Реферат: Програма Комплексного вступного іспиту на окр «Спеціаліст»

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

_____________________________________________________________________________
e

-mail: buyashenko@socosvita.kiev.ua


Програма

Комплексного вступного іспиту на ОКР «Спеціаліст»

за спеціальність «Соціологія»

ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ
Предмет історії соціології, основні етапи та напрями її розвитку. Визначення соціології як науки. Предмет та об’єкт вивчення соціології. Історія соціології та соціологічна наука. Предмет вивчення історії соціології. Основні етапи історії соціології. Основні підходи до переодизації історії соціології. Поняття протосоціології та основні етапи її розвитку. Основні етапи та напрями (типи) соціології, Поняття соціологічної парадигми, соціологічного типу та соціологічної школи. Значення історії соціології.

Протосоціологія: Розвиток соціального знання Стародавнього світу. Основні форми донаукового відображення світу та специфіка відтворення в них суспільних процесів. Міф і епос – найдавніші фори відображення дійсності раннього класового суспільства.

Історичні передумови виникнення науки. Розвиток соціального знання про суспільство у Стародавній Індії Китаї та античності. Специфіка виникнення та розвиток протосоціології в Древній Греції. Розвиток емпіричних соціальних досліджень. Виникнення і розвиток історіографії та її значення для пізнання для пізнання соціальних процесів(логографи, Геродот, Фукідід, Поліій, Таціт). Соціально філософські проблеми суспільства і соціального пізнання (Демокріт, Платон, Арістотель).

^ Виникнення і розвиток соціології в середині ХІХ ст. Соціально-економічні та теоретичні передумови становлення соціології як науки. Криза традиційного суспільствознавства. Наука про людину А. Сен – Сімона. Парадигми позитивізму в соціології.

^ Соціологія Огюста Конта (1798 –1857). О.Конт – родоначальник сучасної соціології. Поняття “позитивної науки” і класифікація наук О. Конта. Предмет, структура і особливості соціологічної системи О.Конта. Методологічні установки соціології О. Конта: принцип цілісності; принцип еволюціонізму; принцип функціоналізму. Два напрями соціології О. Конта: соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна статика як дослідження соціального порядку, умов існування та законів функціонування суспільства. Соціальні структури суспільства. Соціальний консенсунс і гармонія. Соціальна динаміка як дослідження соціальних процесів та змін у суспільстві, дослідження законів розвитку. Закон спадкоємності – три стадії розвитку інтелекту. О. Конт про методи соціологічного дослідження суспільства: метод спостереження, експериментальний метод, зрівнювальний та історичний метод. Значення соціології О. Конта для подальшого розвитку соціологічної думки. Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в соціології. Загальна характеристика соціологічного натуралізму. Особливості виникнення, основні школи соціологічного натуралізму та їх проблематика. Поняття соціологічного органіцизму.

^ Соціологічна концепція Герберта Спенсера (1820 – 1903). Сутність соціологічної концепції Г. Спенсера. Поняття еволюції. Принципи вчення Г. Спенсера про соціальну еволюцію: процес росту, інтеграції та диференціації суспільства. Еволюційна модель Г. Спенсера, рівні соціального розвитку.

Предмет соціології Г. Спенсера, розмежування історії та соціології Методологічні принципи вивчення суспільства: органіцизм і функціоналізм. Роль різних соціальних інститутів у суспільстві. Способи Г. Спенсера створити систему індуктивної соціології на базі порівняльно-історичних досліджень.

Типи суспільств. Відношення Г. Спенсера до соціалізму та профспілок. Значення соціологічних досліджень Г. Спенсера, їх місце в історії соціології. Методичні та наукові недоліки органіцизму П.Ф. Лілієнфельда, А.Шеффле, А. Еспінаса, Р. Вормса. Соціально-дарвіністські теорії Л. Гумплевича, У. Самнера, А. Смолла, Г. Ратценхоффера (основні проблеми). Концепції расово-антропологічної школи в соціології та порівняльний аналіз соціологічних доктрин Ж. Гобіно, В. де-Ляпужа, Х.С. Чемберлена. Географічна школа в соціології, характеристика концепцій Т. Бокля, Л. Мєчнікова, Е. Реклюх. Сутність геополітичної соціології.

^ Соціологія Алексіса де Токвіля (1805 – 1859) Об’єкт і метод соціології. Предмет соціологічних досліджень А. де Токвіля. Аналіз демократії в Америці. Аналіз демократії як форми суспільства. Категорії “свобода” і “рівність”, їх взаємозв’язок та протилежність. Соціальний розвиток. Типи суспільства. Аристократія та демократія. Фактори зруйнування аристократії. Фактори стабілізації демократії. Основні закони розвитку суспільства. Значення соціологічних досліджень А. де Токвіля для сучасного розвитку українського суспільства.

^ К. Маркс і соціальна теорія марксизму. Загально теоретичні принципи. Розуміння суспільства К Маркса. Суспільні структури суспільства К. Маркса: широкий та вузький підходи. Формаційна теорія Маркса. Проблема відчудження праці та людини у соціальній теорії К. Маркса. Теорія буржуазного суспільства та класової боротьби.

^ Розвиток соціології з середини ХІХ – початку ХХ. Теоретико-методологічна концепція соціологізму”. Вчення Еміля Дюркгейма (1858 – 1917). Ідейно-теоретичні передумови діяльності Е. Дюркгейма. Соціологія Е. Дюркгейма: онтологічний та методологічний принципи. Соціальний реалізм Е. Дюркгейма. Поняття соціальної реальності та соціального факту, її специфіка. Предмет соціології. Метод соціології. Правила об’єктивності. Соціологія пояснення: каузальний та функціональний підхід. Експериментальний та порівнювальний метод. Суспільство як система соціальних фактів. Види соціальних фактів. “Колективні уявлення” як категорія дюркгеймівської соціології. Поняття колективної свідомості. Класифікація фактів колективної свідомості. Морфологічні факти та іх види. Соціологія конкретних суспільних форм. Типи суспільства. Механістична стадія розвитку суспільства та його соціальні структури. Органічна стадія розвитку суспільства. Значення розподілу праці у виникненні сучасного органічного суспільства. Основні соціальні структури органічного суспільства та види моралі. Аномія суспільства. Види самогубств. Нормальне й патологічне. Взаємодія суспільства та індивіда. Теорія соціальної солідарності Е. Дюркгейма і її вплив на розвиток соціологічної теорії.

^ Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст. Психологія народів (М. Лацарус, Г. Штейнтель, В. Вунд) та психологія натовпу (Г. Лебон). Теорія наслідування Г. Тарда. Інтеракціонізм Ч. Х. Кулі. Інстиктивізм У. Мак – Дугала та соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.

^ Німецька формальна соціологія кінця ХІХ—початку ХХ ст. Загальна характеристика соціологічної науки в Німеччині. Зародження соціологічної науки в Німеччині. Внесок німецьких соціологів у розробку методологічних принципів соціології. Проблеми соціального пізнання. Формальна соціологія Г. Зіммеля (1858 – 1918) Філософські та методологічні принципи концепції Г. Зіммеля. Вчення про соціальну диференціацію. Соціологія культури Г Зіммеля. Протиставлення Г. Зіммелем методологічного та онтологічного, формального та змістовного підходів до вивчення соціальних проблем суспільства. Суспільство та індивід. Вчення Г.Зіммеля про соціальний конфлікт. Значення соціології Г. Зіммеля для розвитку західної соціології.

^ Вчення про суспільство Ф.Тьонніса. Особливості підходу до розуміння суспільства Ф. Тьонніса. Види суспільств. Ф. Тьонніс про "спільноту і суспільство."

Соціологія соціальної дії ( розуміюча соціологія ) Макса Вебера (1864 – 1920). Ідейно-теоретичні передумови творчості М. Вебера. М.Вебер і неокантіанський переворот у соціології. Розуміння як категорія соціологічної теорії. Теорія раціоналізації М. Вебера, основні принципи. Предмет соціології. Категорія “соціальної дії”, її найважливіші характеристики. Індивід як суб’єкт соціальної дії. Види соціальної дії. Методологічні розробки М. Вебера. Методологічний індивідуалізм М. Вебера. Поняття “ідеального типа”. “Генетичний ідеальний тип”. “Чистий ідеальний тип” – як інструмент соціологічного дослідження. Вчення М. Вебера про владу. Три чистих типи панування. Теорія раціоналізму.

^ Соціологічна система Вільфредо Парето (1848 – 1923). Розвиток соціології в Італії. Соціально-політичні думки В. Парето. Предмет соціології та її методи (опис, спостереження, експеримент, логічні міркування).Методологічні розробки В. Парето. Поняття “соціального факту”, “закону”, “соціального явища”. Протилежність каузального і функціонального підходів у соціології. Суспільство: статична та динамічна рівновага. Механізм дослідження суспільства. Ірраціональність та раціоналізація поведінки людини. Класифікація дії людини. Соціальна система, її елементи та найважливіші характеристики. Концепція круговороту еліт.

^ Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст. Л.А. Кетле (1796 –1874) ( про статистичні закономірності соціальних явищ. Розвиток масових соціальних обслідувань. Моральна статистика і соціальна гігієна. Емпіричні дослідження Ле Пле (1806 –1882 ). Д.Ж. Журавський про фактори деформації матеріалів соціальної статистики. Вивчення громадської думки в США. Реклама як соціальний феномен.

^ Розвиток української академічної соціології. Соціально-політичні погляди Михайла Драгоманова (1841—1895). Українська ідея. Вчення про державу і право. Соціологічний метод. Соціологічні питання у творчості Олександра Потебні (1835—1891). Проблема денаціоналізації у працях Потебні. Думки Івана Франка (1846—1916) про соціальну еволюцію. Предмет соціології та її спеціалізація. Проблема історичного розвитку суспільства. Аналіз соціальної структури суспільства. Генетична соціологія Михайла Грушевського (1866 –1934). Формування історико–соціологічного бачення. "Генетична соціологія" й теорія суспільності. "Українське переживання" і політична соціологія. Соціальна наука Богдана Кістяківського (1863—1920). Проект створення наукової соціології Богдана Кістяківського. Методологія соціальних наук. Проблема соціологічних понять. Поняття причинності. Проблема цінностей у соціологічній науці. Поняття соціальної реальності як сукупності ситуації. Інструментальна природа мислення. Взаємозв’язок суспільства та індивіда. Рефлексивне соціальне “Я”. Обґрунтування соціології права.

Соціологія державотворення та політична антропологія ^ В’ячеслава Липинського (1882 –1931). Домінанти соціально - політичного мислення. Політична антропологія. Соціологія Микити Шаповала (1882 –1932 ). Особливості соціологічного мислення Микити Шаповала.

^ Чиказька соціологічна школа, методологічні принципи та наукові результати. Загальна характеристика стану соціології в Європі та Америці середини ХХ ст. Основні представники та проблематика Чиказької соціологічної школи. Методологічні принципи та наукові результати. Основні соціологічні концепції середини ХХ ст. Гуманістична соціологія Флоріана Знанецького. Біографічні відомості про Ф. Знанецького. Світ культури к світ цінностей. Концепція гуманістичного коефіцієнта. Системний підхід до культурної дійсності . Теорія соціальних дій. Соціологія як наука про культуру. Інтеракціоністська соціологія Джорджа Міда. Біографічні відомості про Дж. Міда. Теоретико – методологічні засади. Основні тези і поняття символічного інтеракціонізму. Відкритті питання соціологічної теорії Дж. Міда та її сучасні версії.

^ Соціологія Питирима Сорокіна (1889— 1968). Загальна характеристика соціології П.Сорокіна. Ідейно – теоретичні витоки соціології П. Сорокіна. Соціологія як наука. Рівні соціологічної науки. Соціологія в системі наук. Вчення про Суспільство П.Сорокіна. Поняття “соціального явища”, його сторони. Поняття суспільства. Предмет вивчення соціології. Структура соціології. Поняття соціальної статики та динаміки. Соціальна статика та соціокультурна динаміка у соціології П. Сорокіна. Вчення про статику суспільства: основні соціальні структури, рівні суспільства. Поняття, види стратифікації суспільства. Соціальна стратифікація суспільства. Економічна стратифікація. Поняття флуктурації. Типи економічних флуктурацій. Гіпотеза флуктурацій висоти та профілю економічної стратифікації. Політична стратифікація. Флуктурації політичної стратифікації. Професійна стратифікація. Фундамент міжпрофесійної стратифікації. Висота, етажність та профіль професійної стратифікації. Вчення про соціокультурну динаміку суспільства. Вчення П. Сорокіна про цивілізації. Соціокультурний розвиток та проблеми глобалізації світу. Значення соціології П. Сорокіна для розвитку американської та сучасної соціології.

^ Структурно-функціональна соціологія Соціально – теоретичні передумови виникнення структурно функціональної соціології. О. Конт, Г. Спенсер як засновники методу структурного функціоналізму у соціологічній науці. Е. Дюркгейм та П. Сорокін — попередники структурного функціоналізму у сучасній соціології.

Структурно функціональна соціологія Толкотта Парсонса ( 1902 –1979 ). Т. Парсонс — засновник інституціональної школи структурно-функціональної соціології. Поняття “дійової особи”. Орієнтири соціологічного теоретизування. Система дії. Волюнтариська теорія. Соціальна дія людини як система, яка самоорганізується; її специфіка; символічність, нормативність, волюнтаристичність.

^ Концепція соціальної системи. Соціальна система, її підсистеми та функції. Інваріантний набір функціональних проблем.. Суспільство – як соціальна система (основні поняття і проблеми). Проблематика соціальних змін. Функціоналізм і теорія середнього рівня Роберта Мертона (народ. 1910 ). Особливості функціоналізму Р. Мертона. Функції та дисфункції. Теорія середнього рівня Р. Мертона та її значення для розвитку соціології. Аномія суспільства Р. Мертона. Вклад школи французького структуралізму (М. Леві-Стросс, М. П. Фуко) і сучасний розвиток структурно-функціонального методу. Сучасні дискусії навколо розвитку структурно-функціонального аналізу.

^ Сучасний етап теоретичної соціології. Загальна характеристика сучасного етапу теоретичної соціології. Основні напрями та проблеми сучасної теоретичної соціології. Дискусії про функціоналізм в сучасній соціології. Теоретичні проблеми соціології в роботах К.Маннгейма. Проблема організації праці і управління в американській соціології 20-х -–60-х років ХХ ст.

^ Теорії конфлікту в сучасній соціології (Р.Дарендорф, Л.Козер, Е.Райт та ін.). Історико – культурні та ідеологічні фактори формування конфліктного підходу. Теоретико – методологічні засади конфліктології. Діалектична теорія конфлікту: теорії класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа. Функціональність конфлікту: Козер. Розуміння конфлікту Е. Райтом. Загальна теорія конфлікту Боулдінга тощо.

^ Соціобіологія та соціальний біхевіоризм (Е.Уілсон, П. Ван Дерге). Натуралістичний виклик соціології. Від ранніх теорій інстинктів до концепцій усипальних генів. Соціобіологічний ракурс соціального життя: Едвард Уілс. Біологічний функціоналізм: П’єр Ван де Берге, Біхевіорістична соціологія Б.Ф. Скінера.

Теорія соціального обміну: Д. Хоманс, П. Блау. Теоретичні джерела. Критика абстрактного теоретизування у світлі психологічного редукціонізму. Поняття реальної поведінки. Елементарні форми соціальної поведінки. Макроструктуралізм П. Блау. Теорія справедливого соціального обміну.

Новітні пошуки в царині соціологічного теоретизування. ^ Неофункціоналізм: Дж. Олександр, Дж. Тьорнер. Структуралізм і постструктуралізм: К. Леві – Стросс, М.Фуко. Постмодернізм: Бурд’є. Психологічні ідеї в сучасній соціологічній теорії (М.Хоркхаймер, Т.Адорно, Г.Маркузе, Е. Фромм, Н.Еліас та ін.). Сучасні теорії соціальної структури (У.Мур, Ч.Девіс, Е.Гідденс, П.Бурд’є та ін.). Феноменологічні методи в сучасній соціології. Основні ідеї і методи етнометодологія. Проблеми соціального пізнання: пошук нової соціологічної парадигми. Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса, її основні поняття і висновки. Соціологія Н. Лумана. Соціологія А.Турена та профспілковий рух у його соціологічній концепції. Актуальні проблеми сучасного розвитку соціологічної науки

^ ЗАГАЛЬНА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ
МІСЦЕ ЗСТ В СИСТЕМІ СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ. Соціальне як об'єкт наукового пізнання. Основні визначення поняття "соціальне". Соціальне, соцієтельне та соціабельне. Предметна специфіка соціології в системі суспільствознавства. Об'єкт і предмет соціології. Еволюція предмету соціології. Соціальна спільність як предмет соціології

Система соціологічного знання. Фундаментальний та прикладний рівні соціологічного знання. Загальносоціологічна теорія, спеціальні соціологічні теорії, галузеві соціології, прикладні /емпіричні/ соціологічні дослідження. Сучасні дискусії навколо структури соціологічного знання. ЗСТ як теоретична основа соціології.

Плюралізм теоретико-методологічних засад сучасної соціології. Поняття парадигми, мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії. Дослідницька традиція, дослідницька перспектива, теорія. Теоретичні парадигми у соціології (за Дж.Рітцером та В.Ядовим).

Структура загальносоціологічної теорії. Основні компоненти соціологічної теорії. Принципи, понятійно-категоріальний апарат, закони та закономірності, загальнотеоретичні та емпіричні методи. Соціальний факт. Специфіка соціологічних законів. Пізнавальна та прикладна функції соціології та їх різновиди.

^ ПРОСТІР І ЧАС ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ. Поняття соціального простору. Класичні визначення соціального простору. Е.Дюркгейм про соціальний простір. Г.Зіммель про соціальний зміст простору. Основні підходи до розуміння соціального простору. Субстанціональний підхід до соціального простору (П.Сорокін). Реляціоністський підхід до розгляду соціального простору ( П.Бурдьє). Час і простір як виміри соціального життя. Поняття соціального часу. Структура соціального часу. Три рівні соціального часу за Е.Гіденсом. Функції соціального часу. Основні соціологічні традиції у вивченні соціального часу. Е.Дюркгейм про час як соціальний факт. Дослідження соціального часу П.Сорокіна та Р.Мертона. Ж.Гурвіч про гетерогенність соціального часу.

^ СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. Зміст поняття "суспільство" в історії наукової думки. Суспільство як об'єкт соціологічної науки. Поняття "система" та його елементи. Суспільство як соціальна система, його системна специфіка. Елементи соціальної системи як відносно автономні частини соціального цілого. Соціальна структура, соціальні інститути, соціальні відносини. Особа у суспільстві та групі.

Системний підхід в соціології. Системний підхід в структурному функціоналізмі. Схема AGIL Т.Парсонса. Співвідношення системи та життєвого світу в концепції Ю.Габермаса. Теорія систем Н.Лумана. Самореферентність та аутопойозис. Процес диференціації суспільства, типи диференціації. Еволюція соціальної системи за Н.Луманом.

Елементи соціальної системи. Соціальна дія. Типологія соціальної дії за М.Вебером. Просторовий, психологічний та соціальний контакт як основа соціальної взаємодії. Система соціальних відносин. Механізми та технологія соціальних відносин. Акція /акт/, дія, зв'язок, взаємодія. Спілкування. Соціальна взаємодія, суспільні відносини як система. Суспільні та соціальні відносини.

^ КУЛЬТУРА ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ ЛЮДИНИ. Поняття культури. Культура і соціокультурні цінності. Повсякденне, загальнонаукове і соціологічне поняття культури. Елітарна, народна, масова культура і надкультура. Склад культури: елементи, універсалії, культурна статика і культурна динаміка. Типи культури. Культура традиційного типу і сучасна культура. Функції культури в суспільстві. Культура і спосіб життя. Культура як нормативно-ціннісна система суспільства. Типологія цінностей. Домінуюча культура, субкультура і контркультура. Взаємозв'язок цінностей культури, ціннісних орієнтацій особистості і соціального поведінки. Культура як інтегративна цілісність матеріального і духовного. Культура і цивілізація. Сучасні теорії культури. Соціокультурні особливості украінського суспільства.

^ СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. Поняття "соціальна структура". Онтологічний та гносеологічний статус поняття соціальна структура в соціології. Традиції та підходи дослідження соціальної структури в соціології. Елементи соціальної структури. Соціальні інститури, організації, культура та індивіди. Принципи та критерії типології соціальної структури. Концепції соціальної структури в історії соціології /О.Конт, Г.Спенсер, К.Маркс, Е.Дюркгейм, М.Вебер, Т.Парсонс, Е.Шіллз, Б.Барбер та інші/. Соціальна структура в концепціях технологічного детермінізму. Сучасні розробки в напрямку інтеграції структури та дії. Теорія структурації Е.Гіденса.

Стратифікаційний підхід в дослідженні соціальної структури. Соціальна стратифікація як процес відтворення соціально-структурних елементів. Соціальний статус в системі соціальної стратифікації. Стратифікаційний підхід в працях М.Вебера. функціоналістська традиція стратифікації (К.Девіс та У.Мур). Типологія стратифікаційних систем.

Класовий підхід в дослідженні соціальної структри. Класова структура суспільства. Поняття класу в соціології К.Маркса. "Клас-у-собі" і "клас-для-себе". Класи, політичні партії та статусні групи в соціології М.Вебера. Сучасні дослідження класової структури суспільства (Е.Райт, Д.Локвуд, Р.Дарендорф, Дж.Голдторп). Проблема "середнього класу" в сучасному суспільстві.

Соціальна мобільність та її чинники. Типи соціальної мобільності. Соціальна мобільність як показник відкритості суспільства. Соціальна мобільність та відтворення соціальної структури. Антропономічний підхід в соціології. Типи соціального відтворення.

^ СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ. Поняття соціального інституту. Соціальні інститути як засоби організації і регулювання суспільних відносин. Інститути держави права, сім'ї, моралі, культури, освіти а інші - типи соціальних інститутів. Структурні компоненти соціальних інститутів та технологія їх функціонування. Соціальні норми. Соціальні заохочення та санкції. Основні функції соціальних інститутів: явні та латентні. Соціальні інститути як система організації та відтворення системи суспільних відносин.

Багатоманіття видів соціальної діяльності та суспільних відносин як фактор типології соціальних інститутів. Формальні та неформальні інститути та організації. Соціальні інститути і соціальний контроль. Соціальні інститути як механізм соціальних змін. Роль соціальних інститутів, організації та установ в організації та управління спеціалізованими сферами життєдіяльності суспільства. Влада та управління.

^ СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ. Поняття соціальна група в соціології. Соціальні агрегації, категорії, спільності, спільноти та групи. Поняття квазігруп. Типи квазігруп: соціальні кола, аудиторії, натовп. Складові елементи соціальної групи. Типологія соціальних груп (ін-групи, аут-групи, первинні, вторинні групи, референтні групи, малі, великі групи і т.д.)

Соціологічне трактування поняття організація. Організація як соціальне явище. Основні риси соціальних організацій. Напрямки аналізу організації, концепції її побудови. Основні структурні елементи організації. Цілі організації. Положення особи в організації, ієрархія. Вертикальна та горизонтальна організаційна структура. Управління в організації. Типологія організацій.

^ ОСОБИСТІСТЬ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН. Співвідношення понять "індивід", "людина", "особа", "особистість". Особа як продукт соціальної еволюції в умовах цивілізації та культури. Типи особи в історії суспільства. Рольові теорії особистості. Система соціальних статусів та ролей.

Соціалізація особи як процес онто- і філогенезу і набування психологічних та соціальних властивостей і характеристик індивідом. Основні етапи соціалізації індивіда. Фактори соціалізації. Особа як об'єкт і суб'єкт соціальних взаємодій та суспільних відносин. Мікро і макросередовище формування та розвитку особи. Соціалізація як індивідуальне засвоєння культури. Соціально-контрольовані та стихійні процеси соціалізації. Соціокультурний, соціально-економічний та віковий аспекти соціалізації. Соціальний контроль та девіантна поведінка особистості.

^ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ. ТЕОРІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА. Поняття "соціальна зміна". Кількісні та якісні зміни. Співвідношення понять еволюція, революція, трансформація. Концепції еволюційного та революційного розвитку суспільства. Теорії культурно-історичних типів як альтернатива прогресивістським концепціям розвитку суспільства. Глобалізація та тенденції розвитку соціальних і культурних процесів в сучасному світі.


^ ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Особливості економіко-соціологічного підходу. Межі економічного та економіко-соціологічного підходів. Моделі економічної та соціологічної людини. Принципи побудови моделі економіко-соціологічної людини. Основні відмінності соціологічного та економічного підходів до вивчення економічного життя (Н. Смелсера, Р. Сведберга, М. Грановеттера, П. Вайзе та К. Поланьі). Поняття економічної дії. Економічна дія як форма соціальної дії. Інтерпретації економічної дії у працях М. Вебера, В. Зомбарта. Поняття раціональності. Формальна та змістовна раціональність. Вбудованість економіки у соціальну структуру суспільства (Т. Парсонс).

Історична та територіальна локалізація економічної соціології. Історичні етапи становлення економічної соціології. “Стара” економічна соціологія. Економічний імперіалізм та нова економічна соціологія. Нові напрями економічної соціології (Р. Сведберг). Інституціоналізація економічної соціології. Новітні підходи в економічній соціології. Американська та європейська економічна соціологія. Економічна соціологія в радянський та пострадянський періоди. Дослідні проекти та навчальні програми. Методологічна ситуація. Найбільше та найменше розроблені галузі економічної соціології. Найбільш перспективні напрями розвитку економічної соціології у майбутньому. Економічна соціологія в Україні.

^ Нова економічна соціологія. Концепція укоріненості економічної дії (М. Грановеттер). Соціальне конструювання економічних інститутів. Довіра та опортунізм. Соціологія виробничих ринків. Використання мереж на внутрішніх та зовнішніх ринках праці. Упорядкування “старої” та “нової” економічної соціології В. Радаєвим. Теорія конвенцій Л.Тевено. Соціологія раціонального вибору Дж. Коулмена. Мережевий підхід Д. Старка. Владний підхід Ф. Блока. Новий інституціоналізм Н. Флігстіна. Субстантивістський підхід А. Портеса. Політико-економічний підхід Дж. Гершуні. Етнографічний підхід М.Аболафія. Культурно-історичний підхід (В.Зелізер). Стратифікаційний підхід Дж. Голдторп. Постструктуралістський підхід П. Бурдьє: споживацькі практики та стилі життя, суперечності між класом та габітусом. Постмодерністський підхід С. Леша та Дж. Уррі: виробництво благ та знаків, когнітивна та естетична рефлективність, інформаційні та комунікативні структури, дедифференціація економіки та культури.

^ Економічна теорія конвенцій. Поняття комплексності економічних явищ. Встановлення еквівалентності та можливість конвенцій (Л. Тевено). Конфлікт між формами координації. Порядок обґрунтування цінності та відносини між ними. Господарська організація як компромісний засіб координації.

^ Мережевий підхід. Поняття мережевих відносин. Функції мереж. Основні характеристики мереж. Міцні та слабкі зв’язки. Поняття структурної еквівалентності. Формальні та неформальні мережеві зв’язки. Бізнес-групи та ділові мережі як проміжні ланцюги між ринком та вертикальною інтеграцією. Внутрішні мережі як засоби гнучкості організацій. Рекомбінована власність.

Інституціональний підхід. Поняття господарчих інститутів. Старий та новий інституціоналізм. Інституціоналізм та соціологія ринків (Н. Флігстін). Нова інституціональна економіка. Інституціональні утворення: права власності, структури управління та правила обміну. Концепції контролю та засоби легітимізації дій. Ефективність інститутів. Проблеми виміру трансакційних витрат.

^ Соціологія раціонального вибору. Поняття раціонального вибору в економічній теорії та соціології (Дж. Коулмен). Вплив соціальної структури на соціальну дію. Теорії соціального вибору. Раціональність, соціальні норми та примус.

^ Держава та економіка. Господарська влада. Влада та власність. Власний підхід до господарства (Ф. Блок). Роль держави у формуванні ринків. Типи втручання держави в економічні відносини. Ліберальні та марксистські інтерпретації держави. Держава як агент господарської діяльності. Специфіка торгу на бюрократичних ринках. Комерціалізація держави.

^ Господарські організації. Порівняльний аналіз господарських організацій (Н. Біггарт). Інституціональне оформлення ринків та багатоманітність організаційних логік. Порівняльний аналіз трудових відносин у господарських організаціях. Основні моделі затвердження авторитету в господарських організаціях. Сучасні форми господарських організацій. Мережеві підприємства (М. Кастельс).

^ Соціологія домашнього господарства. Нова економічна теорія домашнього виробництва. Політико-економічний підхід до соціології домашнього господарства (Дж.Гершуні). Економіка родини та родинна економіка. Етика виживання (Дж. Скотт). Використання часу в домашньому господарстві. Види праці в домашньому господарстві. Розвиток сфери послуг та її вплив на домашню працю. Гендерні ролі у домашньому господарстві.

^ Соціологія ринків. Ринки як об’єкт економіко-соціологічного аналізу. Поняття господарської культури. Культурна укоріненість економічних відносин. Регулятивні функції культури. Специфіка етнографічного підходу у вивченні ринків. Ринки як культури (М. Аболафія). Конституюючі правила та ролі. Поняття локальної раціональності та багатоманітності типів раціональності. Праця та раціоналізація. Обмін та самоствердження, споживання та співучасть.

^ Соціологія грошей. Застосування культурно-історичного підходу до вивчення грошового обігу (В. Зелінзер). Природа та сутність грошей. Грошові сурогати. Грошова культура населення. Соціологія фінансової поведінки населення. Масова фінансова поведінка та “фінансові піраміди”.


^ МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ЗБОРУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Проблеми теорії та методології соціологічного дослідження. Соціологія як наука. Рівні соціологічної теорії. Методологічні принципи соціологічної теорії. Методологія як логіка наукового пізнання. Поняття соціального факту, соціального явища. Проблема достовірності соціологічного знання і його обґрунтованості. Стратегія наукового пошуку. Методи соціологічного дослідження. Техніка соціологічного дослідження, методика, процедура. Етапи соціологічного дослідження.

^ Підготовка конкретного соціологічного дослідження. Визначення конкретного соціологічного дослідження, його призначення. Розподіл соціологічного досліджень за методами збору інформації: опитування, спостереження, аналіз документів, експеримент. Соціологічного дослідження, які розрізнюються залежно від того, як вивчається об’єкт: у статиці чи в динаміці: точечне, повторне, панельне. Їх відмінності та завдання.

^ Програма конкретного соціологічного дослідження. Поняття програми КСД. Структура програми. Методологічна частина програми. Постановка проблеми: дві сторони – гносеологічна та предметна. Поняття проблемної ситуації. Рівні виявлення соціальних проблем. Вимоги до висування проблем. Поняття предмета та об’єкта соціологічного дослідження. Мета соціологічного дослідження: теоретичні й прикладні. Завдання соціологічного дослідження: основні і не основні. Інтерпретація основних понять – логічний аналіз, всебічне пояснювання їх змісту і структури. Емпірична інтерпретація понять. Операціональні поняття. Етапи інтерпретації. Схема П. Лазарсфельда. Попередній системний аналіз предмета і об’єкта дослідження як цілісності: як елемент більш широкої соціальної системи; як структурну одиницю, яка включає взаємодіючі елементи. Схема розглядання факторів, що впливають на предмет: загальні та специфічні; прямі та опосередковані; об’єктивні й суб’єктивні. Формулювання гіпотез. Поняття наукової гіпотези. Види гіпотез, умови їх побудови. Перевірка гіпотез. Взаємозв’язок методологічного та процедурного розділів програми КСД. Принциповий стратегічний план дослідження, який визначається ступенем розробки гіпотези дослідження. Формулятивний стратегічний план, умови його застосування, відмінність від формулятивного. Завдання. Результати. Описовий (аналітичний) стратегічний план, умови його застосування, відмінність від формулятивного. Завдання. Результати. Пояснюючий (експериментальний) стратегічний план, за яким здійснюється фіксація причинно-наслідкових зв’язків та їх спрямованість. Поняття соціального експерименту. Опис методів та Основні принципи управління організацією. Система управління людськими ресурсами в організації. Моделі систем проводу в соціальній організації (Р.Лікерт, Ф.Фідлер, Р.Гауз). Організаційна культура. Поняття “організаційна культура”. Системний, символічний та когнітивний підходи до вивчення організаційної культури. Функції організаційної культури. Міцність організаційної культури. Структура організаційної культури. Ієрархічні рівні організаційної культури за Е. Шейном. Зміст організаційної культури за Ф. Харрисоном та Р. Морганом. Формування організаційної культури. Методи підтримки та зміни організаційної культури. Модель відтворення організаційної культури. Етичні цінності організації. Співвідношення структури та стратегій організації з організаційною культурою. Вплив культури на організаційну ефективність. Моделі організаційних культур В. Сате, Т. Питерса – Р. Уотермана, У. Оучи, Г. Хофштеде. Типології організаційних культур. Особливості адаптивної, стратегічної, кланової та бюрократичної оргкультур. Розвиток організації. Визначення організаційного розвитку за В. Беннісом. Теорії "суб’єктно-раціонального" та "природничо-об’єктивістського" організаційного розвитку. Обсяг критичного стратегічного неспівпадіння вектора зміни організаційного оточення та траєкторії розвитку організації. Життєвий цикл організації. Стадії розвитку організації. Характеристики організації на різних стадіях життєвого циклу. Правила організаційного розвитку в межах екологічної теорії, теорії операційних витрат, теорії раціональної випадковості, інституціональній теорії та теорії залежності від ресурсів. Стадії розвитку організації за Л. Грейнером. Циклічність розвитку організацій. Модель розвитку організації Б. Хайнингса та Р. Грінвуда. Фази розвитку організації за А. Чендлером. Концепція розвитку організації І. Адізеса. Адаптація організації до нової технології, ринків збуту, конкуренції. Типологія стратегій-програм організаційного розвитку. Діагностичні стратегії. Стратегії впровадження. Результати зміни організаційного розвитку. Моделі організаційної зміни. Фази організаційних змін. Структура влади і організаційні зміни. Опір змінам в організації. Методи подолання опору. Принципи організаційного розвитку: інерція, еластичність, удосконалення. Параметри організаційного функціонування Р. Лікерта. Опитувальник "профілі організаційних характеристик". Структура групи організаційного розвитку. Консультанти з організаційного розвитку. Методи забезпечення підготовки розвитку соціальної організації ("тренування чуттєвості" - "Т-групи", "формування команд", "інструментальне навчання" - "Д-групи", "конфронтація", "лабораторія планування кар’єри", "паралельна організація", "міжгрупові зустрічі"). Нововведення в організації. Інноваційний ланцюг ("донар", "реципієнт"). Етапи інноваційного процесу. Стратегії "вторгнення" нововведень: програмна, адаптивна. Дифузі