Реферат: Методичні вказівки та контрольні завдання з біологічної хімії для студентів факультету заочного навчання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ


ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ


ВСТУП

Біохімія в системі фармацевтичної освіти є базовою медико-біологічною дисципліною при підготовці сучасного спеціаліста-провізора. Під час вивчення біохімії студенти знайомляться з хімічними процесами, які протікають в організмі людини, тварин і рослин, і необхідні провізору для розуміння механізму дії фармацевтичних препаратів. Програма підготовки висококваліфікованих спеціалістів-провізорів потребує глибокого засвоєння та розуміння різних біохімічних процесів життєдіяльності людського організму на рівні клітини, органу і організму.

Біохімія – це наука, яка вивчає структуру, фізико-хімічні властивості і біологічні функції речовин, які входять до складу живої матерії та речовин, які поступають в організм в процесі життєдіяльності.

Практична діяльність провізора пов'язана із лікарськими препаратами тваринного і рослинного походження – вітамінами, гормонами, ферментами, антибіотиками тощо, які застосовуються в медичній практиці.

Вивчення процесів обміну речовин за умов норми та при патології, а також впливу дії біологічно-активних речовин на клітинному та молекулярному рівнях необхідне для розуміння механізмів дії ліків та їх метаболізму. Особливе значення мають знання біохімічних методів досліджень, нормативних показників речовин у біологічних рідинах та їх зміни при патологічних станах, що лежать в основі клінічної фармації.

Основна мета викладання курсу біохімії полягає в тому, щоб навчити студентів використовувати в процесі вивчення інших дисциплін, а також у професійній діяльності в різних галузях фармації знання про хімічний склад і молекулярні процеси організму як характеристики норми та ознаки патології, що необхідно для фармакологічної корекції. На досягнення цієї мети спрямовано зміст теоретичного курсу та лабораторних занять.

Структура методичних вказівок складена таким чином, що весь програмний матеріал поділений на розділи і кожний з них представлений одним практичним заняттям. У назві заняття подано характер лабораторної роботи, яку потрібно виконати протягом робочого часу практичного заняття. Мета заняття диференційовано відтворює рівень засвоєння навчального матеріалу в залежності від теми: а) скласти уявлення; б) познайомитися; в) навчитися. При підготовці до занять студентам необхідно керуватися поставленою метою. Перелік питань, які необхідно засвоїти, охоплюють весь об'єм матеріалу даної теми. Для допомоги засвоєння знань студентам подається блок інформації.

У кожному практичному занятті подається хід роботи та значення для фармації і клініки досліджуваного показника. У кінці заняття наводяться тести для визначення кінцевого рівня знань та ситуаційні задачі. У заключній частині заняття представлені питання для контролю виконання лабораторної роботи. Для кращого засвоєння матеріалу студентам факультету заочного навчання по найбільш важливим темам читаються лекції. У методичних розробках представлений розподіл навчальних годин по семестрах, тематичний план лекцій, практичних занять та самостійної позааудиторної роботи. Наведені правила підготовки та тематика контрольних робіт. Особлива увага приділена тестам, які входять до інтегративного іспиту “Крок-1”.

Навчальна програма, яка рекомендується для студентів фармацевтичних спеціальностей, вміщує вивчення фізико-хімічної організації біологічних структур клітини, молекулярних основ життєдіяльності в нормі та при патології, питань регуляції обміну речовин і біохімічної адаптації організму, функціональної біохімії деяких тканин і органів, а також розділів прикладної біохімії, які мають безпосереднє відношення до професійної діяльності провізора.


^ ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Біохімія є базовою медико-біологічною дисципліною в системі фармацевтичної освіти, яка є необхідною для вивчення наступних дисциплін в підготовці майбутніх провізорів.

Викладання біологічної хімії проводиться у вигляді лекцій і практичних робіт, у які включені тестові завдання та ситуаційні задачі. Практичні заняття включають найважливіші роботи з біохімії, які дозволяють краще засвоїти теоретичний матеріал. На факультеті заочного навчання біохімія викладається на III курсі в 3-му і 4-му семестрах згідно тематичного плану:





Кількість годин з терміном навчання 4,5 н.років

Кількість годин з терміном навчання 5,5 н.років




3 семестр

4 семестр

3 семестр

4 семестр
Лекції
4

2

6

4
^ Практичні заняття
9

12

15

15


Кількість годин відведених для читання лекцій і проведення практичних занять є обмеженою. Для загального уявлення про навчальний матеріал, який необхідно засвоїти, у методичних вказівках представлена загальна програма з курсу біохімії та запитання, які виносяться на іспит. Це дає можливість студенту самостійно і послідовно вивчати теоретичний матеріал і провести самоперевірку знань. Для самоперевірки знань можна використати також тестові завдання.

Для перевірки засвоєння студентами теоретичного матеріалу робочим планом передбачено дві контрольні роботи (по одній в кожному семестрі). Студенти, які не надіслали контрольні роботи у вказаний деканатом термін, до екзаменаційної сесії не допускаються. Всі лабораторні роботи з біохімії студенти виконують індивідуально. При підготовці до лабораторних занять студентам необхідно вивчити теоретичний матеріал, оформити практичну роботу в зошиті для практичних робіт, яка повинна бути зарахована викладачем.

ЖУРНАЛ

Для практичних робіт з біологічної хімії

Студента (ки) ………………. Групи…………………

Факультету заочного навчання

ЛНМУ імені Данила Галицького

……………………………………………………………………..

Прізвище ім'я та по-батькові

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ:

Кожна контрольна робота виконується в окремому зошиті. Титульна сторінка оформлюється наступним чином:
^ БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ
Контрольна робота № … варіант № …

Студента (-ки ) III курсу … групи

Факультету заочного навчання

ЛНМУ імені Данила Галицького

………………………………………………………
^ ( прізвище, ім’я, по-батькові )

Номер залікової книжки … шифр …

Домашня адреса …………………………………….

При виконанні контрольної роботи потрібно переписати всі завдання, зберігати порядок питань і дати на них конкретну і змістовну відповідь.

Контрольна робота повинна бути виконана акуратно. Для поміток рецензента залишаються поля. В кінці роботи приводиться список використаної літератури, дата, особистий підпис.

Якщо контрольна робота незарахована, то вона повертається студенту разом з зауваженнями і виконується повторно. Повторно виконана робота висилається рецензенту разом з незарахованою роботою.

Якщо контрольна робота зарахована із зауваженнями рецензента, то студент повинен дати на них правильні відовіді при здачі наступної контрольної роботи.

Студент може в письмовій або усній формі звертатися до рецензента.

До здачі іспиту допускаються ті студенти, які прослухали повний курс лекцій, виконали план практичних робіт і мають зараховані обидві контрольні роботи.

Іспит включає в себе знання теоретичної частини, тестових завдань і вміння розв’язувати ситуаційні задачі.

Критерії коли робота не буде зархована :

Ящо в контрольній роботі не дано 60% правильних відповідей ;

Якщо контрольна робота здана несвоєчасно ;

Якщо контрольна робота виконана неакуратно і написана нерозбірливо.


^ РОЗПОДІЛ ГОДИН ПО СЕМЕСТРАХ

I семестр

№ п/п



Назва дисципліни

Кількість годин V семестр

Всього

Аудиторних


СПРС

Контрольні роботи

Вид контролю

Лекцій

Практичних занять

1

Біологічна хімія

Кількість годин

з терміном навчання

4,5 н.років

91

4

9

78

1

залік

2

Біологічна хімія

Кількість годин

з терміном навчання

5,5 н.років

91

6

15

70

1

залік


^ II семестр

№ п/п



Назва дисципліни

Кількість годин VІ семестр

Всього

Аудиторних


СПРС

Контрольні роботи

Вид контролю

Лекцій

Практичних

занять

1

Біологічна хімія

Кількість годин

з терміном навчання 4,5 н.років

98

2

12

84

1

іспит

2

Біологічна хімія

Кількість годин

з терміном навчання 5,5 н.років

98

4

15

79

1

іспит



Тематичний план лекцій

I семестр

№ п/п

Тема лекцій

Кількість годин

з терміном навчання

4,5 н.років

Кількість годин

з терміном навчання

5,5 н.років

1

Складні білки. Їх структура і функції (нуклеопротеїни, хромопротеїни, фосфопротеїни, ліпопротеїни.)


2


2

2

Ферменти, їх структура, класифікація, номенклатура. Механізми дії та регуляцїя активності ферментів. Біологічне окиснення.


2


2

3

Шляхи обміну глюкози в клітині. Окиснювальне декарбоксилювання піровиноградної кислоти. Цикл Кребса та його значення. Регуляція та патологія вуглеводного обміну.

–

2


^ II семестр

№ п/п

Тема лекцій

Кількість годин

з терміном навчання

4,5 н.років

Кількість годин

з терміном навчання

5,5 н.років

1

Травлення білків. Протеїнази шлунково-кишкового тракту. Трансамінування. Окислювальне дезамінування та декарбоксилювання амінокислот. Роль біогенних амінів. Обмін аміаку: синтез сечовини.

–

2

2

Гормони їх будова, функції. Механізм регуляції обміну речовин в організмі.


2


2



Тематичний план практичних занять

I семестр




Тема практичного заняття

Кількість годин

з терміном навчання

4,5 н.років

Кількість годин

з терміном навчання

5,5 н.років

1

Будова та функції складних білків.

3

3

2

Загальні властивості ферментів.

3

3

3

Значення окиснювально-відновних ферментів в організмі. Кількісне визначення активності каталази в крові.


–

3

4

Методи визначення амілази в сечі. Визначення амілази в сечі за Вольгемутом.


–


3

5

Кількісне визначення цукру в крові.

3

3


^ II семестр




Тема практичного заняття

Кількість годин

з терміном навчання

4,5 н.років

Кількість годин

з терміном навчання

5,5 н.років

1

Водо- та жиророзчинні вітаміни і їх визначення.

–

3

2

Хімія ліпідів та їх функції.

3

3

3

Функціональна біохімія шлунково- кишкового тракту. Біохімічний аналіз шлункового соку.


3

3

4

Роль печінки в метаболічних процесах організму.

3

3

5

Гормони. Структура та їх функції.

3

3


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

У МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

№ п/п
^ Тема заняття
1

Предмет та завдання біохімії. Методи біохімічних досліджень.

2

Основні властивості амінокислот та білків.

3

Фізико-хімічні властивості білків. Методи осадження та розділення білків.

4

Гемоглобін та його похідні.

5

Методи дослідження активності ферментів на прикладі пептидаз панкреатину.

6

Загальні властивості окисно-відновних ферментів.

7

Механізм утворення АТФ. Цикл лимонної кислоти.

8

Властивості та функції вуглеводів.

9

Використання неорганічного фосфору дріжджовими клітинами в процесі бродіння.

10

Обмін ліпідів.

11

Загальні шляхи обміну амінокислот. Визначення активності трансаміназ.

12

Біосинтез білків та нуклеїнових кислот.

13

Гормональна регуляція обміну речовин.

14

Білки плазми крові.

15

Небілкові азотисті компоненти крові.

16

Нормальні складові частини сечі.

17

Біохімічна діагностика деяких захворювань на основі досліджень біологічних рідин в організмі

18

Взаємозв’язок обмінів вуглеводів, білків і ліпідів.

19

Фармацевтична біохімія. Методи дослідження продуктів метаболізму лікарських препаратів.


^ КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1.

ТЕМА 1.1 Молекулярні компоненти клітини і їх структурна організація.

1.1.1. Предмет і задачі біологічної хімії.

Основні відмінності живої матерії від неживої.

Основні етапи та історія розвитку біохімії.

Статична, динамічна і функціональна біохімія.

Взаємозв’язок біохімії з іншими науками та фармацією.

Сучасні етапи розвитку біохімії. Молекулярна біологія, генна інженерія.

Хімічні компоненти клітини. Їх функції і роль в життєдіяльності організму.

Роль і значення води для організму.

Характеристика ролі неорганічних іонів в життєдіяльності організму. Значення солей як лікарських препаратів.

Структурна організація клітини.

Основні фізико-хімічні методи, які застосовуються в біохімії.


ТЕМА 1.2 Структура і функції білків.

1.2.1. Білки, визначення і їх функції в організмі.

1.2.2. Амінокислоти, класифікація і властивості. Структура та номенкулатура. Амінокислоти як лікарські препарати;механізм їх дії.

1.2.3. Замінні і незамінні амінокислоти. Повноцінні і неповноцінні білки.

Пептиди та білки, будова та номенкулатура.Біологічна роль.Представники.

Рівні організації білкової молекули (первинна, вторинна, третинна і четвертинна).

Характеристика хімічних зв’язків, які зумовлюють утворення різних рівнів організації білків.

Фізико-хімічні властивості білків:

Ізоелектрична точка білків – визначення, властивості білків в ІЕТ.

Денатурація, види, властивості денатурованих білків.

Висолювання, його значення.

Діаліз, його значення.

1.2.8. Класифікація білків і їх характеристика. Білки як лікарські засоби.

Методи виділення і очистка білків.

Змішані макромолекули (гетеромолекули), визначення, класифікація складних білків.

Гемопротеїни, хімічна характеристика та біологічна роль гемоглобіну і міоглобіну.

Похідні і аномальні гемоглобіни, будова і значення.

Глікопротеїни і протеоглікони, загальна характеристика, біологічна роль.

Гіалуронова кислота, хондроїтинсульфати, гепарин, хімічна будова, біологічна роль.

Фосфопротеїни, хімічна будова, біологічна роль.

Ліпопротеїни, загальна характеристика, біологічна роль. Ліпопротеїни плазми крові.

Нуклеопротеїни, структура. Нуклеїнові кислоти, види, визначення, біологічна роль.

Будова нуклеїнових кислот. Види азотистих основ, їх будова, номенклатура.

Нуклеозиди, утворення, види, номенклатура.

Просторові структури нуклеїнових кислот. Особливості вторинної структури ДНК, принцип комплементарності.

Металопротеїни, представники, біологічна роль.


ТЕМА 1.3 Ферменти.

Ферменти, визначення хімічна природа.

Структурна організація ферментів.

Коферменти, хімічна структура та функції. Коферменти як лікарські засоби.

Властивості ферментів, як біокаталізаторів.

Загальні уявлення про біокаталіз.

Константа Міхаеліса. Рівняння Міхаеліса-Ментен.

Механізм дії ферментів.

Специфічність дії ферментів, їх види і характеристика.

Кінетика ферментативних реакцій. Вплив температури, pH середовища та інших чинників на швидкість реакції.

Будова активного та алостеричного центрів ферменту. Конкурентне і неконкурентне інгібування дії ферментів.

Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори дії ферментів.

Проферменти та ізоферменти, їх біологічне значення.

Множинні форми ферментів і їх роль.

Іммобілізовані ферменти, їх значення та застосування.

Класифікація і номенклатура ферментів. Навести приклад до кожного класу ферментів.

Методи виділення і очистки ферментів.

Ензимотерапія, ензимопатологія та ензимодіагностика.

Застосування ферментів, як фармпрепаратів і умови їх зберігання.


ТЕМА 1.4 Загальні шляхи метаболізму та молекулярні основи енергетичного обміну в організмі людини.

1.4.1. Дайте загальну характеристику обміну речовин цілого організму. Катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи в обміні речовин, їх значення та взаємозв’язок.

1.4.2. Джерела енергії в організмі людини і тварини.

1.4.3. Механізм вилучення енергії з поживних речовин.

1.4.4. Структурна організація мітохондрій. Основні структурні компоненти мітохондрій: зовнішня і внутрішня мембрани, і їх будова.

1.4.5. Характеристика матриксу і локалізація ферментів в мітохондрії.

1.4.6. Сучасні уявлення про механізм тканинного дихання.

1.4.7. Навести загальну схему дихального ланцюга і охарактеризувати його етапи. Написати структуру нікотинамідних та флавінових ферментів.

1.4.8. Навести схему дихального ланцюга. Написати структуру убіхінону і цитохромів і пояснити їх біологічну роль в окисленні речовин. Значення цитохромоксидази.

1.4.9. Що таке окисне фосфорилювання і який його зв’язок з біологічним окисненням?

1.4.10. Написати структуру АТФ. Біологічне значення. Вказати локалізацію фосфорилювання (утворення АТФ) на дихальному ланцюзі. Що таке редокс потенціал і які його величини. АТФ: застосування в медичній практиці.

1.4.11. Основні положення хеміосмотичної гіпотези механізму окиснювального фосфорилювання.

1.4.12. Використання кисню у реакціях біологічного окиснення.

1.4.13. Нефосфорилююче окиснення (вільне) на дихальному ланцюзі та його біологічна роль.

1.4.14. Мікросомальне окиснення, біологічна роль.

1.4.15. Пероксидне окиснення ліпідів та його біологічне значення.

1.4.16. Прооксидантна та антиоксидантна системи організму.

1.4.17. Природні та штучні антиоксиданти, як лікарські засоби.

1.4.18. Привести приклади фармпрепаратів роз’єднувачів та інгібіторів окисного фосфорилювання, а також фармпрепаратів, які його підсилюють .


ТЕМА 1.5 Метаболізм та функції вуглеводів.

1.5.1. Характеристика вуглеводів, які зустрічаються в організмі, їх біологічна роль, хімічна природа.

1.5.2. Охарактеризуйте перетворення вуглеводів (крохмаль, сахароза, лактоза) в ротовій порожнині і у шлунково-кишковому тракті та поясніть процес їх всмоктування.

1.5.3. Напишіть реакцію глікогенолізу. Вкажіть, якими ферментами він каталізується, його енергетична цінність і значення для організму?

1.5.4. Напишіть реакції гліколізу. Охарактеризуйте ферменти, які каталізують цей процес. Вкажіть енергетичну цінність і значення для організму.

1.5.5. Напишіть реакції спиртового бродіння глюкози. Вкажіть подібності і відмінності між спиртовим бродінням і гліколізом.

1.5.6. Напишіть хімічні реакції окисного декарбоксилювання піровиноградної кислоти. Охарактеризуйте ферменти, які беруть участь у її перетворенні.

1.5.7. Напишіть хімічні реакції перетворення ацетил-КоА у циклі трикарбованих кислот (циклі Кребса). Поясніть значення щавлевооцтової кислоти в цьому процесі. Енергетична цінність циклу Кребса.

1.5.8. Що таке пентозофосфатний шлях окиснення глюкози, його значення для організму? Напишіть реакції окисної фази пентозофосфатного шляху.

1.5.9. Біосинтез вуглеводів у тканинах. Дайте характеристику глюконеогенезу і гліконеогенезу. Напишіть хімічні реакції цих прцесів.

1.5.10. Покажіть взаємозв’язок між аеробним обміном глюкози, циклом Кребса, окисненням у дихальному ланцюзі та окисним фосфорилюванням.

1.5.11. Охарактеризуйте аспартат-малатний і гліцерофосфатний човниковий механізми. Що таке субстратне фосфорилювання?

1.5.12. Гормональна регуляція обміну вуглеводів. Гіпер- і гіпоглікемія. Що таке цукрова крива і цукрове навантаження?

1.5.13. Пояснити що таке нецукровий, цукровий, алоксановий, флоридзиновий і стероїдний діабети. Дати їм характеристику.

1.5.14. Патологічні порушення обміну вуглеводів: глікогену, лактози, моноцукрів.

1.5.15. Лікарські препарати групи інсуліну. Негормональні цукрознижуючі фармпрепарати.

1.5.16. Вуглеводи та їх похідні як лікарські препарати.


^ КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

ТЕМА 2.2. Метаболізм та функції ліпідів.

2.2.1. Характеристика і класифікація ліпідів, їх значення для життєдіяльності організму.

2.2.2. Напишіть формули основних насичених і ненасичених жирних кислот, які входять до складу ліпідів, а також будову трипальмітину і триолеїну. Біологічне значення ненасичених жирних кислот.

2.2.3. Напишіть структурні формули представників фосфоліпідів: лецитину, кефаліну, серинфосфатиду і сфінголіпіду. У яких тканинах вони знаходяться і яке їх значення?

2.2.4. Дайте характеристику представників гліколіпідів. Цереброзиди і гангліозиди, їх будова і біологічні функції.

2.2.5. Холестерин, будова, характеристика, біологічна роль.

2.2.6. Воски, хімічна характеристика, біологічна роль.

2.2.7. Механізм травлення ліпідів у шлунково-кишковому тракті. Дайте характеристику ферментів, які приймають участь у цьому процесі.

2.2.8. Всмоктування продуктів розпаду ліпідів в організмі. Ресинтез ліпідів на стінках тонкого кишківника. Транспортні форми ліпідів та їх характеристика.

2.2.9. Жовчні кислоти, структура їх парних сполук, біологічна роль.

2.2.10. Напишіть хімічні реакції β-окиснення пальмітинової кислоти. Назвіть ферменти, які беруть участь у цьому процесі. Покажіть енергетичний ефект, участь коензиму-А та карнітину у цьому процесі.

2.2.11. Синтез жирних кислот: напишіть реакції і охарактеризуйте ферменти, які беруть участь у цьому процесі.

2.2.12. Синтез кетонових тіл та їх обмін в нормі і патології.

2.2.13. Характеристика простагландинів, тромбоксанів і лейкотрієнів, їх біологічна роль.

2.2.14. Патологія ліпідного обміну. Атеросклероз, жовче-камяна хвороба та ін.

2.2.15. Охарактеризуйте регуляцію обміну ліпідів.

2.2.16. Наведіть приклади фармпрепаратів похідних ліпідів. Ліпотропні препарати.

2.2.17. Охарактеризуйте будову клітинних мембран. Ліпіди та білки мембран.

2.2.18. Поясніть транспорт речовин через мембрани клітин.

2.2.19. Охарактеризуйте мембранні рецептори і їх біологічне значення.


ТЕМА 2.3. Метаболізм білків та амінокислот.

2.3.1. Поясніть, що таке азотний баланс? Його регуляція.

2.3.2. Охарактеризуйте травлення білків в тонкому кишківнику.

2.3.3. Травлення білків в шлунку, функції соляної кислоти. Біологічне значення.

2.3.4. Дайте характеристику протеолітичних ферментів шлунково-кишкового тракту ( пепсин, трипсин, хімотрипсин). Проферменти та їх активація.

2.3.5. Поясніть механізм всмоктування амінокислот. Фонд вільних амінокислот.

2.3.6. Охарактеризуйте гниття білків у товстому кишківнику, утворення токсичних речовин із амінокислот, хімізм їх знешкодження.

2.3.7. Напишіть реакції утворення фенолу із амінокислот фенілаланіну і тирозину. Шляхи їх знешкодження за участю ФАФС, УДФГК і гліцину.

2.3.8. Охарактеризуйте метаболізм тканинних білків за участю катепсинів.

2.3.9. Поясніть основні шляхи використання вільних амінокислот в організмі (аланін, метіонін, цистеїн, гліцин).

2.3.10. Що таке переамінування амінокислот, яке його біологічне значення? Напишіть хімічні реакції переамінування між глютаміновою і піровиноградною кислотами. Покажіть участь фосфопіридоксалю у цьому процесі.

2.3.11. Напишіть реакції декарбоксилювання амінокислот і поясніть значення біогенних амінів для організму (ГАМК, гістамін, серотонін). Які ферменти беруть участь у процесах декарбоксилювання? Дайте характеристику шляхам знешкодження амінів.

2.3.12. Дайте характеристику амінооксидаз МАО і ДАО. Лікарські препарати – інгібітори амінооксидаз.

2.3.13. Вкажіть види дезамінування амінокислот і напишіть хімізм цих прцесів.Який із цих процесів переважає в організмі?

2.3.14. Основні шляхи знешкодження аміаку. Напишіть хімічні реакції орнітинового циклу.

2.3.15. Назвіть амінокислоти, які застосовуються як фармпрепарати і напишіть їх структурні формули.

2.3.16. Поясніть травлення складних білків-гемопротеїнів і нуклеопротеїнів.Охарактеризуйте дію нуклеаз.

2.3.17. Охактеризуйте і напишіть реакції розпаду пуринових нуклеотидів до кінцевого продукту – сечової кислоти. Які захворюваня виникають при її нагромадженні в організмі?

2.3.18. Напишіть реакції перетворення піримідинових нуклеотидів і поясніть їх використання.

2.3.19. Дайте характеристику обміну гемопротеїнів. Напишіть реакції розпаду гемоглобіну і поясніть їх.

2.3.20. Дайте хаактеристику утворенню жовчних пігментів. Що таке прямий і непрямий білірубін? Клінічне значення визначення його концентрації у крові.

2.3.21. Поясніть патологію пігментного обміну – жовтяниці. Діагностика жовтяниць.

2.3.22. Вкажіть джерела атомів для синтезу гема, пуринів і піримідинів.


ТЕМА 2.4. Біогенез нуклеїнових кислот.

2.4.1. Охактеризуйте молекулярні основи реплікації ДНК. Вкажіть основні компоненти реплікації ДНК, роль ДНК-полімераз, біологічне значення цього процесу.

2.4.2. Поясніть післяреплікаційні зміни ДНК.

2.4.3. Дайте характеристику рестриктазам і їх біологічне значення. Застосування їх у генній інженерії.

2.4.4. Що таке транскрипція, який її механізм, біологічне значення? Покажіть роль ДНК- і РНК-полімераз в цьому процесі.

2.4.5. Поясніть процеси процесінгу і сплайсінгу РНК.

2.4.6. Опишіть структури і функції рибосом.

2.4.7. Поясніть біологічний код і його властивості.

2.4.8. Дайте характеристику молекулярним основам трансляції і генетичному коду.

2.4.9. Опишіть структуру та функції тРНК.Механізми активації амінокислот.

2.4.10. Охактеризуйте основні етапи трансляції (ініціація, елонгація, термінація).

2.4.11. Роль і значення матричної ДНК.

2.4.12. Поясніть процес регуляції біосинтезу білка (індукція, репресія ) та їх значення для організму.

2.4.13. Назвіть фармпрепарати, які впливають на біосинтез білка. Механізм дії окремих антибіотиків.

2.4.14. Що таке мутації і фактори, які їх викликають?

2.4.15. Поясніть, що таке “молекулярні патології”? Наведіть приклади. Принцип лікування і профілактики молекулярних хвороб.

2.4.16.Охарактеризуйте генну інженерію і біотехнологію. Їх значення у фармації.


ТЕМА 2.5. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів в організмі людини. Гормони.

2.5.1. Поясніть що таке гомеостаз і його значення, механізми регуляції біохімічних процесів, які забезпечують гомеостаз?

2.5.2. Дайте загальне уявлення про дію гормонів: мембранний, мембранно-цитозольний і цитозольний типи механізму дії.

2.5.3. Напишіть схему утворення 3`,5`-цАМФ і 3`,5`-цГМФ і покажіть механізми їх регуляції обміну речовин.

2.5.4. Покажіть роль ГТФ, фосфоінозитолів та йонів Са2+ у механізмі дії гормонів.

2.5.5. Наведіть класифікацію і загальні властивості гормонів.

2.5.6. Покажіть принципи зворотнього звязку в механізмі біосинтезу та секреції гормонів.

2.5.7. Напишіть формули гормонів щитовидної залози. Біологічна роль гормонів щитовидної залози і їх роль в обміні речовин при гіпо- і гіпертиреозі. Препарати, які використовують при цих станах.

2.5.8. Схарактеризуйте хімічну структуру гормону паращитовидної залози. Покажіть звязок паратгормону із кальцитоніном в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну.

2.5.9. Охарактеризуйте гормони підшлункової залози. Поясніть порушення пов’язані з патологією цієї залози. Які механізми регуляції інсуліном і глюкагоном обміну речовин? Назвіть препарати інсуліну.

2.5.10. Напишіть формули гормонів мозкової речовини наднирників і покажіть їх роль та вплив на обмін речовин.

2.5.11 Напишіть формули гормонів коркової речовини наднирників і покажіть їх вплив на обмін речовин.

2.5.12. Напишіть хімічні структури жіночих статевих гормонів. Охарактеризуйте їх біологічну роль та вплив на метаболізм. Препарати.

2.5.13. Напишіть хімічні формули чоловічих статевих гормонів. Покажіть біологічну роль та вплив на метаболізм організму. Препарати.

2.5.14. Дайте характеристику гіпоталамо-гіпофізарній системі. Опишіть механізми і функції гормонів передньої долі гіпофізу.

2.5.15. Охарактеризуйте гормони середньої і задньої долей гіпофізу. Механізми їх дії і застосування в медичній практиці.

2.5 16. Характеристика і функції гормонів тимуса і епіфіза.

2.5.17. Охарактеризуте антигормони, молекулярні механізми їх дії і використання в клініці.

ТЕМА 2.6 Вітаміни.

Загальна характеристика і значення вітамінів для життєдіяльності організму. Класифікація і номенклатура вітамінів.

Напишіть структуру вітамінів ретинолу і тіаміну.Покажіть їх біологічну роль в організмі. До складу яких коферментів і ферментів вони входять? Де зустрічаються і які порушення виникають при їх нестачі в їжі?

Напишіть структурні формули кальциферолу і рибофлавіну, вкажіть їх біологічну роль. До складу яких коферментів і ферментів вони входять? Які порушення спостерігаються при їх нестачі? Фармпрепарати.

Напишіть структурні формули філохінону і піридоксину. Їх біологічна роль. Які коферментні функції виконують ці вітаміни? Які захворювання виникають при їх нестачі? Препарати.

Напишіть структурні формули токоферолу і нікотинової кислоти. Біологічна роль. Які зміни відбуваються в організмі при авітамінозах.

Охарактеризуйте біохімічні функції і напишіть структурні формули вітамінів: фолієвої, кислоти, біотину, параамінобензойної кислоти. Де вони зустрічаються? Препарати.

Напишіть структурні формули аскорбінової кислоти (вітаміну Р). Вкажіть їх біологічу роль, механізми дії. Ознаки авітамінозів. Препарати вітаміну Р.

Охарактеризуйте роль і значення вітаміну В12. Напишіть структурну формулу пантотенової кислоти (В3). Розповсюдження в природі пантотенової кислоти. У яких біохімічних процесах приймає участь пантотенова кислота.

Що таке антивітаміни? Роль антивітамінів в утворенні псевдоферментних систем у мікроорганізмів. Значення цього процесу при дії ліків. Наведіть приклади.

Охарактеризуйте вітаміноподібні водорозчинні речовини і їх біологічні функції.

Поясніть використання вітамінів та їх похідних, як фармпрепаратів. Наведіть конкретні приклади.


ТЕМА 2.7. Функціональна біохімія деяких тканин та органів.

2.7.1. Охарактеризуйте основні функції крові, її склад, особливості та зміни при патології.

2.7.2. Що таке плазма і сироватка крові? Небілкові речовини плазми і їх характеристика.

2.7.3. Охактеризуйте білковий склад крові, залишковий азот крові і методи його визначення.

2.7.4. Дайте характеристику ферментів сироватки крові. Причини та характеристика гіпо- та гіперферментемій. Поясніть значення у клінічній практиці визначення активності ферментів.

2.7.5. Опишіть систему згортання крові та препарати, які використовують у клінічній практиці, як антикоагулянти.

2.7.6. Поясніть використання крові як джерела лікарських препаратів.

2.7.7. Охарактеризуйте найважливіші функції печінки в метаболічних перетвореннях вуглеводів, утворенні сечовини та підтримці гомеостазу.

2.7.8. Поясніть біохімічні механізми знешкодження токсичних продуктів – уреогенез, реакції конюгації, мікросомальне окиснення.

2.7.9. Клініко-біохімічні показники порушення функціонального стану печінки.

2.7.10. Охарактеризуйте види м’язів. Морфологічна структура і біохімічний склад смугастих та гладких м’язів.

2.7.11. Дайте характеристику білків міофібрил-актину і міозину. Охарактеризуйте АТФ-зну активність міозину.

2.7.12. Охарактеризуйте азотисті і безазотисті екстрактивні речовини м’язів.

Поясніть механізми скорочення і розслаблення м’язевого волокна.

Поясніть особливості скоротливої функції кардіоміцитів і джерела енергії для м’язевої роботи.

2.7.15. Покажіть клініко-біохімічні показники патології міокарду та скелетних м’язів.

2.7.16. Охарактеризуйте дію фармпрепаратів, які використовуються в кардіології.


ТЕМА 2.8. Прикладна біохімія.

2.8.1. Поясніть, що вивчає фармацевтична біохімія та її значення для теоретичної і практичної фармації.

Охарактеризуйте що таке біогенні та синтетичні лікарські засоби?

Дайте характеристику фармакокінетиці. Як її можна визначити?

Охарактеризуйте метаболізм ксенобіотиків в організмі в залежності від фази, будови і шляхів попадання в організм.

Охарактеризуйте дію ферментів шлунково-кишкового тракту на лікарські речовини при ентеральному введенні.

Пояснити внутрішньоклітинний метаболізм ліків і дати характеристику ферментним системам клітинних органел.

Опишіть схему монооксигеназного ланцюга окиснення природних речовин та ксенобіотиків. Які продукти при цьому будуть утворюватися?

Дайте характеристику ферментів мікросомального окиснення-цитохрому-Р450 та ін.Значення цього процесу для організму.

Охарактеризуйте механізм реакцій конюгації, їх різновидності і значення для організму.

Дайте пояснення як впливають фактори зовнішнього і внутрішнього середовища на метаболізм ліків.

Поясніть, які завдання ставить перед собою клінічна біохімія і значення її для медицини.

Охарактеризуйте основні біохімічні показники, які мають значення при порушенні обміну вуглеводів, ліпідів, білків.


^ Варіанти контрольних робіт

Номер варіанту

Номер контр.роб.
^ Номери запитань
1

І


ІІ

1.1.3; 1.2.4; 1.2.19; 1.3.2; 1.3.7; 1.3.12; 1.4.1; 1.4.8; 1.5.4; 1.5.13.

2.2.2; 2.2.10; 2.3.1; 2.3.10; 2.4.1; 2.5.1; 2.5.7; 2.6.2; 2.7.2; 2.8.12.

2

І


ІІ

1.1.11; 1.2.3; 1.2.12; 1.3.1; 1.3.5; 1.3.4; 1.4.4; 1.4.7; 1.4.14; 1.5.3.

2.2.3; 2.2.11; 2.3.2; 2.3.11; 2.4.4; 2.5.2; 2.5.8; 2.6.3; 2.7.13; 2.8.10.

3

І


ІІ

1.1.6; 1.2.2; 1.2.6; 1.3.4; 1.3.10; 1.3.16; 1.4.5; 1.4.10; 1.4.11; 1.5.1;

2.2.4; 2.2.12; 2.3.3; 2.3.13; 2.4.5; 2.5.3; 2.5.9; 2.6.4; 2.7.14; 2.8.9.

4

І


ІІ

1.1.4; 1.2.1; 1.2.15; 1.2.9; 1.3.8; 1.3.18; 1.4.2; 1.4.12; 1.5.5; 1.5.15.

2.2.5; 2.2.13; 2.3.4; 2.3.12; 2.4.7; 2.5.4; 2.5.10; 2.6.5; 2.7.8; 2.8.8.

5

І


ІІ

1.1.4; 1.2.7; 1.2.11; 1.3.2; 1.3.11; 1.3.15; 1.4.1; 1.4.6; 1.4.13; 1.5.6.

2.2.6; 2.2.14; 2.3.14; 2.3.21; 2.4.8; 2.5.5; 2.5.11; 2.6.6; 2.7.7; 2.8.6.

6

І


ІІ

1.1.9; 1.2.8; 1.2.18; 1.3.3; 1.3.8; 1.3.14; 1.4.2; 1.4.12; 1.5.7; 1.5.16.

2.2.7; 2.2.15; 2.3.6; 2.3.17; 2.4.12; 2.5.14; 2.5.17; 2.6.7; 2.7.6; 2.8.7.

7

І


ІІ

1.1.1; 1.2.13; 1.2.20; 1.3.1; 1.3.9; 1.3.18; 1.4.3; 1.4.6; 1.4.17; 1.5.8.

2.2.8; 2.2.16; 2.3.5; 2.3.7; 2.4.13; 2.5.5; 2.5.17; 2.6.8; 2.7.5; 2.8.2.

8

І


ІІ

1.1.5; 1.2.5; 1.2.16; 1.3.4; 1.3.6; 1.3.16; 1.4.1; 1.4.7; 1.4.18; 1.5.9.

2.2.9; 2.2.17; 2.3.8; 2.3.18; 2.4.14; 2.5.12; 2.5.16; 2.6.9; 2.7.4; 2.8.11.

9

І


ІІ

1.1.2; 1.2.10; 1.2.17; 1.3.2; 1.3.11; 1.3.17; 1.4.1; 1.4.9; 1.5.10; 1.5.12.

2.2.1; 2.2.18; 2.3.9; 2.3.19; 2.4.15; 2.5.6; 2.5.13; 2.6.10; 2.7.3; 2.8.3.

10

І


ІІ

1.1.7; 1.2.1; 1.2.14; 1.3.3; 1.3.7; 1.3.14; 1.4.3; 1.4.8; 1.5.1; 1.5.11.

2.2.9; 2.2.19; 2.3.16; 2.3.20; 2.4.15; 2.5.3; 2.5.15; 2.6.11; 2.7.1; 2.8.4.


^ КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД ПРОВОДЯТЬСЯ НА КАФЕДРІ ПРОТЯГОМ РОБОЧОГО ДНЯ В СЕРЕДУ З 10.00. ДО 17.00


ПРОГРАМА З БІОХІМІЇ

ВСТУП

Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін. Рівні структурної організації біологічних систем та методи їх вивчення. Основні етапи розвитку біохімії.

Розділи біохімії та її значення для вивчення профільних дисциплін – фармакології і фармакотерапії, фармацевтичної та токсикологічної хімії. Перспективи розвитку біохімії та використання її досягнень у клінічній та промисловій фармації (клініко-біохімічна діагностика, генна та клітинна інженерія, біотехнологія).

С