Реферат: Пвнз донецький університет економіки та права на правах рукопису забаренко юнона олександрівна

ПВНЗ ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА


На правах рукопису


ЗАБАРЕНКО ЮНОНА ОЛЕКСАНДРІВНА


УДК 336.22:658


ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ


Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит


Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Донецьк – 2008


ЗМІСТ


ВСТУП...........................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. Концептуальні основи податкового

планування на промисловому підприємстві.............................12

1.1. Роль і місце податкового планування в системі управління

економічними процесами на підприємстві.................................................12

1.2. Економічний зміст, суть і основні принципи податкового

планування...................................................................................................39

1.3. Світовий досвід використання методів податкового

планування в діяльності підприємств.......................................................57

Висновки до розділу 1................................................................................73

РОЗДІЛ 2. Аналіз діючого економічного механізму

податкового планування на промисловому

підприємстві...................................................................................................76

2.1. Структура механізму податкового планування промислового

підприємства................................................................................................76

2.2. Методологічні аспекти податкового планування на

підприємстві.................................................................................................94

2.3. Оптимізація механізму податкового планування на

підприємстві з використанням методів економіко-математичного

моделювання..............................................................................................117

Висновки до розділу 2..............................................................................132

РОЗДІЛ 3. Вдосконалення економічного механізму

податкового планування на стадії створення

оптимального інвестиційного проекту на

підприємстві.................................................................................................135

3.1. Вплив чинників, що визначають інвестиційні рішення

підприємства..............................................................................................135

3.2. Практична реалізація моделі економічного механізму

податкового планування на стадії створення інвестиційних

проектів діючими підприємствами..........................................................155

3.3. Рекомендації щодо удосконалення податкового

планування на промисловому підприємстві...........................................161

Висновки до розділу 3..............................................................................175

ВИСНОВКИ...............................................................................................179

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................186

ДОДАТКИ.................................................................................................204


ВСТУП


^ Актуальність теми. В умовах ринкових перетворень стабільність економічного стану держави зумовлюється ефективністю податкової політики держави та її реалізації на рівні суб’єктів господарювання. Податки є головним джерелом формування доходної частини бюджету країни, впливовим фактором регулювання підприємницької діяльності, який сприяє розвитку ринкових засад функціонування економіки.

Сучасний період функціонування промислових підприємств в Україні  період трансформації зовнішнього економічного середовища, що полягає в загостренні конкурентної боротьби в промисловому секторі і характеризується наявністю високих трансакційних витрат ведення бізнесу, основна частка яких припадає на податкове адміністрування, що має складну структуру і методику стягування податкових платежів.

Податкові аспекти ринкового перетворення економіки України полягають не тільки в реформуванні системи оподаткування і податкової політики держави, але і в підвищенні ефективності податкового менеджменту на рівні суб’єктів господарювання. В умовах, коли головними мотиваційними чинниками економічної діяльності суб'єктів господарювання є збільшення прибутків, забезпечення рентабельності, платоспроможності і ліквідності, дослідження механізму управління податковими потоками підприємства набуває особливого значення.

Одним з ключових напрямів підвищення ефективності управління податковими потоками є використання у фінансовій діяльності підприємства заходів по вдосконаленню структури його податкового портфелю, теоретичні і методологічні основи яких визначає податкове планування, яке спрямоване на регулювання процесу управління підприємством відповідно до стратегії його розвитку і чинного податкового законодавства.

Роль податкового планування в економіці сучасного підприємства як одного з найцінніших інструментів податкової і інвестиційної політики вимагає не тільки практичного застосування, але і наукового дослідження економічного механізму цього процесу, здатного до певної міри елімінувати рестрикційну складову податкової системи і специфічні інституційні ризики, що виникають у зв'язку з оподаткуванням промислових підприємств в Україні.

У фінансовій науці аналізу податкових проблем діяльності суб’єктів господарювання присвячені праці провідних зарубіжних і вітчизняних науковців. У західній економічній і фінансовій літературі слід назвати роботи Е. Аткінсона, Ю. Брігхема, С. Джонс, А. Маршалла, Р. Масгрейва, М. Міллера, Дж. Милля, Ф. Модільяні, Р. Ріхтера, Х. Розена, П. Самуельсона, Дж. Стігліца, Е. Фуруботна, Р. Холла. Серед вітчизняних учених і фахівців із країн СНД ці податкові питання досліджують І. Бланк, А. Бризгалін, В. Вишневський, Я. Глущенко, А. Єлисєєв, А. Загородній, Ю. Іванов, В. Карпова, Т. Меркулова, Б. Рагозін, М. Романовський, А. Соколовська, Д. Тихонов, Д. Чернік та ін. Наявні наукові розробки в цій галузі демонструють глибину і багатогранність проведеного аналізу проблем використання податкового планування на підприємствах. Проте, ряд аспектів даної питання вимагають подальшого дослідження. Зокрема, існують певні прогалини щодо розробки дієвої стратегії податкового планування суб'єкта господарювання на основі управлінських рішень, які пов'язані з його інвестиційною діяльністю, за допомогою побудови ефективного економічного механізму податкового планування на підприємстві. Необхідність подальших поглиблених досліджень у цій сфері фінансової науки визначила вибір теми дисертації, її мету, задачі і зміст.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького університету економіки та права за темами: "Розробка організаційно-економічного механізму підвищення рівня фінансової стійкості підприємств" (номер держреєстрації 0101U003398, 2000-2003 рр.), у рамках якої автором досліджено теоретичні аспекти та розроблено методичні положення щодо формування організаційно-економічного механізму податкового планування на промисловому підприємстві, і "Фінансово-кредитний механізм забезпечення економічного росту в Україні" (номер держреєстрації 0105U000478, 2005-2008 рр.), де здобувачем досліджено економічну сутність та діючий механізм податкового планування промислового підприємства та надано пропозиції щодо його вдосконалення на основі використання методів економіко-математичного моделювання, а також відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темою "Розвиток фінансового механізму регулювання виробничого потенціалу" (номер держреєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.), у рамках якої автором було розроблено рекомендації щодо вдосконалення економічного механізму податкового планування на підприємстві на основі оптимізації управління його податковими потоками.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень, розробка і обґрунтування методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічного механізму податкового планування на промисловому підприємстві. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та розв’язано комплекс теоретичних, методичних і практичних задач:

виявлено економічний зміст, сутність податкового планування, об'єктивні основи, на яких базується дана категорія, класифіковано основні принципи податкового планування;

удосконалено структуру податкового планування і його методологічне забезпечення на підприємстві;

здійснено економічну постановку задачі побудови механізму податкового планування на промисловому підприємстві з використанням методів економіко-математичного моделювання, наведено алгоритм розрахунків показників моделі, здійснено параметризацію моделі;

проаналізовано вплив чинників, що визначають інвестиційні рішення підприємства; визначено напрями ефективного використання засобів, які інвестуються у виробництво, шляхом вибору оптимального за структурою інвестиційного проекту;

обґрунтовано шляхи розподілу вкладень в основні виробничі чинники, які забезпечують при заданому обсязі первинних інвестицій максимізацію його ринкової вартості з урахуванням податкових зобов'язань підприємства і його трансакційних податкових витрат;

виконано верифікацію та практичну апробацію запропонованої моделі податкового планування для формування альтернативних інвестиційних проектів на діючих промислових підприємствах;

надано рекомендації щодо вдосконалення механізму податкового планування на підприємстві та податкової політики.

Об'єктом дослідження є процес податкового планування, функціонування його механізму на промисловому підприємстві.

Предмет дослідження – методи і підходи щодо вдосконалення економічного механізму податкового планування на промисловому підприємстві.

^ Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають положення сучасної фінансової та економічної теорії, наукові роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів.

У дисертації використано різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: метод теоретичного узагальнення – для уточнення понятійного апарату, економічної сутності податкового планування і виявлення його особливостей; метод дедукції – при розробці концептуальних основ застосування податкового планування, необхідності і можливості його використання на підприємствах; методи логіки, аналізу і синтезу – для класифікації принципів, методів і видів податкового планування; методи аналогій, системний підхід – для удосконалення організаційної структури податкового планування; методи статистичного аналізу, формалізації, експертних оцінок і економіко-математичного моделювання – при побудові механізму податкового планування на стадії створення оптимального інвестиційного проекту на підприємстві.

У дисертаційному дослідженні застосовано програмний пакет ^ Мicrosoft Excel.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняна та зарубіжна наукова література, законодавчі і нормативні документи з питань оподаткування, офіційні статистичні дані, матеріали наукових конференцій, дані техніко-економічного обґрунтування інвестиційних проектів підприємств.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової задачі удосконалення економічного механізму податкового планування на підприємстві на основі оптимізації управління його податковими потоками з урахуванням трансакційних видатків. До найбільш важливих результатів, що визначають наукову новизну виконаного дослідження, відносяться наступні:

уперше:

обґрунтовано доцільність введення в економічний механізм податкового планування на промисловому підприємстві трансакційного коефіцієнту, який за своєю економічною суттю є агрегованим показником трансакційних видатків, що враховує вплив податкових витрат адміністрування і податкових перевірок;

удосконалено:

концептуальний підхід до визначення необхідності і можливості використання податкового планування суб'єктами господарювання, який грунтується на первинних, об'єктивних економічних передумовах, що виділені в три аспекти: сутнісний (мікроекономічний), територіальний і макроекономічний;

структуру податкового планування на підприємстві на основі його градації за двома критеріями: процедур, що визначають послідовність вирішення задач на підприємстві, – на низку послідовних, неоднорідних за своєю суттю етапів; типів задач, що вирішуються в ході ухвалення управлінських рішень, – на оперативний, тактичний і стратегічний підцикли;

дістали подальшого розвитку:

визначення податкового планування як ітераційної діяльністі, що спрямована на вдосконалення процесу управління підприємством і полягає в упорядкуванні його фінансово-господарської діяльності відповідно до загальної стратегії розвитку підприємства в контексті чинного податкового законодавства, що дозволяє максимізувати ринкову вартість підприємства за рахунок оптимізації його податкового портфеля;

методичний підхід до економіко-математичного моделювання податкового планування на стадії створення оптимального інвестиційного проекту на підприємстві, що передбачає визначення впливу податкової стратегії підприємства на зміну структури інвестицій (співвідношення "капітал-праця");

методичний підхід до розрахунку показника чистої приведеної вартості для цілей податкового планування шляхом його коригування на суму трансакційних податкових витрат на здійснення заходів податкового планування; розрахований таким чином показник чистої приведеної вартості використано як цільову функцію економіко-математичної оптимізаційної моделі податкового планування на промисловому підприємстві;

рекомендації щодо удосконалення податкової політики і розробки податкових заходів на підприємстві, які побудовані на дослідженні впливу рівня оподаткування на інвестиційну поведінку підприємства, і заходів податкового планування інституційного характеру, що враховують зарубіжний дослід і національні законодавчі особливості, які сприяють підвищенню ефективності економічної діяльності господарюючих суб'єктів.

^ Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці і апробації оптимізаційної економіко-математичної моделі механізму податкового планування на підприємстві, заснованої на визначенні впливу рівня оподаткування на інвестиційну поведінку підприємства. За підсумками проведених обчислювальних експериментів встановлено, що ефективність механізму податкового планування на підприємстві знаходиться в прямій залежності від його здатності регулювати рівень податкового тягаря, коли трансакційні податкові витрати, що виникають в наслідок проведення заходів щодо податкового планування, не перевищують розмірів можливих фінансових втрат. Система податкових стратегічних цілей, відображених у даній моделі, дозволяє підприємству забезпечувати високорентабельне використання інвестиційних вкладень, оптимізацію податкового портфеля, прийнятність рівня податкових ризиків в процесі здійснення майбутньої виробнично-господарської діяльності.

Запропоновані в дисертації висновки і рекомендації, що мають прикладний характер, впроваджені на ВАТ "Новогорлівський машинобудівний завод" (довідка № 302 від 06.11.2006), ВАТ "Донецький завод хімічних реактивів" (довідка № 01-12/425 від 07.09.2007), ТОВ "АВИД" (довідка № 98 від 02.10.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки і рекомендації, що містяться в роботі, отримані здобувачем самостійно. У дисертації викладено авторський підхід до вирішення наукової задачі формування ефективного економічного механізму податкового планування на промисловому підприємстві на основі оптимізації управління його податковими потоками. Внесок автора в опубліковані колективні роботи вказано у списку публікацій.

^ Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційної роботи докладалися і були схвалені на VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики та освіти" (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2004 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики та освіти" (м. Київ, 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених "Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу" (м. Донецьк, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дні науки’2005" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Обліко-аналітичні системи: глобальний та національний аспекти" (м. Полтава, 2006 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції "Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки" (м. Донецьк, 2006 р.), Другій науковій конференції професорсько-викладацького складу Донецької філії Європейського університету (р. Донецьк, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових праць, у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, 1 в інших виданнях, 1 колективна монографія та 9 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 35,45 д. а., з яких особисто автору належить 6,97 д.а.

^ Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Її загальний обсяг становить 214 сторінок. Робота містить 17 рисунків, 10 таблиць, 7 додатків на 11 сторінках, список використаних джерел із 191 найменувань на 18 сторінках.


РОЗДІЛ 1

^ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ


Роль і місце податкового планування в системі управління економічними процесами на підприємстві


В результаті системних трансформацій, що відбувалися в східно-європейських постсоціалістичних державах наприкінці минулого сторіччя, значно посилівся науковий та практичний інтерес до податкової проблематики. Економічні реформи країн колишнього СРСР, в т.ч. України, заключались в переході від командно-адміністративних методів господарювання до побудови ринкових відносин, заснованих на вільної конкуренції. Податкова політика була спрямована на відмову від екстенсивного розширення державного втручання в економічну сферу, зняття обмежень, які перешкоджали нормальної роботі ринкових механізмів, з метою досягнення сталого збалансованого росту.

Податкові перетворення цього періоду відображали "неоконсервативний зсув" в державному регулюванні економіки, який базувався на неокласичної теорії. Основним вихідним положенням неокласичних податкових реформ став принцип нейтральности, який припускає, що податки не повинні впливати на прийняття суб’єктами господарювання економічних рішень і вносити викривлення в дію ринкових механізмів і стимулів. Характерними показниками неокласичних перетворень стали зниження максимальних податкових ставок та зменшення прогресії, скорочення пільг та кількості податків

Принципи неокласичних податкових реформ значним чином вплинули на формування податкової системи України. Це знайшло своє відображення і в структурі податків, і в рівні номінальних ставок, які приближені до середньоєвропейських, і в відношенні до пільг. Однак, незважаючи що за багатьма формальними ознаками оподаткування в Україні є достатньо наближеним в теперішній час до середньоєвропейського рівня, очікуваних результатів це доки не принесло. Навпаки, формування податкової системи України, яке відбувалося під суттєвим впливом неокласичної школи, безпосередньо сприяло появі та загостренню низки проблем як в сфері фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів держави, так і в сфері оподаткування.

Для подолання подібних негативних фінансових явищ рамки неокласичного підходу очевидно вузькі. Це пов’язане з тім, що неокласичний економічний аналіз базується на низці ідеалізованих припущень відносно поведінки економічного агента, які спрощують його мотивацію і реакції, і в реальній економічній діяльності не спостерігаються.

Основною ідеєю неокласичної економічної теорії є теза про те, що реалізація головної економічної мети – досягнення сталого збалансованого зростання економіки та ефективність економіки (по Парето) забезпечуються вільною ринковою конкуренцією. Однак при цьому обидві теореми економіки добробуту, яка є основним напрямом неокласичної економічної теорії, конкурентний ринок веде до ефективного розподілу ресурсів за Парето тільки за певних умов. При цьому існують шість причин, пояснюючих, чому ринковий механізм не може призвести до ефективного розподілу ресурсів:

– неспроможність конкуренції;

– суспільні товари;

– зовнішні ефекти;

– неповні ринки;

– недосконалість інформації;

– безробіття.

Ці явища називаються неспроможностями ринку (market failures) та є основними мотивами державного втручання в економіку з метою виправлення подібних диспропорцій стихійного ринку, виповнення його недосконалостей.

Однак оскільки реальна економіка неможлива без існування ринкових дефектів, то неокласичний підхід хоч і дозволяє теоретично досліджувати основи економічної ефективності в ідеально-типових умовах досконалої інформації і передбачення, його практична обмеженість очевидна. В тому напрямку неокласичної економічної теорії, що може розглядатися як мейнстрим (воно представлено економічною теорією добробуту та моделями загальної рівноваги Ерроу-Дебре), упор робиться на аллокативну ефективність, а різні інституційні устрої розглядаються як "альтернативні способи" забезпечення умов, необхідних для досягнення Парето-оптимальності.

Формалізм та схематичність сприймання економічного агента та його поведінки, інституційна нейтральність мікроекономіки, схильність уникати серйозного аналізу інституційних обмежень та трансакційних витрат відобразились на результатах податкових реформ держав, формування податкових систем яких базувалося на неокласичних припущеннях, в т.ч. України. Система оподаткування та податкова політика держави стали причиною виникнення та загострення ряду негативних явищ в податковій сфері, серед яких найбільш актуальним є ухилення від податків. Для їх дослідження та подолання адекватною і продуктивною основою представляється інституційна парадигма.

Теорія трансакційних витрат та нова інституційна модель поведінки фірми, які являються основними складовими неоінституційної економічної теорії, дозволяють по-новому поглянути на теоретичні і практичні питання оподаткування в нерозривному зв’язку із роллю та задачами держави. Сучасний неоінституціоналізм не відхиляє, а змінює деякі ключові передумови стандартного неокласичного аналізу, дозволяє розширити сферу його практичного прикладання, та характеризується суттєво іншим поглядом на мікроекономічні явища.

Неокласична модель безпосередньо базується на припущенні про нульові трансакційні витрати, хоча даний факт не завжди формулюється у явному вигляді. Припущення про безвтратні трансакції оказує великий вплив на то, яким чином неокласична теорія трактує інститути. Існування політичних, юридичних, фінансових та інших інститутів признається, але вони розглядаються як нейтральні за своєю дією на економічні результати і загалом ігноруються. Центральна теза нової інституційної економічної теорії полягає в тому, що інститути мають значення для результатів функціонування економіки. Для того, щоб створити та забезпечити функціонування любого інституту, а також гарантувати підпорядкування його правилам, необхідні реальні ресурси. Іншими словами, виникають витрати, які в цілому називаються трансакційними. В загальному сенсі, "трансакційні витрати – це витрати експлуатації економічної системи" [цит. по 171, с.55] та включають витрати ресурсів на створення, підтримання, використання, зміну и т.п. інститутів та організацій. В сучасній економічній системі трансакційні витрати мають всеохоплюючий характер та не лише додатні, але також дуже вагомі за соєю величиною. На деякими оцінками, в сучасній ринковій економіці трансакційні витрати складають від 50 до 60% чистого національного продукту [171, с.54]. Існування додатних трансакційних витрат веде до необхідності розглядання інститутів як ендогенних перемінних економічної моделі, оскільки інституційна структура реального світу впливає як на трансакційні витрати, так і на індивідуальні стимули та, відповідно, економічну поведінку.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.


Роль податкового планування як одного з базових інструментів генерування показників ефективності функціонування підприємства викликала увагу учених до дослідження суті податкового планування. У численних роботах по даній проблематиці надається безліч дефініцій даної економічної конструкції. Найбільш характерні з визначень податкового планування (tax planning) представлені в додатку А.

Аналіз систем поглядів експертів в області фінансового і податкового менеджменту на визначення суті податкового планування дозволяє виділити два концептуальні підходи до його дефініції.

Відповідно до першого підходу, якого дотримується, зокрема, І.О. Бланк, податкове планування розглядається як процес визначення планових сум податкових платежів економічного суб'єкта в майбутньому плановому періоді, а саме: податків і зборів, що включаються в ціну реалізуємої продукції (ПДВ, акцизний збір, ввізне мито); податків, зборів і обов'язкових платежів, які відносяться до собівартості продукції, робіт, послуг (відрахування до загальнодержавних фондів цільового призначення і ін.); податків, що сплачуються за рахунок прибутку (податок на прибуток і ін.); розрахунок загальної планової суми податків, що сплачуються підприємством в процесі здійснення операційної діяльності протягом планового періоду, і податкового тягаря.

Другий підхід розглядає податкове планування як вибір між альтернативними варіантами використання обмежених ресурсів за умови досягнення можливо низького рівня податкових зобов'язань, що виникають при цьому. У його основі лежить єдина стратегія розвитку підприємства, що передбачає зокрема максимально повне і правильне використання суб'єктами підприємницької діяльності всіх встановлених законом пільг, облік позиції податкових органів, основних напрямів податкової, бюджетної, інвестиційної політики і т. п.

Відмінності між цими двома точками зору суттєві: при першому підході мова йде тільки про плановий розрахунок сум податкових платежів (рис. 1.3), тоді як другий краще відображає економічну сутність податкового планування як одного із способів підвищення ефективності управління підприємством (рис. 1.4).

Планування податкових платежів є одновариантной і безальтернативною послідовністю дій, які направлені на розрахунок сум окремих податків і загальної суми обов'язкових платежів на плановий період. Метою ж податкового планування є збільшення прибутку (або точніше – досягнення його прийнятного рівня з урахуванням фактора ризику) за допомогою оптимізації податкового портфеля господарюючого суб'єкта. Причому така податкова оптимізація не має нічого спільного з вузькопрактичною спрямованістю на зниження податкових надходжень, бо мінімізація податків сама по собі не завжди відповідає стратегічним цілям діяльності господарюючого суб'єкта.



(1) складання переліку основних податків, які

підприємство повинне сплачувати в процесі здійснення своєї фінансово-господарської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства











(3) розрахунок величини

об'єкту оподаткування по кожному виду податків


(4) визначення ставок податків, що підлягають сплаті



Ч





(5) розрахунок планових сум податків, що сплачуються за рахунок різноманітних джерел





(6) розрахунок загальної планової суми податків, що сплачуються в процесі операційної діяльності






(7) розподіл податків по календарних періодах




(2) визначення джерел сплати податків


(8) формування платіжного календаря підприємства на певний період




Рисунок 1.3 – Основні етапи процесу планування податкових платежів



обґрунтування стратегії, вибір сфери діяльності, формулювання цілей і завдань підприємства


1





вибір умов реєстрації підприємства і місця здійснення його фінансово-господарської діяльності


2


вибір організаційно-правової форми підприємництва, напрямів діяльності і структури производства


3




А аналіз наданих законодавством податкових пільг і можливості використання спрощених систем оподаткування

4




аналіз можливих форм операцій, що плануються в

комерційній діяльності


5







рішення питання про раціональне розміщення

активів підприємства з урахуванням податкового портфеля


6





економічна оцінка вибраного шляху оптимізації обсягів податкових платежів


7





оцінка очікуваного збільшення ринкової вартості

підприємства і зниження рівня його податкового тягаря


8

Рисунок 1.4 – Основні етапи процесу податкового планування


Таким чином, можна стверджувати, що податкове планування є ітераційною діяльністю, що спрямована на вдосконалення процесу управління підприємством і полягає у впорядкуванні його фінансово-господарської діяльності відповідно до загальної стратегії розвитку підприємства в контексті чинного податкового законодавства. Основною метою податкового планування є максимізація ринкової вартості підприємства за допомогою оптимізації його податкового портфеля.

На думку економістів-теоретиків і фахівців у сфері обліку, планування, фінансів і податків [21, 42, 43, 125, 132, 182, 185] необхідність податкового планування на підприємстві насамперед обумовлена чинним законодавством, яке передбачає різні податкові режими, незалежно від статусу платника податків, місця його реєстрації і організаційної структури, напрямів і результатів його фінансово-господарської діяльності.

Так, М. Романовський необхідність податкового планування обумовлює зацікавленістю держави в наданні загальних і спеціальних податкових пільг в цілях стимулювання тієї або іншої сфери виробництва, групи платників податків, регулювання соціально-економічного розвитку 125, с. 373. Саллі М. Джонс пояснює можливість податкового планування таким чином: If the tax law applied uniformly to every commercial transactions by every entity in every time period, it would be perfectly neutral and therefore irrelevant in the business decision-making process. However, as we will observe over and over again, the income tax is anything but neutral with respect to business transactions. The tax system is replete with rules affecting only particular transactions, entities or time periods. And in every case in which the law applies differentially with respect to а certain dollar of business profit or cost, а planning opportunity is born″ 185, р. 70.1 Французький учений Л.М. Коз'ян висловлює думку про те, що: .оподаткування дуже часто предстає як тонка гра опцій (різних варіантів поведінки). Ці варіанти передбачаються самим законодавцем, який ніколи не указує, що при виборі між двома можливими рішеннями платник податків повинен зупинитися на найбільш збитковому з погляду податків [21].

Пропоновані дефініції розглядають сутність податкового планування з суто обмежувальних позицій, сприймаючи його через призму протистояння платника податків, з одного боку, і фіскальних органів, з іншого. Такий переважно юридичний підхід не відображає повною мірою об'єктивної необхідності податкового планування. Тим більше цей висновок відноситься до простого маніпулювання лазівками в податковому законодавстві, ефективність якого зводитиметься до нуля всякий раз при усуненні чергового "проколу" в нормативних актах, а цілі податкового планування як і раніше будуть обмежені вузькопрактичною спрямованістю на зниження податкових відрахувань до бюджетів.

Тому для теоретичного обґрунтування сутності податкового планування, формування наукової методології його організації чинник використання недоліків податкового законодавства як основи податкового планування є суб'єктивним і вторинним.

Насправді необхідність і можливість податкового планування базується на первинних, об'єктивних економічних передумовах. В якості такої об'єктивної основи можна виділити, принаймні, три аспекти:

Сутнісний (мікроекономічний).

Територіальний.

Макроекономічний.

Сутнісний (мікроекономічний) аспект обумовлений економічною природою податку, а саме, його теоретичною і фактичною не- нейтральністю. Аналіз сутнісного аспекту заснований на з'ясуванні того, за яких умов оподаткування є фактично і теоретично не-нейтральним по відношенню до господарських рішень, що приймаються економічними суб'єктами.

Податкова нейтральність є одній з основних аксіом економіки добробуту (нормативної економіки), відповідно до якої ринкова конкуренція при певних обставинах веде до Парето-ефективному стану економіки. Проте ця концепція побудована на низці ідеалізованих допущень, які на практиці не досягаються. Перша основоположна теорема економіки добробуту стверджує, що економіка ефективна відповідно Парето тільки за певних умов [155, с.76]. Існують шість важливих причин, або умов, по яких ринковий механізм фактично не приводить до ефективного відповідно Парето розподілу ресурсів: неспроможність конкуренції, суспільні товари, зовнішні ефекти (экстерналії), неповні ринки, недосконалість інформації і безробіття [155, с.92]. Ці умови називаються неспроможностями ринку (market failures). Оскільки фактично існують ці серйозні недосконалості ринку, остільки ринок в об'єктивній дійсності не є ефективним відповідно Парето, рівні виробництва разом з витратами, які направлені на їх контроль, викривляються, а податки не є нейтральними.

Нейтральність податку або податкової системи в цілому припускає відсутність деформуючих дій (ефектів доходу і/або заміщення) на поведінку економічних суб'єктів, що обумовлюють їх прагнення змінити свої податкові зобов'язання. Іншими словами, нейтральний податок не впливає на процес ухвалення господарських рішень економічними суб'єктами. Викривлення пов'язані із спробами економічних суб'єктів зменшити свої податкові зобов'язання.

Економісти називають невикривляючі податки паушальними, або одночасними. У науковій літературі даються наступні визначення таких податків:

паушальний податок – це чітко визначена сума грошей, яка зобов'язана бути сплачена незалежно від економічного вибору платника податків, від розміру його доходу або споживання: “Якщо уряд вводить паушальний податок, то платник податків не може зробити нічого щодо уникнення цього податку. Окрім як покинути цю країну або померти” [188, р.308];

“Одночасні податки визначаються як внески, які не залежать від діяльності індивідуума; у нього немає шляху уникнути цієї форми своїх зобов'язань. Прикладом може послужити подушний податок в країні, де немає імміграції і еміграції. Одноразові податки можуть бути разными для різних індивідуумів; єдина необхідна умова – індивідуум не може уникнути зобов'язання сплати цього податку” [7, с.488.

Проте, як відомо, будь-який податок виконує фіскальну функцію, і його основним призначенням є примусове вилучення частини доходу економічного суб'єкта. Оскільки в результаті такого вилучення господарюючі суб'єкти стають біднішими, то навіть невикривлюючі (паушальні, одночасні) податки впливають на їх поведінку. Економічні суб'єкти