Реферат: Особливості ідентифікації молодших школярів з вчителем Гаврилова Н. В. Нпу ім. М. П. Драгоманова Актуальність дослідження

особливості ідентифікації молодших школярів з вчителем

Гаврилова Н.В.

НПУ ім. М.П. Драгоманова

Актуальність дослідження. У 1980-х рр. ХХ ст. радянськими вченими А.В Петровським та В.А. Петровським було запропоновано розглядати особистість як здатність індивіда „обумовлювати зміни значущих аспектів індивідуальності інших людей, бути суб’єктом перетворення поведінки та свідомості оточуючих через свою представленість в них” [4, с.20].

Співзвучну думку висловлює український психолог І.Д. Бех, називаючи однією із закономірностей виховного впливу на дитину “присутність”, психологічний зміст якої розглядає як вплив педагога на дитину своєю сутністю, своїми корінними духовними надбаннями. Присутність вихователя, таким чином, це “робота собою” як основним засобом виховання [1, с.76].

Якщо, пропонуючи навмисно чи ненавмисно зразки своєї активності, особистість педагога специфічним чином продовжує себе в своїх учнях, здійснює перетворення їх особистісних смислів, поведінки, мотивів, то таку особистість, на нашу думку, можна вважати успішною.

У зв’язку з цим актуальним є дослідження специфічного особистісного впливу педагога, який призводить до персоналізації вчителя у його вихованцях, шляхом навмисної чи не навмисної демонстрації значущих для учнів зразків своєї активності.

В ході дослідження психологічних особливостей процесів ідентифікації та відособлення в молодшому шкільному віці нами виявлено деякі особливості такого впливу.

Метою даної публікації є опис встановлених в результаті проведеного експериментального дослідження особливостей ідентифікації молодших школярів з вчителем як об’єктом цього процесу.

Ідентифікацію як одну з форм міжособистісного впливу, в результаті якого суб’єкт переймає цінності, погляди, установки вибраного об’єкта, розглядають З.Фрейд [5], А. Бандура [6], Р.Л. Кричевский [2].

Ми розуміємо ідентифікацію як процес об’єднання суб’єктом себе зі значущим іншим на основі встановленого емоційного зв’язку, включення у свій внутрішній світ його норм, цінностей, зразків поведінки.

Прояви формувального особистостісного впливу педагога на учнів найбільш яскраво відображаються у формі мотиваційної ідентифікації, показником якої є усвідомлюване школярем бажання бути схожим на свого вчителя. Для розкриття її психологічних особливостей нами проаналізовано дані, отримані за допомогою таких експериментальних процедур: вільного твору-опису „Я та моя вчителька” та кольорового тесту відносин [3, с.633-637].

У дослідженні взяли участь 122 молодші школярі ЗОШ №26 м. Житомира та 74 учні початкових класів Миропільської ЗОШ №1 Романівського району, Житомирської області. Загальна кількість дітей – 196 осіб.

Свідому мотиваційну ідентифікацію учнів початкових класів зі своїм вчителем виявлено лише у 8% досліджуваних. Нами зафіксовані вікові особливості її прояву серед учнів 1 – 4 класів. Так, серед наших респондентів бажання бути схожим на свого вчителя висловлюють лише школярі 3 та 4 класів. Діти 1 та 2 класів такого бажання не демонструють. Натомість для 29% з них характерною є емоційна ідентифікація з педагогом, показником якої є почуття спільності суб’єкта з об’єктом.

Найбільш цінною, бажаною для молодших школярів є особистісна якість вчителя „розумний”. ЇЇ однаковою мірою виділяють і хлопчики, і дівчатка. Разом з тим для останніх ідентифікаційна привабливість педагога пов’язана ще й з його зовнішнім виглядом та фізичною красою. Серед інших властивостей вчителя до ідентифікаційних належать ті, в яких відображається його ставлення до учнів: справедливий, доброзичливий.

Оскільки, процес ідентифікації належить до числа тих соціально-психологічних феноменів, що мають виражену емоційну складову, ми з’ясували, чи завжди ідентифікація молодшого школяра зі значущим іншим співпадає з позитивним ставленням до нього. У всіх виявлених нами випадках ідентифікації з вчителем має місце позитивна емоційна валентність: прагнення бути схожим на педагога завжди співпадає з позитивним ставленням до нього.

Разом з тим, нами встановлений вищий рівень емоційної близькості з вчителем тих учнів, для яких він виступає об’єктом не мотиваційної, а емоційної ідентифікації. Лише у 5% досліджуваних мотиваційна ідентифікаційна значущість співпадає з високими показниками емоційної привабливості. Частіше вона визначається особистісними якостями вчителя, або позитивним ставленням педагога до учня.

Список використаних джерел

Бех І.Д. Нові методології виховання підростаючої // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.88-94.

Кричевский Р.Л. О некоторых механизмах лидерства в коллективах старшеклассников // Новые исследования в психологии. – М.: Педагогика, 1977. – С.74-78.

Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. – СПб.: Речь, 2005.- 688 с.

Психология развивающейся личности / Под ред. А.В. Петровского. – М., 1987. - 238с.

Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я»: Пер. с нем. – М.: Ин-т психологии РАН: КСП+, 1988. – 320 с.

Bandura A. Social learning theory of identificatory prosses // Handbook of socialization: theory and research. – Chicago, 1969. - P. 213-262.