Реферат: Пропозиції до проблематики розвитку підприємництва від Комісії сприяння реалізації планів соціального-економічного розвитку області, раціонального використання ресурсів та підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону Громадської ради при Зака

Пропозиції до проблематики розвитку підприємництва від

Комісії сприяння реалізації планів соціального-економічного

розвитку області, раціонального використання ресурсів

та підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону

Громадської ради при Закарпатській ОДА


З 1 січня 2011 р. набрала чинності ціла низка положень нового Податкового кодексу. Загалом спроби влади реформувати податкову систему і напрямку спрощення адміністрування та зниження ставок оподаткування є позитивним. Але новий Податковий кодекс прийнятий із суттєвими помилками і прорахунками щодо малого і середнього бізнесу та класу дрібних підприємців, що почав зростати в Україні за останні 10 років на принципах самозайнятості і розвитку економічної активності за рахунок власного приватного ресурсного потенціалу.

Серед цих прорахунків і помилок слід виділити такі:

перенесення тягаря сплати податків з великого бізнесу на плечі споживачів та малий і середній бізнес;

отримання податкових преференцій великими компаніями і крупним бізнесом;

суттєве розширення прав податківців під час перевірок;

невигідність нових правил оподаткування насамперед підприємцям-спрощенцям, які через це масово згортають свій бізнес.

Зокрема, згідно зі ст.. 139 ПК, з 1 квітня 2011 р. юридичним особам заборонено відносити до витрат видатки на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб – підприємців, що працюють на єдиному податку. У такому разі підприємствами-юридичним особам працювати з підприємцями-спрощенцями економічно недоцільно. Відповідно, підприємства уже почали відмовлятись від послуг спрощенців, а у багатьох підприємців немає іншого вибору, як відмовитись у такому випадку від власної справи. За офіційними даними за спрощеною системою в Україні ще на початку 2011 року працювало понад 1 млн. підприємців.

Проблема зайнятості і ринку праці та, відповідно, економічного і соціального розвитку більшості західних регіонів України напряму залежить саме від малого бізнесу (роль малого бізнесу в західних регіонах є значно більшою порівняно із загальноукраїнським показником – 661 суб’єкт МП на 10 тис. населення). Отже, нові фіскальні утиски щодо підприємців-спрощенців, обумовлені відрізанням можливості співпраці з підприємствам – юрособами, обтяжливістю сплати соціальних внесків та адміністративним податковим тиском можуть призвести до практично повного знищення класу дрібних підприємців. В результаті дрібне підприємництво замість основного поглинача безробітних в регіонах може перетворитись на додаткового потужного продуцента безробітних. Цю тенденцію можна прослідкувати за статистикою Центрів зайнятості.

Світова фінансова і економічна криза частково повертає до України і заробітчан із країн ближнього і дальнього зарубіжжя. Їх шанси і можливості стати дрібними підприємцями у зв’язку з дискримінаційними новаціями ПК суттєво обмежені. Отже, вони також поповнюють лави безробітних.

Характерним прикладом негативного впливу новацій ПК на дрібних підприємців-спрощенців є сфера послуг наземного автомобільного транспорту. Так за даними Держкомстату у цій сфері на початку 2011 р. працювало 254,6 тис. осіб, а ще 443,4 тис. осіб працювало у сфері «додаткові транспортні послуги та допоміжні операції». Сфера послуг підприємців-автотранспортників забезпечила у 2010 році перевезення 158,2 млн. т вантажів, не беручи до уваги цифри пасажиропотоків.

У 2011 році ці цифри можуть суттєво знизиться, бо перевізники-спрощенці з 1 квітня 2011 року фактично втратили замовників і клієнтів – юросіб. При цьому перехід на загальні умови оподаткування з виключно банківською системою розрахунків істотно ускладнює технологічну роботу підприємців-перевізників, які безпосередньо в дорозі потребують готівкових витрат на пальне, техобслуговування, відрядні витрати. До того ж немало перевізників-спрощенців придбали вантажівки чи автобуси в кредит з розрахунку на відносно сталі умови своїх бізнес-планів.

На підприємцях-автоперевізниках також вкрай негативно можуть відбиватись і наміри Уряду вдатись до дій, які приведуть до суттєвого подорожчання пального.

Ще одним масовим прикладом дрібних підприємців-спрощенців, які навряд чи легально витримають конкуренцію з офісними центрами і крупними готелями після 1 квітня 2011 року є власники міні-готелів і квартир, що здаються комерційним фірмам і особам, що перебувають у службових відрядженнях.

Важливо усвідомити загалом високі економічну і соціальну функцію спрощеної системи оподаткування: створення передумов для самозайнятості, зниження рівня офіційного та прихованого безробіття (і тим самим – тиску на бюджет); підвищення купівельної спроможності населення (і тим самим – економічне пожвавлення розвитку території); підвищення характеристик конкурентоспроможності території.

В той же час згубно і небезпечно недооцінювати владою соціальні наслідки різкого обмеження (фактично – вихолощення) спрощеної системи оподаткування та ще й в умовах суттєвого і невпинного зростання цін на продукти харчування, комунальні послуги, бензин та інші життєво важливі товари. Це збільшує імовірність серйозних соціальних протестів.


Головний висновок:

Податковий кодекс потребує термінового і суттєвого коригування, яке б забезпечило інтереси і ще слабкого народжуваного класу дрібних підприємців, і наповнення бюджетів різних рівнів. Так, як це має місце в демократичних раїнах з розвиненою ринковою економікою, основу якої складає малий і середній бізнес – соціальна і економічна опора суспільства. Подібна стратегія відповідає і євроінтеграційним деклараціям нинішньої і попередньої влад України.


Голова Комісії Лукша О.В.