Реферат: Організації методичної роботи

27.12.2010

185-12/07


Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти

у Херсонській області


ОСНОВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ

ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ


(методичні рекомендації для керівників методичних комісій класних керівників)


Матеріали підготовлені

методистом НМЦ ПТО

Бондар Н.П.


Херсон 2010


Зміст

Методичне об’єднання класних керівників: проблеми, пошуки, рішення. Організація методичної роботи з класними керівниками. ^ Методи навчання дорослих. Основні форми та методи організації методичної роботи (перелік). Ділова гра «Нестандартні форми методичної роботи».


^ Методичне об’єднання класних керівників: проблеми, пошуки, рішення
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.

Та і для учня в навчальному закладі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї?

Від класного керівника залежить ступінь сформованості колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Головним завданням методичної роботи в навчальному закладі є надання реальної, дієвої допомоги класним керівникам, майстрам виробничого навчання та вихователям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь.

Внутріучилищна методична робота з педагогічними кадрами спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки вчителів до пошукової діяльності з метою впровадження інноваційних технологій превентивного виховання в навчально-виховний процес.

Сучасне суспільство вимагає від людини певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності — уміння працювати в злагоді з іншими і спільно досягати мети.

Все більше ми докладаємо зусиль, щоб стимулювати творчу активність педагога, щоб дати їй змогу вільно виявляти свої вподобання, навчити самостійно працювати і вміти правильно робити вибір. Для цього прагнемо урізноманітнити форми роботи з класними керівниками.

Головним завданням методичного об’єднання класних керівників є розвиток сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищення його мотивації на освіту, формування якостей інноваційної особистості.

 

 

Методичне об’єднання:

Об’єднує класних керівників училища навколо проблеми.

Вчить використовувати нові сучасні форми і методи.

Допомагає класним керівникам-початківцям.

Планує роботу групи, училища, педагогічного колективу.

Діагностує рівень досягнень, запити та інтереси учнів, труднощі педагогів у роботі.

Коригує план виховної роботи.

Узагальнює кращий досвід класних керівників.

Стимулює творчу активність.

 

Ділова гра «Нестандартні форми методичної роботи»

Ділова гра — нетрадиційна форма, яка базується на імітації виробничих ситуацій, розв’язанні різних завдань. Доцільно брати для ділових ігор такі узагальнені теми: гуманізація і демократизація стосунків у колективі, захист передового досвіду, освоєння інноваційних технологій, створення моделі випускника, розробка програм розвитку.

Головною ознакою ділової гри є імітація реальної ситуації за ролями (учні, батьки, представники місцевого самоврядування, правові органи).

Організатором виступає координатор.


^ Поради до оформлення кімнати

Пропонуємо це засідання провести згідно з темою — нестандартно!

Незвичайна святкова атмосфера, прикрашена кімната для заняття, життєрадісна музика, квіти... Проводячи це заняття навесні, на робочі столи можна поставити маленькі вазочки з гілочками бузку. Запах бузку — запах весни, дитинства... І, до речі, за дослідженнями вчених-біологів, стимулює розумову активність. Успіхів!

Бузку весняний аромат,

Тривожний, трепетний і звичний,

Звільнить уяву із-за ґрат,

В непередбачуваний світ покличе.

Поглянь! Полинь! І відірвись

Від справ земних і від шаблонів

І знов на землю повернись,

Щоб жити!

А не глядачем бути стороннім!


^ Хід ділової гри


І. Знайомство

Робота в парах «Прорекламуй партнера»

Охарактеризувати свого партнера за професійними якостями. Скласти рекомендацію для прийому на роботу.

ІІ. Правила роботи в групі

Повага до іншого.

Щирість і відвертість.

Конфіденційність.

Тут і зараз.

Відповідальність під час обговорення.

Активно брати участь у роботі семінару.

Мислити нестандартно!

ІІІ. Повідомлення теми заняття

ІV. Формулювання очікувань учасників

^ V. Теоретична частина

Міні-лекція

Найчастіше методична робота — це проведення психолого-педагогічних семінарів, засідань методичних об’єднань класних керівників, науково-практичних конференцій. Хоча нестандартні форми методичної роботи — це творчість, мистецтво.

У посібнику І. П. Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних занять:

змінений спосіб організації (лекції, захист ідей);

імітація виду діяльності (експедиція);

ігрова змагальна основа (вікторина, КВК);

трансформація стандартних способів (семінар, залік, моделювання);

оригінальна організація (взаємонавчання);

аналогія певних дій (аукціон);

аналогії відомих форм (диспут, дослідження).

Вимоги до методичної роботи:

науковість;

конкретність і системність;

систематичність;

оперативність.

Під час планування методичної роботи особливе значення надається вивченню не лише результатів навчання й виховання учнів, а й усебічному оцінюванню особистісних рис і професійних умінь учителя. Перехід до особистісно зорієнтованої моделі освіти, організація методичної роботи на діагностичній основі потребують переходу до особистісно зорієнтованої моделі в роботі з кадрами.

Однією з головних форм методичної роботи в училищі є робота методичного об’єднання класних керівників.

^ Діяльність МО спрямована на розв’язання таких завдань:

забезпечення, засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів виховання;

постійне підвищення рівня методичної підготовки;

обмін досвідом успішної педагогічної діяльності;

виявлення, пропаганда та здійснення нових підходів до організації виховання;

створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю;

забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії та практики.

Робота методичних об’єднань передбачає:

діагностику утруднень класних керівників;

вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;

розробку рекомендацій щодо змісту, методів та форм організації освітньо-виховної діяльності;

підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу;

вивчення, узагальнення, пропаганду кращого педагогічного досвіду;

створення банку даних актуального досвіду;

вдосконалення педагогічної майстерності класних керівників та вихователів;

здійснення моніторингу ефективної діяльності.

Форми методичної роботи:

курси підвищення кваліфікації;

психолого-педагогічні семінари;

проблемні семінари;

індивідуальне наставництво;

школа молодого класного керівника і конкурс «Класний керівник року»;

конкурс «Краще методичне об’єднання класних керівників»;

педагогічні читання;

педагогічні конференції;

самоосвіта.

Незважаючи на величезне різноманіття для більшості нестандартних форм характерні загальні риси:

колективні способи роботи і значна творча складова;

активізація пізнавальної діяльності;

партнерський стиль взаємовідносин;

інформаційно-пізнавальна суть;

розкриття внутрішньої суті явища;

ініціативність;

застосування здобутих знань у роботі;

розвиток комунікативних умінь.

використання нестандартних форм колективного розв’язання різних психолого-педагогічних конфліктів, складних педагогічних проблем, пошуку інновацій.

Учасники стають активними зацікавленими виконавцями всіх колективно-творчих наробок, які отримали. Гуманістична спрямованість сучасних форм дає можливість під час використання їх у роботі з класними керівниками та вихователями формувати в них здатність розуміти внутрішній світ іншої людини, здатність володіти собою, фахову самосвідомість, комунікативність, фахову проникливість, педагогічну інтуїцію, формувати сучасний стиль педагогічного мислення.

Нестандартні форми методичної роботи дають змогу активізувати особистісний потенціал класних керівників, створити умови для пошукової дослідницької діяльності. Серед найпоширеніших і найефективніших форм можна виділити:

тренінги;

психолого-педагогічні консиліуми;

ділові ігри;

методичні сесії;

науково-практичні конференції;

педагогічні читання та ін.

Брифінг — заняття, на якому представляються цікаві факти стосовно даної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями і відповідями.

Дебати — обмін думками між фракціями, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положення.

Дискусія — обмін думками всередині групи.

Майстерня — можливість обговорити або дізнатись про практичні підходи до здійснення задуманого, подолання певних складних ситуацій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах.

Психологічний практикум — поєднання заздалегідь підготовлених теоретичних матеріалів та практичне їх використання в конкретних ситуаціях.

Методична скарбничка — обмін досвідом. Проводиться наприкінці навчального року. Творчі знахідки обговорюються.

Ділова гра — колективне розв’язання педагогічних проблем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв’язання конфлікту.

Тренінг — форма групової роботи, що розвиває навики співпраці і знаходження компромісу.

Презентація досвіду — представлення матеріалів одного з класних керівників. У проведенні беруть всі члени методичного об’єднання. Попередньо створюється творча група, планується робота. Можливо залучення батьків та учнів.

Портфоліо — створення кожним класним керівником папки, де кожен самостійно фіксує свої здобутки, збирає наробки, грамоти, подяки тощо.


Рекомендації щодо впровадження нестандартних форм методичної роботи

Чітко сформулювати мету проведення заходу.

Створити позитивну атмосферу.

Використовувати різноманітні методи навчання.

Опиратися на суб’єктивний досвід учасників.

Створювати ситуацію успіху.

Орієнтуватись на самостійно здобуті знання, давати змогу керувати власним часом.

Давати змогу кожному висловити думку про доцільність використання цієї форми.

Створювати групи складом у 5–7 учасників.

Не треба переобтяжувати заняття теоретичною інформацією, необхідно планувати час на практичне застосування знань.

Заняття повинно закінчуватися розробкою варіантів застосування набутих знань і навиків.



VІ. Практична частина

^ 1. Мозковий штурм «Що таке методична робота?»

Робота у групах (створити 2 групи).

На аркушах написані назви різноманітних форм роботи. Перший групі пропонують вибрати зі списку традиційні форми, а другій — нестандартні форми.

^ 2. Теоретичний аукціон

На окремих аркушах надруковані визначення нестандартних форм роботи. Підібрати відповідні до них терміни.

3. Методична скарбничка

Обмін досвідом. Які нестандартні форми ви використовуєте у своїй роботі?

4. Невербальні засоби зображення

Робота у групах (3–4 групи). Зобразити символ класного керівника у вигляді явищ природи, предмета, рослин.

^ 5. Методичний sms-центр

Робота в кабінеті інформатики. Створення моделі діяльності класного керівника.

VІІ. Рефлексія

Чи справдилися очікування учасників? (Обмін думками.)


VІІІ. Підсумки заняття


ОРГАНІЗАЦІЯ

^ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ


Методична робота з класними керівниками розглядається як частина системи неперервної освіти педагогів з метою освоєння ними найраціональніших методів виховання, підвищення рівня загально дидактичної та методичної підготовки класних керівників до організації та здійснення виховної роботи, обміну досвідом. Особливістю методичної роботи з класним керівником на сучасному етапі є те, що вона ґрунтується на наукових засадах, сприяє розвитку наукового потенціалу класних керівників, допомагає їм визначити конкретну теоретичну ідею, науково обґрунтувати обрані методи виховання. А тому вона визначається як науково-методична і за своєю структурою є багатофункціональною та багаторівневою.

Методична робота – вид діяльності педагогів, спрямований на оволодіння педагогічною культурою, яка передбачає знання теорії та методики виховання учнівської молоді, уміння аналізувати, прогнозувати й конструювати виховний процес та його результати; систему взаємопов’язаних дій і заходів, які забезпечують максимальне підвищення професійної майстерності класних керівників.

Якість виховного процесу, його результати повною мірою залежать від класного керівника, рівня його науково-теоретичної підготовки. З метою підвищення ефективності роботи класних керівників створюється методичне об’єднання класних керівників, яке є структурним підрозділом внутріучилищної системи управління виховним процесом, що координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

Головним показником педагогічної майстерності класного керівника є рівень творчого підходу. Це вивчення й запровадження досвіду інших педагогів, відпрацювання власної концепції (авторська методика), створення концепції виховання (педагогічні інновації) і дослідницький рівень педагогічної діяльності.

Локальні документи, на основі яких будується методична робота з класними керівниками:

«Положення про методичну раду»;

«Положення про методичне об’єднання класних керівників»;

«Положення про класного керівника».

Плануючи методичну роботу з класними керівниками, методична рада вивчає та прогнозує попит і потреби кожного педагога. Для цього розробляються діагностичні анкети, проводиться анкетування. Крім фахових проблем класних керівників, потрібно також знати їхні сильні риси, можливості, нахили, захоплення. Тільки тоді можна визначити зміст і форму методичної допомоги, якої вони потребують, і яка найбільше відповідає їхнім здібностям, досвіду та навичкам.

Результати діагностики дають інформацію для подальшого аналізу та сприяють визначенню напрямків, перспектив професійного росту класних керівників. Після узагальнення результатів діагностичного анкетування складається діагностична карта, на основі якої розробляється план роботи методичного об’єднання класних керівників, форми узагальнення досвіду,

надання адресної методичної допомоги з конкретних питань виховної роботи з учнями.

Методична робота з класними керівниками має чітку структуру, яка містить індивідуальні, групові та колективні форми роботи. Найдієвішими формами поширення, демонстрації кращих надбань педагогів є різноманітні форми професійної взаємодії (як традиційні, так і інноваційні технології).


^ Форми професійної взаємодії

Методичне об’єднання класних керівників координує науково-методичну та організаційну діяльність класних керівників. У тематиці роботи методичного об’єднання переважають проблеми педагогіки, психології, теорії та методики виховання. Підвищенню ефективності роботи сприяє проведення дискусій, диспутів, вирішення проблемних ситуацій, моделювання фрагментів колективних творчих справ, шкільних свят тощо.


Місячник педагогічної майстерності класних керівників. Створюється організаційний комітет, творчі робочі групи, мікрогрупи класних керівників для підготовки показових виховних заходів. Проводиться з метою розвитку творчої активності класних керівників на базі вивченого перспективного досвіду роботи. Має продемонструвати творчі надбання класних керівників, їх методичні знахідки, педагогічну спостережливість.


Створення банку знахідок, ідей передового досвіду класних керівників. Банк створюється зусиллями заступника директора з виховної роботи, бібліотекаря, класних керівників. Кожен із класних керівників, які мають певний позитивний досвід, цікаві надбання, заповнює інформаційну карту із зазначенням теми, прийомів, методики технологій, змісту педагогічного досвіду, систематично поповнює власну папку з досвіду роботи сценаріями виховних заходів. Так в училищному центрі виховної роботи створюється інформаційний банк для класних керівників.


Педагогічні читання. Проводяться раз на рік згідно із означеною тематикою, яка відповідає науково-методичній проблемі школи. Служать для узагальнення й поширення перспективного педагогічного досвіду, а також мають на меті познайомити класних керівників із творчістю видатних вітчизняних педагогів.


Огляди й анотації різних педагогічних видань. Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів.


Панорама педагогічних досягнень. Класні керівники оформляють виставку своїх досягнень, проводиться пристендова дискусія, захист ідей.


Випуск методичного бюлетеня «Тобі, класний керівнику». Видання містить такі орієнтовні рубрики: «Увага: цікавий досвід», «Експрес-огляд «Радимо прочитати», «Чого повчитись у своїх колег», «Запрошуємо до розмови», «Думки вголос», «Є ідея».


Оформлення папок-пересувок «На допомогу класному керівникові». (окремо для класних керівників І, ІІ, ІІІ курсів)


Підготовка методичних рекомендацій «До портфеля класного керівника».(індивідуально, згідно з діагностикою та запитами).


Захист авторських проектів і розробок, творчі звіти класних керівників і груп.


Педагогічні та психологічні тренінги, ділові, рольові, проблемно-ситуаційні ігри, розв’язання конкретних педагогічних ситуацій.


Педагогічні дискусії (з актуальних тем виховної роботи).


Фестиваль педагогічної творчості класних керівників. Підбиття підсумків роботи, досягнення в методичній роботі, в організації виховного процесу, змісті і формах виховання, діагностування і методичного забезпечення організації виховної діяльності, проведення конкурсів, оглядів, відкритих заходів.


Конкурс «Класний керівник року». Творчий портрет класного керівника, панорама методичних ідей, захист проектів-планів виховної роботи, показ нестандартних позакласних виховних заходів.


Школа професійної майстерності. Заняття з метою вивчення та впровадження в практику авторських педагогічних методик. Об’єднує класних керівників з високою творчою активністю. Має на меті проведення теоретичних дискусій, колективних розробок актуальних проблем виховної роботи.


Педагогічний консиліум. Збирається для вивчення й аналізу проявів особистості учнів, особливостей колективів груп, розробки рекомендацій і програм виходу з кризових ситуацій.


Семінар-практикум. Організовується тоді, коли класні керівники недостатньо володіють теорією з певної проблеми, відчувають труднощі, утілюючи її в практику.


Цільові семінари. Організовуються, як правило, з урахуванням потреб педагогів в ознайомленні з новинками науки й передового досвіду. Різновидом є тематичний семінар.


Науково-практичні, теоретичні конференції. Мають на меті узагальнення розробки науково-практичної проблеми, якій була підпорядкована вся система методичної роботи.


Засідання педагогічної ради. Виконує методичну функцію за умови вибору актуальної теми, серйозної продуманості й розкриття, підготовки до кожного засідання педради педагога-вихователя.


Оперативні наради. Методичні наради, на яких обговорюються питання, що диктуються ситуаціями.


Самоосвіта. Процес, пов'язаний із повсякденною індивідуальною діяльністю педагога.


Творчі групи класних керівників. Для цих груп характерні зацікавленість, дружнє спілкування, високий рівень пошукової дослідницької діяльності. Працює над пошуком нового педагогічного досвіду, методики.


Міжучилищні методичні обміни досвідом класних керівників.


^ МЕТОДИ НАВЧАНННЯ ДОРОСЛИХ

Методи навчання дорослих ділять на дві групи. Ті, у яких домінує тренер, і ті, які вимагають активності. У методичній роботі застосовують і перші, і другі, залежно від потреб та очікувань учасників, а також від теми й уподобань ведучого. Пропонуємо класифікацію цих методів із зазначенням переваг і недоліків кожного з них.


^ Виклад

Цей метод не потребує особливого представлення, адже він усім нам відомий.

Переваги викладу:

Найкраще застосовувати в роботі з великою групою учасників.

За короткий час дає змогу подати значний обсяг матеріалу.

Дозволяє систематизувати матеріал, є добрим вступом до вправ.


Недоліки:

Обмежує активність учасників.

Якщо триває надто довго, увага слухачів починає розсіюватися.

Не дуже ефективний – слухачі не запам’ятовують усього змісту.


Міні-виклад

Метод подібний до попереднього, але дуже конденсований. Триває приблизно 8-10 хвилин. Використовується для невеликих презентацій, вступних промов або представлень запрошених лекторів. У міні-викладі найчастіше обговорюється тільки одне питання.


^ Виклад ілюстрований. Презентація

Показ у поєднанні з мовою або виклад з ілюстраціями. Темою може бути все: теорія, обговорення методів діяльності, презентація вмінь, демонстрація способів виконання довільного завдання. Цей метод використовують часто, придатний він також для вступу чи підсумовування. Ілюстрація, картини, графічні символи зацікавлюють, полегшують концентрацію уваги й поліпшують запам’ятовування змісту.

Недоліки. Не може замінити практичних занять, через відсутність зворотного зв’язку немає певності, що учні й справді навчаються. Може спричинити профанацію проблеми – усе здається легким.


Дискусія

Дискусія дає змогу людям висловити свою думку з того чи іншого питання на основі своїх знань та попереднього досвіду, а також розширити й поглибити його, а в деяких випадках і змінити свою думку на протилежну. У будь-якому випадку, беручи участь у дискусії, людина підвищує свою ерудицію. У результаті дискусії запам’ятовуються нові факти, що в майбутньому впливають на поведінку людини. Як би не проходила дискусія, завжди вдається тією чи іншою мірою знайти спільні позиції та виробити певні рекомендації.

Ідеальна кількість учасників дискусії – 6-8 осіб. Учасники і ведучий дискусії вільно обмінюються знаннями й поглядами щодо даної теми чи проблеми.

Переваги. Метод особливо придатний у тому випадку, коли тема пов’язана з особистими поглядами, думками і враженнями або якщо мета заняття – змінити погляди чи переконання. Застосовують, щоб оцінити прогрес групи, для спільних коментарів та для спільного навчання.

Недоліки. Дискусію може захопити «найавторитарніший» учасник. У ході дискусії часто учасники відхиляються від теми, і тоді важко дійти спільних висновків. Інколи в ході дискусії з’являються різні погляди, що ускладнює узгодження.


Індивідуальні пошуки. Дедукція

Слухачі перебувають у ситуації, яка вимагає від них активного пошуку розв’язань. Тренер надає лише загальні вказівки. Може використовувати опитувальники, індивідуальні ігри, запитання, тести.

Переваги. Учасники можуть продемонструвати й поглибити свої вміння. Метод вимагає високої активності й залучення кожного слухача, підвищує мотивацію та зацікавлення, дає змогу обрати власний темп навчання.

Недоліки. Не всі згодні на такі зусилля, деякі задовольняються найпростішими розв’язками.


^ Симуляція. Грання ролей

Учасники тренують конкретну поведінку на змодельованих, штучних ситуаціях, придатних для набування знань. Симуляція ситуації вимагає детального опису, ролі мають бути описаними чітко або ж тільки в загальних рисах, коли учасники їх доопрацюють самі.

Переваги. Участь у симуляції дає змогу проектувати майбутню поведінку в безпечних умовах. Вимагає великої активності та зацікавлення. Може бути гарною розвагою. Дає змогу вивільнити емоції і почуття.

Недоліки. Учасники можуть почуватися некомфортно, або ж несерйозно сприймати гру.


^ Вивчення прикладів

Цей вид роботи передбачає груповий пошук розв’язання тієї чи іншої ситуації. При цьому методист презентує групі ситуацію і пропонує продумати варіанти її подальшого розвитку. Зачитуючи ситуацію, потрібно наголосити на головних моментах і переконатися, що вони всім зрозумілі.

Ідеться про аналіз події, ситуації, способу поведінки чи характеру. Можна виділити два варіанти вивчення прикладу чи випадку. Перший закінчується на аналізі причин, другий веде до розв’язку проблеми.

Переваги. Метод є особливо ефективним, якщо потрібна ще й оцінка проблеми. Дає змогу навчатися без надмірних емоцій, що супроводжували реальні події. Дає привід для обміну поглядами, які можна буде застосовувати у майбутньому.

Недоліки. Немає можливості перевірити слушність розв’язку, часто пропонуються не реалістичні, а бажані виходи.


Інтеграційні ігри. «Ламання льоду»

Це дуже різноманітні вправи, що дають змогу всім познайомитись і розрядити можливу напружену атмосферу в аудиторії. Використовуються, щоб полегшити формування гарних стосунків, особливо, якщо група збирається вперше.

Переваги. Забезпечують активну участь, ліквідують монотонність. Допомагають освіжити атмосферу.

Недоліки. Можуть відволікати від головної теми заняття. Орієнтація на вимушеність співпраці може спричинити антагонізм учасників.


Проекти

Це форми тривалих дій з чітко окресленими цілями й термінами здійснення. Мають наперед обумовлені результати і способи їх оцінювання.

Переваги. Дуже хороший спосіб дій у рамках узгодженої теми чи питання. Вчить окреслити цілі, планувати працю, оцінювати. Забезпечує високу активність і незалежність учасників.

Недоліки. Проекти найчастіше довготривалі, а тому їх важко реалізувати під час тренінгу.


Семінари

Група учасників обирає чи пропонує якесь питання для дискусії.

Переваги. Допомагають розвинути вміння презентувати, дискутувати й аргументувати. Це досить складний для успішного застосування метод.

Недоліки. Слухачі можуть просити допомоги у ведучого, нерідко традиційне ведення семінару робить його нецікавим для частини слухачів.


«Розумовий штурм»

«Розумовий штурм» обирає чи пропонує якесь питання для дискусії.

Переваги. Допомагають розвинути вміння презентувати, дискутувати й аргументувати. Це досить складний для успішного застосування метод.

Недоліки. Слухачі можуть просити допомоги у ведучого, нерідко традиційне ведення семінару робить його нецікавим для частини слухачів.


Індивідуальні консультації

Дуже приватна, найчастіше віч-на-віч, форма подання зворотної інформації чи поради.

Переваги. Корисний і безпечний метод, допомагає оцінювати розвиток, дає шанс для допомоги, надання порад і вказівок.

Недоліки. Консультації вимагають багато часу.


^ Командне розв’язування проблем

Вимагає праці у невеликих командах (3-6 осіб). Дає змогу обговорити проблему і знайти найліпше розв’язання. Результати найчастіше представляються у графічній формі.

Переваги. Забезпечує активність учасників, полегшує спільну діяльність і дає змогу висловитися кожному учасникові. Одноосібний виклад автоматично передбачає хороше впорядкування інформації.

Недоліки. Праця у групах вимагає багато часу. Підсумовування результатів ускладнюється коли всі команди презентують свої доробки. Це буває не дуже цікаво, при цьому важко підтримувати увагу усіх слухачів.


^ Створення переліку цілей

Метод можна опрацьовувати індивідуально чи командно. Можна окреслити ціль вправ чи ціль довготривалих занять. Довготермінові цілі можна поділяти на коротші.

Переваги. Мотивація, легке тренування. Можна використовувати перед кожним завданням чи проблемою.


^ Перелік питань

Створення переліку цікавих проблем, що пов’язані з темою. Можна опрацьовувати їх індивідуально чи групою.

Переваги. Посилює зацікавленість, підвищує мотивацію, активізує.

Недоліки. Можуть виникнути питання, що побічно стосуються теми, які відволікатимуть увагу від головної мети.


^ Перелік справ

Опрацювання списку справ, матеріалів чи проблем для дискусій. Дуже корисна вправа. Допомагає впорядкувати питання і теми. Список можна створювати як індивідуально, так і в команді.

Переваги. Упорядковує проблеми. Може застосовуватись як інструкція (крок за кроком), як виклад подібних матеріалів або черговості дій. Полегшує оцінювання запланованих справ.


^ Встановлення засад групової праці

Вправа виконується на початку навчання. Полягає в обговоренні та прийнятті дій, які стануть обов’язковими для групи впродовж усього навчання. Принципи записують і роздають кожному учасникові.. Можна повісити їх на видному місці. Тренер під час занять може багато разів посилатися на них.


Дебати

Метод наближений до дискусії. Різниця полягає лише в тому, що тут ролі розподілені наперед, а тому відомо, хто атакує проблему, а хто її захищає.

Переваги. Хороший метод упорядкованого обміну думок.

Недоліки. Не завжди учасники ототожнюють себе з отриманою роллю.


^ Заповнення анкет і опитувальників

Анкети можуть стосуватися дуже різноманітних тем. Учасники заповнюють їх індивідуально чи після спільної дискусії. Можуть оцінювати свої знання та ставлення до проблем, що обговорюються.

Переваги. Метод різнорідний і універсальний, придатний у багатьох ситуаціях.

Недоліки. Чітко сформульовані питання полегшують упорядкування і реєстрацію відповіді, але обмежують свободу висловлювань учасників.


Тести

Розв’язування тестів є способом оцінювання знань і вмінь. Тест можна використати і для самооцінювання. Тести можуть відрізнятися тематикою і мати різний спосіб ставити запитання.

Переваги. Тести – хороший інструмент для оцінювання й само оцінювання. Розв’язування не забирає багато часу.

Недоліки. Тест може мати лише обмежену кількість рішень, вимагає витрат часу на його підготовку. Інколи оригінальний розв’язок може «не поміститися» в тесті.


«Снігова куля»

Учасники обговорюють якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах і т.д.

Переваги. Упорядкування станів і поглядів, ознайомлення з різними підходами і розв’язаннями, наука переговорів.

Недоліки. Багатократне повторення аргументів доцільне лише тоді, коли проблема цього варта.


Ігри

До цієї категорії включаємо всі вправи, під час яких слухачі начебто бавляться, щоправда, на тлі отримання нових умінь. Ігри можуть бути індивідуальні й командні.

Переваги. Ігри активізують, урізноманітнюють навчальну діяльність, розважають. Крім того, це легкий спосіб набуття нових умінь.

Недоліки. Без розумних коментарів користь від ігор незначна. Учасники й справді багато бавляться й мало навчаються.


^ Тренування творчості

Вправи цієї категорії досить подібні до попередньої. Загалом це широка гама індивідуальних і командних вправ та завдань, які полегшують появу ідей і планів, підвищують творчість.

Переваги. Вправи цікаві, справді полегшують придумування нових і оригінальних рішень, а також аналіз і формування висновків.

Недоліки. Частина учасників спершу почуває себе дуже невпевнено під час вправ цього типу.


^ Написання листів, казок і байок

Це вправи з комунікації. Писання полегшує ясне й коротке формулювання думок і почуттів. Мотивує. Учасники пишуть байки на задану тему, лист до тренера, лист до колег, листи-ухвали до самого себе.

Переваги. Мотивує, упорядковує дум