Реферат: Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26. 06. 2001 р. №16

Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду


Постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

від 26.06.2001 р. № 16


(із змінами і доповненнями, внесеними
постановами правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
від 29.03.2002 р. № 4, від 14.05.2002 р. № 24,
від 27.11.2002 р. № 63, від 18.04.2003 р. № 18,
від 04.09.2003 р. № 58, від 25.06.2004 р. № 56,
від 17.09.2004 р. № 105, від 26.07.2005 р. № 91,
від 26.07.2005 р. № 110, від 06.07.2006 р. № 81,
від 27.12.2006 р. № 207, від 15.03.2007 р. № 9)

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. Виконавчій дирекції Фонду погодити цю Інструкцію з Національним банком України.

3. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затверджену постановою правління Фонду від 26.08.99 р. № 11 та зареєстровану Міністерством юстиції України 21.09.99 р. за № 634/3927.

4. Виконавчим дирекціям Фонду та його відділень довести дану Інструкцію до робочих органів відділень Фонду та страхувальників.

Голова правління В. Куліченко

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою правління Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності
від 26.06.2001 р. № 16

ПОГОДЖЕНО
Національний банк України
02.10.2001 р.

Інструкція
про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

1. Загальні положення

1.1.* Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі – базовий Закон), Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. № 2213-III, статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших актів законодавства.

____________
* Нумерація в Інструкції означає:

одна цифра – розділ; дві цифри – пункт розділу; три цифри – підпункт пункту розділу.

^ Посилання в тексті Інструкції на пункт стосується всіх підпунктів цього пункту, на підпункт – виключно цього підпункту.

1.2. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд) належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

1.3. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду, який відкривається виконавчій дирекції Фонду, відділенням Фонду, робочим органам відділень Фонду у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди з окремих видів страхування.

1.4. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду, кошти якого формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, застрахованими особами та надходжень від спрощеної системи оподаткування. Формування та використання страхових коштів Фонду провадиться на засадах солідарності та субсидування відповідно до законодавчих актів.

(дію абзацу 1 п. 1.4 стосовно догляду за малолітньою дитиною,
часткової компенсації витрат, пов'язаних із народженням дитини,
зупинено на 2007 рік згідно з постановою правління Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності від 27.12.2006 р. № 207)

1.5. В Інструкції терміни вживаються у значенні, визначеному статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців".

1.6. Інструкція визначає порядок:

–      взяття на облік страхувальників;

–      обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

–      обліку страхових внесків та їх надходження до Фонду;

–      витрачання коштів Фонду;

–      контролю за сплатою платежів до Фонду та витрачанням його коштів.

^ 2. Облік страхувальників

2.1. Обов'язковому взяттю на облік в якості страхувальника Фонду підлягають:

2.1.1. Підприємства, установи, організації, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу.

2.1.2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страхувальників, зазначених в підпункті 2.1.1, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб'єкти господарської діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи.

2.1.3. Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників.

2.1.4. Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародні), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2.2. Якщо розрахунки з оплати праці працівників проводяться централізованими бухгалтеріями, взяттю на облік в якості страхувальника підлягає організація, структурним підрозділом якої є централізована бухгалтерія.

2.3. У разі виявлення бажання приймати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах беруться на облік в якості страхувальника:

2.3.1. Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

2.3.2. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).

2.3.3. Фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

2.4. Взяття на облік у районних, міжрайонних, міських (у тому числі міста Севастополя) виконавчих дирекціях відділень Фонду (далі – органи Фонду) здійснюється:

–      юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) за їх місцезнаходженням, а фізичних осіб – підприємців за місцем їх проживання, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Фонду;

–      відокремлених підрозділів (філій) юридичних осіб за місцезнаходженням цього підрозділу на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру про відокремлені підрозділи (філії);

–      фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю за місцем їх проживання, – в день отримання від них відповідної заяви.

Облік отриманих відомостей здійснюється органами Фонду в межах Єдиного реєстру страхувальників Фонду.

2.5. Юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю, інші суб'єкти господарської діяльності, набувають статусу страхувальника в такі строки:

юридичні особи - з дня взяття їх на облік в органі Фонду;

відокремлені підрозділи (філії) юридичних осіб - з дня взяття їх на облік в органі Фонду, за умови отримання органом Фонду довідки в довільній формі про наявність у них окремого балансу і самостійного ведення розрахунків по оплаті праці, якщо інше не передбачено законом (така довідка надається органу Фонду відокремленим підрозділом (філією) юридичної особи або його головною організацією протягом десяти календарних днів з дня внесення відповідного запису про відокремлений підрозділ юридичної особи до Єдиного державного реєстру);

фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в день одержання органом Фонду в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником;

фізичні особи - підприємці, які не використовують найману працю, - з дня подання заяви про бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах, яка подається особисто за формою згідно додатка № 2, але не раніше взяття їх на облік в органі Фонду;

фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку, особисто, - з дня отримання від таких осіб заяви згідно додатка № 2 та копії свідоцтва про сплату єдиного податку або інформації від органів державної податкової служби чи Державного казначейства України про сплату ними єдиного податку;

фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - з дня отримання від них органом Фонду заяви згідно додатка № 2.

Заяву про взяття на облік в органі Фонду фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, повинна подати у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Органом Фонду в установленому порядку ведеться Єдиний реєстр страхувальників Фонду.

2.6. Юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які згідно законодавства не мають ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, фізичні особи без статусу підприємця, суб'єкти господарської діяльності, стосовно яких до органів Фонду не надійшли відомості від державного реєстратора, фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, але до органу Фонду не надходила інформація про їх реєстрацію як підприємців або про реєстрацію ними трудових договорів з найманими працівниками, для взяття на облік в органах Фонду подають наступні документи:

2.6.1. Суб'єкти господарської діяльності, зазначені в підпунктах 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4 та пункті 2.2 цієї Інструкції:

–      заяву за формою згідно з додатком № 1;

–      завірені відповідальною особою органу Фонду копії таких документів:

–      свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

–      довідки державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

або довідки органу Державної податкової адміністрації України про включення страхувальника до Тимчасового реєстру платників податків відповідно до Порядку присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.08.98 р. № 380 (із змінами та доповненнями), якщо страхувальник не підлягає включенню до ЄДРПОУ відповідно до законодавства України.

2.6.2. Суб'єкти господарської діяльності, зазначені в підпункті 2.1.3 та пункті 2.3 цієї Інструкції, представляють паспорт і:

–      заяву за формою згідно з додатком № 2;

–      завірені відповідальною особою органу Фонду копії таких документів:

довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів;

свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи)

або документа, що підтверджує роботу особи в країні, де він перебуває, та що він не застрахований в системі соціального страхування цієї країни на випадок тимчасової непрацездатності (для страхувальників, зазначених у підпункті 2.3.1),

або копії цивільно-правових угод (для страхувальників, зазначених в підпункті 2.3.3).

2.7. У разі подання документів, зазначених у пункті 2.6 цієї Інструкції, відповідна інформація вноситься до Єдиного реєстру страхувальників Фонду та журналу обліку страхувальників, а також заводиться персональна справа страхувальника, на якій проставляється його персональний (реєстраційний) номер та підшиваються подані документи.

До персональної справи додається картка страхувальника встановленої форми, яка в подальшому ведеться в електронному вигляді в рамках Єдиного реєстру страхувальників Фонду.

2.8. Залежно від способу взаємодії органу Фонду та державного реєстратора або категорії страхувальника повідомлення про взяття на облік наступного робочого дня з дня набуття ним статусу страхувальника з зазначенням персонального номера:

–      передається органом Фонду державному реєстратору для видачі її страхувальнику разом із свідоцтвом про державну реєстрацію;

–      надсилається страхувальнику поштою з повідомленням про вручення;

–      надається страхувальнику працівником відповідного органу Фонду.

Страхувальникам, які зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції (далі – страхувальники – роботодавці), повідомлення видається (надсилається) за формою згідно з додатком № 3.

Для добровільно застрахованих осіб (пункт 2.3 цієї Інструкції) повідомлення направляється за формою згідно з додатком № 4. Це повідомлення разом із страховим свідоцтвом, що повинно видаватись застрахованій особі на підставі Порядку видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. № 1306, пред'являється застрахованою особою при одержанні матеріального забезпечення та соціальних послуг за базовим Законом.

2.9. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, несе відповідальність за ухилення від взяття на облік в органах Фонду як платника страхових внесків.

За порушення строку взяття на облік на дану фізичну особу накладаються адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства.

2.10. Кожному страхувальнику при постановці на облік як страхувальника присвоюється персональний цифровий дванадцятирозрядний реєстраційний номер за такою структурою:

–      перші дві цифри – код регіону (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя);

–      третя – п'ята цифри – код органу Фонду, що безпосередньо проводить взяття на облік страхувальника;

–      решта сім цифр – порядковий номер страхувальника.

2.11. Страхувальник не може бути поставлений на облік двічі і мати два персональних номери, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Страхувальник може бути поставлений на облік двічі і йому надається новий персональний номер відповідно до цієї Інструкції:

–      якщо фізична особа – підприємець, який використовує працю найманих працівників, прийняв рішення про особисте добровільне соціальне страхування або сплачує єдиний податок;

–      якщо добровільно застрахована особа або платник єдиного податку уклав трудовий договір з найманим працівником відповідно до законодавства.

В таких випадках страхувальнику надається новий персональний номер відповідно до цієї Інструкції.

Фізична особа – підприємець не може бути взята на облік як страхувальник на добровільних засадах в разі сплати ним єдиного податку.

2.12. Органи Фонду, в межах єдиного реєстру страхувальників, ведуть облік страхувальників, які обрали спрощену систему оподаткування (сплачують єдиний податок), або відносяться до підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (пільгової категорії страхувальників).

Страхувальники – платники єдиного податку подають до органу Фонду копію документа, що підтверджує їх перехід на спрощену систему оподаткування, а страхувальники, віднесені до пільгової категорії, – копії документів, що підтверджують їх належність до громадських організацій інвалідів.

Після надання відповідних документів цим страхувальникам видається повідомлення за формою згідно з додатком № 3, в якому замість розміру страхових внесків для роботодавців вказується обрана система оподаткування (єдиний податок), або належність до певної пільгової категорії страхувальників.

Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2, підпункті 2.3.2 цієї Інструкції, у випадку зміни способу оподаткування доходів (перехід на сплату єдиного податку) зобов'язані провести повний розрахунок з органами Фонду.

2.13. У разі отримання органом Фонду з Єдиного державного реєстру в установленому порядку повідомлення про проведення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною місцезнаходження для юридичних осіб або місця проживання фізичної особи у межах територіального обслуговування органу Фонду, чи інших змін (зміна найменування для юридичної особи; прізвища, імені, по батькові для фізичної особи тощо), до персональної справи страхувальника вносяться відповідні зміни. Персональний номер страхувальника залишається без змін.

2.14. Якщо страхувальник змінює місцезнаходження (фізична особа – місце проживання) і має обслуговуватися іншим органом Фонду, то він зобов'язаний у 15-денний термін провести розрахунки по коштах Фонду і звернутися з заявою, складеною в довільній формі, до органу Фонду за попереднім місцем обліку для отримання довідки про відсутність заборгованості (додаток № 6). Після видачі такої довідки та на підставі отриманого повідомлення про проведення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних зі зміною місцезнаходження для юридичних осіб (місця проживання фізичної особи), орган Фонду знімає з обліку такого страхувальника. Його персональна справа закривається і за новим місцем обліку не передається, а персональний номер надалі не використовується. Платежі страхувальника, що знявся з обліку, враховуються в базі даних до кінця поточного року. Заява страхувальника підшивається до його персональної справи. За новою адресою він підлягає постановці на облік як страхувальник в порядку, визначеному цією Інструкцією.

У разі неплатоспроможності страхувальника борг на підставі акта перевірки враховується за новим місцем його обліку.

У разі недодержання страхувальником, що змінює місцезнаходження (місце проживання), положень абзацу першого цього пункту, в тому числі неподання довідки про відсутність заборгованості по коштах Фонду, органом Фонду за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється його позапланова перевірка і складається акт у трьох примірниках, один з яких надається страхувальнику, а другий направляється органу Фонду за попереднім місцем обліку такого страхувальника. Якщо страхувальник має недоїмку по коштах Фонду, то йому нараховується пеня у встановленому порядку та застосовуються інші санкції.

2.15. У разі отримання органом Фонду повідомлення з Єдиного державного реєстру про внесення запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, запису про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності або в інших випадках припинення юридичної чи фізичної особи підприємця, після остаточного розрахунку страхувальника по коштах Фонду, відповідно до пункту 4.8 цієї Інструкції, за його заявою, складеною в довільній формі, орган Фонду надає йому довідку про відсутність заборгованості по коштах Фонду згідно з додатком № 6.

У разі отримання з Єдиного державного реєстру повідомлення про надходження судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи або фізичної особи – підприємця орган Фонду, при наявності заборгованості за страхувальником, зобов'язаний надати відповідні вимоги арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) в порядку та строк, визначені законодавством.

За зверненням страхувальника (для участі в тендері, при зміні системи оподаткування тощо) орган Фонду на підставі перевірки, в тому числі камеральної, надає йому довідку про відсутність заборгованості по коштах Фонду згідно з додатком № 6.

2.16. Після отримання з Єдиного державного реєстру повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, органи Фонду фіксують отриману інформацію в картці страхувальника.

Фізичні особи, які не мають статусу підприємців, знімаються з обліку органом Фонду на підставі заяви довільної форми після остаточних розрахунків з Фондом.

За умови отримання органом Фонду довідки про відсутність у юридичної особи окремого балансу і самостійного ведення розрахунків по оплаті праці (наприклад, юридична особа, яка обслуговується централізованою бухгалтерією) така юридична особа знімається з обліку як страхувальник, а її реєстраційна картка переноситься в архів.

Фізичні особи - підприємці, які втратили статус страхувальника-роботодавця (за умови припинення використання праці найманих працівників), знімаються з обліку як страхувальники органом Фонду на підставі заяви після остаточних розрахунків з Фондом.

Фізичні особи - підприємці, платники єдиного податку, взяті на облік (особисто) як страхувальники, знімаються з обліку як страхувальники органом Фонду на підставі інформації, наданої страхувальником або органами державної податкової служби України про їх перехід на іншу (загальну) систему оподаткування.

Зняття з обліку фізичних осіб, взятих на облік на добровільних засадах, здійснюється згідно Порядку страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. № 62 (із змінами та доповненнями).

У випадках, наведених в цьому пункті, суб'єктом господарської діяльності втрачається статус страхувальника, а органами Фонду вносяться відповідні дані до персональної справи страхувальника. Персональна справа страхувальника закривається. Персональний номер ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, а його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року. Персональна справа ліквідованого страхувальника зберігається протягом трьох років.

Якщо фізична особа, в тому числі підприємець, яка втратила статус страхувальника - роботодавця (за умови припинення використання праці найманих працівників), знову уклала трудовий договір (контракт) з найманим працівником (працівниками) або фізична особа - підприємець (особисто), яка втратила статус страхувальника у зв'язку з переходом з єдиного податку на загальну систему оподаткування, потім знову почала сплачувати єдиний податок і, внаслідок цього, набула статусу страхувальника, їй може надаватися попередній реєстраційний номер (при цьому картка страхувальника поновлюється).

2.17. У разі ліквідації (реорганізації) органу Фонду в місячний термін з дня прийняття такого рішення страхувальнику надсилається повідомлення із зазначенням нового органу Фонду, якому передаються його облікові документи.

3. Розмір страхових внесків на державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, інші джерела формування бюджету Фонду

3.1. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб.

Відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір страхових внесків складає:

3.1.1. Для роботодавців (крім зазначених у пункті 2.12 цієї Інструкції) - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для роботодавців – на підприємствах та в організаціях товариств УТОГу і УТОСу – 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

3.1.2. Для найманих працівників – від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

–      0,25 відсотка – для найманих працівників інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

–      0,5 відсотка – для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму (включно), встановленого для працездатної особи;

–      1,0 відсоток – для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

3.1.3. Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах (пункт 2.3 цієї Інструкції), - 2,0 відсотка суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

3.2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється законодавством, в розрахунку на кожну застраховану особу.

При нарахуванні (утриманні) страхових внесків на суми виплат, нарахування яких проводиться за різні місяці (наприклад, оплата щорічної відпустки), застосування максимальної величини заробітної плати (доходу), здійснюється окремо за кожний місяць, виходячи з максимальної величини, встановленої законодавством в цих місяцях.

3.3. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1, 2.2 та 2.12 цієї Інструкції, крім страхових внесків, зараховують до Фонду та відображають у звіті Ф4-ФСС з ТВП:

–      суми, одержані ними в установленому порядку від працівників у вигляді часткової оплати вартості за видані путівки, що придбані за рахунок коштів Фонду;

–      суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника, що були віднесені за рахунок коштів Фонду, в тому числі суми витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, якщо встановлено, що така непрацездатність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, суми неправомірно витрачених коштів Фонду на часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів, а також суми вартості путівок на санаторно-курортне лікування, виданих з порушенням Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 02.06.2005 р. № 55, суми вартості дитячих новорічних подарунків, виданих з порушенням положень, затверджених відповідними постановами правління Фонду;

–      суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальника та його посадових осіб відповідно до чинного законодавства.

Накладені суми адміністративних штрафів стягуються з винних посадових осіб в установленому порядку. Суми адміністративних штрафів сплачуються шляхом внесення коштів до установи Ощадного банку України. 

3.4. До складу коштів Фонду входять кошти, що надходять:

–      від відділень (управлінь) Державного казначейства, на рахунки яких надходять кошти від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку;

–      інші надходження, в тому числі відсотки, нараховані банківськими установами за користування тимчасово вільними коштами Фонду, що знаходяться на їх рахунках, а також благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, асигнування із Державного бюджету України.

4. Порядок нарахування та строки сплати страхових внесків

4.1. Страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.

Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує роботу за сумісництвом.

Надходження до Фонду коштів, одержаних від сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

4.2. Якщо страхувальник нараховує доходи (заробітну плату) у формах, відмінних від грошової, то база для справляння страхових внесків до Фонду визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами згідно законодавства, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів законодавством на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

–      податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

–      акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

4.3. Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, зазначеними у пункті 3.3 цієї Інструкції, та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону;

4.4. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

4.5. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

4.6. Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, провадять відповідні платежі до Фонду в день перерахування коштів на їх особові рахунки.

У разі виплати страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше наступного дня, після здійснення виплат, подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

У разі перерахування заробітної плати на рахунки фізичних осіб за першу половину або іншу частину місяця чи виплати заробітної плати з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), а також натуроплатою нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

4.7. Страхові внески на суму оплати праці (доходу, винагороди), що нарахована в іноземній валюті, обчислюються і сплачуються в національній валюті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошову одиницю за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

4.8. При ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації.

Після одержання документів про ліквідацію страхувальника, зазначених у пункті 2.15 цієї Інструкції, органи Фонду в 15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати ним страхових внесків.

Якщо підприємство, яке ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов'язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформити це окремим актом. В акті зазначається правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх внесення, яка не може бути пізнішою від дати, встановленої підприємством для виплати зар