Реферат: Програма розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2015 року затверджено

Програма розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2015 року


ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням обласної ради

від ___05.06.2009.______ №____803-30/2009_______

м.Івано-Франківськ


ПРОГРАМА

розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області

до 2015 року

ВСТУП


В сучасних умовах активна інноваційна діяльність є основним чинником прискореного науково-технічного і виробничого розвитку економічного потенціалу економіки.


При цьому гостро постають проблеми, пов'язані з необхідністю поєднання інтересів виробництва та проведення фундаментальних і прикладних досліджень. Велика роль в розв'язанні цих проблем належить регіонам. Надання останнім ключової ролі у створенні інноваційного середовища дає можливість реалізувати інноваційну модель розвитку регіональної економіки, сформувати цивілізований ринок інновацій, орієнтований на вітчизняну (регіональну) промисловість, залучати інвестиції в інноваційну сферу.


Аналіз факторів, які сприяють активізації інноваційних процесів показує, що найшвидше позитивного ефекту вдається досягти там, де ідея інноваційного розвитку об'єднує представників різних сфер діяльності: підприємства, дослідницькі та навчальні установи, підприємницькі структури, фінансові організації, об'єкти державного управління.


Саме тому, основною метою Програми розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності області до 2015 роки (далі Програма) є удосконалення системи управління науково-технічною та інноваційною діяльністю шляхом створення та відновлення спеціалізованих структур підтримки інновацій, які б сприяли результативній співпраці в рамках "університети-бізнес-промисловість", формування ефективних механізмів інформаційного обміну, пропагування інноваційної культури тощо.


^ Завдання Програми:


- упорядкування процесів взаємодії існуючих елементів і складових інноваційної інфраструктури регіону, створення і розвиток нових інституцій організаційного, методичного, інформаційного та фінансового забезпечення інноваційної і наукової діяльності у всіх сферах життєдіяльності територіальної громади на основі забезпечення ефективної і результативної співпраці в рамках „влада – бізнес – громада”;


- залучення інтелектуального потенціалу всіх верств населення області до вирішення проблем інноваційного і науково обґрунтованого розвитку територіальної громади;


- посилення ролі і впливу громадських і наукових організацій в активізації інноваційної діяльності.


Дана Програма є невід’ємною складовою „Стратегії економічного і соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року”, затвердженої рішенням обласної ради від 20.02.2007 року №214-9/2007, і спрямована на забезпечення системності та послідовності в проведенні регіональної інноваційної політики, а також поєднанні інтелектуального потенціалу наукових установ, економічних можливостей підприємств та адміністративних можливостей місцевих органів влади, заінтересованих у розвитку інноваційного бізнесу.


Розробка Програми здійснювалася з використанням наступного переліку нормативно-правових і регулюючих документів:


- Закон України „Про основи національної безпеки України”;


- Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”;


- Закон України „Про інноваційну діяльність”;


- Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”;


- Закон України "Про інвестиційну діяльність";


- Закон України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків";


- Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність";


- постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 року №447 "Державна цільова економічна програма "Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки"


- Загальні рекомендації щодо розроблення регіональних програм інноваційного розвитку – Міністерство освіти і науки України, 2004 рік;


- “Методичні рекомендації щодо розроблення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності галузевого та регіонального рівня”. – Спільний наказ МОН, Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінфіну та НАН України від 09.07.03 №442/279/180/298/449


Програмою передбачені заходи, спрямовані на розв'язання проблем соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку регіону на основі мобілізації наукового потенціалу області, активізації винахідництва та раціоналізаторства, розвитку інноваційного підприємництва та нових елементів регіональної інноваційної інфраструктури.


І. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ ТА ЇХ ІННОВАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ


1.1. Місце Івано-Франківської області в соціально-економічному розвитку України


Івано-Франківщина – є політично і економічно активним регіоном, зорієнтованим на європейську модель розвитку України.


Структура господарства області – індустріально-аграрна. Основна частина промислового потенціалу зосереджена в передгірній зоні в містах Калуші, Надвірній, Долині.


Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації: на долю електроенергетики приходиться біля третини загального випуску продукції промисловості. При цьому практично весь обсяг приходиться на одне підприємство — Бурштинську ТЕС, яка є одним із найпотужніших експортерів на Івано-Франківщині та найбільшою на заході України.


Також ведучими секторами промисловості є нафтогазовий комплекс (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття") і хімічна промисловість (ТОВ "Карпатнафтохім").


З інших галузей можна виділити харчову промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лісовий комплекс, машинобудування і легку промисловість.


У товарній структурі сільськогосподарського виробництва трохи вище частка тваринництва, що спеціалізується на м’ясо-молочному виробництві, а рослинництво — на вирощуванні зернових, цукрових буряків і картоплі.


Характерним для економіки області залишається домінуюча частка проміжного споживання над виробництвом валової доданої вартості у випуску товарів та послуг. Починаючи з 2004 року, частка проміжного споживання почала знижуватися з 59,7 відсотка до 56,7 відсотка у 2006 році, що вказує на збільшення ефективності виробництва в області.


На загальнодержавному рівні область характеризується недостатнім промисловим виробництвом: її частка становить лише 1,6 відсотка (у 2007 році).


У державному поділі праці область вирізняється виробництвом деревини – 16,6 відсотків загального обсягу реалізованої промислової продукції. Від 3,2 відсотка до 4,5 відсотка реалізованої промислової продукції забезпечує область у легкій, нафтопереробній, хімічній та нафтохімічній промисловості, виробництві неметалевих мінеральних виробів.


^ 1.2. Розвиток економіки Івано-Франківської області на сучасному етапі


Головною метою розвитку інноваційної сфери є забезпечення переходу економіки області на інноваційну модель розвитку, проведення на цій основі структурних і фінансових змін у виробничій сфері, що створюватиме широкі можливості для випуску конкурентоспроможної продукції.


Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3 відсотка площі України та проживає 3 відсотки населення України виробляється лише 1,6 відсотка промислової продукції.


З регіональної точки зору промисловість є однією з провідних галузей економіки. Її внесок у створення валової доданої вартості становить 36,9 відсотка (частка Івано-Франківщини у валовій доданій вартості в промисловості держави становить 2,2 відсотка). Майже 65 відсотків продукції промисловості у 2008 році припадало на обробну промисловість, в якій переважала продукція харчової промисловості, виробництва деревини та виробів з неї, хімічної та нафтохімічної галузі, виробництва інших неметалевих виробів (будматеріалів, скловиробів). В той же час спостерігається недостатній рівень целюлозно-паперового виробництва, для розвитку якого є місцева сировинна база.


До негативних тенденцій розвитку промисловості області на сучасному етапі відносяться:


- високий ступінь залежності роботи окремих галузей від поставок давальницької сировини (енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, легка промисловість);


- погіршення галузевої структури промислового виробництва та критичне зменшення питомої ваги галузей, які створюють значну додану вартість;


- низька частка машинобудування (3,5 відсотка у 2008 році), яке є основою інноваційного розвитку, в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості (хоча питома вага переробної промисловості – 66,7 відсотка);


- невисокі темпи оновлення техніко-технологічної бази та високий рівень зношеності основних засобів;


- неефективна фінансова діяльність промислових підприємств, зокрема, високий рівень збиткових промислових підприємств та низька рентабельність їх операційної діяльності.


До потенційних переваг промисловості регіону можна віднести: розвинену виробничу базу та науково-технічну інфраструктуру, значну частку інвестиційно-спроможних галузей, великі запаси мінерально-сировинних ресурсів, вигідне географічне положення, а також спроможність виробничих підприємств виготовляти продукцію кінцевого споживання, високий рівень конкурентоспроможності продукції нафтохімічної, деревообробної, легкої та машинобудівної промисловості.


Стратегією економічного та соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 року, яка затверджена рішенням обласної ради від 20.02.2007 року №214-9/2007, визначені стратегічні напрями економічного розвитку економіки області, а саме, стійкий розвиток економіки, розвиток людських ресурсів та охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека.


^ 1.2.1. Розвиток економіки області


Паливно-енергетичний комплекс


Енергозабезпечення економіки і соціальної сфери області здійснюється за рахунок постачання основної частки паливних ресурсів з інших регіонів України, видобутку вуглеводневих і виробництва електричної та теплової енергії безпосередньо в регіоні.


Паливно-енергетичний комплекс області включає 14 провідних підприємств, які забезпечують видобуток, транспортування і переробку нафти і газу, виробництво та розподіл електроенергії. Питома вага продукції, виробленої у комплексі, складає майже 40 відсотків загальнообласного виробництва.


Майже 14 відсотків промислового виробництва області складає частка Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго», де встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт. Остання відокремлена від об'єднаної енергосистеми України і працює паралельно з об'єднаною енергетичною системою Європи.


Протягом 2002-2005 років спостерігалася позитивна динаміка обсягів виробництва електроенергії. Разом з тим, у 2006-2007 роках відбувся деякий спад, що зумовлено об'єктивними причинами – потребами зовнішнього ринку електроенергії.


Основними споживачами енергетичних ресурсів області є електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, а також житлово-комунальний сектор регіону.


Основною метою розвитку нафтогазовидобувної галузі є нарощування ресурсної бази вуглеводнів шляхом проведення пошуково-розвідувального буріння на нових перспективних площах та родовищах. Вже сьогодні проводиться розвідувальне буріння на трьох перспективних площах нафти і газу. Також в рамках реалізації спільної діяльності ДП «Богородчанинафтогаз» з шведською компанією «Свенська Капітал Ойл» проводять геологорозвідувальні роботи на Кубаш-Луквинському родовищі.


Проблеми енергозабезпечення регіону визначаються, в першу чергу, необхідністю модернізації технологій із видобутку та переробки вуглеводневих.


Також, важливим чинником, який впливає на зниження конкурентоспроможності видобутку енергоносіїв в Карпатському регіоні залишається високій ступінь зношеності основних виробничих фондів нафтогазовидобувних підприємств, які розташовані на території області.


Машинобудування


Дуже важливо, щоб зростання виробництва відбувалося за рахунок наукомістких високотехнологічних галузей і виробництв, розвиток яких взаємопов'язаний з інноваціями.


Частка таких галузей в продукції промисловості області в 2005 р. – 2,8 відсотка, у 2006 році – 2,5 відсотка, у 2007 році – 3,5 відсотка, у 2008 році - 5,5 відсотків (у 1990 році цей показник становив 20,5 відсотка).


В останні роки спостерігається стабільне нарощування обсягів виробництва в машинобудівній галузі. У 2008 році темп приросту у порівнянні з 2007 роком становив 35,4 відсотки.


За останні роки в області освоєно виробництво низки нових видів продукції, зокрема: трубопровідної арматурив т.ч. і для АЕС на ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод"; металоконструкцій для сонячних батарей на ВАТ "Калуський завод будівельних машин" та ВАТ "Пресмаш"; сучасних автоматичних пральних машин торгової марки "Ардо" та "Вірпул" на ТОВ "Українська побутова техніка", а також планується розпочати будівництво заводу по виготовленню сучасних видів морозильників та холодильників; модернізовано та освоєно випуск сучасних типів автомотрис для обслуговування контактної мережі залізниці маніпулятором німецької фірми на ВАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"; освоєно технологію виготовлення електрокабельної продукцію для автомобілів європейського типу на ВО "Карпати". Введено в дію виробництво електроджгутів на ТОВ "Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед".


На сучасному етапі головними проблемами розвитку машинобудування області є:


- значна зношеність основних засобів та недостатній рівень інвестицій;


- в зв'язку зі вступом України до СОТ можливе загострення конкуренції на внутрішньому ринку високотехнологічної продукції, що негативно відіб'ється на фінансових результатах та інвестиційних можливостях місцевих високотехнологічних виробництв. Це може призвести до консервації енергоємної структури економіки;


- складне фінансове становище підприємств, збитковість господарської діяльності, нерентабельність випуску близько половини найменувань номенклатури продукції галузі.


Хімічна та нафтохімічна промисловість


На території Івано-Франківської області виробляється майже 4 відсотки продукції хімічної та нафтохімічної промисловості України (у 2003 році 2,8 відсотка). Частка галузі в промисловому виробництві регіону складає понад 13 відсотків.


Проте у 2008 році випуск продукції хімічної та нафтохімічної промисловості у порівнянні з 2007 року скоротився на 53,6 відсотки. Спад виробництва допущено як у хімічному виробництві на 54 відсотки, так і у виробництві гумових та пластмасових виробів – на 34,5 відсотки.


В цій галузі виробляється продукція важкого органічного синтезу (етилен, пропілен, бензол, вінілхлорид, поліетилен), хлор, сода каустична, карбамідоформальдегідні смоли, калійні добрива, аеросил, продукція малотоннажної хімії (барвники синтетичні, хімікати-добавки) лакофарбові та гумовотехнічні вироби.


Хімічна галузь відноситься до інвестиційно-привабливих, експортоорієнтованих галузей промислового комплексу області та має найвагоміший вплив на зростання виробництва. З початку інвестування в підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості іноземними інвесторами внесено 126 млн.дол., що становить 32,7 відсотка.


Потенційна місцева перевага – достатньо розвинутий експортний потенціал. Такі продукти як етилен, пропілен, бензол, хлористий вініл, каустична сода у великих обсягах експортуються в Словаччину, Польщу, Італію тощо. Частка продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості в загальному обсязі експорту у 2007 році становила 38,5 відсотка і зменшилася у порівнянні з 2006 роком на 2 відсоткові пункти.


Гострою проблемою для підприємств хімічної галузі є:


- технічна та технологічна відсталість, висока енергоємність, які збільшують собівартість продукції, що виробляється, та знижують її якість;


- низький рівень рентабельності виробництва основних підприємств;


- негативний вплив виробництва на екологічну ситуацію в регіоні, ризик утворення карстових воронок, провалів поверхні, засолення ґрунтів та річкових вод у зоні діяльності ДП "Калійний завод". Незважаючи на те, що виробництво мінеральних добрив, зокрема калійних, віднесено до одного з пріоритетних напрямів розвитку хімічної промисловості, з боку держави відсутні цілеспрямовані та системні дії щодо управління процесом підтримки вітчизняних виробників калійних добрив, а також фінансування зазначених видатків. Недофінансування ДП "Калійний завод" унеможливлює вирішення питання утилізації розсолів, біля 10 млн.м3 фракції яких накопичено у кар'єрі та хвостосховищі. При прориві дамб цих гідроспоруд розсоли можуть потрапити у водну систему р.Дністер і спричинити екологічну катастрофу європейського масштабу.


Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів


Деревообробна промисловість характеризується порівняно високим рівнем розвитку. В загальному промисловому виробництві області її частка становить 8,3 відсотки (2007 рік) і в порівнянні з 2003 роком зросла на 1,6 відсоткових пункти.


В області виробляється більше половини загальнодержавного випуску деревоволокнистих, 41,4 відсотків – деревостружкових плит, 7,9 відсотків – деревини уздовж розпиляної чи розколотої.


Обробленням деревини та виробництвом виробів з неї займається 40 великих та середніх підприємств області та більше 300 малих підприємницьких структур, які зосереджені в основному у Надвірній, Вигоді, Брошневі, Ворохті, Верховині, Івано-Франківську.


Протягом останніх років в роботі деревообробної промисловості спостерігається динамічний розвиток, що позначилося на загальних результатах. За 2005-2007 роки щорічний приріст обсягів виробництва продукції склав від 7,9 до 37,0 відсотків (у 2008 році – 8,3 відсотки).


Основу деревообробної галузі складають три плитні підприємства ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна”, Брошнів-Осадська філія ТОВ “Кроно-Україна”, ТОВ “Уніплит”, питома вага яких в обсягах реалізованої промислової продукції складає понад 80 відсотків.


На деревообробних підприємствах активізується робота щодо впровадження ресурсозберігаючих технологій. Зокрема, на ТОВ «Уніплит», ТОВ «Серін», ТОВ «ЦБМ «Осмолода», ПП «Сивуля» встановлено сучасне обладнання, яке дозволяє економити паливно-енергетичні ресурси за рахунок спалювання відходів деревообробного виробництва.


Підприємства з виробництва деревини та виробів з неї є інвестиційно-привабливими для іноземного капіталу. Станом на 01.01.2009р. обсяг прямих іноземних інвестицій становив 27,8 млн. дол. США, що склало 5,8 відсотків в загальнообласному обсязі залучених інвестицій (на 01.01.2008р. відповідно 30,3 млн.дол. та 7,9 відсотків).


Перевагами підприємств з оброблення деревини та виробництва виробів з неї є розвинутий ринок плитного виробництва, що сприяє залученню інвестицій в галузь та реалізації конкурентоспроможної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках.


З 2006 року запроваджено нову систему реалізації необробленої деревини через аукціони, яка дозволила створити прозорий механізм на ринку деревини та залучити до нього на рівних умовах суб’єктів різних форм власності.


Проблемами розвитку галузі є:


- технічна та технологічна відсталість частини підприємств через знос основних засобів, ступінь якого складає 27,6 відсотків;


- недостатнє використання можливості переробки відходів лісопиляння і налагодження виробництва альтернативних видів палива (паливних брикетів та пелет) в гірських районах області.


Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів


Харчова промисловість є важливою ланкою в господарському комплексі Івано-Франківщини. Вона об'єднує сукупність підприємств з виробництва харчових продуктів для забезпечення потреб внутрішнього регіонального і загальнонаціонального ринків. У харчовій промисловості регіону важливе місце займає м'ясна промисловість та виробництво молочних продуктів, також здійснюється розлив лікувальних та столових мінеральних вод.


У 2007 році в регіоні функціонувало 251 підприємство харчової промисловості, що становить 16,4 відсотки від загальної кількості підприємств переробної промисловості. Обсяг реалізованої ними продукції у цьому ж році склав 938 млн.грн. або 8,1 відсотка від промислового виробництва в регіоні та 0,9 відсотка від загального обсягу продукції харчової промисловості України.


Стабільно, з нарощуванням темпів виробництва, працювали підприємства галузі, починаючи з 2003 року. У 2008 році приріст був найвищий і становив 31,9 відсотків.


Для інтегрування в європейську економіку та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства галузі здійснюють її сертифікацію, впроваджуючи системи управління якістю за стандартами ISO 9000.


Проте, підприємства галузі є збитковими, а рентабельність їх операційної діяльності до 2007 року мала від'ємні значення.


Показники інноваційної діяльності в харчовій промисловості засвідчують наявність позитивних тенденцій. Зростає кількість підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, а також їх частка в загальній кількості промислових підприємств. Збільшується питома вага інноваційних витрат, які спрямовуються на дослідження і розробки (у 2005 році кошти не витрачалися, у 2006 році – 1,6 відсотка, у 2007 році – 29 відсотків). Також позитивним є збільшення питомої ваги реалізованої іннова­ційної продукції харчової промисловості в загальному обсязі реалізованої промислової продукції від 2,8 відсотків у 2006 році до 21,9 відсотків у 2008 році.


Основною проблемою галузі можна назвати те, що вона базується на основі старих, ще радянських підприємств або невеликих нових переробних підприємств. Останні оснащені застарілим, енергоємним обладнанням, яке експлуатується багато років або вживаним обладнанням, завезеним з Європи, яке морально застаріло (ступінь зносу основних засобів на кінець 2007 року досяг 30,9 відсотків). На таких харчових підприємствах надзвичайно важко досягти світових стандартів з якості та енергоощадності.


Великим ризиком для підприємств харчової промисловості області може стати вступ України до СОТ, оскільки галузь характеризується високим рівнем енергоємності і низьким рівнем доданої вартості. Це може призвести до витіснення неконкурентоспроможної вітчизняної продукції з внутрішнього ринку, спричинити скорочення виробництва та знизити можливість виробництва нових видів продукції. Найбільш ефективною допомогою для харчового сектора є адаптація його до вимог законодавства ЄС щодо гігієни та якості (особливо молочної і м'ясної галузі). При тому, що область має серйозні можливості по нарощуванню випуску якісної та екологічно-чистої харчової продукції, вона отримає нездоланий бар'єр по експорту цієї продукції через відсутність на підприємствах системи НАССР, як обов'язкового атрибуту західних харчових виробництв.


В харчову промисловість практично не надходять гроші закордонних інвесторів. Прямі іноземні інвестиції на кінець 2006 року в галузь становили 3,2 млн.дол., або 1,7 відсотка від їх загального обсягу, на кінець 2007 року відповідно 3,8 млн.дол. та 1 відсоток, на кінець 2008 року – відповідно 4,0 млн.дол. та 0,8 відсотків.


Легка промисловість


На території Івано-Франківської області розміщено 141 підприємство - юридична особа легкої промисловості, на яких працює 3,6 тис. штатних працівників.


Частка Івано-Франківщини в обсягах реалізованої продукції легкої промисловості України становить близько 5%. Серед областей Західного регіону по даному показнику область посідає одне із провідних місць.


Внесок підприємств галузі в загальний доробок промисловості області складає: 3% обсягів реалізованої продукції, 6% - зайнятих працівників, близько 1% - обсягу капітальних вкладень та вартості основних фондів.


Починаючи з 2003 року на підприємствах легкої промисловості спостерігалася позитивна динаміка виробництва, внаслідок чого випуск продукції у 2007 році проти попереднього року збільшився на 17,1 відсоток, а проти 2000 року – на 66,2 відсотки. Проте у 2008 році у порівнянні з 2007 року відбувся спад на 12,2 відсотки.


Проте для досягнення достатнього рівня конкурентоспроможності продукції за якістю та ціною необхідні оновлення та заміна основних засобів, машин та обладнання на більш високопродуктивні. Ступінь зносу у легкій промисловості становить 36 відсотків (в цілому по промисловості основні засоби спрацьовані на 61 відсоток).


Інноваційною діяльністю у 2008 році займалося 24 відсотки загальної кількості промислових підприємств галузі. В останні роки зростають обсяги інноваційних витрат , 96,5 відсотків яких спрямовувалися в придбання машин, обладнання, програмного забезпечення.


Результатом впровадження інноваційних заходів стало надходження на ринок інноваційної продукції, частка якої в загальному обсязі реалізованої продукції підприємств легкої промисловості склала у 2008 році 4,4 відсотки.


Серед промислових підприємств за обсягами освоєного капіталу підприємства легкої промисловості посідають третє місце, поступаючись підприємствам хімічної та нафтохімічної промисловості, а також оброблення деревини та виробів з деревини (крім меблів). В загальнообласному обсязі іноземних інвестицій частка підприємств галузі становить 6 відсотків і у порівнянні з попередніми роками має тенденцію до зниження.


Проблемою галузі є запровадження схеми роботи підприємств на давальницькій сировині, яка не сприяє зміцненню їх фінансового становища, тому що створений прибуток не залишається на підприємстві, вітчизняний ринок не наповнюється товарами легкої промисловості.


Підприємства галузі працюють нерентабельно, майже кожне п’яте підприємство – збиткове. Виробничі потужності підприємств завантажені частково, більшість з них працює в однозмінному режимі.


Перевагами галузі є висока ліквідність продукції і швидкий обіг виробничого циклу, низький порівняно з іншими галузями рівень енергоємності.


1.2.2. Тенденції та перспективи розвитку підприємництва, його інноваційна спрямованість


Розвиток малого та середнього підприємництва є необхідною умовою переходу всієї економіки на ринкові засади господарювання, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розв’язання проблем зайнятості, зростання рівня життя населення. Малий бізнес має найнижчі інвестиційні потреби, характеризується найшвидшим обігом капіталу, має виробничу гнучкість та підвищену адаптацію до мінливих запитів споживачів. Він забезпечує у два-три рази більшу ефективність виробничих капіталовкладень і за обсягом коштів, і за терміном віддачі.


У зв’язку з цим виникає необхідність посилення інноваційної спрямованості розвитку малого підприємництва.


За даними головного управління статистики в області у 2007 році нараховувалося 7704 малих підприємства. Цей показник із року в рік має тенденцію до збільшення. З іншого боку, із загальної кількості зареєстрованих підприємств лише 56 відсотків, або 4329 підприємства, працюють та реалізовують продукцію (роботи, послуги). Крім того, цей показник протягом останніх років мав тенденцію до зменшення. Тобто, частка малих підприємств, що не працюють, залишається значною.





Основними сферами діяльності малих підприємств є оптова та роздрібна торгівля, ремонт (нараховується 2583 підприємства, або 33,5 відсотки від загальної кількості), промисловість (відповідно 1433 та 18,6 відсотків) та операції з нерухомістю (1271 та 16,5 відсотків).


Одночасно зростають обсяги продукції (робіт, послуг), реалізованої малими підприємствами. У 2007 році цей показник зріс на 18 відсотків у порівнянні з 2006 роком і становив понад 1,8 млрд. грн., або 8,3 відсотка до загального обсягу реалізації у регіоні. В результаті зменшення кількості працюючих малих підприємств скорочується і кількість найманих на них працівників. Починаючи з 2003 року, цей показник скоротився в 1,4 раза, причому така тенденція простежується у всіх районах і містах області та за всіма видами економічної діяльності, що мають виробничий напрямок.


Важливу роль у формуванні інноваційного потенціалу регіону відіграють малі промислові підприємства, частка яких в загальній кількості всіх малих підприємств у 2007 році становила 18,6 відсотків, а у загальній кількості всіх промислових підприємств - 87 відсотків.


Проте обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) малих промислових підприємств у загальному промисловому обсязі реалізації є незначними, а її частка має тенденцію до зменшення з 9,4 відсотків у 2005 році до 8,3 відсотків – у 2007 році.


В зв'язку зі вступом України до СОТ можливе погіршення позицій підприємств сектора малого підприємництва регіону загалом, оскільки лише незначна частина цих суб'єктів господарювання виробляє товари (послуги), що відповідають міжнародним стандартам систем якості.


Для підтримки діяльності малого бізнесу надзвичайно важливим як на рівні держави, так і на рівні регіону є створення регіональної інноваційної інфраструктури.


На даний час в області діє розгалужена мережа бізнес-центрів, основними завданнями яких є надання послуг щодо розробки бізнес-планів, консультацій з питань започаткування бізнесу, вибору системи оподаткування, підготовки статутних документів.


Важливу роль у створенні та розвитку малих підприємств, в тому числі інноваційних, відіграють бізнес-інкубатори, завданнями яких є пошук цікавих бізнес-ідей, перетворення їх на бізнес-проекти, сприяння у випуску продукції і послуг та їх вихід на ринок.


На сьогоднішній день підприємницьке середовище мало зацікавлене в придбанні (замовлені) науково-технічної продукції, в першу чергу, через відсутність реальних механізмів заохочення бізнесу до інноваційної діяльності. І навіть тоді, коли наукові колективи мають що запропонувати промисловості, бізнесовим структурам, їх взаємодія практично неможлива через відсутність інноваційних структур, які забезпечують зв'язки між виробниками та споживачами науково-технічної продукції.


Саме тому, необхідним є створення в області інноваційного бізнес-інкубатора, основні завдання якого полягатимуть у проведенні комплексу заходів по приведенню малих та середніх інноваційних підприємств у відповідність із вимогами потенційних інвесторів, підвищення ступені їх інноваційної привабливості й організація процесу залучення інвестиційних ресурсів до реалізації програм розвитку регіону.


1.3. Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека


Залучення інвестицій у такі галузі як хімічна промисловість та пов'язаних з нею галузей виробництва є позитивним чинником з точки зору створення та збереження робочих місць, зростання експортного потенціалу та розв'язання соціальних проблем. Однак розташування на території області енерго- та екологоємних виробництв створює значні ризики екологічній безпеці регіону.


На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено понад 2000 свердловин для видобування нафти і газу, нараховується біля 30 великих полігонів твердих побутових відходів, 2 хвостосховища ДП «Калійний завод» полігон промислових відходів ВАТ «Оріана», 3 золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін.


Гострою залишається проблема забруднення природних вод, хоча в останні роки мала місце тенденція до зменшення обсягів скидів зворотних вод у водойми області, що насамперед, пов'язано із зменшенням обсягів використання води у народному господарстві. Основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів залишаються на даний час ТзОВ “Уніплит” (селище Вигода), КП “Івано-Франківськводоекотехпром”, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (м. Надвірна) та інші.


Однією з значних екологічних проблем області залишається рівень забруднення атмосферного повітря.


Основними забруднювачами атмосферного повітря на території області є підприємства-виробники електроенергії, газу та води, викиди яких становлять близько 87 відсотків від валового обсягу викидів по області, а також автотранспорт. За 2008 рік тільки Бурштинською ТЕС в атмосферне повітря викинуто 246,117 тис. тонн забруднюючих речовин проти 238,5 тис. тонн забруднюючих речовин у 2006 році. Зменшення негативного впливу Бурштинської ТЕС на атмосферне середовище можна досягнути вдосконаленням технологічного процесу та продовженням будівництва пилогазовловлюючих пристроїв.


Ще однією екологічною проблемою на території області є відсутність системи роздільного збору твердих побутових відходів, що призводить до вивезення вторинних матеріальних ресурсів (поліетилен, ПЕТ пляшки, складська тара, папір) на сміттєзвалища. Незважаючи на те, що впродовж 2005-2007 рр. було здійснено низку заходів, спрямованих на впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів і розвиток ринку вторинних ресурсів, докорінно змінити ситуацію не вдалося. Елементи роздільного збирання ресурсно-цінних компонентів відходів частково впроваджені на територіях окремих адміністративно-територіальних одиниць області.


Впродовж 2007 року в м. Івано-Франківську реалізовувався проект ТАСІS „Запровадження системи роздільного сортування ТПВ – влаштування стаціонарних дільниць для їх досортування і переробки”. Проте робота та фінансування заходів по переробці і утилізації побутових відходів, а також впровадженню роздільного збирання їх ресурсно-цінних компонентів є недостатніми. Надалі має місце тенденція до фінансування заходів, які спрямовані не на переробку, а на захоронення відходів. Така практика сприяє покращенню санітарного очищення населених пунктів, однак, враховуючи незадовільний стан більшості полігонів ТПВ, вона не вирішує екологічних проблем, пов’язаних з впливом відходів на довкілля.


Проблемним також є питання, насамперед у гірських районах (Косівському, Верховинському, Надвірнянському, Яремчанській міській раді) утилізації відходів лісо­пильно-деревообробних виробництв, які належать до 4-го класу небезпеки. Більшість таких підприємств складують відходи на своїй території, а іноді і в руслах річок. Загалом в області діє понад 500 деревообробних підприємств, на яких щороку утворюється 40 тис. м3 тирси.


Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх сил Землі, так і зовнішнім впливом природних та антропогенних чинників. Крім того, на території області широкий розвиток мають такі небезпечні геодинамічні процеси: зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін. Посилення проявів екзогенних геологічних процесів протягом останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, призвело до руйнування житлових і промислових об'єктів, доріг, мостів та ліній електропередач.


Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах, а саме Снятинському, Верховинському, Косівському, Коломийському, Надвірнянському, Богородчанському, Калуському та Рожнятівському. Враховуючи кризові умови, що склалися в багатьох районах області у зв’язку з активізацією зсувних процесів, необхідно організувати вивчення динам