Реферат: Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Науково-методичний центр середньої освіти

Академія педагогічних наук України


ПРОГРАМИ

для середньої загальноосвітньої школи

1—2 класи


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11 — 3599 від 27.08.2001).


Програми підготували:

наукові співробітники лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України


Відповідальні за випуск:

завідувачка відділу дошкільної, початкової та спеціальної освіти головного управління змісту освіти департаменту дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Якименко Людмила Юріївна;


завідувачка відділу початкової освіти Науково-методичного центру середньої освіти Манюк Лариса Володимирівна


© Міністерство освіти і науки України, 2001.

© Академія педагогічних наук України, 2001.


Київ

2001

ЗМІСТ


ВСТУП.................................................................................................................................... 4

Формування загальнонавчальних умінь і навичок...............................................................4

1 клас..................................................................................................................................…. 4

2 клас..................................................................................................................................…. 5


^ УКРАЇНСЬКА МОВА (авт. Вашуленко М., Гудзик І., Прищепа О.) ..............................6

Пояснювальна записка.............................................................................................................6

Програма

1 клас................................................................................................................................……10

2 клас..................................................................................................................................…. 14


^ РУССКИЙ ЯЗЫК (авт. Гудзик І.) ................................................................………….. 20

Пояснительная записка.......................................................................................................... 20

Программа

2 класс................................................................................................................................. 25


ЧИТАННЯ (авт. Савченко О., Мартиненко В.).. .............................................................. 28

Пояснювальна записка ...........................................................................................................28

Програма

2 клас.................................................................................................................................... 32


МАТЕМАТИКА (авт. Кочина Л., Листопад Н.).................................................................36

Пояснювальна записка ..........................................................................................................36

Програма

1 клас................................................................................................................................... 37

2 клас..................................................................................................................................…..40


^ ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я І ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА (авт. Зубалій М., Борисенко А.,

Остапенко О., Столітенко В., Жевага С., Столітенко Є., Іванова Л.) ............................42

Пояснювальна записка............................................................................................................42

Програма

1 клас........................................................................................................................................45

2 клас..................................................................................................................................…..47


^ ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ (авт. Тименко В., Денисенко Л., Вдовченко В) ......................51

Пояснювальна записка ...........................................................................................................51

Програма

1 клас..................................................................................................................................…..52

2 клас...................................................................................................................................… 60


^ Я І УКРАЇНА. Навколишній світ (авт. Бібік Н., Коваль Н.) ......................................…67

Пояснювальна записка.........................................................................................................…67

Програма

1 клас. ..................................................................................................................................….68

2 клас...................................................................................................................................…..70


^ Я І УКРАЇНА (авт. Ільченко В., Гуз К.) .................................................................……..74

Пояснювальна записка.......................................................................................................….74

Програма

1 клас..................................................................................................................................…...77

2 клас.................................................................................................................................……78


МИСТЕЦТВО (авт. Масол Л., Бєлкіна Е.,Бзовська Л., Даниленко О., Корнілова О.,

Оніщенко О., Очеретяна Н., Павленко О., Рагозіна В., Терещенко О.)…………………81

Пояснювальна записка...........................................................................................................…81

Програма

1 клас.................................................................................................................................……...84

2 клас.................................................................................................................................……...91


МУЗИКА (авт. Ростовський О., Марченко Р., Хлєбникова Л.) ……………………………98

Пояснювальна записка............................................................................................................…98

Програма

1 клас.................................................................................................................................…….103

2 клас.................................................................................................................................…….107


^ ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО (авт. Любарська Л., Резниченко М.,

Протопопова О.) ...............................................................................................…………….112

Пояснювальна записка...............................................................................................................112

Програма............................................................................................................……………….117

1 клас.................................................................................................................................……..118

2 клас.................................................................................................................................……..122


^ Я І УКРАЇНА (авт. Арцишевський Р., Дурманенко Є., Рославець Р., Арцишевська М.,

Демедюк Ю., Денисюк О., Жучик О., Киричук І., Суровцев В.) ……………………….138

Пояснювальна записка...........................................................................................................…138

Програма

1 клас.................................................................................................................................……..139

2 клас.................................................................................................................................……..140


^ ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ (авт. Тименко В.)

Пояснювальна записка...........................................................................................................…143

Програма

1 клас.................................................................................................................................……..146

2 клас.................................................................................................................................……..159


ВСТУП

Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього етапу школи є повноцінні читацькі, мовленнєві, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежностях, розвинені сенсорні уміння, мислення, уява, пам'ять, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров'я, уміння виконувати творчі завдання.
^ Формування загальнонавчальних умінь і навичок
Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загальнонавчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загальномовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Згадані види загальнонавчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.

Пропонований зміст загальнонавчальних умінь і навичок та його розподіл за роками можуть уточнюватися вчителем залежно від умов і особливостей роботи з певним контингентом учнів.

1 клас

Організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма.

Загальномовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв'язно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів.

Загальнопізнавальні вміння: виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об'єктів однакові, схожі і різні зовнішні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни в спостережуваних об'єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; зробити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання.

Контрольно-оцінні вміння: знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі та ін.).

2 клас

Організаційні вміння і навички: дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань; самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці; орієнтуватися в тривалості праці; додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником; своєчасно підготуватися до уроку; переключатися з одного виду роботи на інший; дбайливо ставитися до своїх і чужих речей.

Загальномовленнєві вміння і навички: зосереджено слухати вчителя й товаришів, говорити не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; виділяти під час читання та слухання важливі за змістом слова; відтворювати послідовність подій і відображених у тексті дій, явищ, з допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, уривків.

Загальнопiзнавальнi вміння: виділяти в предметах ознаки та якості, розрізняючи їх за значущістю (головні, постійно притаманні об'єкту, і другорядні, які за певних обставин можуть з'являтися, а за інших — зникати); встановлювати тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами; визначати з допомогою вчителя найістотніші ознаки у виконуваній роботі; встановлювати логічну послідовність викладу подій; застосовувати деякi прийоми смислового заучування (встановлювати логічну і часову послідовність); виконувати логічне групування об'єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучати "зайвий" серед чотирьох-п'яти однорідних).

Контрольно-оцінні вміння: перевіряти результати праці своєї і товариша за орієнтирами, даними вчителем (алгоритмічні приписи, словничок, зіставлення зі зразком тощо).

^ УКРАЇНСЬКА МОВА


Пояснювальна записка

Курс української мови — важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета — забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння); навчити дітей читати і писати; сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння; забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

У процесі початкового навчання української мови поглиблюються уявлення школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів.

Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загальномовленнєвих, таких загальнонавчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Вивчення рідної мови уже в початкових класах створює значні можливості для розвитку соціальних навичок учнів, насамперед уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах. Необхідно виховувати у дітей самоповагу і повагу до інших, уміння дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи і т. ін.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти галузь (навчальний предмет) українська мова будується за такими трьома змістовими лініями: комунікативною, лінгвістичною (мовною), лінгвоукраїнознавчою.

Комунікативна змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння; діалогічне, монологічне мовлення), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, які пов'язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, письмо).

Лінгвістична (мовна) змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні уміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу, має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учнів орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних умінь.

Лінгвоукраїнознавча змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватись за допомогою дібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, національного характеру. Назва цієї змістової лінії акцентує необхідність приділяти особливу увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення, особливостей використання слів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок; розвитку уміння доречного використання їх у мовленні; роботі над текстами; написанню творчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту тощо.

Зазначені три основні лінії пронизуються діяльнісною лінією, яка забезпечує практичні уміння й навички, передбачені програмою з мови і мовлення.

У початковому етапі навчання мови виділено такі аспекти роботи: "Навчання грамоти", "Мовленнєва діяльність", "Знання про мову, мовні уміння", "Правопис", "Графічна навичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт".
^ I. Навчання грамоти
Основним методом навчання грамоти, який усталився у вітчизняній школі, є аналітико-синтетичний. Він передбачає реалізацію принципу "від звука до букви". Це означає, що учні повинні спочатку навчатись виконувати різні аналітико-синтетичні дії зі звуками мовлення, що є базовим умінням для формування навички читання і письма.

Одночасно з аналітико-синтетичним методом можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність застосування цього методу пояснюється необхідністю навчати школярів (після того, як вони засвоїли читання по складах) сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду. Таке уміння є обов'язковою умовою достатньо сформованої навички читання.

У процесі навчання грамоти важливо враховувати уміння, набуті дітьми у дошкільному віці. Учитель має забезпечити достатнє навчальне навантаження тим учням, які певною мірою вміють читати й писати, та надати індивідуальну допомогу менш підготовленим. В окремих випадках учителеві необхідно буде скорегувати ці уміння, допомагаючи дітям подолати побуквене читання, невміння правильно сидіти, тримати ручку під час письма та ін.

У навчанні письма необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднань, плавне письмо складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учнів); дбати про засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма.

Враховуючи вікові особливості розвитку шестилітніх учнів (слабкість дрібних м'язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна стомлюваність при тривалому напруженні, недостатня сформованість зорового сприйняття графічного образу букви), програма не рекомендує форсувати навчання письма. Зокрема, опанування письма великих літер складної конфігурації може відбуватись не одночасно з навчанням відповідних рядкових (малих) букв, а з певним інтервалом.

Програма не передбачає обов'язкового навчання першокласників безвідривного письма — за винятком таких випадків, у яких безвідривні поєднання букв є природними (ми, пе) і не потребують повторного проведення по одній і тій самій лінії чи руху руки у зворотному напрямку по цій самій лінії (ол, по, оо). Поєднання з овальними і півовальними елементами відбувається за допомогою коротких прямих чи вигнутих ліній.

За наявності в класі дітей, у яких переважають дії лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з медиком), учитель має корегувати методику навчання таких учнів, не наполягаючи на переучуванні їх на письмо правою рукою.
^ II. Мовленнєва діяльність
Програми передбачають набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне й монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак основну увагу в навчанні слід приділяти розвитку умінь здійснювати всі види мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання, письмо. З цією метою необхідно використовувати спеціальні види роботи, забезпечувати регулярний контроль за сформованістю відповідних умінь.

В основі розвитку різних навичок мовленнєвої діяльності лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення. Учні, для яких українська мова є рідною, безумовно, володіють цим умінням на побутовому рівні. Однак у шкільному навчанні постійно збільшується лексичний запас, ускладнюється граматичний лад мовлення, розширюється тематика й поглиблюється логіка міркувань у висловлюваннях, що пропонуються для слухання. При цьому значно підвищуються вимоги до швидкості, точності сприйняття усного мовлення, розуміння прослуханого, уміння зосереджувати довільну увагу протягом більш тривалих відрізків часу. Усе це обумовлює необхідність удосконалювати навичку аудіювання не тільки у початкових, а й у наступних класах школи.

Школярів необхідно вчити стежити за розвитком думки, адекватно сприймати емоційно-оцінну інформацію; помічати в тексті слова, найбільш важливі для розуміння висловлювання; усвідомлювати значення загального тону, тембру, темпу, сили голосу.

Розвиток уміння уважно слухати, розуміти прослухане, виконувати після одного прослуховування певні завдання відбувається не тільки на матеріалі зв'язних (діалогічних і монологічних) висловлювань, а й на матеріалі, складеному з окремих одиниць різних мовних рівнів. Слухання, розпізнавання у мовленнєвому потоці тих чи інших його елементів (звуків, складів, слів, словосполучень, речень з певними ознаками) має слугувати не тільки формуванню знань про мову, мовних умінь, а й розвитку в учнів довільної уваги, уміння зрозуміти завдання, зосередитись для його виконання, готовності виконувати його після одного прослуховування інструкції.

У роботі з аудіювання, як правило, використовують фронтальні види роботи; для неї плануються завдання, виконання яких не вимагає (чи майже не вимагає) від учня усних чи письмових висловлювань. До таких завдань належить, наприклад, виконання дії, описаної у тексті, малюнка за текстом, вибір із пропонованих відповідей правильного варіанта відповіді на запитання за текстом і т. ін.

Формування, розвиток навички мовленнєвої діяльності передбачає роботу над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань — усних і письмових. Мається на увазі переказ готових текстів і побудова своїх висловлювань на основі прочитаних чи прослуханих творів, переглянутих фільмів; розповідей родичів, знайомих про ті чи інші події, про випадки із повсякденного життя школярів. Необхідно пропонувати учням складати усні і письмові висловлювання з безпосередньою комунікативною метою (записка із запрошенням, вітанням, вибаченням, оголошенням і т. ін.).

Ця робота виконується учнями самостійно або з опорою на різні допоміжні матеріали, пропоновані учителем, — план, словосполучення, ключові речення, початок чи кінець пропонованого висловлювання, малюнок чи серія малюнків тощо. Характер, кількість допоміжного матеріалу залежать від ступеня підготовленості школярів, від мети роботи.

Важливо, щоб в організації мовленнєвої діяльності учнів на уроках складалися такі ситуації, які спонукали б їх висловлюватись, виражати свої думки, почуття. З цією метою використовуються сюжетно-рольові ігри, в яких умовно визначається місце дії (у класі, автобусі, парку, магазині), співрозмовник (товариш, молодший брат, мама, гість з іншого міста, села і т. ін.), мета висловлювання (про щось розповісти, повідомити, переконати, виправдатись тощо).

У розвитку усного (діалогічного, монологічного) мовлення доцільно широко використовувати роботу в парах і невеликих групах, яка дає можливість висловитись більшості учнів класу. При цьому важливо прищеплювати школярам культуру спілкування, яка виявляється не тільки в доречному використанні формул мовленнєвого етикету, а й в умінні уважно слухати співрозмовника, призупиняти своє мовлення, щоб дати можливість висловитись іншому, погоджувати свої репліки з тим, що сказав співрозмовник, в умінні сказати йому добре слово, висловити критичне зауваження у такій формі, щоб нікого не образити і т. ін.

Розвиваючи писемне мовлення молодших школярів, учитель має заохочувати їх записувати свої думки, враження, писати про те, що їх дійсно хвилює. Важливим фактором є така організація роботи, за якої у того, хто робить записи, були б зацікавлені читачі або слухачі, готові обговорити написане (передусім його зміст, а не огріхи у побудові речень, правописі). При цьому необхідно вчити школярів удосконалювати, виправляти, переписувати свої роботи.

Одним із найважливіших видів мовленнєвої діяльності, робота над яким відбувається в початкових класах, є читання. У 2—4 класах для роботи з читання відведено спеціальні уроки, але й на уроках української мови цьому виду мовленнєвої діяльності важливо приділяти належну увагу.

Насамперед треба мати на увазі, що у навчанні мови широко використовуються тексти, робота над якими повинна розпочинатися з читання (вголос або мовчки), перевірки (хоча б побіжної) розуміння, більш-менш конкретного обговорення. Специфікою роботи з читання на уроках мови є те, що увагу дітей слід особливо привертати до правильного вимовляння, значення слів; інтонації речень, різних за структурою; змістового поділу речень за допомогою пауз, мелодики та ін. Ці аспекти залишаються в сфері уваги і на уроках читання, але там акценти частково переміщуються в бік елементарного літературознавчого аналізу.

У цілому, формування, розвиток навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності, будучи головною метою початкового навчання, повинно займати не менше половини навчального часу на уроках мови.
^ III. Знання про мову, мовні уміння
У початкових класах учні одержують загальні уявлення про мову як засіб спілкування, пізнання, впливу; про існування у світі різних мов (споріднених і неспоріднених), про державну мову та інші мови, що функціонують в Україні.

Початкове навчання мови передбачає пропедевтичну роботу з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення, слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення). Необхідність цієї роботи не підлягає сумніву, але головна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку уміння користуватись мовними засобами відповідно до норм літературної мови (орфоепічних, лексичних, граматичних); умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

Практична спрямованість початкового навчання виявляється і в тому, що контролю підлягають не стільки знання про мову, скільки мовні уміння: будувати речення, різні за структурою (прості і складні, з однорідними членами речення, звертанням та ін.), за метою висловлювання та інтонацією; уміння правильно утворювати форми слова і будувати словосполучення; дотримуватися норм лексичної сполучуваності, норм вимови, наголошування слів.

Важливим навчальним умінням, яке підлягає обов'язковому контролю, є уміння застосовувати алфавіт при складанні алфавітних списків, користуванні навчальними словниками та іншою довідковою літературою.

В опануванні української мови важливо враховувати те, що вона є не тільки предметом навчання, а й засобом засвоєння інших предметів шкільної програми. Тому на уроках української мови необхідно опрацьовувати і мовний матеріал, який використовується на уроках з інших предметів, щоб забезпечити загальну мовленнєву культуру учнів. Так, необхідно на уроках мови регулярно пропонувати для практичних завдань складання словосполучень, речень зі слів, що належать до тих частин мови, поглиблена робота над якими не передбачається програмою початкових класів, але якими учні часто користуються, починаючи з першого класу. Це числівники в різних відмінках (до шістдесяти п'яти додати п'ять...), прислівники, прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння (швидко — швидше — найшвидше; великий — більший — найбільший і под.), займенники різних розрядів (цей, той, всякий, самий та ін.).

У свою чергу, відповідна мовна робота необхідна і на уроках з інших предметів. Так, на уроках природознавства, опрацьовуючи тему "Тіло людини", учитель повинен показати, наприклад, форми слова "хребет", зразки словосполучень з ним (кістки хребта, провести по хребту, з викривленим хребтом і т. ін.). Таку роботу доцільно заздалегідь ввести до завдань, що виконуються на уроках мови, або приділяти їй кілька хвилин на уроці природознавства.
^ IV. Правопис
Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки є одним із важливих завдань початкового навчання мови.

Основою орфографічної грамотності є уміння співвідносити фонетичний і графічний образи слова, позначати звуки слова відповідними буквами без їх пропусків, замін, вставлянь і переставлянь. Учні початкових класів мають оволодіти цими уміннями і безпомилково писати слова, які утворюються за фонетичним принципом. Крім того, вони мають засвоїти і самостійно користуватись у процесі письма тими правилами правопису, алгоритм застосування яких є простим (1—2 кроки у міркуванні, наприклад, вживання м'якого знака в кінці слова, прописної літери у власних назвах; правопис не з дієсловом тощо).

Інші правила, які передбачають складний алгоритм застосування, засвоюються на пропедевтичному рівні; ознайомлення з ними і їх застосування здійснюється під керівництвом учителя. Це, наприклад, правила про написання слів з ненаголошеними голосними е, и; з дзвінкими і глухими приголосними, які піддаються взаємній асиміляції, правопису ненаголошених відмінкових та особових закінчень та ін.

До текстів контрольних робіт вносяться тільки ті слова на правила, що передбачають складний алгоритм застосування, які попередньо були опрацьовані на уроках у різних видах навчальних завдань.

Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння списку слів, вимову і написання яких школярі мають запам'ятати. Перевірка засвоєння цих слів (за попередні і поточний роки навчання) є обов'язковою частиною контролю за сформованістю правописних умінь.

Робота над правописом охоплює також засвоєння правил використання зазначених у програмах пунктуаційних знаків.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна зіркість: уміння бачити в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, зіставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.


V. Графічні навички письма. Техніка письма.
^ Культура оформлення письмових робіт
Формування графічних навичок, техніки письма є важливою складовою початкового навчання. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим; його швидкість має задовольняти навчальні потреби дітей з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Робота над каліграфією, технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в наступних класах. Увага до цього аспекту письма необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, а й під час виконання всіх інших письмових робіт (списування, письмо під диктовку, з пам'яті та ін.).

Важливим завданням учителя є формування в учнів уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, регулювати розміри букв, дотримуватися горизонтальності рядків, доцільно розташовувати матеріал і т. ін.

Робота з письма передбачає формування у школярів культури оформлення письмових робіт (відступ від попередньої роботи чи від верхнього краю сторінки, розташування на рядку заголовка, дотримання абзаців, полів, акуратність підкреслень, виправлень та ін.).


ПРОГРАМА

1 клас

Процес навчання у 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки школярів, учитель може самостійно визначати тривалість букварного періоду.

У добукварний період необхідно: розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати-розуміти усні висловлювання, говорити); формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; готувати дитину до письма.

Протягом букварного періоду першокласники оволодівають початковими уміннями читати за букварем (азбукою), писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім цього, продовжується робота з розвитку усного мовлення.

^ Післябукварний період призначений для удосконалення уміння читати, писати, робити елементарні аналітико-синтетичні операції з одиницями різних мовних рівнів, для розвитку усного мовлення.


I. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності

(протягом року)

1. Слухання-розуміння усного мовлення

Сприймання на слух матеріалу, складених із декількох звуків, складів, слів, словосполучень і уміння виділити серед них ті, які є "зайвими", відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком і под. (на початку року — після декількох прослуховувань, у кінці — після одного—двох прослуховувань).

Сприймання на слух, розуміння, запам'ятовування з 1—2 прослуховувань змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш). Час звучання тексту 0,5—1 хв.

Уміння фіксувати початок і кінець тексту, усвідомлювати елементи фактичного змісту (хто, що, де, коли, як), логічні зв'язки між ними.

Уміння уявляти те, про що йдеться у тексті, який прослуховується; співпереживати з діючими особами у процесі слухання тексту.

Уміння зрозуміти прослухану інструкцію, що стосується виконання дій, наприклад, ігрових завдань.

2. Говоріння

Формування уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення. Читання напам'ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо.

Відтворення (за ролями) діалогів із прослуханих казок, розповідей.

Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін.

Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, — після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах). Уміння слухати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, які пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника.

Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року — і в письмовій формі).

Повторення зразка зв'язного висловлювання, пропонованого учителем.

Побудова діалогу чи зв'язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків).

Побудова зв'язного висловлювання на основі прослуханого тексту, випадку з життя.

^ 3. Читання і письмо. Навчання грамоти

Формування уявлень про те, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час.

Переваги письма перед іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.).

Роль уміння читати й писати у житті школярів і дорослих людей. Переваги грамотної людини над неграмотною.

Вплив письма на виховання у дітей старанного, охайного, витривалого, сумлінного ставлення до виконуваної роботи.

^ Навчання читати.

У навчанні читати передбачається формування і розвиток умінь:

— позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки;

— навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук;

— практичне усвідомлення складового принципу української графіки.

Буква і на позначення м'якості приголосного звука в прямому складі.

Ознайомлення з буквою ь для позначення м'якості приголосного.

Ознайомлення з буквами я, ю, є, ї. Позначення за допомогою цих букв м'якості попереднього приголосного і відповідного голосного. Позначення за допомогою букв я, ю, є, ї двох звуків: [й] + відповідний голосний [йа, йу, йе, йі].

Ознайомлення з апострофом ('). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний

голосний.

Ознайомлення з буквами та буквосполуч