Реферат: Інвестиційний клімат в Україні

Інвестиційний клімат в Україні


За даними Держкомстату у 2010 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5,99 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій.

У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо за 2010 рік становив 4,66 млрд. дол. США, що складає 108,5 % від рівня відповідного періоду попереднього року.


 

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Приріст ПІІ в економіку України в рік, млн. дол. США

7843,1

4717,3

7935,4

6073,7

4289,9

4655,0

динаміка




60,2

168,2

76,6

70,6

108,5



Згідно з підрахунками Державного комітету статистики станом на 1 січня 2011 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну (кумулятивно), з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 44,7 млрд.дол.США (в розрахунку на одну особу становить 978,5 дол. США).




На підприємствах промисловості зосереджено 31,4% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах - 33,7%.

Приріст іноземного капіталу у 2010 році спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 2,6 млрд.дол.США, промисловості – 0,8 млрд.дол.США, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, - 0,5 млрд.дол.США, а також на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, – 0,4 млрд. дол. США.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Російська Федерація, Австрія, Франція, Сполучене Королівство, Швеція, Віргінські Острови, Британські та Сполучені Штати Америки.

За результатами щорічного рейтингового дослідження Міжнародної фінансової корпорації, група Світового банку „Ведення бізнесу - 2011” Україна покращила своє місце на 2 позиції з 147 на 145 місце, за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: „реєстрація підприємств” та „отримання дозволів на будівництво”, водночас відбулося зменшення рейтингів у категоріях: „реєстрація власності”, „доступ до кредитів”, „захист прав інвесторів” та „ліквідація підприємств”.


^ Рейтинг по категоріях

2011, рейтинг України

2010, рейтинг України

Зміна рейтингу

Ведення бізнесу

145

147

+2

Реєстрація підприємств

118

136

+18

Отримання дозволів на будівництво

179

181

+2

Реєстрація власності

164

160

-4

Доступ до кредитів

32

30

-2

Захист прав інвесторів

109

108

-1

Система оподаткування

181

181

Без змін

Міжнародна торгівля

139

139

Без змін

Забезпечення виконання контрактів

43

43

Без змін

Ліквідація підприємств

150

145

-5


Серед основних переваг інвестування в Україну варто відзначити:

• 46 мільйонів споживачів – один з найбільших ринків Східної Європи;

• Високий науково-освітній потенціал - потужна мережа університетів та науково-дослідних центрів;

• Наявність кваліфікованої конкурентноспроможної робочої сили - згідно з даними дослідницької компанії „BrainBench” Україна посідає 4-те місце у світі за кількістю дипломованих професіоналів у сфері hi-tech;

• Стратегічно зручне географічне розташування – Україна знаходиться на перехресті торгівельних шляхів Схід-Захід та Північ-Південь;

• Широко розвинена транспортна інфраструктура – залізниці, порти в Чорному морі та загальноєвропейські транспортні коридори;

• Велика кількість успішно реалізованих інвестиційних проектів провідних міжнародних компаній – Kraft Foods, Coca-Cola, Hewlett Packard, Cargill, Knauf, Ядзакі-Україна, Raiffeisen Bank тощо.

^ На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування. Законодавство України передбачає визначені гарантії діяльності для інвесторів.

На території України до іноземних інвесторів застосовується національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.

У випадку припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків і інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах унаслідок здійснення іноземних інвестицій.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

Для сприяння іноземним інвесторам у питаннях взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування утворено Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.

Визначені Указом Президента України від 08.09.2010 № 895/2010 національні проекти відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку, підтриманих Комітетом з економічних реформ:

„^ Нова енергія” (проекти, що передбачають використання альтернативних джерел енергії або диверсифікацію постачання енергоносіїв в Україну);

„Нова якість життя” (проекти, спрямовані на розв'язання проблеми забезпечення громадян доступним житлом, створення умов для здобуття громадянами якісної освіти, поліпшення медичного обслуговування, забезпечення безпечного для життя і здоров'я довкілля);

„^ Нова інфраструктура” (проекти, спрямовані на підвищення ефективності використання транзитного потенціалу України);

„Олімпійська надія – 2022” (проекти, спрямовані на підтримку олімпійського руху в Україні, розвитку спорту вищих досягнень).

^ Усунуто адміністративний бар’єр для входження іноземного капіталу в Україну щодо обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій, який був запроваджений наприкінці 2009 року.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування” від 27.04.2010
№ 2155 знято обов’язковість реєстрації іноземної інвестицій та необхідність реєстрації інвестиції за двома різними процедурами.

Прийнято Закон України № 2404-VI від 01.07.2010 „Про державноприватне партнерство”, що визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державно-приватного партнерства в Україні, зокрема для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів у окремих сферах економічної діяльності.

Сфери: пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; оброблення відходів; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; управління нерухомістю

^ Закон визначає основною ознакою державноприватного партнерства забезпечення вищих технікоекономічних показників ефективності діяльності, ніж при здійсненні такої діяльності державним партнером без залучення приватного.

Також, ознаками державноприватного партнерства є довготривалість взаємовідносин (від 5 до 50 років), передача приватному партнеру частини ризиків, внесення приватних інвестицій, незмінність терміну дії договору цільового призначення та форми власності об’єкта ДПП.

З метою сприяння залученню й ефективному використанню вітчизняних та іноземних інвестицій для забезпечення розвитку економіки України, прискорення її інтеграції в європейську і світову економічні системи, забезпечення права приватної власності і права на підприємницьку діяльність утворено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Президентові України. Очолив зазначену Раду Президент України.

Прийнято ^ Закон України № 2880-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування прав концесіонерів”. Законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та до Закону України „Про концесії” з метою посилення державних гарантій прав концесіонерів, що повинно створити сприятливі умови для об’єднання інтересів держави та бізнесу при укладанні та виконанні договорів концесії.

^ Податкове оточення


З метою систематизації податкового законодавства Урядом Верховна Рада України 2 грудня 2010 року прийняла Податковий кодекс, який став першим в Україні кодифікованим законодавчим актом, який буде направлений на комплексне регулювання питань, пов'язаних з оподаткуванням.


Основними новаціями Податкового кодексу, що стосуються інвестиційної діяльності, є наступні:


- стимулювання переходу України на інноваційну модель розвитку, зокрема шляхом поетапного зниження ставки податку на прибуток з 25% до 16% (2011 р. – 23%, 2012 р. – 21%, 2013 р. – 19%, 2014 р. – 16%);

- тимчасове (до 1 січня 2020 року) звільнення від оподаткування прибутку виробників біопалива на виробництво електричної та теплової енергії, а також прибутку підприємств з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;

- строком на 10 років з 1 січня 2011 року звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій „п’ять зірок”, „чотири зірки” та „три зірки”, у тому числі новозбудованих чи реконструйованих, або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд, а також підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині), прибуток від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, прибуток підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості;

- розширена класифікація основних засобів у податковому обліку, передбачено 16 груп основних фондів замість 4 груп у діючому законодавстві;

- врегульовано питання оподаткування операцій з фінансового лізингу, що дозволить надати нових стимулів цій формі інвестування;

- запроваджується оподаткування за ставкою 5% доходів на вклади (депозити), процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом, процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, доходи у вигляді дивідендів та деякі інші доходи, пов’язані з інвестиційною діяльністю;

- створюються передумови інвестиційної привабливості країни шляхом зменшення ставки податку на додану вартість до 17%;

- запровадження „автоматичного” відшкодування податку на додану вартість сумлінним платникам податків та Єдиного реєстру податкових накладних та впроваджено відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість таким платникам.


^ Регуляторний вплив


З метою поліпшення бізнес-клімату й створення сприятливих умов для надходження інвестицій здійснено низку заходів з покращення регуляторного середовища в Україні.


У сфері дозвільної системи:

– розширено застосування декларативного принципу започаткування бізнесу відповідно до прийнятого Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” щодо провадження господарської діяльності на підставі подання декларації” від 07.07.2010 № 2451-VI.

Згідно з цим принципом суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі – декларативний принцип).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 затверджено Перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства.


У сфері ліцензування:

– прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності” від 19.10.2010 № 2608-VI, котрим відмінено ліцензування 23 із 66 видів діяльності, провадження яких не пов'язано із загрозою безпеці держави, життю та здоров’ю людей, погіршенням стану навколишнього природного середовища, а також стосовно яких існують інші засоби державного регулювання (державні стандарти, будівельні норми і правила, технічні умови, міжнародні стандарти якості тощо).

Важливим чинником зростання інвестиційної активності має стати реалізація проектів з підготовки проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році, найбільші обсяги фінансування яких припадатимуть саме на 2011-2012 роки.

Проблематика сприяння інвестиціям знайшли своє відображення у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Зокрема, в рамках програми реформ здійснюватимуться конкретні заходи з покращення бізнесклімату, а саме: удосконалення дозвільної системи, ліцензування, адміністративних послуг, започаткування та ліквідації бізнесу, державного нагляду та контролю, технічного регулювання, формування митних процедур.