Реферат: Ема єдності термінології, що використовується в галузі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, набула в останні роки особливого значення

«Уточнюйте значення слів і ви звільните людство від половини його помилок»

Рене Декарт

Проблема єдності термінології, що використовується в галузі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, набула в останні роки особливого значення.

Це пов'язано передусім із тим, що охорона здоров'я є предметом постійної уваги і турботи держави та суспільства, пріоритетним нап­рямом соціальної політики. Стратегічні напрями розбудови сфери охорони здоров'я в нашій державі визначені Концепцією розвитку охорони здоров'я населення України, яка була затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 року.


Крім того, в межах медичної науки, теж виникають суперечки, дискусії, коли постає питання щодо використання відповідної термінології.

У джерелах наукової медичної інформації, які видаються з даної проблеми в Україні, у близькому і далекому зарубіжжі, зустрічаються різні варіанти тлумачення однакових термінів, що призводить до термінологічної плутанини, ускладнює працю науковців та прак­тичних лікарів, а також установ, які використовують у своїй роботі цю термінологію. Вірогідність неправильного розуміння або взаєм­ного непорозуміння існує у всіх видах людського спілкування;.

Пропонується термінологія, яка використовується у численних звітах, підготов­лених робочими групами Євробюро Всесвітньої організації охорони здоров'я та в нормативно-правових актах України.


^ Адміністративне управління — прийняття управлінських рішень на основі відповідної інформації, розробка заходів щодо їх забезпечення, контроль за ходом їх виконання.

^ Бюджетна установа — установа або організація, створена відпо­відним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних або інших функцій, не пов'язаних з отриманням прибутку, яка утримується за рахунок відповідного бюджету та інших надходжень, передбачених законодавством.

^ Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) — спеціалізований орган Організації Об'єднаних Націй, метою діяльності якого є досягнення всіма народами найвищого рівня здоров'я і розвиток національних систем охорони здоров'я.

^ Галузь охорони здоров'я — мережа закладів і установ охорони здоров'я; сукупність структур і працівників, які забезпечують органі­зацію та надання медичної допомоги і реалізацію спеціальних заходів з охорони здоров'я населення, розвиток медичної науки, підготовку та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних кадрів.

^ Громадська медицина — напрямок, який вивчає досвід, засади та форми організації медичної допомоги, її зв'язок та взаємодію з сус­пільним життям, органами самоврядування.

^ Громадська охорона здоров'я — комплекс різноманітних заходів з метою попередження захворювань, подовження життя, зміцнення психічного та фізичного здоров'я і працездатності шляхом органі­зованих зусиль суспільства, що спрямовані на оздоровлення довкілля, боротьбу з інфекційними хворобами, навчання людей навичкам особистої гігієни, організацію медичних служб для профілактики і

ранньої діагностики, реабілітації хворих, лікування захворювань, а також на розвиток громадських інститутів для забезпечення кожній людині умов життя, необхідних для збереження та зміцнення здоров'я.

^ Громадські організації медичних працівників - об'єднання медич­ні працівників для захисту їхніх фахових інтересів, взаємної коор­динації медичної діяльності та обміну досвідом.

^ Державні медичні програми — програми, спрямовані на вирішення нагальних проблем охорони здоров'я населення, що виникають у масштабах країни та виконуються силами галузі охорони здоров'я за рахунок її бюджету.

^ Заклади охорони здоров'я — підприємства, установи чи організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарноїдопомо-ги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних зак­ладів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

^ Кінцевий (запланований) результат в системі охорони здоров'я — результат чи наслідки певної політики або заходів в охороні здоров'я і пов'язаних з ними змін у стані здоров'я, медичному обслуговуванні населення.

^ Комплексна система охорони здоров'я — система охорони здоров'я, яка включає всі необхідні елементи для задоволення потреб населення.

Медична ефективність — ступінь досягнення поставлених завдань профілактики, діагностики та лікування хвороб з урахуванням кри­теріїв якості, адекватності та результативності медичної допомоги населенню.

^ Медична рада — колегіальний дорадчий орган управління діяль­ністю медичного закладу чи установи.

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) — цент­ральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення ужиття державної політики в галузі охорони і зміцнення здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

^ Моніторинг громадського здоров'я — система довгострокових спос­тережень, оцінок, контролю, прогнозу стану і зміни здоров'я населення.

Наглядова рада медичного закладу — громадський орган, що здійс­нює громадський контроль за діяльністю медичного закладу.

^ Наука управління — наука, що вивчає закономірності формування і функціонування різних систем управління для їх оптимізації.

Охорона здоров'я — система державних і громадських заходів правового, організаційного, соціально-економічного, наукового, куль­турно-освітнього, санітарно-епідеміологічного, медичного, технічного та іншого характеру, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людей, запобігання та лікування хвороб, подовження тривалості активного життя і працездатності, забезпечення сприятливих для здоров'я умов побуту і праці, гармонійного фізичного і психічного розвитку дітей та підлітків.

^ Політика щодо медичної діяльності — сукупність прийнятих рішень або взятих обов'язків щодо проведення певного курсу дій, орієнтованих на реалізацію конкретних цілей і завдань в області медичної діяльності.

^ Приватні служби охорони здоров'я — заклади, структурні підрозділи, що знаходяться в приватній власності, а також приватні підприємці, які займаються медичною, фармацевтичною і іншою діяльністю у сфері охорони здоров'я в порядку, установленому законодавством України.

Програма — комплекс взаємопов'язаних завдань, заходів соціаль­ного, економічного, наукового, матеріально-технічного, організацій­ного характеру, які об'єднані єдиною метою та терміном виконання і спрямовані на реалізацію завдань та заходів з залученням необхідних ресурсів та визначенням їх джерел.

^ Програма медичної допомоги — програма цільової медичної допо­моги певним групам населення або при певних видах патології.

Державні програми медичної допомоги фінансуються за рахунок державного бюджету, регіональні та місцеві — за рахунок регіонально­го (обласного) або місцевого (районного, міського, сільського) бюд­жетів, доброчинні — за рахунок доброчинних фондів,створених фізичними та/або юридичними особами. Галузеві програми вико-нуються силами галузі за рахунок її бюджету.

Профілактична медицина — напрямок, який ставить завданням розробку і здійснення широких санітарно-оздоровчих та ліку

вально-профілактичних заходів з попередження захворюваності, інвалідності, збільшення тривалості життя людей.

^ Процес управління — сукупність взаємопов'язаних дій інфор­маційного, логіко-розумового, обчислювального і організаційного характеру, які здійснюються за допомогою відповідних технологій із застосуванням різних методів і засобів.

^ Розвиток охорони здоров'я — безперервний і послідовний процес поліпшення організації медичного обслуговування, що призводить до покращення стану здоров'я населення.

^ Сектор охорони здоров'я — державні органи управління та місце­вого самоврядування, установи та заклади охорони здоров'я, недер­жавні організації і групи людей, які займаються питаннями охорони здоров'я, медичні професійні організації.

Система — сукупність елементів, певним чином пов'язаних між собою для досягнення визначеної мети.

^ Система охорони здоров'я — сукупність органів управління і орга­нізацій охорони здоров'я, діяльність яких спрямована на збереження і зміцнення здоров'я громадян, подання медичної і лікарської допомоги, проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

^ Соціальна ефективність охорони здоров'я — запобігання захворювань населення, зниження інвалідності та передчасної смертності, зростання якості медичного обслуговування, поліпшення якості життя.

^ Соціальна медицина — наука про закономірності стану громад­ського здоров'я, розвитку охорони здоров'я, соціальні проблеми ме­дицини, вплив на здоров'я населення соціальних умов і чинників нав­колишнього середовища, яка обґрунтовує і розробляє заходи, спря­мовані на збереження і зміцнення здоров'я. Соціальна медицина є теоретичною основою організації та управління охороною здоров'я.

Стратегія — розрахований на довгострокову перспективу комп­лексний план діяльності, в межах якого здійснюються окремі заходи і види діяльності.

^ Управлінська діяльність — свідомі дії суб'єкта управління з метою прийняття відповідних рішень, планування, регулювання системи і контролю за їх виконанням.


Автоматизація — застосування комп'ютерних і програмних засобів для якісного виконання функцій управління.

^ Автоматизоване робоче місце (АРМ)—сукупність апаратних, прог­рамних, методичних та мовних засобів, які забезпечують автома­тизацію професійних функцій і дозволяють оперативно задовольняти інформаційні і обчислювальні потреби користувачів на робочих місцях.

^ База даних — іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній сфері.

База знань — сукупність систематизованих основоположних да­них, що відносятьсядо певної сфери знань, обсягяких є необхідним і достатнім для вирішення теоретичних і практичних завдань.

^ Базові медичні інформаційні системи — інформаційні системи медичних закладів, які виконують функцію джерел інформації для органів управління охороною здоров'я.

Валілність — надійність, об'єктивність, а також ступінь точності і відповідності методів вимірювання показників, які підлягають дослід женню.

^ Варіаційний ряд — упорядкована за величиною послідовність результатів спостережень.

Вибіркова статистична сукупність — частина генеральної сукуп­ності, відібрана спеціальним вибірковим методом.

^ Вибіркове дослідження — дослідження, при якому характеристика всієї сукупності одиниць спостереження дається за якоюсь її части­ною, що відібрана випадковим шляхом чи за певними критеріями.

^ Генеральна статистична сукупність — сукупність, що включає усі одиниці спостереження, які до неї належать, відповідно до мети дослідження.

Дані — факти, представлені в формалізованому вигляді, що дозво­ляють передавати або обробляти їх за допомогою певного процесу і відповідних технічних засобів.

^ Державна статистика — централізована система збирання, опра­цювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації.

^ Державна статистична діяльність - сукупність дій, пов'язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, що спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захистта використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології.

^ Динамічний аналіз (в соціальній гігієні) — вивчення тенденцій змін в стані здоров'я населення та діяльності закладів охорони здоров'я.

Експертний метод—узагальнення думки спеціалістів у тій чи іншій галузі (експертів) для використання отриманих експертних оцінок при вирішенні різноманітних питань, що виникають під час системного дослідження.

^ Екстенсивний показник (показник структури, розподілу, питомої ваги, частки) — величина, яка характеризує відношення частини до цілого явища, яке вивчається.

Імітаційна модель — метод моделювання систем, що складаються із комплексу підсистем, функціонування яких залежить від багатьох зовнішніх факторів і відрізняється невизначеністю.

Інтенсивний показник — величина, яка вказує на ступінь частоти явища, що вивчається, у своєму середовищі. Характеризує народжу­ваність, смертність, захворюваність тощо.

Інформатизація - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задово­лення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі ство­рення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресур­сів та інформаційних технологій, які побудовані на основі засто­сування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Інформаційна система — система обробки даних деякої предметної сфери із засобами накопичення, збереження, оновлення, пошуку та видачі даних.

Інформаційна система органів державної статистики — сукупність технічних, програмних, комунікаційних та інших засобів, які забез­печують процес збирання, накопичення, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації.

Інформаційний продукт (продукція) — документована інформація, яку підготовлено і призначено для задоволення потреб користувачів.

Інформаційні технології — комплекс методів, прийомів та техніч­них засобів збирання, зберігання, опрацювання і передачі даних для вирішення конкретних завдань.

Інформація — зареєстровані, класифіковані, організовані дані для забезпечення цілеспрямованої діяльності.

^ Кількісне групування — упорядкування даних статистичного дос­лідження на основі числових розмірів ознак.

Коефіцієнт варіації — показник, що характеризує ступінь розпо­рошення окремих значень варіаційного ряду у відносних величинах.

^ Коефіцієнт кореляції —показник, за допомогою якого вимірюють силу зв'язку між досліджуваними ознаками (явищами), характери­зують його величину і напрям.

^ Конфіденційна інформація — інформація з обмеженим доступом, яка знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні ок­ремого респондента, поширюється за його згодою відповідно до погоджених з ним умов.

^ Концептуальний аналіз системи — поглиблене якісне вивчення системи, її цілей, функцій, структури, організації тощо.

Кореляційний аналіз — метод математичного аналізу масових явищ та процесів, який дозволяє вивчати взаємодію досліджуваних фак­торів, вимірювати «силу», характер і напрям впливу одних факторів на інші.

Кореляція — поняття, яке позначає взаємозв'язок між досліджу-ваними ознаками (явищами).

Критерії — визначений рівень показників, прийнятих за стандарт на певний період часу відповідно до можливостей системи.

^ Медична інформаційна система — апаратно-програмний комплекс, призначений для збору, обробки, аналізу, видачі у зручному для використання вигляді інформації для розв'язання медичних завдань.

^ Метод стандартизації — статистичний метод, що дозволяє виключити вплив неоднорідності складу порівнюваних сукупностей на досліджувані загальні показники.

Модель — фізична система або математичний опис, які відображають основні властивості або характеристики об'єкта, процесу або явища, що вивчаються.

Моделювання — процес математичного опису перетворення вхідних змінних величин у вихідні різноманітних систем (у тому числі сис­теми охорони здоров'я) з урахуванням взаємодій з навколишнім оточенням.

Моніторинг — процес динамічного спостереження за досліджуваним явищем, процесом.

^ Натурний експеримент — один з основних методів отримання необхідної інформації за допомогою спеціально запланованих досліджень для вирішення проблем системи, що вивчається.

^ Об'єкт спостереження — статистична сукупність, яка складається з окремих досліджуваних явищ та процесів (одиниць спостереження).

Одиниця спостереження — складова частина статистичної сукупності, яка підлягає окремій реєстрації.

^ Одночасне спостереження — стан явища, процесу на певний момент часу (наприклад, перепис населення та ін.).

Ознака — критерій, що характеризує одиницю спостереження (наприклад, кожен випадок захворювання можуть характеризувати такі ознаки як діагноз, вік та стать хворого, тривалість перебігу його хвороби тощо).

Оптимізаційна модель — метод моделювання, орієнтований на вирішення практичних завдань удосконалення соціально-економічних та інших систем.

^ Органи державної статистики — спеціально уповноважений цент­ральний орган виконавчої влади у галузі статистики та створювані ним органи, які йому підпорядковуються або знаходяться у сфері його управління.

^ Перепис населення—статистичне дослідження, метою якого є отри­мання точних даних про чисельність і склад населення.

План державних статистичних спостережень—офіційний документ, що містить перелік статистичних спостережень, які проводяться органами державної статистики, з визначенням порядку та термінів їх проведення.

Показники—змінні величини, що дозволяють прямо чи опосеред­ковано характеризувати і оцінювати зміни об'єкта дослідження.

^ Поточне статистичне дослідження — виявлення явищ, які зміню­ються впродовж певного часу і є безперервним процесом, що потребує поточні реєстрації (наприклад, захворюваність, народжуваність, смертність населення тощо).

Респондент — особа, яка виступає джерелом первинної інформації у процесі опитування чи в результаті спостереження з приводу якогось досліджуваного явища та процесу.

^ Середня величина — число, яке виражає загальну міру досліджу­ваної ознаки в їх сукупності (варіаційному ряду).

Системний аналіз — метод дослідження об'єктів через представ­лення їх в якості систем (моделей) і аналізу цих систем.

^ Системний підхід — методологія комплексного дослідження складних систем з метою вивчення їх стану, структури, функцій, внутрішніх і зовнішніх зв'язків на основі системного аналізу.

Скринінг — організоване масове обстеження населення для ран­нього виявлення хвороб або факторів ризику їх виникнення за допомогою чутливих експрес-методів (тестів).

^ Соціологічне дослідження — метод спеціального дослідження, який вирізняється методологією і методиками одержання нових вірогідних соціологічних знань.

^ Соціологія медицини - наукова дисципліна, що вивчає взаємо­зв'язок здоров'я і соціальних аспектів життєдіяльності людей.

Статистика — самостійна наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних масових явищ у неперервному зв'язку з їх якісним станом у конкретних історичних умовах місця та часу.

^ Статистика здоров'я — розділ медичної статистики, що вивчає стан здоров'я населення.

Статистика медична — галузь соціально-економічної статистики, яка формує і вивчає показники, що характеризують здоров'я насе­лення і діяльність медичних закладів та органів управління системи охорони здоров'я, ресурсне забезпечення галузі.

^ Статистика охорони здоров'я — розділ медичної статистики, який займається визначенням ефективності діяльності медичних закладів та використання ресурсів (кадрових, матеріальних тощо).

^ Статистична інформація (дані) — офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в еконо­мічній, соціальній та інших сферах держави та її регіонів.

^ Статистична методологія — сукупність науково обгрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок збирання, опрацювання і аналізу статистичної інформації.

^ Статистична сукупність — сукупність відносно однорідних елемен­тів (осіб або предметів), відібраних для дослідження, у визначених межах часу та простору.

^ Статистичне групування — засіб розчленування зібраних даних ста­тистичного дослідження на однорідні групи за певними визначеними ознаками.

Статистичне дослідження — науково обгрунтований процес, в якому за єдиною програмою проводиться спостереження за певними явищами і процесами, реєстрація, збір первиннихданих, їх обробка та аналіз.

Статистичне зведення — засіб забезпечення отримання показників, які визначені програмою статистичного дослідження.

^ Статистичне несуцільне спостереження — спостереження за окре­мими одиницями сукупності, яка вивчається.

Статистичне спостереження — планомірний, науково організова­ний процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, та інших сферах життя краї­ни та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, роз­робленою на основі статистичної методології.

^ Статистичне суцільне спостереження — спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається.

Статистичні нормативи — нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

^ Типологічне групування — упорядкування даних статистичного дослідження, які не мають кількісного виміру, за їх описовими ознаками.


Баланс здоров'я — стан рівноваги між потенціалом здоров'я і чинниками, що на нього діють.

^ Вичерпна захворюваність — захворюваність за даними звертань у лікувально-профілактичні заклади, доповнена випадками захво­рювань заданими медичних оглядів.

^ Вікові коефіцієнти народжуваності — показник, що характеризує відношення числа дітей, народжених живими за рік у жінок визначе­ної вікової групи до середньорічної постійної чисельності жінок даної вікової групи за той же рік.

^ Госпітальна (госпіталізована) захворюваність — частота захворю­вань серед населення і травм, з приводу яких хворі лікувались у стаціонарі за певний проміжок часу (як правило, за рік).

^ Громадське здоров'я — здоров'я населення, обумовлене комплек­сним впливом соціальних і біологічних чинників, яке оцінюється демографічними показниками, характеристиками фізичного розвитку, захворюваності та інвалідності.

^ Група ризику—група людей, які через свій біологічний, соціальний статус, поведінку чи умови навколишнього середовища більш схильні до виникнення хвороб чи порушень здоров'я порівняно з рештою населення.

Демографія — наука про закономірності відтворення населення в суспільно-історичній обумовленості цього процесу.

Депопуляція — систематичне зменшення чисельності населення внаслідок двох протилежних процесів — зниження народжуваності і зростання смертності.

^ Детермінанти здоров'я — комплекс індивідуальних, соціальних, економічних і екологічних факторів, які визначають стан здоров'я окремих людей чи груп населення.

^ Загальний коефіцієнт народжуваності—вимірювач рівня народжу­ваності, що визначається відношенням кількості народжених живи­ми протягом календарного року до середньорічної чисельності наяв­ного населення.

^ Загальний коефіцієнт смертності—вимірювач рівня смертності, що визначається відношенням кількості померлих протягом к;ілендарного року до середньорічної чисельності наявного населення.

Захворюваність — комплекс показників, які характеризують рівень і структуру різних захворювань, що виникають протягом пев­ного часу, на певній території їх реєстрації, серед певної групи насе­лення.

^ Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності — частота захворювань і травм та їх тривалість серед працюючих за певний період (як правило, за рік).

^ Захворюваність за даними звертань — частота захворювань серед населення, які реєструються під час звертань за медичною допомогою, за певний період (як правило, за рік).

^ Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання — рівень хвороб, що виникають протягом певного проміжку часу, на певній території їх реєстрації, серед певної групи населення і які мають епідеміологічне та соціальне значення (хвороби системи кровообігу, травми, злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання тощо).

Захворювання — будь-які суб'єктивні чи об'єктивні відхилення від нормального фізіологічного стану організму.

Здорові — особи, що не хворіли впродовж року або рідко зверталися до лікаря без втрати працездатності.

^ Здоров'я індивідуальне — стан повного фізичного, психічного, соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів.

Здоров'я психічне — стан, що характеризується динамічним про­цесом психічної діяльності, якому притаманні детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв'язок між і враженням обставин дійсності та відношенням індивіда до неї, адекватність

реакції організму на соціальні, психологічні та фїзичні (включаючи біологічні) умови життєдіяльності завдяки здатності особистості контролювати свою поведінку, планувати та здійснювати свій життє­вий шлях у мікро- та макросоціальному середовищі.

^ Здоров'я сексуальне — здатність до сексуальних відносин і до реалізації репродуктивної функції організму.

Здоров'я фізичне — стан, який характеризується рівнем фізичного розвитку, фізичних можливостей і адаптаційних здібностей окремих індивідів, груп людей і суспільства в цілому, що забезпечує досягнення якості життя, благополуччя суспільства та збереження і зміцнення громадського здоров'я.

Інвалід — людина, яка має порушення здоров'я зі стійким роз­ладом функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм та дефектами, що призвели до обмеження життєдіяльності і обумовили необхідність соціального захисту.

Інвалідність — будь-яке обмеження або втрата (в результаті пору­шення, відхилення чи каліцтва) здатності здійснювати діяльність в таких межах чи таким чином, які є нормальними для людини і викликали необхідність його соціального захисту.

Інфекційна захворюваність - рівень гострих інфекційних захво­рювань, які потребують спеціального обліку і оперативного прове­дення протиепідемічних заходів.

^ Коефіцієнт природного приросту (скорочення) населення — відно­шення природного приросту (скорочення) населення до середнього населення за певний період.

Коефіцієнт смертності немовлят — показник, що вимірює рівень смертності дітей у віці до 1 року.

^ Міграція населення (механічний рух населення) — процес перемі­щення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на деякий час.

Народжуваність — процес дітонародження в сукупності поколінь — в населенні.

Непрацездатність — установлена лікарем чи лікарською комісією втрата загальної або професійної працездатності внаслідок хвороби, нещасного випадку чи з інших причин, передбачених законодавством із соціального страхування.

^ Нозологічна форма — сукупність клінічних, лабораторних та інстру­ментальних діагностичних ознак, які дозволяють індентифікувати хворобу (отруєння, травму, патологічний стан) для її відповідного лікування і статистичного обліку.

^ Патологічна ураженість — частота патології серед населення, що встановлюється при проведенні одночасних медичних оглядів (обсте­жень), в результаті яких враховуються усі захворювання, а також преморбідні форми і стани.

^ Первинна захворюваність — частота нових, ніде раніше не врахо­ваних і вперше в даному календарному році виявлених серед насе­лення захворювань.

Повікові коефіцієнти смертності — показник, що характеризує рівень смертності за окремими віковими групами, розраховується як відношення числа смертей населення певного віку за рік до середньо­річної постійної чисельності населення тієїж вікової групи.

^ Повікові коефіцієнти фертильності — число народжених живими за рік жінками певної вікової групи по відношенню до числа жінок тієї ж вікової групи.

Порушення здоров'я - хронічний або тимчасовий стан, який приз­водить до появи патологічних змін у функціях чи анатомічній структурі організму.

^ Постаріння населення - зростання чисельності населення старших вікових груп.

Потенціал здоров'я — сукупність фізичних, функціональних, пси­хічних та соціальних спроможностей індивіда, особливостей його поведінки, які є основою максимально досяжного ступеню здоров'я.

^ Потенційно втрачені роки життя (ПВРЖ)— число років життя, втра­чених внаслідок передчасної смертності.

Поширеність захворювань — частота усіх наявних серед населення хвороб як вперше виявлених у даному календарному році, так і зареєстрованих у попередні роки, з приводу яких хворий знову звер­нувся за медичною допомогою в даному році.

^ Практично здорові - особи з функціональними і деякими морфо­логічними змінами або ті, що рідко хворіють впродовж року (одиничні випадки захворювань).

Природний рух населення — узагальнена назва сукупності народжень і смертей, які змінюють чисельність населення так званим природним шляхом.

^ Професійні захворювання — патологічні стани, зумовлені дією на працівників несприятливих чинників, пов'язаних з трудовою діяльністю (вібрація, шум, токсичні речовини тощо).

^ Репродуктивний потенціал — рівень фізичного і психічного стану, який дозволяє при досягненні соціальної зрілості відтворювати здорове потомство.

Ресурси здоров'я — сукупність всіх засобів, що має суспільство на національному, територіальному (регіональному, комунальному) та індивідуальному рівнях для збереження та зміцнення потенціалу здоров'я громадян.

^ Рівень материнської смертності - відношення числа жінок, які

померли під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді до 42-го дня включно на 100 000 народжених живими.

^ Сезонність захворюваності — особливості захворюваності у певні сезони року.

Середньорічна чисельність населення — півсума чисельності насе­лення на початок і кінець року.

^ Середня очікувана тривалість життя — кількість років, які в серед-

ньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих віко­вих групах.

Смертність — процес вимирання покоління, один з двох головних підпроцесів відтворення населення.

^ Спеціальний коефіцієнт народжуваності (фертильності, плодючості) — відношення числа народжених живими за рік до числа жінок у віці 15—49 років, розраховується на 1000.

^ Стан здоров'я — загальна характеристика здоров'я окремих осіб, їх груп чи популяції, визначена згідно з загальноприйнятими стан­дартами.

Стандартизований за віком коефіцієнт смертності — число випадків смерті в розрахунку на 100 000 населення з урахуванням усунення впливу відмінностей у віковій структурі населення.

^ Сумарний коефіцієнт народжуваності — середня кількість дітей, народжених однією жінкою у гіпотетичному поколінні за все її життя,

за умови збереження в кожній віковій групі існуючого рівня народ­жуваності.

Таблиця смертності — теоретична модель дожиття та вимирання покоління новонароджених протягом їх очікуваного життя.

^ Тимчасова непрацездатність — порушення функцій організму, які мають тимчасовий характер і відновлюються під впливом лікування.

Травма, отруєння — наслідки дії на організм людини зовнішнього чинника (механічного, фізичного, хімічного та ін.), що порушує струк­туру або цілісність органів і тканин або фізіологічні процеси (функції).

Травматизм — сукупність травм, які виникають протягом певного проміжку часу, на певній території їх реєстрації, серед певної групи населення.

^ Тривалість життя — інтервал між народженням і смертю, що дорів­нює кількості прожитих людиною років.

Фактори ризику — потенційно небезпечні для здоров'я фактори поведінки, біологічного, генетичного, екологічного, соціального харак­теру, навколишнього і виробничого середовища, які підвищують імовірність розвитку захворювань, їх прогресування та несприятливий наслідок.

^ Фертильність (плодючість, плідність) — здатність людини до відт­ворення нащадків.

Фізичний розвиток - сукупність ознак, що характеризують рівень і динамічні зміни ряду морфологічних, функціональних властивостей окремого індивіда та колективів людей, виражених у вигляді загаль­них і групових характеристик (стандартів фізичного розвитку).


Алкоголізм — термін для визначення хронічного постійного чи періодичного вживання алкоголю, яке характеризується погіршен­ням контролю над випивкою, частими епізодами інтоксикації та споживанням алкоголю, незважаючи на побічні наслідки.

^ Безпечний рівень здоров'я — мінімальний рівень потенціалу здо­ров'я, при якому відсутні ознаки хронічних захворювань і ендогенні фактори ризику їх виникнення.

Валеологія — наукова дисципліна, основою якої є теорія і прак­тика формування, збереження і зміцнення здоров'я людини.

^ Гігієнічне виховання — один з напрямків підтримки здоров'я, що представляє собою комплексну просвітницьку, навчальну та власне виховну діяльність, спрямовану на формування гігієнічної культури, здорового способу життя індивідів, груп осіб, населення.

^ Європейська мережа шкіл сприяння здоров'ю — школи, в яких впроваджені програми формування здорового способу життя у всього контингенту учнів і вчителів шляхом створення сприятливого для зміцнення здоров'я оточуючого середовища.

^ Життєві навички — особисті, соціальні, пізнавальні, фізичні вмін­ня і навички, завдяки яким люди контролюють і спрямовують своє життя, а також розвивають здібності, що дозволяють їм змінювати навколишнє середовище і самим адаптуватися до його змін.

^ Здоров'я для всіх (ЗДВ) — право людей в усіх країнах на такий рівень здоров'я, який дозволяє їм вести активне виробниче і соціальне життя.

Здоровий спосіб життя — поведінка людей, яка формується на осно­ві науково обгрунтованих валеологічних і санітарно-гігієнічних рекомендацій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я, забезпечення високого рівня працездатності, досягнення активного довголіття, формування валеологічного світогляду.

^ Зміцнення здоров'я — синонім формування здорового способу життя — сукупність заходів з надання окремим людям і спільнотам можливостей підвищення рівня здоров'я та контролю за факторами, що визначають здоров'я.

Інвестиції в здоров'я — ресурси, цільове призначення яких пов'я­зане із забезпеченням і покращанням здоров"я. Такі капіталовкладення можутьзабезпечуватисьякдержавними, так і приватними установами та організаціями, а також населенням, у тохгу числі окремими особами чи групами осіб.

Інтоксиканти - природні та штучні речовини, які викликають інтоксикацію.

^ Медико-санітарна просвіта — система підготовки і навчання насе­лення з метою сприяння позитивним змінам в стереотипах поведінки щодо захисту, збереження та зміцнення здоров'я.

^ Мережа «Здорові регіони» - мережа регіонів, створена з ініціативи Європейського регіонального бюро ВООЗ для вирішення проблем популяційного здоров'я шляхом впровадження стратегій ВООЗ «Здоров'я для всіх» через соціальні (політичні) рішення регіональних органів влади на подолання таких питань, як оздоровлення навко­лишнього середовища, створення передумов для здорового способу життя в регіонах та ін.

^ Міжсекторальна взаємодія — співробітництво сектору охорони здоров'я та