботи.


Приклад анотації 1.

Шелевицький Ігор Володимирович, д.т.н., професор кафедри

Назва теми: Частотно-часовий аналіз сигналів у сплайнових базисах для AVR мікроконтролерів.

Мета: оцінка достовірності частотно-часового аналізу сигналів з реалізацією для AVR мікроконтролерів.

Актуальність. Для широкого класу задач обробки сигналів застосовують частотно-часовий аналіз, зокрема вейвлет аналіз: розпізнавання, фільтрація, стиснення, порівняння сигналів. Однак вейвлет аналіз не є стійким до адитивного білого шуму й у ньому не використовують оцінки достовірності. Частотно-часовий аналіз на основі багатомасштабного сплайн-розкладу за методом найменших квадратів (LSS розклад) стійкий до білого шуму і дозволяє отримати оцінки достовірності. Загальні алгоритми та рішення LSS розкладу отримано в [1]. Необхідно розробити та реалізувати алгоритми LSS розкладу з оцінками достовірності коефіцієнтів. Результати призначені для використання фахівцями з цифрової обробки сигналів та розробниками пристроїв ЦОС на AVR мікроконтролерах.

Задачі. Проаналізувати існуючі методи та засоби частотно-часового аналізу, дати оцінку перевагам і недолікам.

Розробити алгоритми розкладу з оцінками достовірності коефіцієнтів розкладу.

Реалізувати алгоритми програмно на мультиплатформеній основі.

Розробити бібліотеку функцій частотно-часового розкладу для AVR мікроконтролерів

Перевірити розроблені алгоритми та програми на типових сигналах за наявності білого шуму.

Обмеження. Мультиплатформене середовище розробки для загальних алгоритмів та реалізація на С для AVR мікроконтролерів з можливістю роботи у реальному часі.

Зміст роботи

Вступ

1. Методи та засоби частотно-часового аналізу сигналів

2. Алгоритими LSS розкладу

3. Програмне забезпечення для LSS розкладу

Висновки

Джерела

Додатки

Основна література:

Марпл-мл.

Грибунин

Шелевицький

Останні публікації (розробки)

Unser

Рівень складності: магістерська робота з перспективою втілення у кандидатську з технічних наук. Висока складність.

Рекомендовано магістрам: Владислав Головко, Наталія Коровяцька

Ступінь реалізації. Детально метод описано у докторській дисертації І.Шелевицького. Базові алгоритми та пристрої реалізовано у середовищі MathLab, кваліфікаційні роботи такої тематики не виконувались.

Консультант: Юрко Ю.В. – програмування АVR мікроконтролерів.


Приклад анотації 2.

Юрко Юрій Володимирович, к.т.н., зав.кафедрою

Назва теми: Інформаційна система обліку та аналізу новонароджених для пологового будинку.

Мета: скорочення часу робот із документацією, зменшення помилок, покращення сервісу при веденні обліку та виконанні аналізу зав. відділенням новонароджених.

Актуальність. В пологовому будинку №1 м. Кривого Рогу народжується за рік 3-4 тисячі дітей. Ведення ручного чи малоавтоматизованого (в електронній таблиці) обліку не забезпечує належного сервісу. При введені допускається значна кількість помилок, пошук та вибірка даних займають багато часу й потребують певного рівня кваліфікації з інформатики. Розробка має виправити ці недоліки. Система призначена для користування медичними сестрами, лікарями та завідувачем відділення новонароджених.

Задачі.

Проаналізувати існуючі рішення для інформаційної системи та придатні для розробки технології. Побудувати функціональну та інформаційну моделі. у моделі обліку. Розробити інформаційну модель бази даних. Реалізувати та впровадити інформаційну систему.

Обмеження. Низький апаратний рівень платформи ( ), необхідність імпорту даних з існуючої електронної таблиці. Низький рівень базових знань і навичок користувачів у сфері комп’ютерної техніки. Обсяг бази 3-4 тисячі нових записів про новонароджених на рік. Зберігання інформації до 5 років.

Зміст роботи

Вступ

1. Інформаційні системи для обліку та аналізу новонароджених.

1.1. Характеристика задачі обліку для відділення новонароджених

1.2. Прототипи для задачі обліку

1.3. Постановка задачі (специфікація)

2. Моделі інформаційної системи.

2.1. Функціональна модель

2.2. Інформаційна модель

2.3. Інформаційна модель бази даних

3. Інформаційна систем обліку новонароджених.

3.1 Архітектура системи

3.2 Реалізація та інтерфейси

3.3 Тестування та впровадження

Висновки

Джерела

Додатки

Основна література:


Останні розробки:


Рівень складності: для спеціалістів, середній, стандартна технічна розробка.

Рекомендовано для спеціалістів із доброю успішністю з інформаційних дисциплін.

Ступінь реалізації: існує електронна таблиця з даними з елементами автоматизації. Кваліфікаційні роботи такої тематики не виконувались.

Консультант: програміст ВІКТ Роман Дубан


Приклад анотації 3.

Ілля Теплицький, к.п.н., доцент кафедри

^ Назва теми: Комп’ютерне моделювання з фізики як засіб розвитку пізнавальної активності учнів

Мета: вдосконалення методики навчання фізики в середній школі на основі використання методу комп’ютерного моделювання.

Актуальність: Необхідність підвищення якості сучасних наукових і технічних розробок, зростання вимог до їхньої практичної ефективності потребують модернізації навчально-виховного процесу вивчення фізики як теоретичної основи техніки через застосування нових освітніх технологій, до яких належить технологія комп’ютерного моделювання. Вона забезпечує розширення й поглиблення виучуваної предметної галузі за рахунок надання учням можливості моделювання, імітації процесів і явищ, організації на цій основі дослідницької діяльності, а також формування вмінь створювати й досліджувати комп’ю­терні математичні моделі.

Обчислювальний експеримент із математичною моделлю усуває багато ускладнень, що виникають при аналітичному розв’язуванні задач. Це робить такі задачі цілком доступними для старшокласників, що, у свою чергу, створює реальні передумови для розширення змістової частини різних навчальних предметів.

Задачі.

Здійснити теоретичний аналіз сучасного стану досліджень із проблеми вивчення пізнавальної активності.

З’ясувати питання стосовно ролі, місця та змісту комп’ютерного моделювання в системі викладання шкільного курсу фізики.

Розробити комп’ютерні моделі для використання їх на уроках фізики й інформатики з метою розвитку пізнавальної активності школярів.

В ході педагогічного експерименту перевірити ефективність використання комп’ютерних моделей при вивченні фізики з точки зору впливу на пізнавальну активність учнів.

Обмеження. Практична робота з комп’ютерними моделями вимагає вирішення проблеми вибору середовища для моделювання. На початковому етапі цілком придатним середовищем виявляються електронні таблиці, вивчення яких передбачається чинною програмою шкільного курсу інформатики. Але вони виявляються ефективними тільки для порівняно простих і (або) спеціально підібраних задач. Проте основні уявлення про особливості технології комп’ютерного моделювання вони дозволяють скласти. Застосування електронних таблиць дозволяє розпочати систематичне вивчення комп’ютерного моделювання помітно раніше, ніж вивчення мов програмування.

^ Зміст роботи

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи розвитку пізнавальної активності учнів засобами комп’ютерного моделювання

1.1. Психолого-педагогічний аналіз сучасного стану досліджень з проблеми вивчення й розвитку пізнавальної активності школярів

1.2. Циклічній характер наукової творчості та специфіка його адаптації до шкільних умов при вивченні комп’ютерного моделювання

1.3. Умови розвитку пізнавальної активності учнів засобами комп’ютерного моделювання

Висновки до першого розділу

Розділ II. Експериментальне дослідження розвитку пізнавальної активності школярів у процесі навчання комп’ютерного моделювання

2.1. Роль, місце та зміст комп’ютерного моделювання в системі викладання фізики

2.2. Технологія розвитку пізнавальної активності школярів у процесі комп’ютерного моделювання

2.3. Результат дослідно-експериментальної роботи

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

а. Комп’ютерне моделювання досліду Резерфорда в середовищі електронних таблиць

Б. Комп’ютерне моделювання в середовищі електронних таблиць руху зарядженої частинки в однорідному магнітному полі

^ Останні розробки:


Рівень складності: високий, творча методична розробка.

Рекомендовано для магістрантів із доброю успішністю з фізики та з інформатичних дисциплін.

^ Ступінь реалізації: За відомою математичною моделлю фізичного об’єкту (процесу, явища) розробити відповідну комп’ютерну модель і дослідити її на якісному, а за можливості, й на кількісному рівні.

Кваліфікаційні роботи такої тематики виконувались. (що саме в них зроблено чим дана тема відрізняється від попередніх)

Консультант: викладач фізики, психології (педагогіки).


^ Порядок виконання роботи


1 березня методист кафедри подає завідуючому кафедрою запропоновані викладачами анотації кваліфікаційних робіт.

Завідуючий кафедрою протягом десяти днів розглядає анотації кваліфікаційних робіт, за необхідності проводить рецензування та виносить на найближче засідання кафедри для обговорення. Після обговорення та виправлення зауважень анотації підписані завідуючим кафедрою протягом десяти днів розміщуються на офіційних сторінках кафедри.

До 1 травня студенти обирають теми та подають заяви методисту кафедри про затвердження тем на ім’я завідуючого кафедрою. Заяви можуть надсилатися на офіційну електронну пошту кафедри з власних офіційних електронних адрес (вказаних в картці студента або зареєстрованих на домені університету).

Закріплення тем за студентами затверджується на найближчому засіданні кафедрами. Студентам, котрі не подали заяв теми розподіляються на засіданні кафедри. При цьому слід прийняти до уваги думку кураторів груп.

Теми робіт затверджених на засіданні кафедри надаються для підготовки наказу ректора про затвердження студентам тем та керівників. Після видання наказу зміна теми чи керівника можливе лише у виняткових випадках зумовлених об’єктивними й вагомими обставинами. Якщо такі обставини виникли, студент має звернутися до завідуючого кафедрою або декана факультету з відповідною заявою.

Консультування студентів проводиться у вільний від занять час, згідно графіка консультацій в межах навчальних планів. Для консультацій на сайті університету створюється відповідний форум доступний із сторінок кафедри.

Студент узгоджує з керівником графік поетапної підготовки роботи з урахуванням часу її подання до захисту. Графік виконання робіт знаходиться на кафедрі та розміщується на сторінках кафедри університетського сайту.

У встановлені графіком терміни студент звітує про зроблену роботу перед керівником. В порядку контролю, його повідомлення може бути заслухане на засіданні кафедри.

Дотримання графіку підготовки роботи має важливе значення для оцінки роботи. У відгуку керівник має зазначити чи дотримувався студент графіка виконання роботи. Дотримання термінів є важливим елементом професіоналізму фахівця та важливим фактором отримання якісного результату.

Студент має розуміти, що основна відповідальність за виконання роботи покладена саме на нього. А отже, саме він має в першу чергу турбуватися про вирішення тих проблем які виникають в процесі роботи як об’єктивного так і суб’єктивного характеру. Якщо проблеми, що виникають, виходять за межі компетенції студента, йому слід звертатися в першу чергу до керівника, потім до завідуючого кафедрою, до декана, першого проректора і навіть до ректора. У принципових випадках звернення слід оформляти письмово й офіційно у вигляді заяв з реєстрацією дати їх подання. Наприклад, у випадку тривалої відсутності керівника та відсутності можливості отримати необхідну консультацію, у випадку тривалої хвороби тощо.


Таблиця 1.

Графік виконання роботи.

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний

Вибір теми та закріплення керівників




зав. Кафедрою

Робота над планом та літературою




Керівники

Робота над основною частиною роботи




Керівники





































Представлення першого варіанту роботи на кафедру




зав. Кафедрою керівники

Доопрацювання роботи




Керівники

Представлення роботи на кафедру




зав. Кафедрою керівники

Захист робіт




зав. Кафедрою керівники



^ 2. Обсяг, структура і зміст роботи


Обсяг роботи визначається її змістом, структурою, характером викладу матеріалу і може становити орієнтовано 80-100 сторінок машинописного тексту з інтервалом у півтора рядки 14 розміром шрифту Times New чи аналогічного.

При оформленні роботи слід керуватися вимогами ДСТУ3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Це основний документ, першоджерело інших посібників та інструкцій. Дотримання відповідних положень ДСТУ є нездоланним аргументом бо має силу Закону. До того ж цей стандарт є перекладом міжнародного стандарту ISO5966:1982 «Documentation—Presentation of scientific and technical reports»

Пояснювальна записка (звіт) та інші матеріали готуються виключно українською мовою. Бажання автора підготувати звіт англійською вітається, але не виключає наявності українського перекладу (чи оригіналу).

Автору слід пильнувати, аби не зробити грубих помилок, кальки з російської та інших мов. Володіння мовою є вельми серйозним фактором професійності фахівця й науковця. Найчастішими помилками є те, що студент покладається на програму комп’ютерного перекладу або комп’ютерної перевірки грамотності. Такі програми працюють за формальними схемами й не вловлюють дуже важливої семантики (змісту) тексту.

На сайті університету є сторінки, присвячені мовним питанням, де містяться посилання на основні джерела. Найбільш популярно основні проблеми описано Святославом Караванським [].

Майте на увазі, що українська мова лаконічніша за російську. Вона не любить довгих слів та речень, фраз та слів, які важко вимовити й зрозуміти. Ви маєте відчувати її мелодичність, природність. Звичайно, якщо ви не маєте сталої практики користування українською мовою, вам буде доволі важко. У таких випадках рекомендуємо обов’язково дати вичитати текст фахівцеві з української мови. Так само варто, аби вашу доповідь також послухав фахівець.

Треба аналіз набільш типових помилок, методичка з фахової української мови для дипломників.


Вступ. У вступі коротко викладають:

оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи практично розв'я­зані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідних вчених і фахівців даної галузі;

світові тенденції розв'язання поставлених задач;

актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

мету роботи, задачі що вирішуються та галузь застосування;

взаємозв'язок з іншими роботами.

Вступ дуже стисло презентує роботу. Обсяг до 3 сторінок.

^ Основна частина містить суть звіту.

Суть звіту — це викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис: теорії; методів роботи; харак­теристик і/або властивостей створеного об'єкта; принципів дії об'єкта та основних принципових рішень, що дають уявлення про його устрій.

Викладаючи суть звіту, особливу увагу приділяють новизні в роботі, а також питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсоощадності.

Основна частина поділяється на розділи. Як правило це три розділи.

^ Перший розділ - оглядовий. В ньому предметно і ґрунтовно розкривається суть задачі, сучасний стан її розв’язання, актуальність, позитивні й негативні сторони існуючих рішень. Обов’язковими є посилання на джерела інформації, наведення прізвищ людей що займалися цими питаннями, назв розробок, проектів, програмних продуктів та систем, фірм й установ. Аналіз позитивних і негативних аспектів має бути аргументованим, підтвердженим літературними джерелами або доступними даними, розрахунками, експериментом. Головним критерієм аргументованості є можливість безпосередньої перевірки зроблених тверджень.

^ Для наукової роботи робиться огляд сучасних наукових досягнень з проблеми що вирішується. Під проблемою будемо розуміти невідповідність між бажаним і фактичним станом речей. Метою роботи є усунення такої невідповідності частково або повністю. Проблеми бувають різними за складністю та значенням. Прості проблеми можна вирішити простою технічною (програмною) розробкою (наприклад, скорочення часу формування звітності розробивши базу даних). Більш складні потребують досліджень, детального аналізу, пошуку оригінальних алгоритмів, пристроїв, конструкцій, схем (наприклад підвищення точності ультразвукового вимірювання відстані). Ще складніші потребують отримання нових формул, способів, пристроїв, розробки окремих теорій і навіть відкриттів. Тому термін проблема тут використовується у суто утилітарному розумінні.

В роботі, що має науковий характер, слід коротко вказати суть основних теорій, методів, що спрямовані на вирішення проблеми. Слід вказати як класичні роботи і їх авторів так і останні (протягом двох останніх років) дослідження. Результати останніх досліджень слід шукати у наукових публікаціях у фахових журналах, тезах конференцій, звітах з наукових робіт, авторефератах дисертацій тощо.

Окремо і детальніше слід зупинитися на тих методах, моделях на які передбачається опертися в роботі. Розділ слід завершити попередньою постановкою задачі де слід обґрунтувати наступні кроки роботи в подальших розділах.

^ Для проектних робіт слід зробити опис об’єкту, установи чи організації для якої виконується проект. Опис має торкатися суттєвих для проекту аспектів й містити опис проблеми для вирішення якої спрямований проект. Якщо проект виконується для широкого кола споживачів тоді дається опис спільних потреб таких споживачів, їх особливості. Найбільш важливим моментом є встановлення чіткого кола обмежень у вирішенні проблеми що існує для даного замовника або потенційних користувачів (фінансові, часові, кваліфікаційні, енергетичні, габаритні і т.п.).

Необхідно розглянути 2-3 аналогічних інформаційних систем, програм чи рішень що вирішують таку саму або аналогічну проблему. При цьому слід встановити відповідність аналогів обмеженням. Саме невідповідність певним обмеженням і є основною причиною того що ви маєте виконати налаштування певного інформаційного продукту під потреби користувача, або модифікувати, дописати певні модулі, розширити функціональність і т.п. Ви можете також показати доцільність окремого рішення поза рамками знайдених аналогів. Таке рішення має бути обґрунтованим. У цій роботі ви маєте керуватися ДСТУ/ISO 12207 «Життєвий цикл програмного забезпечення».

Розділ має завершуватися постановкою задачі. В постановці задачі має бути вказано що саме і з якими обмеженнями ви будете робити далі. Які рішення, середовища, оточення та програмні продукти будете використовувати, яких головних результатів маєте досягти.

^ У навчально-методичній роботі аналогічно попереднім аналізуються існуючі рішення, практичний досвід вчителів, викладачів. Розкривається суть проблеми та встановлюються обмеження, цільова аудиторія й умови використання розробки.

Детальніше описується чому саме має навчити ваша розробка. Тобто, які теми й питання розкриваються.

Завершується розділ постановкою задачі. Вимоги аналогічні проектній роботі, але у фокусі уваги мають бути навчально- методичні питання й показники.

Обсяг першого розділу 20-25 сторінок.


^ Другий розді Затрати часу на розв’язок тестового завдання
Метод

Число параметрів

Час роботи

(с)

Перебору


Випадкового пошуку


Метод гілок і меж



10

20

10

20

10

20

0.2

45

4.1

28.2

1.4

3.2


Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування по неї в тексті (боком або верхньою частиною до переплетеного краю аркуша). Таблицю з великою кількістю рядків переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, а в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

3.5. Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщує в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (/).


3.6.Посилання

При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в кваліфікаційній роботі.

Посилання в тексті кваліфікаційної роботи на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у працях [1-7]…”.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті: “…щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тонн різноманітних твердих промислових відходів…[6]”.

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Бент О. Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України// Мінеральні ресурси України.-1995.-№2.-С.20-21.

Посилання на ілюстрації кваліфікаційної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”.

Посилання на формули кваліфікаційної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «… у формулі (2.1)».

На всі таблиці кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад : «…в табл.1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивися», наприклад: «див.табл.1.3».

Якщо в тексті роботи використовуються скорочення, то в дужках обов’язково надається пояснення, після якого скорочення вже вживається без пояснення. Наприклад: ЦГЗК ( центральний гірничо-збагачувальний комбінат), а далі “ аналізую