Реферат: Програма з зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи

Інститут спеціальної педагогіки АПН України

Лабораторія інтенсивної педагогічної корекції


Програма

з зарубіжної літератури

для 5-9 класів

загальноосвітньої спеціальної школи

інтенсивної педагогічної корекції


Укладач: Марчук Т.Ф.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Літературна освіта є однією з найдавніших традицій української духовної культури. Предмет «Зарубіжна література», належить до основних шкільних дисциплін гуманітарного і естетичного циклів, сприяє збереженню і засвоєнню школярами духовних надбань усього людства й, зокрема, українського народу.

Зміст освіти загальноосвітньої спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції відповідно до «Державного стандарту…» має цензовий рівень. Отже, у школярів із ЗПР протягом навчання в основній школі, на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної сфери, розумової та мовленнєвої діяльності, набутих позитивних якостей особистості мають бути сформовані повноцінні знання з основних шкільних дисциплін, які відповідають рівню освіти учнів основної ланки загальноосвітньої школи, а відтак забезпечують успішне навчання у старшій ланці школи, у професійно-технічних училищах тощо.

Тому мета і завдання вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній і в спеціальній школах повинні бути спільними.

Головною метою вивчення предмета «Зарубіжна література» в середній ланці школи інтенсивної педагогічної корекції є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

– формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього людства;

– виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу; расову, етнічну соціальну, релігійну толерантність водночас із здатністю формувати й активно відстоювати свою власну точку зору, зберігати і продовжувати кращі національні традиції;

– навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

– давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

– відпрацьовувати з учнями вміння і навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора;

– навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та інших видів мистецтва;

– формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, а також «привласнювати» духовний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

– прищеплювати школярам високий естетичний смак;

– продовжувати забезпечення учнями правильності читання, дотримання наголосу в складних для вимови словах, логіко-граматичних та психологічних пауз;

– забезпечувати практичне оволодіння поняттями сюжет, композиція, персонаж, ідея твору тощо;

– розширювати знання про жанрові особливості віршів, їхню емоційну тональність;

–розвивати смислову здогадку на основі прочитаного тексту.

Варто пам’ятати, що в основній школі інтенсивної педагогічної корекції продовжують навчатися учні зі стійкими недоліками в навчально-пізнавальній діяльності, які не вдалося в достатній мірі скоригувати в початковій школі. Учням цієї вікової групи притаманна особлива ригідність, інертність мислення, у процесі виконання навчальних завдань домінування інтуїтивно практичного мислення над понятійним, недостатня продуктивність розумових дій – аналізу, абстрагування, узагальнення, суттєве відставання в розвитку причиново-наслідкового мислення, недостатність самоконтролю, низька мотивація до навчальної діяльності. Таким чином мета та завдання змісту освіти основної ланки школи інтенсивної педагогічної корекції повинні трансформуватися через пріоритети сучасної освіти і, водночас, враховуючи особливості психічного розвитку дітей, мати визначену корекційну спрямованість.


За своєю структурою програма для кожного класу школи інтенсивної педагогічної корекції складається із трьох основних рубрик: 1) «Зміст навчального матеріалу» містить перелік творів, які вивчатимуться текстуально, а також важливих понять із теорії літератури, досяжних для розуміння школярами із ЗПР 5-9 класів. Особливу увагу вчителеві слід звернути на анотації, що супроводжують перелік програмових творів. Вони формулюються відповідно до сучасного прочитання зарубіжної літератури із врахуванням вікових особливостей та навчальних можливостей учнів із ЗПР і відповідно до передбачуваної мети уроку. Однак ці формулювання не повинні сприйматися вчителем як догма, їх слід сприймати лише як певну рекомендацію для словесника, яку він може переформулювати, спираючись на свою власну концепцію і пристосовуючи їх до рівня розуміння та сприйняття конкретним учнівським колективом, із яким працює. Змістом програми також передбачається вибір учителем для текстуального вивчення фрагментів певних творів, а також вибір самими школярами поетичних творів для вивчення напам’ять. Їхня кількість оптимально узгоджується з навчальними можливостями школярів.

Рубрика «Навчальні досягнення учнів» містить конкретно сформульовані мету і завдання кожної визначеної теми. Позиції цієї рубрики вчитель може записувати в плані уроку як складник мети. Слід звернути увагу на те, що види навчальної діяльності запропоновані диференційовано, з врахуванням різних рівнів літературної підготовленості учнів.

Привертає увагу в даній рубриці потреба постійної допомоги учневі у процесі роботи над твором. Вона викликана особливостями розвитку психічної діяльності дітей із ЗПР, які часто відволікаються, розгублюються, неспроможні зосередитися на завданні, пригадати вивчене, самостійно здійснити аналіз , зробити висновок про прочитане тощо. У таких випадках педагог мусить своєчасно прийти на допомогу, бути коректним, терпеливим, обійтися без нарікань, зауважень.

Третя рубрика програми «Спрямованість корекційно-розвивальної роботи» передбачає корекцію процесів пізнавальної діяльності, що здійснюється у процесі розвитку пам’яті, сприймання, узагальнення, порівняння, аналізу, встановлення причиново наслідкових зв’язків і залежностей, різних видів мовленнєвої діяльності при роботі з літературним текстом, а також корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР, розвиток її самоконтролю, саморегуляції.

У рубриці пропонується цілий ряд завдань, спрямованих на удосконалення вмінь здійснювати узагальнення на основі прочитаного твору, функціонально використовувати при читанні засоби художньої виразності, розуміти та коментувати вчинки персонажів, спостерігати за авторським вибором словника під час діалогів, описів природи. Ряд завдань покликані удосконалювати техніку читання, позбавлятися мовленнєвих недоліків тощо. До цієї рубрики слід віднести завдання, спрямовані на корекцію емоційно-вольової сфери дитини із ЗПР. Це своєрідне передбачення тих морально-етичних, суспільно важливих виховних компетенцій, які можуть прищеплюватися дитині в результаті вивчення того чи іншого художнього тексту і які допоможуть їй повноцінно жити у майбутньому.


Головним об’єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. У цей час діти отримують певні відомості про життя письменників, добу написання творів тощо. Однак учителеві особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом: учні запам’ятовують сюжетну лінію та різноманітні факти із твору, аналізують та інтерпретують їх, знаходять художні деталі, розуміють творчий задум письменника, особливості його реалізації . Учні загальноосвітньої школи спроможні самостійно прочитати досить великий за обсягом твір. Школярам із ЗПР це не під силу. Тому вчитель сам знайомить дітей із загальним змістом твору (якщо він досить великий за обсягом), а учні читають виділені фрагменти тексту, які допоможуть скласти характеристику персонажа, охарактеризувати художні засоби, бачити художні деталі тощо. Однак діти повинні розуміти загальний зміст твору, без цього аналіз його деталей не матиме сенсу.

Важливим аспектом підготовки учня із ЗПР до самостійного читання є надання йому в процесі вивчення зарубіжної літератури мовної освіти. Працюючи з творами світової літератури учні опановують нормативну літературу мову.

^ 5 клас

70 годин на рік, 2 години на тиждень, 16 годин резервних.

^ Твори для текстуального вивчення на навчальний рік
Прислів’я народів світу (5-7 за вибором учителя і учня).

Брати Грімм. “Пані Метелиця”.

Ш.Перро. “Попелюшка”.

Г.Х.Андерсен. “Снігова королева”.

С.Маршак. “Дванадцять місяців” (скорочено).

Р.Кіплінг. “Мауглі” (скорочено).

Р.Бернс. “Чесна бідність”.

Марк Твен. “Пригоди Тома Сойєра” (скорочено).


Для вивчення напам’ять

Вірш про природу (за вибором учня).

Р.Бернс. “Чесна бідність”.




Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи










1. Вступ




1

2

Література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства.
Фольклор — усна народна творчість.
Прислів’я та приказки — малі жанри фольклору, джерело народної мудрості.

Учень:
- усвідомлює сенс вислову: “література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства”;

- розуміє, чим відрізняється прислів’я від приказки;
- наводить приклади декількох прислів’їв та приказок різних народів світу;
- з допомогою учителя розуміє прямий і переносний сенс вивчених прислів’їв і приказок;
- називає малі жанри фольклору: прислів’я, приказки;

- вивчає напам’ять кілька (2-3) прислів’їв народів світу.

Повага до духовних скарбів людства.

Уміння розпізнавати переносне значення прислів’їв та приказок.

Уміння користуватися прислів’ями та приказками у власному мовленні.










^ 2. Народна казка




2

6

Казка як жанр фольклору. Зображення в ній життя, поглядів і характеру народів, мрій, бажань і сподівань її творців. Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Реальне та фантастичне в ній.
Казка про тварин — один із найдавніших різновидів казки.
^ Брати Грімм. “Пані Метелиця”
Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок. Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу.
Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці “Пані Метелиця”.

Учень:
- пригадує та перелічує казки братів Грімм, які вивчав у попередні роки;

- усвідомлено читає казку “Пані Метелиця” (в тому числі в особах);

- самостійно чи за запитаннями переказує її зміст;

- з допомогою вчителя висловлює судження про повчально-виховний характер народної казки;
- з допомогою визначає головний конфлікт народної казки (боротьба добра зі злом);
- самостійно чи з допомогою дає оцінку персонажам казки з огляду на їхні вчинки та моральні якості;
- з допомогою вчителя бачить своєрідність конфлікту казки “Пані Метелиця”: різне ставлення її героїв до праці, поваги до старших, поцінування духовних і моральних цінностей;

- розуміє типову будову казки: зачин, кінцівка, повтори (часто — триразові), тощо;

- дає визначення «народна казка»;

- розуміє поняття оригінал і переклад.

Усвідомлення того, чого вчить казка (авторська та народна).

Засвоєння та збереження духовних надбань людства, вміщених у казці.

Розуміння конфлікту між персонажами казок.

Уміння оцінити в казці людські цінності й чесноти та володіти ними в житті.










^ 3. Літературна казка




3

5

Шарль Перро (1628—1703). “Попелюшка”
Перро як основоположник європейської лiтературної казки. Збірка “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями” та її найпопулярніші сюжети. “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання, віра в перемогу добра над злом.

Учень:

- усвідомлює, що Шарль Перро є основоположником європейської літературної казки;
- називає найпопулярніші казки зі збірки Ш. Перро “Казки моєї матінки Гуски, або Історії минулих часів із повчаннями”, а саме: “Червона шапочка”, “Кіт у чоботях”, “Хлопчик, мов мізинчик”, “Спляча красуня” та ін.;
- розуміє причини популярності сюжету про Попелюшку в світовій культурі (у казці є мотиви і проблеми, завжди актуальні як для окремої людини, так і для усього людства: незаслужені страждання і несправедливість; повага до працелюбства, винагорода Попелюшки за її важку працю і моральні якості);
- з допомогою вчителя складає план характеристики головної героїні;

- характеризує Попелюшку.

Знання найпопулярніших казок Ш.Перро.

Розуміння популярності казки Ш.Перро «Попелюшка».

Уміння читати казку за особами.

Уміння самостійно визначити в казках актуальні проблеми людства.

4

6

^ Ганс Крістіан Андерсен (1805—1875). “Снiгова королева”
Поєднання побутовості й фантастики у казках Андерсена. Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви. Авторська оцінка героїв твору.

Учень:

- називає найвідоміші казки Андерсена:
“Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Гидке каченя» та ін.;

- сприймає текст казки “Снігова королева;

- за запитаннями переказує зміст казки.






5

6

^ Самуїл Маршак (1887—1964). “Дванадцять місяців”
Казкові мотиви у п’єсі. Протиставлення образів пасербиці — з одного боку, та мачухи і її рідної дочки — з другого, як втілення конфлікту добра та зла. Підлабузництво підлеглих та необмежена влада — головні причини спотворення характеру принцеси. Особливості драматичного твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.

Учень:
- сприймає зміст п’єси-казки Маршака “Дванадцять місяців” з вуст учителя;
- відтворює зміст казки за запитаннями;

- чітко й виразно читає окремі частини;

- розуміє казкові мотиви: “мандрівний” сюжет — протиставлення рідної дочки й пасербиці; чарівний предмет (перстень); чарівні помічники (дванадцять місяців); чарівні перетворення (баби та її дочки на собак) і події (фантастично швидка зміна пір року) у п’єсі і робить висновок, що одним із джерел твору є народна казка;
- розуміє, що роль протиставлення образів, як втілення головного конфлікту п’єси — протистояння добра та зла;
- усвідомлює поняття драматичний твір.

Розвиток уміння знаходити причини створення характеру дійових осіб у п’єсі та в житті.

Розуміння ролі протиставлення образів у творі як втілення головного конфлікту між добром і злом.

Виховання поваги до літературних скарбів.










^ 4. Літератури і світ природи.




6

7

Джозеф Редьярд Кіплінг (1865—1936). “Мауглі”
Історія Мауглі, вихованця джунглів. Основні персонажі казки та їх характеристика. Головний закон джунглів і світ людей.

Учень:

- цілісно сприймає із вуст учителя зміст казки “Мауглі”;

- відтворює зміст казки з допомогою учителя;

- усвідомлює відмінність художнього світу казки від реального світу (реальні діти-“мауглі” втрачають здатність до спілкування з людьми);
- розмірковує над сенсом протиставлення світу джунглів і світу людей;
- з допомогою учителя характеризує основних персонажів казки і висловлює своє ставлення до них.

Уміння співставляти художній світ з реальним і знаходити їхню відмінність.

Уміння висловлювати власне ставлення до персонажів твору та відстоювати свою думку.

7

9

Алкман (VII ст. до н. е.). “Сплять усі верховини гірські...”

Йоганн Вольфґанг Ґете (1749—1832). “Нічна пісня подорожнього”


^ Михайло Лермонтов (1814—1841). Из Гете (“Горные вершины...”)
Зображення природи різними поетами: спільне та відмінне в описах. Взаємозв’язок стану людської душі та опису природи.
“Олюднення” природи у віршах.


^ Федір Тютчев (1803—1873). “Я знаю в прáосені пору...”
Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.


Мацуо Басьо (1644—1694). Хоку
Одухотворення природи — характерна ознака японської культури. Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців.
Характерні ознаки хоку.

Учень:
- бере участь в аналізі вірша Алкана, як одного з перших у світовій літературі поетичних пейзажів, що навіюють читачеві певний настрій: відчуття душевного спокою, умиротворення;


- з допомогою учителя аналізує вірш Ґете як суголосний поезії Алкмана, знаходить спільні риси у двох творах (образи гірських вершин, сонних птахів, створення настрою спокою);


- з допомогою учителя порівнює переспів Лермонтовим вірша Ґете: навіювання душевного спокою, спільні художні образи (гірські вершини, поснуле птаство тощо.);

- чітко й виразно читає поезії, намагаючись відтворити їхній настрій;
- порівнює відомості про пейзаж, отримані на уроках української літератури, образотворчого мистецтва;

- з допомогою учителя знаходить епітети у текстах поезій.


Учень:
- чітко й виразно читає вірш;

- з допомогою учителя аналізує його, звертаючи увагу передовсім на красу “золотої осені”, гармонійну єдність природи і людини: завмирає природа і закінчує свою працю людина;
- з допомогою учителя знаходить у вірші епітети (марна борозна, блакить прозора) і пояснює їхню роль (створення переконливих, художньо досконалих образів: краса природи, гармонія природи і людини).


Учень:
- чітко й виразно читає тривірші (хоку) “На всохлу гілку...”, “Старий ставок...”, “Соловей на гілці...” та ін.;
- з допомогою учителя виділяє характерні ознаки хоку: постійну кількість рядків, стислість, увагу до деталі, “сезонну поетику (символіку) ” (наприклад, весна — квiтуча слива, сакура, туман; осінь — хризантема, крики гусей) тощо;

- розуміє поняття хоку та його жанрові ознаки.

Розуміння ролі поетичних пейзажів у творі.

Уміння співставити два і більше літературних тексти за спільними рисами – описами пейзажів.

Удосконалення уміння чітко й виразно читати художній твір з відтворенням інтонацією його пейзажу.


Уміння милуватися природою, вбачати у ній красу та словесно її характеризувати.

Уміння бачити гармонійну сутність природи і людини, що зображена у поетичних творах.


Знання характерних ознак японської культури: одухотворення природи, як джерела натхнення, та зображення її в поетичних творах.

Виховання поваги до літературної творчості японського народу, її самобутності.










^ 5. Світ дитинства і моральні цінності в літературі.




8

5

Роберт Бернс (1759—1796). “Чесна бідність”
Уславлення у вірші справжніх людських чеснот. Віра у світове братерство — основна ідея твору. Антитеза як основа його будови.

Учень:
- чітко й виразно читає вірш “Чесна бідність”;
- з допомогою учителя аналізує вірш, звертаючи увагу на зображення у назві твору життєвих ідеалів поета, уславлення у вірші справжніх людських чеснот: духовності, шляхетності, честі, чесності, розуму та ін., на роль (антитези) протиставлення у втіленні головної думки твору, на особливу емоційну піднесеність твору (окличні й питальні речення);
- з допомогою учителя намагається висловите особисте ставлення до морально-етичних проблем, поставлених у вірші;

- вивчає вірш напам’ять і декламує його.

Виховання в учнів шляхетності, чесності.

Розвиток уміння визначити головну думку твору.

Виховання віри у світове братство народів.

9

6

Марк Твен (1835—1910). “Пригоди Тома Сойєра”
Сонячний, радісно-бешкетливий світ дитинства в повісті. Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. Цінності дитинства та їхня доля в дорослому житті. Вплив світу дорослих на дитячі стосунки.

Учень:
- знає назви основних творів для дітей Марка Твена: “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”, “Принц та злидар” та ін.;
- запам’ятовує переказаний учителем цілісний зміст повісті “Пригоди Тома Сойєра”; відтворює зміст за запитаннями вчителя;
- читає уривки повісті;

- з допомогою учителя намагається висловити судження про багатоплановість твору: з одного боку — радісно-бешкетливий світ дитинства з цінностями й забобонами, неприйнятними у дорослому житті, з другого — глибина морально-етичних проблем (готовність Тома Сойєра і Гека Фінна до самопожертви заради порятунку Мефа Потера і вдови Дуглас; необхідність переборювання власних образ заради почуття близьких людей (поведінка Тома Сойєра та його друзів до, під час і після проведення заупокійної меси) тощо;
- з допомогою учителя характеризує літературних героїв на основі їхніх портретів, вчинків та переживань, ставлення до них інших персонажів;
- з допомогою учителя висловлює особисте ставлення до персонажів повісті;

- розуміє поняття повість.

Розвиток уміння сприймати зміст тексту з вуст учителя та самостійно його відтворювати.

Уміння бачити цінності дитинства, описані у літературному творі, а також у особистому житті.

Удосконалення уміння характеризувати літературних персонажів – дітей, а також своїх однокласників.










6. Підсумок




10

2

ПІДСУМОК
Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого протягом року .

Учень:
- називає авторів та їхні твори, вивчені протягом року;
- розповідає зміст цілого твору, уривків твору, які найкраще запам’ятав.





^ 6 КЛАС

70 годин на рік, 2 години на тиждень, 16 годин резервних.


Твори для текстуального вивчення на навчальний рік

Міфи: про Прометея; про Геракла (1–2 за вибором учителя і учня).

Байки (2–4 за вибором учителя і учня).

А.Чехов. “Хамелеон”.

Ч.Діккенс. “Різдвяна пісня у прозі”.

Д.Дефо. “Робінзон Крузо” (І ч., скорочено).

Ж.Верн. “П’ятнадцятирічний капітан” (скорочено).

Ш.Петефі. “Коли ти муж, будь мужнім ...”

А. де Сент-Екзюпері. “Маленький принц”.


Для вивчення напам’ять

Байка (за вибором учителя)

Ш.Петефі “Коли ти муж, будь мужнім” (уривок за вибором учня).




Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи










1. Вступ




1

2

Пізнавальне значення світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду, духовних і моральних цінностей різних народів світу.

Учень:
- називає вивчені в 5 класі літературні твори та їхніх авторів;
- згадує, про що він дізнався з художніх текстів (про життя, побут і культуру інших народів світу, наводить приклади з художніх текстів;
- пояснює, в чому полягає пізнавальне значення світової літератури (читаючи художні твори, людина дізнається про життя, побут, звичаї, культуру, духовні й моральні цінності інших народів світу).

Розвиток пам’яті.

Розвиток узагальнення.

Розвиток уміння порівнювати описані в творах факти, явища та узагальнювати їх за суттєвими ознаками.










^ 2. Міф і література




2

1

Міф про виникнення світу в різних народів.
Причини появи схожих елементів у міфах різних народів. Взаємопов’язане та паралельне виникнення цих елементів.

Учень:
- з допомогою учителя усвідомлює, що існують схожі елементи у міфах різних народів про виникнення світу;

- з розповіді учителя розуміє причини появи схожих елементів у міфах різних народів: 1) запозичення елементів міфології одного народу іншим народом; 2) паралельне виникнення схожих елементів у міфології різних народів, обумовлене схожістю умов життя, інтересів, життєвих прагнень, ідеалів різних народів світу;

- усвідомлює поняття міф та чим міф відрізняється від казки.

Розвиток аналізу й синтезу.

Уміння відшукати схожі елементи в міфах різних народів.

Розвиток уміння знаходити причиново – наслідкові зв’язки в літературному матеріалі та висловлювати їх.

3

1

^ Міф про Прометея
Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей. Уславлення цивілізації в міфі. Причини популярності образу Прометея.

Учень:
- усвідомлено читає міф про Прометея;

- стисло переказує його зміст за запитаннями вчителя;

- з допомогою учителя виявляє, в
в чому полягає велич образу Прометея;
- намагається висловити своє ставлення до Прометея.

Усвідомлення того, що людина здатна пожертвувати життям заради інших людей.

Розвиток самоконтролю.

4

1

^ Міфи про Геракла
(1—2 міфи за вибором учителя)
Геракл — улюблений герой стародавніх греків. Причини надзвичайної популярності його образу.

Учень:
- усвідомлено читає міф про Геракла;

- самостійно чи з допомогою учителя переказує його зміст;

- з допомогою вчителя виявляє, чому Геракл став улюбленцем стародавніх греків;
- знаходить вигадки та фантастичні елементи у міфі;

- намагається висловити особисте ставлення до Геракла.

Розуміння поняття улюблений герой.

Виховання рис героїзму на прикладах із стародавньої літератури.

Уміння встановлювати причиново - наслідкові зв’язки між описаними подіями, явищами.










^ 3. Байка у світовій літературі




5

3

Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”


Жан де Лафонтен (1621—1695). “Зачумлені звірі”

Іван Крилов (1769—1844). “Вовк і Ягня”
Байка як жанр літератури та її особливості.
Алегоричний та повчальний зміст байки, відображення в ній законів життя людей, народної мудрості: осуд свавілля та насильства, різноманітних людських вад; уславлення працьовитості, розуму, доброти та інших людських чеснот.

Учень:
- осмислено читає байки (в тому числі й за ролями);

- з допомогою учителя переказує зміст зазначених байок близько до тексту;
- з пояснень учителя усвідомлює,

чому легендарного Езопа вважають основоположником жанру байки;


- усвідомлює на поданих учителем конкретних прикладах, що Езопові байки стали невичерпним джерелом сюжетів байок у світовій літературі;


- з допомогою учителя усвідомлює алегоричний та повчальний зміст вивчених байок, відображення в них законів життя, народної мудрості: осуд свавілля та насильства (“Вовк і ягня”, “Замучені звірі”), людських вад (“Мурашка і Цикада”); уславлення розуму та злагоди між людьми (“Хліборобові діти”);
- з допомогою учителя порівнює використання того самого сюжету в різних авторів (про Вовка та Ягня: Езоп — Крилов — Глібов);
- читає напам’ять байку (за власним вибором)

Розвиток зв’язного мовлення.

Уміння користуватися набутим словником при висловленні змісту байки та власних суджень про неї.


Розвиток процесу порівняння.

Використання того ж самого сюжету в різних авторів.


Розвиток самоконтролю у процесі передачі змісту байки.

Розвиток пам’яті.

Виховання поваги до народу й його мудрості.










^ 4. Література і моральне вдосконалення людини




6

1

Антон Чехов (1860—1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”
Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності у творі. Головні засоби творення комічного та їхня роль у характеристиці персонажів і розкритті ідеї твору. Функції художньої деталі в прозі Чехова. Антитеза як художній засіб і композиційний прийом.

Учень:
- осмислено читає уривок чи все оповідання А. Чехова “Хамелеон”;

- переказує коротко зміст частини чи всього тексту;

- з допомогою учителя характеризує персонажів і визначає ідею твору;

- самостійно чи з допомогою учителя
наводить конкретні приклади висміювання в творах А. Чехова підлабузництва, самоприниження, чиношанування, запопадливості та малодушності;

- з допомогою учителя визначає головні засоби творення комічного і пояснює їхню роль у характеристиці персонажів;
- намагається висловити особисте ставлення до проблем, що піднімаються в оповіданні.

Дотримання самоконтролю при послідовному відтворенні змісту оповідання.

Уміння виявляти негативні риси характеру персонажа та давати йому власну оцінку.

7

4

^ Чарльз Діккенс (1812—1870). “Різдвяна пісня у прозі”
Гуманістичний зміст і висока людяність твору. Життя знедоленої родини Кретчитів. Подорож Скруджа різдвяної ночі в часі й просторі як можливість осягнути своє життя. Причини деградації особистості Скруджа. Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя. Реальне й фантастичне у повісті. Щасливий фінал як особливість різдвяного оповідання. Композиція твору.

Учень:
- осмислено читає уривки чи всю повість Діккенса “Різдвяна пісня у прозі”;


- осмислено сприймає зміст повісті після самостійного читання чи з вуст учителя;

- усвідомлює значення поняття гуманізм (любов, співчуття до людини);

- з допомогою учителя перелічує , основні причини деградації Скруджа: зосередженість на матеріальних інтересах і цінностях, жагу до збагачення, влади, байдужість до інших людей;

- намагається висловити особисте ставлення до проблем, що піднімаються у творі;

- з допомогою учителя виявляє приклади реальної (деталі побуту Англії) і фантастичної (подорож Скруджа у часі, спілкування з духами та ін.) складових “Різдвяної пісні у прозі”.

Розвиток логічного мислення.

Виявлення причини деградації особистості Скруджа.

Розвиток уміння відділити у змісті твору фантастичне від реального.

Використання набутого словника при наведення прикладів із реального життя.










^ 5. Людина в життєвих випробуваннях




8

4

Даніель Дефо (бл. 1660—1731). “Робінзон Крузо”
Гімн цивілізованій прагматичній людині та її праці. Пригоди та екзотика в романі. Роман Дефо як започаткування “робінзонад”.

Учень:
- сприймає з вуст учителя зміст цілісного тексту роману «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»;

- читає та переказує стисло ключові епізоди роману;

- з допомогою учителя характеризує образ Робінзона Крузо;

- з допомогою учителя намагається висловити своє ставлення до проблем, що піднімаються в романі.

Розвиток уяви.

Намагання уявити незвичайні дивовижні пригоди Робінзона Крузо.


9

5

Жуль Верн (1828—1905). “П’ятнадцятирічний капітан”
Прославлення сили людського характеру в творі. Привабливість образу Діка Сенда. Образ Геркулеса в романі. Засудження рабства. Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна.

Учень:
- цілісно сприймає стислий зміст роману «П’ятнадцятирічний капітан» з вуст учителя;

- читає ключові епізоди роману та переказує їхній зміст;

- з допомогою учителя розуміє втілені в романі ідеї а) прославлення людського характеру; б) привабливості риси характеру Діка Сенда (почуття вдячності до людей, які його, сироту, зростили; жага до навчання; мужність, вірність); в) позитивні риси темношкірого Геркулеса: вірність друзям, готовність прийти їм на допомогу, здатність на самопожертву; г) засудження рабства як одну з провідних ідей роману;

- намагається висловити особисте ставлення до проблем, що піднімаються в романі;

- усвідомлює поняття роман і дає йому визначення.

Розвиток уміння звертати увагу на позитивні риси характерів героїв.

Виховання в характері учнів ряду позитивних рис, які притаманні героям роману.

Активне володіння новими словами у власному мовленні.

10

2

^ Шандор Петефі (1823—1849). “Коли ти муж, будь мужнім...”. Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі.

Учень:

- чітко й виразно читає вірш;

- з допомогою учителя усвідомлює проблеми життєвих цінностей і вибору альтернатив “мужність—боягузтво”, “ свобода — рабство”;

- розуміє, що автор вірша порушує питання вибору життєвого шляху, долі;

Розвиток умінь правильно розуміти пріоритет життєвих цінностей.

11

3

^ Антуáн де Сент-Екзюпері (1900—1944). “Маленький принц”
“Маленький принц” — філософська алегорична казка-притча. Поетизація в ній краси чистих людських взаємин. Сенс подорожі Маленького принца Всесвітом. Алегоричні образи. Головні життєві цінності у казці.

Учень:
- сприймає з вуст учителя зміст казки “Маленький принц”;

- відтворює зміст казки самостійно;

- читає окремі уривки казки;

- усвідомлює, що в ній змальована краса
чистих людських взаємин і почуттів (вірність Троянді, відповідальність перед друзями: “ми відповідальні за тих, кого приручили” тощо);
- намагається висловити своє ставлення до проблем, що піднімаються в творі;

- розуміє визначення понять алегорія і притча.

Розвиток процесу самоконтролю при переказуванні змісту казки “Маленький принц”.

Виховання позитивних рис почуття відповідальності перед близькими людьми, друзями, тваринами, яких приручили.

Естетичне виховання: розуміння краси чистих, людських взаємовідношень та намагання їм наслідувати.










6. Підсумок




12

1

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Учень:
- називає авторів і переказує зміст уривків чи цілих творів, вивчених протягом року;

- з допомогою учителя висловлює судження про пізнавальне значення світової літератури: зображення в ній життя, побуту, звичаїв, світогляду, духовних і моральних цінностей народів світу.

Розвиток пам’яті.

Відтворення в пам’яті змісту творів, вивчених протягом року.


7 КЛАС

70 годин на рік, 2 години на тиждень, 16 годин резервних.
^ Твори для текстуального вивчення на навчальний рік



Сербська народна балада “Смерть матері Юговичів”.

Й.В.Гете. “Вільшаний король”.

В.Скотт. “Айвенго” (скорочено).

М.Гоголь “Тарас Бульба” (скорочено).

Дж.Свіфт. “Мандри Гуллівера” (ч.І, скорочено).

А.Конан-Дойл “Собака Баскервілів”.

О.Генрі. “Останній листок”.

О.Твардовський. “Я був вбитий під Ржевом...”

Р.Кіплінг “Якщо...”


Для вивчення напам’ять

Й.В.Гете “Вільшаний король”.

Р.Кіплінг “Якщо...” (закінчений уривок за вибором учня).




Пор№

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи










1. Вступ




1.

2

Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини.

Учень:
- розуміє, що література, це скарбниця духовно - моральних і естетичних багатств людства; що під час чи