Реферат: Студентка нук ім адмірала Макарова, м

УДК 005.21

Олена Миколаївна Оришака

Студентка НУК ім..адмірала Макарова, м. Миколаїв


СТРАТЕГІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА


Інвестиційна стратегія – складова частина загальної стратегії суб'єкта інвестиційної діяльності, яка визначає вибір і спосіб реалізації найбільш раціональних шляхів розширення і оновлення його виробничого і економічного потенціалу.

Інвестори переслідують певну економічну і соціальну мету. При цьому у сфері інтересів інвестора виявляються всі аспекти економічного середовища, що оточує підприємство: інфляція, податки, законодавство, перспективи розвитку ринків збуту і споживання, наявність професійних кадрів і т.д.. Комплексність завдання пред'являє особливі вимоги до розробки стратегії реалізації інвестиційного задуму в довгостроковому періоді для досягнення поставлених цілей. Стратегія в широкому сенсі включає як цілі, так і засоби і стимули їх реалізації.

Стратегія – узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення поставлених довгострокових цілей шляхом координації і розподілу ресурсів компанії. По суті, стратегія – це набір правил для ухвалення рішень, якими організація керується в своїй діяльності. Процес розробки стратегії включає: 1) визначення корпоративної місії; 2) конкретизацію бачення корпорації і постановку цілей; 3) формулювання і реалізацію стратегії, направленої на досягнення цілей. Стратегію підприємства можна сформулювати як зведення цільових установок для детальної розробки конкретних розділів бізнес-плану.

Стратегії підприємства будуються за ієрархічним принципом. Це означає, що всі структурні підрозділи мають свої власні стратегії розвитку, «поглинені» стратегією розвитку підприємства в цілому і скоординовані між собою. Стратегічне планування – безперервний процес, воно не закінчується моментом формування стратегічного плану.

При розробці стратегії, бізнес-плану і інвестиційного плану підприємства спочатку враховуються економічні інтереси власників, інвесторів, працівників підприємства, споживачів продукції, постачальників. Потім після аналізу ситуації визначаються головна мета і стратегія фірми. На наступному етапі визначаються завдання по використанню виробничого потенціалу, включаючи матеріальні, трудові, фінансові ресурси, інновації і інвестиції. Нарешті, на завершальному етапі розробляються довгостроковий і оперативний бізнес-плани підприємства, складовою частиною яких є інвестиційний план. На кожному етапі реалізації вибраної стратегії доцільно вносити до бізнес-плану і інвестиційних планів корективи, які диктуються реальним ходом подій.

При виробленні інвестиційної політики необхідно передбачити:

- отримання підприємством найбільшого прибутку на вкладений капітал при мінімальних інвестиційних витратах;

- зниження витрат на досягнення відповідного соціального, науково-технічного або екологічного ефекту реалізації даних проектів;

- залучення субсидій і пільгових кредитів міжнародних фінансово-кредитних організацій і приватних іноземних інвесторів;

- мінімізацію інвестиційних рисок, пов'язаних з виконанням конкретних проектів;

- забезпечення ліквідності інвестицій;

- відповідність заходів, які передбачається здійснити в рамках інвестиційної політики, законодавчим і іншим правовим актам, регулюючим інвестиційну діяльність.

Іноді стратегія відсутня взагалі. Інвестиційний процес через це носить хаотичний і суб'єктивний характер. Якщо ідея капіталовкладення протирічить обраній стратегії підприємства, то ІП, швидше за все, виявиться неефективним. Ризик помилитися і вкласти засоби в реалізацію неефективного інвестиційного процесу для підприємства при подібному підході великий. Підприємства, що реалізують інвестиційні проекти в рамках певної стратегії, ризикують значно менше.