Реферат: Л. П. Громова тести та завдання з історії україни

Л.П.Громова


ТЕСТИ ТА ЗАВДАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

(ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВСІХ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ)

ЧАСТИНА 1


Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет


Л.П.Громова


ТЕСТИ ТА ЗАВДАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

( ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВСІХ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ)

ЧАСТИНА 1


Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний посібник для студентів всіх напрямів підготовки. Протокол N 5 від 30 грудня 2004 р.


Вінниця ВНТУ 2005
УДК 378.14
^ Г 87


Рецензенти:


В.Г.Баліцький, доктор історичних наук, професор

В.О.Корнієнко, доктор політичних наук, професор

М.В.Стопчак, кандидат історичних наук, доцент


Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України


^ Громова Л.П.

Г 87 Тести та завдання з історії України (для студентів всіх напрямів підготовки). Частина 1. Навчальний посібник.- Вінниця: ВНТУ, 2005. - 87 с.

Посібник відповідає змістові програми Міністерства освіти і науки України. Добірка різних за складністю запитань та завдань репродуктивного та творчого характеру, що охоплюють основний матеріал кожної з тем курсу, дає змогу встановити не лише обсяг засвоєних студентами знань, а й глибину їх засвоєння.

Посібник може бути використаний студентам всіх бакалаврських напрямків для самоконтролю при підготовці до тестового контролю знань, колоквіумів, екзамену, а також викладачами історії України для укладання тематичних діагностичних робіт та тестування студентів.
^ УДК 378.14 © Л.П.Громова, 2005 ЗМІСТ
УДК 378.14 3

УДК 378.14 3

© Л.П.Громова, 2005 3

ЗМІСТ 4

Від автора 5

Тема 1: Стародавня історія України 11

Тема 2: Київська Русь та її місце в історії українського народу 15

Тема 3: Феодальна роздрібненість. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель 26

Тема 4: Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі 29

Тема 5: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав 32

Тема 6: Українські землі у складі Речі Посполитої 40

Тема 7: Українське козацтво у XVI – першій половині XVII cтоліття 46

Тема 8: Українська національна революція середини XVII століття 50

Тема 9: Українські землі у другій половині XVII століття 57

Тема 10: Українські землі у першій половині XVIII століття 67

Тема 11: Українські землі у другій половині XVIII століття 75

Тема 12: Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у XIX столітті 81

ЛІТЕРАТУРА 89

Навчально-методичний відділ ВНТУ 90

Вінницького національного технічного університету 90
^ Від автора
В умовах інтенсивної комп’ютеризації навчального процесу, підвищення ролі і значення самостійної роботи студентів (50% годин, відведених на вивчення курсу історії України, виноситься на СРС), скорочення аудиторного навантаження на студента докорінно змінюється і роль педагога в системі освіти. Якщо раніше викладач, в основному, виконував функцію накопичувача та розповсюджувача наукової інформації, то тепер його основні заняття – керувати пізнавальною активністю студентів і контролювати її результати.

Одним з важливих інструментів такого контролю є тестовий контроль знань, адже професійно складений педагогічний тест є інструментальним засобом, використання якого дозволяє із заданою точністю визначити надійність і валідність проведених вимірів знань. Як відомо, педагогічний контроль виконує чотири основні функції:

діагностичну (визначення початкового рівня знань студентів з досить високим ступенем точності);

навчальну (підвищення мотивації та індивідуалізація темпу навчання);

організуючу (удосконалювання організації навчального процесу за рахунок добору оптимальних форм, методів і засобів навчання);

виховну (вироблення структури ціннісних орієнтацій).

Поєднання тестового контролю з модульно-рейтинговою системою оцінювання знань забезпечує в даному випадку діагностичну, навчальну та організуючу функції: результати дозволяють викладачу організувати СРС та скорегувати подальшу побудову курсу; отриманий рейтинг дозволяє студентам прогнозувати свою наступну роботу з метою його підвищення, оскільки сумарний рейтинг безпосередньо впливає на підсумкову оцінку.

У науково-методичній літературі (В.А. Аванесов, В.П. Безпалько, О.М.Майоров) наведено приклади педагогічного тестування, які, певною мірою, були використані викладачами кафедри УЗ при створенні методичних матеріалів для проведення тестів.

В процесі викладання курсу історії України студентам денної форми навчання викладачі кафедри українознавства застосовують 5 тестових завдань (3 – у першому триместрі, 2 – у другому).

Навчальний посібник "Тести та завдання з історії України" (Для студентів всіх напрямків підготовки) містить систематизовані завдання та питання з усіх тем курсу, за винятком останньої. Питання, що пропонуються студентам, мають різний ступінь складності. Перші завдання теми розраховані, як правило, на творче використання студентами набутих знань: вміння характеризувати історичні події та явища, аналізувати їх причини та наслідки, давати обгрунтовану оцінку історичних подій і особистостей. Виконання цих завдань планується під час семінарських занять.

Наступні завдання мають репродуктивний характер. Частина з них вимагає від студента лише утримання вивченого в пам’яті, але переважають питання, що потребують розуміння історичного процесу в Україні, вміння аналізувати та порівнювати історичні факти і події. Завдань на репродукцію історичного фактажу відносно небагато. Основну масу питань становлять такі, що потребують добору правильної відповіді з кількох поданих варіантів, Як правило, це завдання на:

а) визначення занять, дій, переконань тих чи інших історичних осіб або груп людей;

б) вибір можливих причин та наслідків подій;

в) визначення змісту зазначеного політичного курсу;

г) виявлення в тексті помилок історичного змісту.

Постановка деяких питань є досить громіздкою. скажімо, як запитання може наводитись велика за обсягом цитата з літопису. Це, безумовно, суперечить правилам складання тестових завдань, але дозволяє студентам технічного університету

а) ознайомитись з фрагментами давньоруських літописів, відчути стиль та мову їх написання;

б) навчитися, опираючись на набуті знання, аналізувати текст історичного документа і робити правильні висновки.

Окрему групу питань становлять завдання термінологічного характеру, коли з кількох визначень студент має вибрати те, що найповніше розкриває зміст поданого історичного терміну; і питання, які потребують певних знань географії України. Як показує практика, більшість студентів інженерних спеціальностей слабо орієнтуються в географічних назвах, не вміють працювати з картою.

Знання історії – це, як відомо, не тільки здатність утримувати в пам’яті певну кількість історичної інформації та її відтворювати (репродуктивні рівні навченості: розрізняє, пам’ятає, розуміє), а й уміння виявляти сутність історичних фактів, причинно-наслідкові зв’язки між ними, здатність ці факти зіставляти і пояснювати історичний процес, робити науково обгрунтовані висновки та узагальнення (творчий продуктивний рівень: аналізує, синтезує, оцінює).

Отже, для оцінювання знань студента завдання треба добирати так, щоб викладач мав можливість визначити, якого рівня – репродуктивного (початкового) чи продуктивного (достатнього або творчого, залежно від досконалості вмінь) – досяг студент при вивченні однієї чи кількох тем курсу.

Таким чином, із загальної кількості завдань з вивчених тем курсу (їх може бути 140-160) формуються 6 варіантів, кожен з яких складається з 32-36 питань (деякі питання повторюються в кількох варіантах).

Принципи добору:

Кількість правильних відповідей в кожному варіанті має становити 75. Оскільки в процесі оцінювання знань студентів використовується бальна система, 1 правильна відповідь дорівнює 1 балу, отже, максимальна кількість балів, які може набрати студент, - 75.

Завдання мають бути різного рівня складності, причому перевага надається питанням, відповідь на які потребує творчого продуктивного рівня навченості.

Набір питань в кожному варіанті має бути збалансованим, тобто за рівнем складності всі варіанти повинні бути приблизно однаковими.

Навчальний парк ОТ у ВНТУ не дозволяє проводити тестування студентів з історії України у комп’ютерних класах. Тому тестування студентів денної форми навчання проводиться без застосування комп’ютерної техніки шляхом заповнення студентами спеціальних тестових бланків. Перевірка тестових завдань відбувається шляхом накладання на тестовий бланк спеціально виготовленого трафарету, який дає можливість підрахувати кількість правильних і неправильних відповідей і визначити кількість балів, отриманих студентом.

Приклади:

Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей)

створення військових союзів з князями з місцевих східнослов’янських династій;

призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей;

опора на дружину та родичів під час володарювання;

заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих;

щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі;

підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків;

налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи;

значна військова активність, мета якої - відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями;

сприяння розвитку освіти та мистецтва.

Як би Ви визначили роль Галицько-Волинського князівства в історії українського народу? (4 правильні відповіді)

стало безпосереднім спадкоємцем Київської Русі;

зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східнословянської етнокультурної спільноти;

продовжило дипломатичні традиції Київської Русі;

забезпечило захист місцевого населення від монголо-татар;

сприяло економічному та культурному розвитку українських земель.

Отже, правильно відповівши на перше питання можна набрати 7 балів, на друге – 4 бали.

Таким чином, в даному випадку перевірка тестових завдань відбувається шляхом підрахунку тільки правильних відповідей, кожна з яких дорівнює 1 балу. Автор цілком усвідомлює, що такий шлях не є досконалим. Головною перевагою цього методу є простота у використанні та мінімальні витрати часу. А оскільки кожен викладач кафедри веде семінарські заняття в 14-16 академічних групах (350-400 студентів), ця перевага набуває вирішального характеру.

Безперечно, можна застосувати інші принципи формування варіантів і підрахунку балів. Зокрема, можна враховувати і неправильні відповіді або визначити найскладніші питання, відповідь на які коштуватиме дорожче. Максимальний бал, який студент може одержати внаслідок тестування, можна збільшити або зменшити.

Отже, тестова система перевірки знань студентів з дисципліни "Історія України" є досить гнучкою у використанні і може бути змінена (ускладнена або спрощена) в залежності від бажання викладача, технічних можливостей та потреб навчального закладу, де він працює.

З метою підготовки студентів до тестування на кафедрі УЗ розроблена серія тренінг-тестів з усіх тем дисципліни, за винятком останньої, яка стосується сьогодення нашої держави і, відповідно, має постійно поповнюватись новітніми матеріалами.

Доцільно дати деякі пояснення щодо застосування тренінг-тестів, які можуть бути корисною і зручною у використанні формою підготовки до тестового контролю знань студентів денної форми навчання.

Відомо, що серед методів контролю знань значне місце посідає тестування як науково обгрунтована система тестових завдань, валідних за змістом, складністю та формою. Аналіз висвітлення проблеми тестування в педагогічній, методичній літературі, власний досвід свідчать про те, що за допомогою тестів за невеликий проміжок часу можна виявити не тільки обсяг і глибину засвоєних студентами знань, а й рівень сформованості відповідних умінь та навичок, зокрема, здатності аналізувати історичні факти, співвідносити щойно набуті знання з отриманими раніше тощо. Ефективною формою підготовки до тестування можуть бути, як показала практика, професійно і коректно складені тренінг-тести.

Тренінг-тести, що використовуються викладачами кафедри українознавства, виконані за допомогою викладача інформатики ПТУ №4 Жиліної Л.В. і мають вигляд електронного зошита тестів для самоконтролю знань.

Електронний зошит тестів складений у вигляді електронних аркушів Excel, на яких розміщені тестові завдання з кожної теми курсу. Перед тестуванням студент знайомиться з інструкцією роботи із зошитом. Принцип роботи із зошитом досить простий: серед кількох варіантів відповідей (від 2 до 15) студент має вибрати правильні (кількість правильних відповідей вказана) і в таблиці “Результат” поставити позначку

(наприклад, “1”).




Результати тестування з кожної теми подаються у вигляді таблиць, в яких зазначено суму балів, що отримав студент, відсоток правильних відповідей та рівень досягнень даного студента.





Електронний зошит можна використовувати для самоконтролю знань, а також в процесі поглибленого вивчення навчальних дисциплін. Переваги системи:

Простота у використанні та обслуговуванні;

Займає мало місця на диску (1000 кБ).

Тренінг-тест дає змогу виявити рівень засвоєння навчального матеріалу, надає можливість студенту в разі необхідності звернутись до повторного вивчення навчального елемента, а викладачу не лише з’ясувати рівень знань студента, але й побачити помилки, спрямувати навчальну роботу на їхнє усунення. Такі тести виконують функцію контролю, що забезпечує перевірку рівня знань, умінь та навичок студентів.

Для проведення тематичних та підсумкових атестацій може бути використана ще одна тестова система, розроблена також викладачем інформатики ПТУ №4 Жиліною Л.В. Система має ту перевагу, що із загальної кількості питань, які студент готує до тестування (120 – 165), система пропонує йому один з можливих варіантів (28 –30 питань). Обробка результатів тестування дає можливість зробити такі висновки:

1. Тестовий контроль характеризується значною зацікавленістю студентів.

2. Тестування знань студентів відповідає критерію об’єктивного оцінювання за рахунок автоматизованого контролю.

3. Економія навчального часу.

4. Надзвичайно важливу роль відіграє якісний та ефективний відбір тестів з диференціацією навчального матеріалу, а також з урахуванням підготовки студентів

Однак власний досвід, як і досвід інших дослідників проблем тестування, свідчить про те, що використання будь-яких тестових систем є найдоцільнішим та найефективнішим в процесі самопідготовки або у комп’ютерному класі, де викладач має можливість контролювати роботу студентів.

Крім того, тренінг-тести, розроблені викладачами кафедри українознавства, можуть розглядатися як елемент навчально-методичного комплексу для студентів дистанційної форми навчання.

При складанні тестових завдань та розробці тренінг-тестів була використана праця "Історія України (тести, завдання, відповіді)/ Керівн. авт. кол. С.Д.Гелей.- Львів: Світ, 2002.

Автор висловлює щиру подяку укладачам цього збірника, але, на відміну від них, не вважає за потрібне вміщувати відповіді на поставлені питання, оскільки запропонований навчальний посібник має суто прикладне спрямування, призначений для студентів ВНТУ і буде використовуватись викладачами кафедри українознавства для перевірки рівня знань студентів.
^ Тема 1: Стародавня історія України
1. Покажіть вплив природних умов на господарське та культурне життя населення України у кам’яному віці.

2. Де, з Вашої точки зору, знаходиться прабатьківщина слов’ян? Обгрунтуйте свою відповідь.

3. Венеди, анти, склавини: хто був пращуром сучасних українців?

4. Учені і сьогодні не мають єдиної точки зору щодо походження слова "Русь". Висловіть свою точку зору на цю проблему.

5. Історія України – наука, яка вивчає:

минуле людей, котрі жили на території сучасної Української держави;

минуле землі, що нині називається Україною;

минуле держави, яка нині називається Україною.

6. Яке з трьох запропонованих означень найповніше розкриває зміст поняття “історичні джерела”:

це продукти людської діяльності в минулому, їх рештки, що дійшли до нас і дають змогу відтворити історію людини;

це літописи, угоди, документи, закони;

це народні пісні, перекази, легенди, приказки.

7. Стародавня історія України охоплює період:

від часу заселення українських земель людиною - до IX ст.;

від часу заселення українських земель людиною - до VII ст.;

від II тис. до н.е . - до VII ст. н.е.

8. Слов’янська колонізація Східної Європи була доволі мирною, що пояснюється:

особливостями характеру слов’ян і сусідніх племен;

тим, що густота населення була незначна, тож прибулим не доводилось завойовувати освоєні автохтонами місця;

тим, що військова міць та чисельність слов’ян настільки переважали сили місцевого люду, що той вважав за краще без бою відступити або домовитись з войовничим народом.

9. Серед перелічених слов’янських племен виберіть ті, які заселяли територію сучасної України: (4 правильні відповіді)

поляни;

кривичі;

деревляни, сіверяни;

полочани, дреговичі;

волиняни, бужани;

білі хорвати.

10. Слов’янське плем’я полян розселилося

на північному заході від Києва, у Східній Волині;

на землях навколо Києва, між Десною та Россю;

на землях між Дністром і Прутом.

11. Слов’янське плем’я деревлян розселилося

на лівобережжі Дніпра в басейнах Десни, Сейму та Сули;

на північний захід від Києва, у Східній Волині;

в районі Прикарпаття.

12. Слов’янське плем’я сіверян розселилося

на землях між Дністром та Прутом;

на лівобережжі Дніпра в басейнах Десни, Сули та Сейму;

на землях навколо Києва.

13. Слов’янське плем’я уличів розселилося

на землях між Дністром та Прутом;

по Південному Бугу, в межиріччі Дніпра і Дністра;

в районі Прикарпаття.

14. Слов’янське плем’я тиверців розселилося

на землях між Дністром та Прутом;

в районі Прикарпаття;

в верхній течії Західного Бугу.

15. У VII-VIII ст. східні слов’яни, які жили на території сучасної України, обробляли землю:

мотикою;

сохою;

ралом.

16. Спосіб обробітку землі, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називався:

перелоговою системою;

двопіллям;

трипіллям.

17. Перелогова система землеробства в I тис. н.е. була поширена:

у степах і лісостепах;

в лісових районах.

18. У лісовій смузі України до XII ст. панівною була:

перелогова система землеробства;

двопілля;

вирубно-вогнева система землеробства.

19. Добування меду диких бджіл у східних слов’ян називалося:

чинбарством;

бортництвом;

кушнірством.

20. Найбільшого розвитку у східних слов’ян у середині I тис. н.е. набули такі ремесла, як:

ковальство та ювелірна справа;

ковальство та залізодобування;

залізодобування та ювелірна справа.

21. У лісовій смузі України до XII ст. панівною була:

перелогова система землеробства;

двопілля;

вирубно-вогнева система землеробства.

22. Для східнослов’янських племен Подніпров’я характерними були житла:

землянка;

напівземлянка;

повіз.

23. Встановіть відповідність:

Перун -

бог сонця;

бог вітрів;

бог блискавки та грому.

24. Встановіть відповідність:

Дажбог -

бог неба і небесних світил;

бог вітрів;

бог блискавки та грому.

25. Встановіть відповідність:

Велес -

бог блискавки та грому;

покровитель худоби, торгівлі, добробуту;

бог сонця.

26. Встановіть відповідність:

Сварог -

бог сонця;

покровитель худоби, торгівлі, добробуту;

бог неба і небесних світил.

27. Встановіть відповідність:

Стрибог -

бог неба і небесних світил;

бог блискавки та грому;

бог вітрів.

28. Русичі називали своїх язичницьких жерців:

пророками;

волхвами і кудесниками;

закупами і рядовичами.

29. Святилища слов’ян, в яких приносилися жертви богам, називалися:

погостами;

капищами;

становищами.

30. Учені вважають, що Київ засновано в:

I ст. н.е.;

V ст. н.е.;

IX ст. н.е.

31. Арабський хроніст IX ст. повідомляв про існування у східних слов’ян трьох протодержав - Куявії, Славії, Артанії (Арсанії). Сучасні вчені ідентифікують

КУЯВІЮ з:

Київською землею;

Тьмутараканню на Таманському півострові;

Новгородською землею.

32. Арабський хроніст IX ст. повідомляв про існування у східних слов’ян трьох протодержав - Куявії, Славії, Артанії (Арсанії). Сучасні вчені ідентифікують

СЛАВІЮ з:

Київською землею;

Тьмутараканню на Таманському півострові;

Новгородською землею.

33. Арабський хроніст IX ст. повідомляв про існування у східних слов’ян трьох протодержав - Куявії, Славії, Артанії (Арсанії). Сучасні вчені ідентифікують

АРТАНІЮ з:

Київською землею;

Тьмутараканню на Таманському півострові;

Новгородською землею.

34. Київська (Руська) земля (Куявія) у VIII - IX ст. охоплювала територію:

українського Поділля;

Середнього Подніпров’я, Подесення та Побужжя;

Подесення, Побужжя та Верхнього Поволжя.

35. За гіпотезою М.Брайчевського, Руською землею в VII - IX ст. правила династія:

Києвичів;

Рюриковичів;

Романових.

36. Які руські князі могли бути представниками династії Кия;

Аскольд;

Олег;

Дір.

37. Відомо, що правитель Руської землі ходив на Візантію, стояв облогою поблизу Константинополя і взяв контрибуцію з імператора. Цей похід пов’язаний з іменем князя:

Аскольда;

Рюрика;

Олега.

38. Зміцнення Руської землі в середині IX ст. пов’язане з іменами князів:

Кия, Щека, Хорива;

Аскольда, Діра;

Рюріка, Синеуса, Трувора.

^ 39. За візантійськими джерелами, вперше поляни були охрещені за княжіння:

Аскольда;

Рюрика;

Олега.
^ Тема 2: Київська Русь та її місце в історії українського народу
1. Які існують версії походження Давньоруської держави?

2. Як би Ви визначили передумови виникнення держави у східних слов’ян?

3. Які етапи пройшла у своєму розвитку Давньоруська держава?

4. Проаналізуйте систему феодальної ієрархії в Київській Русі в період її розквіту.

^ Складові системи

Яку роль відігравали

Великий князь




Удільні князі




Бояри




Військова дружина




Посадники




Тисяцькі




Вірники




Тіуни




Боярська рада




Віче




Церква





5. Чому князя Володимира Святославовича називали Великим?

6. Чому вибір князя Володимира зупинився на християнстві і як воно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі?

7. Розкрийте значення кодексу законів “Руська правда” Ярослава Мудрого.

8. Які пам’ятки культури Київської Русі збереглися до нашого часу? Назвіть головні центри культури Київської держави.

9. Об’єднання Київської та Новгородської земель, яким була започаткована велика держава - Київська Русь (Русь Рюриковичів), відбулось у :

866 р.;

882 р.;

907 р.

10. Варяги - це:

слов’яни, що обрали своїм заняттям військову справу і служили в дружинах руських князів;

жителі Скандинавії, відомі в Європі під іменем “нормани”, воїни-моряки, що вчиняли грабіжницькі походи, в тому числі в Руську землю;

жителі Візантії, ромеї, воїни і грабіжники, які часто наймалися на службу до руських князів.

11. Коли з’явилася так звана норманська теорія?

у IX ст.;

у XIV ст.;

у XVIII ст.

12. У 882 р. Київ був проголошений “матір’ю городів руських”, тобто став:

містом, жителі якого мали виключне право засновувати інші міста в Київській державі;

столицею новоствореної держави - Русі Рюріковичів;

містом, яке опікувалося іншими містами Київської Русі і піклувалося про їхній господарський розвиток та розбудову.

13. “Володарював цей князь над полянами, деревлянами, сіверянами і радимичами, а з уличами і тиверцями воював”, - цей уривок з літопису розповідає про:

Рюрика;

Аскольда;

Олега.

14. У 907 р. київський князь Олег, згідно з легендою літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб:

показати жителям міста свою приязнь до них;

підкреслити, що Візантія потрапила під владу Олега;

символічно підкреслити перемогу Олега над містом.

15. “Не ходи, але візьми данину, яку брав Олег, додам ще до цієї данини”,- ці слова візантійського імператора адресовані:

Ігореві;

Святославу;

Володимиру.

16. ”Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми голі. Піди-но, княже, з нами по данину, і ти добудеш, і ми,” - такими словами дружинники закликали князя Ігоря:

вирушити в похід на Візантію;

піти походом на хазар;

вирушити в полюддя до деревлян.

17. ”І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: “Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало.” Подія, про яку розповідає літопис, трапилась у :

912 р.;

945 р.;

956 р.

18. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був (була) прийнятий імператором:

князь Ігор;

княгиня Ольга;

князь Святослав.

19. Олег князював у Києві у

882 - 912 рр.;

912 - 945 рр.;

945 - 964 рр.

20. Ігор князював у Києві в

882 - 912 рр.;

912 - 945 рр.;

945 - 964 рр.

21. Ольга князювала у Києві в

882 - 912 рр.;

912 - 945 рр.;

945 - 964 рр.

22. Святослав князював у Києві

945 - 964 рр.;

964 - 972 рр.;

980 - 1015 рр.

23. Княгиня Ольга встановила “уроки”. Це означало, що було:

визначено розміри повинностей на користь київських князів;

запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;

створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту.

24. Податкова реформа княгині Ольги полягала в тому, що: (2правильні відповіді)

була запроваджена чітка система збору податків з населення;

за державною казною були закріплені землі, багаті хутровим звіром;

окремі регіони були взагалі звільнені від податків.

25. Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя:

Ігоря;

Святослава;

Володимира.

26. Розпад Хазарського каганату був наслідком походів:

Ігоря;

Святослава;

Володимира.

27. “Не любо мені в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться.” такими були плани київського князя:

Ігоря;

Святослава;

Володимира.

28. “ Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх... Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх? “ Ці слова киян були передані гінцем князеві:

Ігорю;

Святославу;

Володимиру.

29. Християнами, як вважають учені, були князі:

Аскольд і Олег;

Олег і Ольга;

Аскольд і Ольга.

30. Процес формування території давньоруської держави і остаточного визначення її кордонів завершився за князя:

Ігоря;

Олега;

Святослава Завойовника;

Володимира Великого.

31. Із запропонованих суджень про напрями державної діяльності перших київських князів - від Олега до Святослава включно - виберіть такі, що відповідають історичній дійсності: (3 правильні відповіді)

управління господарським життям держави;

розробка державного законодавства, кодифікація звичаєвого права;

захист власних володінь від нападників і організація воєнних походів на сусідні землі;

приєднання до своїх володінь нових земель і нових народів та обкладання їх даниною;

збір та збут полюддя;

організація постійних міжнародних зносин з сусідніми державами й активних дипломатичних контактів з іншими народами для збереження авторитету своєї держави;

підтримка християнства та місіонерської діяльності духівництва, будівництво храмів;

збір податків, торговельного та перевізного мита тощо;

будівництво міст, підтримка ремесел і торгівлі у своїх володіннях;

забезпечення освіти та охорони здоров’я своїх підданих, будівництво шкіл та лікарень.

32. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі була(о):

віче;

дружина;

ополчення.

^ 33. Які завдання виконувала військова дружина великого князя у Київській державі наприкінці IX – у першій половині Х ст.?

збирання данини;

захист населення від кочових племен;

заняття землеробством;

походи за здобиччю в інші краї;

пограбування сусідів;

охорона караванів купців;

охорона міст;

заняття ремеслами та торгівлею.

34. Князівська дружина - це:

група професійних воїнів, серед яких провід тримали друзі та дорадники князя;

поставлена під оруду князя група ополченців-общинників, що взялася за зброю під час війни.

^ 35. Щорічний похід князя по своїх землях з метою збирання данини називався:

виправою;

полюддям;

уставом.

36. Місце, яке було центром округи і в якому зупинялися князі під час збирання данини, називалося:

погостом;

становищем;

уроком.

37. Володимир Великий правив Київською Руссю в:

956 - 972 рр.;

980 - 1015 рр.;

1019 - 1054 рр.

^ 38. Князем, що підкорив радимічів і в’ятичів, приєднав до Русі Червенські городи, успішно воював проти ятвягів, ходив на болгар, боровся з печенігами, був:

Святослав;

Володимир;

Ярослав.

39. “Не хочу роззувати сина рабині”, - княжна Рогніда могла сказати це про сина Святослава:

Ярополка;

Володимира;

Олега.

40. Серед наведених суджень виберіть ті, які характеризують правління Володимира Великого: (7 правильних відповідей)

створення військових союзів із князями з місцевих східнослов’янських династій;

призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі синів князя та довірених людей;

опора на дружину та родичів під час володарювання;

заснування нових міст та фортець-городів і розбудова та укріплення існуючих;

щорічний збір полюддя та збут його за межами Русі;

підтримка церкви та місіонерської діяльності священиків;

налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

організація численних завойовницьких походів, спроби підкорити все нові і нові землі та народи;

значна військова активність, мета якої - відстояти свої землі від напасників чи утвердити власну владу на землях, завойованих попередніми володарями;

сприяння розвитку освіти та мистецтва.

41. Київська Русь прийняла християнство у

860 р.;

988 р.;

1019 р.

42. Поясніть, чому частина населення Київської Русі чинила опір запровадженню християнства: (3 правильні відповіді)

були прихильниками місцевих язичницьких богів;

виступали проти зміцнення влади київського князя;

не сприймали насильницьких методів запровадження нової релігії;

залишились вірними старим племінним суспільним відносинам;

не хотіли сприймати чужого бога і святих;

виступали проти нових (феодальних) суспільних відносин;

не сприймали чужу культуру;

не хотіли розширення міжнародних зв’язків Київської Русі.

43. Найпершою з відомих християнських храмів у Києві була збудована церква:

св. Іллі;

Пресвятої Богородиці (Десятинна);

св. Софії.

44. Про якого князя літописець писав?

“Він є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам і охрестив людей своїх, і сей так учинив, подібно йому. Якщо бо раніш пробував він у поганстві, скверної похоті прагнучи, то потім же старався він про покаяння. Якщо раніше були в нього деякі гріхи, то потім спокутувалися вони покаянням та й милостинею:”

Ігоря;

Володимира Великого;

Ярослава Мудрого.

^ 45. Після смерті Володимира Великого київський великокнязівський престол посів:

Ярополк;

Святополк;

Ярослав.

46. Ярослав Мудрий правив Київською Руссю в

980 - 1015 рр.;

1019 - 1054 рр.;

1036 - 1054 рр.

47. Битва з печенігами під Києвом 1036 р. завершилася тим, що:

Ярослав Мудрий переміг печенігів і звільнив Русь від їхніх нападів;

Ярослав Мудрий зазнав поразки. Печініги пограбували Київ;

Ярослав Мудрий домігся миру, виплативши печенігам певну данину.

48. “Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе, стіл свій, Київ, найстаршому сину своєму, братові вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як от слухались ви мене, нехай він буде вам замість мене, а Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду - Переяславль, а Ігорю – Володимир, а В’ячеславу - Смоленськ”. І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу, не згонити брата свого зі стола і, сказавши Ізяславу: “ Якщо хтось схоче зобидити брата свого, так помагай тому, кого скривдять”. І так наставив він синів своїх пробувати в любові”,- цей заповіт Ярослав Мудрого зафіксував:

родовий принцип володіння Рюриковичами Руссю і почерговість (“лиственицю”) в успадкуванні князівського столу, відповідно до старшинства в роді;

персональний принцип володіння Рюриковичами уділами Русі і пряме (отчинне) їх успадкування.

49. Якого з київських князів називали “тестем Європи”?

Володимира Великого;

Ярослава Мудрого;

Володимира Мономаха.

50. Про що, на Вашу думку, свідчать ці статті “Руської правди”?

(2 правильні відповіді)

11. За вбивство княжого служителя, конюха та кухаря, платиться 40 гривень.

12. За тіуна огніщанина та тіуна конюшого - 80 гривень.

13. Але за простого служителя - 5 гривень, теж і за боярського.

14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень пені.

15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6.

Про соціальне розшарування давньоруського суспільства.

Про намір укладачів документа викорінити звичай кровної помсти.

Про запровадження демократичних засад у суспільному житті.

51. Київська Русь як єдина держава існувала в період :

VIII - IX ст.;

IX - 30 рр. XII ст.;

IX - кінець XII ст.

52. Основою господарства Київської Русі у IX - XIII ст. було:

скотарство;

землеробство;

ремесло та торгівля.

53. Парова система з двопільною чи трипільною сівозміною - це такий спосіб землеробства, при якому:

вирубувалися і спалювалися ділянки лісу, а звільнені і удобрені землі використовувалися для обробітку упродовж 3-4 років;

частина землі залишалася незасіяною, “відпочивала”, відновлюючи родючість грунтів.

54. Бортництво - це: