Реферат: Міністерство освіти І науки України

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»


ПОЛОЖЕННЯ

про підготовку навчальних видань
та електронних засобів
навчального призначення


Ухвалено

Методичною радою НТУУ «КПІ»

18.12.2008 р., протокол №4


Київ

«Політехніка»

2008

Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення [Текст] / Уклад. В. Т. Горбенко, Г. І. Лоза, І. О. Мікульонок. – К. : НТУУ «КПІ», 2008. – 48 с. – 500 пр.


Навчальне видання


ПОЛОЖЕННЯ

про підготовку навчальних видань
та електронних засобів
навчального призначення


Положення розроблено для ознайомлення авторів (укладачів) з вимогами до навчальних видань та електронних засобів навчального призначення. Викладено послідовність дій при наданні рукописам грифів НТУУ «КПІ» та МОН України, подані вимоги до супровідної документації, а також рекомендації до її підготовки.


Укладачі: ^ Горбенко Володимир Терентійович, канд. техн. наук, доц.

Лоза Галина Іванівна

Мікульонок Ігор Олегович, канд. техн. наук, доц.


Відповідальний

за випуск ^ В. П. Головенкін, канд. техн. наук, доц.


Рецензенти: В. Ю. Горчаков, д-р біол. наук, доц.

В. І. Зубчук, канд. техн. наук, проф.


За редакцією укладачів

^ Надруковано з оригінал-макета замовника


Підп. до друку Формат 60841/16 . Папір офс. Гарнітура Times.
Спосіб друку – ризографія. Ум. друк. арк. Обл.-вид. арк. Зам. № Наклад 500 пр.


НТУУ «КПІ» ВПІ ВПК «Політехніка»

Свідоцтво ДК № 1665 від 28.01.2004 р.

03056, Київ, вул. Політехнічна, 14, корп. 15

тел./факс (044) 241-68-78
ЗМІСТ
ЗМІСТ 3

Передмова 4

1. Терміни та визначення 5

2. Структура навчальних видань 8

2.1. Структура підручників та навчальних посібників 8

2.2. Структура навчально-методичної літератури 14

^ 3. Основні вимоги до рукописів 16

4. Порядок надання грифа НТУУ «КПІ» 18

4.1. Надання грифа НТУУ «КПІ» навчальним виданням 18

4.2. Надання грифа НТУУ «КПІ» електронним навчальним виданням 19

4.3. Надання грифа НТУУ «КПІ» інформаційним ресурсам системи дистанційного навчання 20

^ 5. Порядок надання грифа
Міністерства освіти і науки України 21

6. Вимоги до супровідної документації 26

6.1. Загальна документація 26

6.1.1. Рецензії 26

6.1.2. Довідка відповідального редактора 28

6.1.3. Довідка про авторів/укладачів 29

6.2. Документація для грифа НТУУ «КПІ» 30

6.2.1. Обґрунтування доцільності видання 30

6.2.2. Обґрунтування доцільності електронного видання
(інформаційного ресурсу (елементу) системи дистанційного навчання) 33

6.2.3. Робоча навчальна програма дисципліни (кредитного модуля) 34

6.3. Документація для грифа МОН України 34

6.3.1. Обґрунтування доцільності видання 34

6.3.2. Довідка про видану літературу 36

6.3.3. Лист-клопотання 36

Список літератури для користування авторам 38

Додатки 40

Витяг із Закону України «Про видавничу справу» 40

Витяг із Закону України «Про авторське право і суміжні права» 45



Передмова
Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення складено з урахуванням положень законодавчих актів та вимог Міністерства освіти і науки України. Мета положення – зорієнтувати авторів (укладачів) на основні вимоги до навчально-методичних матеріалів, довести інформацію про те, які документи розробляються відповідно до надання грифа, а також форми цих документів.

Положення ґрунтується на положеннях і нормах Законів України «Про вищу освіту», «Про видавничу справу», «Про авторське право і суміжні права», Наказу МОН України 17.06.2008 р. № 537 «Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України».

Навчально-методичним працям, що розробляються для студентів університету надається гриф «Рекомендовано методичною радою НТУУ «КПІ», працям, що подаються до розгляду в МОН України – гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

У положенні наведено послідовність дій авторів, розміщення потрібних служб, адреси та телефони.
^ 1. Терміни та визначення
Навчальні та навчально-методичні матеріали, що застосовуються в навчальному процесі, можуть бути виготовлені як у друкованому (видання), так і в електронному вигляді (електронне видання).

Видання – документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.

^ Електронне видання – електронний документ (група електронних документів), який пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження у незмінному вигляді, має вихідні дані.

Електронні видання розрізнюють:

– за наявності друкованого еквівалента (електронний аналог, самостійне);

– за природою основної інформації (текстове, наочне, мультимедійне);

– за технологією розповсюдження (локальне, мережне).

^ Навчальне видання – видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі.

Електронні засоби навчального призначення – засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні (комп’ютерні програми загально-дидактичного спрямування, електронні таблиці, електронні бібліотеки, слайдтеки, інформаційні ресурси системи дистанційного навчання, тестові завдання, віртуальні лабораторні роботи, електронні навчальні видання тощо).

До переліку інформаційних ресурсів (елементів інформаційних ресурсів) системи дистанційного навчання відносяться:

курси дистанційного навчання;

мультимедійні електронні видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій);

віртуальні лабораторні роботи та тренажери;

ділові ігри;

науково-методичні розробки у сфері дистанційного навчання;

педагогічні сценарії навчального процесу за дисципліною з використанням технологій дистанційного навчання, електронних підручників;

сценарії виконання лабораторних робіт з використанням віртуальних лабораторій та тренажерів;

сценарії ділових ігор.

Визначаючи вид навчального видання, треба орієнтуватися на ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення», витяг з якого подано нижче.

Підручник – навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке.

Посібник – видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною.

^ Навчально-методичний посібник – навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або з методики виховання.

Навчальний посібник – навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник та офіційно затверджене як таке.

^ Практичний посібник – виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для оволодіння знаннями та навичками при виконанні будь-якої роботи; операції процесу.

^ Навчальний наочний посібник – навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні.

Методичні рекомендації (методичні вказівки) – навчальне або виробничо-практичне видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів.

^ Курс лекцій – навчальне видання повного викладу тем навчальної дисципліни, визначених програмою.

Текст лекцій – навчальне видання викладу матеріалу розділів навчальної дисципліни.

^ Конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни.

Навчальна програма – навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення і викладення певної навчальної дисципліни чи її розділу.

Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ, що сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок. Різновидом практикумів є збірники задач і вправ, тестові завдання, збірники текстів диктантів і переказів, інструкції до лабораторних і практичних робіт, дидактичні матеріали.

Хрестоматія – навчальне видання літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які є об’єктом вивчення.

Атлас – альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та ін.), що пропонується з метою навчання або практичного використання.

Словник – довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими динними.

^ Тлумачний словник – мовний словник, що пояснює значення слів певної мови, дає граматичну, стилістичну характеристики, приклади застосування та інші відомості.

^ Термінологічний словник – словник термінів та визначень певної галузі знання.
^ 2. Структура навчальних видань 2.1. Структура підручників та навчальних посібників
При створенні підручників та навчальних посібників необхідно враховувати таке:

– навчальні книги повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат;

– підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, в книзі мають прослідковуватися тісні міжпредметні зв’язки;

^ Рекомендована структура підручників та навчальних посібників:

– анотація або реферат;

– зміст (перелік розділів);

– вступ (або передмова);

– основний текст;

– питання, тести для самоконтролю;

– обов’язкові та додаткові задачі (завдання), приклади;

– довідково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо) – за необхідності;

– апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).


^ Анотація або реферат для виготовлення титулів. Анотація – це коротка характеристика книги щодо її призначення, змісту, форми та інших особливостей. Анотації мають рекомендаційний характер, відповідність темі, достовірність, новизна, науковість, точність, доречність, яскравість, виразність, наочність. В анотації зазначають, що нового має твір порівняно з іншими, спорідненими за тематикою й цільовим призначенням (у разі перевидання – що відрізняє це видання від попереднього); вказують коло читачів, на яких розрахована книга. При цьому не можна допускати неточності у визначенні читацького призначення. Середній обсяг анотації – 500 друкованих знаків 1.

Реферат – це короткий виклад змісту книги, що містить основні фактичні відомості й висновки, потрібні для попереднього ознайомлення з книгою та визначення доцільності її використання. Текстові реферату передують індекси: УДК, який авторам/укладачам надають у бібліотеці НТУУ «КПІ», ББК – надають у Парламентській бібліотеці. Реферат складається за таким планом: тема, предмет (об’єкт), характер і мета роботи. Викладення матеріалу повинно бути стислим і точним. Рекомендований обсяг реферату – 850 друкованих знаків.


Зміст – це перелік приведених у книзі заголовків рубрик. Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати заголовки у змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється.

До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір з текстом.

Позначення ступенів прийнятої рубрикації («частина», «розділ», «параграф» та їхні порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою.

Всі заголовки у змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту.

^ Вступ (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, показувати місце дисципліни (її частини) серед інших дисциплін, містити формулювання основних задач, що стоять перед студентом під час вивчення навчальної дисципліни. Обсяг передмови – 0,1–0,2 авт. арк. 2.


^ Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал.

Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, термін, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, зацікавити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.


^ Питання, тести, задачі, завдання

Питання та завдання (для самоперевірки та контролю засвоєння знань) у навчальній книзі забезпечують найефективніше опрацювання студентом навчального матеріалу під час самостійної роботи. Такі контрольні запитання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (глави, параграфа) мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам’ятати, що методично вірно поставлені питання та завдання є запорукою того, що процес засвоєння знань у ході самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов’язкового використання нормативної та довідкової літератури.

Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв’язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, запитання, задачі.


Ілюстрація в навчальній книзі

Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.

Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам по ілюструванню навчальних книг:

– ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;

– вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми;

– під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора, редактора та верстальника;

– ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;

– подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів не повинні містити малозначущих подробиць;

– однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією технікою;

– у статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;

– доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.


^ Бібліографічний опис

У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела, звідки запозичено фактичний матеріал, що вказується у відповідних посиланнях та у бібліографічному списку.

У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці.

У розділі «Бібліографічний список» підручника (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.

Основними елементами бібліографічного опису є прізвища автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання твору або зібрання творів.


Покажчики

Покажчики мають стати обов’язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються у книзі, а до іменного – прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються.

Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються в алфавітному порядку.

Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.

Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань.

Не допускається включати до книги додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги.
^ 2.2. Структура навчально-методичної літератури
Побудова текстової частини основних видів навчально-методичної літератури відрізняється від рекомендованої для наукових та навчальних видань.


^ Програма навчальної дисципліни повинна складатися з таких структурних елементів:

загальні відомості (мета і завдання навчальної дисципліни);

зміст навчального матеріалу;

тематика практичних (семінарських) занять;

перелік лабораторних робіт;

індивідуальні семестрові завдання;

контрольні роботи;

методичні вказівки;

навчально-методичні матеріали.


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт (комп’ютерних практикумів) мають містити, як правило, такі структурні елементи:

вступ;

мета та основні завдання роботи;

основні теоретичні відомості (за необхідності);

обладнання, прилади і матеріали або опис експериментальної установки (дослідного стенда);

заходи безпеки при виконанні лабораторної роботи;

порядок і рекомендації щодо виконання роботи та обробки результатів експерименту;

аналіз одержаних результатів та основні висновки;

оформлення звіту та порядок його подання;

контрольні завдання (запитання) для підготовки до роботи;

список рекомендованої літератури.


Методичні вказівки до виконання курсових проектів (робіт) мають зазвичай таку структуру:

вступ;

мета та завдання курсового проекту (роботи);

завдання на курсовий проект (роботу);

склад, обсяг і структура курсового проекту (роботи);

вказівки до виконання розділів курсового проекту (роботи);

рекомендації до виконання розрахунково-пояснювальної записки;

рекомендації до виконання графічної частини проекту (роботи);

вказівки про порядок захисту проекту;

список рекомендованої літератури.


Рекомендації до проведення практики, як правило, складаються з таких частин:

вступ;

мета та завдання практики;

організація практики;

програма практики;

рекомендації щодо оформлення звіту про практику;

список рекомендованої літератури.


Методичні вказівки до дипломного проектування зі спеціальності містять, як правило, такі структурні елементи:

вступ;

мета та завдання дипломного проектування;

орієнтовна тематика дипломного проектування;

організація дипломного проектування;

загальні рекомендації до виконання дипломного проекту (роботи);

вимоги до структури та обсягу дипломного проекту (роботи);

вимоги до пояснювальної записки;

вимоги до графічної частини проекту (роботи);

рекомендації до підготовки доповіді;

вказівки про порядок захисту проекту (роботи);

додатки;

список рекомендованої літератури.



^ 3. Основні вимоги до рукописів
Рукопис має містити:

обкладинку;

титульний аркуш;

зворот титульного аркуша;

анотацію або реферат (переважно для наукових видань);

текст, підготовлений згідно з вимогами нормативних документів, довідників.

Авторський оригінал набирається 14 кеглем, з полуторним інтервалом, друкується на одному боці аркуша паперу формату А4 додержуючись таких розмірів полів:

верхнє поле – 25 мм;

нижнє поле: до тексту – 35 мм, до колонцифри – 25 мм;

внутрішнє поле – 25 мм;

зовнішнє поле – 25 мм.

Нумерація сторінок – на нижньому полі аркуша посередині, починаючи з третьої, додержуючись наскрізної нумерації без пропусків і буквених доповнень. Титульний аркуш і зворот титульного аркуша авторського оригіналу включають до загальної нумерації сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші та звороті титульного аркуша не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, також включають до загальної нумерації сторінок.

У текстовій частині:

Заголовки розміщуються посередині рядка та друкуються великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів тексту друкуються з великої літери (не підкреслюючи) без крапки в кінці.

Усі заголовки повинні бути супідрядними і відповідати змісту роботи.

Абревіатури в заголовках треба розшифровувати. Заголовки з двох чи більше речень відокремлювати крапками.

Відстань між заголовком і текстом становить 28 пт, відстань між заголовками розділу та підрозділу – 14 пт.

Не розміщувати заголовок внизу сторінки, якщо після нього лише один рядок тексту.

Таблиці й ілюстрації повинні бути пронумерованими і міститися після посилань на них у тексті. Примітки друкують під таблицею.

У додатках розміщують офіційні, додаткові і розрахункові матеріали, допоміжні висновки тощо. Усі додатки потрібно нумерувати.

Нумерація формул, таблиць і рисунків у кожному з додатків має бути самостійною.


^ 4. Порядок надання грифа НТУУ «КПІ»
Гриф «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ» надається навчальним та навчально-методичним матеріалам, що застосовуються у навчальному процесі в НТУУ «КПІ» – навчальним виданням, електронним навчальним виданням, а також інформаційним ресурсам (елементам) системи дистанційного навчання.

Розгляд робіт здійснює Експертна рада з навчальних видань (ЕРНВ). Рекомендації ЕРНВ, щодо надання роботам грифа НТУУ «КПІ», затверджується на засіданні Методичної ради університету.

Прийом робіт на експертизу припиняється за тиждень до засідання ЕРНВ, яке проводяться, як правило, кожного другого вівторка місяця. Після засідання ЕРНВ автори/укладачі можуть довідатись про попередні результати експертизи.

Якщо робота потребувала доопрацювання, недоліки повинні бути усунені до засідання Методичної ради.
^ 4.1. Надання грифа НТУУ «КПІ» навчальним виданням
Для надання грифа «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ» рукопис спочатку подається у видавничо-поліграфічний комплекс «Політехніка» (вул. Політехнічна, 14, корп. 15, поверх 2) або до ЕРНВ (навчально-методичний відділ університету, корп. 1, кімн. 240, тел. 454-93-91) з такою супровідною документацією:

обґрунтування доцільності видання;

копія робочої навчальної програми дисципліни (кредитного модуля);

заявка від замовника, який гарантує оплату робіт з видання навчальної літератури після надання рукопису відповідного грифа;

дві зовнішні рецензії (для методичних вказівок – одна внутрішня від рецензента, що не є співробітником кафедри авторів). Підпис рецензента завіряється посадовою особою та скріплюється печаткою (рекомендації до змісту рецензії наведено нижче);

витяг з протоколу засідання методичної ради факультету/інституту;

довідка відповідального редактора, який підтверджує доцільність друку матеріалу;

довідка про авторів у довільній формі;

редакційний висновок (для підручників та навчальних посібників) – надається ВПІ ВПК«Політехніка», або іншим видавництвом після редакторського опрацювання.
^ 4.2. Надання грифа НТУУ «КПІ» електронним навчальним виданням
Гриф «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ» надається текстовим та наочним електронним навчальним виданням.

Для отримання грифа «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ» навчальним електронним виданням до ЕРНВ (навчально-методичний відділ університету, корп. 1, кімн. 240, тел. 454-93-91) разом з роздрукованою роботою подаються такі матеріали:

обґрунтування доцільності електронного видання;

копія робочої навчальної програми дисципліни, яку забезпечує навчальне видання;

не менше двох зовнішніх рецензій (для методичних вказівок – одна внутрішня від рецензента, що не є співробітником кафедри авторів). Підпис рецензента завіряється посадовою особою та скріплюється печаткою;

витяг з протоколу засідання методичної ради факультету/інституту;

робота на магнітному носії – компакт-диску або дискеті, які залишаються в ЕРНВ;

довідка про авторів.

Після проведення експертизи та отримання грифа електронний носій передається до НТБ університету, а автор отримує відповідне свідоцтво.
^ 4.3. Надання грифа НТУУ «КПІ» інформаційним ресурсам системи дистанційного навчання
Для визнання інформаційних ресурсів (елементів) системи дистанційного навчання НТУУ «КПІ» або їх окремих елементів навчально-методичною працею з наданням грифа «Рекомендовано Методичною радою НТУУ «КПІ» необхідно, щоб матеріали, надані автором, відповідали вимогам щодо:

1) якості і повноти змістовного наповнення (відповідність навчальному плану, методичне та дидактичне забезпечення, педагогічні та наукові аспекти тощо);

2) технологічності (структура, наявність необхідних елементів (частин) та технологічні можливості конвертування наданих матеріалів у спеціалізоване програмне забезпечення веб-сайту системи дистанційного навчання НТУУ «КПІ»).

Для проведення оцінки якості і змістовного наповнення інформаційного ресурсу системи дистанційного навчання до ЕРНВ (навчально-методичний відділ університету, корп. 1, кімн. 240, тел. 454-93-91) подаються такі матеріали:

обґрунтування доцільності інформаційного ресурсу (елементу) системи дистанційного навчання;

не менше двох зовнішніх рецензій (для методичних вказівок – одна внутрішня від рецензента, що не є співробітником кафедри авторів). Підпис рецензента завіряється посадовою особою та скріплюється печаткою;

копія робочої навчальної програми дисципліни, яку забезпечує навчальне видання;

витяг з протоколу засідання методичної ради факультету/інституту;

робота на магнітному носії – компакт-диску;

роздруківка сторінок роботи з її повною назвою, інформацією про авторів та змістом;

довідка про авторів.

У разі прийняття позитивного рішення ЕРНВ висновок щодо технологічності наданих матеріалів складає Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ «КПІ» (УІІТО) (корп. 1, кімн. 264-1, тел. 241-68-08, 241-68-07). УІІТО надає автору сертифікат про визнання інформаційного ресурсу (елемента) системи дистанційного навчання як навчально-методичної праці.
^ 5. Порядок надання грифа
Міністерства освіти і науки України
Грифи МОН надають такій навчальній літературі:

– навчальним програмам;

– підручникам;

– навчальним посібникам;

– навчально-методичним посібникам;

– словникам;

– практикумам (збірникам задач і вправ, тестовим завданням, інструкціям до лабораторних і практичних робіт, дидактичним матеріалам).

^ Грифи МОН надають таким засобам навчання:

– електронним засобам навчального призначення;

– відео- та аудіозасобам навчання.

Міністерство освіти і науки України встановлює два види грифів:

«Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

^ Гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» надають підручникам, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», пройшли апробацію та моніторингові дослідження у загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах. Рішення про надання грифа «Затверджено Міністерством освіти і науки України» приймається на колегії МОН та затверджується наказом МОН.

^ Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надають навчальним виданням і засобам навчання, які зазначені вище.

На підставі висновків відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти МОН суб’єкту, який звернувся з листом-клопотанням, надсилається повідомлення щодо рішення про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» листом МОН за підписом заступника Міністра, що відповідає за відповідний напрям освіти.

Текст грифа МОН містить інформацію про призначення та вид навчального видання або засобу навчання, зазначається тип навчального закладу відповідно до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, напрям підготовки або спеціальність, де передбачено його використання. Інформація зазначається на титульному аркуші під назвою навчального видання (у підзаголовковій інформації), у вихідних даних картографічних або табличних виробів. На звороті титульного аркуша (у вихідних даних засобів навчання) указуються номер і дата листа або наказу МОН, яким надано гриф МОН.

Підручникам і навчальним посібникам з різних напрямів підготовки фахівців, які застосовуються у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та вищих професійних училищах, надаються грифи «Затверджено Міністерством освіти і науки України» (виключно підручникам) або «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (навчальним посібникам) без проходження апробації та моніторингових досліджень. Рішення про надання грифів приймає заступник Міністра з вищої освіти на підставі висновків комісій Науково-методичної ради з питань освіти МОН.


Для одержання грифа МОН автор, видавництво або інші фізичні та юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що мають виключні права на використання твору, засобу навчання чи навчального обладнання, звертаються з листом-клопотанням до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

^ Для навчальних видань до листа-клопотання додають:

– попередньо відредагований рукопис у двох примірниках українською мовою (для навчальних закладів з навчанням українською мовою) або мовою національної меншини (для навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин);

– обґрунтування доцільності видання;

– рецензії не менше двох фахівців відповідної галузі знань;

– відповідь авторів на зауваження рецензентів (за наявності);

– довідку про видану літературу;

– довідку відповідального редактора;

– редакційний висновок (якщо рукопис подає видавництво), у якому дається оцінка якості рукопису, його відповідності навчальній програмі, зазначаються актуальність та оригінальність навчальної книги;

– витяг з рішення вченої ради вищого навчального закладу з рекомендацією до надання грифа 3;

– навчальну програму дисципліни;

– копію навчального плану;

– довідку про авторів.


^ Для надання грифа МОНУ електронним засобам навчального призначення разом із листом-клопотанням подаються наступні документи (у двох примірниках):

– обґрунтування розробки;

– компакт-диски в повному комплекті для забезпечення їх огляду з метою проведення експертизи та випробування;

– рецензії не менше двох фахівців відповідної галузі знань;

– відповідь автора на зауваження рецензентів (за наявності);

– протокол випробувань, у якому дається оцінка якості засобу навчання із зазначенням відмінностей виробу від існуючих видів продукції навчального призначення;

– методичні рекомендації щодо використання засобу навчання або навчального обладнання у навчально-виховному процесі;

– інструкцію з інсталяції або настанову користувача до електронного засобу навчального або загального призначення;

– відредаговану інформацію текстового матеріалу електронного засобу навчального або загального призначення (може надаватися на паперовому носії);

– сертифікат УІІТО або свідоцтво про надання грифу НТУУ «КПІ»;

– довідку про авторів.


Подані матеріали реєструють в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти МОН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 37.

Після одержання зазначених матеріалів відповідна комісія Науково-методичної ради з питань освіти МОН протягом 10 робочих днів (термін експертизи може бути подовжений (але не більше ніж на 14 робочих днів) керівником відділення Науково-методичної ради з питань освіти МОН, до якої належить комісія) на їх підставі виносить рішення про надання рукопису, засобу навчання або навчальному обладнанню відповідного грифа МОН.

Термін дії наданого грифа навчальних видань для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів – 5 років з дня офіційного затвердження відповідного рішення.


^ 6. Вимоги до супровідної документації
Від якості супровідної документації та її відповідності нормативним документам значною мірою залежить термін отримання грифа.
^ 6.1. Загальна документація 6.1.1. Рецензії
Рекомендації до змісту рецензії

Визначаючи якість рукопису, рецензент повинен оцінити його відповідність сучасному науковому знанню. Рецензія має містити кваліфікований аналіз роботи, давати об’єктивну, аргументовану оцінку та обґрунтовані рекомендації за такими аспектами:

Аналіз актуальності навчального видання, і використання новітньої літератури та навчально-методичного рівня рукопису.

Відповідність змісту рукопису:

назві і виду видання (зокрема, звернути увагу чи є це навчальним посібником, конспектом лекцій, методичними вказівками тощо);

навчальній (робочій навчальній) програмі дисципліни;

цільовому призначенню і вимогам, які ставляться до навчальної літератури.

Відповідність обсягу рукопису в цілому та окремих його розділів (виходячи з кількості годин за навчальним планом для вивчення даного матеріалу), за рахунок чого можна раціонально скоротити обсяг.

Доступність викладу матеріалу для сприйняття студентами.

Відповідність ілюстративного матеріалу змісту та доцільність його використання. Рекомендації щодо вилучення зайвих рисунків.

Місце рецензованої праці серед опублікованих раніше по даній темі (дисципліні, розділу): що нового в ній, або чим вона відрізняється від інших, чи не дублює праць (відомі рецензенту) інших авторів або раніше надрукованих праць цього самого автора (в цілому і частково).

Допущені автором неточності, помилки (із зазначенням сторінки, таблиці, рисунка тощо) та рекомендації щодо їх виправлення.

Аналіз рекомендованої у рукописі літератури.

Інші вимоги, які рецензент вважає за необхідні.

Висновок про можливість рекомендації рукопису до надання грифа.

Мож